Aoburlaka.ij18 в 18:32, 21 листопада 2018

2018-11-21T18:32:38Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Здати, -ся. '''''См. '''''Здавати, -ся. ''' Категорія:Зд

2012-09-06T11:19:38Z

Створена сторінка: '''Здати, -ся. '''''См. '''''Здавати, -ся. ''' Категорія:Зд

Нова сторінка

'''Здати, -ся. '''''См. '''''Здавати, -ся. '''
[[Категорія:Зд]]

← Попередня версія		Версія за 18:32, 21 листопада 2018
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Здати, -ся. '''''См. '''''Здавати, -ся. '''		'''Здати, -ся. '''''См. '''''Здавати, -ся. '''
	[[Категорія:Зд]]		[[Категорія:Зд]]
		+	ЗДАВАТИ, здаю, здаєш, недок., ЗДАТИ, здам, здаси, док.
		+
		+	1. перех. Передавати (обов'язки, доручену справу, річ і т. ін.) тому, хто цим має відати, володіти. — Жаль йому [батькові] не так за ґрунтом, як за тим, що вже надійшов час, коли треба здавати весь маєток на діти (Лесь Мартович, Тв., 1954, 209); — Доктор Храпков? Алло! Ви чуєте? Здавайте лікарню лікарці Тару синій, а самі виїжджайте до Намангана! (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 248); Кожум'яка, здавши синам ремество, за душею не малу копійку має (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 252); Здавши коня конюхам, вийшов [Тимко] за ворота артілі і довго стояв під парканом, думаючи, що йому тепер робити і куди йти (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39);
		+	// Віддавати для подальшого використання. Зірвані пелюстки [троянди] негайно здають на завод, де засипають у герметично закриті мідні чани і кип'ятять дві з половиною години (Колгоспник України, 4, 1958, 43); Здаємо фільм у травні (Олександр Довженко, III, 1960, 122); Праця моя посувається потроху, мушу скінчити її і здати в редакцію до свого виїзду (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 401); — Постанову ЦК всі читали і розуміють, що здамо зверх плану молоко, шерсть — нам доплатиться окремо (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 120).
		+	Здавити (здати) варту (зміну, чергування і т. ін.) — передавати іншому (іншим) варту, зміну, чергування і т. ін. Задовго до світанку кипів від юрби багнистий берег Вісли, поки маршалківська сторожа здавала нічну варту і повільно зводила міст на річці (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 6); Ось він, здавши зміну, бадьорий, зайшов до начальника цеху (Микола Рудь, Гоміп.., 1959, 101).
		+	♦ Здавати (здати) на руки див. рука; Здавати (здати) під розписку див. розписка; Здавати (здати) справи кому — передавати свої обов'язки кому-небудь іншому. Він мав здати справи своєму наступникові і тоді буде нарешті вільний (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 261).
		+
		+	2. перех. Віддавати або відсилати щось куди-небудь з якоюсь метою. З часом буде в сім'ї ще й своя лікарка: оця сама Ліна. Вирішено в медінститут документи здавати (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 165); Хлопчик здав чемодан до камери схову ручного багажу (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 119);
		+	// розм. Віддавати кого-небудь навчатися, служити і т. ін. — Пан узяв її до себе, та де дів, куди завіз — господь його знає. Казав — до школи здам (Панас Мирний, III, 1954, 306).
		+	♦ Здавити (здати) в архів див. архів; Здавати (здати) в багаж див. багаж.
		+
		+	3. перех. Повертати що-небудь, узяте у тимчасове користування. Вона згадала, що їй треба здати кілька книжок до клубної бібліотеки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 173);
		+	// Віддавати те, чим не дозволяється користуватися. — Я закликаю всіх тих, хто йшов за мною, з'явитися до представників радянської влади і здати зброю (Остап Вишня, I, 1956, 298).
		+
		+	4. перех. Віддавати у тимчасове користування, в оренду і т. ін. Степан свій ґрунт в аренду [оренду] здав (Іван Франко, XIII, 1954, 406); Господиня нетерпляче чекає, що ж він скаже (хотілось би таки здати кімнату), але він, мабуть, так і пішов би, нічого не сказавши. Мусила спитати (Андрій Головко, I, 1957, 462).
		+
		+	5. перех. Припинивши опір, не втримавши, залишати противникові населений пункт, територію і т. ін. Станцію Сербка французьке командування вирішило не здавати ні в якому разі (Юрій Смолич, V, 1959, 764); На зламі грізної війни, в годину ту жорстоку, землі своєї сторони ми не здали ні кроку (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 43).
		+	♦ Здавати (здати) зброю — те саме, що здаватися 1 1; Здавати (здати) позиції — поступатися перед ким-, чим-небудь у чомусь. Старий зрозумів, що саме зараз Едіт примусила його здати одну із своїх основних позицій (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 210).
		+
		+	6. перех. Роздавати (карти) гравцям. Книш почервонів і зо зла кинув колоду, а Селезньов, здаючи, усміхався (Панас Мирний, III, 1954, 147); В одну мить Джмелик роздягся, кинув на скриню куртку, шапку і, поплювавши в пучки, заходився здавати парти (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 163).
		+
		+	7. перех. і без додатка, розм. Складати іспит, проходити перевірку знань, уміння що-небудь робити. Ще один [син] капітаном на Дніпрі хоче плавати і з фізикою не розлучається — здавати у технікум водний надумав (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 28); Звичайно норма ГПО здають у процесі учбових занять або під час спортивних змагань (Фізичне виховання жінки, 1954, 7); Обидва хлопці і цього року, як здали останнього екзамена в університеті, поїхали на село (Борис Грінченко, II, 1963, 8); І от, нарешті, практику здали: Як рівним, нам потиснув майстер руки (Ігор Муратов, Повість.., 1948, 32).
		+
		+	8. перех. і без додатка, розм. Втрачати швидкість, інтенсивність, силу вияву і т. ін. — Ось як косити треба. Ось як, ось як, — промовляв він за кожним помахом коси. Та пороху в діда вистачило на якісь п'ять-шість хвилин. А потім почав він здавати (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 354); За останні два тижні хвороба почала здавати. Желізнякова могла ходити з підв'язаною на хустці рукою (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 109); Ніч здає. З нею разом здають й болі та муки безсоння (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 108).
		+	Здавити (здати) першість — поступатися першим місцем. Йому стало ніяково і соромно, що він, Гавриш, який досі вів перед, несподівано здав першість (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 452).
		+
		+	9. неперех. Втрачати силу, бадьорість, працездатність і т. ін. [Дремлюга:] Біда, Петре Олександровичу, почав я здавати. Ледве себе стримую. Так нерви розхитались... і тиснення збільшилось... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 293); Долгін запалив цигарку і зміряв довгим поглядом стомлене обличчя Нерчина. — Здав ти трохи. Змарнів (Натан Рибак, Час, 1960, 427);
		+	// Ставати менш міцним, підупадати (про здоров'я, нерви, серце). Багато працював вчений, і здоров'я його почало здавати (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 131); — Служу Радянському Союзу! — хвацько клацнув закаблуками Мишко і віддав честь. Але одразу ж зів'яв і, похитнувшись, сів на лаву — зборола втома, здали напружені до краю нерви (Василь Кучер, Голод, 1961, 413); [Павло (говорить по телефону):] Лежу, Сергію Сергійовичу, лежу вже шостий день, так насточортіло... Що лікарі, коли серце здало? (Олександр Корнійчук, II, 1955, 149).
		+
		+	10. перех. і без додатка, розм. Від'їжджати, відходити, переміщатися назад самому або примушувати когось, щось робити те саме. Павло забув, що їхні ворота вже давно забиті наглухо, й мусив здавати гарячих коней назад (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 33); Лейтенант включив швидкість, але колеса забуксували і з місця не зійшли. Він спробував здати назад, та й це не вдалося (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 174); Раптом поїзд здав назад. До того сильно, що мандрівники попадали на купу (Яків Качура, II, 1958, 351); — Відтисни! Здай назад! — покрикував старший конвоїр (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 73).
		+	♦ Здавати (здати) звіт див. звіт; Здавати (здати) собі звіт див. звіт; Стоту здавати (здати) — удавати, робити вигляд. Лихенька конячина тюпала або більш стоту здавала, що біжить (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 118).
		+
		+	{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність\|журб-1-18-40.д}

Здати - Історія редагувань

Aoburlaka.ij18 в 18:32, 21 листопада 2018

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Здати, -ся. '''''См. '''''Здавати, -ся. ''' Категорія:Зд