Imsvyrydchenko.if20 в 11:35, 29 вересня 2021

2021-09-29T11:35:30Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Вубратися, -беруся, -решся, '''''гл. '''''= Убратися. '''''Вубралась теща у вовчинки. ''Мет. 191. [[Ка...

2012-07-29T16:36:36Z

Створена сторінка: '''Вубратися, -беруся, -решся, '''''гл. '''''= Убратися. '''''Вубралась теща у вовчинки. ''Мет. 191. [[Ка...

Нова сторінка

'''Вубратися, -беруся, -решся, '''''гл. '''''= Убратися. '''''Вубралась теща у вовчинки. ''Мет. 191.
[[Категорія:Ву]]

← Попередня версія		Версія за 11:35, 29 вересня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Вубратися, -беруся, -решся, '''''гл. '''''= Убратися. '''''Вубралась теща у вовчинки. ''Мет. 191.	+	'''Вубратися, -беруся, -решся, '''''гл. '''''= Убратися. '''''Вубралась теща у вовчинки. ''Мет. 191.
		+	== Сучасні словники ==
		+	=== Академічний тлумачний словник ===
		+	Убратися
		+
		+	1. Одягатися взагалі або певним чином (відповідно до якоїсь події, якогось свята і т. ін.). Смутна і невесела убиралася у своїй хаті панна хорунжівна, Йосиповна Олена (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 211); — Чого це пан Купа задля чумаків так убирається? — пошепки спитав Михайлик (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 23).
		+	// Одягатися гарно, наряджатися. Хороша була та Катря. Було, оце, як убереться — єдиначка, то вже нічого не жалували для неї, — плахта на їй шовкова, хустка з золотими квітами, з золотою габою, — зав'яже, а з правого боку квіточка (Марко Вовчок, I, 1955, 182).
		+	* Образно. Так для сонечка осінь убралася, мов цариця у свято врочистеє, все, що є на сім світі найкращого, все зібрала на пишний убір (Леся Українка, I, 1951, 226).
		+	// Мати звичку носити якийсь одяг, одягатися певним чином. Старий кавалер.. убирався по-старосвітському, носив превисокий циліндр на голові, трохи не до хмар, ще й якогось рудого, кофейного кольору, і все збирався женитись (Нечуй-Левицький, II, 1956, 400).
		+	// Одягатися певним чином, удаючи з себе когось. — Папа кажуть, що й вони грали, — сміливо обертаючись до Балабухи, промовила Олеся. — Та ще й убирались за панну (Нечуй-Левицький, III, 1956, 44); Доню, давно готові шати для царівни, але вона десь бавилась химерна, убравшися для жарту за жебрачку (Леся Українка, III, 1952, 244).
		+
		+	2. Прикрашати себе чим-небудь. — Було, як уберуся в квітки та в стрічки, то всі парубки на мене очі витріщають (Нечуй-Левицький, II, 1956, 106); — Я така рада. У квітки вбралась, у намисто, кожушанку наділа, стьожки почепила — пішла (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 28).
		+
		+	3. Вкриватися листям, квітками і т. ін. Далекі скелі, всі у заломах, м'яко убрались в зелень і виглядали, наче старий, потертий місцями оксамит (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 290); — Розтануть сніги, Все оживе, заспіва навкруги... В цвіт уберуться і ниви, і луки, Тихо замовкнуть, забудуться муки (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 208).
		+	// Вкриватися шаром чого-небудь (снігу, інею тощо). Мороз береться, мабуть, дужче, бо вбрались в іній дерева (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 27).
		+
		+	4. Забруднитися або обсипатися, вимазатися чим-небудь. Зо всього маху вона грякнулася на землю, розбила ніс, убралася у куряву (Панас Мирний, I, 1954, 66).
		+	// Торкаючись чогось липкого, чіпкого і т. ін., набрати на себе. Підеш у сад — так в реп'яхи і вберешся, — колючий зробився [сад], мов їжак (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 54); Не ходити ж йому нетіпахою, бо тоді люди все на Катрю звернуть. Мовляв, жінка діжу місила, а чоловік у тісто вбрався (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 323).
		+
		+	5. Споряджатися, лаштуватися кудись. Убирайся, молодий козаче, — Завтра, завтра похід буде! (Народна лірика, 1956, 27); Сонечко звернуло вже на полудень, як Мелашка та Горпина, поприв'язувавши шапки на копах, стали убиратися додому (Любов Яновська, I, 1959, 142); Одного разу сиджу я — бачу, мій дяк іде; устаю і радію йому, та бачу, він у дорогу убрався (Марко Вовчок, VI, 1956, 259).
		+
		+	УБИРАТИСЯ 2 (ВБИРАТИСЯ), аюся, аєшся, недок.
		+
		+	Не гаючись іти, від'їжджати звідкись; забиратися. [Хор:] Який соцький ти без бляхи! Геть же швидше на всі шляхи, Геть же, к бісу убирайся (Марко Кропивницький, II, 1958, 103); [Олекса:] Та я казав йому [Сербину], щоб не смів він ходить за нами, щоб убиравсь своєю дорогою (Степан Васильченко, III, 1960, 16); Еней же з бабою старою, То сяк, то так, попід рукою, Тихенько од бровка убравсь (Іван Котляревський, I, 1952, 134); — Та я й сам рад звідси заздалегідь убратися (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 187).
		+
		+	=== Онлайн-бібліотека "Горох" ===
		+	убра́тись - одягтися
		+
		+	убра́тись - забратися геть
		+
		+	убра́тись - прибрати
		+
		+	== Цитати з літератури ==
		+	"Тiльки...- Вiн окинув нас поглядом.- Убратися вам треба" (Нестайко Всеволод "Загадка старого клоуна")
		+
		+	"Поміж ними то там, то там тяглися з землі молоді парості, тонкі та гнучкі, чекаючи простору та сонячного світу, щоб і собі убратися у силу і буйнути навперейми з своїми дідами" (Мирний Панас "Повія")
		+
		+	"— Та я й сам рад звідси заздалегідь убратися" (Куліш Пантелеймон Олександрович "Чорна Рада")
		+
		+	"«Пречудна дівчина, — думав сам собі Готліб, — а яка гарна, а яка чемна! І з простим вуглярчуком заговорила! Але що вона розуміла під тим: «дома мене побачиш! Чи се значить: приходь? Ех, коби мені убратися в що по-людськи! Ну, але треба старатися!»" (Франко Іван Якович "Борислав сміється")
		+
		+	== Ілюстрації ==
		+	[[Файл:Вбиратися1.jpg]]
		+	[[Файл:Вбиратися2.jpg]]
		+	[[Файл:Вбиратися3.jpg]]
	[[Категорія:Ву]]		[[Категорія:Ву]]

Вубратися - Історія редагувань

Imsvyrydchenko.if20 в 11:35, 29 вересня 2021

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Вубратися, -беруся, -решся, '''''гл. '''''= Убратися. '''''Вубралась теща у вовчинки. ''Мет. 191. [[Ка...