Говоріння - Історія редагувань

D.buchynska: Замінено вміст на «'''Говоріння, -ня, '''''с. ''Говореніе, манера говоренія. Категорія:Го»

2017-11-24T11:59:42Z

Замінено вміст на «'''Говоріння, -ня, '''''с. ''Говореніе, манера говоренія. Категорія:Го»

Ovvasylevska.if17: Внесення інформації

2017-11-22T18:00:28Z

Внесення інформації

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Говоріння, -ня, '''''с. ''Говореніе, манера говоренія. Категорія:Го

2012-07-30T16:58:19Z

Створена сторінка: '''Говоріння, -ня, '''''с. ''Говореніе, манера говоренія. Категорія:Го

Нова сторінка

'''Говоріння, -ня, '''''с. ''Говореніе, манера говоренія.
[[Категорія:Го]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-==Говоріння==
+'''Говоріння, -ня, '''''с. ''Говореніе, манера говоренія.
-−
-'''Говоріння, -ня, '''''с. ''Говореніе.'''
-Дія за значенням говорити 2, 3. — ''Прикиньте ще карбованця та й запивайте могорич, бо в вас вже од говоріння, мабуть, і в роті посохло (Нечуй-Левицький, III, 1956, 173).''
-[http://sum.in.ua/s/ghovorinnja]
-−
-==У сучасних словниках==
-''' Говоріння як вид мовленнєвої діяльності'''
-[http://www.rusnauka.com/11_EISN_2011/Philologia/1_84611.doc.htm]
-−
-Говоріння – це надзвичайно складне явище. По-перше, воно виконує в житті людини функцію засобу спілкування. Розуміння того, як це відбувається, перш за все необхідне вчителю для успішного викладання. По-друге,  говоріння - це діяльність,  точніше, один з видів людської діяльності.  По-третє, важливо пам'ятати, що в результаті говоріння виникає його продукт - висловлювання. І як діяльність (процес),  і як продукт  говоріння  володіє певними ознаками (характеристиками, параметрами), які є орієнтиром в навчанні, так як підказують, які умови треба створити для розвитку говоріння, а також є критеріями оцінки результатів навчання.
-Говоріння забезпечує усне спілкування іноземною мовою в діалогічній і в монологічній формах. Воно спрямоване до однієї особи або до необмеженої кількості осіб. Як і будь – яка інша діяльність, так і говоріння завжди має певну мету, мотив, в основі якого лежить потреба; предмет – думки того, хто говорить; продукт – висловлювання (діалог або монолог) і результат, який може виражатися у вербальній або невербальній реакції на висловлювання.
-−
-'''Ознаки'''
-−
-* Мотивованість.
-<small>Говоріння завжди мотивоване. Учень, як правило, говорить тому, що у ного є для цього певна внутрішня причина,  є мотив, який виступає в ролі двигуна діяльності.  Тому в методиці навчання іншомовному спілкуванню слід говорити  про комунікативну мотивацію.
-В основі мотивації лежить потреба. В основі комунікативної мотивації лежить потреба двох видів:  а) потреба в спілкуванні як така властива людині  як істоті соціальній,  б) потреба в здійсненні конкретного мовного вчинку, потреба «втрутитись» в дану мовну ситуацію.</small>
-* Активність.
-<small>Говоріння - завжди процес активний, бо в ньому виявляється відношення мовця  до дійсності. Внутрішня активність можлива лише завдяки тому, що предмет спілкування є значимим  для даної особистості  і викликає у неї емоційне ставлення.
-Саме активність забезпечує ініціативну мовну поведінку співрозмовника, що  так важливо для досягнення мети спілкування.</small>
-* Цілеспрямованість.
-<small>Говоріння завжди цілеспрямоване, бо  переслідує якусь мету. Таку мету можна назвати комунікативною задачею. За кожною з комунікативних задач стоїть загальна мета говоріння як діяльності.</small>
-* Зв`язок з діяльністю.
-<small>Говоріння ,  як один з видів мовної діяльності, не є самостійним. Мовлення обслуговує всю іншу діяльність людини.</small>
-* Ситуативність - співвідношення мовних одиниць з основними компонентами процесу спілкування.
-−
-* Самостійність.
-<small>Ця якість говоріння як діяльності виявляється в тому, що говоріння, як правило, протікає: без запозичення думок з попередньо прочитаних чи прослуханих джерел; без опору на повні чи часткові записи того, що використовується в мові; без опору на ілюстративне зображення об`єктів висловлювання; без звертання до рідної мови</small>
 [[Категорія:Го]]

← Попередня версія		Версія за 18:00, 22 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Говоріння, -ня, '''''с. ''Говореніе, ~~манера говоренія~~.	+	==Говоріння==
		+
		+	'''Говоріння, -ня, '''''с. ''Говореніе.'''
		+	Дія за значенням говорити 2, 3. — ''Прикиньте ще карбованця та й запивайте могорич, бо в вас вже од говоріння, мабуть, і в роті посохло (Нечуй-Левицький, III, 1956, 173).''
		+	[http://sum.in.ua/s/ghovorinnja]
		+
		+	==У сучасних словниках==
		+	''' Говоріння як вид мовленнєвої діяльності'''
		+	[http://www.rusnauka.com/11_EISN_2011/Philologia/1_84611.doc.htm]
		+
		+	Говоріння – це надзвичайно складне явище. По-перше, воно виконує в житті людини функцію засобу спілкування. Розуміння того, як це відбувається, перш за все необхідне вчителю для успішного викладання. По-друге, говоріння - це діяльність, точніше, один з видів людської діяльності. По-третє, важливо пам'ятати, що в результаті говоріння виникає його продукт - висловлювання. І як діяльність (процес), і як продукт говоріння володіє певними ознаками (характеристиками, параметрами), які є орієнтиром в навчанні, так як підказують, які умови треба створити для розвитку говоріння, а також є критеріями оцінки результатів навчання.
		+	Говоріння забезпечує усне спілкування іноземною мовою в діалогічній і в монологічній формах. Воно спрямоване до однієї особи або до необмеженої кількості осіб. Як і будь – яка інша діяльність, так і говоріння завжди має певну мету, мотив, в основі якого лежить потреба; предмет – думки того, хто говорить; продукт – висловлювання (діалог або монолог) і результат, який може виражатися у вербальній або невербальній реакції на висловлювання.
		+
		+	'''Ознаки'''
		+
		+	* Мотивованість.
		+	<small>Говоріння завжди мотивоване. Учень, як правило, говорить тому, що у ного є для цього певна внутрішня причина, є мотив, який виступає в ролі двигуна діяльності. Тому в методиці навчання іншомовному спілкуванню слід говорити про комунікативну мотивацію.
		+	В основі мотивації лежить потреба. В основі комунікативної мотивації лежить потреба двох видів: а) потреба в спілкуванні як така властива людині як істоті соціальній, б) потреба в здійсненні конкретного мовного вчинку, потреба «втрутитись» в дану мовну ситуацію.</small>
		+	* Активність.
		+	<small>Говоріння - завжди процес активний, бо в ньому виявляється відношення мовця до дійсності. Внутрішня активність можлива лише завдяки тому, що предмет спілкування є значимим для даної особистості і викликає у неї емоційне ставлення.
		+	Саме активність забезпечує ініціативну мовну поведінку співрозмовника, що так важливо для досягнення мети спілкування.</small>
		+	* Цілеспрямованість.
		+	<small>Говоріння завжди цілеспрямоване, бо переслідує якусь мету. Таку мету можна назвати комунікативною задачею. За кожною з комунікативних задач стоїть загальна мета говоріння як діяльності.</small>
		+	* Зв`язок з діяльністю.
		+	<small>Говоріння , як один з видів мовної діяльності, не є самостійним. Мовлення обслуговує всю іншу діяльність людини.</small>
		+	* Ситуативність - співвідношення мовних одиниць з основними компонентами процесу спілкування.
		+
		+	* Самостійність.
		+	<small>Ця якість говоріння як діяльності виявляється в тому, що говоріння, як правило, протікає: без запозичення думок з попередньо прочитаних чи прослуханих джерел; без опору на повні чи часткові записи того, що використовується в мові; без опору на ілюстративне зображення об`єктів висловлювання; без звертання до рідної мови</small>
	[[Категорія:Го]]		[[Категорія:Го]]
		+
		+	==Ілюстрації==
		+
		+	[[Файл:Govorinnya221117.png]]).
		+	[[Файл:2govorinnya221117.png]]).