Дядько - Історія редагувань

Opneskreba.uk15 в 16:38, 24 листопада 2017

2017-11-24T16:38:57Z

Opneskreba.uk15 в 19:46, 23 листопада 2017

2017-11-23T19:46:34Z

D.buchynska в 11:14, 22 листопада 2017

2017-11-22T11:14:37Z

Vszubkova.if17 в 15:10, 21 листопада 2017

2017-11-21T15:10:30Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Дядько, -ка, '''''м. ''1) Дядя. 2) Человѣкъ среднихъ лѣтъ. Изъ уваженія малороссіяне называютъ ...

2012-08-28T20:21:08Z

Створена сторінка: '''Дядько, -ка, '''''м. ''1) Дядя. 2) Человѣкъ среднихъ лѣтъ. Изъ уваженія малороссіяне называютъ ...

Нова сторінка

'''Дядько, -ка, '''''м. ''1) Дядя. 2) Человѣкъ среднихъ лѣтъ. Изъ уваженія малороссіяне называютъ такъ всякаго старшаго себя лѣтами. Чуб. VII. 355. ''Не впадає москаля дядьком звати. ''Ном. № 850. 3) — '''собачий'''. Волкъ. ''Як собаки гавкають! Чи не пробірається до овець собачий дядько? ''О. 1861. V. 71. 4) '''Дядька накласти'''. Перепутать основу во время снованія. ''А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно. ''Черниг. у. Ум. '''Дядечко. '''''Охріме дядечку! будь ласкав схаменись! ''Хата, 54. ''Що ж мені, дядечку, по тіх грошах? ''МВ. І. 107.
[[Категорія:Дя]]

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 ==Сучасні словники==
-===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
+===[http://sum.in.ua/s/djadjko Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 ДЯ́ДЬКО, а, чол.
 . Брат батька або матері; чоловік тітки. — 3 усього роду зосталася я та рідний брат батьків — мій дядько(Панас Мирний, I, 1954, 71); Ігор чув від батьків, що там, у Тулі, працюють його рідні тітки й дядьки (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 26).
@@ Рядок 10: / Рядок 10: @@
 . заст. Особа (звичайно унтер-офіцер), якій доручалось навчання новобранців у царській армії.
-===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
+===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14530-djadko.html#show_point Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 Дя́дько, -ка, м. 1) Дядя. 2) Человѣкъ среднихъ лѣтъ. Изъ уваженія малороссіяне называютъ такъ всякаго старшаго себя лѣтами. Чуб. VII. 355.Не впадає москаля дядьком звати. Ном. № 850. 3) — соба́чий. Волкъ. Як собаки гавкають! Чи не пробірається до овець собачий дядько? О. 1861. V. 71. 4) дя́дька накла́сти. Перепутать основу во время снованія. А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно. Черниг. у.Ум. дя́дечко. Охріме дядечку! будь ласкав схаменись! Хата, 54. Що ж мені, дядечку, по тіх грошах? МВ. І. 107.
-===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
+===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D1%8F%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%BE УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 ==Ілюстрації==
@@ Рядок 22: / Рядок 22: @@
 |}
 ==Цікаві факти==
-===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
+===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%8F%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%BE Матеріал з Вікіпедії]===
 Дя́дько — чоловік щодо дітей брата або сестри, а також щодо дітей брата і сестри своєї дружини = брат батька або матері, або чоловік тітки. В Київській Русі — вихователь, опікун, брат матері.
 Стрийко — дядько по батькові, брат батька.

← Попередня версія		Версія за 19:46, 23 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Дядько, -ка, '''''м. ''1) Дядя. 2) Человѣкъ среднихъ лѣтъ. Изъ уваженія малороссіяне называютъ такъ всякаго старшаго себя лѣтами. Чуб. VII. 355. ''Не впадає москаля дядьком звати. ''Ном. № 850. 3) — '''собачий'''. Волкъ. ''Як собаки гавкають! Чи не пробірається до овець собачий дядько? ''О. 1861. V. 71. 4) '''Дядька накласти'''. Перепутать основу во время снованія. ''А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно. ''Черниг. у. Ум. '''Дядечко. '''''Охріме дядечку! будь ласкав схаменись! ''Хата, 54. ''Що ж мені, дядечку, по тіх грошах? ''МВ. І. 107.		'''Дядько, -ка, '''''м. ''1) Дядя. 2) Человѣкъ среднихъ лѣтъ. Изъ уваженія малороссіяне называютъ такъ всякаго старшаго себя лѣтами. Чуб. VII. 355. ''Не впадає москаля дядьком звати. ''Ном. № 850. 3) — '''собачий'''. Волкъ. ''Як собаки гавкають! Чи не пробірається до овець собачий дядько? ''О. 1861. V. 71. 4) '''Дядька накласти'''. Перепутать основу во время снованія. ''А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно. ''Черниг. у. Ум. '''Дядечко. '''''Охріме дядечку! будь ласкав схаменись! ''Хата, 54. ''Що ж мені, дядечку, по тіх грошах? ''МВ. І. 107.
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
		+	ДЯ́ДЬКО, а, чол.
		+	1. Брат батька або матері; чоловік тітки. — 3 усього роду зосталася я та рідний брат батьків — мій дядько(Панас Мирний, I, 1954, 71); Ігор чув від батьків, що там, у Тулі, працюють його рідні тітки й дядьки (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 26).
		+	2. розм. Дорослий чоловік взагалі. Ходив на.. [досвітки] не рік, не два, Та вже й доходився, Що став ходить ще парубком Та й дядьком зробився (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 238); На алеї парку з'явився гладкий, вусатий дядько у фартусі, з мітлою в руках (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 6);
		+	// При звертанні до старшого за віком чоловіка. Враз у двір вскочило два хлопці й, важко відсапуючи, закричали разом: — Дядьку Замфіре, дядьку Замфіре! ваш виноград рубають (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 215).
		+	3. розм. Селянин (перев. з відсталими поглядами). Мордований, обідраний скороминучими владами, отаманами і різними батьками, без гасу, без солі, без сірників, без взуття, в грубій полотняній одежі стояв той дядько на шляху історії і болючими очима дивився тільки на землю (Михайло Стельмах, II, 1962, 51); Залужанські дядьки, заможні і жадібні, шпортали один одного вилами, хрупали по головах оглоблями за землю, за, межу, за вкрадений сніп (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 369).
		+	4. заст. Особа (звичайно унтер-офіцер), якій доручалось навчання новобранців у царській армії.
		+
		+	===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
		+	Дя́дько, -ка, м. 1) Дядя. 2) Человѣкъ среднихъ лѣтъ. Изъ уваженія малороссіяне называютъ такъ всякаго старшаго себя лѣтами. Чуб. VII. 355.Не впадає москаля дядьком звати. Ном. № 850. 3) — соба́чий. Волкъ. Як собаки гавкають! Чи не пробірається до овець собачий дядько? О. 1861. V. 71. 4) дя́дька накла́сти. Перепутать основу во время снованія. А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно. Черниг. у.Ум. дя́дечко. Охріме дядечку! будь ласкав схаменись! Хата, 54. Що ж мені, дядечку, по тіх грошах? МВ. І. 107.
		+	===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: дядько.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: дядько1.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: дядько2.jpg\|x140px]]
		+	\|}
		+	==Цікаві факти==
		+	===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
		+	Дя́дько — чоловік щодо дітей брата або сестри, а також щодо дітей брата і сестри своєї дружини = брат батька або матері, або чоловік тітки. В Київській Русі — вихователь, опікун, брат матері.
		+	Стрийко — дядько по батькові, брат батька.
		+	Вуйко — дядько по матері, брат матері.
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2017 року]]
		+
		+
	[[Категорія:Дя]]		[[Категорія:Дя]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-[[Файл:Дядько-та-змій-таджицька-казка.jpg|обрамити|праворуч]]
+'''Дядько, -ка, '''''м. ''1) Дядя. 2) Человѣкъ среднихъ лѣтъ. Изъ уваженія малороссіяне называютъ такъ всякаго старшаго себя лѣтами. Чуб. VII. 355. ''Не впадає москаля дядьком звати. ''Ном. № 850. 3) — '''собачий'''. Волкъ. ''Як собаки гавкають! Чи не пробірається до овець собачий дядько? ''О. 1861. V. 71. 4) '''Дядька накласти'''. Перепутать основу во время снованія. ''А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно. ''Черниг. у. Ум. '''Дядечко. '''''Охріме дядечку! будь ласкав схаменись! ''Хата, 54. ''Що ж мені, дядечку, по тіх грошах? ''МВ. І. 107.
-'''Дя́дько — чоловік щодо дітей брата або сестри, а також щодо дітей брата і сестри своєї дружини = брат батька або матері, або чоловік тітки. В Київській Русі — вихователь, опікун, брат матері.
-[[Файл:J fNySDYjO8.jpg|міні|центр]]
-Стрийко — дядько по батькові, брат батька.
-Вуйко — дядько по матері, брат матері.''''''Жирний текст'''
 [[Категорія:Дя]]

← Попередня версія		Версія за 15:10, 21 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
−	~~'''~~Дядько, -~~ка, '''''м~~. ''1) Дядя. 2) Человѣкъ среднихъ лѣтъ. Изъ уваженія малороссіяне называютъ такъ всякаго старшаго себя лѣтами. Чуб. VII. 355. '~~'Не впадає москаля дядьком звати. ''Ном. № 850. 3)~~ — '''собачий'''. Волкъ. ''Як собаки гавкають! Чи не пробірається до овець собачий дядько? ''О. 1861. V. 71. 4) '''Дядька накласти'''. Перепутать основу во время снованія. ''А я слухаю, ~~що вона балака~~, ~~та й наклала дядька~~. ~~Оксана в мене сьогодні снувала~~, ~~так аж двох дядьків наклала~~. ~~Одного ж я змотала~~, ~~а другий зостався~~. ~~За дядьків ткачі лають~~, ~~як направляють полотно~~. ''~~Черниг. у. Ум.~~ '''~~Дядечко.~~ ''''~~'Охріме дядечку! будь ласкав схаменись! ''Хата, 54. ''Що ж мені, дядечку, по тіх грошах? ''МВ. І. 107.~~	+	[[Файл:Дядько-та-змій-таджицька-казка.jpg\|обрамити\|праворуч]]
		+	'''Дя́дько — чоловік щодо дітей брата або сестри, а також щодо дітей брата і сестри своєї дружини = брат батька або матері, або чоловік тітки. В Київській Русі — вихователь, опікун, брат матері.
		+	[[Файл:J fNySDYjO8.jpg\|міні\|центр]]
		+	Стрийко — дядько по батькові, брат батька.
		+	Вуйко — дядько по матері, брат матері.''''''Жирний текст'''
	[[Категорія:Дя]]		[[Категорія:Дя]]
		+	ДЯ́ДЬКО, а, чол.
		+	1. Брат батька або матері; чоловік тітки. — 3 усього роду зосталася я та рідний брат батьків — мій дядько (Панас Мирний, I, 1954, 71); Ігор чув від батьків, що там, у Тулі, працюють його рідні тітки й дядьки (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 26).
		+	2. розм. Дорослий чоловік взагалі. Ходив на.. [досвітки] не рік, не два, Та вже й доходився, Що став ходить ще парубком Та й дядьком зробився (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 238); На алеї парку з'явився гладкий, вусатий дядько у фартусі, з мітлою в руках (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 6);
		+	// При звертанні до старшого за віком чоловіка. Враз у двір вскочило два хлопці й, важко відсапуючи, закричали разом: — Дядьку Замфіре, дядьку Замфіре! ваш виноград рубають (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 215).
		+	3. розм. Селянин (перев. з відсталими поглядами). Мордований, обідраний скороминучими владами, отаманами і різними батьками, без гасу, без солі, без сірників, без взуття, в грубій полотняній одежі стояв той дядько на шляху історії і болючими очима дивився тільки на землю (Михайло Стельмах, II, 1962, 51); Залужанські дядьки, заможні і жадібні, шпортали один одного вилами, хрупали по головах оглоблями за землю, за, межу, за вкрадений сніп (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 369).
		+	4. заст. Особа (звичайно унтер-офіцер), якій доручалось навчання новобранців у царській армії. — Та не довго ми жартували! Оддали нас в науку дядькові — старому москалеві.. Почали нас муштрувати з рушницями (Нечуй-Левицький, I, 1956, 74).
		+	'''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 450.'''
		+
		+	'''СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.'''
		+	дядько - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна
		+	ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
		+	називний дядько дядьки
		+	родовий дядька дядьків
		+	давальний дядькові, дядьку дядькам
		+	знахідний дядька дядьків
		+	орудний дядьком дядьками
		+	місцевий на/у дядьку, дядькові на/у дядьках
		+	кличний дядьку дядьки
		+
		+
		+	http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%C4%DF%C4%DC%CA%CE
		+	http://sum.in.ua/s/djadjko