Yosemykopna.if19 в 09:06, 6 жовтня 2019

2019-10-06T09:06:45Z

Yosemykopna.if19 в 09:02, 6 жовтня 2019

2019-10-06T09:02:28Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Дармоїдка, -ки, '''''ж. ''Дармоѣдка, тунеядка. Категорія:Да

2012-08-15T21:29:21Z

Створена сторінка: '''Дармоїдка, -ки, '''''ж. ''Дармоѣдка, тунеядка. Категорія:Да

Нова сторінка

'''Дармоїдка, -ки, '''''ж. ''Дармоѣдка, тунеядка.
[[Категорія:Да]]

← Попередня версія		Версія за 09:06, 6 жовтня 2019
Рядок 22:		Рядок 22:

	Інша справа перехід на «рейки капіталізму» в 90-ті роки після розвалу СРСР. Колишні номенклатурні «партай-геноссе» врахували «досвід НЕПу» і в першу чергу захопили (цілком «демократично»!) владу на пострадянському просторі, забезпечивши такі «закони», які в першу чергу реалізували дармову приватизацію та вільні фінансові потоки на Захід.Тому за короткий час на пострадянському просторі утворилося стільки олігархів, в порівнянні з якими наші комбінатори (Корейко і Бендер) виглядають «невинними ягнятами»! Таким чином, мимоволі українські письменники з Одеси Ільф та Петров створили практично «покрокову інструкцію» з шахрайства для перехідних періодів розвитку суспільства, якою і скористались вихідці з партноменклатури та кримінальні елементи в 90-х роках при отриманні незалежності пострадянських республік.		Інша справа перехід на «рейки капіталізму» в 90-ті роки після розвалу СРСР. Колишні номенклатурні «партай-геноссе» врахували «досвід НЕПу» і в першу чергу захопили (цілком «демократично»!) владу на пострадянському просторі, забезпечивши такі «закони», які в першу чергу реалізували дармову приватизацію та вільні фінансові потоки на Захід.Тому за короткий час на пострадянському просторі утворилося стільки олігархів, в порівнянні з якими наші комбінатори (Корейко і Бендер) виглядають «невинними ягнятами»! Таким чином, мимоволі українські письменники з Одеси Ільф та Петров створили практично «покрокову інструкцію» з шахрайства для перехідних періодів розвитку суспільства, якою і скористались вихідці з партноменклатури та кримінальні елементи в 90-х роках при отриманні незалежності пострадянських республік.
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:CmgiXQDVIAAt7Qx.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Ledar-ce-ne-tlki-ledar_1.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Lenost-eto-poslovici-o-leni.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Moy-muzh-lentyay-chto-delat-esli-muzh-nichego-ne-delaet-doma.jpg\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+
		+	==Відео==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	{{#ev:youtube\|173x8JrXWao}}
		+	{{#ev:youtube\|SgIZ4i_vJ_s}}
		+	\|}
		+
		+	==Джерела==
		+	1.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%BE%D1%97%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE
		+	2.http://sum.in.ua/s/darmojid

← Попередня версія		Версія за 09:02, 6 жовтня 2019
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Дармоїдка, -ки, '''''ж. ''Дармоѣдка, тунеядка.		'''Дармоїдка, -ки, '''''ж. ''Дармоѣдка, тунеядка.
	[[Категорія:Да]]		[[Категорія:Да]]
		+
		+	Той, хто живе на чужий кошт, чужою працею; нероба.<br />
		+	'Дармоѣдъ, тунеядецъ, паразитъ. 'Одчепися, дармоїде, бо до мене кращий їде. Нп. 'Тут дай Боже самому з сем’єю пропитатись, а він ще й дармоїдів набірає.Кв. Пов. II. 20. <br />
		+
		+	''Дармоїдство'' — в нетермінологічному значенні «лінь, неробство», «життя за рахунок чужої праці, на чужий рахунок», «паразитичне існування за рахунок суспільства».<br /><br />
		+	Слово '''«дармоїд»''' вживалося у деяких законодавчих актах Російської імперії, але не мало особливих ознак злочину. Петровський «Табель про ранги», визначаючи місце в ієрархії державної служби, деякою мірою давав можливість висунутися талановитим людям з нижчих станів. «Щоб тим охоту подати до служби і оним честь, а не нахабам і дармоїдам отримувати», — свідчила одна з описових статей закону. У дорадянські часи в поняття дармоїдства не вкладалося ніякого особливого соціально значущого контексту. Нероба жив за рахунок своїх близьких, суспільною мораллю це не схвалювалося, і не більше того. У Радянському Союзі під дармоїдством вже розумілося паразитичне існування не за рахунок окремих громадян, а за рахунок усього суспільства.
		+
		+	==Історія виникнення поняття==
		+	У кожному суспільстві існує не тільки основна частина населення, що в «поті чола свого» здобуває матеріальні блага (більшість населення), проте і другорядна частина населення, що «паразитує» на добропорядних громадянах. У загальному випадку соціальні паразити поділяються на дві протилежні частини. Перша (державні службовці), т. зв. «добропорядний паразитизм», забезпечує саме існування будь-якої держави. До неї також слід включити і тих спеціалістів, що забезпечують фінансовий обіг в державі (оскільки т.зв. «бартер» хворіє на численні зловживання та корупцію).Друга (численні працівники напів-фіктивних фірм та фірмочок), т. зв. «паразитизм в квадраті», за замовчуванням паразитує на «добропорядному паразитизмі», і по своїй суті показує рівень «соціального захворювання» того чи іншого суспільства. Чим більша доля «паразитизму в квадраті» в суспільстві, тим більш хворим воно є. Тому, в будь-яку епоху керівники держави старалися зменшити долю зловживань та корупції, пов'язаної з «паразитизмом в квадраті».
		+
		+	'''Біологічні передумови соціального паразитизму'''<br />
		+
		+	Враховуючи той факт, що гени в будь-якому суспільстві розміщуються по індивідах за статистичним законом (наприклад Гауса), тому в кожному суспільстві присутня частина індивідів (на «хвості» розподілу Гауса), що за замовчуванням не може фізично працювати, а весь їхній інтелектуальний розвиток направлений на отримання доходу не пов'язаного з фізичною працею і з мінімальним напруженням інтелекту. Більше того, якщо будь-яке дитя не призвичаїти до праці в малому віці, то воно природнім чином звикне до неробства (явище т. зв. «негативного імпринтингу»).
		+
		+	Тут також можна відзначити, що соціальний паразитизм розвиненіший в кочових народах» ніж в осілих, оскільки в осілих народах дітей змалечку привчають до монотонної праці щодня, а тих, кого так і не вдається призвичаїти, просто викидають за межі суспільства чи общини. Кочові ж народи більш звикли до паразитизму на осілих народах в силу природних умов існування, тому відсоток «паразитів» серед них значно більший, ніж в осілих народів. Таким чином, в будь-якому суспільстві присутні люди (декілька відсотків як мінімум), які паразитують в чистому вигляді на добропорядних громадянах, не приносячи ніякої користі цьому суспільству. Відсоток нероб-паразитів звичайно залежить від епохи та соціального устрою. Наприклад, основним лозунгом в СРСР був: «Той, хто не працює, той не їсть». Всіх людей змушували працювати, а нероб записували в дармоїдів і переслідували всіма можливими засобами. Після розвалу СРСР в 1991 році, кількість нероб-паразитів значно збільшилася (зник тиск держави, а також збільшилася кількість людей, що вимушено не працюють внаслідок втрати роботи).Тому сьогодні кількість нероб-паразитів може складати понад 10% від працездатного числа громадян, що знаходиться близько до критичної маси розвалу суспільної організації.
		+
		+	'''Соціальні передумови паразитизму'''<br />
		+
		+	Найсприятливіші умовами для розквіту соціального паразитизму в квадраті є перехідні періоди розвитку суспільства. Наприклад, після Жовтневого перевороту та Громадянської війни і наступного воєнного комунізму в СРСР настала перехідна епоха НЕПу (нової економічної політики з елементами приватної економічної діяльності). В цю епоху на просторах СРСР розмножився чисельний легіон всяких фірм та кооперативів з обмеженою відповідальністю, що викачував фінанси з тих, хто доброчесно працював на фабриках та на землі. Типовим прикладом обкрадання держави тоді були замовлення на постачання будь-якої сировини чи товару державній установі через фірму-посередника, котра після отримання грошей ставала банкрутом. На чолі такої фірми-посередника були т.зв. «зіцголови», що не знали суті справи і отримували мінімальний зиск «за шкідливість» (тобто за відсидку в тюрмі), а справжні «комбінатори» знаходилися в тіні та накопичували капітал після кожної оборудки (при НЕПі легалізації капіталу не було). Один з таких комбінаторів і був показаний в романі «Золоте теля» як Олександр Іванович Корейко. Відсутність легалізації капіталу породжувала паразитизм вищого рівня (тобто паразитизм на паразитах!), наприклад, інший комбінатор — Остап Бендер шляхом шантажу вирішив трішки «подоїти» паразита першого рівня Корейко, причому зробив це з успіхом. Правда «успіх» виявився досить обмеженим, оскільки навіть тоді існував жорсткий контроль за «відмиванням грошей». Наприклад, організувати фірму в СРСР було можливо без фінансового контролю (фірма «Роги та копита»), проте «перекачка фінансів» за кордон тоді була неможлива. Ось чому, навіть отримавши свій мільйон, Остап Бендер так ним і не скористався.
		+
		+	Інша справа перехід на «рейки капіталізму» в 90-ті роки після розвалу СРСР. Колишні номенклатурні «партай-геноссе» врахували «досвід НЕПу» і в першу чергу захопили (цілком «демократично»!) владу на пострадянському просторі, забезпечивши такі «закони», які в першу чергу реалізували дармову приватизацію та вільні фінансові потоки на Захід.Тому за короткий час на пострадянському просторі утворилося стільки олігархів, в порівнянні з якими наші комбінатори (Корейко і Бендер) виглядають «невинними ягнятами»! Таким чином, мимоволі українські письменники з Одеси Ільф та Петров створили практично «покрокову інструкцію» з шахрайства для перехідних періодів розвитку суспільства, якою і скористались вихідці з партноменклатури та кримінальні елементи в 90-х роках при отриманні незалежності пострадянських республік.

Дармоїдка - Історія редагувань

Yosemykopna.if19 в 09:06, 6 жовтня 2019

Yosemykopna.if19 в 09:02, 6 жовтня 2019

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Дармоїдка, -ки, '''''ж. ''Дармоѣдка, тунеядка. Категорія:Да