Діготь - Історія редагувань

Apkundik.fpmv19 в 11:27, 17 листопада 2019

2019-11-17T11:27:49Z

Apkundik.fpmv19 в 11:25, 17 листопада 2019

2019-11-17T11:25:24Z

Apkundik.fpmv19 в 10:42, 17 листопада 2019

2019-11-17T10:42:57Z

D.nastas в 14:11, 20 листопада 2018

2018-11-20T14:11:46Z

A.tsarenok в 17:22, 18 листопада 2018

2018-11-18T17:22:00Z

A.tsarenok в 17:21, 18 листопада 2018

2018-11-18T17:21:48Z

A.tsarenok в 17:21, 18 листопада 2018

2018-11-18T17:21:35Z

A.tsarenok: /* Ілюстрації */

2018-11-18T17:21:13Z

‎Ілюстрації

A.tsarenok в 17:19, 18 листопада 2018

2018-11-18T17:19:41Z

A.tsarenok в 17:18, 18 листопада 2018

2018-11-18T17:18:26Z

@@ Рядок 31: / Рядок 31: @@
 '''Дьо́готь'''&nbsp;— продукт сухої перегонки деревини, торфу, бурого та кам'яного [[вугілля]], сланців тощо. В'язка бура або чорна [[рідина]]; складна суміш органічних речовин. При сухій перегонці [[вугілля]], торфу та ін. в умовах невисоких температур (500—600&nbsp;°C)&nbsp;— напівкоксуванні— утворюється так званий первинний дьоготь. До його складу входять (залежно від сировини) парафін, фенол тощо. При коксуванні кам'яного вугілля утворюється кам'яновугільна смола. Дьоготь, утворюваний при термічній переробці деревини, називають деревною смолою.
-== Етимологія ==
+==== Етимологія ====
 Українське ''дьоготь'' походить від прасл. *degъtь (на думку Л. А. Булаховського, безпосереднім джерелом форми дьоготь могло бути біл. дзёгаць). Походження праслов'янського слова остаточно не з'ясоване: за однією з версій, це давнє запозичення з литовської мови (лит. degùtis, degùtas, пов'язане з degù — «палю»); за іншою, слово має питомо слов'янське походження і, як і degùtas, сходить до пра-і.є. *dhegu̯h- («горіти»)
-== Про використання дьогтю ==
+==== Про використання дьогтю ====
 Колись жодне господарство не обходилося без дьогтю: ним мастили шкіряне взуття, гужову [[збруя|збрую]], аби була довговічною та м'якою, не розмокала на дощі й не тріскалася на сонці. Дьоготь вживали і для інших господарських потреб.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 =="Словарь української мови"==
 '''Діготь, -гтю, '''''м. ''Деготь. ''Лучче пропить, ніж дігтю купить. ''Ном. № 11718. К. Дз. 120.
@@ Рядок 26: / Рядок 29: @@
 [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%8C Дьоготь]
-'''Дьо́готь'''&nbsp;— продукт сухої [[перегонка|перегонки]] [[деревина|деревини]], [[торф]]у, бурого та кам'яного [[вугілля]], [[сланці]]в тощо. В'язка бура або чорна [[рідина]]; складна [[Суміш (хімія)|суміш]] [[органічні речовини|органічних речовин]]. При сухій перегонці [[вугілля]], [[торф]]у та ін. в умовах невисоких температур (500—600&nbsp;°C)&nbsp;— [[напівкоксування|напівкоксуванні]]&nbsp;— утворюється так званий первинний дьоготь. До його складу входять (залежно від сировини) [[парафін]], [[фенол]] тощо. При [[коксування|коксуванні]] кам'яного вугілля утворюється [[кам'яновугільна смола]]. Дьоготь, утворюваний при термічній переробці деревини, називають деревною смолою.
+'''Дьо́готь'''&nbsp;— продукт сухої перегонки деревини, торфу, бурого та кам'яного [[вугілля]], сланців тощо. В'язка бура або чорна [[рідина]]; складна суміш органічних речовин. При сухій перегонці [[вугілля]], торфу та ін. в умовах невисоких температур (500—600&nbsp;°C)&nbsp;— напівкоксуванні— утворюється так званий первинний дьоготь. До його складу входять (залежно від сировини) парафін, фенол тощо. При коксуванні кам'яного вугілля утворюється кам'яновугільна смола. Дьоготь, утворюваний при термічній переробці деревини, називають деревною смолою.
 == Етимологія ==
-Українське ''дьоготь'' ([[архаїзм|заст.]] ''діготь'')<ref>{{Грінченко|Діготь|12370-dighot.html#show_point}}</ref> походить від {{lang-x-slav|*degъtь}} (на думку [[Булаховський Леонід Арсенійович|Л.&nbsp;А.&nbsp;Булаховського]], безпосереднім джерелом форми ''дьоготь'' могло бути {{lang-be|дзёгаць}}). Походження праслов'янського слова остаточно не з'ясоване: за однією з версій, це давнє запозичення з литовської мови ({{lang-lt|degùtis, degùtas}}, пов'язане з ''degù''&nbsp;— «палю»); за іншою, слово має питомо слов'янське походження і, як і ''degùtas'', сходить до {{lang-x-ie|*dheg<sup>u̯</sup>h-}} («горіти»)<ref>{{ЕСУМ2}}</ref>.
+Українське ''дьоготь'' походить від прасл. *degъtь (на думку Л. А. Булаховського, безпосереднім джерелом форми дьоготь могло бути біл. дзёгаць). Походження праслов'янського слова остаточно не з'ясоване: за однією з версій, це давнє запозичення з литовської мови (лит. degùtis, degùtas, пов'язане з degù — «палю»); за іншою, слово має питомо слов'янське походження і, як і degùtas, сходить до пра-і.є. *dhegu̯h- («горіти»)
 == Про використання дьогтю ==
 Колись жодне господарство не обходилося без дьогтю: ним мастили шкіряне взуття, гужову [[збруя|збрую]], аби була довговічною та м'якою, не розмокала на дощі й не тріскалася на сонці. Дьоготь вживали і для інших господарських потреб.
-Дьоготь широко використовували в [[народна медицина|народній медицині]]. Особливо помічним він був при виведенні [[гельмінти|глистів]]. У цьому жодні народні ліки не були такими дієвими, як дьоготь. Ним теж заліковували різні шкірні хвороби у тварин і людей, радили вживати при [[злоякісна пухлина|злоякісних пухлинах]], виводили [[парша|парші]], [[короста|коросту]].
+Дьоготь широко використовували в народній медицині. Особливо помічним він був при виведенні глистів. У цьому жодні народні ліки не були такими дієвими, як дьоготь. Ним теж заліковували різні шкірні хвороби у тварин і людей, радили вживати при злоякісних пухлинах]], виводили парші, [[короста|коросту]].
-Дьоготь був також незамінним за часу війни. Ним змазували збрую, повози (він був однією з складових [[коломазь|коломазі]]), лікували коней, почасти вояків. Не випадково [[Богдан Хмельницький]] видав спеціальні [[універсал]]и з підтвердженням привілеїв тим, хто займався дігтярством. У жовтні [[1656]] року гетьман офіційно надав права [[Козелець|козельчанам]] не сплачувати міські прибутки «на побудованє ратуша в місті Козелецьку зоставуєм при мещанах самих ратуш їх возовоє, помірноє, деготь, воскобуйню і поведерщину от меду і горілки». Отже, виробництво дьогтю стояло на рівні з такими важливими справами, як будівництво [[ратуша|ратуші]]&nbsp;— адміністративної споруди, [[віск|воскобоєнь]] тощо. Вже сам цей факт промовляє про неабияке значення «чорного продукту» в період [[козаччина|козаччини]].
+Дьоготь був також незамінним за часу війни. Ним змазували збрую, повози (він був однією з складових [[коломазь|коломазі]]), лікували коней, почасти вояків. Не випадково Богдан Хмельницький видав спеціальні універсали з підтвердженням привілеїв тим, хто займався дігтярством. У жовтні 1656 року гетьман офіційно надав права [[Козелець|козельчанам]] не сплачувати міські прибутки «на побудованє ратуша в місті Козелецьку зоставуєм при мещанах самих ратуш їх возовоє, помірноє, деготь, воскобуйню і поведерщину от меду і горілки». Отже, виробництво дьогтю стояло на рівні з такими важливими справами, як будівництво [[ратуша|ратуші]]&nbsp;— адміністративної споруди, [[віск|воскобоєнь]] тощо. Вже сам цей факт промовляє про неабияке значення «чорного продукту» в період [[козаччина|козаччини]].
-Нині побутове значення та виробниче застосування дьогтю дуже звузилося. Проте у деяких галузях, особливо в [[фармакологія|фармакології]], він дотепер украй необхідний&nbsp;— у приготуванні деяких лікарських компонентів поки що нема рівних йому замінників.
+Нині побутове значення та виробниче застосування дьогтю дуже звузилося. Проте у деяких галузях, особливо в фармакології, він дотепер украй необхідний&nbsp;— у приготуванні деяких лікарських компонентів поки що нема рівних йому замінників.
@@ Рядок 46: / Рядок 48: @@
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Berezovyj-degot--.jpeg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Berezovij_degot_protiv_kleshej_narodnoe_sredstvo_dlya_lecheniya_i_otpugivaniya_nasekomih.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 |}
 ==Медіа==
+{{#ev:youtube|i0Pgsltf8Eo}}
-==Див. також==
-−
-==Джерела та література==
-−
-==Зовнішні посилання==
 [[Категорія:Ді]]
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 [[Категорія:Слова 2019 року]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Діготь, -гтю, '''''м. ''Деготь. ''Лучче пропить, ніж дігтю купить. ''Ном. № 11718. К. Дз. 120.
 ==Сучасні словники==
-Тлумачення слова у сучасних словниках
+<h3><center>Словник української мови: в 11 томах</center></h3>
-==Ілюстрації==
+[http://sum.in.ua/s/djoghotj Дьоготь]
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
@@ Рядок 21: / Рядок 60: @@
 ==Зовнішні посилання==
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
+[[Категорія:Ді]]
-[[Категорія:Слова 2018 року]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]

@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 ==Зовнішні посилання==
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
 [[Категорія:Слова 2018 року]]

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Діготь.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]