Ворота - Історія редагувань

Юлія Коваль в 06:10, 20 грудня 2013

2013-12-20T06:10:23Z

Юлія Коваль в 06:09, 20 грудня 2013

2013-12-20T06:09:39Z

Юлія Коваль в 05:58, 20 грудня 2013

2013-12-20T05:58:52Z

Юлія Коваль в 05:57, 20 грудня 2013

2013-12-20T05:57:33Z

Юлія Коваль в 05:56, 20 грудня 2013

2013-12-20T05:56:39Z

Юлія Коваль в 05:51, 20 грудня 2013

2013-12-20T05:51:01Z

Юлія Коваль в 05:50, 20 грудня 2013

2013-12-20T05:50:07Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Ворота, -ріт, '''''мн. ''Ворота. ''Голий іде вороти вузькі. ''Ном. № 1473. Части воротъ: '''стовпи ''...

2012-07-29T16:34:20Z

Створена сторінка: '''Ворота, -ріт, '''''мн. ''Ворота. ''Голий іде вороти вузькі. ''Ном. № 1473. Части воротъ: '''стовпи ''...

Нова сторінка

'''Ворота, -ріт, '''''мн. ''Ворота. ''Голий іде вороти вузькі. ''Ном. № 1473. Части воротъ: '''стовпи '''— столбы, къ которымъ прикрѣплены ворота, '''стовпці '''— вертикальные брусья, въ которыхъ укрѣплены горизонтальныя '''ворітниці'''; отъ верхушки одного '''стовпця '''до низу другого идетъ діагональю планка, прибитая для большей крѣпости воротъ и называемая '''перепонка'''. Харьк. у. (Лобод.). Ум. '''Ворітка, ворітця, ворітенька, ворітечка, ворітонька, воріточка. '''''Бігла чечітка поперед ворітка. ''Ном. стр. 302, № 429.
[[Категорія:Во]]

@@ Рядок 90: / Рядок 90: @@
 *[http://wek.kiev.ua/uk/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D1%96_%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0 Золоті ворота]
 Золоті ворота – головна брама стародавнього Києва.
-*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0 Брама]
+*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0 Брама], матеріал з Вікіпедії
 Бра́ма — великі ворота, здебільшого при монументальних спорудах.
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

← Попередня версія		Версія за 06:09, 20 грудня 2013
Рядок 84:		Рядок 84:
	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:ворота4.JPEG\|x140px]]		\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:ворота4.JPEG\|x140px]]
	\|}		\|}
		+
		+	==Див. також==
		+	*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%96%D1%83%D0%BC%D1%84%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0_(%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B2%D0%B0) Тріумфальна арка (Московські Тріумфальні ворота)]
		+	*[http://goldengate.sophiakievska.org/uk ЗОЛОТІ ВОРОТА]
		+	*[http://wek.kiev.ua/uk/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D1%96_%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0 Золоті ворота]
		+	Золоті ворота – головна брама стародавнього Києва.
		+	*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0 Брама]
		+	Бра́ма — великі ворота, здебільшого при монументальних спорудах.
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

← Попередня версія		Версія за 05:58, 20 грудня 2013
Рядок 75:		Рядок 75:

	*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''теля́ на но́ві воро́та''', зі сл. диви́тися, витріща́тися і под. 1. З повним нерозумінням. — Більшість, закінчивши гімназію, .. за рік-два забудуть читати по-грецьки, а на таблицю логарифмів дивитимуться, '''як теля на нові ворота''' (П. Колесник). 2. Здивовано, розгублено, спантеличено. — Сказано, знімай оте лахміття! Чого дивишся, '''як теля на нові ворота''' (І. Чендей); — Чого очі витріщила, '''як теля на нові ворота'''? — замахнувся гарапником Карпо (М. Стельмах); Дмитро глипає то на мене, то на Маринку, '''як теля на нові ворота''' (В. Речмедін); — Думаєш, тільки ти не впізнав? — привітався він (Крук) тепло й сердечно.— Позавчора навіть рідна сестра дивилась на мене, '''мов теля на нові ворота''' (П. Козланюк). '''як коро́ва на нові́ воро́та'''. Бичковський витріщив на неї очі, '''як корова на нові ворота''', і, очевидячки, вагався: чи знайома, чи не знайома? (І. Нечуй-Левицький).		*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''теля́ на но́ві воро́та''', зі сл. диви́тися, витріща́тися і под. 1. З повним нерозумінням. — Більшість, закінчивши гімназію, .. за рік-два забудуть читати по-грецьки, а на таблицю логарифмів дивитимуться, '''як теля на нові ворота''' (П. Колесник). 2. Здивовано, розгублено, спантеличено. — Сказано, знімай оте лахміття! Чого дивишся, '''як теля на нові ворота''' (І. Чендей); — Чого очі витріщила, '''як теля на нові ворота'''? — замахнувся гарапником Карпо (М. Стельмах); Дмитро глипає то на мене, то на Маринку, '''як теля на нові ворота''' (В. Речмедін); — Думаєш, тільки ти не впізнав? — привітався він (Крук) тепло й сердечно.— Позавчора навіть рідна сестра дивилась на мене, '''мов теля на нові ворота''' (П. Козланюк). '''як коро́ва на нові́ воро́та'''. Бичковський витріщив на неї очі, '''як корова на нові ворота''', і, очевидячки, вагався: чи знайома, чи не знайома? (І. Нечуй-Левицький).
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:ворота1.JPEG\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:ворота2.JPEG\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:ворота3.JPEG\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:ворота4.JPEG\|x140px]]
		+	\|}

@@ Рядок 66: / Рядок 66: @@
 [http://slovopedia.org.ua/49/53394/356796.html '''Ворота''']
-'''не в ті воро́та заї́хати'''. Зробити, сказати не те, що треба, не так, як треба. '''Не в ті ворота заїхали'''. Пустіть! (А. Головко); — Ну що ви таке говорите! Щось '''не в ті ворота заїхали''' зі своїми висновками (З усн. мови).
+*'''не в ті воро́та заї́хати'''. Зробити, сказати не те, що треба, не так, як треба. '''Не в ті ворота заїхали'''. Пустіть! (А. Головко); — Ну що ви таке говорите! Щось '''не в ті ворота заїхали''' зі своїми висновками (З усн. мови).
-'''ні в тин ні (ані́) в воро́та'''. 1. Який нічого не вміє робити, ні на що не здатний. — А мій уже давно там (на війні), — сказав Духнович, батько якого був військовий лікар ..— Один оце я тільки — '''ні в тин ні в ворота''' (О. Гончар); // Не спроможний виконувати свої прямі обов’язки. Як працівник Матвій Нудота '''Ні в тин''', як кажуть, '''ні в ворота''' (С. Воскрекасенко); І на якого біса отаких тримають там у наросвіті? Воно ж тобі — '''ні в тин ні в ворота''' (Ю. Збанацький). 2. Нікуди не годиться, зі сл. говори́ти таке́(, що), каза́ти, таке́(, що) і т. ін. Нап’ється (Довбня), то ще ляпне таке, що ні в тин ні в ворота! (Панас Мирний); Таке верзе — '''ні в тин ні в ворота''' (Ю. Шовкопляс); Коли керівник не бореться з розкраданням державної власності,— це вже, як кажуть, '''ні в тин ні в ворота''' (З журналу).
+*'''ні в тин ні (ані́) в воро́та'''. 1. Який нічого не вміє робити, ні на що не здатний. — А мій уже давно там (на війні), — сказав Духнович, батько якого був військовий лікар ..— Один оце я тільки — '''ні в тин ні в ворота''' (О. Гончар); // Не спроможний виконувати свої прямі обов’язки. Як працівник Матвій Нудота '''Ні в тин''', як кажуть, '''ні в ворота''' (С. Воскрекасенко); І на якого біса отаких тримають там у наросвіті? Воно ж тобі — '''ні в тин ні в ворота''' (Ю. Збанацький). 2. Нікуди не годиться, зі сл. говори́ти таке́(, що), каза́ти, таке́(, що) і т. ін. Нап’ється (Довбня), то ще ляпне таке, що ні в тин ні в ворота! (Панас Мирний); Таке верзе — '''ні в тин ні в ворота''' (Ю. Шовкопляс); Коли керівник не бореться з розкраданням державної власності,— це вже, як кажуть, '''ні в тин ні в ворота''' (З журналу).
-'''ні в я́кі воро́та (две́рі) не лі́зе'''. Зовсім безглузде, нелогічне, непристойне і т. ін. що-небудь. Розмова дістала інший напрямок .. Курат почав патякати таке, що аж '''ні в які ворота не лізло''' (Переклад С. Масляка); // Не годиться; негарно, неприємно, непристойно і т. ін. Ти ще й смієшся?.. Ні, ти жартуєш! Це '''ні в які двері не лізе''' (М. Стельмах).
+*'''ні в я́кі воро́та (две́рі) не лі́зе'''. Зовсім безглузде, нелогічне, непристойне і т. ін. що-небудь. Розмова дістала інший напрямок .. Курат почав патякати таке, що аж '''ні в які ворота не лізло''' (Переклад С. Масляка); // Не годиться; негарно, неприємно, непристойно і т. ін. Ти ще й смієшся?.. Ні, ти жартуєш! Це '''ні в які двері не лізе''' (М. Стельмах).
-'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бара́н на но́ві́ воро́та''', зі сл. диви́тися, втелю́щитися, витріща́тися і под., зневажл. Спантеличено, виявляючи повне нерозуміння, здивування. Вночі, як ми (шевці) поснемо, встромить морду в книжку і дивиться, '''як баран на нові ворота''' (М. Чабанівський); Петро мовчав, тільки втелющився в Хлипала, '''мов баран на нові ворота''' (Ю. Збанацький). '''як козе́л на но́ві́ воро́та'''. — Воли в ярмі, та й ті ревуть…— гримнув на москаля, аж той свистати перестав. Дивиться на його (нього), '''як козел на нові ворота''' (Марко Вовчок). '''як теля́ на но́ві́ воро́та'''. Чого очі витріщила, '''як теля на нові ворота'''? — замахнувся гарапником Карпо (М. Стельмах).
+*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бара́н на но́ві́ воро́та''', зі сл. диви́тися, втелю́щитися, витріща́тися і под., зневажл. Спантеличено, виявляючи повне нерозуміння, здивування. Вночі, як ми (шевці) поснемо, встромить морду в книжку і дивиться, '''як баран на нові ворота''' (М. Чабанівський); Петро мовчав, тільки втелющився в Хлипала, '''мов баран на нові ворота''' (Ю. Збанацький). '''як козе́л на но́ві́ воро́та'''. — Воли в ярмі, та й ті ревуть…— гримнув на москаля, аж той свистати перестав. Дивиться на його (нього), '''як козел на нові ворота''' (Марко Вовчок). '''як теля́ на но́ві́ воро́та'''. Чого очі витріщила, '''як теля на нові ворота'''? — замахнувся гарапником Карпо (М. Стельмах).
-'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''теля́ на но́ві воро́та''', зі сл. диви́тися, витріща́тися і под. 1. З повним нерозумінням. — Більшість, закінчивши гімназію, .. за рік-два забудуть читати по-грецьки, а на таблицю логарифмів дивитимуться, '''як теля на нові ворота''' (П. Колесник). 2. Здивовано, розгублено, спантеличено. — Сказано, знімай оте лахміття! Чого дивишся, '''як теля на нові ворота''' (І. Чендей); — Чого очі витріщила, '''як теля на нові ворота'''? — замахнувся гарапником Карпо (М. Стельмах); Дмитро глипає то на мене, то на Маринку, '''як теля на нові ворота''' (В. Речмедін); — Думаєш, тільки ти не впізнав? — привітався він (Крук) тепло й сердечно.— Позавчора навіть рідна сестра дивилась на мене, '''мов теля на нові ворота''' (П. Козланюк). '''як коро́ва на нові́ воро́та'''. Бичковський витріщив на неї очі, '''як корова на нові ворота''', і, очевидячки, вагався: чи знайома, чи не знайома? (І. Нечуй-Левицький).
+*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''теля́ на но́ві воро́та''', зі сл. диви́тися, витріща́тися і под. 1. З повним нерозумінням. — Більшість, закінчивши гімназію, .. за рік-два забудуть читати по-грецьки, а на таблицю логарифмів дивитимуться, '''як теля на нові ворота''' (П. Колесник). 2. Здивовано, розгублено, спантеличено. — Сказано, знімай оте лахміття! Чого дивишся, '''як теля на нові ворота''' (І. Чендей); — Чого очі витріщила, '''як теля на нові ворота'''? — замахнувся гарапником Карпо (М. Стельмах); Дмитро глипає то на мене, то на Маринку, '''як теля на нові ворота''' (В. Речмедін); — Думаєш, тільки ти не впізнав? — привітався він (Крук) тепло й сердечно.— Позавчора навіть рідна сестра дивилась на мене, '''мов теля на нові ворота''' (П. Козланюк). '''як коро́ва на нові́ воро́та'''. Бичковський витріщив на неї очі, '''як корова на нові ворота''', і, очевидячки, вагався: чи знайома, чи не знайома? (І. Нечуй-Левицький).

← Попередня версія		Версія за 05:56, 20 грудня 2013
Рядок 63:		Рядок 63:
	[http://slovopedia.org.ua/57/53394/374034.html '''Ворота''']		[http://slovopedia.org.ua/57/53394/374034.html '''Ворота''']
	(-ріт) ''мн'':, ''крим''. Жіночі ґеніталії. БСРЖ, 107; СЖЗ, 28; ЯБМ, 192		(-ріт) ''мн'':, ''крим''. Жіночі ґеніталії. БСРЖ, 107; СЖЗ, 28; ЯБМ, 192
		+
		+	[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356796.html '''Ворота''']
		+
		+	'''не в ті воро́та заї́хати'''. Зробити, сказати не те, що треба, не так, як треба. '''Не в ті ворота заїхали'''. Пустіть! (А. Головко); — Ну що ви таке говорите! Щось '''не в ті ворота заїхали''' зі своїми висновками (З усн. мови).
		+
		+	'''ні в тин ні (ані́) в воро́та'''. 1. Який нічого не вміє робити, ні на що не здатний. — А мій уже давно там (на війні), — сказав Духнович, батько якого був військовий лікар ..— Один оце я тільки — '''ні в тин ні в ворота''' (О. Гончар); // Не спроможний виконувати свої прямі обов’язки. Як працівник Матвій Нудота '''Ні в тин''', як кажуть, '''ні в ворота''' (С. Воскрекасенко); І на якого біса отаких тримають там у наросвіті? Воно ж тобі — '''ні в тин ні в ворота''' (Ю. Збанацький). 2. Нікуди не годиться, зі сл. говори́ти таке́(, що), каза́ти, таке́(, що) і т. ін. Нап’ється (Довбня), то ще ляпне таке, що ні в тин ні в ворота! (Панас Мирний); Таке верзе — '''ні в тин ні в ворота''' (Ю. Шовкопляс); Коли керівник не бореться з розкраданням державної власності,— це вже, як кажуть, '''ні в тин ні в ворота''' (З журналу).
		+
		+	'''ні в я́кі воро́та (две́рі) не лі́зе'''. Зовсім безглузде, нелогічне, непристойне і т. ін. що-небудь. Розмова дістала інший напрямок .. Курат почав патякати таке, що аж '''ні в які ворота не лізло''' (Переклад С. Масляка); // Не годиться; негарно, неприємно, непристойно і т. ін. Ти ще й смієшся?.. Ні, ти жартуєш! Це '''ні в які двері не лізе''' (М. Стельмах).
		+
		+	'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бара́н на но́ві́ воро́та''', зі сл. диви́тися, втелю́щитися, витріща́тися і под., зневажл. Спантеличено, виявляючи повне нерозуміння, здивування. Вночі, як ми (шевці) поснемо, встромить морду в книжку і дивиться, '''як баран на нові ворота''' (М. Чабанівський); Петро мовчав, тільки втелющився в Хлипала, '''мов баран на нові ворота''' (Ю. Збанацький). '''як козе́л на но́ві́ воро́та'''. — Воли в ярмі, та й ті ревуть…— гримнув на москаля, аж той свистати перестав. Дивиться на його (нього), '''як козел на нові ворота''' (Марко Вовчок). '''як теля́ на но́ві́ воро́та'''. Чого очі витріщила, '''як теля на нові ворота'''? — замахнувся гарапником Карпо (М. Стельмах).
		+
		+	'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''теля́ на но́ві воро́та''', зі сл. диви́тися, витріща́тися і под. 1. З повним нерозумінням. — Більшість, закінчивши гімназію, .. за рік-два забудуть читати по-грецьки, а на таблицю логарифмів дивитимуться, '''як теля на нові ворота''' (П. Колесник). 2. Здивовано, розгублено, спантеличено. — Сказано, знімай оте лахміття! Чого дивишся, '''як теля на нові ворота''' (І. Чендей); — Чого очі витріщила, '''як теля на нові ворота'''? — замахнувся гарапником Карпо (М. Стельмах); Дмитро глипає то на мене, то на Маринку, '''як теля на нові ворота''' (В. Речмедін); — Думаєш, тільки ти не впізнав? — привітався він (Крук) тепло й сердечно.— Позавчора навіть рідна сестра дивилась на мене, '''мов теля на нові ворота''' (П. Козланюк). '''як коро́ва на нові́ воро́та'''. Бичковський витріщив на неї очі, '''як корова на нові ворота''', і, очевидячки, вагався: чи знайома, чи не знайома? (І. Нечуй-Левицький).

@@ Рядок 43: / Рядок 43: @@
 (''ст.слов. < давньопрусської'')
 '''1'''. Великий отвір для проїзду на огороджені подвір'я, садибу, парк, що закриваються стулками. Виконувалися з дерева чи металу, могли бути суцільними або ажурними. Своїм виглядом ворота узгоджувалися з архітектурним вирішенням огорожі (масивні й монументальні влаштовувалися у фортецях, легкі й багато декоровані — у палацових ансамблях, скромні — у незаможних садибах). Крім того, існували:
 ~ '''бар'єрні''' — дерев'яні ворота в тимчасових укріпленнях;
 ~ '''потрійні (о трьох щитах''') — з двома хвіртками обабіч широкого проїзду;
 ~ '''тріумфальні''' — окрема споруда, докл. див. тріумфальні ворота.
 ~ '''шлюзові''' — конструкції для закриття камер шлюзів.
 З давніх-давен ворота отримали символічний зміст, у Єгипті, Ассірії та інших країнах "охоронялись" скульптурами сфінксів, фараонів, шеду, грифонами та іншими апотропеями, які мали відганяти злих духів. З боків від входу до єрусалимського храму Соломона стояли два мідних стовпи: Воаз (сила) і Яхин (твердість), що означали "темряву" і "світло", а проходження через них — духовне народження або відродження. Їх увінчували вази з водою і вогнем, які символізували земне і божественне, зло і добро. Подібний алегоричний зміст ще раніше отримували єгипетські обеліски. У Стародавньому Римі цар Нума Помпілій збудував подвійну арку на чотирьох колонах з двома воротами, з яких одні називали "Ворота війни", що відкривались у військовий час і закривались у мирний. Там же знаходилась статуя дволикого Януса — бога часу, "входів і виходів", "кінців і початків". Вважається, що знамениті тріумфальні арки імператорських часів своїм походженням багато в чому пов'язані з цією спорудою. В християнській символі
 '''2'''. Проріз у стіні, який з'єднував зовнішній простір з приміщеннями споруди. Звичайно заповнювався дерев'яною рамою або металевими ґратами. Граючи важливу роль в композиції фасаду, підкреслювався урочистими архітектурними формами (порталом).

← Попередня версія		Версія за 05:50, 20 грудня 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Ворота, -ріт, '''''мн. ''Ворота. ''Голий іде вороти вузькі. ''Ном. № 1473. Части воротъ: '''стовпи '''— столбы, къ которымъ прикрѣплены ворота, '''стовпці '''— вертикальные брусья, въ которыхъ укрѣплены горизонтальныя '''ворітниці'''; отъ верхушки одного '''стовпця '''до низу другого идетъ діагональю планка, прибитая для большей крѣпости воротъ и называемая '''перепонка'''. Харьк. у. (Лобод.). Ум. '''Ворітка, ворітця, ворітенька, ворітечка, ворітонька, воріточка. '''''Бігла чечітка поперед ворітка. ''Ном. стр. 302, № 429.		'''Ворота, -ріт, '''''мн. ''Ворота. ''Голий іде вороти вузькі. ''Ном. № 1473. Части воротъ: '''стовпи '''— столбы, къ которымъ прикрѣплены ворота, '''стовпці '''— вертикальные брусья, въ которыхъ укрѣплены горизонтальныя '''ворітниці'''; отъ верхушки одного '''стовпця '''до низу другого идетъ діагональю планка, прибитая для большей крѣпости воротъ и называемая '''перепонка'''. Харьк. у. (Лобод.). Ум. '''Ворітка, ворітця, ворітенька, ворітечка, ворітонька, воріточка. '''''Бігла чечітка поперед ворітка. ''Ном. стр. 302, № 429.
	[[Категорія:Во]]		[[Категорія:Во]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0 '''Ворота''']
		+	-''рі́т, мн''.
		+
		+	1) Проїзд або прохід в огорожі між будівлями тощо, а також ворітниці, що його закривають; брама. Золоті ворота. \|\| Затвори шлюзів, які затримують воду на певному рівні. \|\| Вузький прохід, що ними йдуть судна між скелями, мілинами і т. ін.
		+	••
		+	Пові́тряні (морські́, сухопу́тні і т. ін.) воро́та — про аеропорт, автовокзал, залізничну станцію, річковий або морський порт (перен.).
		+	••
		+	Тріумфа́льні воро́та — архітектурна споруда у вигляді арки, збудована на честь якої-небудь знаменної події і т. ін.
		+	••
		+	Ца́рські воро́та — середні двері в церковному іконостасі.
		+
		+	2) Точно визначена частина поля спортивної команди, яку вона захищає, граючи у футбол і т. ін. з іншою командою.
		+
		+	3) ''анат''. Місце входу до органа або виходу з органа нервових волокон, кровоносних і лімфатичних судин. Ворота легенів. Ворота печінки.
		+
		+	4) ''мед''. Місце проникнення інфекції в організм.
		+
		+	[http://sum.in.ua/s/vorota '''Ворота'''], ріт, ''мн''.
		+
		+	1. Проїзд або прохід в огорожі між будівлями тощо, а також ворітниці, що його закривають; брама. Близько хата, де дівчина ворота одчинить (Тарас Шевченко, I, 1951, 7); При вході до кожного дворища стояли дві липи, між якими прив'язані були гарно плетені в усякі узори ворота (Іван Франко, VI, 1951, 27); Цукроварня маленька, будинків небагато, і величезна стіна з залізними воротами (Юрій Яновський, I, 1958, 125); * Образно. А ти, галицький Осмомисле Ярославе!.. Дунайські ворота зачиняєш (Панас Мирний, V, 1955, 271); В дротах було все поле перекопське. Розтягнувшись майже на одинадцять верст у довжину, вал перетинав перешийок від моря до моря, наглухо закриваючи північні ворота до Криму (Олесь Гончар, II, 1959, 388);
		+	// Затвори шлюзів, які затримують воду на певному рівні. Розкриваються останні ворота шлюзу: переді мною Хортиця і величава дуга греблі Дніпрогесу (Олександр Довженко, II, 1959, 65);
		+	// Вузький прохід, по якому йдуть судна між скелями, мілинами і т. ін.
		+	▲ '''Тріумфальні ворота''' — архітектурна споруда у вигляді арки, збудована на честь якої-небудь знаменної події і т. ін.
		+	♦ '''Ні в тин ні в ворота''', ''ірон''.: а) нікуди не годиться. — А мій уже давно там [на війні], — сказав Духнович, батько якого був військовий лікар.. — Один оце я тільки — ні в тин ні в ворота... (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 14); б) недоречно, не до ладу (сказати).
		+
		+	2. Точно визначена частина поля спортивної команди, яку вона захищає, граючи у футбол і т. ін. з іншою командою. Хлопці грали у футбола. Воротарем був Василь... М'яч летів просто на ворота (Олесь Донченко, IV, 1957, 184); Існує такий спортивний вислів: гра в одні ворота. Його можна почути, коли одна футбольна команда значно поступається силою перед іншою і не може стримати атак суперника (Вечірній Київ, 14.II 1961, 4).
		+
		+	3. ''анат''. Місце входу до органа або виходу з органа нервових волокон, кровоносних і лімфатичних судин. Ворота легенів; Ворота печінки.
		+
		+	4. ''мед''. Місце проникнення інфекції в організм. Той орган або ту тканину, через які хвороботворні мікроби проникають в організм, називають вхідними воротами (Підручник дезинфекції, 1953, 35).
		+
		+	[http://slovopedia.org.ua/31/53394/27766.html '''Ворота''']
		+	рама, уроч. врата, діал. (здебільшого плетені) ліса.
		+
		+	[http://slovopedia.org.ua/41/53394/263098.html '''Ворота''']
		+	мн., брама, в'їзд, ур. врата; (''тріюмфальні'') арка; ворітця, ворітечка.
		+
		+	[http://slovopedia.org.ua/44/53394/296485.html '''Ворота''']
		+	(''ст.слов. < давньопрусської'')
		+	'''1'''. Великий отвір для проїзду на огороджені подвір'я, садибу, парк, що закриваються стулками. Виконувалися з дерева чи металу, могли бути суцільними або ажурними. Своїм виглядом ворота узгоджувалися з архітектурним вирішенням огорожі (масивні й монументальні влаштовувалися у фортецях, легкі й багато декоровані — у палацових ансамблях, скромні — у незаможних садибах). Крім того, існували:
		+	~ '''бар'єрні''' — дерев'яні ворота в тимчасових укріпленнях;
		+	~ '''потрійні (о трьох щитах''') — з двома хвіртками обабіч широкого проїзду;
		+	~ '''тріумфальні''' — окрема споруда, докл. див. тріумфальні ворота.
		+	~ '''шлюзові''' — конструкції для закриття камер шлюзів.
		+	З давніх-давен ворота отримали символічний зміст, у Єгипті, Ассірії та інших країнах "охоронялись" скульптурами сфінксів, фараонів, шеду, грифонами та іншими апотропеями, які мали відганяти злих духів. З боків від входу до єрусалимського храму Соломона стояли два мідних стовпи: Воаз (сила) і Яхин (твердість), що означали "темряву" і "світло", а проходження через них — духовне народження або відродження. Їх увінчували вази з водою і вогнем, які символізували земне і божественне, зло і добро. Подібний алегоричний зміст ще раніше отримували єгипетські обеліски. У Стародавньому Римі цар Нума Помпілій збудував подвійну арку на чотирьох колонах з двома воротами, з яких одні називали "Ворота війни", що відкривались у військовий час і закривались у мирний. Там же знаходилась статуя дволикого Януса — бога часу, "входів і виходів", "кінців і початків". Вважається, що знамениті тріумфальні арки імператорських часів своїм походженням багато в чому пов'язані з цією спорудою. В християнській символі
		+	'''2'''. Проріз у стіні, який з'єднував зовнішній простір з приміщеннями споруди. Звичайно заповнювався дерев'яною рамою або металевими ґратами. Граючи важливу роль в композиції фасаду, підкреслювався урочистими архітектурними формами (порталом).
		+	'''3'''. Рухома конструкція для закриття великого прорізу, яка могла бути ґратчастою чи суцільною, виконувалась з різних матеріалів, а за характером відчинення ворота розрізнялись на одно- чи двостулкові, розсувні й підйомні. Звичайно і їхніх полотнищах передбачалась хвіртка для проходу людей. Площини нерідко прикрашались фільонками, різьбленням тощо.
		+
		+	[http://slovopedia.org.ua/47/53394/308294.html '''Ворота''']
		+	(''род''. воріт)
		+	1) ворота; поэз. врата
		+	2) анат. ворота
		+
		+	[http://slovopedia.org.ua/57/53394/374034.html '''Ворота''']
		+	(-ріт) ''мн'':, ''крим''. Жіночі ґеніталії. БСРЖ, 107; СЖЗ, 28; ЯБМ, 192