Гречечка - Історія редагувань

S.horbatiuk в 14:17, 26 листопада 2015

2015-11-26T14:17:36Z

Koyudyk.il15: текст

2015-11-24T14:02:06Z

текст

Koyudyk.il15: Сторінка очищена

2015-11-24T13:01:10Z

Сторінка очищена

Koyudyk.il15 в 13:00, 24 листопада 2015

2015-11-24T13:00:45Z

Koyudyk.il15: http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0

2015-11-24T12:55:22Z

http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0

Koyudyk.il15 в 12:51, 24 листопада 2015

2015-11-24T12:51:10Z

Koyudyk.il15 в 12:48, 24 листопада 2015

2015-11-24T12:48:39Z

Koyudyk.il15 в 12:44, 24 листопада 2015

2015-11-24T12:44:37Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Гречечка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''Гречка. ''' Категорія:Гр

2012-07-30T20:06:04Z

Створена сторінка: '''Гречечка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''Гречка. ''' Категорія:Гр

Нова сторінка

'''Гречечка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''Гречка. '''
[[Категорія:Гр]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Гречечка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''Гречка. '''
@@ Рядок 44: / Рядок 41: @@
 Нехай буде гречка, аби не суперечка (приказка, що з часом стала скороченим виразом «нехай буде гречка» на означення «хай буде по-твоєму»);
 фразеологізм: перегна́ти че́рез гре́чку — дати прочухана, побити.
-[[Файл:Гречка3.jpg|обрамити|центр|Гречечка]]

← Попередня версія	Версія за 14:02, 24 листопада 2015
Рядок 1:	Рядок 1:
	+	[[Файл:Гречка.jpg\|ліворуч\|Гречечка]]
	+	[[Файл:Гречка2.jpg\|обрамити\|центр\|Гречечка]]

	+	[[Гречечка\|http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10456-ghrechka.html#show_point]]
	+
	+	'''Гречечка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''Гречка. '''
	+	[[Категорія:Гр]]
	+
	+	'''Гре́чка''', -ки, ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Рудч. Ск. II. 207. Греча-зерно.
	+	Розсипав гречку. мн. Гречки́. Посѣвы гречихи. Та й гречки гарні цей год.
	+
	+
	+	1. Однорічна трав’яниста медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно. Збирали пізні гречки, коли в селі несподівано з’явився Гуща (Коцюб., II, 1955, 65);
	+	На білу гречку впали роси, Веселі бджоли одгули (Рильський, І, 1956, 27).
	+
	+	2. Зерно цієї рослини. [Микола:] Пам’ятаєш, як на гречку отець Ксенофонт нас ставив за те, що не вивчили дев’ятого псалма? (К.-Карий, І, 1960, 326).
	+
	+	◊ На гре́чку переганя́ти (перегна́ти) — виражаючи незадоволення, лаючи, заставляти робити, як потрібно. Ніхто нічим не вгодить Олексієві Івановичу: і те не так, і друге навиворот [навиворіт]!..
	+	Перешиває Олексій Іванович дівчат — на гречку, як кажуть, переганяє (Мирний, IV, 1955, 233); Скака́ти (ско́чити, стриба́ти, стрибну́ти і т. ін.) в гре́чку — мати нешлюбні зв’язки.
	+	Злі язики розпускали плітки, начебто його Жанночка скаче в гречку з Михайлом Чорногором (Дмит., Наречена, 1959, 213); Хай (неха́й) бу́де гре́чка — хай буде так, як хто-небудь хоче.
	+
	+	'''Гре́чка''', ки, ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Рудч. Ск. II. 207. Греча-зерно.
	+
	+
	+
	+	1) Раст.: а) — ди́ка, польова́. Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. I. 9. ЗЮЗО. І. 114. б) — ди́ка. Rumex acetosa. Вх. Пч. І. 12.
	+
	+	2) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. Рудч. Ск. II. 175.
	+
	+	3) Неха́й бу́де гре́чка. Пусть будетъ по твоему. Нехай буде гречка, аби не суперечка. Ном. № 4965.
	+
	+	4) Скака́ти у гре́чку. Нарушать супружескую вѣрность.
	+
	+	5) Перегна́ти через гре́чку. Задать трепку. Ном. № 3632. Сим. VIII. Ум. Гре́чечка. Грин. ІІІ. 54.
	+
	+	Дуже цінується гречаний мед як за смаковими, так і за лікувальними властивостями;
	+	здавна в народі рослина та її зерна мають і сексуальне значення («топтати гречку» — блудодіяти);
	+	гаряча гречка на печі, її запахи вабили й збуджували чоловіків і жінок (звідси й вираз «скакати (стрибати) в гречку», що переосмислився на означення «порушувати подружню вірність»);
	+	символізує суперечку, а також побиття («Коли сниться гречка, буде суперечка»);
	+	іронізують: «їй кажи: «Овес!», а вона каже: «Гречка!» або ще: «Каже мужик — гречка, Жінка каже — мак! Ой так, так, так, Нехай буде з гречки мак!»;
	+	однією з міфічних істот, від якої залежав урожай, була Гречи́шниця;
	+	також за повір’ями, в полі, де росте гречка, живуть малята-мавки — гречу́хи;
	+	магічне значення рослини вимагало певного часу для сіяння гречки (звичайно вранці або опівдні в суботу) і певних ритуальних дій при цьому. Виросла йому така гречка, що на все поле (казка);
	+	Нехай буде гречка, аби не суперечка (приказка, що з часом стала скороченим виразом «нехай буде гречка» на означення «хай буде по-твоєму»);
	+	фразеологізм: перегна́ти че́рез гре́чку — дати прочухана, побити.
	+	[[Файл:Гречка3.jpg\|обрамити\|центр\|Гречечка]]

← Попередня версія		Версія за 13:01, 24 листопада 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
−	~~[[Гречечка\|http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10456-ghrechka.html#show_point]]'''Гречечка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''Гречка. '''~~
−	~~[[Категорія:Гр]]~~

−	'''Гре́чка''', -ки, ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Рудч. Ск. II. 207. Греча-зерно. Розсипав гречку. мн. Гречки́. Посѣвы гречихи. Та й гречки гарні цей год. 2) Раст.:
−	~~1) — ди́ка, польова́. Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. I. 9. ЗЮЗО. І. 114.~~
−	~~2) — ди́ка. Rumex acetosa. Вх. Пч. І. 12.~~
−	~~3) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. Рудч. Ск. II. 175.~~
−	~~4) Неха́й бу́де гре́чка. Пусть будетъ по твоему. Нехай буде гречка, аби не суперечка. Ном. № 4965.~~
−	~~5) Скака́ти у гре́чку. Нарушать супружескую вѣрность.~~
−	~~6) Перегна́ти через гре́чку. Задать трепку. Ном. № 3632. Сим. VIII. Ум. Гре́чечка. Грин. ІІІ. 54.~~
−
−
−
−
−	~~'''ГРЕ́ЧКА''', и, ж.~~
−
−	1. Однорічна трав’яниста медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно. Збирали пізні гречки, коли в селі несподівано з’явився Гуща (Коцюб., II, 1955, 65);
−	~~На білу гречку впали роси, Веселі бджоли одгули (Рильський, І, 1956, 27).~~
−
−	2. Зерно цієї рослини. [Микола:] Пам’ятаєш, як на гречку отець Ксенофонт нас ставив за те, що не вивчили дев’ятого псалма? (К.-Карий, І, 1960, 326).
−
−	◊ На гре́чку переганя́ти (перегна́ти) — виражаючи незадоволення, лаючи, заставляти робити, як потрібно. Ніхто нічим не вгодить Олексієві Івановичу: і те не так, і друге навиворот [навиворіт]!..
−	Перешиває Олексій Іванович дівчат — на гречку, як кажуть, переганяє (Мирний, IV, 1955, 233); Скака́ти (ско́чити, стриба́ти, стрибну́ти і т. ін.) в гре́чку — мати нешлюбні зв’язки.
−	Злі язики розпускали плітки, начебто його Жанночка скаче в гречку з Михайлом Чорногором (Дмит., Наречена, 1959, 213); Хай (неха́й) бу́де гре́чка — хай буде так, як хто-небудь хоче.
−	~~— Тільки не треба про смерть. — Хай буде гречка! Не будемо про смерть… (Автом., Так народж. зорі, 1960, 128).~~
−
−	Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 164.
−
−	~~'''Гре́чка''', ки, ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Рудч. Ск. II. 207. Греча-зерно.~~
−	~~Розсипав гречку. мн. Гречки́. Посѣвы гречихи. Та й гречки гарні цей год.~~
−
−	~~1) Раст.: а) — ди́ка, польова́. Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. I. 9. ЗЮЗО. І. 114. б) — ди́ка. Rumex acetosa. Вх. Пч. І. 12.~~
−	~~2) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. Рудч. Ск. II. 175.~~
−	~~3) Неха́й бу́де гре́чка. Пусть будетъ по твоему. Нехай буде гречка, аби не суперечка. Ном. № 4965.~~
−	~~4) Скака́ти у гре́чку. Нарушать супружескую вѣрность.~~
−	~~5) Перегна́ти через гре́чку. Задать трепку. Ном. № 3632. Сим. VIII. Ум. Гре́чечка. Грин. ІІІ. 54.~~
−
−	~~Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 325.~~
−
−	'''Гре́чка''' — однорічна трав’яна медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно; також зерно цієї рослини як утілення добробуту, достатку;
−	~~разом з тим асоціюється й з бідністю;~~
−	дуже цінується гречаний мед як за смаковими, так і за лікувальними властивостями; здавна в народі рослина та її зерна мають і сексуальне значення («топтати гречку» — блудодіяти);
−	гаряча гречка на печі, її запахи вабили й збуджували чоловіків і жінок (звідси й вираз «скакати (стрибати) в гречку», що переосмислився на означення «порушувати подружню вірність»);
−	~~символізує суперечку, а також побиття («Коли сниться гречка, буде суперечка»);~~
−	іронізують: «їй кажи: «Овес!», а вона каже: «Гречка!» або ще: «Каже мужик — гречка, Жінка каже — мак! Ой так, так, так, Нехай буде з гречки мак!»;
−	~~однією з міфічних істот, від якої залежав урожай, була Гречи́шниця;~~
−	~~також за повір’ями, в полі, де росте гречка, живуть малята-мавки — гречу́хи;~~
−	магічне значення рослини вимагало певного часу для сіяння гречки (звичайно вранці або опівдні в суботу) і певних ритуальних дій при цьому. Виросла йому така гречка, що на все поле (казка);
−	Нехай буде гречка, аби не суперечка (приказка, що з часом стала скороченим виразом «нехай буде гречка» на означення «хай буде по-твоєму»);
−	~~фразеологізм: перегна́ти че́рез гре́чку — дати прочухана, побити.~~

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 [[Категорія:Гр]]
-  '''Гре́чка''', -ки, ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Рудч. Ск. II. 207. Греча-зерно. Розсипав гречку. мн. Гречки́. Посѣвы гречихи. Та й гречки гарні цей год. 2) Раст.: а) — ди́ка, польова́. Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. I. 9. ЗЮЗО. І. 114. б) — ди́ка. Rumex acetosa. Вх. Пч. І. 12. 3) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. Рудч. Ск. II. 175. 4) Неха́й бу́де гре́чка. Пусть будетъ по твоему. Нехай буде гречка, аби не суперечка. Ном. № 4965. 5) Скака́ти у гре́чку. Нарушать супружескую вѣрность. 6) Перегна́ти через гре́чку. Задать трепку. Ном. № 3632. Сим. VIII. Ум. Гре́чечка. Грин. ІІІ. 54.
+  '''Гре́чка''', -ки, ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Рудч. Ск. II. 207. Греча-зерно. Розсипав гречку. мн. Гречки́. Посѣвы гречихи. Та й гречки гарні цей год. 2) Раст.:
@@ Рядок 9: / Рядок 15: @@
   '''ГРЕ́ЧКА''', и, ж.
-. Однорічна трав’яниста медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно. Збирали пізні гречки, коли в селі несподівано з’явився Гуща (Коцюб., II, 1955, 65); На білу гречку впали роси, Веселі бджоли одгули (Рильський, І, 1956, 27).
+. Однорічна трав’яниста медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно. Збирали пізні гречки, коли в селі несподівано з’явився Гуща (Коцюб., II, 1955, 65);
 . Зерно цієї рослини. [Микола:] Пам’ятаєш, як на гречку отець Ксенофонт нас ставив за те, що не вивчили дев’ятого псалма? (К.-Карий, І, 1960, 326).
-◊ На гре́чку переганя́ти (перегна́ти) — виражаючи незадоволення, лаючи, заставляти робити, як потрібно. Ніхто нічим не вгодить Олексієві Івановичу: і те не так, і друге навиворот [навиворіт]!.. Перешиває Олексій Іванович дівчат — на гречку, як кажуть, переганяє (Мирний, IV, 1955, 233); Скака́ти (ско́чити, стриба́ти, стрибну́ти і т. ін.) в гре́чку — мати нешлюбні зв’язки. Злі язики розпускали плітки, начебто його Жанночка скаче в гречку з Михайлом Чорногором (Дмит., Наречена, 1959, 213); Хай (неха́й) бу́де гре́чка — хай буде так, як хто-небудь хоче. — Тільки не треба про смерть. — Хай буде гречка! Не будемо про смерть… (Автом., Так народж. зорі, 1960, 128).
+◊ На гре́чку переганя́ти (перегна́ти) — виражаючи незадоволення, лаючи, заставляти робити, як потрібно. Ніхто нічим не вгодить Олексієві Івановичу: і те не так, і друге навиворот [навиворіт]!..
 Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 164.
-  '''Гре́чка''', ки, ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Рудч. Ск. II. 207. Греча-зерно. Розсипав гречку. мн. Гречки́. Посѣвы гречихи. Та й гречки гарні цей год.
+  '''Гре́чка''', ки, ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Рудч. Ск. II. 207. Греча-зерно.
 ) Раст.: а) — ди́ка, польова́. Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. I. 9. ЗЮЗО. І. 114. б) — ди́ка. Rumex acetosa. Вх. Пч. І. 12.
@@ Рядок 27: / Рядок 38: @@
 Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 325.
-  '''Гре́чка''' — однорічна трав’яна медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно; також зерно цієї рослини як утілення добробуту, достатку; разом з тим асоціюється й з бідністю; дуже цінується гречаний мед як за смаковими, так і за лікувальними властивостями; здавна в народі рослина та її зерна мають і сексуальне значення («топтати гречку» — блудодіяти); гаряча гречка на печі, її запахи вабили й збуджували чоловіків і жінок (звідси й вираз «скакати (стрибати) в гречку», що переосмислився на означення «порушувати подружню вірність»); символізує суперечку, а також побиття («Коли сниться гречка, буде суперечка»); іронізують: «їй кажи: «Овес!», а вона каже: «Гречка!» або ще: «Каже мужик — гречка, Жінка каже — мак! Ой так, так, так, Нехай буде з гречки мак!»; однією з міфічних істот, від якої залежав урожай, була Гречи́шниця; також за повір’ями, в полі, де росте гречка, живуть малята-мавки — гречу́хи; магічне значення рослини вимагало певного часу для сіяння гречки (звичайно вранці або опівдні в суботу) і певних ритуальних дій при цьому. Виросла йому така гречка, що на все поле (казка); Нехай буде гречка, аби не суперечка (приказка, що з часом стала скороченим виразом «нехай буде гречка» на означення «хай буде по-твоєму»); фразеологізм: перегна́ти че́рез гре́чку — дати прочухана, побити.
+  '''Гре́чка''' — однорічна трав’яна медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно; також зерно цієї рослини як утілення добробуту, достатку;

← Попередня версія		Версія за 12:55, 24 листопада 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Гречечка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''Гречка. '''	+	[[Гречечка\|http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10456-ghrechka.html#show_point]]'''Гречечка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''Гречка. '''
	[[Категорія:Гр]]		[[Категорія:Гр]]

← Попередня версія		Версія за 12:48, 24 листопада 2015
Рядок 3:		Рядок 3:

	'''Гре́чка''', -ки, ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Рудч. Ск. II. 207. Греча-зерно. Розсипав гречку. мн. Гречки́. Посѣвы гречихи. Та й гречки гарні цей год. 2) Раст.: а) — ди́ка, польова́. Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. I. 9. ЗЮЗО. І. 114. б) — ди́ка. Rumex acetosa. Вх. Пч. І. 12. 3) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. Рудч. Ск. II. 175. 4) Неха́й бу́де гре́чка. Пусть будетъ по твоему. Нехай буде гречка, аби не суперечка. Ном. № 4965. 5) Скака́ти у гре́чку. Нарушать супружескую вѣрность. 6) Перегна́ти через гре́чку. Задать трепку. Ном. № 3632. Сим. VIII. Ум. Гре́чечка. Грин. ІІІ. 54.		'''Гре́чка''', -ки, ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Рудч. Ск. II. 207. Греча-зерно. Розсипав гречку. мн. Гречки́. Посѣвы гречихи. Та й гречки гарні цей год. 2) Раст.: а) — ди́ка, польова́. Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. I. 9. ЗЮЗО. І. 114. б) — ди́ка. Rumex acetosa. Вх. Пч. І. 12. 3) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. Рудч. Ск. II. 175. 4) Неха́й бу́де гре́чка. Пусть будетъ по твоему. Нехай буде гречка, аби не суперечка. Ном. № 4965. 5) Скака́ти у гре́чку. Нарушать супружескую вѣрность. 6) Перегна́ти через гре́чку. Задать трепку. Ном. № 3632. Сим. VIII. Ум. Гре́чечка. Грин. ІІІ. 54.
		+
		+
		+
		+
		+	'''ГРЕ́ЧКА ''', и, ж.
		+
		+	1. Однорічна трав’яниста медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно. Збирали пізні гречки, коли в селі несподівано з’явився Гуща (Коцюб., II, 1955, 65); На білу гречку впали роси, Веселі бджоли одгули (Рильський, І, 1956, 27).
		+
		+	2. Зерно цієї рослини. [Микола:] Пам’ятаєш, як на гречку отець Ксенофонт нас ставив за те, що не вивчили дев’ятого псалма? (К.-Карий, І, 1960, 326).
		+
		+	◊ На гре́чку переганя́ти (перегна́ти) — виражаючи незадоволення, лаючи, заставляти робити, як потрібно. Ніхто нічим не вгодить Олексієві Івановичу: і те не так, і друге навиворот [навиворіт]!.. Перешиває Олексій Іванович дівчат — на гречку, як кажуть, переганяє (Мирний, IV, 1955, 233); Скака́ти (ско́чити, стриба́ти, стрибну́ти і т. ін.) в гре́чку — мати нешлюбні зв’язки. Злі язики розпускали плітки, начебто його Жанночка скаче в гречку з Михайлом Чорногором (Дмит., Наречена, 1959, 213); Хай (неха́й) бу́де гре́чка — хай буде так, як хто-небудь хоче. — Тільки не треба про смерть. — Хай буде гречка! Не будемо про смерть… (Автом., Так народж. зорі, 1960, 128).
		+
		+	Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 164.
		+
		+	Гре́чка, ки, ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Рудч. Ск. II. 207. Греча-зерно. Розсипав гречку. мн. Гречки́. Посѣвы гречихи. Та й гречки гарні цей год.
		+
		+	2) Раст.: а) — ди́ка, польова́. Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. I. 9. ЗЮЗО. І. 114. б) — ди́ка. Rumex acetosa. Вх. Пч. І. 12.
		+
		+	3) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. Рудч. Ск. II. 175.
		+
		+	4) Неха́й бу́де гре́чка. Пусть будетъ по твоему. Нехай буде гречка, аби не суперечка. Ном. № 4965.
		+
		+	5) Скака́ти у гре́чку. Нарушать супружескую вѣрность.
		+
		+	6) Перегна́ти через гре́чку. Задать трепку. Ном. № 3632. Сим. VIII. Ум. Гре́чечка. Грин. ІІІ. 54.
		+
		+	Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 325.
		+
		+	гре́чка — однорічна трав’яна медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно; також зерно цієї рослини як утілення добробуту, достатку; разом з тим асоціюється й з бідністю; дуже цінується гречаний мед як за смаковими, так і за лікувальними властивостями; здавна в народі рослина та її зерна мають і сексуальне значення («топтати гречку» — блудодіяти); гаряча гречка на печі, її запахи вабили й збуджували чоловіків і жінок (звідси й вираз «скакати (стрибати) в гречку», що переосмислився на означення «порушувати подружню вірність»); символізує суперечку, а також побиття («Коли сниться гречка, буде суперечка»); іронізують: «їй кажи: «Овес!», а вона каже: «Гречка!» або ще: «Каже мужик — гречка, Жінка каже — мак! Ой так, так, так, Нехай буде з гречки мак!»; однією з міфічних істот, від якої залежав урожай, була Гречи́шниця; також за повір’ями, в полі, де росте гречка, живуть малята-мавки — гречу́хи; магічне значення рослини вимагало певного часу для сіяння гречки (звичайно вранці або опівдні в суботу) і певних ритуальних дій при цьому. Виросла йому така гречка, що на все поле (казка); Нехай буде гречка, аби не суперечка (приказка, що з часом стала скороченим виразом «нехай буде гречка» на означення «хай буде по-твоєму»); фразеологізм: перегна́ти че́рез гре́чку — дати прочухана, побити.

← Попередня версія		Версія за 12:44, 24 листопада 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Гречечка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''Гречка. '''		'''Гречечка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''Гречка. '''
	[[Категорія:Гр]]		[[Категорія:Гр]]
		+
		+	'''Гре́чка''', -ки, ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Рудч. Ск. II. 207. Греча-зерно. Розсипав гречку. мн. Гречки́. Посѣвы гречихи. Та й гречки гарні цей год. 2) Раст.: а) — ди́ка, польова́. Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. I. 9. ЗЮЗО. І. 114. б) — ди́ка. Rumex acetosa. Вх. Пч. І. 12. 3) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. Рудч. Ск. II. 175. 4) Неха́й бу́де гре́чка. Пусть будетъ по твоему. Нехай буде гречка, аби не суперечка. Ном. № 4965. 5) Скака́ти у гре́чку. Нарушать супружескую вѣрность. 6) Перегна́ти через гре́чку. Задать трепку. Ном. № 3632. Сим. VIII. Ум. Гре́чечка. Грин. ІІІ. 54.