Градусник - Історія редагувань

Тарко Анна в 13:50, 1 грудня 2013

2013-12-01T13:50:59Z

Тарко Анна в 13:50, 1 грудня 2013

2013-12-01T13:50:32Z

Тарко Анна в 13:44, 1 грудня 2013

2013-12-01T13:44:30Z

Показати зміни

Тарко Анна в 13:41, 1 грудня 2013

2013-12-01T13:41:35Z

Тарко Анна в 13:40, 1 грудня 2013

2013-12-01T13:40:30Z

Показати зміни

Тарко Анна в 16:29, 28 листопада 2013

2013-11-28T16:29:33Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Градусник, -ка, '''''м. '''''= Тепломір. '''''Тепломір деякі називають просто градусником. ''Ком. ...

2012-07-30T17:15:42Z

Створена сторінка: '''Градусник, -ка, '''''м. '''''= Тепломір. '''''Тепломір деякі називають просто градусником. ''Ком. ...

Нова сторінка

'''Градусник, -ка, '''''м. '''''= Тепломір. '''''Тепломір деякі називають просто градусником. ''Ком. Р. II. 79.
[[Категорія:Гр]]

@@ Рядок 152: / Рядок 152: @@
 {{#ev:youtube|kiqepDHK80w}}
 {{#ev:youtube|46Q6Ke-KI3Q}}
 ==Зовнішні посилання==

@@ Рядок 143: / Рядок 143: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:123005.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Full-termometr-dlya-vody-termometry-795.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(ccc2).jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tb-1b.jpg|x140px]]
 |}
 ==Медіа==
+{{#ev:youtube|kiqepDHK80w}}
 ==Див. також==

@@ Рядок 18: / Рядок 18: @@
 Галілей також виявив закономірність, що об'єкти (скляні кульки заповнені водно-спиртовими розчинами) з різною густиною можуть спливати і опускатись на дно у воді при зміні ступеня нагрівання, яка покладена в основу принципу роботи [[Термометр Галілея|термометра Галілея]].
-Перша схема термоскопа була опублікована в 1617 році Джузеппе Б'янчані (Giuseppe Biancani). Перше зображення шкали, що фактично перетворювала термоскоп у термометр належить Роберту Фладду (Robert Fludd) у (1638). Це була вертикальна трубка, з колбою на верхньому кінці і зануреним у воду другим кінцем. Рівень води в трубі залежить від розширення і стиснення повітря. Це конструкція, яку зараз можна назвати повітряним термометром<ref>T. D. McGee (1988) ''Principles and Methods of Temperature Measurement'', pages 2-4 ISBN 0-471-62767-4</ref>.
+Перша схема термоскопа була опублікована в 1617 році Джузеппе Б'янчані (Giuseppe Biancani). Перше зображення шкали, що фактично перетворювала термоскоп у термометр належить Роберту Фладду (Robert Fludd) у (1638). Це була вертикальна трубка, з колбою на верхньому кінці і зануреним у воду другим кінцем. Рівень води в трубі залежить від розширення і стиснення повітря. Це конструкція, яку зараз можна назвати повітряним термометром<ref>T. D. McGee (1988) ''Principles and Methods of Temperature Measurement'', .
 Першими, хто запропонував встановити шкалу на термоскоп за різними версіями називають Джованні Франческо Сагредо (Giovanni Francesco Sagredo)
@@ Рядок 30: / Рядок 30: @@
 Багато інших вчених того часу експериментували з різними рідинами та конструкціями термометра. Однак, кожен винахідник і його термометр був унікальним, оскільки не було стандартної шкали вимірювання температур. У 1665 році Хрістіан Гюйгенс запропонував використовувати плавлення льоду і кипіння води як точки відліку ступеня нагріву, а в 1694 році Карло Ренальдіні (Carlo Renaldini) запропонував використовувати ці точки в якості опорних точок універсальної температурної шкали. У 1701 році Ньютон пропонує шкалу на 12 поділок між температурою плавлення льоду і температура тіла людини. У 1703&nbsp;р. Гільом Амонтон|Амонтоном у Парижі зробив спробу удосконалити повітряний термометр, вимірюючи не розширення, а збільшення пружності повітря, приведеного до одного й того ж об'єму при різних температурах підливанням ртуті у відкрите коліно; барометричний тиск та його зміни при цьому враховувалися. Нулем такої шкали повинна була служити температура, при якій повітря втрачає всю свою пружність (тобто сучасний абсолютний нуль), а другою постійною точкою&nbsp;— температура кипіння води. Вплив атмосферного тиску на температуру кипіння ще не був відомий Амонтону, а повітря у його термометрі не було звільненим від водяної пари; тому за його даними абсолютний нуль знаходився при −239,5° за шкалою Цельсія.
-Нарешті в 1724 році Даніель Габріель Фаренгейт запроваджує температурну шкалу яка у подальшому, дещо у скоригованому вигляді, отримала Шкала Фаренгейта|його ім'я. Він міг цього досягти, використовуючи при виготовленні термометрів ртуть (яка має високий [[Коефіцієнт теплового розширення|коефіцієнт теплового розширення]]), що забезпечило відповідну точність та відтворюваність вимірювання температури і привело у кінцевому рахунку до загального визнання. У 1742 році шведський фізик [[Андерс Цельсій]] запропонував шкалу з нулем в точці кипіння води і 100 градусів у точці плавлення льоду<ref>R. P. Benedict (1984) Fundamentals of Temperature, Pressure, and Flow Measurements,, і ця шкала, хоча в оберненому вигляді тепер носить [[Шкала Цельсія|його ім'я]]<ref>[http://www.linnaeus.uu.se/online/life/6_32.html#bild2 Linnaeus' thermometer]</ref>. Зручнішою виявилася «перевернута» шкала, на якій температура танення льоду позначили 0°С, а температуру кипіння 100°С. Таким термометром вперше користувалися шведські вчені: ботанік Карл Лінней|К. Лінней і астроном М. Штремер. Цей термометр набув найбільшого поширення.
+Нарешті в 1724 році Даніель Габріель Фаренгейт запроваджує температурну шкалу яка у подальшому, дещо у скоригованому вигляді, отримала Шкала Фаренгейта|його ім'я. Він міг цього досягти, використовуючи при виготовленні термометрів ртуть (яка має високий Коефіцієнт теплового розширення|коефіцієнт теплового розширення), що забезпечило відповідну точність та відтворюваність вимірювання температури і привело у кінцевому рахунку до загального визнання. У 1742 році шведський фізик [[Андерс Цельсій]] запропонував шкалу з нулем в точці кипіння води і 100 градусів у точці плавлення льоду. P. Benedict (1984) Fundamentals of Temperature, Pressure, and Flow Measurements,, і ця шкала, хоча в оберненому вигляді тепер носить. Зручнішою виявилася «перевернута» шкала, на якій температура танення льоду позначили 0°С, а температуру кипіння 100°С. Таким термометром вперше користувалися шведські вчені: ботанік Карл Лінней|К. Лінней і астроном М. Штремер. Цей термометр набув найбільшого поширення.
 Роботи Реомюр Рене Антуан|Реомюра в 1736&nbsp;р. хоча і повели до встановлення 80° [[Шкала Реомюра|шкали]], але були скоріше кроком назад проти того, що зробив уже Фаренгейт: термометр Реомюра був громіздкий, незручний у користуванні, а спосіб поділу на градуси був неточним і незручним.

← Попередня версія		Версія за 16:29, 28 листопада 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Градусник, -ка, '''''м. '''''= Тепломір. '''''Тепломір деякі називають просто градусником. ''Ком. Р. II. 79.		'''Градусник, -ка, '''''м. '''''= Тепломір. '''''Тепломір деякі називають просто градусником. ''Ком. Р. II. 79.
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	Тлумачення слова у сучасних словниках
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|}
		+	==Медіа==
		+
		+	==Див. також==
		+
		+	==Джерела та література==
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
	[[Категорія:Гр]]		[[Категорія:Гр]]