Вогонь - Історія редагувань

Ірина Ребитва в 19:44, 13 червня 2014

2014-06-13T19:44:15Z

Юлія Коваль в 19:50, 7 грудня 2013

2013-12-07T19:50:21Z

Юлія Коваль в 19:37, 7 грудня 2013

2013-12-07T19:37:42Z

Юлія Коваль в 19:33, 7 грудня 2013

2013-12-07T19:33:35Z

Юлія Коваль в 19:31, 7 грудня 2013

2013-12-07T19:31:15Z

Юлія Коваль в 19:28, 7 грудня 2013

2013-12-07T19:28:48Z

Юлія Коваль в 19:25, 7 грудня 2013

2013-12-07T19:25:32Z

Показати зміни

Юлія Коваль в 18:51, 7 грудня 2013

2013-12-07T18:51:27Z

Юлія Коваль в 18:44, 7 грудня 2013

2013-12-07T18:44:23Z

Юлія Коваль в 18:43, 7 грудня 2013

2013-12-07T18:43:51Z

← Попередня версія		Версія за 19:44, 13 червня 2014
Рядок 153:		Рядок 153:
	[[Категорія:Во]]		[[Категорія:Во]]

−	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/~~Університетський коледж~~]]	+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

@@ Рядок 139: / Рядок 139: @@
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вогонь4.JPEG|x140px]]
 |}
 ==Див. також==
-Додаткові відомості:
+*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%8C Вічний вогонь]
 [[Категорія:Во]]

@@ Рядок 135: / Рядок 135: @@
 |- valign="top"
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вогонь1.GIF|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вогонь2.JPEG|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вогонь3.JPEG|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вогонь4.JPEG|x140px]]
 |}
 ==Див. також==
 Додаткові відомості:
 [[Категорія:Во]]

@@ Рядок 134: / Рядок 134: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вогонь1.GIF|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]

@@ Рядок 79: / Рядок 79: @@
 *'''гра з вогне́м'''. Дуже небезпечні дії без урахування можливих наслідків; великий ризик. Він вважає, що наші літературні забавки — це небезпечне хлоп’яцтво, гра з вогнем, і така гра до добра не доведе (О. Гончар); Такі непродумані дії — гра з вогнем (З газети).
-'''гра́тися ('''рідше '''гра́ти, ба́витися''' і т. ін.) '''з вогне́м''', несхв. Поводитися необережно, займатися чимось небезпечним, не думаючи про наслідки; ризикувати. — Я прийшов попередити, щоб ви .. покинули '''гратися з вогнем''', бо потім пізно буде! (М. Стельмах); — Ой, хлопче, хлопче,— довірливо каже Роман,— '''не грайся з вогнем'''. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар); Він за ганебне діло взявся: з вогнем шпигун небесний грав (В. Сосюра); Пам’ять коротка у ворогів, грають з вогнем… (І. Цюпа); —Не грай, Оксано, з вогнем, бо ти, здається, й досі не знаєш, що таке життя (М. Стельмах); — Коли скажеш йому, щоб забув стежку до твого подвір’я? Бавишся, Марійко, з вогнем (А. Хорунжий). '''огне́м гра́ти'''. Почув, що Жука вже нема і не буде.— Таки здобувся свого… А й огнем же грав! — вимовив він, зітхнувши (Панас Мирний).
+*'''гра́тися ('''рідше '''гра́ти, ба́витися''' і т. ін.) '''з вогне́м''', несхв. Поводитися необережно, займатися чимось небезпечним, не думаючи про наслідки; ризикувати. — Я прийшов попередити, щоб ви .. покинули '''гратися з вогнем''', бо потім пізно буде! (М. Стельмах); — Ой, хлопче, хлопче,— довірливо каже Роман,— '''не грайся з вогнем'''. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар); Він за ганебне діло взявся: з вогнем шпигун небесний грав (В. Сосюра); Пам’ять коротка у ворогів, грають з вогнем… (І. Цюпа); —Не грай, Оксано, з вогнем, бо ти, здається, й досі не знаєш, що таке життя (М. Стельмах); — Коли скажеш йому, щоб забув стежку до твого подвір’я? Бавишся, Марійко, з вогнем (А. Хорунжий). '''огне́м гра́ти'''. Почув, що Жука вже нема і не буде.— Таки здобувся свого… А й огнем же грав! — вимовив він, зітхнувши (Панас Мирний).
 *'''з во́гником (з вогне́м'''). 1. зі сл. працюва́ти, роби́ти і т. ін. Захоплюючись, натхненно. З трибуни дедалі частіше звучать слова похвали, заклики рівнятися .. на молодого, перспективного спеціаліста-інженера, що працює з вогником,— Надію Очеретну (В. Козаченко); До праці Дмитро взявся '''з вогнем''' (М. Колесников). 2. Сповнений завзяття, енергії; палкий. Хороший чоловік Кузьма Петрович, душевний, '''з вогником''' у серці (М. Зарудний); Краще жінка '''з вогнем''', перцем і жадобою, аніж якась покірна розмазня (М. Стельмах).
@@ Рядок 117: / Рядок 117: @@
 *'''хай (неха́й) воно́ (він, вона́) (ясни́м вогне́м (по́лум’ям)) гори́ть / згори́ть (загори́ться'''). Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з якого-небудь приводу. — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— '''хай він згорить''', самий Пувичка (І. Микитенко). щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув (Карпець) скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах). вогне́м би я́сним горі́в. Плачинда .. прямує до кам’яниці, а краєчком ока бачить на даху благенькі рами Поляруша, '''вогнем би''' вони '''ясним горіли''' (М. Стельмах).
-*'''хоч на вогні́ (вогне́м) печи́''' кого. Що не роби кому-небудь. Такий уже чоловік був той Назар: усе йому жарти. Здається, хоч його на огні печи, він жартуватиме (Марко Вовчок); — І годі! Ні слова не скажу більш, Хоч ти мене вогнем печи (А. Головко).
+*'''хоч на вогні́ (вогне́м) печи́''' кого. Що не роби кому-небудь. Такий уже чоловік був той Назар: усе йому жарти. Здається, хоч його на огні печи, він жартуватиме (Марко Вовчок); — І годі! Ні слова не скажу більш, Хоч ти мене вогнем печи (А. Головко). хоч ріж (рі́жте) кого. Уживається для вираження впертості, непоступливості чи стійкості кого-небудь. — Не встає (верблюд)? — Спитав (чоловік). — '''Хоч ріж''' його, проклятого!.. (С. Олійник); — Не дам, каже, розписок, хоч ріжте, а то ще й на суді покажу, що нікому нічого не позичав (М. Старицький). хоч би рі́зали. — От мовчав би! — озвався Корній до Семена тремтячим здавленим голосом, — і чого ти заводиш, як тая баба? Хоч би мене різали, я б не плакав (Леся Українка). '''хоч ріж і печи́ на вогні́'''. Кожен уповноважений у Веселоярську тепер заявляв, що не старший за тридцять років, хоч ти його '''ріж і печи на вогні''' (П. Загребельний).
-−
 хоч ріж (рі́жте) кого. Уживається для вираження впертості, непоступливості чи стійкості кого-небудь. — Не встає (верблюд)? — Спитав (чоловік). — '''Хоч ріж''' його, проклятого!.. (С. Олійник); — Не дам, каже, розписок, хоч ріжте, а то ще й на суді покажу, що нікому нічого не позичав (М. Старицький). хоч би рі́зали. — От мовчав би! — озвався Корній до Семена тремтячим здавленим голосом, — і чого ти заводиш, як тая баба? Хоч би мене різали, я б не плакав (Леся Українка). '''хоч ріж і печи́ на вогні́'''. Кожен уповноважений у Веселоярську тепер заявляв, що не старший за тридцять років, хоч ти його '''ріж і печи на вогні''' (П. Загребельний).
 *'''як вогне́м''', зі сл. пекти́. Дуже сильно. — Чогось мені коло серця пече як огнем,— каже Ганна,— і встояти не можу. Ледве до ниви доплелася (Марко Вовчок); Старий Пруденко й не дивився на Докійку: чуже щастя жалило його, як кропивою, пекло, '''як вогнем''' (М. Лазорський).

@@ Рядок 75: / Рядок 75: @@
 *'''вогне́м (огне́м, по́лум’ям) горі́ти'''. 1. Дуже червоніти (про обличчя). Річенко увесь піднявся: огнем горіло його обличчя, і на все був тепер спосібний (здатний) (Г. Хоткевич); Єлька стояла перед ним і відчувала, '''як полум’ям горить''' її лице (О. Гончар). 2. Мати високу температуру тіла, відчувати жар. Гена лежав змучений .. від учора ще більше схуд, спав з лиця. Цілу ніч '''горів вогнем''', хоча не чхає і не кашляє (О. Гончар).
-'''вогне́м (по́лум’ям, пе́клом і т.ін.) ди́хати''' на кого, рідше проти кого, чого і без додатка. Дуже сердитися, гніватися, виявляти недоброзичливість до когось. (Харитина:) Серцем чую, що тут всі проти мене '''вогнем дишуть''' (І. Карпенко-Карий); — В мене свекруха люта змія: ходить по хаті, '''полум’ям''' на мене '''дише''' (І. Нечуй-Левицький); — Треба тікати звідси! — говорив Остап Соломії… — Раду на мене пеклом дише за свою — цур їй! — носату циганку (М. Коцюбинський); Він (Козак Мамай) чортом дихав проти всякого панства, проти кривди, проти горя людського (О. Ільченко); — Як бачу, що хтось до мене з щирим серцем, так я до його (нього); ну, вже коли я бачу, що злом дихає, так і я не кохатиму… (В. Винниченко); // Бути дуже розлюченим, роздратованим і т. ін. '''Бісом дише''' Агамемноненко Галес І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес (І. Котляревський); (Цокуль:) Ну, Мелашка, то прямо '''чортом дише'''!.. Треба і її чим-небудь загодить
+*'''вогне́м (по́лум’ям, пе́клом і т.ін.) ди́хати''' на кого, рідше проти кого, чого і без додатка. Дуже сердитися, гніватися, виявляти недоброзичливість до когось. (Харитина:) Серцем чую, що тут всі проти мене '''вогнем дишуть''' (І. Карпенко-Карий); — В мене свекруха люта змія: ходить по хаті, '''полум’ям''' на мене '''дише''' (І. Нечуй-Левицький); — Треба тікати звідси! — говорив Остап Соломії… — Раду на мене пеклом дише за свою — цур їй! — носату циганку (М. Коцюбинський); Він (Козак Мамай) чортом дихав проти всякого панства, проти кривди, проти горя людського (О. Ільченко); — Як бачу, що хтось до мене з щирим серцем, так я до його (нього); ну, вже коли я бачу, що злом дихає, так і я не кохатиму… (В. Винниченко); // Бути дуже розлюченим, роздратованим і т. ін. '''Бісом дише''' Агамемноненко Галес І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес (І. Котляревський); (Цокуль:) Ну, Мелашка, то прямо '''чортом дише'''!.. Треба і її чим-небудь загодить
 *'''гра з вогне́м'''. Дуже небезпечні дії без урахування можливих наслідків; великий ризик. Він вважає, що наші літературні забавки — це небезпечне хлоп’яцтво, гра з вогнем, і така гра до добра не доведе (О. Гончар); Такі непродумані дії — гра з вогнем (З газети).
@@ Рядок 109: / Рядок 109: @@
 *'''промете́їв вого́нь''', книжн. Незгасне прагнення до досягнення високої та благородної мети. Людство ніколи не було байдужим до видатних наукових відкриттів і технічного прогресу... Людину вабить і лякає '''прометеїв вогонь''' (З журналу).
-*'''пусти́ти (з) ди́мом ((з) вогне́м, з ві́тром і ди́мом)'''. Знищити вогнем; спалити. (Стась:) Він (Кармелюк) ще, кажуть, нахвалявся перепороть різками всю комісію і '''димом пустити''' всі їх папери (С. Васильченко); '''Пустили з димом''' вони (повстанці) панські маєтки (Нар. опов.); Проклятий фашист все село під небо з вогнем пустив (О. Копиленко); Дорош обкульгав згарище .. і зняв кашкет. “Невже самі люди, що це творили, '''пустили з вітром і димом'''?” (Григорій Тютюнник). '''ди́мом за ві́тром пусти́ти'''. — Та йому (панові) й ногою на нашу землю не дати ступити. Кубло димом за вітром пустити! (А. Головко).
+*'''пусти́ти (з) ди́мом ((з) вогне́м, з ві́тром і ди́мом)'''. Знищити вогнем; спалити. (Стась:) Він (Кармелюк) ще, кажуть, нахвалявся перепороть різками всю комісію і '''димом пустити''' всі їх папери (С. Васильченко); '''Пустили з димом''' вони (повстанці) панські маєтки (Нар. опов.); Проклятий фашист все село під небо з вогнем пустив (О. Копиленко); Дорош обкульгав згарище .. і зняв кашкет. “Невже самі люди, що це творили, '''пустили з вітром і димом'''?” (Григорій Тютюнник).'''ди́мом за ві́тром пусти́ти'''. — Та йому (панові) й ногою на нашу землю не дати ступити. Кубло димом за вітром пустити! (А. Головко).
 *'''скака́ти (і) у вого́нь і в во́ду''' за кого. Бути готовим на будь-який самовідданий учинок заради кого-небудь; робити будь-що для когось. Всякий Прокопові сват, І всякий Прокопові брат, За Прокопа усякий рад '''І в воду, і в огонь скакать''' (Л. Боровиковський).

← Попередня версія		Версія за 18:51, 7 грудня 2013
Рядок 26:		Рядок 26:

	7) ''у знач. виг''. Військова команда для здійснення пострілу; наказ стріляти.		7) ''у знач. виг''. Військова команда для здійснення пострілу; наказ стріляти.
		+
		+	[http://sum.in.ua/s/voghonj '''Вогонь'''], (''розм''. ОГОНЬ), гню, ''чол''
		+
		+	1. тільки одн. Розжарені гази, що виділяються під час горіння й світяться сліпучим світлом; полум'я. У великих печах палав такий вогонь, що аж на вулиці ставало душно (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124); Підкинули іще одно поліно, Воно стріляло, схоплене вогнем (Микола Бажан, Роки, 1957, 306); * ''У порівняннях''. — До вас гості наїхали! — Які? — питаю, а саму як огнем обхопило (Марко Вовчок, I, 1955, 12).
		+	'''Мандрівний (блукаючий) вогонь''' — блідо-синє світіння, що виникає під час згоряння болотного газу — метану. Розповів [Тихозоров] про блукаючі вогні на болоті, про фіолетові плями на воді (Олесь Донченко, II, 1956, 69).
		+	♦ '''Боятися (стерегтися) як вогню''' — дуже боятися, стерегтися. Козаки його [пана] стереглись як огню (Марко Вовчок, I, 1955, 41); В завкомі його бояться як вогню (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 232); '''Вогнем дихати''' на кого — дуже сердитися на кого-небудь. [Харитина:] Бачу і серцем чую, що тут всі против мене вогнем дишуть (Карпенко-Карий, II, 1960, 245); '''Вогнем і мечем''', книжн. — з нещадною жорстокістю, знищуючи все. То було померше село, може, ще старіше, ніж була Вербівка, може, знесене татарським або польським мечем та вогнем (Нечуй-Левицький, II, 1956, 261); '''Іти (йти, піти) [і] у вогонь і [у] воду''' за ким, з ким — іти на все, на будь-який самовідданий учинок заради кого-небудь. Їхній генерал, улюблений Олександр Васильович [Суворов], що завжди поділяв з ними всі злигодні бойового життя, полководець, з яким вони раді були йти і у вогонь і в воду, — він і тепер з ними, у самому пеклі бою (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 78); Верховодив [Федя] над усіма хлопчаками.., які йшли за своїм отаманом у вогонь і у воду (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 13); За Брянським Багіров справді, не вагаючись, пішов би в вогонь і воду (Олесь Гончар, III, 1959, 188); '''Гратися (грати) з вогнем''' — поводитися необережно, здійснювати що-небудь небезпечне. — Я приїхав попередити, щоб ви.. покинули гратися з вогнем, бо потім пізно буде! Ще ваше щастя, що більших безчинств не зробили (Михайло Стельмах, I, 1962, 633); Він за ганебне діло взявся: з вогнем шпигун небесний грав. З землі Америки він знявся, а на радянську землю впав (Володимир Сосюра, Щастя, 1962, 47); '''Диму без вогню не буває (немає)''' — на все є своя причина. Кожен давню правду знав: Диму без вогню немає (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 85); '''З вогню [та] в полум'я''' — з однієї неприємності в іншу, що більшу. З вогню він потрапив у полум'я. Втікав з баржі, щоб не бути розстріляним у Ванні, і ось примандрував сам до цього проклятого Ванна, щоб його спіймали тут, як мишу, й розстріляли тепер уже напевне (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 39); '''Кидати вогнем (блискавицею)''' — сердитись на когось, погрожувати; '''Між двох вогнів''' — про безвихідне, скрутне становище, коли небезпека загрожує з обох боків. Виходить, між двох вогнів опинилася [Марина]. З одного боку — молодий Гризота, а з другого — Баско (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 85); '''Підливати (підлити) масла у вогонь''' див. підливати; '''Пройти вогонь і воду''' — багато всього пережити, зазнати; мати складне, небездоганне минуле. [Кость:] Страх не люблю отих «глиб око розумних», надто спритних, що пройшли вогонь і воду (Захар Мороз, П'єси, 1959, 107); '''Чужими руками вогонь загортати''' див. загортати; '''Як (мов''' і т. ін.) '''вогонь з водою''' хто з ким — хтось перебуває в непримиренних стосунках з кимсь.
		+
		+	2. ''тільки одн., перен''. Душевне піднесення, натхнення. Та не має такої сили мій вогонь! І от чому він не потішив мене в моїй тузі великій (Леся Українка, III, 1952, 690); Біля чийогось двору гурт. Власне, який і гурт: Грицько-гармоніст. — Е, мало лишилось од того колишнього Грицька — занепав зовсім: не ті вже кучері з-під кашкета.. Та й у грі — нема вогню, ледве пілікає (Андрій Головко, I, 1957, 336);
		+	// чого і без додатка. Пристрасть, запал. [Кречет:] Коли вогонь шукання гасне... холоне серце від утоми (Олександр Корнійчук, I, 1955, 127); В огнем, жагою, пориванням Вона [М. К. Заньковецька] серця палила всім, Страждання граючи, стражданням Сама була вона живим (Максим Рильський, I, 1956, 376);
		+	// Про того, хто має дуже енергійну, запальну вдачу. Параска в її літа вогонь-дівка була. Весела, співлива... (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 239); — Вогонь, не дівчина, — сказав Зуб.. В неї горить усе під руками (Вадим Собко, Справа.., 1959, 29).
		+
		+	3. Те саме, що вогнище 1. Коло одного шатра горить багаття, висить казанок, а коло вогню сидить циганка в червоній хустці на голові (Нечуй-Левицький, III, 1956, 269); [Лев:] От ліпше хмизу пошукай по лісі та розпали вогонь (Леся Українка, III, 1952, 209); Не доходячи до байрака, він помічає у густоліссі, не так далеко від смолокурні, золотий кущик вогню (Михайло Стельмах, I, 1962, 501).
		+
		+	4. Світло сонця, освітлювальних приладів. О. Хведор підняв чарку проти свічки. Кришталева чарка неначе засміялась проти вогню (Нечуй-Левицький, I, 1956, 119); Темно по хатах. Тільки в Матюхи всі вікна в огнях (Андрій Головко, I, 1957, 54); Повільно врізалися [новобудови] в тайги сліпучими лезами електричних вогнів (Олесь Донченко, II, 1956, 9);
		+	// ''перен''. Блиск очей, що звичайно відображає якийсь внутрішній стан людини. Музо винозора, не сліпи Мене вогнем твоїх очей безсмертних! (Леся Українка, I, 1951, 133); Очі йому горять упертим вогнем (Іван Микитенко, II, 1957, 58).
		+
		+	5. ''тільки одн., розм''. Про жар, підвищену температуру тіла. [Комісар:] Важко, товариші... Вогонь пішов у ноги, руки, у жилах розійшовся... (Олександр Корнійчук, І, 1955, 32); Пекла і вогнем розливалася рана У лівім плечі під корою бинтів (Леонід Первомайський, II, 1958, 403).
		+
		+	6. ''тільки одн''. Стрільба з гвинтівок, гармат і т. ін. Справа і зліва озвалися кулемети, взялися люто сікти по мосту перехресним вогнем (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 138); — Як я команду дам, щоб огонь відкривали? Горло ж зовсім захрипло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 261).
		+
		+	7. ''у знач. виг''. Військова команда для здійснення пострілу; наказ стріляти. [Сергій:] Дужче вогонь! Дужче!.. Чекаленко, третій шрапнеллю! (Олександр Корнійчук, II, 1955, 57); Один з солдатів раптом скочив на вікно, розбив його кулаком і подав команду: — Вогонь! (Олександр Довженко, I, 1958, 141).

	==Ілюстрації==		==Ілюстрації==

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 [http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%8C '''Вогонь''']
 ''(розм. ого́нь), -гню́, ч''.
 ) тільки ''одн''. Розжарені гази, що виділяються під час горіння й світяться сліпучим світлом; полум'я.
 ••

@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 ••
 Лі́нія вогню́ — найважче, найнебезпечніше місце.
 ) тільки ''одн., перен''. Душевне піднесення, натхнення. || чого і без додатка. Пристрасть, запал. || Про того, хто має дуже енергійну, запальну вдачу.
-) Те саме, що вогнище 1).
 ) Світло сонця, освітлювальних приладів. || ''перен''. Блиск очей, що звичайно відображає якийсь внутрішній стан людини.
 ) тільки ''одн., розм''. Про жар, підвищену температуру тіла.
 ) тільки ''одн''. Стрільба з гвинтівок, гармат і т. ін.
 ) ''у знач. виг''. Військова команда для здійснення пострілу; наказ стріляти.