Займанщина - Історія редагувань

Ydnyzhnia.iff21 в 23:21, 12 листопада 2021

2021-11-12T23:21:55Z

A.tsarenok в 08:44, 11 листопада 2021

2021-11-11T08:44:58Z

Ydnyzhnia.iff21 в 14:29, 10 листопада 2021

2021-11-10T14:29:39Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Займанщина, -ни, '''''ж. ''Земля, пріобрѣтенная правомъ пернато занятія (ju primae occupationis). ''Благ...

2012-08-29T21:41:30Z

Створена сторінка: '''Займанщина, -ни, '''''ж. ''Земля, пріобрѣтенная правомъ пернато занятія (ju primae occupationis). ''Благ...

Нова сторінка

'''Займанщина, -ни, '''''ж. ''Земля, пріобрѣтенная правомъ пернато занятія (ju primae occupationis). ''Благослови, пане гетьмане, заняти займанщину! Та й займе, скільки оком закине, спиту, гаїв, сіножатей, рибних озір, і вже це його родова земля. ''К. ЧР. 199. ''Мусив проганяти черкесів з їх стародавніх займанщин. ''О. 1862. X. 111.
[[Категорія:За]]

@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 ==Вікіпедія==
 ЗАЙМАНЩИНА — земельна власність, набута правом першого зайняття вільної землі (jus primae occupationis). Була поширена серед козаків і посполитих селян у малозаселених місцевостях Слобожанщини, Лівобережної України і Запорізької Січі в 16-18 ст. З. припинилася у зв'язку з дальшим розвитком феодально-кріпосницьких відносин, посиленням закріпачення селянства та переходом вільних земель у державну і поміщицьку власність. У джерелах 16-19 ст., які описують Запорожжя, зайняті таким чином ділянки місцевості мають назву "займище"[1], а також "маєтність"
-==Джерела==
+==Ілюстрації==
-https://cyclop.com.ua/content/view/1079/58/1/15/#26989
+{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
 [[Категорія:Слова 2021 року]]

← Попередня версія		Версія за 08:44, 11 листопада 2021
Рядок 15:		Рядок 15:
	==Джерела==		==Джерела==
	https://cyclop.com.ua/content/view/1079/58/1/15/#26989		https://cyclop.com.ua/content/view/1079/58/1/15/#26989
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
		+	[[Категорія:Слова 2021 року]]

← Попередня версія		Версія за 14:29, 10 листопада 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Займанщина, -ни, '''''ж. ''~~Земля~~, ~~пріобрѣтенная правомъ пернато занятія (ju primae occupationis)~~. ''Благослови, пане гетьмане, заняти займанщину! Та й займе, скільки оком закине, спиту, гаїв, сіножатей, рибних озір, і вже це його родова земля. ''К. ЧР. 199. ''Мусив проганяти черкесів з їх стародавніх займанщин. ''О. 1862. X. 111.	+	'''Займанщина, -ни, '''''ж. ''ЗЗАЙМАНЩИНА, и, ж. Земельна власність, придбана правом першого зайняття вільної землі. ''Благослови, пане гетьмане, заняти займанщину! Та й займе, скільки оком закине, спиту, гаїв, сіножатей, рибних озір, і вже це його родова земля. ''К. ЧР. 199. ''Мусив проганяти черкесів з їх стародавніх займанщин. ''О. 1862. X. 111. ''Була поширена серед козаків і посполитих селян у малозаселених місцевостях Слобідської та Лівобережної України і Запорізької Січі в 16—18 ст. ''3. ''припинилася у зв'язку з розвитком феод.-кріпосн. відносин, закріпаченням селянства та переходом вільних земель у держ. ''і поміщ. ''власність.
	[[Категорія:За]]		[[Категорія:За]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/ Словник української мови: в 11 тт.]
		+
		+	ЗАЙМАНЩИ́НА, и, ж. Земельна власність, придбана правом першого зайняття вільної землі. Там чоловік.. в степу облюбовує займанщину в якихось двадцять десятин, купує реманент, худобу і, скажу вам, стає господарем (Стельмах, Хліб.., 1959, 204); // Ділянка, розчищена і оброблювана звичайно далеко за межами села і поза громадськими землями. — На Січі добре козакувати, а на займанщині хліб робити! — сказав сам собі [Мирон] (Мирний, І, 1949, 180).
		+
		+	[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Zaymanchshyna Енциклопедія історії України]
		+
		+	ЗАЙМАНЩИНА – за доби середньовіччя і Нового часу звичаєвеправо (див. Звичаєве право), яке давало змогу на підставі першого "займу" володіти чи користуватися землею. Поширювалося на всі верстви нас. (на кріпаків (див. Кріпацтво) – дуже обмежено): група осіб (община, союз сябрів та ін.) чи окрема особа, займаючи землю під посіви, городи, пасіки, влаштування млинів тощо, самовільно запроваджувала особисту, общинну чи сябринну земельну власність. З. застосовувалася гол. чин. там, де існувала відносна малонаселеність і значна кількість землі "лежала впусці" (деякі р-ни Слобідської України, Лівобережної України й Правобережної України, Вольностей Війська Запорозького низового). Найбільшого поширення набула під час нац.-визвол. війни серед. 17 ст. (див. Національна революція 1648–1676). Надалі, у зв'язку з поступовим наступом можновладців на соціальні права селян, міщан, рядових козаків і юрид. оформленням кріпацтва, первісне значення З. втратилося.
		+
		+	==Вікіпедія==
		+	ЗАЙМАНЩИНА — земельна власність, набута правом першого зайняття вільної землі (jus primae occupationis). Була поширена серед козаків і посполитих селян у малозаселених місцевостях Слобожанщини, Лівобережної України і Запорізької Січі в 16-18 ст. З. припинилася у зв'язку з дальшим розвитком феодально-кріпосницьких відносин, посиленням закріпачення селянства та переходом вільних земель у державну і поміщицьку власність. У джерелах 16-19 ст., які описують Запорожжя, зайняті таким чином ділянки місцевості мають назву "займище"[1], а також "маєтність"
		+	==Джерела==
		+	https://cyclop.com.ua/content/view/1079/58/1/15/#26989