Звідати - Історія редагувань

Yimarchuk.iff20 в 18:56, 4 листопада 2021

2021-11-04T18:56:53Z

Yimarchuk.iff20 в 17:28, 4 листопада 2021

2021-11-04T17:28:40Z

Mppolishchuk.fpmv18 в 12:19, 4 листопада 2018

2018-11-04T12:19:31Z

Mppolishchuk.fpmv18 в 13:52, 3 листопада 2018

2018-11-03T13:52:40Z

Mppolishchuk.fpmv18 в 13:49, 31 жовтня 2018

2018-10-31T13:49:58Z

Mppolishchuk.fpmv18 в 13:49, 31 жовтня 2018

2018-10-31T13:49:28Z

Mppolishchuk.fpmv18 в 13:48, 31 жовтня 2018

2018-10-31T13:48:56Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Звідати, -ся. '''См. '''Звідувати, -ся. ''' Категорія:Зв

2012-09-06T06:10:50Z

Створена сторінка: '''Звідати, -ся. '''См. '''Звідувати, -ся. ''' Категорія:Зв

Нова сторінка

'''Звідати, -ся. '''См. '''Звідувати, -ся. '''
[[Категорія:Зв]]

← Попередня версія		Версія за 18:56, 4 листопада 2021
Рядок 20:		Рядок 20:

	3. чого, рідко. Зазнавати на власному досвіді; пізнавати. Котилося через поле Перекотиполе — Довідаться щастя й горя Край Чорного моря (Леонід Глібов, Вибр.. 1957, 176).		3. чого, рідко. Зазнавати на власному досвіді; пізнавати. Котилося через поле Перекотиполе — Довідаться щастя й горя Край Чорного моря (Леонід Глібов, Вибр.. 1957, 176).
		+
		+
		+	Словник Грінченка 2021 року
		+	і сучасність підрозділ
		+	Історико-філософський факультет

← Попередня версія		Версія за 17:28, 4 листопада 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	ПИТАТИ,РОЗПИТУВАТИ
		+
	'''Звідати, -ся. '''См. '''Звідувати, -ся. '''		'''Звідати, -ся. '''См. '''Звідувати, -ся. '''
	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]		[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 [[Категорія:Зв]]
 ==Сучасне значення==
+Дові́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. дові́датися, -даюся, -єшся, гл. 1) Узнавать, узнать, разузнавать, разузнать. Рудч. Ск. II. 12. Ой питається, довідується від батька. Лукаш. Піди ти до тієї хати та довідайся, хто там живе. Чуб. Тепер же я довідалась, яке мені горе. Довідавшись, що довгий час нездужає, рече. Єв. І. V. 6. 2) — до чо́го. Навѣдываться, навѣдаться, приходить, придти, узнавать, узнать. Мир. ХРВ. 9. Тілько ік Спасу там, чи що, довідується до меду, аж йому пчоли наносили ще менше. ЗОЮР. II. 41. 3) Навѣдываться, навѣдаться, навѣщать, навѣстить. До сусід я не вчащаю і до мене одна Катря частіш довідується. МВ. А довідаюсь до Химки — чи жива вона? Рудч. Ск. І. 57.
 ЗВІДУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВІДАТИ, аю, аєш, док. перех.
 *1. Довідуватися про щось, осягати розумом що-небудь. Я почав також у Ясенові У шинку чи де-небудь на дорозі Звідувать.. у прохожих. Чи в кого тут хлопець не втопився (Іван Франко, XIII, 1954, 340); Багато звідав [Ганц] істин, зазирнувши світові в обличчя, але не став щасливішим у глибині своєї бентежної душі (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 334);

← Попередня версія		Версія за 13:52, 3 листопада 2018
Рядок 10:		Рядок 10:
	// Відчувати що-небудь. Її така важка туга пройняла, такий жаль увійшов у саме серце, якого вона досі ніколи не звідувала (Панас Мирний, III, 1954, 310).		// Відчувати що-небудь. Її така важка туга пройняла, такий жаль увійшов у саме серце, якого вона досі ніколи не звідувала (Панас Мирний, III, 1954, 310).
	♦ Звідати, почому (почім) ківш (пуд, фунт, корець і т. ін.) лиха див. лихо 2.		♦ Звідати, почому (почім) ківш (пуд, фунт, корець і т. ін.) лиха див. лихо 2.
		+	ДОВІ́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОВІ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
		+
		+	1. про кого — що, з спол. що і без додатка. Одержувати відомості про кого-, що-небудь; дізнаватися. Сумно, що я тільки уривками довідуюсь про ваші справи (Леся Українка, V, 1956, 98); Лаврінові діти довідались, що та груша не дядькова, хоч стоїть у дядьковому городі, а батькова (Нечуй-Левицький, II, 1956, 377); Звали нашого діда, як я вже потім довідавсь, Семеном (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 462);
		+	// Дізнаватися про щось таємне, що приховується від інших; вивідувати. [Галя:] Як почав [батько] допитуватись, та довідуватись, та силувати йти за того поганця (Панас Мирний, V, 1955, 191); Вислана вперед розвідка намацала ворога в селі Петрівці і довідалась, що тут зібрані його головні сили (Петро Панч, II, 1956, 335).
		+
		+	2. до кого — чого. Заходити куди-небудь з метою дізнатися про кого-, що-небудь, провідати когось. — А ти усе до своєї хати довідуйсь, не забувай (Марко Вовчок, VI, 1956, 225); Чіпка, запаливши люльку, вийшов до скотини довідатись (Панас Мирний, II, 1954, 241).
		+
		+	3. чого, рідко. Зазнавати на власному досвіді; пізнавати. Котилося через поле Перекотиполе — Довідаться щастя й горя Край Чорного моря (Леонід Глібов, Вибр.. 1957, 176).

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 ЗВІДУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВІДАТИ, аю, аєш, док. перех.
-. Довідуватися про щось, осягати розумом що-небудь. Я почав також у Ясенові У шинку чи де-небудь на дорозі Звідувать.. у прохожих. Чи в кого тут хлопець не втопився (Іван Франко, XIII, 1954, 340); Багато звідав [Ганц] істин, зазирнувши світові в обличчя, але не став щасливішим у глибині своєї бентежної душі (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 334);
+*1. Довідуватися про щось, осягати розумом що-небудь. Я почав також у Ясенові У шинку чи де-небудь на дорозі Звідувать.. у прохожих. Чи в кого тут хлопець не втопився (Іван Франко, XIII, 1954, 340); Багато звідав [Ганц] істин, зазирнувши світові в обличчя, але не став щасливішим у глибині своєї бентежної душі (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 334);
 //  Бачити, зустрічати що-небудь. Де тільки не ходила вона, яких лісів, яких земель не звідала, а знайти не знайшла [сина] (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 88).
-. Переживати, переносити на собі, зазнавати чого-небудь. — Скільки-то ви горя на своїм віку звідали!.. (Панас Мирний, I, 1949, 361); Не натішиться на неї ненька, Береже і пестить молоду. А вона — берізонька тоненька — Вже розлуки звідала біду (Любомир Дмитерко, В обіймах.., 1958, 68); Я звідав радість у труді, І щастя творчості, і піт (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 247);
+*2. Переживати, переносити на собі, зазнавати чого-небудь. — Скільки-то ви горя на своїм віку звідали!.. (Панас Мирний, I, 1949, 361); Не натішиться на неї ненька, Береже і пестить молоду. А вона — берізонька тоненька — Вже розлуки звідала біду (Любомир Дмитерко, В обіймах.., 1958, 68); Я звідав радість у труді, І щастя творчості, і піт (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 247);
 //  Відчувати що-небудь. Її така важка туга пройняла, такий жаль увійшов у саме серце, якого вона досі ніколи не звідувала (Панас Мирний, III, 1954, 310).
 ♦ Звідати, почому (почім) ківш (пуд, фунт, корець і т. ін.) лиха див. лихо 2.

← Попередня версія		Версія за 13:49, 31 жовтня 2018
Рядок 3:		Рядок 3:
	[[Категорія:Зв]]		[[Категорія:Зв]]
	==Сучасне значення==		==Сучасне значення==
		+
		+	ЗВІДУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВІДАТИ, аю, аєш, док. перех.
		+	1. Довідуватися про щось, осягати розумом що-небудь. Я почав також у Ясенові У шинку чи де-небудь на дорозі Звідувать.. у прохожих. Чи в кого тут хлопець не втопився (Іван Франко, XIII, 1954, 340); Багато звідав [Ганц] істин, зазирнувши світові в обличчя, але не став щасливішим у глибині своєї бентежної душі (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 334);
		+	// Бачити, зустрічати що-небудь. Де тільки не ходила вона, яких лісів, яких земель не звідала, а знайти не знайшла [сина] (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 88).
		+	2. Переживати, переносити на собі, зазнавати чого-небудь. — Скільки-то ви горя на своїм віку звідали!.. (Панас Мирний, I, 1949, 361); Не натішиться на неї ненька, Береже і пестить молоду. А вона — берізонька тоненька — Вже розлуки звідала біду (Любомир Дмитерко, В обіймах.., 1958, 68); Я звідав радість у труді, І щастя творчості, і піт (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 247);
		+	// Відчувати що-небудь. Її така важка туга пройняла, такий жаль увійшов у саме серце, якого вона досі ніколи не звідувала (Панас Мирний, III, 1954, 310).
		+	♦ Звідати, почому (почім) ківш (пуд, фунт, корець і т. ін.) лиха див. лихо 2.

← Попередня версія		Версія за 13:48, 31 жовтня 2018
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Звідати, -ся. '''См. '''Звідувати, -ся. '''		'''Звідати, -ся. '''См. '''Звідувати, -ся. '''
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
	[[Категорія:Зв]]		[[Категорія:Зв]]
		+	==Сучасне значення==