Верес - Історія редагувань

Kat`ka: /* Ілюстрації */

2014-01-21T19:59:08Z

‎Ілюстрації

Kat`ka: /* Ілюстрації */

2014-01-21T19:52:21Z

‎Ілюстрації

Kat`ka: /* Ілюстрації */

2014-01-21T19:46:13Z

‎Ілюстрації

Kat`ka: /* Див. також */

2014-01-21T19:41:37Z

‎Див. також

Kat`ka: /* Ілюстрації */

2014-01-21T19:40:22Z

‎Ілюстрації

Kat`ka в 19:39, 21 січня 2014

2014-01-21T19:39:31Z

Matasar.ei в 01:02, 29 липня 2012

2012-07-29T01:02:59Z

Matasar.ei в 15:47, 28 липня 2012

2012-07-28T15:47:04Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Верес, -су, '''''м. ''Раст. '''= Веріс. '''Вх. Пч. І. 9. Категорія:Ве

2012-07-28T15:46:12Z

Створена сторінка: '''Верес, -су, '''''м. ''Раст. '''= Веріс. '''Вх. Пч. І. 9. Категорія:Ве

Нова сторінка

'''Верес, -су, '''''м. ''Раст. '''= Веріс. '''Вх. Пч. І. 9.
[[Категорія:Ве]]

@@ Рядок 26: / Рядок 26: @@
 На честь вересу названо дев'ятий місяць в Українській мові - вересень.
 ==Ілюстрації==
-  [[Зображення: Illustration_Calluna_vulgaris0.jpg|x140px]]  [[Зображення: 070527.jpg| x140px]]  [[Зображення: La6qi18Z8LwgnZdsAr1qy1GwCwo.gif|x140px]]  [[Зображення: iррр.jpeg|x140px]]
+  [[Зображення: Illustration_Calluna_vulgaris0.jpg|x140px]]  [[Зображення: 070527.jpg| x140px]]  [[Зображення: iттттт.jpeg|x140px]]  [[Зображення: iррр.jpeg|x140px]]
 ==Див. також==

@@ Рядок 26: / Рядок 26: @@
 На честь вересу названо дев'ятий місяць в Українській мові - вересень.
 ==Ілюстрації==
-  [[Зображення: Illustration_Calluna_vulgaris0.jpg|x140px]]  [[Зображення: Calluna_vulgaris_s.jpg| x140px]]  [[Зображення: La6qi18Z8LwgnZdsAr1qy1GwCwo.gif|x140px]]  [[Зображення: iррр.jpeg|x140px]]
+  [[Зображення: Illustration_Calluna_vulgaris0.jpg|x140px]]  [[Зображення: 070527.jpg| x140px]]  [[Зображення: La6qi18Z8LwgnZdsAr1qy1GwCwo.gif|x140px]]  [[Зображення: iррр.jpeg|x140px]]
 ==Див. також==

@@ Рядок 26: / Рядок 26: @@
 На честь вересу названо дев'ятий місяць в Українській мові - вересень.
 ==Ілюстрації==
-  [[Зображення: 358px-Illustration_Calluna_vulgaris0.jpg|x140px]]  [[Зображення: 449px-Calluna_vulgaris_s.jpgx140px]]  [[Зображення: La6qi18Z8LwgnZdsAr1qy1GwCwo.gif|x140px]]  [[Зображення: iррр.jpeg|x140px]]
+  [[Зображення: Illustration_Calluna_vulgaris0.jpg|x140px]]  [[Зображення: Calluna_vulgaris_s.jpg| x140px]]  [[Зображення: La6qi18Z8LwgnZdsAr1qy1GwCwo.gif|x140px]]  [[Зображення: iррр.jpeg|x140px]]
 ==Див. також==

@@ Рядок 31: / Рядок 31: @@
 Calluna vulgaris (L.) Hull.— верес звичайний.
 Рос. назва: вереск обыкновенный.
- Родина: Ericaceae — вересові.
+Родина: Ericaceae — вересові.
 Невеликий, сильно галузистий кущик, з дрібними вічнозеленими листочками, розміщеними супротивно, тісночерепичасто, в чотири ряди. Квітки зібрані в однобокі грона, які переходять у вкриті листками гілки; лілові або лілово-рожеві, а іноді білі або кремові, на коротких квітоніжках. Цвіте з VII, в VIII і IX. Смак рослини гіркий, в'яжучий; пахне медом. Росте на сухих і вогкуватих піщаних місцях, більше в соснових і мішаних лісах, на галявинах, сухих горбах, на лісових луках. Звичайно в нечорноземній смузі, рідше в чорноземній. Прекрасний медонос, хоча мед з нього темнуватий і дещо гірчить, але дуже корисний.
 Збирають вкриті листками гілки з квітами. Сушать у затінку. Містить у собі дубильні речовини (до 7 %), мінеральні солі (кальцій, кремнеземова кислота), цукри, флавонові глікозиди (вважають, що в квітках вересу містяться ще не вивчені діючі речовини, які мають антимікробну дію).
- Як важливий компонент його включають у суміші для лікування від таких захворювань, як цистит (запалення сечового міхура), пієліт (запалення ниркових мисок), елементи крові у сечі внаслідок ниркових кровотеч і таких тяжких захворювань, як нефрити.
+Настій трави вересу — 4 столові ложки на 1 л окропу — вважають хорошим засобом при каменях у нирках; ним користуються при водянці. Настій трави з квіток-суцвіть п'ють як профілактичний засіб проти утворення (як профілактика при схильності) піску, каменів у нирках, навіть після операційного їх видалення.
 Верес входить у суміші трав при катарі шлунка, особливо з підвищеною кислотністю. Ось суміш (нейтралізує кислотність): трави вересу — 40,0 г, золототисячника (2.1.15) — 30,0 г, звіробою (2.1.28) — 40,0 г, холодної м'яти (2.1.35) — 20,0 г і кори крушини (2.1.21) — 20,0 г. Дві столові ложки цієї суміші на півлітра кип'ятку парять не менше ЗО хвилин. Випивають за день у 3—4 прийоми.
- Верес застосовують також як засіб, який заспокоює нерви і діє частково снотворно.
   [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 [[Категорія:Ве]]

@@ Рядок 26: / Рядок 26: @@
 На честь вересу названо дев'ятий місяць в Українській мові - вересень.
 ==Ілюстрації==
-  [[Зображення: 358px-Illustration_Calluna_vulgaris0.jpg|x140px]]  [[Зображення:| 449px-Calluna_vulgaris_s.jpgx140px]]  [[Зображення: La6qi18Z8LwgnZdsAr1qy1GwCwo.gif|x140px]]  [[Зображення: iррр.jpeg|x140px]]
+  [[Зображення: 358px-Illustration_Calluna_vulgaris0.jpg|x140px]]  [[Зображення: 449px-Calluna_vulgaris_s.jpgx140px]]  [[Зображення: La6qi18Z8LwgnZdsAr1qy1GwCwo.gif|x140px]]  [[Зображення: iррр.jpeg|x140px]]
 ==Див. також==
 Calluna vulgaris (L.) Hull.— верес звичайний.

← Попередня версія		Версія за 19:39, 21 січня 2014
Рядок 2:		Рядок 2:

	'''Верес, -су, '''''м. ''Раст. '''= Веріс. '''Вх. Пч. І. 9.		'''Верес, -су, '''''м. ''Раст. '''= Веріс. '''Вх. Пч. І. 9.
		+	==Сучасні словники==
		+	Верес звичайний (Calluna vulgaris (L.) Hill.) — вічнозелений дуже розгалужений кущик родини вересових (Ericaceae), єдиний вид роду верес (Calluna). Місцево відомий як вереск, вересінь, підбрусничник тощо.
		+
		+	==Морфологія==
		+	Pослина — дуже розгалужений кущик, 30-60 см заввишки. Стебло тонке, розпростерте, легко вкорінюється, з прямостоячими густими (голими або трохи пухнастими) гілочками.
		+	Листки супротивні, сидячі, густо черепитчасторозміщені в чотири ряди, дрібні (1,5-3 мм завдовжки, 0,4-0,7 мм завширшки), коротко-лінійно-ланцетні, тригранні, тупі на верхівці, при основі стрілоподібні, трохи відхилені, дрібно-залозисто-війчасті, по краю коротко-війчасті.
		+	Квітки правильні, дрібні, пониклі, в однобоких довгих китицях, при основі з чотирма трав'янистими прицвітками. Квітконіжки короткі, відхилені або пониклі, виходять з пазух листків. Оцвітина подвійна, чашечка і віночок лілові, лілово-рожеві, часом білі. Чашечка глибока, чотирироздільна, плівчаста, схожа на віночок, частки її тупуваті. Віночок зрослопелюстковий (2-3 мм завдовжки), коротший за чашечку, дзвоникуватий, чотирироздільний, як і чашечка, лишається при плодах. Тичинок вісім з розширеними нитками, пиляки жовтогарячі, при основі з спрямованими донизу дрібнозубчастими, язичкоподібними придатками. Маточка одна, зав'язь верхня, стовпчик з головчастою приймочкою, що виступає із чашечки. Плід — чотиригнізда куляста коробочка (1,5 мм у діаметрі), вкрита білими щетинистими волосками, небагатонасінна.
		+	==Екологічна характеристика==
		+	Росте верес у хвойних і мішаних лісах на порубах, лісосіках, згарищах. Рослина світлолюбна. Цвіте в липні — вересні. Поширена на Поліссі і в Лісостепу. Заготівля можлива в районах поширення.
		+	==Практичне використання==
		+	Медоносна, кормова, лікарська, танідоносна, фарбувальна і декоративна рослина.
		+	Верес дуже добрий осінній медонос, який часто дає продуктивний взяток. Бджоли відвідують верес охоче і беруть багато нектару саме в той період, коли інші високопродуктивні медоноси відцвітають, або вже відцвіли. Взяток з нього сприяє розвиткові розплоду бджіл на зиму. Медопродуктивність його 60-100 кг з 1 га. У теплу малодощову погоду з великих масивів вересу одна бджолосім'я збирає по 8-25 кг меду. Мед з вересу темно-жовтого і червоно-бурого кольору, густий, запашний, трохи терпкуватий. Порівняно з медом з інших рослин він містить більше мінеральних, білкових та інших речовин. у зв'язку з чим при перезимівлі на вересовому меді спостерігається пронос у бджіл. У Латвії бджоли успішно зимують на цьому меді. Відразу ж після підготовки гнізд до зими (кінець серпня — перша половина вересня) кожній сім'ї згодовують 8-10 кг 60-відсоткового цукрового сиропу.
		+	Кормові якості вересу зумовлені наявністю солей кальцію, натрію, калію, фосфору, а також каротину, у зв'язку з чим він дуже корисний для молодняка і лактуючих тварин. За поживністю верес поступається перед луговим і лісовим сіном, але кращий від вівсяної соломи. У 100 кг корму міститься 35 кормових одиниць і до 5 % протеїну.
		+	У маловрожайні на сіно роки верес заготовляють на зиму для годівлі корів і коней. Найбільш поживний верес у фазі цвітіння і дуже корисний навесні, коли мало зелених кормів. Він придатний для приготування трав'яного борошна.
		+	У народній медицині, застосовують траву вересу при лікуванні нирковокам'яної хвороби; ревматизму, при простуді, нервових хворобах, дизентерії, туберкульозі легень, набряканні ніг при серцевих і ниркових захворюваннях, а також безсонні.
		+	У гомеопатії траву вересу — Herba Ericae застосовують при ревматизмі, хворобах сечового міхура. Надземні частини вересу містять таніди (до 7 %). У декоративному садівництві верес рекомендується, для декорування кам'яних гірок, садіння на клумбах, у парках і садах. Декоративний він від ранньої весни до випадання снігу. З молодих пагонів можна добувати жовту фарбу.
		+	==Збирання, переробка та зберігання==
		+	Як лікарську сировину гілки вересу збирають у серпні — вересні, зрізуючи їх секаторами, ножицями чи косою. Сушать у тіні або на горищі, розстилаючи на папері або тканині шаром 5-7 см. Зберігають у коробках.
		+	==Цікаві факти==
		+	Верес (норв. røsslyng) — національна квітка Норвегії.
		+	У Шотландії, у культурі, в якій вереск займає почесне місце, з його листочків видобувають жовтий фарбник для відомої тканини шотландки, з якої шили плед та кілти — національне вбрання шотландців. Використовувався верес і в виробництві вересового елю — традиційного шотландського міцного пива, перша згадка про яке датується 2 століттям до н. е. Шотландію також називають країною вересового меду, а в древній Шотландії верес був зображенним на гербі одного з кланів.
		+	«Вераси» (в перекладі з белоруської — вереси) — популярний в СРСР білоруський гурт.
		+	На честь вересу названо дев'ятий місяць в Українській мові - вересень.
		+	==Ілюстрації==
		+	[[Зображення: 358px-Illustration_Calluna_vulgaris0.jpg\|x140px]] [[Зображення:\| 449px-Calluna_vulgaris_s.jpgx140px]] [[Зображення: La6qi18Z8LwgnZdsAr1qy1GwCwo.gif\|x140px]] [[Зображення: iррр.jpeg\|x140px]]
		+	==Див. також==
		+	Calluna vulgaris (L.) Hull.— верес звичайний.
		+	Рос. назва: вереск обыкновенный.
		+	Родина: Ericaceae — вересові.
		+	Невеликий, сильно галузистий кущик, з дрібними вічнозеленими листочками, розміщеними супротивно, тісночерепичасто, в чотири ряди. Квітки зібрані в однобокі грона, які переходять у вкриті листками гілки; лілові або лілово-рожеві, а іноді білі або кремові, на коротких квітоніжках. Цвіте з VII, в VIII і IX. Смак рослини гіркий, в'яжучий; пахне медом. Росте на сухих і вогкуватих піщаних місцях, більше в соснових і мішаних лісах, на галявинах, сухих горбах, на лісових луках. Звичайно в нечорноземній смузі, рідше в чорноземній. Прекрасний медонос, хоча мед з нього темнуватий і дещо гірчить, але дуже корисний.
		+	Збирають вкриті листками гілки з квітами. Сушать у затінку. Містить у собі дубильні речовини (до 7 %), мінеральні солі (кальцій, кремнеземова кислота), цукри, флавонові глікозиди (вважають, що в квітках вересу містяться ще не вивчені діючі речовини, які мають антимікробну дію).
		+	Настій трави вересу — 4 столові ложки на 1 л окропу — вважають хорошим засобом при каменях у нирках; ним користуються при водянці. Настій трави з квіток-суцвіть п'ють як профілактичний засіб проти утворення (як профілактика при схильності) піску, каменів у нирках, навіть після операційного їх видалення.
		+
		+	Як важливий компонент його включають у суміші для лікування від таких захворювань, як цистит (запалення сечового міхура), пієліт (запалення ниркових мисок), елементи крові у сечі внаслідок ниркових кровотеч і таких тяжких захворювань, як нефрити.
		+	Верес входить у суміші трав при катарі шлунка, особливо з підвищеною кислотністю. Ось суміш (нейтралізує кислотність): трави вересу — 40,0 г, золототисячника (2.1.15) — 30,0 г, звіробою (2.1.28) — 40,0 г, холодної м'яти (2.1.35) — 20,0 г і кори крушини (2.1.21) — 20,0 г. Дві столові ложки цієї суміші на півлітра кип'ятку парять не менше ЗО хвилин. Випивають за день у 3—4 прийоми.
		+	Верес застосовують також як засіб, який заспокоює нерви і діє частково снотворно.
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+
	[[Категорія:Ве]]		[[Категорія:Ве]]

← Попередня версія		Версія за 01:02, 29 липня 2012
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Верес, -су, '''''м. ''Раст. '''= Веріс. '''Вх. Пч. І. 9. которыя своимъ '''хвостом '''укрѣплены въ подставкѣ; на верхніе концы '''розсох '''надѣта дощечка — '''правило''', имѣющая, кромѣ двухъ отверстій для концевъ вилокъ, еще и третье посрединѣ; веретено съ напряденными на него нитками вставляется такъ, что тупой его конецъ упирается въ мѣсто, гдѣ выходятъ вилки, а острый — въ среднее отверстіе — '''правило'''; если тянуть за конецъ нитки, то веретено вращается и нитка разматывается. Шух. I. 149.		'''Верес, -су, '''''м. ''Раст. '''= Веріс. '''Вх. Пч. І. 9. которыя своимъ '''хвостом '''укрѣплены въ подставкѣ; на верхніе концы '''розсох '''надѣта дощечка — '''правило''', имѣющая, кромѣ двухъ отверстій для концевъ вилокъ, еще и третье посрединѣ; веретено съ напряденными на него нитками вставляется такъ, что тупой его конецъ упирается въ мѣсто, гдѣ выходятъ вилки, а острый — въ среднее отверстіе — '''правило'''; если тянуть за конецъ нитки, то веретено вращается и нитка разматывается. Шух. I. 149.
		+
		+	'''Верес, -су, '''''м. ''Раст. '''= Веріс. '''Вх. Пч. І. 9.
	[[Категорія:Ве]]		[[Категорія:Ве]]

← Попередня версія		Версія за 15:47, 28 липня 2012
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Верес, -су, '''''м. ''Раст. '''= Веріс. '''Вх. Пч. І. 9.	+	'''Верес, -су, '''''м. ''Раст. '''= Веріс. '''Вх. Пч. І. 9. которыя своимъ '''хвостом '''укрѣплены въ подставкѣ; на верхніе концы '''розсох '''надѣта дощечка — '''правило''', имѣющая, кромѣ двухъ отверстій для концевъ вилокъ, еще и третье посрединѣ; веретено съ напряденными на него нитками вставляется такъ, что тупой его конецъ упирается въ мѣсто, гдѣ выходятъ вилки, а острый — въ среднее отверстіе — '''правило'''; если тянуть за конецъ нитки, то веретено вращается и нитка разматывается. Шух. I. 149.
	[[Категорія:Ве]]		[[Категорія:Ве]]