Жіночий - Історія редагувань

Харченко Анастасія Дмитрівна: Сторінка очищена

2014-12-10T07:09:01Z

Сторінка очищена

Харченко Анастасія Дмитрівна в 07:08, 10 грудня 2014

2014-12-10T07:08:19Z

Харченко Анастасія Дмитрівна в 17:15, 7 грудня 2014

2014-12-07T17:15:06Z

Харченко Анастасія Дмитрівна в 17:14, 7 грудня 2014

2014-12-07T17:14:46Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Жіночий, -а, -е. '''Женскій. ''Жіноча річ поло припічка. ''Ном. № 9039. ''Нате вам, дівочки, дівув...

2012-08-29T20:39:51Z

Створена сторінка: '''Жіночий, -а, -е. '''Женскій. ''Жіноча річ поло припічка. ''Ном. № 9039. ''Нате вам, дівочки, дівув...

Нова сторінка

'''Жіночий, -а, -е. '''Женскій. ''Жіноча річ поло припічка. ''Ном. № 9039. ''Нате вам, дівочки, дівування моє! А вже ж я піду в жіночу раду. ''Мет. 231. ''Жіночі примхи. ''МВ. І. 38.
[[Категорія:Жі]]

← Попередня версія		Версія за 07:09, 10 грудня 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
−	~~'''Жіночий, -а, -е.~~
−	~~''Словник Грінченка''~~
−	'''Женскій. ''Жіноча річ поло припічка. ''Ном. № 9039. ''Нате вам, дівочки, дівування моє! А вже ж я піду в жіночу раду. ''Мет. 231. ''Жіночі примхи. ''МВ. І. 38.
−	~~[[Категорія:Жі]]~~

−	~~'''[http://sum.in.ua/s/zhinochyj Словник української мови]'''~~
−	~~ЖІНО́ЧИЙ, а, е.~~
−	1. Прикм. до жінка. [Ганна:] Ох, жіноча доле, бодай тебе блискавкою запалило! (Марко Кропивницький, II, 1958, 21); Дедалі все меншою ставала жіноча постать (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 38);
−	// Який складається з жінок. В ряді колгоспів і радгоспів, а також місцевих підприємств утворені жіночі ради (Радянська Україна, 17.III 1949, 3); Організувалося два хори — чоловічий і окремо жіночий, що співали біля різних бортів пароплава (Юрій Яновський, II, 1954, 90);
−	// Признач. для жінок; стос. до жінок. У скрині були плахти, намітки, очіпки — усе жіноче вбрання (Марко Вовчок, I, 1955, 164); Як там справа того жіночого журналу, що то писав п. Франко? (Леся Українка, V, 1956, 68); Єсть ім'я жіноче, м'яке і ясне; В йому і любов, і журба, і надія; Воно як зітхання бринить весняне: Марія (Максим Рильський, I, 1956, 37).
−	Жіноче питання — питання рівноправності жінки з чоловіком. Видно, справді, у вас в Галичині «жіноче питання» дуже в моді тепер, бо Ви раз у раз на його звертаєте (Леся Українка, V, 1956, 126); Жіноча стать — сукупність анатомо-фізіологічних ознак, що відрізняють жінку від чоловіка, самицю від самця. Якщо є потреба швидко збільшити маточне поголів'я, наприклад, корів, то зоотехнік зацікавлений одержати більше телят жіночої статі (Наука і життя, 1, 1958, 29).
−	2. Такий, як у жінок, власт., характерний для жінок. Тонкий кучерявий Микола, з повним жіночим обличчям, вніс в стаю вогонь (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 319); Дівчина, мов відчувшийого зміну самим жіночим інстинктом, не підводячи цілком голови, подала квітку братові назад (Ольга Кобилянська, III, 1956, 203).
−	Жіноча логіка, ірон. — про судження, які ґрунтуються на відчуттях, а не на законах логіки. Замість одповіді, з чисто жіночою логікою напалась [Маргарита] на чоловіка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 435); Жіночий почерк; Жіноча рука — розбірливий почерк, з округлими буквами. По тонкому жіночому почерку й по синьому чорнилі він пізнавав, що то лист од неї (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 406); Жіночою незнайомою рукою було написано: — Женю, друже мій! (Олесь Гончар, I, 1954, 244); Жіночі хвороби — специфічні для жінок хвороби, пов'язані з особливостями жіночого організму; Не жіноче діло — про роботу, яку ніби здатні виконувати тільки чоловіки. [Кембль:] Жінок туди не кличуть, то не жіноче діло — будувати (Леся Українка, III, 1952, 34).
−	3. Який стосується жіночої статі, характеризує її. Виявилося, що у сортів огірків Вірівський салатний і Довгоплідний є різнотипні жіночі квітки (Український ботанічний журнал, XVIII, 1, 1961, 36).
−	▲ Жіноча рима, літ. — рима з наголосом на передостанньому складі вірша; Жіночий рід: а) (збірн., розм., ірон.) те саме, що жінки (див. жінка 1, 2). — Нікчемний той рід жіночий, — каже [батько], — все б їм гуляти! Гуляють та цокочуть, як ті сороки (Марко Вовчок, I, 1955, 57); б) лексико-граматичні особливості певної групи іменників, які мають свій тип відмінювання.

← Попередня версія		Версія за 07:08, 10 грудня 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Жіночий, -а, -е. '''Женскій. ''Жіноча річ поло припічка. ''Ном. № 9039. ''Нате вам, дівочки, дівування моє! А вже ж я піду в жіночу раду. ''Мет. 231. ''Жіночі примхи. ''МВ. І. 38.	+	'''Жіночий, -а, -е.
		+	''Словник Грінченка''
		+	'''Женскій. ''Жіноча річ поло припічка. ''Ном. № 9039. ''Нате вам, дівочки, дівування моє! А вже ж я піду в жіночу раду. ''Мет. 231. ''Жіночі примхи. ''МВ. І. 38.
	[[Категорія:Жі]]		[[Категорія:Жі]]

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 [[Категорія:Жі]]
-[http://sum.in.ua/s/zhinochyj Словник української мови]
+'''[http://sum.in.ua/s/zhinochyj Словник української мови]'''
 ЖІНО́ЧИЙ, а, е.
 . Прикм. до жінка. [Ганна:] Ох, жіноча доле, бодай тебе блискавкою запалило! (Марко Кропивницький, II, 1958, 21); Дедалі все меншою ставала жіноча постать (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 38);

← Попередня версія		Версія за 17:14, 7 грудня 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Жіночий, -а, -е. '''Женскій. ''Жіноча річ поло припічка. ''Ном. № 9039. ''Нате вам, дівочки, дівування моє! А вже ж я піду в жіночу раду. ''Мет. 231. ''Жіночі примхи. ''МВ. І. 38.		'''Жіночий, -а, -е. '''Женскій. ''Жіноча річ поло припічка. ''Ном. № 9039. ''Нате вам, дівочки, дівування моє! А вже ж я піду в жіночу раду. ''Мет. 231. ''Жіночі примхи. ''МВ. І. 38.
	[[Категорія:Жі]]		[[Категорія:Жі]]
		+
		+	[http://sum.in.ua/s/zhinochyj Словник української мови]
		+	ЖІНО́ЧИЙ, а, е.
		+	1. Прикм. до жінка. [Ганна:] Ох, жіноча доле, бодай тебе блискавкою запалило! (Марко Кропивницький, II, 1958, 21); Дедалі все меншою ставала жіноча постать (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 38);
		+	// Який складається з жінок. В ряді колгоспів і радгоспів, а також місцевих підприємств утворені жіночі ради (Радянська Україна, 17.III 1949, 3); Організувалося два хори — чоловічий і окремо жіночий, що співали біля різних бортів пароплава (Юрій Яновський, II, 1954, 90);
		+	// Признач. для жінок; стос. до жінок. У скрині були плахти, намітки, очіпки — усе жіноче вбрання (Марко Вовчок, I, 1955, 164); Як там справа того жіночого журналу, що то писав п. Франко? (Леся Українка, V, 1956, 68); Єсть ім'я жіноче, м'яке і ясне; В йому і любов, і журба, і надія; Воно як зітхання бринить весняне: Марія (Максим Рильський, I, 1956, 37).
		+	Жіноче питання — питання рівноправності жінки з чоловіком. Видно, справді, у вас в Галичині «жіноче питання» дуже в моді тепер, бо Ви раз у раз на його звертаєте (Леся Українка, V, 1956, 126); Жіноча стать — сукупність анатомо-фізіологічних ознак, що відрізняють жінку від чоловіка, самицю від самця. Якщо є потреба швидко збільшити маточне поголів'я, наприклад, корів, то зоотехнік зацікавлений одержати більше телят жіночої статі (Наука і життя, 1, 1958, 29).
		+	2. Такий, як у жінок, власт., характерний для жінок. Тонкий кучерявий Микола, з повним жіночим обличчям, вніс в стаю вогонь (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 319); Дівчина, мов відчувшийого зміну самим жіночим інстинктом, не підводячи цілком голови, подала квітку братові назад (Ольга Кобилянська, III, 1956, 203).
		+	Жіноча логіка, ірон. — про судження, які ґрунтуються на відчуттях, а не на законах логіки. Замість одповіді, з чисто жіночою логікою напалась [Маргарита] на чоловіка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 435); Жіночий почерк; Жіноча рука — розбірливий почерк, з округлими буквами. По тонкому жіночому почерку й по синьому чорнилі він пізнавав, що то лист од неї (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 406); Жіночою незнайомою рукою було написано: — Женю, друже мій! (Олесь Гончар, I, 1954, 244); Жіночі хвороби — специфічні для жінок хвороби, пов'язані з особливостями жіночого організму; Не жіноче діло — про роботу, яку ніби здатні виконувати тільки чоловіки. [Кембль:] Жінок туди не кличуть, то не жіноче діло — будувати (Леся Українка, III, 1952, 34).
		+	3. Який стосується жіночої статі, характеризує її. Виявилося, що у сортів огірків Вірівський салатний і Довгоплідний є різнотипні жіночі квітки (Український ботанічний журнал, XVIII, 1, 1961, 36).
		+	▲ Жіноча рима, літ. — рима з наголосом на передостанньому складі вірша; Жіночий рід: а) (збірн., розм., ірон.) те саме, що жінки (див. жінка 1, 2). — Нікчемний той рід жіночий, — каже [батько], — все б їм гуляти! Гуляють та цокочуть, як ті сороки (Марко Вовчок, I, 1955, 57); б) лексико-граматичні особливості певної групи іменників, які мають свій тип відмінювання.