Віртуальний музей/Київ - Історія редагувань

I.yakovleva в 19:33, 1 червня 2023

2023-06-01T19:33:29Z

I.yakovleva в 19:31, 1 червня 2023

2023-06-01T19:31:45Z

L.kozachuk в 10:07, 19 березня 2013

2013-03-19T10:07:31Z

Matasar.ei в 09:59, 18 лютого 2013

2013-02-18T09:59:43Z

Matasar.ei в 09:57, 18 лютого 2013

2013-02-18T09:57:54Z

L.kozachuk в 07:57, 13 лютого 2013

2013-02-13T07:57:04Z

L.kozachuk в 07:46, 13 лютого 2013

2013-02-13T07:46:54Z

Matasar.ei в 20:47, 12 лютого 2013

2013-02-12T20:47:24Z

L.kozachuk в 10:20, 12 лютого 2013

2013-02-12T10:20:34Z

L.kozachuk в 10:19, 12 лютого 2013

2013-02-12T10:19:14Z

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 '''Київський період життя Бориса Грінченка''' ('''1902 – 1909 рр.''') пов'язаний насамперед із роботою над [[«Словарь_української_мови»|Словником]].
-На початку літа '''1902 року''' Грінченки оселилися на вул. Паньківській, 8([http://wiki.kmpu.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Memorial_2_1202.jpg фото будинку]). Ця частина Києва - Володимирська вулиця з прилеглою Паньківщиною, - завдячуючи університету св. Володимира і розташованим на ній гімназіям, вважалася районом інтелігенції.
+На початку літа '''1902 року''' Грінченки оселилися на вул. Паньківській, 8 ([http://wiki.kmpu.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Memorial_2_1202.jpg фото будинку]). Ця частина Києва - Володимирська вулиця з прилеглою Паньківщиною, - завдячуючи університету св. Володимира і розташованим на ній гімназіям, вважалася районом інтелігенції.
 Історія Словника, що приніс Б. Грінченкові найбільше слави, тривала довго. Над Словником ще в '''60-х рр ХІХ ст.''' розпочав роботу [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%88_%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D0%BD_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 П. Куліш]. Літ, мабуть, із тридцять над ним працювали київські гуртки та громадки, особливо студентські, київські літератори та вчені. Мабуть, на кінець ХІХ ст. важко було б назвати того з українських діячів, хто б не зробив внеску у формування картотеки. Зрештою на поч. ХХ ст.
@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 У '''1906 році''' Словник було відзначено другою премією [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 М. Костомарова].
-Київський період Б. Грінченка ознаменований також активізацією його громадської роботи, пов’язаної із товариством [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0 «Просвіта»] та організацією української преси. У '''1905 р.''' ним заснована газета [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%B0_%28%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0%29 «Громадська Думка»], яку '''1906 р.''' заборонили, а самого Б. Грінченка заарештували. Після закриття газети з '''1906 р.''' налагоджено випуск [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%28%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0%29 «Ради»] та літературно-громадського журналу «Нова Громада» ('''1906 р.'''). У фондах Музею зберігається річний комплект журналу.
+Київський період Б. Грінченка ознаменований також активізацією його громадської роботи, пов’язаної із товариством [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0 «Просвіта»] та організацією української преси.
 '''1907 р.''' над «Просвітою» нависла загроза закриття. Б. Грінченка було знову заарештовано. Його сусідами по камері була [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D1%81%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Леся Українка] з сестрою [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%B0%D1%87-%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8E%D0%BA_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Ольгою]. У Либідському жандармському участку потрапив у камеру, в якій сиділа раніше донька Настя: зрозумів це, знайшовши її напис на стіні.
@@ Рядок 23: / Рядок 24: @@
 Титанічна робота без вихідних і відпусток, пережите горе спровокували в Грінченка вибух пригаслого туберкульозу. Лікування в Будаївці (Боярці) не допомогло.
-У '''серпні 1909 року''' Грінченко склав заповіт (духівницю). Все своє майно Грінченко заповідав товариству «Просвіта». На кошти від видань творів і поставлених спектаклів «Просвіта» повинна була збудувати (в Києві чи в селі) українську школу імені Володимира Грінченка, а також підтримувати в порядку могили «дочки моєї Анастасії Борисівни Грінченко і її сина, мого внука Володимира Грінченка». Бібліотека мала б зберігатися як єдиний фонд і не змішуватися із загальною бібліотекою «Просвіти». На жаль, волі письменника не виконали.
+У '''серпні 1909 року''' Грінченко склав заповіт (духівницю). Все своє майно Грінченко заповідав товариству «Просвіта». На кошти від видань творів і поставлених спектаклів «Просвіта» повинна була збудувати (в Києві чи в селі) українську школу імені Володимира Грінченка, а також підтримувати в порядку могили «дочки моєї Анастасії Борисівни Грінченко і її сина, мого внука Володимира Грінченка». Бібліотека мала б зберігатися як єдиний фонд і не змішуватися із загальною бібліотекою «Просвіти».
 У '''вересні 1909 року''' Борис із вірною супутницею Марією виїхав на лікування в Італію. «Може, пишна блакить / І широкеє море / Зможуть болі втишить, / Вколисать моє горе….», – написав перед поїздкою. Виїжджав за здоров’ям, за теплом, а виявилося – у вічність…

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 |}
-'''Київський період''' життя ('''1902 – 1909 рр.''') пов'язаний насамперед із роботою над [[«Словарь_української_мови»|Словником]].
+'''Київський період життя Бориса Грінченка''' ('''1902 – 1909 рр.''') пов'язаний насамперед із роботою над [[«Словарь_української_мови»|Словником]].
-Володимирська вулиця з прилеглою Паньківщиною, завдячуючи університету св. Володимира і гімназіям, вважалася районом інтелігенції. Тут, на вул. Паньківській, 8 на початку літа '''1902 року''' оселилися Грінченки ([http://wiki.kmpu.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Memorial_2_1202.jpg фото будинку]).
+На початку літа '''1902 року''' Грінченки оселилися на вул. Паньківській, 8([http://wiki.kmpu.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Memorial_2_1202.jpg фото будинку]). Ця частина Києва - Володимирська вулиця з прилеглою Паньківщиною, - завдячуючи університету св. Володимира і розташованим на ній гімназіям, вважалася районом інтелігенції.
-[http://uk.wikipedia.org/wiki/Кіевская_старина «Киевская старина»] оголосила про те, що додатком до неї буде виходити український словник. Але невдовзі стало зрозуміло, що виконати цю роботу зможе самовіддана в праці, патріотична й сильна особистість. Таким єдиним працівником і був [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Б.Грінченко].
+Історія Словника, що приніс Б. Грінченкові найбільше слави, тривала довго. Над Словником ще в '''60-х рр ХІХ ст.''' розпочав роботу [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%88_%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D0%BD_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 П. Куліш]. Літ, мабуть, із тридцять над ним працювали київські гуртки та громадки, особливо студентські, київські літератори та вчені. Мабуть, на кінець ХІХ ст. важко було б назвати того з українських діячів, хто б не зробив внеску у формування картотеки. Зрештою на поч. ХХ ст.
-Історія Словника, що приніс Б.Грінченкові найбільше слави, сягає досить тривалого часу. Над Словником ще в '''60-х рр ХІХ ст.''' розпочав роботу [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%88_%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D0%BD_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 П.Куліш]. Літ, мабуть, із тридцять над цим словником працювали київські гуртки та громадки, особливо студентські, київські літератори та вчені. Мабуть, на кінець ХІХ ст. важко було б назвати того з українських діячів, хто б не зробив внеску у формування картотеки. Редакція поставила перед письменником дуже жорсткі умови: словник мав бути закінченим до '''1 листопада 1904 року''' і виставлений на академічний конкурс. Б.Грінченкові дали всього 49 тис. слів («А це мізерія перед справжніми скарбами нашої мови! »).
+Часу було так мало, що останні півтора роки Борисові й Марії «доводилося сидіти над ним 10-11 год. щоденно». Грінченки покинули не тільки всяку роботу, а й читання та листування. Письменника не зупиняла відмова редакції виділити додаткові кошти на виписування слів. Цю роботу, доки він редагував, безкоштовно робила Марія Загірня.
-Часу було так мало, що останні років півтора Борисові й Марії «доводилося сидіти над ним 10-11 год. щоденно». Грінченки закинули не тільки всяку роботу, а й читання та листування. Письменника не зупиняла відмова редакції виділити кошти на виписування слів. Цю роботу, доки він редагував, безкоштовно робила Марія Загірня.
+У '''1906 році''' Словник було відзначено другою премією [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 М. Костомарова].
-Праця над словником була завершена до визначеного терміну. Словник – це свідчення наукового подвигу Б.Грінченка та його дружини. Вони виконали за короткий термін роботу, яку чи й змогла б здійснити ціла наукова установа.
-У '''1906 році''' Словник було відзначено другою премією [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 М.Костомарова].
+Київський період Б. Грінченка ознаменований також активізацією його громадської роботи, пов’язаної із товариством [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0 «Просвіта»] та організацією української преси. У '''1905 р.''' ним заснована газета [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%B0_%28%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0%29 «Громадська Думка»], яку '''1906 р.''' заборонили, а самого Б. Грінченка заарештували. Після закриття газети з '''1906 р.''' налагоджено випуск [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%28%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0%29 «Ради»] та літературно-громадського журналу «Нова Громада» ('''1906 р.'''). У фондах Музею зберігається річний комплект журналу.
-Київський період Б.Грінченка ознаменований активізацією його громадської роботи, пов’язаної із товариством [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0 «Просвіта»] та організацією української преси. У '''1905 р.''' виходила заснована ним газета [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%B0_%28%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0%29 «Громадська Думка»], яку '''1906 р.''' закрили, а Б.Грінченка заарештували. Після її закриття з '''1906 р.''' налагоджено випуск [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%28%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0%29 «Ради»], літературно-громадського журналу «Нова Громада» ('''1906 р.'''). У фондах Музею наявний річний комплект журналу.
-'''1907 р.''' над «Просвітою» нависла загроза закриття, Б.Грінченка було знову заарештовано. Його сусідами по камері була [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D1%81%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Леся Українка] з сестрою. У Либідському жандармському участку потрапив у камеру, в якій сиділа раніше Настя: знайшов її напис на стіні.
+'''1907 р.''' над «Просвітою» нависла загроза закриття. Б. Грінченка було знову заарештовано. Його сусідами по камері була [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D1%81%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Леся Українка] з сестрою [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%B0%D1%87-%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8E%D0%BA_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Ольгою]. У Либідському жандармському участку потрапив у камеру, в якій сиділа раніше донька Настя: зрозумів це, знайшовши її напис на стіні.
-'''1908 рік''' – рік страшних випробувань для Б.Грінченка. Марії зробили складну операцію, Настю, в якої ледь душа трималася в тілі, під вікнами квартири вартували жандарми. '''1 жовтня 1908р.''' 23-річна Настя померла. У '''лютому 1909 р.''' – її крихітний син. У цьому році померла і мати письменника, яку він дуже любив.
+'''1908 рік''' – рік страшних випробувань для Б. Грінченка. Марії зробили складну операцію, Настю, в якої ледь душа трималася в тілі, під вікнами квартири вартували жандарми. '''1 жовтня 1908 р.''' 23-річна Настя померла. У '''лютому 1909 р.''' помер і її крихітний син Воля.
 Титанічна робота без вихідних і відпусток, пережите горе спровокували в Грінченка вибух пригаслого туберкульозу. Лікування в Будаївці (Боярці) не допомогло.
-У '''серпні 1909 року''' Грінченко складає заповіт (духівницю). Все своє майно Грінченко заповідав товариству «Просвіта». На кошти від видань його творів і поставлених спектаклів «Просвіта» повинна збудувати українську школу в Києві чи в селі імені Володимира Грінченка, а також підтримувати в постійному порядку могили «дочки моєї Анастасії Борисівни Грінченко і її сина, мого внука Володимира Грінченка». Бібліотека мала б зберігатися як єдиний фонд і не змішуватися із загальною бібліотекою «Просвіти». На жаль, ми не виконали його волі й досі.
+У '''серпні 1909 року''' Грінченко склав заповіт (духівницю). Все своє майно Грінченко заповідав товариству «Просвіта». На кошти від видань творів і поставлених спектаклів «Просвіта» повинна була збудувати (в Києві чи в селі) українську школу імені Володимира Грінченка, а також підтримувати в порядку могили «дочки моєї Анастасії Борисівни Грінченко і її сина, мого внука Володимира Грінченка». Бібліотека мала б зберігатися як єдиний фонд і не змішуватися із загальною бібліотекою «Просвіти». На жаль, волі письменника не виконали.
-На позичені батьком 1000 крб. Борис і Марія у '''вересні 1909 року''' їдуть на лікування в Італію. «Може, пишна блакить / І широкеє море / Зможуть болі втишить, / Вколисать моє горе….», – написав перед поїздкою. Виїжджав за здоров’ям, за теплом, а виявилося – у вічність…
+У '''вересні 1909 року''' Борис із вірною супутницею Марією виїхав на лікування в Італію. «Може, пишна блакить / І широкеє море / Зможуть болі втишить, / Вколисать моє горе….», – написав перед поїздкою. Виїжджав за здоров’ям, за теплом, а виявилося – у вічність…
 ==Фото==

← Попередня версія		Версія за 10:07, 19 березня 2013
Рядок 49:		Рядок 49:
	*[[Віртуальний музей/Херсон\|Віртуальний музей: Херсон]]		*[[Віртуальний музей/Херсон\|Віртуальний музей: Херсон]]
	*[[Віртуальний музей/Луганщина\|Віртуальний музей: Луганщина]]		*[[Віртуальний музей/Луганщина\|Віртуальний музей: Луганщина]]
		+
		+
		+	[[Категорія:Віртуальний музей]]

← Попередня версія		Версія за 09:59, 18 лютого 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	{{Шаблон:Віртуальний музей/Меню}}
		+	{\|class="wikitable" style="font-weight:bold; font-size:14px; background-color:#d7fff1" width="100%"
		+	\|[[Мовчун Антоніна Іванівна]]. НДЛ грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка
		+	\|}
		+
	'''Київський період''' життя ('''1902 – 1909 рр.''') пов'язаний насамперед із роботою над [[«Словарь_української_мови»\|Словником]].		'''Київський період''' життя ('''1902 – 1909 рр.''') пов'язаний насамперед із роботою над [[«Словарь_української_мови»\|Словником]].
	Володимирська вулиця з прилеглою Паньківщиною, завдячуючи університету св. Володимира і гімназіям, вважалася районом інтелігенції. Тут, на вул. Паньківській, 8 на початку літа '''1902 року''' оселилися Грінченки ([http://wiki.kmpu.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Memorial_2_1202.jpg фото будинку]).		Володимирська вулиця з прилеглою Паньківщиною, завдячуючи університету св. Володимира і гімназіям, вважалася районом інтелігенції. Тут, на вул. Паньківській, 8 на початку літа '''1902 року''' оселилися Грінченки ([http://wiki.kmpu.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Memorial_2_1202.jpg фото будинку]).

← Попередня версія		Версія за 09:57, 18 лютого 2013
Рядок 40:		Рядок 40:

	==Див. також==		==Див. також==
		+	*[[Віртуальний музей/Слобожанщина\|Віртуальний музей: Слобожанщина]]
		+	*[[Віртуальний музей/Харків\|Віртуальний музей: Харків]]
		+	*[[Віртуальний музей/Херсон\|Віртуальний музей: Херсон]]
		+	*[[Віртуальний музей/Луганщина\|Віртуальний музей: Луганщина]]

← Попередня версія		Версія за 20:47, 12 лютого 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Київський період''' життя ('''1902 – 1909 рр.''') пов'язаний насамперед із роботою над Словником.	+	'''Київський період''' життя ('''1902 – 1909 рр.''') пов'язаний насамперед із роботою над [[«Словарь_української_мови»\|Словником]].
	Володимирська вулиця з прилеглою Паньківщиною, завдячуючи університету св. Володимира і гімназіям, вважалася районом інтелігенції. Тут, на вул. Паньківській, 8 на початку літа '''1902 року''' оселилися Грінченки (фото будинку).		Володимирська вулиця з прилеглою Паньківщиною, завдячуючи університету св. Володимира і гімназіям, вважалася районом інтелігенції. Тут, на вул. Паньківській, 8 на початку літа '''1902 року''' оселилися Грінченки (фото будинку).

@@ Рядок 12: / Рядок 12: @@
 Київський період Б.Грінченка ознаменований активізацією його громадської роботи, пов’язаної із товариством [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0 «Просвіта»] та організацією української преси. У '''1905 р.''' виходила заснована ним газета [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%B0_%28%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0%29 «Громадська Думка»], яку '''1906 р.''' закрили, а Б.Грінченка заарештували. Після її закриття з '''1906 р.''' налагоджено випуск «Ради», літературно-громадського журналу «Нова Громада» ('''1906 р.'''). У фондах Музею наявний річний комплект журналу.
-'''1907 р.''' над «Просвітою» нависла загроза закриття, Б.Грінченка було знову заарештовано. Його сусідами по камері була Леся Українка з сестрою. У Либідському жандармському участку потрапив у камеру, в якій сиділа раніше Настя: знайшов її напис на стіні.
+'''1907 р.''' над «Просвітою» нависла загроза закриття, Б.Грінченка було знову заарештовано. Його сусідами по камері була [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D1%81%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Леся Українка] з сестрою. У Либідському жандармському участку потрапив у камеру, в якій сиділа раніше Настя: знайшов її напис на стіні.
 '''1908 рік''' – рік страшних випробувань для Б.Грінченка. Марії зробили складну операцію, Настю, в якої ледь душа трималася в тілі, під вікнами квартири вартували жандарми. '''1 жовтня 1908р.''' 23-річна Настя померла. У '''лютому 1909 р.''' – її крихітний син. У цьому році померла і мати письменника, яку він дуже любив.