Марченко: /* Довгий-це... */

2014-12-11T20:29:19Z

‎Довгий-це...

Вероника в 12:58, 1 грудня 2014

2014-12-01T12:58:48Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Довгий, -а, -е. '''1) Длинный. ''У вола язик довгий, та говорить не може. ''Ном. № 5388. ''Чеше довг...

2012-08-15T22:00:34Z

Створена сторінка: '''Довгий, -а, -е. '''1) Длинный. ''У вола язик довгий, та говорить не може. ''Ном. № 5388. ''Чеше довг...

Нова сторінка

'''Довгий, -а, -е. '''1) Длинный. ''У вола язик довгий, та говорить не може. ''Ном. № 5388. ''Чеше довгі коси. ''Шевч. 25. 2) Долгій, продолжительный. ''Не за довгий час це зробилося. ''НВолын. у. ''Дай дні довгі нам жити, щоб тебе хвалити. ''Чуб. ІІІ. 332. '''У віку довгий'''. Долговѣчный. ''Да бувай же здоров і у віку довгий не сам собою, з своєю жоною. ''Мет. 330. '''Довга лоза'''. Игра мальчиковъ, состоящая въ прыганіи черезъ товарищей. О. 1861. XI. 35. (Св.). Ив. 66. ''Скакати в довгої лози. ''Левиц. '''Дівоча довга лозі'''. Родъ хороводной игры. О. 1861. XI. С. 35. Ум. '''Довгенький, довгесенький. '''Левиц. Пов. 11. XI. 35. (Св.). Ив. 66. ''Скакати в ''довгої лози. ''Левиц. '''Дівоча довга лозі'''. Родъ хороводной игры. О. 1861. XI. С. 35. Ум. '''Довгенький, довгесенький. '''Левиц. Пов. 11.
[[Категорія:До]]

← Попередня версія		Версія за 20:29, 11 грудня 2014
Рядок 31:		Рядок 31:
	==Довгий-це...==		==Довгий-це...==
	Довгий- який має велику довжину.Який займає великий відрізок часу; тривалий, довгочасний.		Довгий- який має велику довжину.Який займає великий відрізок часу; тривалий, довгочасний.
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2014 року]]

← Попередня версія		Версія за 12:58, 1 грудня 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Довгий, -а, -е. '''1) Длинный. ''У вола язик довгий, та говорить не може. ''Ном. № 5388. ''Чеше довгі коси. ''Шевч. 25. 2) Долгій, продолжительный. ''Не за довгий час це зробилося. ''НВолын. у. ''Дай дні довгі нам жити, щоб тебе хвалити. ''Чуб. ІІІ. 332. '''У віку довгий'''. Долговѣчный. ''Да бувай же здоров і у віку довгий не сам собою, з своєю жоною. ''Мет. 330. '''Довга лоза'''. Игра мальчиковъ, состоящая въ прыганіи черезъ товарищей. О. 1861. XI. 35. (Св.). Ив. 66. ''Скакати в довгої лози. ''Левиц. '''Дівоча довга лозі'''. Родъ хороводной игры. О. 1861. XI. С. 35. Ум. '''Довгенький, довгесенький. '''Левиц. Пов. 11. XI. 35. (Св.). Ив. 66. ''Скакати в ''довгої лози. ''Левиц. '''Дівоча довга лозі'''. Родъ хороводной игры. О. 1861. XI. С. 35. Ум. '''Довгенький, довгесенький. '''Левиц. Пов. 11.		'''Довгий, -а, -е. '''1) Длинный. ''У вола язик довгий, та говорить не може. ''Ном. № 5388. ''Чеше довгі коси. ''Шевч. 25. 2) Долгій, продолжительный. ''Не за довгий час це зробилося. ''НВолын. у. ''Дай дні довгі нам жити, щоб тебе хвалити. ''Чуб. ІІІ. 332. '''У віку довгий'''. Долговѣчный. ''Да бувай же здоров і у віку довгий не сам собою, з своєю жоною. ''Мет. 330. '''Довга лоза'''. Игра мальчиковъ, состоящая въ прыганіи черезъ товарищей. О. 1861. XI. 35. (Св.). Ив. 66. ''Скакати в довгої лози. ''Левиц. '''Дівоча довга лозі'''. Родъ хороводной игры. О. 1861. XI. С. 35. Ум. '''Довгенький, довгесенький. '''Левиц. Пов. 11. XI. 35. (Св.). Ив. 66. ''Скакати в ''довгої лози. ''Левиц. '''Дівоча довга лозі'''. Родъ хороводной игры. О. 1861. XI. С. 35. Ум. '''Довгенький, довгесенький. '''Левиц. Пов. 11.
	[[Категорія:До]]		[[Категорія:До]]
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
		+	ДО́ВГИЙ, а, е; вищ. ст. до́вший.
		+
		+	1. Який має велику довжину; протилежне короткий. Дорога там довга й широка (Л. Укр., 1, 1951, 20); Вона жбурнула геть від себе хустку, відкинула своє довге волосся, що падало їй на очі (Довж., І, 1958, 245); // розм. Високий на зріст (про людину). Довгий, сухорлявий о. Мойсей трохи скинувсь своєю постаттю.. на тих довгих, темних аскетів святих, що малюють на візантійських образах (Н.-Лев., І, 1956, 117).
		+
		+	2. Який займає великий відрізок часу; тривалий, довгочасний. Довгими осінніми вечорами велись безконечні розмови та суперечки (Коцюб., II, 1955, 66); [Дубина:] У нас з тобою буде ще довга розмова (Мороз, П’єси, 1959, 216); Почався довгий і впертий штурм гранітної стіни (Гончар, III, 1959, 99).
		+
		+	◊ Відклада́ти (відкла́сти) в до́вгий я́щик (в до́вгу шухля́ду) — відкладати виконання якої-небудь справи на тривалий, невизначений час. Центральна рада, не відкладаючи справу в довгу шухляду, одразу продала Україну німцям (Вишня, І, 1956, 445); До́вгий карбо́ванець — легкий і великий заробіток. [Семен:] Тепер хай мені хтось заїкнеться, що ваша бригада за довгим карбованцем лізе… (Мур., Радісний берег, 1961, 83); Той, хто їхав за довгим карбованцем, залишив новобудову — не витримав труднощів (Рад. Укр., 26. XI 1961, 2); До́вга лоза́ — гра, яка полягає в тому, що один з її учасників повинен перестрибнути через інших, що розмістились один за одним зігнувшись. [Мотря:] Парубки гратимуть у довгої лози, у тарана, дівчата — у ворона, у гусей!.. (Кроп., II, 1958, 25); До́вга пі́сня — про те, що займає великий відрізок часу, чого не можна швидко зробити, виконати, розповісти. — Ага, що це у вас тут з Ганною скоїлося? — дивлячись на сестру, запитав Данько. — Довга пісня, — жваво заговорила Вутанька (Гончар, II, 1959, 142); До́вгий язи́к — про балакливу людину, що говорить зайве, або про її вдачу. — Хай собі довгі язики що хочуть говорять: ротів людям не позамазуєш і слухати — не переслухаєш (Мирний, IV, 1955, 296); Я бачив, що моя розповідь схвилювала її, і жорстоко картав себе за довгий язик (Трубл., III, 1956, 281).
		+
		+	Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 330.
		+
		+	До́вгий, а, е.
		+
		+	1) Длинный. У вола язик довгий, та говорить не може. Ном. № 5388. Чеше довгі коси. Шевч. 25.
		+
		+	2) Долгій, продолжительный. Не за довгий час це зробилося. Н. Вол. у. Дай дні довгі нам жити, щоб тебе хвалити. Чуб. ІІІ. 332. У віку́ до́вгий. Долговѣчный. Да бувай же здоров і у віку довгий не сам собою, з своєю жоною. Мет. 330. До́вга лоза́. Игра мальчиковъ, состоящая въ прыганіи черезъ товарищей. О. 1861. XI. 35. (Св.). Ив. 66. Скакати в довгої лози. Левиц. І. Діво́ча до́вга лоза́. Родъ хороводной игры. О. 1861. XI. С. 35., Ум. Довге́нький, довге́сенький. Левиц. Пов. 11.
		+
		+	Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 401.
		+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
		+	ДО́ВГИЙ, а, е; вищ. ст. довший.
		+
		+	1. Який має велику довжину; протилежне короткий. Дорога там довга й широка (Леся Українка, I, 1951, 20); Вона жбурнула геть від себе хустку, відкинула своє довге волосся, що падало їй на очі (Олександр Довженко, I, 1958, 245);
		+	// розм. Високий на зріст (про людину). Довгий, сухорлявий о. Мойсей трохи скинувсь своєю постаттю.. на тих довгих, темних аскетів святих, що малюють на візантійських образах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 117).
		+
		+	2. Який займає великий відрізок часу; тривалий, довгочасний. Довгими осінніми вечорами велись безконечні розмови та суперечки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 66); [Дубина:] У нас з тобою буде ще довга розмова (Захар Мороз, П'єси, 1959, 216); Почався довгий і впертий штурм гранітної стіни (Олесь Гончар, III, 1959, 99).
		+	♦ Відкладати (відкласти) в довгий ящик (в довгу шухляду) — відкладати виконання якої-небудь справи на тривалий, невизначений час. Центральна рада, не відкладаючи справу в довгу шухляду, одразу продала Україну німцям (Остап Вишня, I, 1956, 445); Довгий карбованець — легкий і великий заробіток. [Семен:] Тепер хай мені хтось заїкнеться, що ваша бригада за довгим карбованцем лізе... (Ігор Муратов, Радісний берег, 1961, 83); Той, хто їхав за довгим карбованцем, залишив новобудову — не витримав труднощів (Радянська Україна, 26.XI 1961, 2); Довга лоза — гра, яка полягає в тому, що один з її учасників повинен перестрибнути через інших, що розмістились один за одним зігнувшись. [Мотря:] Парубки гратимуть у довгої лози, у тарана; дівчата — у ворона, у гусей!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 25); Довга пісня — про те, що займає великий відрізок часу, чого не можна швидко зробити, виконати, розповісти. — Ага, що це у вас тут з Ганною скоїлося? — дивлячись на сестру, запитав Данько. — Довга пісня, — жваво заговорила Вутанька (Олесь Гончар, II, 1959, 142); Довгий язик — про балакливу людину, що говорить зайве, або про її вдачу. — Хай собі довгі язики що хочуть говорять: ротів людям не позамазуєш і слухати — не переслухаєш (Панас Мирний, IV, 1955, 296); Я бачив, що моя розповідь схвилювала її, і жорстоко картав себе за довгий язик (Микола Трублаїні, III, 1956, 281).
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 330.
		+	==Довгий-це...==
		+	Довгий- який має велику довжину.Який займає великий відрізок часу; тривалий, довгочасний.

Довгий - Історія редагувань

Марченко: /* Довгий-це... */

Вероника в 12:58, 1 грудня 2014

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Довгий, -а, -е. '''1) Длинный. ''У вола язик довгий, та говорить не може. ''Ном. № 5388. ''Чеше довг...