Жерело - Історія редагувань

Poyurchak.fpmv16 в 18:56, 19 жовтня 2016

2016-10-19T18:56:15Z

Poyurchak.fpmv16 в 18:55, 19 жовтня 2016

2016-10-19T18:55:07Z

Poyurchak.fpmv16 в 18:52, 19 жовтня 2016

2016-10-19T18:52:55Z

Poyurchak.fpmv16: /* Іншомовні словники */

2016-10-19T18:52:15Z

‎Іншомовні словники

Poyurchak.fpmv16: /* Сучасні словники */

2016-10-19T18:51:52Z

‎Сучасні словники

Poyurchak.fpmv16 в 08:17, 18 жовтня 2016

2016-10-18T08:17:09Z

Poyurchak.fpmv16 в 08:15, 18 жовтня 2016

2016-10-18T08:15:28Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Жерело, -ла, '''''с. ''и пр. = '''Джерело и пр. '''''Під горою криниченька, там жерело б’є. ''Нп. Ум. ...

2012-08-29T20:30:49Z

Створена сторінка: '''Жерело, -ла, '''''с. ''и пр. = '''Джерело и пр. '''''Під горою криниченька, там жерело б’є. ''Нп. Ум. ...

Нова сторінка

'''Жерело, -ла, '''''с. ''и пр. = '''Джерело и пр. '''''Під горою криниченька, там жерело б’є. ''Нп. Ум. '''Жерельце. '''
[[Категорія:Же]]

@@ Рядок 34: / Рядок 34: @@
 == Ілюстрації ==
 [[Файл:Hfqa97t49.jpg|міні]]
 == Медіа ==

@@ Рядок 33: / Рядок 33: @@
 == Ілюстрації ==
-[[Файл:Жерело34756|міні]]
+[[Файл:Hfqa97t49.jpg|міні]]
-[[Файл:ЖЕРЕЛО3745|міні]]
-[[Файл:Жерело9865|міні]]
 == Медіа ==

@@ Рядок 39: / Рядок 39: @@
 == Медіа ==
-[https://www.youtube.com/watch?v=cYH8gI1BWv0 Річка Прут . Джерело в Карпатах]
+{{#ev:youtube|cYH8gI1BWv0}}
 == Див. також ==

@@ Рядок 20: / Рядок 20: @@
 == Іншомовні словники ==
-* [http://www.vasmer.slovaronline.com/Ж/ЖЁ/3835-ZHERELO Этимологический словарь русского языка]
+===[http://www.vasmer.slovaronline.com/Ж/ЖЁ/3835-ZHERELO Этимологический словарь русского языка]===
 ЖЕРЕЛО
@@ Рядок 26: / Рядок 26: @@
 Родственно лит. gerklė̃, вин. п. ger̃klę, вост.-лит. gérklę "горло, гортань"; далее – в го́рло и жру, жрать, греч. аркад. ζέρεθρον "пропасть", а также βάραθρον; см. Торбьёрнссон 2, 107; Траутман, BSW 90; Буазак 126 и сл.; Младенов 164. См. жерло́.
-* [http://ushakovdictionary.ru/word.php?wordid=22131 Толковый словарь Ушакова]
+===[http://ushakovdictionary.ru/word.php?wordid=22131 Толковый словарь Ушакова]===
 ИСТОЧНИК

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 == Сучасні словники ==
-[http://ukrlit.org/slovnyk/джерело Словник української мови Укрліт.org]
+===[http://ukrlit.org/slovnyk/джерело Словник української мови Укрліт.org]===
 '''Жерело, -ла, '''''с. ''и пр. = '''Джерело и пр. '
@@ Рядок 18: / Рядок 18: @@
 Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 262.
 == Іншомовні словники ==
 * [http://www.vasmer.slovaronline.com/Ж/ЖЁ/3835-ZHERELO Этимологический словарь русского языка]

← Попередня версія		Версія за 08:15, 18 жовтня 2016
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Жерело, -ла, '''''с. ''и пр. = '''Джерело и пр. '''''Під горою криниченька, там жерело б’є. ''Нп. Ум. '''Жерельце. '''		'''Жерело, -ла, '''''с. ''и пр. = '''Джерело и пр. '''''Під горою криниченька, там жерело б’є. ''Нп. Ум. '''Жерельце. '''
	[[Категорія:Же]]		[[Категорія:Же]]
		+
		+	== Сучасні словники ==
		+	[http://ukrlit.org/slovnyk/джерело Словник української мови Укрліт.org]
		+	'''Жерело, -ла, '''''с. ''и пр. = '''Джерело и пр. '
		+
		+	ДЖЕРЕЛО́, а́, с.
		+
		+	1. Потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі. В місцях, де долини рік або балок прорізають водовмісні верстви, підземні води виходять на поверхню і утворюють джерела або природні криниці (Курс заг. геол., 1947, 126); З-під коріння липи било джерело погожої води (Фр., VI, 1951, 33); * Образно. Біля джерел молочних рік, що починаються на сотнях і тисячах молочно-товарних ферм наших колгоспів та радгоспів, стоїть багато людей (Рад. Укр., 29.ХІ 1960, 1); * У порівн. Забурчало по селу, мов у джерелі: «Як то можна!.. щоб вільна козачка за кріпака оддавалась!» (Вовчок, І, 1955, 22).
		+
		+	◊ Би́ти джерело́м — активно, бурхливо виявлятися. Народна ініціатива, що джерелом б’в у наших колгоспників, подолає всі труднощі (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 29).
		+
		+	2. чого, перен. Те, що дає початок чому-небудь, звідки постає, черпається щось; основа чого-небудь; вихідне начало. Єдине, — але зате і непереможне, — джерело сили робітничого руху, це-— свідомість робітників і широта їх боротьби (Ленін, 20, 1950, 333); Соціалізм назавжди покінчив з пануванням приватної власності на засоби виробництва, цим джерелом розколу суспільства на ворогуючі класи (Програма КПРС, 1961, 12); // Про того або те, від кого або звідки довідуються про що-небудь. Про сю річ [справи видавництва] .. я хотіла б знати дещо докладніше з місцевих джерел (Л. Укр., V, 1956, 98); Поява чужої людини була не тільки приємною зустріччю: це було єдине джерело новин (Тулуб, Людолови, І, 1957, 16).
		+
		+	3. спец. Писемна пам’ятка, документ, на основі якого будується наукове дослідження. Давні джерела завжди змішували кіммерійців з скіфами (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 114).
		+
		+	Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 262.
		+	== Іншомовні словники ==
		+	# [http://www.vasmer.slovaronline.com/Ж/ЖЁ/3835-ZHERELO Этимологический словарь русского языка]
		+
		+	ЖЕРЕЛО
		+	"отверстие, устье, пасть", диал.; жерогло́, псковск. (Шахматов, Очерк 368), укр. жерело́, джерело́ "источник", также жо́рло "русло", блр. жерело́ "жерло, отверстие", др.-русск. жерело "горло, жерло" (Лаврентьевск. летоп. и др.; см. Соболевский, Лекции 98), цслав. жрѣло, болг. жрело́, ждрело́ "источник, родник", сербохорв. ждриjѐло "ущелье", словен. žrélo "пасть, жерло", чеш. zřídlo "источник, ключ, родник", польск. źródɫo – то же, н.-луж. žŕodɫo.
		+	Родственно лит. gerklė̃, вин. п. ger̃klę, вост.-лит. gérklę "горло, гортань"; далее – в го́рло и жру, жрать, греч. аркад. ζέρεθρον "пропасть", а также βάραθρον; см. Торбьёрнссон 2, 107; Траутман, BSW 90; Буазак 126 и сл.; Младенов 164. См. жерло́.
		+
		+	# [http://ushakovdictionary.ru/word.php?wordid=22131 Толковый словарь Ушакова]
		+
		+	ИСТОЧНИК
		+
		+	ИСТОЧНИК, источника, м. 1. Струя подземной воды (или другой жидкости), вытекающая на поверхность земли; родник. Минеральный источник. Нефтяной источник. 2. перен., чего. То, из чего исходит, возникает, проистекает что-н.; исходная причина, основа происхождения чего-н. (книжн.). Труд - источник благосостояния. Он - источник всех зол. Солнце - источник света и тепла. Источник энергии. Источники дохода. Источники народного богатства. Неиссякаемый источник остроумия. 3. Письменный памятник, подлинный оригинал, на основе к-рого строится научное исследование (науч.). Работа написана по источникам. Обращаться к источникам. Летопись - основной источник для русской исторической науки. \|\| То, откуда исходят какие-н. сведения, слухи. Сведения получены из верного источника.
		+
		+	== Ілюстрації ==
		+	[[Файл:Жерело34756\|міні]]
		+	[[Файл:ЖЕРЕЛО3745\|міні]]
		+	[[Файл:Жерело9865\|міні]]
		+
		+	== Медіа ==
		+
		+	[https://www.youtube.com/watch?v=cYH8gI1BWv0 Річка Прут . Джерело в Карпатах]
		+
		+	== Див. також ==
		+
		+	#[https://www.youtube.com/watch?v=D6VYWJo9IaM Океан Ельзи - джерело]
		+	# [http://gerelo.com.ua Дитячий табір Джерело]