Вогнище - Історія редагувань

Юлія Гульченко в 22:09, 1 грудня 2013

2013-12-01T22:09:25Z

Юлія Гульченко в 22:08, 1 грудня 2013

2013-12-01T22:08:46Z

Юлія Гульченко в 22:08, 1 грудня 2013

2013-12-01T22:08:17Z

Юлія Гульченко в 22:06, 1 грудня 2013

2013-12-01T22:06:37Z

Юлія Гульченко в 22:05, 1 грудня 2013

2013-12-01T22:05:28Z

Юлія Гульченко в 22:03, 1 грудня 2013

2013-12-01T22:03:41Z

Юлія Гульченко в 22:02, 1 грудня 2013

2013-12-01T22:02:26Z

Юлія Гульченко в 21:59, 1 грудня 2013

2013-12-01T21:59:16Z

Станжур Тетяна1 в 21:56, 1 грудня 2013

2013-12-01T21:56:47Z

Юлія Гульченко в 21:56, 1 грудня 2013

2013-12-01T21:56:24Z

← Попередня версія		Версія за 22:09, 1 грудня 2013
Рядок 33:		Рядок 33:
	[http://www.ukrlib.com.ua/sochm/printout.php?id=281 '''твір Родинне вогнище'''].		[http://www.ukrlib.com.ua/sochm/printout.php?id=281 '''твір Родинне вогнище'''].

−	~~[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%B8%D1%89%D0%B5#.D0.A0.D0.B8.D1.82.D1.83.D0.B0.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D0.B5_.D0.B2.D0.BE.D0.B3.D0.BD.D0.B8.D1.89.D0.B5]~~



	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]		[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

@@ Рядок 32: / Рядок 32: @@
 ==Див. також==
 [http://www.ukrlib.com.ua/sochm/printout.php?id=281 '''твір Родинне вогнище'''].
 [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%B8%D1%89%D0%B5#.D0.A0.D0.B8.D1.82.D1.83.D0.B0.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D0.B5_.D0.B2.D0.BE.D0.B3.D0.BD.D0.B8.D1.89.D0.B5]

@@ Рядок 31: / Рядок 31: @@
 {{#ev:youtube|ASNBkXz0-dQ}} Вогнище на Івана Купала
 ==Див. також==
-[http://www.ukrlib.com.ua/sochm/printout.php?id=281].
+[http://www.ukrlib.com.ua/sochm/printout.php?id=281 '''твір Родинне вогнище'''].
 [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%B8%D1%89%D0%B5#.D0.A0.D0.B8.D1.82.D1.83.D0.B0.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D0.B5_.D0.B2.D0.BE.D0.B3.D0.BD.D0.B8.D1.89.D0.B5]

@@ Рядок 31: / Рядок 31: @@
 {{#ev:youtube|ASNBkXz0-dQ}} Вогнище на Івана Купала
 ==Див. також==
-*[http://www.ukrlib.com.ua/sochm/printout.php?id=281].
+[http://www.ukrlib.com.ua/sochm/printout.php?id=281].
-*http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%B8%D1%89%D0%B5#.D0.A0.D0.B8.D1.82.D1.83.D0.B0.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D0.B5_.D0.B2.D0.BE.D0.B3.D0.BD.D0.B8.D1.89.D0.B5
+[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%B8%D1%89%D0%B5#.D0.A0.D0.B8.D1.82.D1.83.D0.B0.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D0.B5_.D0.B2.D0.BE.D0.B3.D0.BD.D0.B8.D1.89.D0.B5]
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

@@ Рядок 31: / Рядок 31: @@
 {{#ev:youtube|ASNBkXz0-dQ}} Вогнище на Івана Купала
 ==Див. також==
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

← Попередня версія		Версія за 22:03, 1 грудня 2013
Рядок 16:		Рядок 16:

	[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=22&t=862 '''Вогнище''']		[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=22&t=862 '''Вогнище''']
		+
	ВО́ГНИЩЕ (купа дров, хмизу і т. ін., що горить), БАГА́ТТЯ, ВОГО́НЬ, О́ГНИЩЕ розм., ОГО́НЬ розм., ВО́ГНИСЬКО розм., ВА́ТРА діал., ВА́ТРИЩЕ діал.; КУ́РИВО рідше, КУ́РИЩЕ діал. (димне для обкурювання). На верболозах скакали рожеві відблиски багаття, що його розіклали косарі; від вогнища долітали лункі голоси, сміх, покашлювання, чиясь тиха, впівголоса пісня (Григорій Тютюнник); Поруч з іншими покірно сів малий коло багаття і простяг, мов на молитві, до вогню ручки тоненькі (Леся Українка); Огонь не догорів, А тихо пригаса (М. Рильський); Розводили величезні вогниська з соломи та хмизу (Є. Кротевич); Розвели серед двору ватру і грілися, а деякі варили вечерю (Мирослав Ірчан); Бубни стихли в хаті на помості, Близь весільних ватрищ уночі Обірвали струни скрипачі! (А. Малишко); - Давай-но сядьмо, Силантію, он там біля залишеного козаками курища від комарів, бо кляте зілля заїдає зовсім (І. Ле).		ВО́ГНИЩЕ (купа дров, хмизу і т. ін., що горить), БАГА́ТТЯ, ВОГО́НЬ, О́ГНИЩЕ розм., ОГО́НЬ розм., ВО́ГНИСЬКО розм., ВА́ТРА діал., ВА́ТРИЩЕ діал.; КУ́РИВО рідше, КУ́РИЩЕ діал. (димне для обкурювання). На верболозах скакали рожеві відблиски багаття, що його розіклали косарі; від вогнища долітали лункі голоси, сміх, покашлювання, чиясь тиха, впівголоса пісня (Григорій Тютюнник); Поруч з іншими покірно сів малий коло багаття і простяг, мов на молитві, до вогню ручки тоненькі (Леся Українка); Огонь не догорів, А тихо пригаса (М. Рильський); Розводили величезні вогниська з соломи та хмизу (Є. Кротевич); Розвели серед двору ватру і грілися, а деякі варили вечерю (Мирослав Ірчан); Бубни стихли в хаті на помості, Близь весільних ватрищ уночі Обірвали струни скрипачі! (А. Малишко); - Давай-но сядьмо, Силантію, он там біля залишеного козаками курища від комарів, бо кляте зілля заїдає зовсім (І. Ле).

@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 [http://uk.wikipedia.org/wiki/ '''Вогнище''' Матеріал з Вікіпедії]
 Вогнище (ватра) — контрольований вогонь. Купа дров, хмизу і т. ін., що горить. Місце, де розкладали вогонь. Може мати ритуальне значення.
 Вогнище часто було і зараз залишає бути ритуальною формою. Це невід'ємна частина ряду старовинних свят - календарних, сімейних, господарських тощо. Приклад - українське свято Івана Купала.
 ВО́ГНИЩЕ (купа дров, хмизу і т. ін., що горить), БАГА́ТТЯ, ВОГО́НЬ, О́ГНИЩЕ розм., ОГО́НЬ розм., ВО́ГНИСЬКО розм., ВА́ТРА діал., ВА́ТРИЩЕ діал.; КУ́РИВО рідше, КУ́РИЩЕ діал. (димне для обкурювання). На верболозах скакали рожеві відблиски багаття, що його розіклали косарі; від вогнища долітали лункі голоси, сміх, покашлювання, чиясь тиха, впівголоса пісня (Григорій Тютюнник); Поруч з іншими покірно сів малий коло багаття і простяг, мов на молитві, до вогню ручки тоненькі (Леся Українка); Огонь не догорів, А тихо пригаса (М. Рильський); Розводили величезні вогниська з соломи та хмизу (Є. Кротевич); Розвели серед двору ватру і грілися, а деякі варили вечерю (Мирослав Ірчан); Бубни стихли в хаті на помості, Близь весільних ватрищ уночі Обірвали струни скрипачі! (А. Малишко); - Давай-но сядьмо, Силантію, он там біля залишеного козаками курища від комарів, бо кляте зілля заїдає зовсім (І. Ле).

← Попередня версія		Версія за 21:59, 1 грудня 2013
Рядок 8:		Рядок 8:
	*дома́шнє (роди́нне, сіме́йне) во́гнище. Своя оселя, родина, сім’я. По довголітній розлуці він вернув до свойого (свого) домашнього огнища! (І. Франко); — Ставши під сухими дубами, обернулась на своє родинне вогнище, яке пригасло ось такої прикрашеної в цвіт і щебет вродливої весни... (Є. Гуцало).		*дома́шнє (роди́нне, сіме́йне) во́гнище. Своя оселя, родина, сім’я. По довголітній розлуці він вернув до свойого (свого) домашнього огнища! (І. Франко); — Ставши під сухими дубами, обернулась на своє родинне вогнище, яке пригасло ось такої прикрашеної в цвіт і щебет вродливої весни... (Є. Гуцало).

−	[http://uk.wikipedia.org/wiki/'''Вогнище'''Матеріал з Вікіпедії] ВО́ГНИЩЕ (купа дров, хмизу і т. ін., що горить), БАГА́ТТЯ, ВОГО́НЬ, О́ГНИЩЕ розм., ОГО́НЬ розм., ВО́ГНИСЬКО розм., ВА́ТРА діал., ВА́ТРИЩЕ діал.; КУ́РИВО рідше, КУ́РИЩЕ діал. (димне для обкурювання). На верболозах скакали рожеві відблиски багаття, що його розіклали косарі; від вогнища долітали лункі голоси, сміх, покашлювання, чиясь тиха, впівголоса пісня (Григорій Тютюнник); Поруч з іншими покірно сів малий коло багаття і простяг, мов на молитві, до вогню ручки тоненькі (Леся Українка); Огонь не догорів, А тихо пригаса (М. Рильський); Розводили величезні вогниська з соломи та хмизу (Є. Кротевич); Розвели серед двору ватру і грілися, а деякі варили вечерю (Мирослав Ірчан); Бубни стихли в хаті на помості, Близь весільних ватрищ уночі Обірвали струни скрипачі! (А. Малишко); - Давай-но сядьмо, Силантію, он там біля залишеного козаками курища від комарів, бо кляте зілля заїдає зовсім (І. Ле).	+	[http://uk.wikipedia.org/wiki/ '''Вогнище''' Матеріал з Вікіпедії]
		+	Вогнище (ватра) — контрольований вогонь. Купа дров, хмизу і т. ін., що горить. Місце, де розкладали вогонь. Може мати ритуальне значення.
		+	Вогнище часто було і зараз залишає бути ритуальною формою. Це невід'ємна частина ряду старовинних свят - календарних, сімейних, господарських тощо. Приклад - українське свято Івана Купала.
		+
		+	ВО́ГНИЩЕ (купа дров, хмизу і т. ін., що горить), БАГА́ТТЯ, ВОГО́НЬ, О́ГНИЩЕ розм., ОГО́НЬ розм., ВО́ГНИСЬКО розм., ВА́ТРА діал., ВА́ТРИЩЕ діал.; КУ́РИВО рідше, КУ́РИЩЕ діал. (димне для обкурювання). На верболозах скакали рожеві відблиски багаття, що його розіклали косарі; від вогнища долітали лункі голоси, сміх, покашлювання, чиясь тиха, впівголоса пісня (Григорій Тютюнник); Поруч з іншими покірно сів малий коло багаття і простяг, мов на молитві, до вогню ручки тоненькі (Леся Українка); Огонь не догорів, А тихо пригаса (М. Рильський); Розводили величезні вогниська з соломи та хмизу (Є. Кротевич); Розвели серед двору ватру і грілися, а деякі варили вечерю (Мирослав Ірчан); Бубни стихли в хаті на помості, Близь весільних ватрищ уночі Обірвали струни скрипачі! (А. Малишко); - Давай-но сядьмо, Силантію, он там біля залишеного козаками курища від комарів, бо кляте зілля заїдає зовсім (І. Ле).

← Попередня версія		Версія за 21:56, 1 грудня 2013
Рядок 8:		Рядок 8:
	*дома́шнє (роди́нне, сіме́йне) во́гнище. Своя оселя, родина, сім’я. По довголітній розлуці він вернув до свойого (свого) домашнього огнища! (І. Франко); — Ставши під сухими дубами, обернулась на своє родинне вогнище, яке пригасло ось такої прикрашеної в цвіт і щебет вродливої весни... (Є. Гуцало).		*дома́шнє (роди́нне, сіме́йне) во́гнище. Своя оселя, родина, сім’я. По довголітній розлуці він вернув до свойого (свого) домашнього огнища! (І. Франко); — Ставши під сухими дубами, обернулась на своє родинне вогнище, яке пригасло ось такої прикрашеної в цвіт і щебет вродливої весни... (Є. Гуцало).

−	[http://uk.wikipedia.org/wiki/~~Матеріал з Вікіпедії~~'''Вогнище'''] ВО́ГНИЩЕ (купа дров, хмизу і т. ін., що горить), БАГА́ТТЯ, ВОГО́НЬ, О́ГНИЩЕ розм., ОГО́НЬ розм., ВО́ГНИСЬКО розм., ВА́ТРА діал., ВА́ТРИЩЕ діал.; КУ́РИВО рідше, КУ́РИЩЕ діал. (димне для обкурювання). На верболозах скакали рожеві відблиски багаття, що його розіклали косарі; від вогнища долітали лункі голоси, сміх, покашлювання, чиясь тиха, впівголоса пісня (Григорій Тютюнник); Поруч з іншими покірно сів малий коло багаття і простяг, мов на молитві, до вогню ручки тоненькі (Леся Українка); Огонь не догорів, А тихо пригаса (М. Рильський); Розводили величезні вогниська з соломи та хмизу (Є. Кротевич); Розвели серед двору ватру і грілися, а деякі варили вечерю (Мирослав Ірчан); Бубни стихли в хаті на помості, Близь весільних ватрищ уночі Обірвали струни скрипачі! (А. Малишко); - Давай-но сядьмо, Силантію, он там біля залишеного козаками курища від комарів, бо кляте зілля заїдає зовсім (І. Ле).	+	[http://uk.wikipedia.org/wiki/'''Вогнище'''Матеріал з Вікіпедії] ВО́ГНИЩЕ (купа дров, хмизу і т. ін., що горить), БАГА́ТТЯ, ВОГО́НЬ, О́ГНИЩЕ розм., ОГО́НЬ розм., ВО́ГНИСЬКО розм., ВА́ТРА діал., ВА́ТРИЩЕ діал.; КУ́РИВО рідше, КУ́РИЩЕ діал. (димне для обкурювання). На верболозах скакали рожеві відблиски багаття, що його розіклали косарі; від вогнища долітали лункі голоси, сміх, покашлювання, чиясь тиха, впівголоса пісня (Григорій Тютюнник); Поруч з іншими покірно сів малий коло багаття і простяг, мов на молитві, до вогню ручки тоненькі (Леся Українка); Огонь не догорів, А тихо пригаса (М. Рильський); Розводили величезні вогниська з соломи та хмизу (Є. Кротевич); Розвели серед двору ватру і грілися, а деякі варили вечерю (Мирослав Ірчан); Бубни стихли в хаті на помості, Близь весільних ватрищ уночі Обірвали струни скрипачі! (А. Малишко); - Давай-но сядьмо, Силантію, он там біля залишеного козаками курища від комарів, бо кляте зілля заїдає зовсім (І. Ле).