Збурити - Історія редагувань

Vibrovchenko.if20 в 18:13, 30 жовтня 2020

2020-10-30T18:13:26Z

Vibrovchenko.if20 в 18:11, 30 жовтня 2020

2020-10-30T18:11:51Z

Vibrovchenko.if20 в 18:03, 30 жовтня 2020

2020-10-30T18:03:26Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Збурити, -ся. '''См. '''Збуряти, -ся. ''' Категорія:Зб

2012-09-06T06:04:55Z

Створена сторінка: '''Збурити, -ся. '''См. '''Збуряти, -ся. ''' Категорія:Зб

Нова сторінка

'''Збурити, -ся. '''См. '''Збуряти, -ся. '''
[[Категорія:Зб]]

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 # Надавати бурхливого руху, робити що-небудь дуже неспокійним. ''Перегукувались пароплави на Дніпрі, шльопали важко колесами коло самої пристані, збурювали гвинтами воду (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 121);'' ''Коли первинне рентгенівське проміння падає на атомну мережу, воно збурює електрони атомів, і вони самі стають джерелом вторинного проміння (Наука і життя, 10, 1958, 24);  * Образно. У голові Петру блискавично проноситься думка, яка збурює його кров і засвічує очі гострим блиском ''(Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 8);''
 #Порушувати що-небудь (спокій, певний порядок, нормальний хід чогось і т. ін.). ''Прийшов від інспектора довго очікуваний папір, прийшов і — замість заспокоїти — збурив, сколотив її спокій (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 157); А що, якби так котрогось вечора вдерлася [Сташка] до «малої» [кімнати] і з сміхом збурила фігури на шахівниці? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 379); Вчора професор допоміг йому знайти початок нитки в заплутаному клубку планів, учора ж його дочка все те. перемішала, збурила ''(Роман Іваничук, На краю.., 1960, 34)''
-# Збуджувати, викликати які-небудь почуття. Незбориму силу чаїв у собі він, таке він збурював зворушення в душі, цей український незайманий степ ''(Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 65);'' Вихор думок і почуттів, які збурив у дівчини вірш, довго не влягався ''(Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 139).''
+# Збуджувати, викликати які-небудь почуття. ''Незбориму силу чаїв у собі він, таке він збурював зворушення в душі, цей український незайманий степ ''(Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 65);'' Вихор думок і почуттів, які збурив у дівчини вірш, довго не влягався ''(Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 139).''''
-# ''діал.'' Руйнувати. Зломила буря лютою рукою малий пуп'ях, закутаний ще в сні, пташині гнізда збурила дрібні, смерть, знищення лишила за собою... ''(Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 140);'' — А що коли ворог вдереться в край і знищить його, сплюндрує, попалить села, збурить міста? ''(Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 12).''
+# ''діал.'' Руйнувати. ''Зломила буря лютою рукою малий пуп'ях, закутаний ще в сні, пташині гнізда збурила дрібні, смерть, знищення лишила за собою... ''(Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 140);'' — А що коли ворог вдереться в край і знищить його, сплюндрує, попалить села, збурить міста? ''(Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 12).''''
 # ''астр.'' Викликати відхилення руху небесного тіла від своєї траєкторії.
 {| class="wikitable"

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Збурити, -ся. '''См. '''Збуряти, -ся. '''
 [[Категорія:Зб]]
-. Надавати бурхливого руху, робити що-небудь дуже неспокійним. Перегукувались пароплави на Дніпрі, шльопали важко колесами коло самої пристані, збурювали гвинтами воду (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 121); Коли первинне рентгенівське проміння падає на атомну мережу, воно збурює електрони атомів, і вони самі стають джерелом вторинного проміння (Наука і життя, 10, 1958, 24);  * Образно. У голові Петру блискавично проноситься думка, яка збурює його кров і засвічує очі гострим блиском (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 8);
+# Надавати бурхливого руху, робити що-небудь дуже неспокійним. ''Перегукувались пароплави на Дніпрі, шльопали важко колесами коло самої пристані, збурювали гвинтами воду (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 121);'' ''Коли первинне рентгенівське проміння падає на атомну мережу, воно збурює електрони атомів, і вони самі стають джерелом вторинного проміння (Наука і життя, 10, 1958, 24);  * Образно. У голові Петру блискавично проноситься думка, яка збурює його кров і засвічує очі гострим блиском ''(Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 8);''
-//  Порушувати що-небудь (спокій, певний порядок, нормальний хід чогось і т. ін.). Прийшов від інспектора довго очікуваний папір, прийшов і — замість заспокоїти — збурив, сколотив її спокій (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 157); А що, якби так котрогось вечора вдерлася [Сташка] до «малої» [кімнати] і з сміхом збурила фігури на шахівниці? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 379); Вчора професор допоміг йому знайти початок нитки в заплутаному клубку планів, учора ж його дочка все те. перемішала, збурила (Роман Іваничук, На краю.., 1960, 34);
+#Порушувати що-небудь (спокій, певний порядок, нормальний хід чогось і т. ін.). ''Прийшов від інспектора довго очікуваний папір, прийшов і — замість заспокоїти — збурив, сколотив її спокій (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 157); А що, якби так котрогось вечора вдерлася [Сташка] до «малої» [кімнати] і з сміхом збурила фігури на шахівниці? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 379); Вчора професор допоміг йому знайти початок нитки в заплутаному клубку планів, учора ж його дочка все те. перемішала, збурила ''(Роман Іваничук, На краю.., 1960, 34)''
-//  Роздратовувати, робити сердитим кого-небудь. Глузлива посмішка, що все ще не сходила з вуст Федори Михайлівни, нарешті збурила Бараха: — Чого ти хочеш, може, краще нехай нас повісять? (Петро Панч, В дорозі, 1959, 71).
+# Збуджувати, викликати які-небудь почуття. Незбориму силу чаїв у собі він, таке він збурював зворушення в душі, цей український незайманий степ ''(Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 65);'' Вихор думок і почуттів, які збурив у дівчини вірш, довго не влягався ''(Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 139).''
+# ''діал.'' Руйнувати. Зломила буря лютою рукою малий пуп'ях, закутаний ще в сні, пташині гнізда збурила дрібні, смерть, знищення лишила за собою... ''(Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 140);'' — А що коли ворог вдереться в край і знищить його, сплюндрує, попалить села, збурить міста? ''(Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 12).''
-. Підбивати, підбурювати до бунту; бунтувати когось, щось. Павла в економії потовкли, пом'яли, поламали, то він тепер скрізь проти панів людей збурює (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 157); Він давав Іванові читати Шевченкові твори, але він знав, що саме давати. Той, інший Шевченко, що збурив усю Росію, ..мусить сидіти під сімома замками (Петро Колесник, Терен.., 1959, 88).
+# ''астр.'' Викликати відхилення руху небесного тіла від своєї траєкторії.
-−
-. Збуджувати, викликати які-небудь почуття. Незбориму силу чаїв у собі він, таке він збурював зворушення в душі, цей український незайманий степ (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 65); Вихор думок і почуттів, які збурив у дівчини вірш, довго не влягався (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 139).
-−
-. діал. Руйнувати. Зломила буря лютою рукою малий пуп'ях, закутаний ще в сні, пташині гнізда збурила дрібні, смерть, знищення лишила за собою... (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 140); — А що коли ворог вдереться в край і знищить його, сплюндрує, попалить села, збурить міста? (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 12).
-−
-. астр. Викликати відхилення руху небесного тіла від своєї траєкторії.
 {| class="wikitable"
 |-

← Попередня версія		Версія за 18:03, 30 жовтня 2020
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Збурити, -ся. '''См. '''Збуряти, -ся. '''		'''Збурити, -ся. '''См. '''Збуряти, -ся. '''
	[[Категорія:Зб]]		[[Категорія:Зб]]
		+	1. Надавати бурхливого руху, робити що-небудь дуже неспокійним. Перегукувались пароплави на Дніпрі, шльопали важко колесами коло самої пристані, збурювали гвинтами воду (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 121); Коли первинне рентгенівське проміння падає на атомну мережу, воно збурює електрони атомів, і вони самі стають джерелом вторинного проміння (Наука і життя, 10, 1958, 24); * Образно. У голові Петру блискавично проноситься думка, яка збурює його кров і засвічує очі гострим блиском (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 8);
		+	// Порушувати що-небудь (спокій, певний порядок, нормальний хід чогось і т. ін.). Прийшов від інспектора довго очікуваний папір, прийшов і — замість заспокоїти — збурив, сколотив її спокій (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 157); А що, якби так котрогось вечора вдерлася [Сташка] до «малої» [кімнати] і з сміхом збурила фігури на шахівниці? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 379); Вчора професор допоміг йому знайти початок нитки в заплутаному клубку планів, учора ж його дочка все те. перемішала, збурила (Роман Іваничук, На краю.., 1960, 34);
		+	// Роздратовувати, робити сердитим кого-небудь. Глузлива посмішка, що все ще не сходила з вуст Федори Михайлівни, нарешті збурила Бараха: — Чого ти хочеш, може, краще нехай нас повісять? (Петро Панч, В дорозі, 1959, 71).
		+
		+	2. Підбивати, підбурювати до бунту; бунтувати когось, щось. Павла в економії потовкли, пом'яли, поламали, то він тепер скрізь проти панів людей збурює (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 157); Він давав Іванові читати Шевченкові твори, але він знав, що саме давати. Той, інший Шевченко, що збурив усю Росію, ..мусить сидіти під сімома замками (Петро Колесник, Терен.., 1959, 88).
		+
		+	3. Збуджувати, викликати які-небудь почуття. Незбориму силу чаїв у собі він, таке він збурював зворушення в душі, цей український незайманий степ (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 65); Вихор думок і почуттів, які збурив у дівчини вірш, довго не влягався (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 139).
		+
		+	4. діал. Руйнувати. Зломила буря лютою рукою малий пуп'ях, закутаний ще в сні, пташині гнізда збурила дрібні, смерть, знищення лишила за собою... (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 140); — А що коли ворог вдереться в край і знищить його, сплюндрує, попалить села, збурить міста? (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 12).
		+
		+	5. астр. Викликати відхилення руху небесного тіла від своєї траєкторії.
		+	{\| class="wikitable"
		+	\|-
		+
		+	\|}
		+
		+	== Орфографія (словоформи) ==
		+	'''збурити''' - дієслово, доконаний вид
		+	==== Майбутній час ====
		+	{\| class="wikitable"
		+	\|-
		+	! !! Однина !! Множина
		+	\|-
		+	\| 1 особа \|\| Збурю \|\| Збуримо
		+	\|-
		+	\| 2 особа \|\| Збуриш \|\| Збурите
		+	\|-
		+	\| 3 особа \|\| Збурить \|\| Збурять
		+
		+	\|}
		+	==== Минулий час ====
		+
		+	{\| class="wikitable"
		+	\|-
		+	! !! Однина !! Множина
		+	\|-
		+	\| Чоловічий рід \|\| Збурив \|\|
		+	\|-
		+	\| Жіночий рід \|\| Збурила \|\| Збурили
		+	\|-
		+	\| Середній рід \|\| Збурило \|\|
		+	\|}
		+	==== Наказовий спосіб ====
		+	{\| class="wikitable"
		+	\|-
		+	! !! Однина !! Множина
		+	\|-
		+	\| 1 особа \|\| \|\| Збуримо
		+	\|-
		+	\| 2 особа \|\| Збур \|\| Збурте
		+	\|-
		+	\|}