ДанцівниК - Історія редагувань

Мantis в 10:23, 29 листопада 2014

2014-11-29T10:23:31Z

Мantis: Мantis перейменував сторінку з Мantis на ДанцівниК

2014-11-29T10:18:21Z

Мantis перейменував сторінку з Мantis на ДанцівниК

Мantis: Мantis перейменував сторінку з Користувач:Мantis на Мantis

2014-11-29T10:17:41Z

Мantis перейменував сторінку з Користувач:Мantis на Мantis

Мantis в 10:08, 29 листопада 2014

2014-11-29T10:08:29Z

Мantis: Сторінка очищена

2014-11-29T10:05:25Z

Сторінка очищена

Мantis в 15:02, 23 листопада 2014

2014-11-23T15:02:58Z

Мantis в 14:54, 23 листопада 2014

2014-11-23T14:54:20Z

Мantis в 14:53, 23 листопада 2014

2014-11-23T14:53:18Z

Мantis: Створена сторінка: == Данцува́ти == === Словник Грінченка === '''''Данцува́ти''''' (''-цу́ю, -єш'') - Танцювати.(Словни...

2014-11-23T14:35:10Z

Створена сторінка: == Данцува́ти == === Словник Грінченка === '''''Данцува́ти''''' (''-цу́ю, -єш'') - Танцювати.(Словни...

Нова сторінка

== Данцува́ти ==

=== Словник Грінченка ===
'''''Данцува́ти''''' (''-цу́ю, -єш'') - Танцювати.(Словник української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 357.)<br />

= Сучасні словники =

==[http://sum.in.ua/s/tancjuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]==
1. перех. і неперех. Виконувати танець (у 2, 3, 6 знач.). Юля Жукова танцювала з Віктором вальс (Олесь Донченко, V, 1957, 460); І от музики загули!.. І хлопці жвавії танцюють (Степан Руданський, Вибр., 1949, 62); Як почали братчики танцювати під бандуру, він і собі пішов навприсядки (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 148); [Перелесник:] Линьмо, линьмо в гори! Там мої сестриці.. будуть танцювати коло по травиці (Леся Українка, III, 1952, 206); * Образно. Було колись в Україні — Лихо танцювало, Журба в шинку мед, горілку Поставцем кружала (Тарас Шевченко, I, 1951, 60); * У порівняннях. Вітер міцнішав і весь час змінював напрямок, наче танцював над сніговійним степом якийсь дикий танець (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 203);
// неперех. Брати участь у танці, у танцях. — А що ж ви не танцюєте, вражі діти? — гукнув він на людей (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 201); Тільки розтяг Вихтір гармошку — пішло зовсім інше діло.. Хто зроду не танцював — і той пішов вихилясом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 208);
// Уміти виконувати танець, танці. Зоня знала стільки веселих, дотепних краков'яків, уміла так гарно танцювати (Леся Українка, III, 1952, 647).

Аж танцює хто — хтось дуже радіє з якогось приводу. А Тимоха ж то аж танцює, що звів Левка, господарює усім (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 265); Танцювати від печі — робити щось, починаючи зі звичного місця або із самого початку; Танцювати під чию-небудь дудку див. дудка; Танцює, як не перерветься див. перериватися1.

2. неперех. Виступати в балеті, бути артистом балету. Балерина танцює вже багато років;
// перех. Виконувати певну роль у балеті. Танцювати Одетту в «Лебединому озері».

3. неперех., перен. Робити рухи, що нагадують танець; підстрибувати. Усі [діти] танцювали на морозі, поки зникли з очей і мати і брат (Марко Вовчок, I, 1955, 293); Юра танцював на одній нозі, диким вереском, оглашаючи подвір'я (Юрій Смолич, II, 1958, 20); * Образно. Карасикам сердешним довелось На сковородці [сковорідні] танцювати (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 150);
// Грайливо або неспокійно тупцювати, підстрибувати на місці; гарцювати (про коней). Притулилася [турчанка] до гриви, од острог танцює кінь... (Володимир Сосюра, I, 1957, 385); Кобила здригалась від вигуків, нашорошено поводила вухами, танцювала на сильних красивих ногах (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137).

4. неперех., перен. Тремтіти, дрижати, хитатися. Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюють далекі тополі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229); І суддя, який саме поправляв пенсне, що танцювало у його тремтячих пальцях,.. наказав Дусьці повторити останні слова Галі Очеретної (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 300); Міст танцює під ними (Юрій Яновський, IV, 1959, 75);
// Швидко рухатися в різних напрямках; бурхати. Он там товариші багаття розпалили,.. вогонь танцює... (Леся Українка, I, 1951, 234); В руки візьмуть [дівчатка] вінички І ну мести по хаті! Танцюють у проміннячку Смітинки волохаті (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 218);
// Мерехтіти, миготіти. Танцюють зорі — на мороз чималий Показують (Максим Рильський, III, 1961, 118).

5. неперех. Виконувати танець (у 7 знач.). Мічені бджоли, що прилітали на годівницю, брали сироп, поверталися у вулик і тут бурхливо танцювали на стільниках, висилаючи в політ нових збирачок (Бджоли, 1955, 163).

== [http://slovopedia.org.ua/49/53410/361735.html Фразеологічний словник української мови] ==

* танцюва́ти від пе́чі. Бачити в чому-небудь першопричину, початок чогось. Звичайно, неприємно, що в театрі збитки. Але вважати це головним ми, даруйте, не можемо, і танцювати від цієї печі не слід (О. Левада); Оце, якщо навіть улітку дітлахи граються на печі, то взимку, певне, і не злазять з неї. А зими, кажуть люди, на Алтаї суворі… Видно, й справді, тут танцюють від печі, вона — всьому голова (Ю. Хорунжий).

* танцюва́ти / затанцюва́ти (потанцюва́ти) під ду́дку чию, кого. Беззаперечно виконувати чиї-небудь бажання, підкорятися комусь у всьому. А незабаром почав (Юрко) верховодити всіма парубками в селі; всі вони танцювали під його дудку (П. Куліш); — Ніхто мене не переконає танцювати під дудку Миті Снігура, поки я старший майстер (П. Автомонов); Я бачив таких героїв. Я тебе провчу, ти ще потанцюєш під мою дудку (М. Томчаній). скака́ти під ду́дочку. Чий хліб їси, під того й дудочку скачи! (Укр.. присл..).

== Медія ==
{{#ev:youtube|_GafcuBQEMY}}

← Попередня версія		Версія за 10:23, 29 листопада 2014
Рядок 16:		Рядок 16:
	4. Той, хто постійно або професійно займається танцями. Скоморохи, музиканти, танцюристи, акробати й фокусники були дуже характерним явищем давньоруського життя (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 524); Мене [А. Бучму] було прийнято до львівського театру.. як хориста і танцюриста (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 7);		4. Той, хто постійно або професійно займається танцями. Скоморохи, музиканти, танцюристи, акробати й фокусники були дуже характерним явищем давньоруського життя (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 524); Мене [А. Бучму] було прийнято до львівського театру.. як хориста і танцюриста (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 7);
	// Артист балету. За останні роки на українській сцені з'явилося чимало талановитих балерин і танцюристів (Мистецтво, 4, 1965, 4).		// Артист балету. За останні роки на українській сцені з'явилося чимало талановитих балерин і танцюристів (Мистецтво, 4, 1965, 4).
−
−	~~== Медія ==~~
−	~~{{#ev:youtube\|_GafcuBQEMY}}~~

← Попередня версія	Версія за 10:08, 29 листопада 2014
Рядок 1:	Рядок 1:
	+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут‎ ]]

	+	== Данцівник ==
	+
	+
	+	=== Словник Грінченка ===
	+	'''''Данцівник''''' (''-ка'') - Танцоръ. (Словник української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 357.)<br />
	+
	+	= Сучасні словники =
	+
	+	==[http://sum.in.ua/s/tancjuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]==
	+
	+	1. Те саме, що танцюрист. Вилетів один танцівник, пішов навприсядки, замітаючи землю матнею (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 47); Під час 20-денних гастролей українські танцівники виступили у 18 концертах (Вітчизна, 9, 1970, 222).
	+	2. Той, хто бере участь у танці, у танцях. Кармелюк, захоплений, слідкує за танком, піддає танцюристам та музикам охоти (Степан Васильченко, III, 1960, 190); Вихором мчали по колу танцюристи, пускаючи по вітру чуприни і віддираючи веселого буйного гопака (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1956, 458).
	+	3. Той, хто вміє та любить танцювати; аматор танців. Він мав славу видатного танцюриста (Микола Трублаїні, Мандр., 1938, 6); 26 областей України послали на республіканський фестиваль більше п'яти тисяч кращих своїх співаків, танцюристів, музикантів (Радянська Україна, 25.V 1957, 1).
	+	4. Той, хто постійно або професійно займається танцями. Скоморохи, музиканти, танцюристи, акробати й фокусники були дуже характерним явищем давньоруського життя (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 524); Мене [А. Бучму] було прийнято до львівського театру.. як хориста і танцюриста (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 7);
	+	// Артист балету. За останні роки на українській сцені з'явилося чимало талановитих балерин і танцюристів (Мистецтво, 4, 1965, 4).
	+
	+	== Медія ==
	+	{{#ev:youtube\|_GafcuBQEMY}}

← Попередня версія		Версія за 10:05, 29 листопада 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
−	~~[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут‎ ]]~~

−	~~== Данцува́ти ==~~
−
−
−	~~=== Словник Грінченка ===~~
−	'''''Данцува́ти''''' (''-цу́ю, -єш'') - Танцювати.(Словник української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 357.)<br />
−
−	~~= Сучасні словники =~~
−
−
−	~~==[http://sum.in.ua/s/tancjuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]==~~
−	1. перех. і неперех. Виконувати танець (у 2, 3, 6 знач.). Юля Жукова танцювала з Віктором вальс (Олесь Донченко, V, 1957, 460); І от музики загули!.. І хлопці жвавії танцюють (Степан Руданський, Вибр., 1949, 62); Як почали братчики танцювати під бандуру, він і собі пішов навприсядки (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 148); [Перелесник:] Линьмо, линьмо в гори! Там мої сестриці.. будуть танцювати коло по травиці (Леся Українка, III, 1952, 206); * Образно. Було колись в Україні — Лихо танцювало, Журба в шинку мед, горілку Поставцем кружала (Тарас Шевченко, I, 1951, 60); * У порівняннях. Вітер міцнішав і весь час змінював напрямок, наче танцював над сніговійним степом якийсь дикий танець (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 203);
−	// неперех. Брати участь у танці, у танцях. — А що ж ви не танцюєте, вражі діти? — гукнув він на людей (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 201); Тільки розтяг Вихтір гармошку — пішло зовсім інше діло.. Хто зроду не танцював — і той пішов вихилясом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 208);
−	// Уміти виконувати танець, танці. Зоня знала стільки веселих, дотепних краков'яків, уміла так гарно танцювати (Леся Українка, III, 1952, 647).
−
−	Аж танцює хто — хтось дуже радіє з якогось приводу. А Тимоха ж то аж танцює, що звів Левка, господарює усім (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 265); Танцювати від печі — робити щось, починаючи зі звичного місця або із самого початку; Танцювати під чию-небудь дудку див. дудка; Танцює, як не перерветься див. перериватися1.
−
−
−	~~2. неперех. Виступати в балеті, бути артистом балету. Балерина танцює вже багато років;~~
−	~~// перех. Виконувати певну роль у балеті. Танцювати Одетту в «Лебединому озері».~~
−
−	3. неперех., перен. Робити рухи, що нагадують танець; підстрибувати. Усі [діти] танцювали на морозі, поки зникли з очей і мати і брат (Марко Вовчок, I, 1955, 293); Юра танцював на одній нозі, диким вереском, оглашаючи подвір'я (Юрій Смолич, II, 1958, 20); * Образно. Карасикам сердешним довелось На сковородці [сковорідні] танцювати (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 150);
−	// Грайливо або неспокійно тупцювати, підстрибувати на місці; гарцювати (про коней). Притулилася [турчанка] до гриви, од острог танцює кінь... (Володимир Сосюра, I, 1957, 385); Кобила здригалась від вигуків, нашорошено поводила вухами, танцювала на сильних красивих ногах (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137).
−
−	4. неперех., перен. Тремтіти, дрижати, хитатися. Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюють далекі тополі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229); І суддя, який саме поправляв пенсне, що танцювало у його тремтячих пальцях,.. наказав Дусьці повторити останні слова Галі Очеретної (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 300); Міст танцює під ними (Юрій Яновський, IV, 1959, 75);
−	// Швидко рухатися в різних напрямках; бурхати. Он там товариші багаття розпалили,.. вогонь танцює... (Леся Українка, I, 1951, 234); В руки візьмуть [дівчатка] вінички І ну мести по хаті! Танцюють у проміннячку Смітинки волохаті (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 218);
−	~~// Мерехтіти, миготіти. Танцюють зорі — на мороз чималий Показують (Максим Рильський, III, 1961, 118).~~
−
−	5. неперех. Виконувати танець (у 7 знач.). Мічені бджоли, що прилітали на годівницю, брали сироп, поверталися у вулик і тут бурхливо танцювали на стільниках, висилаючи в політ нових збирачок (Бджоли, 1955, 163).
−
−	~~== [http://slovopedia.org.ua/49/53410/361735.html Фразеологічний словник української мови] ==~~
−
−	* танцюва́ти від пе́чі. Бачити в чому-небудь першопричину, початок чогось. Звичайно, неприємно, що в театрі збитки. Але вважати це головним ми, даруйте, не можемо, і танцювати від цієї печі не слід (О. Левада); Оце, якщо навіть улітку дітлахи граються на печі, то взимку, певне, і не злазять з неї. А зими, кажуть люди, на Алтаї суворі… Видно, й справді, тут танцюють від печі, вона — всьому голова (Ю. Хорунжий).
−
−	* танцюва́ти / затанцюва́ти (потанцюва́ти) під ду́дку чию, кого. Беззаперечно виконувати чиї-небудь бажання, підкорятися комусь у всьому. А незабаром почав (Юрко) верховодити всіма парубками в селі; всі вони танцювали під його дудку (П. Куліш); — Ніхто мене не переконає танцювати під дудку Миті Снігура, поки я старший майстер (П. Автомонов); Я бачив таких героїв. Я тебе провчу, ти ще потанцюєш під мою дудку (М. Томчаній). скака́ти під ду́дочку. Чий хліб їси, під того й дудочку скачи! (Укр.. присл..).
−
−	~~== Медія ==~~
−	~~{{#ev:youtube\|_GafcuBQEMY}}~~

← Попередня версія		Версія за 14:54, 23 листопада 2014
Рядок 37:		Рядок 37:
	{{#ev:youtube\|_GafcuBQEMY}}		{{#ev:youtube\|_GafcuBQEMY}}

−	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/~~підрозділ~~]]	+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут‎ ]]

← Попередня версія		Версія за 14:53, 23 листопада 2014
Рядок 36:		Рядок 36:
	== Медія ==		== Медія ==
	{{#ev:youtube\|_GafcuBQEMY}}		{{#ev:youtube\|_GafcuBQEMY}}
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

← Попередня версія	Версія за 10:18, 29 листопада 2014
(Немає відмінностей)

← Попередня версія	Версія за 10:17, 29 листопада 2014
(Немає відмінностей)

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 == Данцува́ти ==
@@ Рядок 36: / Рядок 38: @@
 == Медія ==
 {{#ev:youtube|_GafcuBQEMY}}