Vibrovchenko.if20 в 19:26, 31 жовтня 2020

2020-10-31T19:26:33Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Збути, -ся. '''См. '''Збувати, -ся. ''' Категорія:Зб

2012-09-06T06:05:24Z

Створена сторінка: '''Збути, -ся. '''См. '''Збувати, -ся. ''' Категорія:Зб

Нова сторінка

'''Збути, -ся. '''См. '''Збувати, -ся. '''
[[Категорія:Зб]]

← Попередня версія		Версія за 19:26, 31 жовтня 2020
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Збути, -ся. '''См. '''Збувати, -ся. '''		'''Збути, -ся. '''См. '''Збувати, -ся. '''
	[[Категорія:Зб]]		[[Категорія:Зб]]
		+	# перех. Продавати що-небудь, когось. Не хвалися, дівчинонько, Червоним намистом! Бо прийдеться-доведеться Намисто збувати, Молодому козакові Тютюн купувати! (Укр.. лір. пісні, 1958, 508); Вони [монополії США] скуповують по монопольно низьких цінах товари слаборозвинених країн і збувають в них по високих цінах свої товари (Рад. Укр., 13.XI 1954, 4); Збули ми гнідого, прикупили трохи деревини та з хлівця і зіп’яли сяку-таку хижку (М. Ол., Чуєш… 1959, 7); // Віддавати кого-небудь кудись, влаштовувати, позбавляючись від утримання, догляду. У селі заможні господарі своїх [дітей] у город збувають. У них хоч є у віщо одягтися, є чим туди доставитись (Мирний, IV, 1955, 249); Правда, в рідні пожила [Люба] недовго: дядько швидко і з вигодою збув її в няньки до Окуня (Стельмах, Хліб.., 1959, 353); // рідко. Проводити час, вік і т. ін. — Я піду, звідки прийшов, буду далі вік свій збувати в цісарській службі (Фр., II, 1950,273).
		+	# перех. Позбавлятися кого-, чого-небудь якимось чином. Упросились злидні на три дні, та й не збути (Номис, 1864, № 1538); От бачать молодиці, що непереливки, пристали до Явдохи: «Роби, що знаєш роби, а москаля збудь!» (Кв.-Осн., II, 1956, 12).
		+	# Збува́ти (збу́ти) з рук — позбавлятися кого-, чого-небудь. Він залюбки збув би його [панський одяг] з рук, але що як спитає пан: «А чого це, Корнюшо, не бачу на тобі своїх брюк?» (Стельмах, Хліб.., 1959, 154); Збува́ти (збу́ти) із сві́ту — доводити до загину, занапащати, знищувати. І хто його [рідний край] хита, із світу збудемо. Ми будем жить (Тич., II, 1957, 166).
		+	# перех., чим. Ухиляючись від кого-, чого-небудь, обмежуватися чимось незначним, несуттєвим. [Анна:] Хто ж дозволу на сії речі просить? ..«Дозвольте, пані, стати на коліна». У нас за сеє кожна осміяла б. [Командор:] Як ви привикли все збувати сміхом! (Л. Укр., III, 1952, 365); Мені він здався непевним,і я хотів збути його бурчанням, але мимохіть почав одповідати, довго, з подробицями (Коцюб., II, 1955, 428).
		+	# неперех. Зникати, переставати бути наявним, переставати існувати. Що нагаєчка, що дротяночка Із колочка не збуває (Чуб., V, 1874, 219); От тільки чому дядько Євлампій звав мене «козак»? Який же я козак? Козаки, оповідав дід, були та збули (А.-Дав., Крила.., 1959, 16); // безос., до чого. А в жінок не збуває до розмови: то дівування згадають, то се, то те, то про лиху долю не наговоряться (Свидн., Люборацькі, 1955, 6).
		+	== Орфографія (словоформи) ==
		+	==== Майбутній час ====
		+	{\| class="wikitable"
		+	\|-
		+	! !! Однина !! Множина
		+	\|-
		+	\| 1 особа \|\| Збуду \|\| Збудемо
		+	\|-
		+	\| 2 особа \|\| Збудеш \|\| Збудете
		+	\|-
		+	\| 3 особа \|\| Збуде \|\| Збудуть
		+	\|}
		+	==== Минулий час ====
		+	{\| class="wikitable"
		+	\|-
		+	! !! Однина !! Множина
		+	\|-
		+	\| Чоловічий рід \|\| Збув \|\|
		+	\|-
		+	\| Жіночий рід \|\| Збула \|\| Збули
		+	\|-
		+	\| Середній рід \|\| Збуло \|\|
		+	\|}
		+	==== Наказовий спосіб ====
		+	{\| class="wikitable"
		+	\|-
		+	! !! Однина !! Множина
		+	\|-
		+	\| 1 особа \|\| \|\| Збудьмо
		+	\|-
		+	\| 2 особа \|\| Збудь \|\| Збудьте
		+	\|}

Збути - Історія редагувань

Vibrovchenko.if20 в 19:26, 31 жовтня 2020

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Збути, -ся. '''См. '''Збувати, -ся. ''' Категорія:Зб