Ysnotych.im17 в 20:58, 26 листопада 2017

2017-11-26T20:58:14Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Варінник, -ка, '''''м. ''Родъ кухоннаго горшка. Шух. І. 264. Категорія:Ва

2012-07-27T22:48:33Z

Створена сторінка: '''Варінник, -ка, '''''м. ''Родъ кухоннаго горшка. Шух. І. 264. Категорія:Ва

Нова сторінка

'''Варінник, -ка, '''''м. ''Родъ кухоннаго горшка. Шух. І. 264.

[[Категорія:Ва]]

← Попередня версія		Версія за 20:58, 26 листопада 2017
Рядок 2:		Рядок 2:

	[[Категорія:Ва]]		[[Категорія:Ва]]
		+	===Горщик===
		+	Один із найдавніших і найчисленніших різновидів глиняного посуду, що став навіть символічним уособленням гончарства. Цей універсальний посуд, місткість якого, залежно від призначення, варіюється від 200—300 мілілітрів до кількох десятків літрів.
		+
		+	==Виготовлення==
		+	Для виготовлення горщиків у різних регіонах України використовували «горшечну», тобто придатну для виготовлення саме горщиків гончарну глину (на території Правобережної та Західної України її досить часто називали глеєм). Головною її властивістю мала бути вогнетривкість.
		+
		+	Як і більшість гончарних виробів, горщик формується на гончарному крузі. Вухо (вуха) до нього гончар завжди доліплює вручну. Один кінець вуха горщика найчастіше прикріплювали до вінець, інший – до опука. Для закривання горщиків виготовлялися спеціальні кришечки – покришки, накривки, розміри яких залежали від розміру отвору посудини, яку мали накривати.
		+
		+	Процес виготовлення посуду називали «робити горшки», «займатися горшками», «ліпити горшки». «Горшечниками», «горшешниками», «горшколєпами» називали майстрів, які виготовляють гончарні вироби.
		+
		+	Колір випалених горщиків залежить від хімічного складу сировини з якої їх виготовлено та технології їх випалювання
		+
		+	==Призначення==
		+	Основна функція горщика — це приготування страв у печі.
		+
		+	У горщиках меншого розміру варили борщі, супи і кашу, гасили рибу, м'ясо, овочі, робили різноманітні запіканки і напої.
		+
		+	Горщиками в господарстві послуговувалися також для зберігання продуктів і рідин, готових страв і напоїв, подачі їх до столу; нагрівання води, кип'ятіння-зоління білизни, купання дітей, відправлення природних потреб, виконання лікувальних дій, а також в обрядово-ритуальній практиці. У більш великих і містких горщиках зберігали борошно, крупи, сіль, топлений жир або масло.
		+
		+	В горщику цінуються такі якості, як міцність і жаростійкість. Подібний горщик вважався великою цінністю, його берегли і ретельно за ним доглядали.
		+
		+	Господині намагалися мати в господарстві до десятка різновеликих горщиків. Щодня, як правило, використовуючи два горщика — на рідку та густу страву. Два, в яких готували їжу попереднього дня, випарювали.
		+
		+	В побуті використовували і пошкоджений посуд, зокрема гиряві горщики (гирун, горюнчик) з надщербленими вінцями, без вінець, з тріщиною. Звідси й назви варівний, варівник, (неварівний) горщик — приданий (непридатний) для приготування страв у печі.
		+
		+	Окремі види горщиків не призначалися для готування їжі. Зокрема, в Опішному наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття виготовляли великих розмірів горщики-вулики для бджіл. Здебільшого в Правобережжі України — двійнята (двійнятка, парка, близнята, «дзвінята») два невеликі горщики, з'єднані докупи, з ручкою-кільцем на дотичних вінцях. Їх застосовували для перенесення гарячих страв під час різноманітних польових робіт і сіножатей: в один горщик насипали рідку страву (борщ), в другий — кашу. На Святвечір малі хрещеники носили в них хрещеним батькам кутю і узвар. Рідше з цією метою робили трійнята чи навіть «чвірнята». Близнята, трійнята — це два, три горщики, з'єднані разом в одне ціле. Глиняні близнята накривалися дерев'яною накривкою, спільною для двох горщиків.
		+
		+	Страву в горщиках, як правило, до столу не подавали. Хіба що «варену» (цей давній напій українців називали ще варенухою, варьохою).
		+
		+	Іноді невеликі горщики чи їх фрагменти (черепки) використовувалися як освітлювальні прилади.
		+
		+	У новітній час функції глиняних горщиків поступово звужувалися. Їх призначення слугувати для тримання рідин повністю перебрав на себе металевий та скляний посуд. З розвитком металургії в колишньому СРСР, а також зміна конструкцій теплотехнічних споруд для приготування їжі, газифікацією осель українців, горщики поступово вийшли з ужитку як ємність для приготування їжі.
		+
		+	З перетвореннями в традиційній культурі, горщики втратили й обрядову функцію. В сучасному побуті глиняні горщики ще й досі використовують, але це переважно жителі не газифікованих сіл, а також заклади громадського харчування.
		+
		+	==Форма==
		+	Форма стереотипного українського глиняного горщика подібна до використовуваної в сусідніх центрально- та східноєвропейських народів та пристосована для найбільш раціонального використання нагрівальної енергії вогню.
		+
		+	Своєю формою глиняний горщик зобов'язаний печі. Нагрівання в ньому відбувається з боків, а не знизу, як на відкритому вогні, при цьому нижня частина посуду практично не прогрівається. Саме тому горщик має опуклу, округлу форму і дуже вузьке дно. Для виймання з печі горщиків існував цілий набір рогачів (кожному горщикові відповідав «свій» рогач).
		+
		+	Впродовж часу, форма українських горщиків змінювалася, еволюціонуючи разом з гончарною технологією, пристосовуючись до теплотехнічних споруд, в яких готувалися страви.
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	<gallery>
		+	Файл:Горщик.jpg\|Горщик
		+	Файл:Горщик1.jpg\|Горщик
		+	Файл:Горщик2.jpg\|Горщик
		+	</gallery>
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\|mArWReSEf6s}}

Варінник - Історія редагувань

Ysnotych.im17 в 20:58, 26 листопада 2017

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Варінник, -ка, '''''м. ''Родъ кухоннаго горшка. Шух. І. 264. Категорія:Ва