Kodehtiarenko.uk17 в 19:00, 16 жовтня 2018

2018-10-16T19:00:46Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Гматати, -таю, -єш, '''''гл. ''Комкать, гнуть. Желех. Категорія:Гм

2012-07-30T16:55:25Z

Створена сторінка: '''Гматати, -таю, -єш, '''''гл. ''Комкать, гнуть. Желех. Категорія:Гм

Нова сторінка

'''Гматати, -таю, -єш, '''''гл. ''Комкать, гнуть. Желех.
[[Категорія:Гм]]

← Попередня версія		Версія за 19:00, 16 жовтня 2018
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Гматати, -таю, -єш, '''''гл. ''Комкать, гнуть. Желех.		'''Гматати, -таю, -єш, '''''гл. ''Комкать, гнуть. Желех.
	[[Категорія:Гм]]		[[Категорія:Гм]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
		+	ГНУТИ, гну, гнеш, недок.
		+	1. перех. Надавати чому-небудь зігнутої, дугоподібної форми; згинати. Залізо б'ють і гнуть прекрасну мідь В горбатих м'язах руки чоловіка (Микола Бажан, I, 1946, 60);
		+	// Виготовляти що-небудь згинанням. Макара Макаровича Улянка зустріла біля парні, де гнули обіддя для коліс (Олесь Донченко, IV, 1957, 110);
		+	// Нахиляти, нагинати верхню частину чого-небудь. Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма (Тарас Шевченко, I, 1951, 3); * Образно. Нестерпно довго тягнулися тих важучих дві хвилини. Вони гнули нас до земліг немов чавунні гирі (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 48);
		+	// перен. Підкоряти собі, своїй волі. [Возний:] Всякий, хто вище, то нижчого гне, — Дужий безсильного давить (Іван Котляревський, II, 1953, 15).
		+	♦ Біда (горе і т. ін.) гне кого — зазнає великої біди, і великого горя і т. ін. хто-небудь. — Нашого дядька ще мало біда гнула, а як скрутить в баранячий ріг — він усе знайде:.. і плуг, і розум (Михайло Стельмах, I, 1962, 13); Гнути в дугу (в три дуги) — примушувати бути покірним, упокорювати утисками, суворістю. В дугу усякого він [магнат] гнув, Аж поки то якась Зозуля Його із міста не зіпхнула (Панас Мирний, V, 1955, 288); Якщо досі цей начальник Гнув за критику в дугу, То тепер він став — мовчальник! Як не крийте — ні гу-гу! (Степан Олійник, Вибр., 1957, 306); Гнути горбадив. горб; Гнути кирпу — гордовито триматися, зазнаватися. — Тепер, бач, у пани лізе [голова], кирпу гне... (Панас Мирний, II, 1954, 187); Сміючись, нахиляється [Никанор] до сестри, а та не знає, чи цілувати, чи лаяти свого брата, який вірою і правдою догоджає панам і гне кирпу перед селянським родом (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 14); Гнути коліна (шию і т. ін.) — виражати покірність; запобігати, підлещуватися. Кріпак не гнув шиї перед паном, робітник — перед хазяїном, син часом не слухався батька: все, зачувши волю, піднялося на дибки і прокричало про своє право (Панас Мирний, III, 1954, 186); Як гордий соняшник, самого сонця син, Лише до нього вид обертає квітущий, Так ти, обернений до майбуття годин, Ніде й ні перед ким не гнеш своїх колін І знаєш: вічний ти, а все скоромину ще (Максим Рильський, I, 1956, 121); Гнути спину: а) важко працювати. — Дядина твоя багата, а ми бідні. У них власна крамниця, а твій батько ціле літо в наймах спину гне (Іван Багмут, Опов., 1959, 4); — І доки ото жінки гнутимуть спину з тими анафемськими сапками? (Юрій Яновський, I, 1958, 446); б) те саме, що Гнути коліна (шию і т. ін.). — Не люблю я покорятись та гнути перед усяким дідьком спину (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 174);Гнути теревені (всячину) — говорити дурниці; базікати. Регочуться [люди] дуже, мов бджоли гудуть, Вигадують штуки і всячину гнуть (Євген Гребінка, I, 1957, 85); Та й засіли [три брати] околеса, Як рибалки коло плеса; Дичину ото печуть, Теревені собі гнуть (Іван Манжура, Тв., 1955, 169).
		+	2. куди, до чого, неперех., перен., розм. Спрямовувати розмову, дію і т. ін. до певної мети. — Нехай мене суха ялиця поб'є, коли я розумію, до чого ти гнеш (Іван Франко, IV, 1950, 105); Ганна була задоволена, що Кузь нарешті розібрався, куди гнув Лантух (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 214);
		+	// Правити велику ціну. Гне, як дурень за батька (Словник Грінченка).
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 98.
		+
		+
		+	===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
		+	Гматати, -таю, -єш, гл. Комкать, гнуть. Желех.
		+	===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
		+	Гматати, таю, єш, гл. Комкать, гнуть. Желех.
		+	Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 292.
		+
		+	ГНУ́ТИ, гну, гнеш, недок.
		+	1. перех. Надавати чому-небудь зігнутої, дугоподібної форми; згинати. Залізо б’ють і гнуть прекрасну мідь В горбатих м’язах руки чоловіка (Бажан, І, 1946, 60); // Виготовляти що-небудь згинанням. Макара Макаровича Улянка зустріла біля парні, де гнули обіддя для коліс (Донч., IV, 1957, 110); // Нахиляти, нагинати верхню частину чого-небудь. Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма (Шевч., І, 1951, 3); * Образно. Нестерпно довго тягнулися тих важучих дві хвилини. Вони гнули нас до землі, немов чавунні гирі (Коз., Гарячі руки, 1960, 48); // перен.. Підкоряти собі, своїй волі. [Возний:] Всякий, хто вище, то нижчого гне, — Дужий безсильного давить і жме (Котл., II, 1953, 15).
		+	◊ Біда́ (го́ре і т. ін.) гне кого — зазнає великої біди, великого горя і т. ін. хто-небудь. — Нашого дядька ще мало біда гнула, а як скрутить в баранячий ріг — він усе знайде: ..і плуг, і розум (Стельмах, 1, 1962, 13); Гну́ти в дугу́ (в три дуги́) —примушувати бути покірним, упокорювати утисками, суворістю. В дугу усякого він [магнат] гнув, Аж поки то якась Зозуля Його із міста не зіпхнула (Мирний, V, 1955, 288); Якщо досі цей начальник Гнув за критику в дугу, То тепер він став — мовчальник! Як не крийте— ні гу-гу! (С. Ол., Вибр., 1957, 306); Гну́ти горба́ див. горб; Гну́ти ки́рпу — гордовито триматися, зазнаватися. — Тепер, бач, у пани лізе [голова], кирпу гне… (Мирний, II, 1954, 187); Сміючись, нахиляється [Никанор] до сестри, а та не знає, чи цілувати, чи лаяти свого брата, який вірою і правдою догоджає панам і гне кирпу перед селянським родом (Стельмах, Хліб.., 1959, 14); Гну́ти колі́на (ши́ю і т. ін.) — виражати покірність; запобігати, підлещуватися. Кріпак не гнув шиї перед паном, робітник — перед хазяїном, син часом не слухався батька: все, зачувши волю, піднялося на дибки і прокричало про своє право (Мирний, III, 1954, 186); Як гордий соняшник, самого сонця син, Лише до нього вид обертає квітущий, Так ти, обернений до майбуття годин, Ніде й ні перед ким не гнеш своїх колін І знаєш: вічний ти, а все скороминуще (Рильський, І, 1956, 121); Гну́ти спи́ну: а) важко працювати. — Дядина твоя багата, а ми бідні. У них власна крамниця, а твій батько ціле літо в наймах спину гне (Багмут, Опов., 1959, 4); — І доки ото жінки гнутимуть спину з тими анафемськими сапками? (Ю. Янов., І, 1958, 446); б) те саме, що Гну́ти колін́а (ши́ю і т. ін.). — Не люблю я покорятись та гнути перед усяким дідьком спину (Н.-Лев., IV, 1956, 174); Гну́ти тереве́ні (вся́чину) — говорити дурниці; базікати. Регочуться [люди] дуже, мов бджоли гудуть, Вигадують штуки і всячину гнуть(Греб., І, 1957, 85); Та й засіли [три брати] околеса, Як рибалки коло плеса; Дичину ото печуть, Теревені собі гнуть (Манж., Тв., 1955, 169).
		+	2. куди, до чого, неперех., перен., розм. Спрямовувати розмову, дію і т. ін. до певної мети. — Нехай мене суха ялиця поб’є, коли я розумію, до чого ти гнеш (Фр., IV, 1950, 105); Ганна була задоволена, що Кузь нарешті розібрався, куди гнув Лантух (Руд., Остання шабля, 1959, 214); // Правити велику ціну. Гне, як дурень за батька (Сл. Гр.).
		+	Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 98.
		+	Гнути, гну, гнеш, гл.
		+	1) Гнуть. Гне шию, як віл у ярмо. Ном. № 1293. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая. Ном. №8595. Спати, — аж гілля гне, — такъ сильно хочется. Вас. 212. — кирпу. Важничать, задирать носъ. Ном. № 2467. — на що, куди. Намекать на что. Ном. № 13646. Бач, куди гне! (или на що). — теревені. Болтать пустяки. — матюки. Браниться матерными словами.
		+	2) Запрашивать много. Гне, як дурень за батька — очень много запрашиваетъ. Мнж. 166.
		+	Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 295.
		+
		+
		+	==Іноземні словники==
		+	===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
		+
		+	гнути
		+	гну, гнеш, недок.
		+	1) перех. Надавати чому-небудь зігнутої, дугоподібної форми; згинати. \|\| Виготовляти що-небудь згинанням. \|\| Нахиляти, нагинати верхню частину чого-небудь. \|\| перен. Підкоряти собі, своїй волі.
		+	2) куди, до чого, неперех., перен., розм. Спрямовувати розмову, дію і т. ін. до певної мети. \|\| Правити завеликуціну.
		+
		+
		+	Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
		+
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: гматати.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: гматати2.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: гматати3.jpg\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\| HkpCw4P_haA }}
		+	==Цікаві факти==
		+	===[ https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F Матеріал з Вікіпедії]===
		+
		+	===[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8]===
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2018 року]]

Гматати - Історія редагувань

Kodehtiarenko.uk17 в 19:00, 16 жовтня 2018

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Гматати, -таю, -єш, '''''гл. ''Комкать, гнуть. Желех. Категорія:Гм