Гасити - Історія редагувань

D.buchynska: Замінено вміст на «'''Гасити, гашу, -сиш, '''''гл. ''Тушить, гасить. ''Гасити свічку. Стала діброва палати, палати...»

2017-11-16T14:22:38Z

Замінено вміст на «'''Гасити, гашу, -сиш, '''''гл. ''Тушить, гасить. ''Гасити свічку. Стала діброва палати, палати...»

Lvnadberezhna.if17: /* Словник відмінків */

2017-11-15T21:49:42Z

‎Словник відмінків

Lvnadberezhna.if17: /* Словник відмінків */

2017-11-15T21:49:17Z

‎Словник відмінків

Lvnadberezhna.if17: /* Словник відмінків */

2017-11-15T21:48:56Z

‎Словник відмінків

Lvnadberezhna.if17: /* Словник відмінків */

2017-11-15T21:48:28Z

‎Словник відмінків

Lvnadberezhna.if17: /* Словник відмінків */

2017-11-15T21:47:29Z

‎Словник відмінків

Lvnadberezhna.if17: /* Словник відмінків */

2017-11-15T21:46:13Z

‎Словник відмінків

Lvnadberezhna.if17: /* Словник відмінків */

2017-11-15T21:45:37Z

‎Словник відмінків

Lvnadberezhna.if17: додаткова інф

2017-11-15T21:44:34Z

додаткова інф

Lvnadberezhna.if17: відсутність інф

2017-11-15T21:29:38Z

відсутність інф

← Попередня версія		Версія за 14:22, 16 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Гасити, гашу, -сиш, '''''гл. ''Тушить, гасить. ''Гасити свічку. Стала діброва палати, палати.... взяли діброву гасити, коновками воду носити. ''Чуб. ІІІ. 37.		'''Гасити, гашу, -сиш, '''''гл. ''Тушить, гасить. ''Гасити свічку. Стала діброва палати, палати.... взяли діброву гасити, коновками воду носити. ''Чуб. ІІІ. 37.
−
−	~~==Значення тлумачного словника==~~
−	~~ГАСИ́ТИ, гашу, гасиш, недок., перех.~~
−
−	1. Припиняти горіння; тушити. Осавула.. зганяв їх [людей] гасити пожежу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 196); І не допитуйтеся у живих, що кожний із них в ті страшні часи робив:.. чи гасив у місті запалювальні бомби, чи рятував поранених (Остап Вишня, I, 1956, 309); * Образно. Іван одсунувсь, насупившись, гасячи в очах п'яну пристрасть (Степан Васильченко, I, 1959, 301);
−	~~// рідко. Те саме, що вимикати. Я гашу електрику на монтажному столі (Юрій Яновський, II, 1958, 26).~~
−
−	2. перен. Не давати розвиватися; подавляти, глушити (у 4 знач.). Соціалізм не тільки не гасить змагання, а навпаки, вперше створює можливість застосувати його дійсно широко, дійсно в масовому розмірі.. (Ленін, 26, 1951, 363); Петлюра зразу ж кинувся гасити опозицію (Олександр Довженко, I, 1958, 160);
−	// Гамувати (про емоції). Немає сумніву, що Сава Федорович таки по-справжньому відчув неприємність від своїх розмов із Захаром і гасив її в тому клопоті біля прапора (Іван Ле, Право.., 1957, 37); — В район мене викликають, — гасячи посмішку, відповів Дорош (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 194);
−	// Задовольняти (бажання, потребу). До неї [річки] також пару разів біжить щодня уся сільська худоба, щоб гасити свою спрагу (Іван Франко, VI, 1951, 304).
−
−	3. Зменшувати або припиняти дію чого-небудь. Якщо ж відстань між проводами дорівнює довжині хвиль, то останні будуть накладатися в протилежній фазі і гасити одна одну (Радіолокація та її застосування, 1958, 12); Коли цей наказ [припинити пальбу], гасячи на своєму шляху стрілянину, докотився нарешті до Маковея, хлопець спочатку здивувався (Олесь Гончар, III, 1959, 438).
−
−	~~4. Робити недійсним, таким, що не має сили, значення. Гасити марку; Гасити квитанцію.~~
−	▲ Гасити вапно, спец. — виготовляти вапно для будівництва, змішуючи негашене, їдке вапно з водою. В старовину на Русі говорили замість гасити вапно творити вапно, а тому і ящик, в якому гасили, називали творилом (Таємниці вапна, 1957, 51); Я вспокоююсь, дивлячись,.. як шипить та куриться вапно, що його гасять у великих дощаних скринях та спускають відтак у ями (Іван Франко, I, 1955, 226).
−	~~[http://sum.in.ua/s/ghasyty]~~
−
−	~~==Синоніми==~~
−	ИМИКА́ТИ (припиняти дію чого-небудь, переривати зв’язок із загальною системою електромережі, газопроводу, водопроводу тощо), ВИКЛЮЧА́ТИ, ВІДКЛЮЧА́ТИ (газоабо водопровід); ГАСИ́ТИрідше (електричне світло). - Док.: ви́мкнути, ви́ключити, відключи́ти, погаси́ти. Водограй мовчав, бо двірник завжди вимикав у ньому на ніч воду (В. Кучер); Чемериця вимкнув радіо (Г. Коцюба); [Ріхард:] Зараз виключать світло (В. Собко); Ми змушені відключити газопровід (з газети); Саня збиралась гасити світло (І. Микитенко).
−
−	~~{\|align="center"~~
−	~~\|-valign="top"~~
−	~~\|[[Файл:Gasiti151117.jpg\|мини\|Гасити свічки]]~~
−	\|}
−
−	ГАСИ́ТИ (припиняти горіння, світіння чого-небудь), ЗАГА́ШУВАТИ, ЗАГАША́ТИ, ЗГАША́ТИ, ПОГАША́ТИ, ПРИГА́ШУВАТИ, ПРИГАША́ТИ, УГАША́ТИ[ВГАША́ТИ], ТУШИ́ТИ, ПРИТУ́ШУВАТИрозм.; ЗАЛИВА́ТИ (рідиною); ПРИТО́ПТУВАТИ (ногою); ЗАБИВА́ТИ (різкими рухами, ударами); ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ (дуючи на вогонь). - Док.: загаси́ти, згаси́ти, погаси́ти, пригаси́ти, угаси́ти[вгаси́ти], затуши́ти, потуши́ти, притуши́ти, зали́ти, залля́тирідшепритопта́ти, заби́ти, заду́ти. Спокійна й тиха Мар’яна підходить до свічника і гасить на ньому одну за одною всі свічки (А. Шиян); Випав дощ і загасив пожежу (Панас Мирний); В сінях згасили світло (М. Коцюбинський); Погасив я вогонь мерщій, притоптав, піском закидав (С. Журахович); Пригасив цигарку хлібороб (М. Рудь); Метушаться люди коло вогню, намагаючись вгасити його (М. Коцюбинський); На Гарасимові тліла сорочка в кількох місцях, і він тушив її, мнучи полотно чорними руками (П. Кочура); Полум’я ще було невелике, притушити було б можна (А. Кримський); - Я думав, що ви, пустуючи, наробили пожежі, та оце прибіг заливать (І. Нечуй-Левицький); Вогонь злизує все: покоси, траву під ними.. Його не відразу вдається забити (Ю. Мушкетик); Свічку цього разу задула вже сама господиня (П. Панч).
−
−	ГАСИ́ТИ (вапно), ЛЮСУВА́ТИдіал.Шипить та куриться вапно, що його гасять у великих дощаних скринях (І. Франко); Вапно люсувати (Словник Б. Грінченка).
−
−	СТРИ́МУВАТИ (про почуття, переживання, біль і т. ін. - не давати виявлятися повною мірою), ГАМУВА́ТИ, УГАМО́ВУВАТИ[ВГАМО́ВУВАТИ], ПОГАМО́ВУВАТИ, ПРИГАМО́ВУВАТИ, ТАМУВА́ТИ, ЗАТАМО́ВУВАТИ, УТАМО́ВУВАТИ[ВТАМО́ВУВАТИ]рідше,ГЛУШИ́ТИ, ЗАГЛУША́ТИ, ЗАГЛУ́ШУВАТИ, ПРИГЛУ́ШУВАТИ[ПРИГЛУША́ТИ], ГАСИ́ТИ, ЗГАША́ТИ, ПРИГАШАТИ[ПРИГА́ШУВАТИ], УГАША́ТИ[ВГАША́ТИ], БОРО́ТИ, ПЕРЕБО́РЮВАТИ, БОРО́ТИСЯз чим,ПРИБО́РКУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ЗГНІ́ЧУВАТИ, УДЕ́РЖУВАТИ[ВДЕ́РЖУВАТИ], ЗДЕ́РЖУВАТИрозм., УПИНЯ́ТИ[ВПИНЯ́ТИ]розм.,ТЛУМИ́ТИрозм.,ЗАТИСКА́ТИрідше,ЗАТИ́СКУВАТИрідше. - Док.: стри́мати, загамува́ти, угамува́ти[вгамува́ти], погамува́ти, пригамува́ти, затамува́ти, утамува́ти[втамува́ти], заглуши́ти, приглуши́ти, загаси́ти, згаси́ти, пригаси́ти, угаси́ти[вгаси́ти], переборо́ти, прибо́ркати, подави́ти, придави́ти, удуши́ти[вдуши́ти], придуши́ти, згніти́ти, уде́ржати[вде́ржати], зде́ржати, упини́ти[впини́ти], затлуми́ти, стлуми́ти, зати́снути, проковтну́тиіз сл. образа, докір і т. ін. (не відповісти на щось образливе, неприємне). - Вишкребок! Злидень з битого шляху! .. Ці слова, мов батоги, періщать парубка, він ледве стримує гнів (М. Стельмах); Люди вигадали поминки, щоб клопотами гамувати біль, щоб за сутнім утекти від померлого (Ю. Мушкетик); Захар.. привітався за обидві руки, ніяк не вгамовуючи свого здивування, навіть хвилювання (І. Ле); Василеві закортіло тої ж миті розбудити всіх.. Та він погамував те своє бажання, але вже до ранку не заснув (П. Загребельний); Хлопець забув про рани, спохвату махнув рукою, охнув, прикусив губу, тамуючи біль (С. Журахович); Я слухала уважно, затамувавши подих (М. Чабанівський); Він ніяк не міг втамувати тремтіння (О. Бойченко); Хвиля обурення глушить усе, що він збудив у мені своїми словами (В. Речмедін); Мої думоньки безсилі Стома заглуша (П. Грабовський); Бажання мати добрі гроші приглушувало в ньому тимчасовий острах і нерішучість (А. Шиян); Вона [баба], її тиха мова гасила його лютощі (Панас Мирний); Я зумів чуття згасить І крихти щастя не просить (С. Крижанівський); Згадай в пустині, Далеко над морем, Свого друга веселого, Як він горе боре (Т. Шевченко); Дружина припадає до подушки, борючись зі сном (М. Стельмах); - Ні, ні! - без жалю давив я у собі всякий протест, - ніяких думок! (С. Васильченко); Намагалась [Юля] подавити в собі згадки про хлопця (О. Донченко); Згнічуючи своє кохання, не довго змогла вона держати гору над своєю романтичною вдачею (Ганна Барвінок); Галя.., хоч і плакала, але тихо, силкуючися вдержувати сльози (Б. Грінченко); Жінка зробила зусилля, впинила в собі плач (С. Васильченко); [Прісцілла:] То стогін болю. Я його тлумила, поки могла (Леся Українка); Я затискав у серці муку (М. Рильський).
−	~~[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B3%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8#%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D0%B2]~~
−	~~{\|align="left" cellpadding="0" cellspacing="0" style="margin-right:1em"~~
−	~~\|-valign="top"~~
−	~~\|[[Файл:2gasiti151117.jpg\|мини\|Гасити полум'я]]~~
−	~~==Словник відмінків==~~
−	~~'''Інфінітив '''гаси́ти~~
−
−	~~однина, множина~~
−
−	~~Наказовий спосіб~~
−
−	~~1 особа гасі́мо, гасі́м~~
−
−	~~2 особа гаси́ гасі́ть~~
−
−	~~'''МАЙБУТНІЙ ЧАС'''~~
−
−	~~1 особа гаси́тиму гаси́тимемо, гаси́тимем~~
−
−	~~2 особа гаси́тимеш гаси́тимете~~
−
−	~~3 особа гаси́тиме гаси́тимуть~~
−
−	~~'''ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС'''~~
−
−	~~1 особа гашу́ га́симо, га́сим~~
−
−	~~2 особа га́сиш га́сите~~
−
−	~~3 особа га́сить га́сять~~
−
−	~~'''Дієприслівник'''~~
−
−	га́сячи*
−
−	~~'''МИНУЛИЙ ЧАС'''~~
−
−	~~чол. р. гаси́в гаси́ли~~
−
−	~~жін. р. гаси́ла~~
−
−	~~сер. р. гаси́ло~~
−
−	~~'''Дієприслівник'''~~
−
−	~~гаси́вши~~
−	~~[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B3%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8]~~
−
	[[Категорія:Га]]		[[Категорія:Га]]

@@ Рядок 39: / Рядок 39: @@
 однина, множина
-'''Наказовий спосіб''''''Жирний текст'''
+Наказовий спосіб
 особа 	  	гасі́мо, гасі́м

@@ Рядок 60: / Рядок 60: @@
 особа 	га́сить 	га́сять
 '''Дієприслівник'''
@@ Рядок 75: / Рядок 72: @@
 сер. р. 	гаси́ло
-−
 '''Дієприслівник'''

← Попередня версія		Версія за 21:48, 15 листопада 2017
Рядок 75:		Рядок 75:

	сер. р. гаси́ло		сер. р. гаси́ло
−
−	~~'''Активний дієприкметник~~
−
−
−	~~Пасивний дієприкметник~~
−
−
−	~~Безособова форма'''~~
−

	'''Дієприслівник'''		'''Дієприслівник'''

@@ Рядок 35: / Рядок 35: @@
   |[[Файл:2gasiti151117.jpg|мини|Гасити полум'я]]
 ==Словник відмінків==
-Інфінітив 	гаси́ти
+'''Інфінітив 	'''гаси́ти
 однина, множина
-Наказовий спосіб
+'''Наказовий спосіб''''''Жирний текст'''
 особа 	  	гасі́мо, гасі́м
@@ Рядок 45: / Рядок 45: @@
 особа 	гаси́ 	гасі́ть
-МАЙБУТНІЙ ЧАС
+'''МАЙБУТНІЙ ЧАС'''
 особа 	гаси́тиму 	гаси́тимемо, гаси́тимем
@@ Рядок 53: / Рядок 53: @@
 особа 	гаси́тиме 	гаси́тимуть
-ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
+'''ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС'''
 особа 	гашу́ 	га́симо, га́сим
@@ Рядок 61: / Рядок 61: @@
 особа 	га́сить 	га́сять
-Активний дієприкметник
+'''Активний дієприкметник'''
-Дієприслівник
+'''Дієприслівник'''
 га́сячи*
-МИНУЛИЙ ЧАС
+'''МИНУЛИЙ ЧАС'''
 чол. р. 	гаси́в 	гаси́ли
@@ Рядок 76: / Рядок 76: @@
 сер. р. 	гаси́ло
-Активний дієприкметник
+'''Активний дієприкметник
@@ Рядок 82: / Рядок 82: @@
-Безособова форма
+Безособова форма'''
-Дієприслівник
+'''Дієприслівник'''
 гаси́вши

@@ Рядок 16: / Рядок 16: @@
 ▲ Гасити вапно, спец. — виготовляти вапно для будівництва, змішуючи негашене, їдке вапно з водою. В старовину на Русі говорили замість гасити вапно творити вапно, а тому і ящик, в якому гасили, називали творилом (Таємниці вапна, 1957, 51); Я вспокоююсь, дивлячись,.. як шипить та куриться вапно, що його гасять у великих дощаних скринях та спускають відтак у ями (Іван Франко, I, 1955, 226).
 [http://sum.in.ua/s/ghasyty]
 [[Категорія:Га]]

← Попередня версія		Версія за 21:29, 15 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Гасити, гашу, -сиш, '''''гл. ''Тушить, гасить. ''Гасити свічку. Стала діброва палати, палати.... взяли діброву гасити, коновками воду носити. ''Чуб. ІІІ. 37.		'''Гасити, гашу, -сиш, '''''гл. ''Тушить, гасить. ''Гасити свічку. Стала діброва палати, палати.... взяли діброву гасити, коновками воду носити. ''Чуб. ІІІ. 37.
		+
		+	==Значення тлумачного словника==
		+	ГАСИ́ТИ, гашу, гасиш, недок., перех.
		+
		+	1. Припиняти горіння; тушити. Осавула.. зганяв їх [людей] гасити пожежу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 196); І не допитуйтеся у живих, що кожний із них в ті страшні часи робив:.. чи гасив у місті запалювальні бомби, чи рятував поранених (Остап Вишня, I, 1956, 309); * Образно. Іван одсунувсь, насупившись, гасячи в очах п'яну пристрасть (Степан Васильченко, I, 1959, 301);
		+	// рідко. Те саме, що вимикати. Я гашу електрику на монтажному столі (Юрій Яновський, II, 1958, 26).
		+
		+	2. перен. Не давати розвиватися; подавляти, глушити (у 4 знач.). Соціалізм не тільки не гасить змагання, а навпаки, вперше створює можливість застосувати його дійсно широко, дійсно в масовому розмірі.. (Ленін, 26, 1951, 363); Петлюра зразу ж кинувся гасити опозицію (Олександр Довженко, I, 1958, 160);
		+	// Гамувати (про емоції). Немає сумніву, що Сава Федорович таки по-справжньому відчув неприємність від своїх розмов із Захаром і гасив її в тому клопоті біля прапора (Іван Ле, Право.., 1957, 37); — В район мене викликають, — гасячи посмішку, відповів Дорош (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 194);
		+	// Задовольняти (бажання, потребу). До неї [річки] також пару разів біжить щодня уся сільська худоба, щоб гасити свою спрагу (Іван Франко, VI, 1951, 304).
		+
		+	3. Зменшувати або припиняти дію чого-небудь. Якщо ж відстань між проводами дорівнює довжині хвиль, то останні будуть накладатися в протилежній фазі і гасити одна одну (Радіолокація та її застосування, 1958, 12); Коли цей наказ [припинити пальбу], гасячи на своєму шляху стрілянину, докотився нарешті до Маковея, хлопець спочатку здивувався (Олесь Гончар, III, 1959, 438).
		+
		+	4. Робити недійсним, таким, що не має сили, значення. Гасити марку; Гасити квитанцію.
		+	▲ Гасити вапно, спец. — виготовляти вапно для будівництва, змішуючи негашене, їдке вапно з водою. В старовину на Русі говорили замість гасити вапно творити вапно, а тому і ящик, в якому гасили, називали творилом (Таємниці вапна, 1957, 51); Я вспокоююсь, дивлячись,.. як шипить та куриться вапно, що його гасять у великих дощаних скринях та спускають відтак у ями (Іван Франко, I, 1955, 226).
		+	[http://sum.in.ua/s/ghasyty]
	[[Категорія:Га]]		[[Категорія:Га]]