Віртуальний музей/Харків - Історія редагувань

I.yakovleva: /* Харків (1875 – 1885) */

2023-06-13T16:10:35Z

‎Харків (1875 – 1885)

I.yakovleva: /* Харків (1875 – 1885) */

2023-06-01T16:31:04Z

‎Харків (1875 – 1885)

I.yakovleva: /* Харків (1875 – 1885) */

2023-06-01T16:30:26Z

‎Харків (1875 – 1885)

I.yakovleva: /* Харків (1875 – 1885) */

2023-06-01T16:29:34Z

‎Харків (1875 – 1885)

L.kozachuk в 10:07, 19 березня 2013

2013-03-19T10:07:00Z

Matasar.ei в 12:41, 5 лютого 2013

2013-02-05T12:41:51Z

Matasar.ei в 11:25, 5 лютого 2013

2013-02-05T11:25:29Z

Matasar.ei в 21:23, 26 січня 2013

2013-01-26T21:23:55Z

Matasar.ei в 19:08, 13 грудня 2012

2012-12-13T19:08:19Z

Matasar.ei в 01:14, 6 грудня 2012

2012-12-06T01:14:51Z

@@ Рядок 12: / Рядок 12: @@
 Під впливом Шевченкового слова Б. Грінченко став писати українською. Юний автор захопився різними жанрами: писав вірші, драми, критичні розвідки, навіть складав «Словарь український».
-Зі спогадів дружини дізнаємося про арешт 16-річного Бориса. У нього знайшли "заборонену літературу": зібрання брошур, "хотя, по-видимому, и одобренных Цензурою", однак свідчило про "известное направление мыслей и стремление заниматься такими вопросами, которые не соответствуют ни возрасту, ни развитию 16-летняго ученика" (цит. "Справи про обвинувачення" Департаменту поліції). Юнак не зізнався, в кого взяв книжки, тому його вкинули у в’язницю. Мужня поведінка Бориса викликала захоплення в молоді. Жахливі тюремні умови підірвали здоров’я юнака назавжди.
+Зі спогадів дружини дізнаємося про арешт 16-річного Бориса. У нього знайшли "заборонену літературу": зібрання брошур, "хотя, по-видимому, и одобренных Цензурою", свідчило про "известное направление мыслей и стремление заниматься такими вопросами, которые не соответствуют ни возрасту, ни развитию 16-летняго ученика" (цит. "Справи про обвинувачення" Департаменту поліції). Фактично з усіх знайдених книг дійсно забороненою була тільки брошура "Парова машина" С. А. Подолинського. Юнак не зізнався, в кого взяв книжки, тому його вкинули у в’язницю. Мужня поведінка Бориса викликала захоплення в молоді. Жахливі тюремні умови підірвали здоров’я юнака назавжди.
 З училища хлопця вигнали без права продовжувати освіту. Фотокопія свідоцтва про закінчення IV класу Харківського реального училища свідчить, що він, згідно «з проханням батька увільнений з училища за домашніми обставинами».

@@ Рядок 12: / Рядок 12: @@
 Під впливом Шевченкового слова Б. Грінченко став писати українською. Юний автор захопився різними жанрами: писав вірші, драми, критичні розвідки, навіть складав «Словарь український».
-Зі спогадів дружини дізнаємося про арешт 16-річного Бориса. У нього знайшли "заборонену літературу": зібрання брошур, "хотя, по-видимому, и одобренных Цензурою", однак свідчило про "известное направление мыслей и стремление заниматься такими вопросами, которые не соответствуют ни возрасту, ни развитию 16-летняго ученика" (цит. "Справи про обвинувачення" Департаменту поліції). Юнак не зізнався, в кого взяв книжки, тому його вкинули у в’язницю. Мужня поведінка Бориса викликала захоплення в молоді. Жахливі тюремні умови підірвали здоров’я і майбутню кар’єру Бориса.
+Зі спогадів дружини дізнаємося про арешт 16-річного Бориса. У нього знайшли "заборонену літературу": зібрання брошур, "хотя, по-видимому, и одобренных Цензурою", однак свідчило про "известное направление мыслей и стремление заниматься такими вопросами, которые не соответствуют ни возрасту, ни развитию 16-летняго ученика" (цит. "Справи про обвинувачення" Департаменту поліції). Юнак не зізнався, в кого взяв книжки, тому його вкинули у в’язницю. Мужня поведінка Бориса викликала захоплення в молоді. Жахливі тюремні умови підірвали здоров’я юнака назавжди.
 З училища хлопця вигнали без права продовжувати освіту. Фотокопія свідоцтва про закінчення IV класу Харківського реального училища свідчить, що він, згідно «з проханням батька увільнений з училища за домашніми обставинами».

@@ Рядок 10: / Рядок 10: @@
 Під час літніх канікул 13-річний Борис у батьковій скрині на горищі знайшов [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%80_%28%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0%29 «Кобзар»]. Враження від прочитаної книжки він сам описував згодом так: "з мертвого він зробив живе - "трупи встали і очі розкрили!". За словами письменника, з того часу «Кобзар» став його [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94 «Євангелієм»], а сам [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Т.Шевченко] «зробивсь мені і до сього дня зостається пророком».
-Під впливом Шевченкового слова Б. Грінченко став писати українською. Цікаво, що юний автор захопився різними жанрами: писав вірші, драми, критичні розвідки, навіть складав «Словарь український».
+Під впливом Шевченкового слова Б. Грінченко став писати українською. Юний автор захопився різними жанрами: писав вірші, драми, критичні розвідки, навіть складав «Словарь український».
 Зі спогадів дружини дізнаємося про арешт 16-річного Бориса. У нього знайшли "заборонену літературу": зібрання брошур, "хотя, по-видимому, и одобренных Цензурою", однак свідчило про "известное направление мыслей и стремление заниматься такими вопросами, которые не соответствуют ни возрасту, ни развитию 16-летняго ученика" (цит. "Справи про обвинувачення" Департаменту поліції). Юнак не зізнався, в кого взяв книжки, тому його вкинули у в’язницю. Мужня поведінка Бориса викликала захоплення в молоді. Жахливі тюремні умови підірвали здоров’я і майбутню кар’єру Бориса.

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 [[Файл:108b.jpg|200px|thumb|left|Тюрма]]
 [[Файл:P9256302.jpg|200px|thumb|right|Свідоцтво про закінчення училища]]
-Під час літніх канікул 13-річний Борис у батьковій скрині на горищі знайшов [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%80_%28%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0%29 «Кобзар»]. Враження від прочитаної книжки можна порівняти із потрясінням. За словами письменника, з того часу «Кобзар» став його [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94 «Євангелієм»], а сам [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Т.Шевченко] «зробивсь мені і до сього дня зостається пророком».
+Під час літніх канікул 13-річний Борис у батьковій скрині на горищі знайшов [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%80_%28%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0%29 «Кобзар»]. Враження від прочитаної книжки він сам описував згодом так: "з мертвого він зробив живе - "трупи встали і очі розкрили!". За словами письменника, з того часу «Кобзар» став його [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94 «Євангелієм»], а сам [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Т.Шевченко] «зробивсь мені і до сього дня зостається пророком».
-Під впливом Шевченкового слова Б.Грінченко став писати українською. Для однокласників він «видає» журнал українською мовою. Цікаво, що юний автор захопився різними жанрами: пише вірші, драми, критичні розвідки, навіть складав «Словарь український».
+Під впливом Шевченкового слова Б. Грінченко став писати українською. Цікаво, що юний автор захопився різними жанрами: писав вірші, драми, критичні розвідки, навіть складав «Словарь український».
-Зі спогадів дружини дізнаємося про арешт 15-річного Бориса. У нього знайшли заборонену літературу. Юнак не зізнався, в кого взяв книжки, тому його вкинули у в’язницю. Мужня поведінка Бориса викликала захоплення в молоді. Жахливі тюремні умови підірвали здоров’я і майбутню кар’єру Бориса.
+Зі спогадів дружини дізнаємося про арешт 16-річного Бориса. У нього знайшли "заборонену літературу": зібрання брошур, "хотя, по-видимому, и одобренных Цензурою", однак свідчило про "известное направление мыслей и стремление заниматься такими вопросами, которые не соответствуют ни возрасту, ни развитию 16-летняго ученика" (цит. "Справи про обвинувачення" Департаменту поліції). Юнак не зізнався, в кого взяв книжки, тому його вкинули у в’язницю. Мужня поведінка Бориса викликала захоплення в молоді. Жахливі тюремні умови підірвали здоров’я і майбутню кар’єру Бориса.
-Зі школи хлопця виключили без права продовжувати освіту. Фотокопія свідоцтва про закінчення IV класу Харківського реального училища свідчить, що він, згідно «з проханням батька увільнений з училища за домашніми обставинами».
+З училища хлопця вигнали без права продовжувати освіту. Фотокопія свідоцтва про закінчення IV класу Харківського реального училища свідчить, що він, згідно «з проханням батька увільнений з училища за домашніми обставинами».
-Рік Борис перебував у батька [http://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/188845/%D0%9D%D0%B0 на поруках], не маючи права навіть приїжджати в губернське місто, на хуторі Долбіно (Долбін Кут, Кути), куди родина переїхала 1875р., продавши Вільховий Яр.
+Рік Борис перебував у батька [http://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/188845/%D0%9D%D0%B0 на поруках], не маючи права навіть приїжджати в губернське місто, на хуторі Долбіно (Долбін Кут, Кути), куди родина переїхала 1875 р., продавши Вільховий Яр.
-А через рік хлопець з 10 [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C крб.] в кишені і невеликим вузликом з харчами та одягом пішки йде до Харкова. У велике життя Борис пішов із чотирикласною освітою. Великим ученим його зробила самоосвіта.
+Відбувши рік, хлопець з 10 [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C крб.] в кишені і невеликим вузликом з харчами та одягом пішки вирушив до Харкова. У велике життя Борис пішов із чотирикласною освітою, що не завадило йому стати великим ученим завдяки наполегливій праці.
-Дядько Микола Літарєв, материн брат, влаштував Бориса канцеляристом у Харківській [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0 казенній палаті]. Жив юнак у страшенній бідності, обідав через день у найдешевшій їдальні. Проте саме робота канцеляриста показала Б.Грінченкові, що темні, забиті й неосвічені селяни не вміють захистити свої права. І в нього виникло бажання стати вчителем, щоб давати знання простим людям.
+Дядько Микола Літарєв, материн брат, влаштував Бориса канцеляристом у Харківській [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0 казенній палаті]. Жив юнак у страшенній бідності, обідав через день у найдешевшій їдальні. Проте саме робота канцеляриста показала Б. Грінченкові, що темні, забиті й неосвічені селяни не вміють захистити свої права. Так у нього виникло бажання стати вчителем.
 У квітні 1881 року Борис склав екзамен при Харківському університеті. Фотокопія свідоцтва засвідчує присвоєння йому звання вчителя початкового народного училища.
--річний юнак ступив на тернисту дорогу народного вчителя. У цьому ж році відбувся й письменницький дебют молодого поета, якого підтримав [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 І. Нечуй-Левицький.] «Він одіслав деякі мої вірші в «Світ», і там вони надруковані під псевдонімом Іван Перекотиполе», – із вдячністю згадуватиме Б.Грінченко. Перша друкована поезія [[До праці!|«До праці»]] дає цілковите уявлення про сутність перших творів молодого вчителя.
+-річний юнак ступив на тернисту дорогу народного вчителя. У цьому ж році відбувся й письменницький дебют молодого поета, якого підтримав [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 І. Нечуй-Левицький.] «Він одіслав деякі мої вірші в «Світ», і там вони надруковані під псевдонімом Іван Перекотиполе», – із вдячністю згадуватиме Б. Грінченко. Перша друкована поезія [[До праці!|«До праці»]] є яскравим прикладом перших творів молодого вчителя.
-Учительській праці письменник віддав майже 10 років. Вважав, що саме тут він принесе своєму народові найбільше користі. А в яких умовах працював свідчить лист до приятеля [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8F_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 І.Зозулі]: ''«Школа – це маленька хатинка…; в ній дві поламаних парти, вибите скло, зрита долівка і страшенний холод. Книжок нема ні одної''».
+Учительській праці письменник віддав майже 10 років. Вважав, що саме тут він принесе своєму народові найбільше користі. А в яких умовах працював, свідчить лист до приятеля [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8F_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 І. Зозулі]: ''«Школа – це маленька хатинка…; в ній дві поламаних парти, вибите скло, зрита долівка і страшенний холод. Книжок нема ні одної''».
-Працював самовіддано, навіть грамоту отримав, у якій зазначено, що він ''«при отличном поведении исполнял лежащие на нем педагогические обязанности с любов’ю, знаним дела и весьма успешно»''.
+Працював самовіддано, навіть грамоту отримав, у якій зазначено, що він ''«при отличном поведении исполнял лежащие на нем педагогические обязанности с любовью, знаним дела и весьма успешно»''.
 Школа в селі Нижня Сироватка, де Грінченко був завідувачем, збереглася (нині Сумська обл.).
-Повінчавшись у ній 10 лютого 1884 р., Борис та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Марія] створили таку унікальну українську родину, феномен якої розгадували сучасники. Гармонія їхнього подружнього життя залишається загадкою й для нас.
+лютого 1884 р. Борис Грінченко одружився з народною вчителькою Марією Гладиліною, з якою познайомився влітку на вчительських курсах у Змієві. За свідченням сучасників, Борис та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Марія] створили унікальну українську родину, де панувала виняткова гармонія подружнього життя.
-Напередодні весілля Маруся писала своєму коханому: ''«Ми любимо один одного, у нас тепер одна душа, але любов до України і спільна праця на користь їй ще дужче з’єднають нас і дадуть силу перемогти все. Але ти це й сам розумієш ще краще мене… Твоя Маруся»''.
+Напередодні весілля Марія писала коханому: ''«Ми любимо один одного, у нас тепер одна душа, але любов до України і спільна праця на користь їй ще дужче з’єднають нас і дадуть силу перемогти все. Але ти це й сам розумієш ще краще мене… Твоя Маруся»''.
 ==Фото==
 {|style="width: 100%"

← Попередня версія		Версія за 10:07, 19 березня 2013
Рядок 54:		Рядок 54:
	*[[Віртуальний музей/Луганщина\|Віртуальний музей: Луганщина]]		*[[Віртуальний музей/Луганщина\|Віртуальний музей: Луганщина]]
	*[[Віртуальний музей/Чернігів\|Віртуальний музей: Чернігів]]		*[[Віртуальний музей/Чернігів\|Віртуальний музей: Чернігів]]
		+
		+
		+	[[Категорія:Віртуальний музей]]

← Попередня версія		Версія за 21:23, 26 січня 2013
Рядок 48:		Рядок 48:
	\|[[Файл:PA026547.jpg\|200px\|thumb\|left\|Борис]]		\|[[Файл:PA026547.jpg\|200px\|thumb\|left\|Борис]]
	\|}		\|}
		+
		+	==Див. також==
		+	*[[Віртуальний музей/Слобожанщина\|Віртуальний музей: Слобожанщина]]
		+	*[[Віртуальний музей/Херсон\|Віртуальний музей: Херсон]]
		+	*[[Віртуальний музей/Луганщина\|Віртуальний музей: Луганщина]]
		+	*[[Віртуальний музей/Чернігів\|Віртуальний музей: Чернігів]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{Шаблон:Віртуальний музей/Меню}}
-<p style="text-align:right; font-weight:bold">Антоніна Мовчун. НДЛ грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка</p>
+{|class="wikitable" style="font-weight:bold; font-size:14px; background-color:#d7fff1" width="100%"
 =Харків (1875 – 1885)=
 [[Файл:108b.jpg|200px|thumb|left|Тюрма]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-{||cellpadding="1" style="margin-bottom:5 px;"
+{{Шаблон:Віртуальний музей/Меню}}
-|style="text-align:center; padding: 0.1em 0.1em; background-color:#66cdaa; border:1px solid #AAAAAA; border-right:1; -moz-border-radius:10px" |
-{|border="0" cellpadding="5"
-|- style="background-color:#d7fff1; text-align:center;" |
-|<FONT face="Courier New" size="3"> [[Віртуальний музей|Головна]]</font>
-|<FONT face="Courier New" size="3">[[Віртуальний музей/Координатори|Координатори]]</font>
-|<FONT face="Courier New" size="3">[[Обговорення:Віртуальний музей|Обговорення]]</font>
-|<FONT face="Courier New" size="3">[[Віртуальний музей/Новини|Новини]]</font>
-|}
-|}
 <p style="text-align:right; font-weight:bold">Антоніна Мовчун. НДЛ грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка</p>
 =Харків (1875 – 1885)=