Дівати - Історія редагувань

A.kozachuk в 18:59, 5 листопада 2018

2018-11-05T18:59:19Z

Mokoval.gi14 в 23:53, 8 січня 2018

2018-01-08T23:53:58Z

Mokoval.gi14 в 23:52, 8 січня 2018

2018-01-08T23:52:26Z

Mokoval.gi14 в 23:50, 8 січня 2018

2018-01-08T23:50:27Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Діва́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в '''діти, діну, дінеш, '''''гл. ''Дѣвать. Рудч. Ск. II. 142. ''Бандуро моя ...

2012-08-15T21:50:58Z

Створена сторінка: '''Діва́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в '''діти, діну, дінеш, '''''гл. ''Дѣвать. Рудч. Ск. II. 142. ''Бандуро моя ...

Нова сторінка

'''Діва́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в '''діти, діну, дінеш, '''''гл. ''Дѣвать. Рудч. Ск. II. 142. ''Бандуро моя мальованая, де ж мені тебе діти? ''Млр. л. сб. 122. ''І де вони гроші дівають? ''Васильк. у.
[[Категорія:Ді]]

← Попередня версія		Версія за 18:59, 5 листопада 2018
Рядок 25:		Рядок 25:
	== Словник синонімів ==		== Словник синонімів ==
	(що) знаходити місце для, приміщати, прилаштовувати, (не знати де) запроторювати; (кого) прихищати, давати притулок; (добро) витрачати, зуживати.		(що) знаходити місце для, приміщати, прилаштовувати, (не знати де) запроторювати; (кого) прихищати, давати притулок; (добро) витрачати, зуживати.
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
		+	[[Категорія:Слова 2018 року]]

@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 == Фразеологічний словник ==
 де (куди́) діва́ти / ді́ти (поді́ти) себе́, зі сл. не зна́ти. Як уникнути нудьги, бездіяльності, відчуття тривоги, біди і т. ін. Не знаючи, де себе подіти, Вихор брів навмання гамірними вулицями (В. Кучер); Не знаючи… куди себе подіти, Раїса бігла до своєї матушки (М. Коцюбинський).
-не зна́ти, куди́ діва́ти / поді́ти (ді́ти) о́чі (від со́рому). Дуже соромитися, перебувати в незручному становищі перед ким-небудь у зв’язку з провиною, осудом і т. ін. Жартам і сміху не було кінця. Центром їх, розуміється, була Маруся; вона, бідна, буквально не знала, куди очі дівати (Г. Хоткевич); Він і не знав, куди йому очі діти: заморгав, поблід та швидше меж (між) народ... (Г. Квітка-Основ’яненко).
+де (куди́) діва́ти / ді́ти (поді́ти) себе́, зі сл. не зна́ти. Як уникнути нудьги, бездіяльності, відчуття тривоги, біди і т. ін. Не знаючи, де себе подіти, Вихор брів навмання гамірними вулицями (В. Кучер); Не знаючи… куди себе подіти, Раїса бігла до своєї матушки (М. Коцюбинський).
-ні́де (ні́куди, нема́ куди́ і т. ін.) пра́вди діва́ти / ді́ти. Треба сказати відверто; безперечно. (Виборний:) Нігде (ніде) правди дівати, трудненько тепер убогій дівці замуж (заміж) вийти без приданого (І. Котляревський); — Нема де правди діти, а до роботи я не дуже то здатна..,— жартувала Тодозя (І. Нечуй-Левицький). ні́де пра́вди схова́ти. Батько завсігди казав, що як довчусь я в нашій школі, то віддасть мене ще в місто вчитися. Ніде правди сховати, мені не дуже це подобалось (Б. Грінченко).
+не зна́ти, куди́ діва́ти / поді́ти (ді́ти) о́чі [від со́рому]. Дуже соромитися, перебувати в незручному становищі перед ким-небудь у зв’язку з провиною, осудом і т. ін. Жартам і сміху не було кінця. Центром їх, розуміється, була Маруся; вона, бідна, буквально не знала, куди очі дівати (Г. Хоткевич); Він і не знав, куди йому очі діти: заморгав, поблід та швидше меж [між] народ... (Г. Квітка-Основ’яненко).
 == Словник синонімів ==
 (що) знаходити місце для, приміщати, прилаштовувати, (не знати де) запроторювати; (кого) прихищати, давати притулок; (добро) витрачати, зуживати.

← Попередня версія		Версія за 23:52, 8 січня 2018
Рядок 7:		Рядок 7:
	2. Використовувати, витрачати. Оттак і з тим буває, Хто чорт-зна де добро своє діває (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 63); — А де це ти, Насте, діла котлети? (Нечуй-Левицький, III, 1956, 263); [Марина:] Ой, Оксано, Оксано. Силу свою не маєш куди діти (Олександр Корнійчук, II, 1955, 112).		2. Використовувати, витрачати. Оттак і з тим буває, Хто чорт-зна де добро своє діває (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 63); — А де це ти, Насте, діла котлети? (Нечуй-Левицький, III, 1956, 263); [Марина:] Ой, Оксано, Оксано. Силу свою не маєш куди діти (Олександр Корнійчук, II, 1955, 112).
	♦ Де (куди) дівати (діти) день (час, силу і т. ін.) — що робити, за що братися. Але що ж маю робити, ..треба ж кудись час дівати (Леся Українка, V, 1956, 38); — Треба надумати, де то його цілісінький день діти, — насміхається Федір, продираючи очі (Панас Мирний, IV, 1955, 230); Не знати, де дівати (діти) очі (від сорому і т. ін.) — бути дуже засоромленим, переживати свою провину, незручне становище перед ким-небудь. Микола порізав шматки сала на четвертини, понизав їх на мотузок і почепив осавулисі на шию. Осавулиха йшла і не знала, де діти очі од сорому (Нечуй-Левицький, II, 1956, 191); Ніде правди діти; Де правду діти — треба сказати правду, правду (по правді) кажучи. Зійшлися судді, стали розбирать: Коли і як воно, і що їй присудити? Як не мудруй, а правди ніде діти, Кінців не можна поховать… (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 74); Ніде правди діти, є ще товариші, які хотіли б додержувати все від держави готовеньким (Радянська Україна, 10.I 1961, 3).		♦ Де (куди) дівати (діти) день (час, силу і т. ін.) — що робити, за що братися. Але що ж маю робити, ..треба ж кудись час дівати (Леся Українка, V, 1956, 38); — Треба надумати, де то його цілісінький день діти, — насміхається Федір, продираючи очі (Панас Мирний, IV, 1955, 230); Не знати, де дівати (діти) очі (від сорому і т. ін.) — бути дуже засоромленим, переживати свою провину, незручне становище перед ким-небудь. Микола порізав шматки сала на четвертини, понизав їх на мотузок і почепив осавулисі на шию. Осавулиха йшла і не знала, де діти очі од сорому (Нечуй-Левицький, II, 1956, 191); Ніде правди діти; Де правду діти — треба сказати правду, правду (по правді) кажучи. Зійшлися судді, стали розбирать: Коли і як воно, і що їй присудити? Як не мудруй, а правди ніде діти, Кінців не можна поховать… (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 74); Ніде правди діти, є ще товариші, які хотіли б додержувати все від держави готовеньким (Радянська Україна, 10.I 1961, 3).
		+
		+	== Фразеологічний словник ==
		+	де (куди́) діва́ти / ді́ти (поді́ти) себе́, зі сл. не зна́ти. Як уникнути нудьги, бездіяльності, відчуття тривоги, біди і т. ін. Не знаючи, де себе подіти, Вихор брів навмання гамірними вулицями (В. Кучер); Не знаючи… куди себе подіти, Раїса бігла до своєї матушки (М. Коцюбинський).
		+
		+	не зна́ти, куди́ діва́ти / поді́ти (ді́ти) о́чі (від со́рому). Дуже соромитися, перебувати в незручному становищі перед ким-небудь у зв’язку з провиною, осудом і т. ін. Жартам і сміху не було кінця. Центром їх, розуміється, була Маруся; вона, бідна, буквально не знала, куди очі дівати (Г. Хоткевич); Він і не знав, куди йому очі діти: заморгав, поблід та швидше меж (між) народ... (Г. Квітка-Основ’яненко).
		+
		+	ні́де (ні́куди, нема́ куди́ і т. ін.) пра́вди діва́ти / ді́ти. Треба сказати відверто; безперечно. (Виборний:) Нігде (ніде) правди дівати, трудненько тепер убогій дівці замуж (заміж) вийти без приданого (І. Котляревський); — Нема де правди діти, а до роботи я не дуже то здатна..,— жартувала Тодозя (І. Нечуй-Левицький). ні́де пра́вди схова́ти. Батько завсігди казав, що як довчусь я в нашій школі, то віддасть мене ще в місто вчитися. Ніде правди сховати, мені не дуже це подобалось (Б. Грінченко).
		+
		+	== Словник синонімів ==
		+	(що) знаходити місце для, приміщати, прилаштовувати, (не знати де) запроторювати; (кого) прихищати, давати притулок; (добро) витрачати, зуживати.

← Попередня версія		Версія за 23:50, 8 січня 2018
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Діва́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в '''діти, діну, дінеш, '''''гл. ''Дѣвать. Рудч. Ск. II. 142. ''Бандуро моя мальованая, де ж мені тебе діти? ''Млр. л. сб. 122. ''І де вони гроші дівають? ''Васильк. у.		'''Діва́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в '''діти, діну, дінеш, '''''гл. ''Дѣвать. Рудч. Ск. II. 142. ''Бандуро моя мальованая, де ж мені тебе діти? ''Млр. л. сб. 122. ''І де вони гроші дівають? ''Васильк. у.
−	[[Категорія:Ді]]	+	[[Категорія:ді]]
		+	== Словник української мови ==
		+	1. Знаходити для кого-, чого-небудь місце, притулок і т. ін. [Ромодан:] А куди ці овочі діваєте? (Олександр Корнійчук, II, 1955, 288); Росте Марко. Старі мої Не знають, де діти, Де посадить, де положить І що з ним робити (Тарас Шевченко, I, 1951, 314); — Треба нам зараз десь діти того [украденого] мішка, бо ти будеш сидіти.. в тюрмі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 276); — Отож, гляди мені! Де ти дів листа? (Андрій Головко, II, 1957, 146);
		+	// Відсилати, відправляти або знищувати кого-, що-небудь, щоб позбутися. Прийшла Челядкам думка злая, Щоб ворога [півня] де-небудь діть (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 153).
		+
		+	2. Використовувати, витрачати. Оттак і з тим буває, Хто чорт-зна де добро своє діває (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 63); — А де це ти, Насте, діла котлети? (Нечуй-Левицький, III, 1956, 263); [Марина:] Ой, Оксано, Оксано. Силу свою не маєш куди діти (Олександр Корнійчук, II, 1955, 112).
		+	♦ Де (куди) дівати (діти) день (час, силу і т. ін.) — що робити, за що братися. Але що ж маю робити, ..треба ж кудись час дівати (Леся Українка, V, 1956, 38); — Треба надумати, де то його цілісінький день діти, — насміхається Федір, продираючи очі (Панас Мирний, IV, 1955, 230); Не знати, де дівати (діти) очі (від сорому і т. ін.) — бути дуже засоромленим, переживати свою провину, незручне становище перед ким-небудь. Микола порізав шматки сала на четвертини, понизав їх на мотузок і почепив осавулисі на шию. Осавулиха йшла і не знала, де діти очі од сорому (Нечуй-Левицький, II, 1956, 191); Ніде правди діти; Де правду діти — треба сказати правду, правду (по правді) кажучи. Зійшлися судді, стали розбирать: Коли і як воно, і що їй присудити? Як не мудруй, а правди ніде діти, Кінців не можна поховать… (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 74); Ніде правди діти, є ще товариші, які хотіли б додержувати все від держави готовеньким (Радянська Україна, 10.I 1961, 3).