Гріш - Історія редагувань

Гончарук Вікторія в 12:36, 11 квітня 2014

2014-04-11T12:36:25Z

Гончарук Вікторія: /* Зміст= */

2014-04-11T12:35:28Z

‎Зміст=

Гончарук Вікторія: /* Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

2014-04-10T23:38:39Z

‎Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Гончарук Вікторія в 23:24, 10 квітня 2014

2014-04-10T23:24:19Z

Гончарук Вікторія: /* Ілюстрації */

2014-04-10T23:21:45Z

‎Ілюстрації

Гончарук Вікторія: /* Ілюстрації */

2014-04-10T23:20:30Z

‎Ілюстрації

Гончарук Вікторія: /* Ілюстрації */

2014-04-10T23:05:55Z

‎Ілюстрації

Гончарук Вікторія в 23:02, 10 квітня 2014

2014-04-10T23:02:11Z

Гончарук Вікторія в 22:59, 10 квітня 2014

2014-04-10T22:59:47Z

Гончарук Вікторія в 22:52, 10 квітня 2014

2014-04-10T22:52:42Z

@@ Рядок 38: / Рядок 38: @@
 [http://slovnik.com.ua/?grupa=7&id_sl=3850 Словник синонімів]
 за гріш давитися - скупий
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 [http://sum.in.ua/s/ghrish Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
-=Зміст==
+=Зміст=
 # Сучасні словники
 # Академічний тлумачний словник (1970-1980)
@@ Рядок 35: / Рядок 35: @@
 як (мов, ні́би і т. ін.) за (на) гріш ма́ку кого, чого. Дуже багато. Багато, як за гріш маку (М. Номис); — Оце добре! — перехопив Лука,— твоя Марія і моя Марія. Тих Марій на світі — як за гріш маку (М. Коцюбинський); Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (М. Коцюбинський); Міністрів отих .. зібралося, мов на гріш маку (М. Стельмах).
 ==Ілюстрації==

← Попередня версія		Версія за 23:38, 10 квітня 2014
Рядок 4:		Рядок 4:

	[http://sum.in.ua/s/ghrish Академічний тлумачний словник (1970—1980)]		[http://sum.in.ua/s/ghrish Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
		+	=Зміст==
		+	# Сучасні словники
		+	# Академічний тлумачний словник (1970-1980)
		+
		+
	==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==		==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 ''''''Гріш, гроша''', '''''м. ''1) Денежка, полкопейки, грошъ. ''Багацько, як за гріш маку. ''Ном. 2) Деньги. ''Гріш круглий, роскошиться. ''Ном. № 9924. Ум. '''Грошик. '''''З кошиком та з грошиком. ''Ном.
 [[Категорія:Гр]]
 [http://sum.in.ua/s/ghrish Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
 ==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==

← Попередня версія		Версія за 23:21, 10 квітня 2014
Рядок 33:		Рядок 33:
	\|- valign="top"		\|- valign="top"
	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Грош.jpg]]		\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Грош.jpg]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Гроши.jpg]]

@@ Рядок 29: / Рядок 29: @@
 ==Ілюстрації==
-<gallery>
-<gallery>
+{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
-Файл:Example.jpg|Опис1
+|- valign="top"
-Файл:Example.jpg|Опис2
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Грош.jpg]]
-</gallery>
-</gallery>

← Попередня версія		Версія за 23:05, 10 квітня 2014
Рядок 29:		Рядок 29:

	==Ілюстрації==		==Ілюстрації==
		+	<gallery>
		+	<gallery>
		+	Файл:Example.jpg\|Опис1
		+	Файл:Example.jpg\|Опис2
		+	</gallery>
		+	</gallery>

@@ Рядок 10: / Рядок 10: @@
 [http://slovopedia.org.ua/49/53395/357117.html Фразеологічний словник української мови]
 ==Фразеологічний словник української мови==
 гріш (копі́йка, шаг) ціна́ (в база́рний день) кому, чому. Хто-небудь або що-небудь нічого не варті, нічого не значать. — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян.— Гріш ціна йому тепер (М. Стельмах); — Чого ж. Твоя (поліцаєва) влада теж видавала якісь папірці. Їм, правда, гріш ціна в базарний день (В. Большак); Йому копійка ціна, і ніякого авторитету він ніколи не завоює (І. Микитенко); — Співали тобі про кохання, може, ще й вічне, але шаг ціна тим словам (В. Підмогильний). (кра́сна) ціна́ — (ла́маний (мі́дний)) гріш (п’ята́к). (Ельза:) А що, коли Грета Норман все-таки піде грати в новий театр? (Шредер:) Коли це трапиться, то вам всім ціна — ламаний гріш! (В. Собко); Ціна людям без Батьківщини, без громадської турботи про її розквіт, зміцнення її могутності — мідний гріш (З газети); Твоєму богатирю .. красна ціна — п’ятак (О. Ковінька).
@@ Рядок 26: / Рядок 27: @@
 як (мов, ні́би і т. ін.) за (на) гріш ма́ку кого, чого. Дуже багато. Багато, як за гріш маку (М. Номис); — Оце добре! — перехопив Лука,— твоя Марія і моя Марія. Тих Марій на світі — як за гріш маку (М. Коцюбинський); Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (М. Коцюбинський); Міністрів отих .. зібралося, мов на гріш маку (М. Стельмах).

← Попередня версія		Версія за 22:59, 10 квітня 2014
Рядок 8:		Рядок 8:
	// Взагалі гроші. У мене велика родина і потребує гроша (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 260); [Куц:] Треба вигадати копійчину, зараз у командировку по оці самі штучки — і є гріш (Захар Мороз, П'єси, 1959, 220).		// Взагалі гроші. У мене велика родина і потребує гроша (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 260); [Куц:] Треба вигадати копійчину, зараз у командировку по оці самі штучки — і є гріш (Захар Мороз, П'єси, 1959, 220).
	▲ Гріш ціна; Ціна — мідний гріш — нічого не вартий; нікуди не годиться. Гріш ціна тому генералові, який не знає своїх кращих командирів (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 323); Ціна всяким законам про вибори народних представників — мідний гріш, поки немає фактично завойованого самодержавства народу.. (Ленін, 9, 1949, 164); Ламаного гроша не вартий — не має ніякої цінності; нічого не вартий. [Клеопатра:] їхні роботи ламаного гроша не варті (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 74); Ні на гріш — нема нічого. Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що вважаю.. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка, V, 1956, 160); Як за гріш маку — дуже багато. Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 159).		▲ Гріш ціна; Ціна — мідний гріш — нічого не вартий; нікуди не годиться. Гріш ціна тому генералові, який не знає своїх кращих командирів (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 323); Ціна всяким законам про вибори народних представників — мідний гріш, поки немає фактично завойованого самодержавства народу.. (Ленін, 9, 1949, 164); Ламаного гроша не вартий — не має ніякої цінності; нічого не вартий. [Клеопатра:] їхні роботи ламаного гроша не варті (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 74); Ні на гріш — нема нічого. Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що вважаю.. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка, V, 1956, 160); Як за гріш маку — дуже багато. Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 159).
		+
		+	[http://slovopedia.org.ua/49/53395/357117.html Фразеологічний словник української мови]
		+	==Фразеологічний словник української мови==
		+	гріш (копі́йка, шаг) ціна́ (в база́рний день) кому, чому. Хто-небудь або що-небудь нічого не варті, нічого не значать. — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян.— Гріш ціна йому тепер (М. Стельмах); — Чого ж. Твоя (поліцаєва) влада теж видавала якісь папірці. Їм, правда, гріш ціна в базарний день (В. Большак); Йому копійка ціна, і ніякого авторитету він ніколи не завоює (І. Микитенко); — Співали тобі про кохання, може, ще й вічне, але шаг ціна тим словам (В. Підмогильний). (кра́сна) ціна́ — (ла́маний (мі́дний)) гріш (п’ята́к). (Ельза:) А що, коли Грета Норман все-таки піде грати в новий театр? (Шредер:) Коли це трапиться, то вам всім ціна — ламаний гріш! (В. Собко); Ціна людям без Батьківщини, без громадської турботи про її розквіт, зміцнення її могутності — мідний гріш (З газети); Твоєму богатирю .. красна ціна — п’ятак (О. Ковінька).
		+
		+	за ла́маний гріш, зі сл. прода́ти, купи́ти, роби́ти і т. ін. Дуже дешево, майже безкоштовно, задарма. Отакі хитрі лисиці, як Бракватіста, рятуючи власну шкуру, продадуть .. за ламаний гріш (Ю. Бедзик). за гріш. Годі за гріш танцювати (Укр.. присл..).
		+
		+	на (щерба́тий) гріш. 1. Дуже мало; трохи. На гріш вип’є, а на карбованець галасує (Укр.. присл..). 2. із запереч. Зовсім, абсолютно і т. ін. В очі вчитель їдкий, мов товчений перець, поваги до сану й на щербатий гріш не покаже, а зате який позаочі! (М. Стельмах).
		+
		+	не ва́ртий (не варт) (і) (ла́маного) гроша́ (карбо́ванця, (щерба́тої) копі́йки, шага́, ше́ляга, (мі́дного) п’ятака́) (в база́рний день). 1. Нікчемний, зовсім поганий, ні на що не здатний (перев. про людину). В здоровому тілі здорова душа, Та часто буває не варта гроша (І. Франко); Сам я — людина паскудна, ламаного гроша не варта в базарний день (В. Логвиненко); І все через того бахура, що й сам з шкурою не варт карбованця!.. (М. Коцюбинський); Хто не знає, не плекає, не береже мови своєї матері, — матері-українки, матері-росіянки, естонки, казашки, француженки, — той і ламаного шеляга не варт (З газети); Обурювало Карпа Сидоровича те, що якась там Варка,.. яка, на його компетентний погляд, мідного п’ятака не варта, так оця Варка задрипана насмілилася жити в покоях його зятя (М. Хвильовий). 2. Який не має ніякої цінності або втратив своє значення; який не заслуговує на увагу. Звичайно, всі дурниці про вплив дядька на племінницю і про вико
		+
		+	не ма́ти (й) копі́йки (гроша́, нічо́го і т. ін.) за душе́ю. Бути бідним, без грошей, без засобів до існування. Ця компанія нагадала ті дні, коли він, не маючи копійки за душею, плавав з Казані до Астрахані на вакації (В. Канівець); Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: — То й гроша не мав за душею, а тепер — двадцятьп’ятьтисячником (двадцятип’ятитисячником) став. Чув про таких? (П. Панч); — Ви знали, що я учитель, а не землевласник чи фабрикант, у мене тільки й всього, що ота нужденна місячна платня та борги, за душею гроша не маю про чорний день (О. Ткачук). не ма́ти гроша́ щерба́того в кише́ні. — Він трошки випив…— догадується з гурту хтось.— За що? Гроша щербатого в кишені не має! (В. Бабляк).
		+
		+	ні гроша́. Зовсім немає (про гроші, кошти і т. ін.). Бариша ні гроша, аби слово хороше (Укр.. присл..); // із запереч. Зовсім нічого. Не було ні гроша (З усн. мови). ані́ зла́маного гроша́. Зачинає жалуватися перед нею, що тепер тяжкі часи, немає при душі ані зламаного гроша (Л. Мартович).
		+
		+	ні на гріш. 1. чого. Відсутнє щось; немає зовсім чого-небудь. (Круть (розводить руками):) — Чи винен я, що в нього ні пучечка?.. Свідомості в старого ні на гріш (О. Підсуха). 2. із запереч. Ніскільки, зовсім, абсолютно. Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що не вважаю .. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка). І на гріш. Він ще й на гріш чужого не взяв, а вже сам себе судить судом строгим (В. Дрозд).
		+
		+	як (мов, ні́би і т. ін.) за (на) гріш ма́ку кого, чого. Дуже багато. Багато, як за гріш маку (М. Номис); — Оце добре! — перехопив Лука,— твоя Марія і моя Марія. Тих Марій на світі — як за гріш маку (М. Коцюбинський); Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (М. Коцюбинський); Міністрів отих .. зібралося, мов на гріш маку (М. Стельмах).

← Попередня версія		Версія за 22:52, 10 квітня 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Гріш, гроша, '''''м. ''1) Денежка, полкопейки, грошъ. ''Багацько, як за гріш маку. ''Ном. 2) Деньги. ''Гріш круглий, роскошиться. ''Ном. № 9924. Ум. '''Грошик. '''''З кошиком та з грошиком. ''Ном.	+	''''''Гріш, гроша''', '''''м. ''1) Денежка, полкопейки, грошъ. ''Багацько, як за гріш маку. ''Ном. 2) Деньги. ''Гріш круглий, роскошиться. ''Ном. № 9924. Ум. '''Грошик. '''''З кошиком та з грошиком. ''Ном.
	[[Категорія:Гр]]		[[Категорія:Гр]]
		+	[http://sum.in.ua/s/ghrish Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
		+	==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
		+
		+	'''ГРІШ, гроша''', чол. У XIX. ст. у Росії — дрібна розмінна монета, що дорівнювала 1/2 копійки. Складіться, хлопці, по грошу, Купіть мені бинду хорошу (Павло Чубинський, V, 1874, 634); Кинув [артист] гріш вікном (Ольга Кобилянська, Покора, 1899, 2);
		+	// Незначна, мізерна грошова сума. Друкує на останній гріш свій збірник поетеса (Микола Терещенко, Щедра земля, 1956, 25); З горя він пропив до шеляга свій .. заробіток, і з того часу злидарський гріш чоловіка почав усе частіше розкочуватися по чужих шинквасах (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 216);
		+	// Взагалі гроші. У мене велика родина і потребує гроша (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 260); [Куц:] Треба вигадати копійчину, зараз у командировку по оці самі штучки — і є гріш (Захар Мороз, П'єси, 1959, 220).
		+	▲ Гріш ціна; Ціна — мідний гріш — нічого не вартий; нікуди не годиться. Гріш ціна тому генералові, який не знає своїх кращих командирів (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 323); Ціна всяким законам про вибори народних представників — мідний гріш, поки немає фактично завойованого самодержавства народу.. (Ленін, 9, 1949, 164); Ламаного гроша не вартий — не має ніякої цінності; нічого не вартий. [Клеопатра:] їхні роботи ламаного гроша не варті (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 74); Ні на гріш — нема нічого. Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що вважаю.. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка, V, 1956, 160); Як за гріш маку — дуже багато. Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 159).