Віртуальний музей/Луганщина - Історія редагувань

I.yakovleva: /* Луганщина, 1887 – 1893 рр. */

2023-06-01T18:26:13Z

‎Луганщина, 1887 – 1893 рр.

I.yakovleva: /* Луганщина, 1887 – 1893 рр. */

2023-06-01T18:25:45Z

‎Луганщина, 1887 – 1893 рр.

I.yakovleva: /* Луганщина, 1887 – 1893 рр. */

2023-06-01T18:24:52Z

‎Луганщина, 1887 – 1893 рр.

I.yakovleva: /* Луганщина, 1887 – 1893 рр. */

2023-06-01T18:19:19Z

‎Луганщина, 1887 – 1893 рр.

I.yakovleva: /* Луганщина, 1887 – 1893рр. */

2023-06-01T16:32:09Z

‎Луганщина, 1887 – 1893рр.

L.kozachuk в 10:07, 19 березня 2013

2013-03-19T10:07:07Z

Matasar.ei в 21:23, 26 січня 2013

2013-01-26T21:23:51Z

Matasar.ei в 22:10, 21 січня 2013

2013-01-21T22:10:01Z

Matasar.ei в 19:08, 13 грудня 2012

2012-12-13T19:08:57Z

Matasar.ei в 01:15, 6 грудня 2012

2012-12-06T01:15:13Z

@@ Рядок 30: / Рядок 30: @@
 року Борис Дмитрович назавжди залишив Олексіївку. Цей рік став завершальним і в його педагогічній діяльності. Зі своїми ж учнями він ще довго листувався. Із сумом вони відгукнулися потім і на смерть письменника.
-Літував </ Грінченко у батька на хуторі, а восени погодився на пропозицію  [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%80%D0%B0%D0%B3_%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%8F_%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%20 І. Шрага] посісти посаду діловода оціночної комісії Чернігівської земської управи.
+Літував Б. Грінченко у батька на хуторі, а восени погодився на пропозицію  [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%80%D0%B0%D0%B3_%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%8F_%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%20 І. Шрага] посісти посаду діловода оціночної комісії Чернігівської земської управи.
 ==Фото==

@@ Рядок 30: / Рядок 30: @@
 року Борис Дмитрович назавжди залишив Олексіївку. Цей рік став завершальним і в його педагогічній діяльності. Зі своїми ж учнями він ще довго листувався. Із сумом вони відгукнулися потім і на смерть письменника.
-Літував Грінченко у батька на хуторі, а восени погодився на пропозицію чернігівського адвоката [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%80%D0%B0%D0%B3_%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%8F_%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%20 І. Шрага] посісти посаду діловода оціночної комісії Чернігівської земської управи.
+Літував </ Грінченко у батька на хуторі, а восени погодився на пропозицію  [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%80%D0%B0%D0%B3_%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%8F_%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%20 І. Шрага] посісти посаду діловода оціночної комісії Чернігівської земської управи.
 ==Фото==
 {|style="width: 100%"
 |[[Файл:Rodina20121123.jpg|200px|thumb|left|Родина]]
-|[[Файл:Gramatika20121123.jpg|200px|thumb|left|Граматика]]
+|[[Файл:Gramatika20121123.jpg|200px|thumb|left|Граматка]]
 |[[Файл:Zorya20121123.jpg|200px|thumb|left|Зоря]]
 |-

@@ Рядок 30: / Рядок 30: @@
 року Борис Дмитрович назавжди залишив Олексіївку. Цей рік став завершальним і в його педагогічній діяльності. Зі своїми ж учнями він ще довго листувався. Із сумом вони відгукнулися потім і на смерть письменника.
-Літував Б. Грінченко у батька на хуторі, а восени погодився на пропозицію чернігівського адвоката І. Шрага посісти посаду діловода оціночної комісії Чернігівської земської управи.
+Літував Грінченко у батька на хуторі, а восени погодився на пропозицію чернігівського адвоката [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%80%D0%B0%D0%B3_%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%8F_%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%20 І. Шрага] посісти посаду діловода оціночної комісії Чернігівської земської управи.
 ==Фото==

@@ Рядок 8: / Рядок 8: @@
 [[Файл:RidneSlovo2012123.jpg|200px|thumb|right|Читанка]]
 [[Файл:Kvutka20121123.jpg|200px|thumb|right|Квитка]]
-Школа в с. Олексіївка була нова, світла, чисто пофарбована, добре обладнана: на стінах – географічні карти й таблиці з природознавства, у бібліотеці – чимало книжок, глобусів, колекцій, передплачувалися газети та журнали «Вестник Европы», «Свет», «Родник», «Мир Божий».
+Школа в с. Олексіївка була нова, світла, чисто пофарбована, добре обладнана,  у бібліотеці – чимало книжок, передплачувалися газети та журнали «Вестник Европы», «Свет», «Родник», «Мир Божий».
-Марія Миколаївна пошила та вишила собі, Насті і Борису сорочки з грубого полотна, бо учні соромилися свого одягу. Тож щоб школярі наслідували їхній приклад, Марія і Настя одяглися ще й у керсетки. І цей зовнішній вигляд дітей змінив школу. У спогадах М.Загірньої читаємо, що «дівчата у вишиваних сорочках, у керсетках, у намисті, із стрічками на голові, з кісниками в косі були дуже любі».
+Марія Миколаївна пошила та вишила собі, Насті і Борису Дмитровичу сорочки з грубого полотна, бо учні соромилися свого одягу. Приклад учителів позитивно вплинув на зовнішній вигляд дітей і школу загалом. У спогадах М. Загірньої читаємо, що «дівчата у вишиваних сорочках, у керсетках, у намисті, із стрічками на голові, з кісниками в косі були дуже любі».
-Школа була російською, але 25-літній учитель намагався дати дітям національну освіту. Задля цього йшов на певні хитрощі: діти вивчали українські букви, і вже на рідній основі – російську абетку. Після уроків читали українські книжки. Саме в Олексіївці для навчання Насті Борис Дмитрович написав «Українську граматку», «Настину читанку». За цими підручниками навчав і інших дітей. З батьківською любов‘ю зроблено рукописний журнал «Квітка», що виходив раз на 2 тижні для Насті.
+-літній учитель намагався дати дітям і національну освіту. Задля цього йшов на певні хитрощі: діти вивчали українські літери, а вже потім – російську абетку. Після уроків читали українські книжки. Саме в Олексіївці для навчання Насті Борис Дмитрович написав «Українську граматку» та «Настину читанку». За цими підручниками навчав і школярів, і навіть дорослих селян. З батьківською любов‘ю зроблено рукописний журнал «Квітка», що виходив раз на 2 тижні для Насті.
-Разом із учнями учитель випускав журнал «Думка», у якому діти записували народний фольклор і власні твори. Чимало цих розповідей письменник використав як сюжети до власних творів (наприклад, «Кавуни» послужили сюжетом до однойменного оповідання).
+Разом із учнями учитель випускав рукописний журнал «Думка», у якому діти записували власні твори. Чимало цих розповідей письменник використав потім як сюжети (наприклад, оповідання «Кавуни» на основі одної з таких оповідей).
-На фото 1888 року – Б. Грінченко за робочим столом. Олексіївський період – один із найплідніших у творчості митця. У будинку допізна горіло світло. Саме тут, в Олексіївці, Борис Дмитрович написав і надрукував 196 творів різноманітних за жанрами, активно співробітничав із «Зорею».
+На фото 1888 року – Б. Грінченко за робочим столом. Олексіївський період – один із найплідніших у творчості митця. У будинку до пізнього вечора горіло світло. Тут, в Олексіївці, Борис Дмитрович написав і надрукував близько двохсот різних за жанрами творів, активно співпрацював із «Зорею» та іншими часописами. У повісті «Сонячний промінь» увіковічив краєвиди місцевості.
-С.Єфремов наголошував: «Подружжя Грінченків насамперед цілком переробили свою школу, викладаючи в ній по-українському, а часто й з українських книг (друкованих і рукописних), а потім узялися й до дорослих, роздаючи книги зі своєї великої бібліотеки, уряджаючи прилюдні читання, допомагаючи вказівками й порадами у всіх пригодах сільського і селянського життя».
+С. Єфремов наголошував: «Подружжя Грінченків насамперед цілком переробили свою школу, викладаючи в ній по-українському, а часто й з українських книг (друкованих і рукописних), а потім узялися й до дорослих, роздаючи книги зі своєї великої бібліотеки, уряджаючи прилюдні читання, допомагаючи вказівками й порадами у всіх пригодах сільського і селянського життя».
-Бібліотека сільського вчителя вражала сучасників. У ній було найповніше на той час зібрання українських видань «Тут були і такі раритети, що ледве чи їх де знайдеш», – згадував І.Липа. Цікаво, що книги, зміст яких не відповідав історичній правді, Б.Грінченко редагував. Замість неправдивих сторінок він вклеював нові, написані ним друкованими літерами. Тільки після свого редагування давав книжку читати людям.
+Бібліотека сільського вчителя вражала сучасників. У ній було найповніше на той час зібрання українських видань «Тут були і такі раритети, що ледве чи їх де знайдеш», – згадував І.Липа. Цікаво, що книги, зміст яких суперечив історичній правді, Б. Грінченко редагував. Замість неправдивих сторінок він вклеював нові, написані власноруч друкованими літерами. Тільки після такого "редагування" давав книжку читати.
-В «Автобіографії» розкрив секрети свого вміння пробити цензурні мури: він надсилав свої рукописи знайомим в різні міста, а ті від себе посилали їх у цензуру.
+В «Автобіографії» розкрив секрети свого вміння пробити цензурні мури: наприклад, надсилав свої рукописи знайомим в різні міста, а ті від себе посилали їх у цензуру.
-Але назрівав конфлікт із попечителькою і рухався до остаточного розриву з нею. Стався він з вагомих ідейних причин. Насамперед Б.Грінченко дотримувався принципу навчання рідною мовою. На його думку, Алчевська не надавала цьому належного значення: «Я поважаю її як людину. Я ставлюся негативно до тієї її діяльності, кінцевим результатом якої є русифікація мого народу. Повівшись інакше, я вважав би себе зрадником моїх переконань. Я вважаю, що українці повинні служити Україні й українській, а не московській, освіті. Поважаючи московську освіту на московській землі, я не можу інакше, ніж негативно, поставитися до московської освіти на українській землі. Кінцевим результатом діяльності Христини Данилівни є омоскалення мого народу, – тобто те, проти чого спрямована моя діяльність». Письменник рекомендував ліберальним панам потурбуватися й про краще життя для народу.
+Проте з вагомих ідейних причин назрів конфлікт із попечителькою, що врешті призвів до остаточного розриву. Насамперед Б. Грінченко дотримувався принципу навчання рідною мовою. На його думку, Х. Д. Алчевська не надавала цьому належного значення: «Я поважаю її як людину. Я ставлюся негативно до тієї її діяльності, кінцевим результатом якої є русифікація мого народу. Повівшись інакше, я вважав би себе зрадником моїх переконань. Я вважаю, що українці повинні служити Україні й українській, а не московській, освіті. Поважаючи московську освіту на московській землі, я не можу інакше, ніж негативно, поставитися до московської освіти на українській землі. Кінцевим результатом діяльності Христини Данилівни є омоскалення мого народу, – тобто те, проти чого спрямована моя діяльність». Письменник рекомендував ліберальним панам, перш ніж братися за "просвєщєніє", потурбуватися й про кращі умови життя для народу.
-Ще одна з причин, що спонукала Б.Грінченка залишити Олексіївку, вказана ним в «Автобіографії»: дочці Насті потрібно було продовжувати навчання в гімназії.
+Ще одна з причин, що спонукала Б. Грінченка залишити Олексіївку, вказана ним в «Автобіографії»: дочці Насті потрібно було продовжувати навчання в гімназії.
-року Борис Дмитрович назавжди залишив Олексіївку. У повісті «Сонячний промінь» увіковічив її пейзаж. Цей рік став завершальним і в його педагогічній діяльності. Зі своїми ж учнями він ще довго листувався. Із сумом вони відгукнулися потім і на смерть письменника.
+року Борис Дмитрович назавжди залишив Олексіївку. Цей рік став завершальним і в його педагогічній діяльності. Зі своїми ж учнями він ще довго листувався. Із сумом вони відгукнулися потім і на смерть письменника.
-Літував у батька на хуторі, а восени Б.Грінченко погодився на пропозицію чернігівського адвоката І.Шрага посісти посаду діловода оціночної комісії Чернігівської земської управи.
+Літував Б. Грінченко у батька на хуторі, а восени погодився на пропозицію чернігівського адвоката І. Шрага посісти посаду діловода оціночної комісії Чернігівської земської управи.
 ==Фото==

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 |[[Мовчун Антоніна Іванівна]]. НДЛ грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка
 |}
-=Луганщина, 1887 – 1893рр.=
+=Луганщина, 1887 – 1893 рр.=
 [[Файл:Kabinet20121123.jpg|240px|thumb|left|Борис в кабінеті]]
 [[Файл:RidneSlovo2012123.jpg|200px|thumb|right|Читанка]]
 [[Файл:Kvutka20121123.jpg|200px|thumb|right|Квитка]]
-Школа була нова, світла, чисто пофарбована, добре обладнана: на стінах – географічні карти й таблиці з природознавства, у бібліотеці – чимало книжок, глобусів, колекцій, передплачувалися газети та журнали «Вестник Европы», «Свет», «Родник», «Мир Божий».
+Школа в с. Олексіївка була нова, світла, чисто пофарбована, добре обладнана: на стінах – географічні карти й таблиці з природознавства, у бібліотеці – чимало книжок, глобусів, колекцій, передплачувалися газети та журнали «Вестник Европы», «Свет», «Родник», «Мир Божий».
 Марія Миколаївна пошила та вишила собі, Насті і Борису сорочки з грубого полотна, бо учні соромилися свого одягу. Тож щоб школярі наслідували їхній приклад, Марія і Настя одяглися ще й у керсетки. І цей зовнішній вигляд дітей змінив школу. У спогадах М.Загірньої читаємо, що «дівчата у вишиваних сорочках, у керсетках, у намисті, із стрічками на голові, з кісниками в косі були дуже любі».

← Попередня версія		Версія за 10:07, 19 березня 2013
Рядок 52:		Рядок 52:
	*[[Віртуальний музей/Херсон\|Віртуальний музей: Херсон]]		*[[Віртуальний музей/Херсон\|Віртуальний музей: Херсон]]
	*[[Віртуальний музей/Чернігів\|Віртуальний музей: Чернігів]]		*[[Віртуальний музей/Чернігів\|Віртуальний музей: Чернігів]]
		+
		+
		+	[[Категорія:Віртуальний музей]]

← Попередня версія		Версія за 21:23, 26 січня 2013
Рядок 46:		Рядок 46:
	\|[[Файл:RichkaBila20121123.jpg\|200px\|thumb\|left\|Річка Біла]]		\|[[Файл:RichkaBila20121123.jpg\|200px\|thumb\|left\|Річка Біла]]
	\|}		\|}
		+
		+	==Див. також==
		+	*[[Віртуальний музей/Слобожанщина\|Віртуальний музей: Слобожанщина]]
		+	*[[Віртуальний музей/Харків\|Віртуальний музей: Харків]]
		+	*[[Віртуальний музей/Херсон\|Віртуальний музей: Херсон]]
		+	*[[Віртуальний музей/Чернігів\|Віртуальний музей: Чернігів]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{Шаблон:Віртуальний музей/Меню}}
-<p style="text-align:right; font-weight:bold">Антоніна Мовчун. НДЛ грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка</p>
+{|class="wikitable" style="font-weight:bold; font-size:14px; background-color:#d7fff1" width="100%"
 =Луганщина, 1887 – 1893рр.=
 [[Файл:Kabinet20121123.jpg|240px|thumb|left|Борис в кабінеті]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-{||cellpadding="1" style="margin-bottom:5 px;"
+{{Шаблон:Віртуальний музей/Меню}}
-|style="text-align:center; padding: 0.1em 0.1em; background-color:#66cdaa; border:1px solid #AAAAAA; border-right:1; -moz-border-radius:10px" |
-{|border="0" cellpadding="5"
-|- style="background-color:#d7fff1; text-align:center;" |
-|<FONT face="Courier New" size="3"> [[Віртуальний музей|Головна]]</font>
-|<FONT face="Courier New" size="3">[[Віртуальний музей/Координатори|Координатори]]</font>
-|<FONT face="Courier New" size="3">[[Обговорення:Віртуальний музей|Обговорення]]</font>
-|<FONT face="Courier New" size="3">[[Віртуальний музей/Новини|Новини]]</font>
-|}
-|}
 <p style="text-align:right; font-weight:bold">Антоніна Мовчун. НДЛ грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка</p>
 =Луганщина, 1887 – 1893рр.=