Дідух - Історія редагувань

L.derevianko в 13:57, 28 листопада 2013

2013-11-28T13:57:13Z

L.derevianko в 13:52, 28 листопада 2013

2013-11-28T13:52:59Z

A.Eminova в 08:50, 28 листопада 2013

2013-11-28T08:50:56Z

A.Eminova в 08:43, 28 листопада 2013

2013-11-28T08:43:05Z

Показати зміни

A.Eminova: Замінено вміст на « Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут Категорія:Ді»

2013-11-28T08:28:11Z

Замінено вміст на « Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут Категорія:Ді»

A.Eminova в 08:01, 28 листопада 2013

2013-11-28T08:01:11Z

Svetlana 1973 в 07:12, 21 листопада 2013

2013-11-21T07:12:30Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Дідух, -ха, '''''м. ''или '''дідуха, -хи, '''''ж. ''1) Солома, которую стелять въ хатахъ наканунѣ Рож...

2012-08-15T21:53:01Z

Створена сторінка: '''Дідух, -ха, '''''м. ''или '''дідуха, -хи, '''''ж. ''1) Солома, которую стелять въ хатахъ наканунѣ Рож...

Нова сторінка

'''Дідух, -ха, '''''м. ''или '''дідуха, -хи, '''''ж. ''1) Солома, которую стелять въ хатахъ наканунѣ Рождества Христова. О. 1861. XI. Св. 60. Чуб. І. 44. ІІІ. 437. 2) Фитиль, напитанный остатками отъ перечистки воску. 3) Пробка изъ соломы. 4) Связка тростника или соломы, употребляемая для загорожи или обшивки стѣнокъ куреня и т. п. Чуб. VII. 379.
[[Категорія:Ді]]

@@ Рядок 79: / Рядок 79: @@
 <h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr>
 #Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та СD) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2007. – 1736 с. : іл. – С. 304
 #Демків Ірина Різдвяні павуки, калачі та дідухи: українські традиції свята // Цікаво знати. – Режим доступу до журн.: stattitablohy.ezreklama.com
 #Є.Бадін, Дідух як святковий символ Нового року // Бористен. Науковий журнал. — 2010, № 1. – С.7
 #Короткий тлумачний словник української мови. Близько 6750 слів / за ред. Д. Г. Гринчишина. — 2-е вид., доп. і перероб. — Київ: Рад. Школа, 1988.
 #Новий тлумачний словник української мови. 42000 слів: У 4-х томах / Уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. — Київ: вид. Аконіт, 1998.
 #Про дідух та його символи, - Владика Михаїл (Колтун) - Кіріос. – Режим доступу: kyrios.org.ua/.../6148-pro-diduh-ta-jogo-simvo...
 #Скуратівський  В.Т. Дідух: Свята українського народу / В.Т. Скуратівський. – К.: Освіта, 1995. – 272с.
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 [[Категорія:Ді]]

@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 Дідух - іменник, чоловічий рід, неістота, II відміна
 <h3><center>Це цікаво знати!</center></h3>
@@ Рядок 66: / Рядок 78: @@
 <h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr>
-.Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та СD) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2007. – 1736 с. : іл. – С. 304
+#Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та СD) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2007. – 1736 с. : іл. – С. 304
-.Войтович Валерій Миколайович Міфи та легенди давньої України. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан. 2005. — 392с. -  Режим доступу: http://proridne.net/mythology/myth/%D0%94%D1%96%D0%B4%D1%83%D1%85.html
+#Войтович Валерій Миколайович Міфи та легенди давньої України. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан. 2005. — 392с. -  Режим доступу: http://proridne.net/mythology/myth/%D0%94%D1%96%D0%B4%D1%83%D1%85.html
-.Демків Ірина Різдвяні павуки, калачі та дідухи: українські традиції свята // Цікаво знати. – Режим доступу до журн.: stattitablohy.ezreklama.com
+#Демків Ірина Різдвяні павуки, калачі та дідухи: українські традиції свята // Цікаво знати. – Режим доступу до журн.: stattitablohy.ezreklama.com
-.Є.Бадін, Дідух як святковий символ Нового року // Бористен. Науковий журнал. — 2010, № 1. – С.7
+#Є.Бадін, Дідух як святковий символ Нового року // Бористен. Науковий журнал. — 2010, № 1. – С.7
-.Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 188. – Режим доступу
+#Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 188. – Режим доступу
 http://language.br.com.ua/%D0%B4%D1%96%D0%B4%D1%83%D1%85/
-.Короткий тлумачний словник української мови. Близько 6750 слів / за ред. Д. Г. Гринчишина. — 2-е вид., доп. і перероб. — Київ: Рад. Школа, 1988.
+#Короткий тлумачний словник української мови. Близько 6750 слів / за ред. Д. Г. Гринчишина. — 2-е вид., доп. і перероб. — Київ: Рад. Школа, 1988.
-.Новий тлумачний словник української мови. 42000 слів: У 4-х томах / Уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. — Київ: вид. Аконіт, 1998.
+#Новий тлумачний словник української мови. 42000 слів: У 4-х томах / Уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. — Київ: вид. Аконіт, 1998.
-.Про дідух та його символи, - Владика Михаїл (Колтун) - Кіріос. – Режим доступу: kyrios.org.ua/.../6148-pro-diduh-ta-jogo-simvo...
+#Про дідух та його символи, - Владика Михаїл (Колтун) - Кіріос. – Режим доступу: kyrios.org.ua/.../6148-pro-diduh-ta-jogo-simvo...
-.Скуратівський  В.Т. Дідух: Свята українського народу / В.Т. Скуратівський. – К.: Освіта, 1995. – 272с.
+#Скуратівський  В.Т. Дідух: Свята українського народу / В.Т. Скуратівський. – К.: Освіта, 1995. – 272с.
-.Словник української мови онлайн: Режим доступу:
+#Словник української мови онлайн: Режим доступу:
 http://www.ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D1%96%D0%B4%D1%83%D1%85
-.Словник української мови: в 11 томах – Том 2, 1971.  – С. 304.
+#Словник української мови: в 11 томах – Том 2, 1971.  – С. 304.
-.http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B4%D1%96%D0%B4%D1%83%D1%85#%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B7%D0%BC%D0%B8
+#http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B4%D1%96%D0%B4%D1%83%D1%85#%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B7%D0%BC%D0%B8
-.http://traditions.org.ua/sviatkovyi-kalendar/zymovyi-tsykl/279
+#http://traditions.org.ua/sviatkovyi-kalendar/zymovyi-tsykl/279
-−
-==Ілюстрації==
-{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
-|- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Didyx1.jpg|x200px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Didyx2.jpg|x200px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Didyx3.jpg|x200px]]
-|}
-−
-<div align="right"></div>
-−
-==Див. також==
-http://www.youtube.com/watch?v=jIa74zMynoQ
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 [[Категорія:Ді]]

@@ Рядок 46: / Рядок 46: @@
 У липні, коли настає час зажинок, умившись джерельною водою та помолившись, люди удосвіта йдуть в поле, щоб зробити жнив’яний почин — обрядовий сніп. У цей день дух предків особливо уважний до людей, а тому годиться бути чемним, не підвищувати голос навіть на худібку, ситніше її годувати, щоб не наврочити жнивам. При цьому готують непарну кількість снопів (3, 5 чи 7), ставлять їх в коло, а посередині кладуть зажинковий хрест. Зажинковий хрест — дві жменьки збіжжя складених навхрест. Перед зажинком, який починав господар поля або найстарша жінка, годилося гарно подякувати душам померлим в родині та випити по чарці, щоб їм добре ікнулося на тому світі.
 Згодом, коли настануть власне жнива, вшановують покровителя врожаю Спаса та бога Перуна, бо громовержець не лише громом проганяє чортів та різних дідьків, але й засіває ниви золотим зерном та оберігає від граду урожаї. В кінці косовиці, зробивши «Спасову бороду» жінки—жниці витягують з кожної копи по колосочку і роблять з них квітку—китицю, сніп—рай, або плетуть колосяний хрест і несуть в село. Зерно з «бороди» витрушували на землю, щоб випустити духа поля, клали на землю хліб і воду, потім всі хто хотів лягали на ниву, й качалися по ній, щоб Мати—Земля повернула втрачені сили приспівуючи жниварські пісні:
-... Ой нивонько, нивонько,
+...Ой нивонько, нивонько,
 Верни нашу силоньку,
 Як ми тя зажинали,
@@ Рядок 59: / Рядок 59: @@
 Я радію й тато.
 Несемо ми з ним удвох
- Дідуха до хати.
+Дідуха до хати.
 Наш дідух – із жита сніп.
 Зв'язаний з обжинків.
@@ Рядок 85: / Рядок 85: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Azbuka.jpg|x200px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Didyx1.jpg|x200px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2261637.jpg|x200px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Didyx2.jpg|x200px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ar abetka.jpg|x200px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Didyx3.jpg|x200px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2870.jpg|x200px]]
 |}
@@ Рядок 94: / Рядок 93: @@
 ==Див. також==
- http://www.youtube.com/watch?v=jIa74zMynoQ
+http://www.youtube.com/watch?v=jIa74zMynoQ
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 [[Категорія:Ді]]

← Попередня версія		Версія за 08:28, 28 листопада 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Дідух, -ха, '''''м. ''или '''дідуха, -хи, '''''ж. ''1) Солома, которую стелять въ хатахъ наканунѣ Рождества Христова. О. 1861. XI. Св. 60. Чуб. І. 44. ІІІ. 437. 2) Фитиль, напитанный остатками отъ перечистки воску. 3) Пробка изъ соломы. 4) Связка тростника или соломы, употребляемая для загорожи или обшивки стѣнокъ куреня и т. п. Чуб. VII. 379.



−
−
−
−	~~Зміст~~
−
−	~~1 Сучасні словники~~
−	~~2 Ілюстрації~~
−	~~2.1 Це цікаво знати!~~
−	~~2.2 Рекомендовані джерела~~
−	~~3 Див. також~~
−	~~4 Інтернет ресурси~~
−
−	~~Сучасні словники~~
−	~~== Дідух== - ч. етн. Сніп, якого ставили за старим звичаєм у кутку хати перед Різдвом (Великий тлумачний словник)~~
−	- Дідух, а, чол., етн. Сніп, який ставили за старим звичаєм у кутку хати перед Різдвом. Йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю, з Дідухом і кутею (Іван Франко, VIII, 1952, 100); Марина внесла до хати сніп пшениці.. і ставить його в куток. Цей сніп називається дідухом (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 82). (Словник української мови)
−	~~- Дідух – дід:~~
−	~~1) солома або сіно, що стелять у хатах під Різдво Христове;~~
−	2) ритуальний сніп (свя¬точний дід) жита або пшениці, який ставлять у Святвечір на поку¬ті під образами; робили його іноді у вигляді пишного вінка, ув’язано¬го з кільканадцяти пучків соломи з конусоподібною верхівкою з без¬лічі колосся; після Водохреща йо¬го змочували, зерно з нього вико¬ристовували з охоронною метою, зокрема в похоронних обрядах; у Карпатській Україні цей сніп звав¬ся корочуном, у деяких інших міс¬цях — колядою, колядником; див. ще Спасова борода. Йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю, з дідухом і кутею (І. Франко);
−	~~3) пробка (чіп) із соломи;~~
−	~~4) гніт, просякну¬тий залишками від перечищення воску;~~
−	5) сніп очерету або соломи, який використовували для загоро¬ди або обшивки стінок куреня, стін хати тощо. (Словник-довідник)
−
−
−	~~Ґелґотати, Ґаґати: дієсл. -ґаю, -єш - Кричати як гуси~~
−
−	~~(Іван Верхратський)~~
−
−
−	~~Ґелґотати, очу, очеш, Ґелґотіти, очу, оти́ш, недок.~~
−
−	1. Підсил. до ґелґати. Гусак ґелґоче, витягує довгу шию (Олесь Донченко, VI, 1957, 51); А по дворах розпачливо кудкудакали кури, ґелґотіли гуси (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 393).
−
−	2. Перен., розм. Голосно, нерозбірливо, незрозуміло розмовляти; галасувати. Треба руки підкладати, а не дарма ґелґотати (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 186); З ранку й до ночі.. ґелґотали перекупки (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 23); На тім кінці столу жінки голосно ґелґотіли (Андрій Головко, II, 1957, 63); Десь останні торохтіли за горбом в пітьмі обози, і незвично ґелґотіли язики чужі на розі (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 80).
−
−	~~(Словник української мови: в 11 томах. - Том 2. - К.: Наукова думка, 1971. — С. 47).~~
−	~~Ілюстрації~~
−	~~Гелготання 1.jpg Гелготання 2.jpg Гуси.jpg~~
−	~~Це цікаво знати!~~
−
−	~~Сонник Міллера:~~
−
−	Докучаюче ґелготання гусей - нещастя; дивитися на гусей, що пливуть - удача; гуси на траві - сприятливий сон, мертвий гусак - близькі втрати, незадоволення; для люблячого - бачити гусей - нагадування про гідність у стосунках з коханою, про вірність слову; скликати гусей і годувати їх - придбання майна; їсти гусака - деякі сумніви у справах.
−
−
−	~~Рекомендовані джерела~~
−
−
−	~~Див. також~~
−
−	~~Звуки - ґелготання гусей~~
−	~~Інтернет ресурси~~
	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]		[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
	[[Категорія:Ді]]		[[Категорія:Ді]]
−	~~Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови~~

@@ Рядок 54: / Рядок 54: @@
 Звуки - ґелготання гусей
 Інтернет ресурси
 [[Категорія:Ді]]
 Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови

← Попередня версія		Версія за 07:12, 21 листопада 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Дідух, -ха, '''''м. ''или '''дідуха, -хи, '''''ж. ''1) Солома, которую стелять въ хатахъ наканунѣ Рождества Христова. О. 1861. XI. Св. 60. Чуб. І. 44. ІІІ. 437. 2) Фитиль, напитанный остатками отъ перечистки воску. 3) Пробка изъ соломы. 4) Связка тростника или соломы, употребляемая для загорожи или обшивки стѣнокъ куреня и т. п. Чуб. VII. 379.		'''Дідух, -ха, '''''м. ''или '''дідуха, -хи, '''''ж. ''1) Солома, которую стелять въ хатахъ наканунѣ Рождества Христова. О. 1861. XI. Св. 60. Чуб. І. 44. ІІІ. 437. 2) Фитиль, напитанный остатками отъ перечистки воску. 3) Пробка изъ соломы. 4) Связка тростника или соломы, употребляемая для загорожи или обшивки стѣнокъ куреня и т. п. Чуб. VII. 379.
		+
		+
		+
		+
		+
		+
		+	Зміст
		+
		+	1 Сучасні словники
		+	2 Ілюстрації
		+	2.1 Це цікаво знати!
		+	2.2 Рекомендовані джерела
		+	3 Див. також
		+	4 Інтернет ресурси
		+
		+	Сучасні словники
		+	== Дідух== - ч. етн. Сніп, якого ставили за старим звичаєм у кутку хати перед Різдвом (Великий тлумачний словник)
		+	- Дідух, а, чол., етн. Сніп, який ставили за старим звичаєм у кутку хати перед Різдвом. Йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю, з Дідухом і кутею (Іван Франко, VIII, 1952, 100); Марина внесла до хати сніп пшениці.. і ставить його в куток. Цей сніп називається дідухом (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 82). (Словник української мови)
		+	- Дідух – дід:
		+	1) солома або сіно, що стелять у хатах під Різдво Христове;
		+	2) ритуальний сніп (свя¬точний дід) жита або пшениці, який ставлять у Святвечір на поку¬ті під образами; робили його іноді у вигляді пишного вінка, ув’язано¬го з кільканадцяти пучків соломи з конусоподібною верхівкою з без¬лічі колосся; після Водохреща йо¬го змочували, зерно з нього вико¬ристовували з охоронною метою, зокрема в похоронних обрядах; у Карпатській Україні цей сніп звав¬ся корочуном, у деяких інших міс¬цях — колядою, колядником; див. ще Спасова борода. Йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю, з дідухом і кутею (І. Франко);
		+	3) пробка (чіп) із соломи;
		+	4) гніт, просякну¬тий залишками від перечищення воску;
		+	5) сніп очерету або соломи, який використовували для загоро¬ди або обшивки стінок куреня, стін хати тощо. (Словник-довідник)
		+
		+
		+	Ґелґотати, Ґаґати: дієсл. -ґаю, -єш - Кричати як гуси
		+
		+	(Іван Верхратський)
		+
		+
		+	Ґелґотати, очу, очеш, Ґелґотіти, очу, оти́ш, недок.
		+
		+	1. Підсил. до ґелґати. Гусак ґелґоче, витягує довгу шию (Олесь Донченко, VI, 1957, 51); А по дворах розпачливо кудкудакали кури, ґелґотіли гуси (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 393).
		+
		+	2. Перен., розм. Голосно, нерозбірливо, незрозуміло розмовляти; галасувати. Треба руки підкладати, а не дарма ґелґотати (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 186); З ранку й до ночі.. ґелґотали перекупки (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 23); На тім кінці столу жінки голосно ґелґотіли (Андрій Головко, II, 1957, 63); Десь останні торохтіли за горбом в пітьмі обози, і незвично ґелґотіли язики чужі на розі (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 80).
		+
		+	(Словник української мови: в 11 томах. - Том 2. - К.: Наукова думка, 1971. — С. 47).
		+	Ілюстрації
		+	Гелготання 1.jpg Гелготання 2.jpg Гуси.jpg
		+	Це цікаво знати!
		+
		+	Сонник Міллера:
		+
		+	Докучаюче ґелготання гусей - нещастя; дивитися на гусей, що пливуть - удача; гуси на траві - сприятливий сон, мертвий гусак - близькі втрати, незадоволення; для люблячого - бачити гусей - нагадування про гідність у стосунках з коханою, про вірність слову; скликати гусей і годувати їх - придбання майна; їсти гусака - деякі сумніви у справах.
		+
		+
		+	Рекомендовані джерела
		+
		+
		+	Див. також
		+
		+	Звуки - ґелготання гусей
		+	Інтернет ресурси
	[[Категорія:Ді]]		[[Категорія:Ді]]
		+	Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови