Бобівник - Історія редагувань

N.oblovatska в 10:49, 28 березня 2024

2024-03-28T10:49:51Z

Svtsyhanok.fpmv23 в 16:02, 14 листопада 2023

2023-11-14T16:02:36Z

Svtsyhanok.fpmv23 в 15:56, 14 листопада 2023

2023-11-14T15:56:30Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Бобівник, -ка,''' ''м.'' Раст. a) Trifoliura librinum, бобовникъ, вахта. б) Butomus umbellatus. Лв. 97. [[Категорія:Б...

2012-07-16T08:25:26Z

Створена сторінка: '''Бобівник, -ка,''' ''м.'' Раст. a) Trifoliura librinum, бобовникъ, вахта. б) Butomus umbellatus. Лв. 97. [[Категорія:Б...

Нова сторінка

'''Бобівник, -ка,''' ''м.'' Раст. a) Trifoliura librinum, бобовникъ, вахта. б) Butomus umbellatus. Лв. 97.

[[Категорія:Бо]]

← Попередня версія		Версія за 10:49, 28 березня 2024
Рядок 17:		Рядок 17:

	'''Практичне застосування:''' Лікарська, харчова, медоносна, фарбувальна рослина. У науковій медицині з лікувальною метою використовують листки бобівника — Folium Trifolii fibrini. Вони містять глікозиди меніантин і мематин, сапоніни, пектин, жирну й ефірну олію, вітамін С, дубильні та інші речовини, мікроелементи. Листки використовують для збудження апетиту, підсилення шлункової секреції, поліпшення травлення, вони входять до складу жовчогінних, проносних і заспокійливих чаїв. Препарати бобівника призначають також для підвищення тонусу, при диспепсії, мігренях. Екстракт з листків іде для приготування пілюль. У народній медицині листки застосовують при хворобах шлунка, туберкульозі легень, простуді, недокрів'ї, геморої, задусі, як потогінне, від проносу, при кровотечах з легень, пропасниці, проти цинги, золотухи й грижі, при жовчнокам'яній хворобі. У ветеринарії застосовують як глистогінний засіб, напувають відваром тварин від простуди.Листки бобівника використовують у пивоварінні для падання приємного смаку пиву та для приготування лікерів. Бобівник — непоганий літній медонос, охоче відвідується бджолами. Листки бобівника дають зелену фарбу.		'''Практичне застосування:''' Лікарська, харчова, медоносна, фарбувальна рослина. У науковій медицині з лікувальною метою використовують листки бобівника — Folium Trifolii fibrini. Вони містять глікозиди меніантин і мематин, сапоніни, пектин, жирну й ефірну олію, вітамін С, дубильні та інші речовини, мікроелементи. Листки використовують для збудження апетиту, підсилення шлункової секреції, поліпшення травлення, вони входять до складу жовчогінних, проносних і заспокійливих чаїв. Препарати бобівника призначають також для підвищення тонусу, при диспепсії, мігренях. Екстракт з листків іде для приготування пілюль. У народній медицині листки застосовують при хворобах шлунка, туберкульозі легень, простуді, недокрів'ї, геморої, задусі, як потогінне, від проносу, при кровотечах з легень, пропасниці, проти цинги, золотухи й грижі, при жовчнокам'яній хворобі. У ветеринарії застосовують як глистогінний засіб, напувають відваром тварин від простуди.Листки бобівника використовують у пивоварінні для падання приємного смаку пиву та для приготування лікерів. Бобівник — непоганий літній медонос, охоче відвідується бджолами. Листки бобівника дають зелену фарбу.
		+
		+
		+
		+
		+
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
		+	[[Категорія:Слова 2023 року]]

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 [[Категорія:Бо]]
 '''Значення слова''' - багаторічна трав'яниста рослина з повзучим стеблом і трійчастими листками на довгих черешках, що росте на болотах і заболочених луках, медонос; відвар з листя і кореневища використовується в медицині.
@@ Рядок 11: / Рядок 12: @@
 '''Опис:'''
 Листки чергові, складні, трійчасті, з овальними, цілокраїми листочками (3—10 см завдовжки, і 5—3 см завширшки) на довгих черешках. Розташовані біля основи стебла. Квітки правильні, зрослопелюсткові, блідо-рожеві, зібрані у китиці на верхівці довгого, безлистого стебла. Чашечка п'ятироздільна, з яйцеподібно-ланцетними, тупуватими лопатями. Віночок (10 — 16 мм завдовжки) лійкоподібний, п'ятироздільний, блідо-рожевий або білий. Лопаті його ланцетні, загострені, з внутрішнього боку волохаті. Тичинок п'ять, маточка одна, з верхньою зав'яззю, довгим, тонким стовпчиком. Плід — широкояйцеподібна або овальна коробочка, яка звужена на верхівці. Цвіте у травні — червні. Розмножується насінням і вегетативно - відрізками кореневищ.
 '''Поширення:'''
 Поширений майже по всій Україні, у Степу рідко. Росте бобівник у вільшняках, на лісових болотах і заболочених луках, а також уздовж струмків та канав. Тіньовитривала рослина. Заготівля можлива у Волинській, Рівненській, Житомирській, Сумській і Харківській областях, на півночі Київської, Чернігівської областей. Запаси сировини значні. Росте бобівник також на всій Європейській частині Росії і майже по всій Азійській частині, окрім Середньої Азії та Крайньої Півночі, можна знайти навіть в тундрі. Зрідка трапляється на Кавказі та деяких островах далекосхідних морів.
 '''Практичне застосування:''' Лікарська, харчова, медоносна, фарбувальна рослина. У науковій медицині з лікувальною метою використовують листки бобівника — Folium Trifolii fibrini. Вони містять глікозиди меніантин і мематин, сапоніни, пектин, жирну й ефірну олію, вітамін С, дубильні та інші речовини, мікроелементи. Листки використовують для збудження апетиту, підсилення шлункової секреції, поліпшення травлення, вони входять до складу жовчогінних, проносних і заспокійливих чаїв. Препарати бобівника призначають також для підвищення тонусу, при диспепсії, мігренях. Екстракт з листків іде для приготування пілюль. У народній медицині листки застосовують при хворобах шлунка, туберкульозі легень, простуді, недокрів'ї, геморої, задусі, як потогінне, від проносу, при кровотечах з легень, пропасниці, проти цинги, золотухи й грижі, при жовчнокам'яній хворобі. У ветеринарії застосовують як глистогінний засіб, напувають відваром тварин від простуди.Листки бобівника використовують у пивоварінні для падання приємного смаку пиву та для приготування лікерів. Бобівник — непоганий літній медонос, охоче відвідується бджолами. Листки бобівника дають зелену фарбу.

← Попередня версія		Версія за 15:56, 14 листопада 2023
Рядок 2:		Рядок 2:

	[[Категорія:Бо]]		[[Категорія:Бо]]
		+	'''Значення слова''' - багаторічна трав'яниста рослина з повзучим стеблом і трійчастими листками на довгих черешках, що росте на болотах і заболочених луках, медонос; відвар з листя і кореневища використовується в медицині.
		+
		+	'''Тип та синтаксичні ознаки:'''
		+	бо-бів-ни́к
		+
		+	Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.
		+
		+	'''Опис:'''
		+	Листки чергові, складні, трійчасті, з овальними, цілокраїми листочками (3—10 см завдовжки, і 5—3 см завширшки) на довгих черешках. Розташовані біля основи стебла. Квітки правильні, зрослопелюсткові, блідо-рожеві, зібрані у китиці на верхівці довгого, безлистого стебла. Чашечка п'ятироздільна, з яйцеподібно-ланцетними, тупуватими лопатями. Віночок (10 — 16 мм завдовжки) лійкоподібний, п'ятироздільний, блідо-рожевий або білий. Лопаті його ланцетні, загострені, з внутрішнього боку волохаті. Тичинок п'ять, маточка одна, з верхньою зав'яззю, довгим, тонким стовпчиком. Плід — широкояйцеподібна або овальна коробочка, яка звужена на верхівці. Цвіте у травні — червні. Розмножується насінням і вегетативно - відрізками кореневищ.
		+	'''Поширення:'''
		+	Поширений майже по всій Україні, у Степу рідко. Росте бобівник у вільшняках, на лісових болотах і заболочених луках, а також уздовж струмків та канав. Тіньовитривала рослина. Заготівля можлива у Волинській, Рівненській, Житомирській, Сумській і Харківській областях, на півночі Київської, Чернігівської областей. Запаси сировини значні. Росте бобівник також на всій Європейській частині Росії і майже по всій Азійській частині, окрім Середньої Азії та Крайньої Півночі, можна знайти навіть в тундрі. Зрідка трапляється на Кавказі та деяких островах далекосхідних морів.
		+	'''Практичне застосування:''' Лікарська, харчова, медоносна, фарбувальна рослина. У науковій медицині з лікувальною метою використовують листки бобівника — Folium Trifolii fibrini. Вони містять глікозиди меніантин і мематин, сапоніни, пектин, жирну й ефірну олію, вітамін С, дубильні та інші речовини, мікроелементи. Листки використовують для збудження апетиту, підсилення шлункової секреції, поліпшення травлення, вони входять до складу жовчогінних, проносних і заспокійливих чаїв. Препарати бобівника призначають також для підвищення тонусу, при диспепсії, мігренях. Екстракт з листків іде для приготування пілюль. У народній медицині листки застосовують при хворобах шлунка, туберкульозі легень, простуді, недокрів'ї, геморої, задусі, як потогінне, від проносу, при кровотечах з легень, пропасниці, проти цинги, золотухи й грижі, при жовчнокам'яній хворобі. У ветеринарії застосовують як глистогінний засіб, напувають відваром тварин від простуди.Листки бобівника використовують у пивоварінні для падання приємного смаку пиву та для приготування лікерів. Бобівник — непоганий літній медонос, охоче відвідується бджолами. Листки бобівника дають зелену фарбу.