Властивий - Історія редагувань

V.lymarenko в 11:41, 24 квітня 2025

2025-04-24T11:41:30Z

S.obushnyi в 16:30, 15 квітня 2025

2025-04-15T16:30:40Z

S.obushnyi в 14:09, 15 квітня 2025

2025-04-15T14:09:19Z

Vokryvoshein.fitu17 в 17:48, 23 листопада 2017

2017-11-23T17:48:47Z

Vokryvoshein.fitu17 в 17:44, 23 листопада 2017

2017-11-23T17:44:01Z

S.semeniuk в 19:01, 14 листопада 2017

2017-11-14T19:01:08Z

S.semeniuk в 08:22, 13 листопада 2017

2017-11-13T08:22:40Z

Vokryvoshein.fitu17: Тлумачення слова

2017-11-12T20:28:01Z

Тлумачення слова

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Властивий, -а, -е. '''Свойственный. Категорія:Вл

2012-07-29T16:25:48Z

Створена сторінка: '''Властивий, -а, -е. '''Свойственный. Категорія:Вл

Нова сторінка

'''Властивий, -а, -е. '''Свойственный.
[[Категорія:Вл]]

@@ Рядок 30: / Рядок 30: @@
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
+[[Категорія:Слова 2017 року]]
-[[Категорія:Слова 2025 року]]

← Попередня версія		Версія за 16:30, 15 квітня 2025
Рядок 32:		Рядок 32:
	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]		[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]		[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
		+	[[Категорія:Слова 2025 року]]

← Попередня версія		Версія за 14:09, 15 квітня 2025
Рядок 30:		Рядок 30:


−	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та ~~управління~~]]	+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
−	[[Категорія:Слова ~~2017~~ року]]	+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]

@@ Рядок 23: / Рядок 23: @@
 ==Джерела та література==
-Всесвітній словник української мови
+===[Всесвітній словник української мови]===
-Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
+===[Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 ==Зовнішні посилання==
-[https://uk.worldwidedictionary.org/властивий Всесвітній словник української мови]
+===[https://uk.worldwidedictionary.org/властивий Всесвітній словник української мови]===
-[http://sum.in.ua/s/vlastyvyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
+===[http://sum.in.ua/s/vlastyvyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
 [[Категорія:Слова 2017 року]]

@@ Рядок 8: / Рядок 8: @@
 . заст. Справжній, дійсний. Він і сам насилу догадувався, що пише властиву історію за себе й за свою Олесю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 153); Його називали Банатом, властиве ж ім'я його було Гриць (Лесь Мартович, Тв., 1954, 58).
 Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 703.
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:image.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Roger-Waters.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 |}
 ==Джерела та література==
-<noinclude>
+Всесвітній словник української мови
+Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
-</noinclude>
 ==Зовнішні посилання==
-<noinclude>
+[https://uk.worldwidedictionary.org/властивий Всесвітній словник української мови]
+[http://sum.in.ua/s/vlastyvyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
-</noinclude>
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
 [[Категорія:Слова 2017 року]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Властивий, -а, -е. '''Свойственный.
 [[Категорія:Вл]]
-ВЛАСТИ́ВІСТЬ, вості, жін. Якість, ознака, характерні для кого-, чого-небудь. Вона [Маріора] мала властивість усе обнюхувати, і за хвилину не було речі в хаті, дух якої не був би їй знайомим (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 281); Він [горох] має властивість нагромаджувати в ґрунті азот (Радянська Україна, 7.VIII 1962, 2).
+==Сучасні словники==
-Властивість, філософська категорія, що виражає таку сторону предмету, яка обумовлює його відмінність або спільність з іншими предметами і виявляється в його відношенні до них. Всяке С. відносно: С. не існує поза стосунками до інших С. і речам. С. речей внутрішньо властиві їм, існують об'єктивно, незалежно від людської свідомості. Для об'єктивного ідеалізму характерний відрив С. від речі, тобто розуміння С. як загальної, існуючої незалежно від одиничних речей і такої, що включається в сферу свідомості. Суб'єктивний ідеалізм ототожнює С. з відчуттями і тим самим заперечує його об'єктивний характер. В. І. Ленін переконливо показав, що ототожнення С. речей з відчуттями протіворечит основним фактам сучасного природознавства і неминуче веде до соліпсизму.
+. кому, чому. Характерний для кого-, чого-небудь; притаманний. Побачивши мене, вона зараз вдалася до мене з фамільярністю, властивою старим слугам (Леся Українка, III, 1952, 603); Кристалічним тілам властива решітчаста структура (Наука і життя, 10, 1956, 10).
-  Відмінність типів досліджуваних С. багато в чому визначає диференціацію наук. Залежно від того, яким чином змінюються С., їх можна розділити на два види: С., що не володіють інтенсивністю і тому що не можуть її міняти (наприклад, економічний, історичний і т. д.); С., що володіють в предметі визначеної інтенсивністю, яка може бути більшою або меншою (наприклад, маса, температура, швидкість). Якщо гуманітарні науки мають справу головним чином з С. першого вигляду, то природної науки — фізика, хімія, астрономія і т. д., а також математика прагнуть досліджувати перш за все С. другого вигляду. У сучасній науці посилюється тенденція до подолання цієї відмінності (виникнення аффінной геометрії і топології, проникнення статистичних і математичних методів в гуманітарні науки).
+. заст. Справжній, дійсний. Він і сам насилу догадувався, що пише властиву історію за себе й за свою Олесю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 153); Його називали Банатом, властиве ж ім'я його було Гриць (Лесь Мартович, Тв., 1954, 58).
-  Літ.: Уємов А. І., Речі, властивості і стосунки, М., 1963.
+Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 703.
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
 [[Категорія:Слова 2017 року]]

← Попередня версія		Версія за 08:22, 13 листопада 2017
Рядок 10:		Рядок 10:

	А. І. Уємов.		А. І. Уємов.
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
		+	[[Категорія:Слова 2017 року]]

← Попередня версія		Версія за 20:28, 12 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Властивий, -а, -е. '''Свойственный.		'''Властивий, -а, -е. '''Свойственный.
	[[Категорія:Вл]]		[[Категорія:Вл]]
		+	ВЛАСТИ́ВІСТЬ, вості, жін. Якість, ознака, характерні для кого-, чого-небудь. Вона [Маріора] мала властивість усе обнюхувати, і за хвилину не було речі в хаті, дух якої не був би їй знайомим (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 281); Він [горох] має властивість нагромаджувати в ґрунті азот (Радянська Україна, 7.VIII 1962, 2).
		+
		+	Властивість, філософська категорія, що виражає таку сторону предмету, яка обумовлює його відмінність або спільність з іншими предметами і виявляється в його відношенні до них. Всяке С. відносно: С. не існує поза стосунками до інших С. і речам. С. речей внутрішньо властиві їм, існують об'єктивно, незалежно від людської свідомості. Для об'єктивного ідеалізму характерний відрив С. від речі, тобто розуміння С. як загальної, існуючої незалежно від одиничних речей і такої, що включається в сферу свідомості. Суб'єктивний ідеалізм ототожнює С. з відчуттями і тим самим заперечує його об'єктивний характер. В. І. Ленін переконливо показав, що ототожнення С. речей з відчуттями протіворечит основним фактам сучасного природознавства і неминуче веде до соліпсизму.
		+
		+	Відмінність типів досліджуваних С. багато в чому визначає диференціацію наук. Залежно від того, яким чином змінюються С., їх можна розділити на два види: С., що не володіють інтенсивністю і тому що не можуть її міняти (наприклад, економічний, історичний і т. д.); С., що володіють в предметі визначеної інтенсивністю, яка може бути більшою або меншою (наприклад, маса, температура, швидкість). Якщо гуманітарні науки мають справу головним чином з С. першого вигляду, то природної науки — фізика, хімія, астрономія і т. д., а також математика прагнуть досліджувати перш за все С. другого вигляду. У сучасній науці посилюється тенденція до подолання цієї відмінності (виникнення аффінной геометрії і топології, проникнення статистичних і математичних методів в гуманітарні науки).
		+
		+	Літ.: Уємов А. І., Речі, властивості і стосунки, М., 1963.
		+
		+	А. І. Уємов.