Звіщати - Історія редагувань

Aovilianska.fpsrso22 в 20:36, 4 квітня 2023

2023-04-04T20:36:44Z

Aovilianska.fpsrso22: Редагуванні посилань

2023-04-04T19:01:11Z

Редагуванні посилань

Aovilianska.fpsrso22 в 18:08, 4 квітня 2023

2023-04-04T18:08:33Z

Aovilianska.fpsrso22: Створення і редактування в подальшому

2023-04-04T18:08:13Z

Створення і редактування в подальшому

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Звіща́ти, -ща́ю, -єш, '''сов. в. '''звісти́ти, -щу́, -сти́ш, '''''гл. ''Извѣщать, извѣстить. Камене...

2012-09-06T09:27:47Z

Створена сторінка: '''Звіща́ти, -ща́ю, -єш, '''сов. в. '''звісти́ти, -щу́, -сти́ш, '''''гл. ''Извѣщать, извѣстить. Камене...

Нова сторінка

'''Звіща́ти, -ща́ю, -єш, '''сов. в. '''звісти́ти, -щу́, -сти́ш, '''''гл. ''Извѣщать, извѣстить. Каменец. у.
[[Категорія:Зв]]

← Попередня версія		Версія за 20:36, 4 квітня 2023
Рядок 1:		Рядок 1:
−	<!-- Автор -->	+	<!-- Автор: -->
	*''' Звіща́ти, -ща́ю, -єш'''		*''' Звіща́ти, -ща́ю, -єш'''

@@ Рядок 6: / Рядок 6: @@
 ==Сучасні словники==
 ===<small>Значення в інших словниках</small>===
-#'''Звіщати''' — звіща́ти дієслово недоконаного виду <small> [https://559.slovaronline.com/ Орфографічний словник української мови]</small>
+#'''Звіщати''' — звіща́ти дієслово недоконаного виду <small> [https://559.slovaronline.com/58438-%D0%97%D0%92%D0%86%D0%A9%D0%90%D0%A2%D0%98 Орфографічний словник української мови]</small>
-#'''Звіщати''' — див. повідомляти <small>[https://slovnyk.me/dict/synonyms_vusyk Словник синонімів Вусика]</small>
+#'''Звіщати''' — див. повідомляти <small>[https://slovnyk.me/dict/synonyms_vusyk/%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%B0%D1%82%D0%B8 Словник синонімів Вусика]</small>
-#'''Звіщати''' — ЗВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗВІСТИ́ТИ, звіщу́, звісти́ш, док., перех. 1. Оголошувати для загального відома, нагадувати про що-небудь. [О. Юліян:] Цей дзвін служитиме людям, Штефане. <small>[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%B2_11_%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%85 Словник української мови в 11 томах]</small>
+#'''Звіщати''' — звіщати ЗВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗВІСТИ́ТИ, звіщу́, звісти́ш, док., перех. 1. Оголошувати для загального відома, нагадувати про що-небудь. [О. Юліян:] Цей дзвін служитиме людям, Штефане. Він звіщатиме насамперед радість, а не печаль (Галан, І, 1960, 464); Голосний дзвінок шкільний звістив восьму годину (Мак., Вибр., 1954, 50); І раптом гук сирен звістив Повітряну тривогу (Перв., II, 1958, 266); // Указувати на що-небудь, означати щось. Страшний шум водопаду.. звіщав, що вода прибула велика (Фр., VI, 1951, 129); На Вітоші світає, Палає хмарка біло-золота, Звіщаючи, що швидко день настане (Воронько, Драгі.., 1959, 152). 2. Провіщати, передрікати що-небудь. Ця хвилина звіщає йому щось незвичайно важливе (Фр., VI, 1951, 227); Заточників, що в чужині скріпляє, Піддержує святу надію? Знай: Той ясний погляд зір, що їм звіщає Промінну путь в любимий, рідний край (У. Кравч., Вибр., 1958, 224). 3. рідко. Сповіщати, повідомляти кого-небудь про щось. Які тривожні, які страшні, пекельні хвилі перебував Максим за той час, поки боярин пішов звіщати Бурунду про його намір! (Фр., VI, 1951, 120); — Я піду дочку звістити, що гостя маємо (Вовчок, VI, 1956, 238); Ось надбіг отрок і звістив, що на шляху за ними показуються поодинокі їздці (Оп., Іду.., 1958, 330).<small>[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%B2_11_%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%85 Словник української мови в 11 томах]</small>
 #'''Звіщати''' — -аю, -аєш, недок., звістити, звіщу, звістиш, док., перех.
 ## Оголошувати для загального відома, нагадувати про що-небудь. || Указувати на що-небудь, означати щось.
 ## Провіщати, передрікати що-небудь.
-## рідко. Сповіщати, повідомляти кого-небудь про щось. <small>[http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0000989 Великий тлумачний словник сучасної мови]</small>
+## рідко. Сповіщати, повідомляти кого-небудь про щось. <small>[http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0000728%5F4 Великий тлумачний словник сучасної мови]</small>
-#'''Звіщати''' — ПОВІДОМЛЯ́ТИ кого, рідше кому (доводити до чийогось відома), СПОВІЩА́ТИ, ДАВА́ТИ ЗНА́ТИ кому, ВІСТУВА́ТИ кому, ПОВІСТУВА́ТИ кому, ПОВІДА́ТИ (ПОВІ́ДУВАТИ) кому, ЗВІЩА́ТИ розм., ЯСИ́ТИ заст., ДОВО́ДИТИ кому, діал., ОСВІ́ДЧУВАТИ кому, діал. <small>[https://1675.slovaronline.com/ Словник синонімів української мови]</small>
+#'''Звіщати''' — '''ПОВІДОМЛЯ́ТИ''' кого, рідше кому (доводити до чийогось відома), '''СПОВІЩА́ТИ, ДАВА́ТИ ЗНА́ТИ''' кому, '''ВІСТУВА́ТИ''' кому, '''ПОВІСТУВА́ТИ''' кому, '''ПОВІДА́ТИ (ПОВІ́ДУВАТИ)''' кому, '''ЗВІЩА́ТИ розм., ЯСИ́ТИ''' заст., '''ДОВО́ДИТИ''' кому, діал., '''ОСВІ́ДЧУВАТИ''' кому, діал., '''ОСВІДЧА́ТИ''' кому, діал.; '''ІНФОРМУВА́ТИ, ПОДАВА́ТИ''' кому, '''ОЗНАЙМЛЯ́ТИ''' розм., '''ОЗНАЙМУВА́ТИ''' розм. (конкретизуючи певні дані); '''ПРИНО́СИТИ''' що (перев. про засоби зв'язку, пресу); '''ОГОЛО́ШУВАТИ''' кому, '''ПРОГОЛО́ШУВАТИ''' кому, '''ОПОВІЩА́ТИ, РОЗГОЛО́ШУВАТИ''' серед кого, '''ПРОВІЩА́ТИ (ПРОВІ́ЩУВАТИ)''' кому, '''БЛАГОВІСТИ́ТИ''' кому, розм., '''АНОНСУВА́ТИ''' кому, книжн., '''ВОЗВІЩА́ТИ''' кому, заст. (поширювати серед багатьох людей); '''ПЕРЕКА́ЗУВАТИ''' кому, '''ПЕРЕДАВА́ТИ''' кому (перев. за чиїмось дорученням); '''ДОПОВІДА́ТИ, ДОКЛАДА́ТИ, РАПОРТУВА́ТИ, ДОНО́СИТИ, МЕЛЬДУВА́ТИ''' діал. (кому — перев. офіційно); '''ДІЛИ́ТИСЯ, ПОДІЛЯ́ТИСЯ''' (з ким — взаємно, між собою, часто — секретно). — Док.: '''повідо́мити, завідо́мити''' діал. '''звідо́мити''' рідко '''сповісти́ти, да́ти зна́ти, повісти́ти, пові́дати (пові́сти), звісти́ти, довести́, осві́дчити, поінформува́ти, проінформува́ти, пода́ти, ознайми́ти, принести́, оголоси́ти, проголоси́ти, оповісти́ти, розголоси́ти, провісти́ти, провіщува́ти рідко возвісти́ти, переказа́ти, переда́ти, доповісти́, докла́сти, відрапортува́ти, донести́, замельдува́ти, поділи́тися'''. Листоноша приніс телеграму, в якій її викликали до Києва в клініку відомого професора і повідомляли, що супроводжувати її буде спеціальний медпрацівник (Д. Ткач); Один перед одним гукали робітники, сповіщаючи про нові пропажі (М. Трублаїні); Сподіваюсь, дасте мені знати, коли будете в Києві (Леся Українка); Пастух Сава взивав до зборів: — Я давно вістував, що то за голова в нас... (К. Гордієнко); Низенький бадіка підійшов до директора і, кладучи зібрані гроші на стіл, повістував, що вони ті гроші найшли у суді на підлозі (Марко Черемшина); Та що Вам повідати про те, що Ви сами, добродію, гаразд побачите (Панас Мирний); Граючи, він низько схиляв голову до баяна, наче той повідував йому щось інтимне (О. Гуреїв); Які тривожні, які страшні, пекельні хвилі перебував Максим за той час, поки боярин пішов звіщати Бурунду про його намір! (І. Франко); Брате мій рідний! уже хоч бий, тілько панові батьку не яси! (Словник Б. Грінченка); — Щось непевно... Чи не довести сього Катрі? — Та що ж ми їй доводити маємо, коли не знаєм самі гаразд (Марко Вовчок); Тут, у клініці, його інформують про громадське життя швидше й повніше, ніж де (Л. Смілянський); Пес оповідає Вовкові, що чувати в селі, а Вовк Псові подає лісові новини (І. Франко); Ознаймляла (Палагна) нарешті, що готові усі дванадцять страв (М. Коцюбинський); Дійшла до нас, до гетьмана, відомість, іж у Полтаві скоївся той гріх... Натомість ми цим писанням ознаймуєм всіх (Л. Костенко); Недобрі вісті приносили газети з Далекого Сходу, з війни (А. Головко); — Що ж це таке? Оголошували, що кілька сот робітників треба, а взяли кількох... (І. Цюпа); Болгарські єпископи проголошують болгарську церкву незалежною від Константинопольського патріарха й обирають свого болгарського патріарха (С. Скляренко); На тих могилах колись в старину стояла козача охорона і від одної могили до другої оповіщала людей, що, мовляв, швед переправився через Дніпро (збірник "Легенди та перекази"); Колись усе по-іншому було, як ми заміж ішли. Колись у церкві розголошували, старостів засилали (В. Кучер); По всіх церквах провіщали про нього (братство), як про порятунок душі від геєни огненної та від підступів нечистого в лукавому образі ксьондзів (З. Тулуб); Провіщуючи зародження періодичної преси в Україні, видавці перших альманахів вибирали для них символічні назви — "Утренняя звезда", "Молодик", "Ластівка" (з наукової літератури); — Благо вам! — Сказав апостол утомлений і оргію благословив. І тихим, добрим, кротким словом Благовістив їм слово нове, Любов, і правду, і добро (Т. Шевченко); Як ви світом гарно управляли, В вас законом радощі були. Ви блаженство людям возвіщали, Любі мрії матері землі (П. Куліш); Переказує піп через людей до Івана, щоби йшов дожинати (Лесь Мартович); — Я передам вашому дільничному лікареві, щоб він до вас зайшов (А. Дімаров); Доповідати мені траплялося не так часто: це була перша доповідь у моєму житті (Ю. Смолич); (Залізничник:) Я ж вам докладаю, — цей вагон потрапив випадково на обмінний пункт (І. Кочерга); Солдати чітко рапортували йому, повертаючись з вартування (І. Ле); Десь у тумані на околицях працювала розвідка. Вона час від часу доносила, що ворога близько нема (О. Десняк); Одні (опришки) смажили на патиках овече м'ясо, інші варили в казанках кулешу, розмовляли про недавні походи, ділились новинами (В. Гжицький); Спогадами своїми Микита не любив поділятися ні з ким (Л. Яновська). — Пор. '''ознайо́млювати'''.
 ----
 ==Ілюстрації==

← Попередня версія		Версія за 18:08, 4 квітня 2023
Рядок 1:		Рядок 1:
	<!-- Автор -->		<!-- Автор -->
−	~~<big>'''Звіщати'''</big>~~
	*''' Звіща́ти, -ща́ю, -єш'''		*''' Звіща́ти, -ща́ю, -єш'''

← Попередня версія		Версія за 18:08, 4 квітня 2023
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Звіща́ти, -ща́ю, -єш, '''сов. в. '''звісти́ти, -щу́, -сти́ш, '''''гл. ''Извѣщать, извѣстить. ~~Каменец~~. у.	+	<!-- Автор -->
−	[[Категорія:Зв]]	+	<big>'''Звіщати'''</big>
		+	*''' Звіща́ти, -ща́ю, -єш'''
		+
		+	*сов. в. '''звісти́ти, -щу́, -сти́ш,''' гл. '''Извѣщать, извѣстить.''' Камен. у.
		+	<small>[[«Словарь української мови»\|Словник української мови Грінченка]]</small>
		+	==Сучасні словники==
		+	===<small>Значення в інших словниках</small>===
		+	#'''Звіщати''' — звіща́ти дієслово недоконаного виду <small> [https://559.slovaronline.com/ Орфографічний словник української мови]</small>
		+	#'''Звіщати''' — див. повідомляти <small>[https://slovnyk.me/dict/synonyms_vusyk Словник синонімів Вусика]</small>
		+	#'''Звіщати''' — ЗВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗВІСТИ́ТИ, звіщу́, звісти́ш, док., перех. 1. Оголошувати для загального відома, нагадувати про що-небудь. [О. Юліян:] Цей дзвін служитиме людям, Штефане. <small>[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%B2_11_%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%85 Словник української мови в 11 томах]</small>
		+	#'''Звіщати''' — -аю, -аєш, недок., звістити, звіщу, звістиш, док., перех.
		+	## Оголошувати для загального відома, нагадувати про що-небудь. \|\| Указувати на що-небудь, означати щось.
		+	## Провіщати, передрікати що-небудь.
		+	## рідко. Сповіщати, повідомляти кого-небудь про щось. <small>[http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0000989 Великий тлумачний словник сучасної мови]</small>
		+	#'''Звіщати''' — ПОВІДОМЛЯ́ТИ кого, рідше кому (доводити до чийогось відома), СПОВІЩА́ТИ, ДАВА́ТИ ЗНА́ТИ кому, ВІСТУВА́ТИ кому, ПОВІСТУВА́ТИ кому, ПОВІДА́ТИ (ПОВІ́ДУВАТИ) кому, ЗВІЩА́ТИ розм., ЯСИ́ТИ заст., ДОВО́ДИТИ кому, діал., ОСВІ́ДЧУВАТИ кому, діал. <small>[https://1675.slovaronline.com/ Словник синонімів української мови]</small>
		+	----
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Звіщати2.jpeg\|x200px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Звіщати.jpg\|x200px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Звіщати3.jpg\|x200px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:InformGPT.png\|x200px]]
		+	\|}
		+	----
		+	==Медіа==
		+	відео [[https://www.youtube.com/results?search_query=%D0%97%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%B0%D1%82%D0%B8+\| YouTube]]
		+	==Див. також==
		+	[[«Словарь української мови»\|Словник української мови Грінченка]]
		+	==Джерела та література==
		+	:::<small> [https://559.slovaronline.com/ Орфографічний словник української мови]</small>
		+	:::<small>[https://slovnyk.me/dict/synonyms_vusyk Словник синонімів Вусика]</small>
		+	:::<small>[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%B2_11_%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%85 Словник української мови в 11 томах]</small>
		+	:::<small>[http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0000989 Великий тлумачний словник сучасної мови]</small>
		+	:::<small>[https://1675.slovaronline.com/ Словник синонімів української мови]</small>
		+	:::<small>[[Словник Бориса Грінченка]]</small>
		+	==Зовнішні посилання==
		+	*<small> [https://559.slovaronline.com/ Орфографічний словник української мови]</small>
		+	*<small>[https://slovnyk.me/dict/synonyms_vusyk Словник синонімів Вусика]</small>
		+	*<small>[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%B2_11_%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%85 Словник української мови в 11 томах]</small>
		+	*<small>[http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0000989 Великий тлумачний словник сучасної мови]</small>
		+	*<small>[https://1675.slovaronline.com/ Словник синонімів української мови]</small>
		+	----
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
		+	[[Категорія:Слова 2023 року]]