Віртуальний музей/Херсон - Історія редагувань

I.yakovleva: /* Херсон */

2023-06-01T16:43:40Z

‎Херсон

I.yakovleva: /* Херсон */

2023-06-01T16:41:49Z

‎Херсон

L.kozachuk в 10:07, 19 березня 2013

2013-03-19T10:07:15Z

Matasar.ei в 08:32, 11 лютого 2013

2013-02-11T08:32:48Z

Matasar.ei в 13:56, 5 лютого 2013

2013-02-05T13:56:47Z

Matasar.ei в 12:48, 5 лютого 2013

2013-02-05T12:48:40Z

Matasar.ei в 21:23, 26 січня 2013

2013-01-26T21:23:54Z

Matasar.ei в 19:08, 13 грудня 2012

2012-12-13T19:08:41Z

Matasar.ei в 01:15, 6 грудня 2012

2012-12-06T01:15:01Z

Matasar.ei в 01:05, 23 листопада 2012

2012-11-23T01:05:43Z

@@ Рядок 6: / Рядок 6: @@
 =Херсон=
 [[Файл:shodennyk20121123.jpg|200px|thumb|right|Сторінка щоденника]]
-'''Херсонський період (1885– 1887 рр.) у житті Б. Грінченка тривав усього півтора роки.''' Заповітним бажанням письменника було “вчитися від народу мови, записувати лексичні й фольклорні матеріали і взагалі придивлятися до народного життя” (автобіографія 1909 р.). У листі до [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%B8%D0%BC_%D0%90%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Т. Зіньківського] писав: ''“Я поїхав у Херсон статистиком губернського земства і півтора року там працював, то їздючи по городах і селах та збираючи матеріали, то обробляючи їх (ІР НБУВ, ф. І, од. зб. 32303).''
+'''Херсонський період (1885– 1887 рр.) у житті Б. Грінченка тривав усього півтора роки.''' Заповітним бажанням письменника було “вчитися від народу мови, записувати лексичні й фольклорні матеріали і взагалі придивлятися до народного життя” (автобіографія 1909). У листі до [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%B8%D0%BC_%D0%90%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Т. Зіньківського] писав: ''“Я поїхав у Херсон статистиком губернського земства і півтора року там працював, то їздючи по городах і селах та збираючи матеріали, то обробляючи їх (ІР НБУВ, ф. І, од. зб. 32303).''
 Б. Грінченко розцінював нову службову діяльність як гнітючий тягар. Посада давала йому дуже мало часу на творчість. У постійних роз'їздах хуторами та селами Херсонщини письменник постійно почувався втомленим канцелярщиною.
 ''“Атмосфера у Херсоні нудна, тяжка, гнітюча. Ледве-ледве видержую. Я щодня тут живу не тілом, не душею, а тільки одними «нервами, нервами, нервами» – живу, почуваю себе як на ножах. Душевного спокою, котрий дав би змогу серйозно взятися за роботу, не маю й крихти…”,'' – писав він у т. зв. «Херсонському Щоденнику». Це невеликий блокнот із написом на обкладинці “Книга для отметок и замечаний каждого дня года”, куди письменник записував свої спостереження і враження. Писав його для дружини. Для сучасних дослідників ці записи — одне з джерел, що допомагає вивчити сторінки життя письменника цього періоду.
-На Херсонщині були написані оповідання й мініатюри, які письменник називав дрібничками, опубліковано другу збірку поезій „ Під сільською стріхою” (1886), зібрано також фольклорний матеріал, що ввійшов у книгу „Из уст народа”. Рецензування [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%85 альманаху] [http://web.znu.edu.ua/pu/articles/244.pdf „Степ Херсонський”] навіяло йому сюжет драматичного твору [http://www.library.lg.ua/grin/text/stepiviy.txt „Степовий гість”]. В Херсонщині починається його листування з [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 І. Франком] і співпраця з журналом [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F_%28%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%29 “Зоря”]. У славнозвісному Грінченковому Словнику знаходимо слова, місцем запису яких є Херсонщина.
+На Херсонщині були написані оповідання й мініатюри, які письменник називав дрібничками, опубліковано другу збірку поезій „ Під сільською стріхою” (1886), зібрано також фольклорний матеріал, що ввійшов у книгу „Из уст народа”. Рецензування [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%85 альманаху] [http://web.znu.edu.ua/pu/articles/244.pdf „Степ Херсонський”] навіяло йому сюжет драматичного твору [http://www.library.lg.ua/grin/text/stepiviy.txt „Степовий гість”]. В цей же час розпочинається його листування з [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 І. Франком] і співпраця з журналом [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F_%28%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%29 “Зоря”]. У славнозвісному Грінченковому Словнику знаходимо слова, місцем запису яких є Херсонщина. Влітку 1887 року Грінченко залишив Херсон назавжди.
-−
-Влітку 1887 року Грінченко залишив Херсонщину назавжди.
 Михайло Лободовський порекомендував його відомій харківській просвітниці [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Христині Алчевській] на посаду вчителя школи, якою та опікувалася.

@@ Рядок 6: / Рядок 6: @@
 =Херсон=
 [[Файл:shodennyk20121123.jpg|200px|thumb|right|Сторінка щоденника]]
-'''Херсонський період (1885– 1887рр.) Б.Грінченка – півтора роки.''' Заповітним бажанням письменника було “вчитися від народу мови, записувати лексичні й фольклорні матеріали і взагалі придивлятися до народного життя” (автобіографія 1909). У листі до [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%B8%D0%BC_%D0%90%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Т.Зіньківського] написав: ''“Я поїхав у Херсон статистиком губернського земства і півтора року там працював, то їздючи по городах і селах та збираючи матеріали, то обробляючи їх (І, 32303).''
+'''Херсонський період (1885– 1887 рр.) у житті Б. Грінченка тривав усього півтора роки.''' Заповітним бажанням письменника було “вчитися від народу мови, записувати лексичні й фольклорні матеріали і взагалі придивлятися до народного життя” (автобіографія 1909 р.). У листі до [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%B8%D0%BC_%D0%90%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Т. Зіньківського] писав: ''“Я поїхав у Херсон статистиком губернського земства і півтора року там працював, то їздючи по городах і селах та збираючи матеріали, то обробляючи їх (ІР НБУВ, ф. І, од. зб. 32303).''
-Б. Грінченко розцінював нову службову діяльність як гнітючий тягар. Посада давала йому дуже мало часу на творчість. У постійних роз'їздах хуторами та селами Херсонщини письменник стомлювався від нудної канцелярщини.
+Б. Грінченко розцінював нову службову діяльність як гнітючий тягар. Посада давала йому дуже мало часу на творчість. У постійних роз'їздах хуторами та селами Херсонщини письменник постійно почувався втомленим канцелярщиною.
-''“Атмосфера у Херсоні нудна, тяжка, гнітюча. Ледве-ледве видержую. Я щодня тут живу не тілом, не душею, а тільки одними «нервами, нервами, нервами» – живу, почуваю себе як на ножах. Душевного спокою, котрий дав би змогу серйозно взятися за роботу, не маю й крихти…”,'' – писав він у «Щоденнику». Це невеликий блокнот, на обкладинці якого написано “Книга для отметок и замечаний каждого дня года”, куди письменник записував свої спостереження і враження. Писав його для дружини. Для сучасних дослідників ці записи — одне з джерел, що допомагає вивчити сторінки життя письменника цього періоду.
+''“Атмосфера у Херсоні нудна, тяжка, гнітюча. Ледве-ледве видержую. Я щодня тут живу не тілом, не душею, а тільки одними «нервами, нервами, нервами» – живу, почуваю себе як на ножах. Душевного спокою, котрий дав би змогу серйозно взятися за роботу, не маю й крихти…”,'' – писав він у т. зв. «Херсонському Щоденнику». Це невеликий блокнот із написом на обкладинці “Книга для отметок и замечаний каждого дня года”, куди письменник записував свої спостереження і враження. Писав його для дружини. Для сучасних дослідників ці записи — одне з джерел, що допомагає вивчити сторінки життя письменника цього періоду.
-На Херсонщині були написані оповідання й мініатюри, які письменник назвав дрібничками, опубліковано другу збірку поезій „ Під сільською стріхою” (1886 ), зібрано також фольклорний матеріал, що ввійшов у книгу „ Из уст народа”. Рецензування [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%85 альманаху] [http://web.znu.edu.ua/pu/articles/244.pdf „Степ Херсонський”] навіяло йому сюжет драматичного твору [http://www.library.lg.ua/grin/text/stepiviy.txt „Степовий гість”]. В Херсонщині починається його листування з [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 І. Франком] і співпраця з журналом [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F_%28%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%29 “Зоря”].
+На Херсонщині були написані оповідання й мініатюри, які письменник називав дрібничками, опубліковано другу збірку поезій „ Під сільською стріхою” (1886), зібрано також фольклорний матеріал, що ввійшов у книгу „Из уст народа”. Рецензування [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%85 альманаху] [http://web.znu.edu.ua/pu/articles/244.pdf „Степ Херсонський”] навіяло йому сюжет драматичного твору [http://www.library.lg.ua/grin/text/stepiviy.txt „Степовий гість”]. В Херсонщині починається його листування з [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 І. Франком] і співпраця з журналом [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F_%28%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%29 “Зоря”]. У славнозвісному Грінченковому Словнику знаходимо слова, місцем запису яких є Херсонщина.
-Влітку 1887 року Грінченко назавжди залишив Херсонщину. У славнозвісному Грінченковому Словнику знаходимо слова, місцем запису яких є Херсонщина.
+Влітку 1887 року Грінченко залишив Херсонщину назавжди.
-Борис знову шукає посади. Михайло Лободовський рекомендує його відомій харківській просвітниці [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Христині Алчевській].
+Михайло Лободовський порекомендував його відомій харківській просвітниці [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Христині Алчевській] на посаду вчителя школи, якою та опікувалася.
-Розпочинається новий етап його педагогічної діяльності – катеринославський.
+Розпочався новий етап, плідний педагогічної діяльності Бориса Грінченка на Луганщині – Катеринославський.
 ==Фото==
@@ Рядок 26: / Рядок 26: @@
 |}
 ==Див. також==

← Попередня версія		Версія за 10:07, 19 березня 2013
Рядок 43:		Рядок 43:
	*[[Віртуальний музей/Луганщина\|Віртуальний музей: Луганщина]]		*[[Віртуальний музей/Луганщина\|Віртуальний музей: Луганщина]]
	*[[Віртуальний музей/Чернігів\|Віртуальний музей: Чернігів]]		*[[Віртуальний музей/Чернігів\|Віртуальний музей: Чернігів]]
		+
		+
		+	[[Категорія:Віртуальний музей]]

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 |[[Мовчун Антоніна Іванівна]]. НДЛ грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка
 |}
 =Херсон=
 [[Файл:shodennyk20121123.jpg|200px|thumb|right|Сторінка щоденника]]

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 =Херсон=
 [[Файл:shodennyk20121123.jpg|200px|thumb|right|Сторінка щоденника]]
-'''Херсонський період (1885– 1887рр.) Б.Грінченка – півтора роки.''' Заповітним бажанням письменника було “вчитися від народу мови, записувати лексичні й фольклорні матеріали і взагалі придивлятися до народного життя” (автобіографія 1909). У листі до Т.Зіньківського написав: ''“Я поїхав у Херсон статистиком губернського земства і півтора року там працював, то їздючи по городах і селах та збираючи матеріали, то обробляючи їх (І, 32303).''
+'''Херсонський період (1885– 1887рр.) Б.Грінченка – півтора роки.''' Заповітним бажанням письменника було “вчитися від народу мови, записувати лексичні й фольклорні матеріали і взагалі придивлятися до народного життя” (автобіографія 1909). У листі до [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%B8%D0%BC_%D0%90%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Т.Зіньківського] написав: ''“Я поїхав у Херсон статистиком губернського земства і півтора року там працював, то їздючи по городах і селах та збираючи матеріали, то обробляючи їх (І, 32303).''
 Б. Грінченко розцінював нову службову діяльність як гнітючий тягар. Посада давала йому дуже мало часу на творчість. У постійних роз'їздах хуторами та селами Херсонщини письменник стомлювався від нудної канцелярщини.
-''“Атмосфера у Херсоні нудна, тяжка, гнітюча. Ледве-ледве видержую. Я щодня тут живу не тілом, не душею, а тільки одними «нервами, нервами, нервами» – живу, почуваю себе як на ножах. Душевного спокою, котрий дав би змогу серйозно взятися за роботу, не маю й крихти…”,'' – писав він у «Щоденнику». Це невеликий блокнот, на обкладинці якого написано “Книга для отметок и замечаний каждого дня года”, куди письменник записував свої спостереження і враження. Писав його для дружини. Фотокопія Херсонського щоденника розміщена в вітрині. Для сучасних дослідників ці записи — одне з джерел, що допомагає вивчити сторінки життя письменника цього періоду.
+''“Атмосфера у Херсоні нудна, тяжка, гнітюча. Ледве-ледве видержую. Я щодня тут живу не тілом, не душею, а тільки одними «нервами, нервами, нервами» – живу, почуваю себе як на ножах. Душевного спокою, котрий дав би змогу серйозно взятися за роботу, не маю й крихти…”,'' – писав він у «Щоденнику». Це невеликий блокнот, на обкладинці якого написано “Книга для отметок и замечаний каждого дня года”, куди письменник записував свої спостереження і враження. Писав його для дружини. Для сучасних дослідників ці записи — одне з джерел, що допомагає вивчити сторінки життя письменника цього періоду.
-На Херсонщині були написані оповідання й мініатюри, які письменник назвав дрібничками, опубліковано другу збірку поезій „ Під сільською стріхою” (1886 ), зібрано також фольклорний матеріал, що ввійшов у книгу „ Из уст народа”. Рецензування альманаху „Степ Херсонський” (фото обкладинки) навіяло йому сюжет драматичного твору „Степовий гість”. В Херсонщині починається його листування з І. Франком і співпраця з журналом “Зоря” (фото обкладинки).
+На Херсонщині були написані оповідання й мініатюри, які письменник назвав дрібничками, опубліковано другу збірку поезій „ Під сільською стріхою” (1886 ), зібрано також фольклорний матеріал, що ввійшов у книгу „ Из уст народа”. Рецензування [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%85 альманаху] [http://web.znu.edu.ua/pu/articles/244.pdf „Степ Херсонський”] навіяло йому сюжет драматичного твору [http://www.library.lg.ua/grin/text/stepiviy.txt „Степовий гість”]. В Херсонщині починається його листування з [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 І. Франком] і співпраця з журналом [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F_%28%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%29 “Зоря”].
 Влітку 1887 року Грінченко назавжди залишив Херсонщину. У славнозвісному Грінченковому Словнику знаходимо слова, місцем запису яких є Херсонщина.
-Борис знову шукає посади. Михайло Лободовський рекомендує його відомій харківській просвітниці Христині Алчевській (на фото).
+Борис знову шукає посади. Михайло Лободовський рекомендує його відомій харківській просвітниці [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Христині Алчевській].
-Розпочинається новий етап його педагогічної діяльності – катеринославський
+Розпочинається новий етап його педагогічної діяльності – катеринославський.
 ==Фото==

@@ Рядок 24: / Рядок 24: @@
 |[[Файл:PB107808.jpg|200px|thumb|left|Марія]]
 |}
 ==Див. також==

← Попередня версія		Версія за 21:23, 26 січня 2013
Рядок 24:		Рядок 24:
	\|[[Файл:PB107808.jpg\|200px\|thumb\|left\|Марія]]		\|[[Файл:PB107808.jpg\|200px\|thumb\|left\|Марія]]
	\|}		\|}
		+
		+	==Див. також==
		+	*[[Віртуальний музей/Слобожанщина\|Віртуальний музей: Слобожанщина]]
		+	*[[Віртуальний музей/Харків\|Віртуальний музей: Харків]]
		+	*[[Віртуальний музей/Луганщина\|Віртуальний музей: Луганщина]]
		+	*[[Віртуальний музей/Чернігів\|Віртуальний музей: Чернігів]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{Шаблон:Віртуальний музей/Меню}}
+{|class="wikitable" style="font-weight:bold; font-size:14px; background-color:#d7fff1" width="100%"
-<p style="text-align:right; font-weight:bold">Антоніна Мовчун. НДЛ грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка</p>
+|[[Мовчун Антоніна Іванівна]]. НДЛ грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка
 =Херсон=
 [[Файл:shodennyk20121123.jpg|200px|thumb|right|Сторінка щоденника]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-{||cellpadding="1" style="margin-bottom:5 px;"
+{{Шаблон:Віртуальний музей/Меню}}
-|style="text-align:center; padding: 0.1em 0.1em; background-color:#66cdaa; border:1px solid #AAAAAA; border-right:1; -moz-border-radius:10px" |
-{|border="0" cellpadding="5"
-|- style="background-color:#d7fff1; text-align:center;" |
-|<FONT face="Courier New" size="3"> [[Віртуальний музей|Головна]]</font>
-|<FONT face="Courier New" size="3">[[Віртуальний музей/Координатори|Координатори]]</font>
-|<FONT face="Courier New" size="3">[[Обговорення:Віртуальний музей|Обговорення]]</font>
-|<FONT face="Courier New" size="3">[[Віртуальний музей/Новини|Новини]]</font>
-|}
-|}
 <p style="text-align:right; font-weight:bold">Антоніна Мовчун. НДЛ грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка</p>
 =Херсон=