Вага - Історія редагувань

Yomoroz.fpmv18 в 14:13, 18 листопада 2018

2018-11-18T14:13:30Z

Niivantsiv.is15 в 22:15, 29 жовтня 2015

2015-10-29T22:15:09Z

Niivantsiv.is15 в 22:14, 29 жовтня 2015

2015-10-29T22:14:51Z

Niivantsiv.is15 в 00:17, 29 жовтня 2015

2015-10-29T00:17:53Z

Настьона Головко в 12:42, 5 січня 2014

2014-01-05T12:42:39Z

Настьона Головко в 12:41, 5 січня 2014

2014-01-05T12:41:59Z

Настьона Головко в 12:36, 5 січня 2014

2014-01-05T12:36:48Z

Настьона Головко в 09:18, 5 січня 2014

2014-01-05T09:18:27Z

Настьона Головко в 17:02, 4 січня 2014

2014-01-04T17:02:50Z

Настьона Головко в 16:50, 4 січня 2014

2014-01-04T16:50:53Z

← Попередня версія		Версія за 14:13, 18 листопада 2018
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Вага, -ги, '''''ж. ''1) Вѣсъ. ''На хуру вагою кладуть. ''Г. Барв. 324. ''Ой десь мій брат у Криму продає сіль на вагу. ''Рудч. Чп. '''Вагою дати'''. Отпустить на вѣсъ. '''Важкою вагою'''. Съ великимъ трудомъ. 2) Тяжесть, бремя, грузъ. ''Хури йшли з вагою. Широко ступав Марко, здавалось, і ваги ніякої не було у його на плечах. ''Стор. М. Пp. 25. ''Ото ж на мене вагою сіло. ''Ном. № 13275. ''Усяка людина має свою вагу на світі. ''К. (О. 1861. VI. 28). 3) Вѣсы. ''Ой, хто б узяв та зважив моє горе! хто б на вагу зложив моє нещастя. ''К. Іов. 4) Гиря. ''Я бачив ув Одесі самограйну машину: ваги колеса повертають, а вона й грає, так само як у дзиґаркові. ''Канев. у. 5) Вѣсъ, значеніе, сила. ''Це для мене не має жадної ваги. ''6) '''Бути у вазі'''. Быть беременной. ''На третій годочок я стала у вазі: Господь і мені дав. ''Г. Барв. 97. 7) Колебаніе. ''Гой ги, вороги! ми не маєм ваги! ''Шевч. 57. ''Ревуть, лютують вороги, козацтво преться без ваги і покотились яничари. ''Шевч. 59.	+	'''Вага, -ги, '''''ж. ''1) Вѣсъ. ''На хуру вагою кладуть. ''Г. Барв. 324. ''Ой десь мій брат у Криму продає сіль на вагу. ''Рудч. Чп. '''Вагою дати'''. Отпустить на вѣсъ. '''Важкою вагою'''. Съ великимъ трудомъ. 2) Тяжесть, бремя, грузъ. ''Хури йшли з вагою. Широко ступав Марко, здавалось, і ваги ніякої не було у його на плечах. ''Стор. М. Пp. 25. ''Ото ж на мене вагою сіло. ''Ном. № 13275. ''Усяка людина має свою вагу на світі. ''К. (О. 1861. VI. 28). 3) Вѣсы. ''Ой, хто б узяв та зважив моє горе! хто б на вагу зложив моє нещастя. ''К. Іов. 4) Гиря. ''Я бачив ув Одесі самограйну машину: ваги колеса повертають, а вона й грає, так само як у дзиґаркові. ''Канев. у. 5) Вѣсъ, значеніе, сила. ''Це для мене не має жадної ваги. ''6) '''Бути у вазі'''. Быть беременной. ''На третій годочок я стала у вазі: Господь і мені дав. ''Г. Барв. 97.

	[[Категорія:Ва]]		[[Категорія:Ва]]

← Попередня версія		Версія за 22:15, 29 жовтня 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
−		+	'''Вага, -ги, '''''ж. ''1) Вѣсъ. ''На хуру вагою кладуть. ''Г. Барв. 324. ''Ой десь мій брат у Криму продає сіль на вагу. ''Рудч. Чп. '''Вагою дати'''. Отпустить на вѣсъ. '''Важкою вагою'''. Съ великимъ трудомъ. 2) Тяжесть, бремя, грузъ. ''Хури йшли з вагою. Широко ступав Марко, здавалось, і ваги ніякої не було у його на плечах. ''Стор. М. Пp. 25. ''Ото ж на мене вагою сіло. ''Ном. № 13275. ''Усяка людина має свою вагу на світі. ''К. (О. 1861. VI. 28). 3) Вѣсы. ''Ой, хто б узяв та зважив моє горе! хто б на вагу зложив моє нещастя. ''К. Іов. 4) Гиря. ''Я бачив ув Одесі самограйну машину: ваги колеса повертають, а вона й грає, так само як у дзиґаркові. ''Канев. у. 5) Вѣсъ, значеніе, сила. ''Це для мене не має жадної ваги. ''6) '''Бути у вазі'''. Быть беременной. ''На третій годочок я стала у вазі: Господь і мені дав. ''Г. Барв. 97. 7) Колебаніе. ''Гой ги, вороги! ми не маєм ваги! ''Шевч. 57. ''Ревуть, лютують вороги, козацтво преться без ваги і покотились яничари. ''Шевч. 59.

	[[Категорія:Ва]]		[[Категорія:Ва]]

← Попередня версія		Версія за 22:14, 29 жовтня 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Вага, -ги, '''''ж. ''1) Вѣсъ. ''На хуру вагою кладуть. ''Г. Барв. 324. ''Ой десь мій брат у Криму продає сіль на вагу. ''Рудч. Чп. '''Вагою дати'''. Отпустить на вѣсъ. '''Важкою вагою'''. Съ великимъ трудомъ. 2) Тяжесть, бремя, грузъ. ''Хури йшли з вагою. Широко ступав Марко, здавалось, і ваги ніякої не було у його на плечах. ''Стор. М. Пp. 25. ''Ото ж на мене вагою сіло. ''Ном. № 13275. ''Усяка людина має свою вагу на світі. ''К. (О. 1861. VI. 28). 3) Вѣсы. ''Ой, хто б узяв та зважив моє горе! хто б на вагу зложив моє нещастя. ''К. Іов. 4) Гиря. ''Я бачив ув Одесі самограйну машину: ваги колеса повертають, а вона й грає, так само як у дзиґаркові. ''Канев. у. 5) Вѣсъ, значеніе, сила. ''Це для мене не має жадної ваги. ''6) '''Бути у вазі'''. Быть беременной. ''На третій годочок я стала у вазі: Господь і мені дав. ''Г. Барв. 97. 7) Колебаніе. ''Гой ги, вороги! ми не маєм ваги! ''Шевч. 57. ''Ревуть, лютують вороги, козацтво преться без ваги і покотились яничари. ''Шевч. 59.	+

	[[Категорія:Ва]]		[[Категорія:Ва]]

← Попередня версія		Версія за 00:17, 29 жовтня 2015
Рядок 65:		Рядок 65:
	*[http://www.bad.if.ua/articles/increase-weight-2.shtml '''Втрата ваги і хвороби''']		*[http://www.bad.if.ua/articles/increase-weight-2.shtml '''Втрата ваги і хвороби''']

−	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/~~Університетський коледж~~]]	+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

@@ Рядок 42: / Рядок 42: @@
 . фіз. Сила, з якою нерухоме відносно Землі тіло діє на підпору внаслідок тяжіння.
- Центр ваги див. центр.
+Центр ваги див. центр.
 . заст. Те саме, що вагання 1, 2. Ревуть, лютують вороги. Козацтво преться без ваги — І покотились яничари (Тарас Шевченко, I, 1951, 201); [Доля:] Ти стоптав дивоцвіти без ваги попід ноги (Леся Українка, III, 1952, 267).

← Попередня версія		Версія за 12:41, 5 січня 2014
Рядок 25:		Рядок 25:

	пито́ма вага́ кого, чого. Роль, значення або місце кого-, чого-небудь десь, у чомусь. Збільшується питома вага жінок у загальній кількості зайнятої робочої сили (З журналу); Взагалі помітною рисою фольклорного творчого процесу в ділянці прозових творів є все дальше зменшення питомої ваги казково-легендарних елементів у новотворах (Легенди..).		пито́ма вага́ кого, чого. Роль, значення або місце кого-, чого-небудь десь, у чомусь. Збільшується питома вага жінок у загальній кількості зайнятої робочої сили (З журналу); Взагалі помітною рисою фольклорного творчого процесу в ділянці прозових творів є все дальше зменшення питомої ваги казково-легендарних елементів у новотворах (Легенди..).
		+	*[http://sum.in.ua/s/vagha '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']
		+	ВАГА, и, жін., тільки одн.
		+
		+	1. Важкість (у 1 знач.) предмета, що звичайно визначається зважуванням. Тоненькі гіллячки слив гнулися під вагою темно-синіх сливок (Іван Франко, IV, 1950, 201); За витоптані буряки Митько приніс бабі Христі щуку вагою в п'ять кілограмів (Олесь Донченко, VI, 1957, 146); Поринаючи в ці думки, Мар'ян навіть відчув вагу коси у руках (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 183).
		+	▲ Важка вага див. важкий; Жива вага див. живий; Забійна вага див. забійний; Легка вага див. легкий; Молекулярна вага див. молекулярний; Питома вага див. питомий; Середня вага див. середній; Чиста вага див. чистий.
		+	♦ На вагу золота — дуже дорого, високо цінується. — Це у вас [у Середній Азії] вода на вагу золота, а в нас цього добра вистачає (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 4); Та кожен інженер тут на вагу золота (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 38).
		+
		+	2. перен. Значення, вплив. [Кобзар:] І слово — не полова, і воно велику вагу має (Панас Мирний, V, 1955, 87); Нові завдання тривожили його допитливий мозок, нові досліди величезної ваги стояли перед ним (Олесь Донченко, І, 1956, 369); У клубі Юрко швидко відчув під собою деякий ґрунт, набирав громадської ваги і починав обростати пір'ям (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 215).
		+
		+	3. Важкий предмет (предмети), тягар, вантаж і т. ін. А так як на одному коні далеко не заїдеш і багато ваги не завезеш, то вони спрягались кіньми (Нечуй-Левицький, II, 1956, 366); Три тіні зігнулися під якоюсь вагою — щось несуть на плечах (Панас Мирний, II, 1954, 20); Зеленим пушком кучерявилась дрібненька і напрочуд тонка травиця, для якої і краплина роси була вагою (Михайло Стельмах, II, 1962, 144); * Образно. На серце моє, на голову, на всеньке тіло вагою налягло лихо (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 144).
		+	♦ Бути (стати) у вазі — бути (стати) вагітною. На третій годочок я стала у вазі (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 97).
		+
		+	4. Система мір, застосовувана при зважуванні. Десяткова вага.
		+
		+	5. Прилад для зважування. Земля загула від гаю, і щось важке наближається до пасіки — таке важке, що й не зважити на вазі! (Марко Вовчок, I, 1955, 383); Керівництво колгоспу привезло вагу в поле, щоб виміряти й визначити загальні показники зібраного врожаю (Юрій Смолич, III, 1959, 449).
		+
		+	6. фіз. Сила, з якою нерухоме відносно Землі тіло діє на підпору внаслідок тяжіння.
		+	Центр ваги див. центр.
		+
		+	7. заст. Те саме, що вагання 1, 2. Ревуть, лютують вороги. Козацтво преться без ваги — І покотились яничари (Тарас Шевченко, I, 1951, 201); [Доля:] Ти стоптав дивоцвіти без ваги попід ноги (Леся Українка, III, 1952, 267).

@@ Рядок 37: / Рядок 37: @@
 |}
 ==Медіа==
 ==Див. також==

@@ Рядок 18: / Рядок 18: @@
 (чого) важкість, вагота; (для пліч) тягар, вантаж; П. значення, вагомість, авторитетність, важливість, ваговитість, У ФР. вплив; (для зважування) ВАГИ.
 *[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356197.html '''Фразеологічний словник української мови''']
- ВАГА
+ВАГА
 аж вага́ з груде́й спа́ла. Стало легше, спокійніше і т. ін. Серце моє, я так втішився, коли дістав від тебе листа, аж легше дихати мені, аж вага з грудей спала (М. Коцюбинський).
@@ Рядок 39: / Рядок 39: @@
 ==Див. також==
+*[http://uk.wikipedia.org/wiki/ '''Вікіпедія ''']
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

← Попередня версія		Версія за 17:02, 4 січня 2014
Рядок 4:		Рядок 4:

	==Сучасні словники==		==Сучасні словники==
		+	*[http://slovopedia.org.ua/29/53394/7274.html '''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''']
		+	ВАГА
		+	I
		+	прилад для вимірювання маси тіл; розрізняють ваги: важільні (напр., шалькові, циферблатні), пружинні. електричні, електронні; для зважування великих мас використовують в., одне плече якої в 10 раз більше від ін. В. використовували вже у стародавні часи, ймовірно, кільканадцять ст. до н.е.; у Греції та Римі в I ст. до н.е. існували важільно-пересувні в., т.зв. безміни.
		+	II
		+	сила, з якою Земля притягує певне тіло; є рівнодійною сили гравітаційної взаємодії тіла із Землею і відцентровою сили, що виникає внаслідок обертання Землі; питома в. - вага 1 м3 певного тіла.
		+
		+	*[http://slovopedia.org.ua/31/53394/27508.html '''Словник синонімів Полюги''']
		+	ВАГА
		+	(прилад для важення) ваги, вагівниця, (з коромислом) терези; (те, що важить) вантаж, тягар.
		+	*[http://slovopedia.org.ua/41/53394/262263.html '''Словник синонімів''']
		+	ВАГА
		+	(чого) важкість, вагота; (для пліч) тягар, вантаж; П. значення, вагомість, авторитетність, важливість, ваговитість, У ФР. вплив; (для зважування) ВАГИ.
		+	*[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356197.html '''Фразеологічний словник української мови''']
		+	ВАГА
		+
		+	аж вага́ з груде́й спа́ла. Стало легше, спокійніше і т. ін. Серце моє, я так втішився, коли дістав від тебе листа, аж легше дихати мені, аж вага з грудей спала (М. Коцюбинський).
		+
		+	на вагу́ зо́лота. 1. Який має першорядне значення, велику цінність; надзвичайно важливий. Люди .. жадібно прислухалися до оголошення місцевого радіо. Інформація була на вагу золота (Ю. Щербак); — Та звісно, як у степу... Вода на вагу золота (О. Гончар); — От маслини... Річ, на перший погляд, наче несмачна й нікому не потрібна. А насправді — на вагу золота. Делікатес (Л. Дмитерко); — Це у вас (у Середній Азії) вода на вагу золота, а в нас цього добра вистачає (Ю. Збанацький). 2. зі сл. цінува́тися. Дуже дорого, високо. Кожна спокійна хвилина тепер цінувалася на вагу золота (В. Козаченко); Горіхова фанера цінується на вагу золота (З журналу); Ішла війна, військові льотчики цінилися на вагу золота, бо не так легко й не так скоро можна навчити людину літати... (І. Гребенюк).
		+
		+	пито́ма вага́ кого, чого. Роль, значення або місце кого-, чого-небудь десь, у чомусь. Збільшується питома вага жінок у загальній кількості зайнятої робочої сили (З журналу); Взагалі помітною рисою фольклорного творчого процесу в ділянці прозових творів є все дальше зменшення питомої ваги казково-легендарних елементів у новотворах (Легенди..).
		+

	==Ілюстрації==		==Ілюстрації==

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 ==Сучасні словники==
-Тлумачення слова у сучасних словниках
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вага_01.jpeg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вага_02.jpeg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вага_03.jpeg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вага_04.jpeg|x140px]]
 |}
 ==Медіа==
@@ Рядок 17: / Рядок 18: @@
 ==Див. також==
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]