Жереп - Історія редагувань

Vsnahorska.fpmv18 в 13:12, 4 листопада 2018

2018-11-04T13:12:54Z

Vsnahorska.fpmv18 в 13:12, 4 листопада 2018

2018-11-04T13:12:22Z

Vsnahorska.fpmv18 в 13:08, 4 листопада 2018

2018-11-04T13:08:50Z

Vsnahorska.fpmv18 в 13:06, 4 листопада 2018

2018-11-04T13:06:33Z

Vsnahorska.fpmv18 в 12:59, 4 листопада 2018

2018-11-04T12:59:36Z

Vsnahorska.fpmv18 в 20:41, 23 жовтня 2018

2018-10-23T20:41:19Z

Vsnahorska.fpmv18 в 19:12, 23 жовтня 2018

2018-10-23T19:12:19Z

Vsnahorska.fpmv18 в 19:11, 23 жовтня 2018

2018-10-23T19:11:17Z

Vsnahorska.fpmv18 в 19:09, 23 жовтня 2018

2018-10-23T19:09:58Z

Vsnahorska.fpmv18 в 19:04, 23 жовтня 2018

2018-10-23T19:04:02Z

@@ Рядок 51: / Рядок 51: @@
 Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 7.
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 [[Категорія:Слова 2018 року]]

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 [[Категорія:Же]]
-'''Ялівець''' або '''жереп''' – рід вічнозелених деревних рослин родини кипарисових; хвойна рослина, щільний низький чагарник з короткими голками, що не перевищує у висоту 1 м. Крона плоско-округла, до 3 м шириною. Гілки різної довжини, але частіше короткі б, на кінцях пагонів більш радіальні, розташовані дуже щільно і спрямовані вгору. Шишки симетричні, майже сидячі; перший рік мають колір від блакитного до фіолетового, при повному дозріванні набувають колір від жовтуватого до темно-коричневого. Уживали як профілактичний засіб від епідемії. Ця рослина надзвичайно витривала до холоду, спеки, посухи, надмірного зволоження, а також снігових завалів. Росте на бідних пісках, позбавлених гумусу, мохових болотах, на вапнякових і кам'янистих, сухих і вологих ґрунтах.
+'''Ялівець''' або '''жереп''' – рід вічнозелених деревних рослин родини кипарисових; хвойна рослина, щільний низький чагарник з короткими голками, що не перевищує у висоту 1 м. Крона плоско-округла, до 3 м шириною. Гілки різної довжини, але частіше короткі б, на кінцях пагонів більш радіальні, розташовані дуже щільно і спрямовані вгору. Шишки симетричні, майже сидячі; перший рік мають колір від блакитного до фіолетового, при повному дозріванні набувають колір від жовтуватого до темно-коричневого.
 Гуцули обкурювали житло гілками ялівцю і розкладали з нього вогнища на дорогах, що вели до заражених місць. Те ж саме робили й на Поліссі. У деяких місцевостях обкурювання ялівцем приурочували до Чистого четверга, аби відігнати усі недуги. Іноді через палаючий ялівець переступали або перестрибували. Вірили, що тільки такий вогонь може спалити упиря (Бойківщина). На Купала для підсилення очисної сили вогню добавляли ялівець, який зазделегіть заготовляли. У весільних обрядах ялівцем прикрашали коровай (Полісся), для того молодий сам зрізав ялівець у лісі (Волинь); ним прикрашали весільний бутель (Чернігівщина); із нього робили весільне гільце (Полісся).
-У медицині використовують плоди – шишкоягоди ялівця. Із них готують різноманітні збори – сечогінні і антисептичні, останні призначають при хронічних захворюваннях дихальних шляхів, для розрідження мокроти.
+У медицині використовують плоди – шишкоягоди ялівця. Із них готують різноманітні збори – сечогінні і антисептичні, останні призначають при хронічних захворюваннях дихальних шляхів, для розрідження мокроти. Шишкоягоди застосовують при хворобах печінки, жіночих хворобах, ревматизмі, відвар гілок — при діатезі. У народній медицині корені вживають при туберкульозі легень, бронхітах, нирковокам'яній хворобі. Сік із шишок п'ють як сечогінний і регулюючий травлення засіб, при набряках. У гомеопатії використовують есенції зі свіжих шишок.
-У харчуванні вживають плоди ялівця як прянощі. Їх використовують для надання приємного смаку дичині, квасу, пиву, морсу, прохолоджуючим газованим напоям, солінням та маринадам. Ялівець надає особливі смакові властивості смаженому м’ясу і стравам із домашньої птиці й дичини.Плоди також використовують для приготування солодкого сиропу, желе, мармеладу, пряників, киселів, коржиків.
+У харчуванні вживають плоди ялівця як прянощі. Їх використовують для надання приємного смаку дичині, квасу, пиву, морсу, прохолоджуючим газованим напоям, солінням та маринадам. Ялівець надає особливі смакові властивості смаженому м’ясу і стравам із домашньої птиці й дичини.Плоди також використовують для приготування солодкого сиропу, желе, мармеладу, пряників, киселів, коржиків. З шишкоягід, хвої та гілок ялівцю одержують ефірну олію. Ефірна олія із хвої використовується для виготовлення імерсійної олії та освіжаючих есенцій.

← Попередня версія		Версія за 13:08, 4 листопада 2018
Рядок 35:		Рядок 35:

	https://www.youtube.com/watch?v=JnC8qeaxH2s		https://www.youtube.com/watch?v=JnC8qeaxH2s
		+
		+	https://www.youtube.com/watch?v=8N9UWhqUvbg

	==Джерела та література==		==Джерела та література==

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 [[Категорія:Же]]
-'''Ялівець''' або '''жереп''' — рід вічнозелених деревних рослин родини кипарисових; уживали як профілактичний засіб від епідемії. Ця рослина надзвичайно витривала до холоду, спеки, посухи, надмірного зволоження, а також снігових завалів. Росте на бідних пісках, позбавлених гумусу, мохових болотах, на вапнякових і кам'янистих, сухих і вологих ґрунтах.
+'''Ялівець''' або '''жереп''' – рід вічнозелених деревних рослин родини кипарисових; хвойна рослина, щільний низький чагарник з короткими голками, що не перевищує у висоту 1 м. Крона плоско-округла, до 3 м шириною. Гілки різної довжини, але частіше короткі б, на кінцях пагонів більш радіальні, розташовані дуже щільно і спрямовані вгору. Шишки симетричні, майже сидячі; перший рік мають колір від блакитного до фіолетового, при повному дозріванні набувають колір від жовтуватого до темно-коричневого. Уживали як профілактичний засіб від епідемії. Ця рослина надзвичайно витривала до холоду, спеки, посухи, надмірного зволоження, а також снігових завалів. Росте на бідних пісках, позбавлених гумусу, мохових болотах, на вапнякових і кам'янистих, сухих і вологих ґрунтах.
 Гуцули обкурювали житло гілками ялівцю і розкладали з нього вогнища на дорогах, що вели до заражених місць. Те ж саме робили й на Поліссі. У деяких місцевостях обкурювання ялівцем приурочували до Чистого четверга, аби відігнати усі недуги. Іноді через палаючий ялівець переступали або перестрибували. Вірили, що тільки такий вогонь може спалити упиря (Бойківщина). На Купала для підсилення очисної сили вогню добавляли ялівець, який зазделегіть заготовляли. У весільних обрядах ялівцем прикрашали коровай (Полісся), для того молодий сам зрізав ялівець у лісі (Волинь); ним прикрашали весільний бутель (Чернігівщина); із нього робили весільне гільце (Полісся).

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 [[Категорія:Же]]
-'''Ялівець''' або '''жереп''' — рід вічнозелених деревних рослин родини кипарисових; уживали як профілактичний засіб від епідемії.
+'''Ялівець''' або '''жереп''' — рід вічнозелених деревних рослин родини кипарисових; уживали як профілактичний засіб від епідемії. Ця рослина надзвичайно витривала до холоду, спеки, посухи, надмірного зволоження, а також снігових завалів. Росте на бідних пісках, позбавлених гумусу, мохових болотах, на вапнякових і кам'янистих, сухих і вологих ґрунтах.
 ==Словник синонімів української мови==
 У Карпатах гірську сосну називають '''жереп''', лелич, ориш, хвойний чагарник, ялівець, а також косодеревина.

← Попередня версія		Версія за 20:41, 23 жовтня 2018
Рядок 43:		Рядок 43:


−	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/~~підрозділ~~]]	+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
	[[Категорія:Слова 2018 року]]		[[Категорія:Слова 2018 року]]

@@ Рядок 26: / Рядок 26: @@
 |}
 ==Медіа==
 ==Джерела та література==

@@ Рядок 25: / Рядок 25: @@
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Можжевельник2.jpg|x140px]]
 |}
 ==Джерела та література==

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 [[Категорія:Же]]
-'''Ялівець''' або '''жереп''' — вічнозелена хвойна рослина; уживали як профілактичний засіб від епідемії.
+'''Ялівець''' або '''жереп''' — рід вічнозелених деревних рослин родини кипарисових; уживали як профілактичний засіб від епідемії.
 Гуцули обкурювали житло гілками ялівцю і розкладали з нього вогнища на дорогах, що вели до заражених місць. Те ж саме робили й на Поліссі. У деяких місцевостях обкурювання ялівцем приурочували до Чистого четверга, аби відігнати усі недуги. Іноді через палаючий ялівець переступали або перестрибували. Вірили, що тільки такий вогонь може спалити упиря (Бойківщина). На Купала для підсилення очисної сили вогню добавляли ялівець, який зазделегіть заготовляли. У весільних обрядах ялівцем прикрашали коровай (Полісся), для того молодий сам зрізав ялівець у лісі (Волинь); ним прикрашали весільний бутель (Чернігівщина); із нього робили весільне гільце (Полісся).
@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 '''ЖЕРЕП''', чол.
-'''1'''. '''Pinus mughus Scop'''. Гірська сосна з чорною корою і неколючими короткими листками. Сосна '''жереп'''.. в Українських Карпатах поширена за верхньою межею переважно хвойних лісів в субальпійському поясі на висоті від 1300 до 1850 м (Український ботанічний журнал, XVII, 6, 1960, 76).
+'''1'''.Гірська сосна з чорною корою і неколючими короткими листками. Сосна '''жереп'''.. в Українських Карпатах поширена за верхньою межею переважно хвойних лісів в субальпійському поясі на висоті від 1300 до 1850 м (Український ботанічний журнал, XVII, 6, 1960, 76).
-'''2'''. '''Juniperus conimunis L'''. Хвойний чагарник або дерево родини кипарисових з м'ясистими, подібними до ягід шишками; використовується в промисловості; '''ялівець'''. Замість лісів тепер слався землею '''жереп''', чорний килим повзучих смерек, в якому плутались ноги (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 318); Що далі вгору, то крутіші схили; Колючий '''жереп''' і гранітні брили Нам намагались перетяти путь (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 7).
+'''2'''.Хвойний чагарник або дерево родини кипарисових з м'ясистими, подібними до ягід шишками; використовується в промисловості; '''ялівець'''. Замість лісів тепер слався землею '''жереп''', чорний килим повзучих смерек, в якому плутались ноги (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 318); Що далі вгору, то крутіші схили; Колючий '''жереп''' і гранітні брили Нам намагались перетяти путь (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 7).
 '''3'''. '''Жереп''' - місцева назва альпійської сосни у Карпатах (Карпатський словник)