Гнобити - Історія редагувань

Odhondiul.is13: /* Література */

2014-12-14T21:14:43Z

‎Література

Odhondiul.is13: /* Література */

2014-12-14T21:14:01Z

‎Література

Odhondiul.is13: /* Афоризми */

2014-12-14T20:59:02Z

‎Афоризми

Odhondiul.is13: /* Поезія */

2014-12-14T20:58:15Z

‎Поезія

Odhondiul.is13: /* Поезія */

2014-12-14T20:55:27Z

‎Поезія

Odhondiul.is13: /* Поезія */

2014-12-14T20:54:32Z

‎Поезія

Odhondiul.is13: /* Кінострічки на тему гноблення */

2014-12-14T20:52:43Z

‎Кінострічки на тему гноблення

Odhondiul.is13: /* Хлопчик в смугастій піжамі */

2014-12-14T20:51:39Z

‎Хлопчик в смугастій піжамі

Odhondiul.is13: /* Кінострічки на тему гноблення */

2014-12-14T20:50:47Z

‎Кінострічки на тему гноблення

Odhondiul.is13 в 20:37, 14 грудня 2014

2014-12-14T20:37:10Z

@@ Рядок 118: / Рядок 118: @@
 ===Емський указ===
 Емський указ — розпорядження російського імператора Олександра II від 18(30)травня 1876, спрямоване на витіснення української мови з культурної сфери і обмеження її побутовим вжитком, призвів до тимчасової дезорганізації українського руху в Наддніпрянщині.
-[[Файл:Гондюл8.jpg|200px|thumb|left|Текст «Емського указу»]]

← Попередня версія		Версія за 21:14, 14 грудня 2014
Рядок 110:		Рядок 110:

	==Література==		==Література==
		+	Також слід згадати два історичні документи, що вважаються відкритим гнобленням української мови. Це Валуєвський циркуляр та Емський указ.
		+
		+	===Валуєвський циркуляр===
		+	Валуєвський циркуляр 30 липня (18 липня) 1863 року — таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва до територіальних цензурних комітетів, в якому наказувалося призупинити видання значної частини книг, написаних «малоросійською», тобто українською мовою. Згідно з указом заборонялась публікація релігійних, навчальних і освітніх книг, однак дозволялась публікація художньої літератури. Мотивом до видання циркуляру стали підозри царської влади, що публікації книг українською мовою стимулюють зростання сепаратистських, пропольських та антицарських настроїв.
		+	[[Файл:Гондюл7.jpg\|200px\|thumb\|left\|Петро Валуєв]]
		+
		+	===Емський указ===
		+	Емський указ — розпорядження російського імператора Олександра II від 18(30)травня 1876, спрямоване на витіснення української мови з культурної сфери і обмеження її побутовим вжитком, призвів до тимчасової дезорганізації українського руху в Наддніпрянщині.
		+	[[Файл:Гондюл8.jpg\|200px\|thumb\|left\|Текст «Емського указу»]]
		+

	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]		[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

← Попередня версія		Версія за 20:59, 14 грудня 2014
Рядок 106:		Рядок 106:

	==Афоризми==		==Афоризми==
		+
		+	Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.-Григорій Сковорода

	==Література==		==Література==

← Попередня версія		Версія за 20:58, 14 грудня 2014
Рядок 76:		Рядок 76:

	Яскравим прикладом поезії про гноблення українських митців може слугувати вірш Євгена Маланюка "Невичерпальність"		Яскравим прикладом поезії про гноблення українських митців може слугувати вірш Євгена Маланюка "Невичерпальність"
		+
		+	[[Файл:Гондюл6.jpg]]
		+

	Тяжким хрестом лежать шляхи,		Тяжким хрестом лежать шляхи,

@@ Рядок 75: / Рядок 75: @@
 ==Поезія==
-Яскравим прикладом поезії про гноблення українських митців може слугувати вірш Євгена Маланюка
+Яскравим прикладом поезії про гноблення українських митців може слугувати вірш Євгена Маланюка "Невичерпальність"
    Тяжким хрестом лежать шляхи,

← Попередня версія		Версія за 20:54, 14 грудня 2014
Рядок 74:		Рядок 74:

	==Поезія==		==Поезія==
		+
		+	Яскравим прикладом поезії про гноблення українських митців може слугувати вірш Євгена Маланюка
		+
		+	Тяжким хрестом лежать шляхи,
		+	Яснi в ночах, вони слiпi вдень:
		+	Рамено - з заходу на схiд,
		+	Рамено - з пiвночi на пiвдень.
		+
		+	I так розп'ята - вiки,-
		+	Вогонь буття не загасила.
		+	Невичерпаний дух який!
		+	Яка непереможна сила!
		+
		+	Гноблять, калiчать, труять рiд,
		+	Ворожать, напускають чари,-
		+	Здається, знищено вже й слiд,
		+	Лиш потурнаки й яничари.
		+
		+	I ось - Стефаник i Кулiш,
		+	Ось - Коцюбинський, Леся - квiти
		+	Степiв страждальної землi,
		+	Народу самостiйнi дiти!
		+
		+	А то пiдземно загуде
		+	Вулканом нацiй цiла раса,
		+	I даром божеським гряде
		+	Нам Прометеїв дух Тараса.

	==Афоризми==		==Афоризми==

← Попередня версія		Версія за 20:52, 14 грудня 2014
Рядок 51:		Рядок 51:

	{{#ev:youtube\|_fNOyg9TQKI}}		{{#ev:youtube\|_fNOyg9TQKI}}
		+
		+
		+	===Список Шиндлера===
		+	«Спи́сок Шиндлера» — американський історичний фільм-драма, знятий за мотивами роману Томаса Кенналі «Ковчег Шиндлера». Режисер Стівен Спілберг.
		+	Фільм розпочинається масовим переселенням польських євреїв до Краківського гетто 1939 року. Тим часом Оскар Шиндлер (Ліам Нісон), не дуже вдалий бізнесмен, прибуває до міста з надією отримати зиск із війни. Він є членом Націонал-соціалістичної партії Німеччини. Шиндлер заручається підтримкою військових чиновників і має намір відкрити фабрику з виробництва військового кухонного приладдя. Не знаючи досконало, як вести таке виробництво він вбачає помічника уІтжаку Стерні, працівнику Краківського Юденрату, і вступає у тісну співпрацю з ним. Стерн має впливові зв'язки у єврейській громаді та на «чорному ринку» (згодом Шиндлер знайомиться з Польдеком (Леопольдом) Пфеффербергом, який постачає його товаром) всередині гетто. Єврейська громада позичає йому гроші на відкриття фабрики в обмін на певний відсоток від продукції. Нацистські чиновники задоволені фабрикою, а Шиндлер, тим часом, задоволений прибутком. Ітжак Стерн очолює адміністрацію фабрики. Шиндлер наймає євреїв замість поляків, тому що вони «коштують менше». Працівникам Шиндлера дозволяється виходити за межі гетто, Стерн фальсифікує документи для кожного з них, що підтверджують їхню невід'ємну «потрібність» німецькій армії, це їх рятує від масовихконцтаборів і неминучої смерті.
		+	Капітан СС Амон Ґот приїжджає до Кракова щоб розпочати будівництво нового концтабору у Плашеві. Він наказує ліквідувати частину гетто, сотні німецьких солдатів спустошують тісні кімнати, вбивають всіх протестуючих, старих і хворих, у багатьох випадках — вбивають без жодної причини. Шиндлер споглядає масове вбивство з височини, ця картина сильно вражає його душу… Він поводиться дуже обережно, заводить дружбу з Амоном Ґотом, продовжує підкуп чиновників, щоб часом не виникло загрози для його працівників і найменшої підозри, що він намагається допомогти їм.
		+	Хід війни змінюється. Ґот отримує наказ з Берліну знищити останки вбитих євреїв у Краківському гетто, ліквідувати концтабір у Плашеві і відправити євреїв, що залишилися живими, у Аушвіц. Підкупляючи Ґота Шиндлер отримує дозвіл на створення свого «власного концтабору» зі своїх працівників, таким чином фабрика продовжує роботу. Наміром Шиндлера залишається отримання прибутку, але він також строго наказує Стерну рятувати якомога більше життів, наскільки це дозволяють обставини.
		+	«Список Шиндлера» містить «кваліфікованих працівників». Для багатьох євреїв, будучи доданим до нього означає — бути живим…
		+
		+
		+	{{#ev:youtube\|NgZ1-b850LQ}}
		+
		+
		+	===Клас===
		+	Клас — фільм естонського режисера Ільмара Раага. Сюжет стрічки засновано на реальних подіях, які відбулися в американській школі «Колумбайн».
		+	Події відбуваються в Естонії. Зі школяра на ім'я Йозеф, відкрито знущаються однокласники... Під час чергового знущання з хлопця один з кривдників - Каспар поступово перетворюється на його захисника. Це вже стає справою честі. Вчорашні друзі для нього стають ворогами. І у епіцентрі цькування вже двоє хлопців. Чим далі, тим знущання перетворюються на війну, де всі методи хороші. Ні дзвінок-скарга матері Йозефа до школи, ні попередження вчительки, ні візит до директора не змушують підлітків припинити безчинство, навпаки, посилюють, і це заходить надто далеко.
		+	Виманивши Йозефа і Каспара на пляж, клас стає свідком огидного приниження хлопців. Погрожуючи ножем, кривдники примушують Каспара зняти штани з Йозефа і ...
		+	Точка кипіння настала. Хлопці не витримують і здоровий глузд втрачає межу у помсті. Цьому необхідно покласти край. Як результат, у шкільній їдальні вони чинять самосуд над кривдниками. Проте далі з цим жити не можливо, хлопці це прекрасно розуміють ...
		+
		+
		+	{{#ev:youtube\|LHnVz1PdPVY}}

	==Поезія==		==Поезія==

@@ Рядок 41: / Рядок 41: @@
 «Хлопчик у смугастій піжамі» — фільм режисера Марка Хермана за однойменним романом Джона Бойна.
 Друга світова війна. Один з концентраційних таборів. Восьмирічний син коменданта табору Бруно випадково знайомиться з ув'язненим - єврейським хлопчиком. Випадкове знайомство переростає в дружбу, що призводить до найнесподіваніших наслідків ...
 {{#ev:youtube|TCQHnz6qJec}}
 ==Поезія==

← Попередня версія		Версія за 20:50, 14 грудня 2014
Рядок 37:		Рядок 37:

	==Кінострічки на тему гноблення==		==Кінострічки на тему гноблення==
		+
		+	===Хлопчик в смугастій піжамі===
		+	«Хлопчик у смугастій піжамі» — фільм режисера Марка Хермана за однойменним романом Джона Бойна.
		+	Друга світова війна. Один з концентраційних таборів. Восьмирічний син коменданта табору Бруно випадково знайомиться з ув'язненим - єврейським хлопчиком. Випадкове знайомство переростає в дружбу, що призводить до найнесподіваніших наслідків ...
		+	{{#ev:youtube\|TCQHnz6qJec}}

	==Поезія==		==Поезія==

@@ Рядок 36: / Рядок 36: @@
 |}
-==Медіа==
+==Кінострічки на тему гноблення==
-==Див. також==
+==Поезія==
-==Джерела та література==
+==Афоризми==
-==Зовнішні посилання==
+==Література==
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]