Блудити - Історія редагувань

Mmbohoslavets.if17 в 21:43, 21 листопада 2017

2017-11-21T21:43:39Z

Mmbohoslavets.if17 в 21:17, 21 листопада 2017

2017-11-21T21:17:43Z

Mmbohoslavets.if17 в 21:15, 21 листопада 2017

2017-11-21T21:15:57Z

Mmbohoslavets.if17 в 21:14, 21 листопада 2017

2017-11-21T21:14:22Z

Mmbohoslavets.if17 в 21:01, 21 листопада 2017

2017-11-21T21:01:06Z

Mmbohoslavets.if17 в 19:49, 21 листопада 2017

2017-11-21T19:49:00Z

Mmbohoslavets.if17 в 18:02, 21 листопада 2017

2017-11-21T18:02:40Z

D.buchynska в 13:38, 21 листопада 2017

2017-11-21T13:38:30Z

Mmbohoslavets.if17 в 16:02, 20 листопада 2017

2017-11-20T16:02:16Z

Mmbohoslavets.if17 в 15:48, 20 листопада 2017

2017-11-20T15:48:56Z

@@ Рядок 17: / Рядок 17: @@
 ===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Всесвітній словник української мови]===
 ''''БЛУКА́Т'''' (рухатися навмання, не знаючи дороги), БЛУДИ́ТИ, ПЛУ́ТАТИрозм.,ПЛУ́ТАТИСЯрозм.;КРУЖЛЯ́ТИ (ходити манівцями, збившись зі шляху). Встали вони [брати] й знов пішли блукати по лісі й ніяк не могли знайти стежки або шляху (І. Нечуй-Левицький); Ми як було їдемо в Сухини в гості до батюшки, то все блудимо по селі, бо вулиці покручені (І. Нечуй-Левицький); Помилилась баба Секлета, а може, це я заблудив. Треба.. іти й плутати, самотужки шукати перевозу на той бік Псла (Ю. Яновський); Вони заблудились і тепер плутаються у плавнях (М. Коцюбинський); Цілу ніч він кружляв у якихось бескеттях, кам’яних лабіринтах (О. Гончар).
 ''''БЛУКА́ТИ''' (про що-небудь неживе - поволі рухатися, пересуватися з одного місця на інше), БЛУДИ́ТИ, БРОДИ́ТИ. Стояв, і непевний осміх блукав йому по губах - зараз це був осміх погорди й самозахисту (О. Гончар); Розлилося сонце по дахах, У тісному лабіринті блудить (Л. Дмитерко); Тіні од хмар бродять по ближчих горбах, пересувають їх з місця на місце (М. Коцюбинський).
-'''ПОМИЛИ́ТИСЯ''' (зробити щось неправильно, допустити неточність, неправильність у чомусь), '''СХИ́БИТИ[СХИБНУ́ТИ], ПРОМАХНУ́ТИСЯ, ОБМАХНУ́ТИСЯрідше,ДА́ТИ МА́ХУрозм.,СПІТКНУ́ТИСЯ[СПОТИКНУ́ТИСЯ]розм.,ОСТУПИ́ТИСЯрозм.,''' '''ПОСКОВЗНУ́ТИСЯрозм.,ПІДКОВЗНУТИСЯ[ПІДСКОВЗНУТИСЯ]розм.,ПРОМА́ЗАТИрозм.,ОСІКТИ́СЯрозм.,ЗМИЛИТИрозм. рідше,ОБМИЛИТИСЯдіал.,ЗБЛУДИ́ТИ діал.,УХИ́БИТИ[ВХИ́БИТИ] діал.,ОГУ́ЛИТИСЯ діал.,ПОЗІВА́ТИ діал.;ЗБИ́ТИСЯ, СПЛУ́ТАТИСЯ, СПЛУ́ТАТИ, НАБРЕХА́ТИрозм., ПРОБРЕХА́ТИСЯрозм.''' (припускатися помилки в розрахунках, розмові тощо); '''ОБМО́ВИТИСЯ (в розмові); ОБРАХУВА́ТИСЯ (при підрахунках); ОБМІ́РЯТИСЯ[ОБМІ́РИТИСЯ]розм. (міряючи).''' - Недок.: помиля́тися, хи́бити, прома́хуватися, давати ма́ху, спотика́тися, оступа́тися, підко́взуватися[підсковзуватися], ма́зати, прома́зувати, осіка́тися, блуди́ти, збива́тися, плу́татися, плу́тати, сплу́тувати, набрі́хувати, пробрі́хуватися, обмовля́тися, обрахо́вуватися, обмі́рюватися[обміря́тися]. Не помилилася громада, називаючи його патріотом... (М. Коцюбинський); Він, не вагаючись, приймав потрібні рішення на свій страх і риск. При цьому його не лякало, що він може десь оступитися, помилитися, схибити (О. Гончар); Панотець гірко промахнувся, надіючись, що їмость картатиме Йвана з таким самим завзятком, як він (Лесь Мартович); - Та ти вже панна, дівчино! А то я обмахнувся! Ти знаєш? Купив тобі м’яч (Ірина Вільде); Видно, їм [поліцаям] таки вчора перепало за те, що маху дали, де ж пак, з-під самого носа втік в’язень! (Ю. Збанацький); Раз на віку спіткнешся, та й те люди побачать (прислів’я); У тебе є мудрі наставники, твої друзі, твої старші керівники, які тебе і поскубти можуть, і підтримати, якщо спотикнешся (М. Чабанівський); - Вона посковзнулась: стала покриткою, та як ступила на ту хистку кладку, то й не вдержалась (І. Нечуй-Левицький); - Згублять тебе, Карпе, спідниці. Не ганяйся за ними вельми, колись підковзнешся (Ю. Мушкетик); - Призначив я його [Преображенського], а в самого чорти скребуть. Треба було б таки порадитись спочатку. Ти більше стикавсяз ним по роботі, скажи: промазав я здорово? (І. Ле); - А на нашому [панові] - осікся [Харко]. Пізнав, бідага, що вигодував гадюку коло свого серця, пізнав - та пізно вже... (Панас Мирний); Де треба, то він не змилить, на землі й на воді він був лицар (збірник "Народні оповідання"); - Слухайте, тату: у вас, чи пак у мене, буде синок, - сказала я, обмилившися з радощів (Ганна Барвінок); Ах, полюбив, не зблудив (пісня); - Поможи мені ще вирватися з сеї западні, щоб я міг хоч раз дихнути свобідно, про направу того, що я ухибив цілим своїм життям! (І. Франко); Та й пан не огулився, що полюбив таку кралю (Словник Б. Грінченка); На празнику життя не позіваю, Та в бідності не опускаю рук (І. Франко); - Дозвольте вже мені самому розповідати далі, а ви слухайте, бо я можу збитися (Ю. Яновський); Хлопчину повсякчас Бартоломієм тут хрестили, чи Матвієм. А щоб не сплутатись, доточували всі їм Дотепні прізвиська, що з ними і росли (переклад М. Рильського); Він теж стомився від спеки і ледве підшукує слова, щоб нічого не забути і не сплутати (З. Тулуб); Набрехати в підрахунках; Жаль, що я не знаю, яке, власне, "незнаття фактів" (помилки?) мені закида Кон[иський]. Може, я справді в чому-небудь пробрехався (М. Драгоманов); Як друг обмовиться, ти пропусти повз вуха. Адже на світі так - де радість, там і скруха (переклад В. Мисика); Цифри до плану він вводив з пересторогою, щоб, боронь Боже, на чомусь не обрахуватись (П. Оровецький).
 ==Іноземні словники==
 ===[https://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/748578 Толковый словарь Ушакова]===

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 ==Сучасні словники==
-===[um.in.ua/s/bludyty Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
+===[http://sum.in.ua/s/bludyty Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 '''БЛУДИТИ''' 1, блуджу, блудиш, недок.
 . Ходити, їздити і т. ін. навмання, не знаючи шляху, напрямку; блукати. Ото ж тая дівчинонька, Що сонна блудила (Тарас Шевченко, I, 1951, 6); — Як почав ходить, як почав блудить, Де був — і сам не знаю (Панас Мирний, IV, 1955, 126); Йому здавалося, що десь близько свого села блудить (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 19);  * Образно. Нам [радянським письменникам] треба уважно ставитися до молодого літератора, ..щоб він не блудив манівцями і дарма не губив свого обдарування (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 17).

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 ==Сучасні словники==
-===[um.in.ua/s/bludyty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
+===[um.in.ua/s/bludyty Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 '''БЛУДИТИ''' 1, блуджу, блудиш, недок.
 . Ходити, їздити і т. ін. навмання, не знаючи шляху, напрямку; блукати. Ото ж тая дівчинонька, Що сонна блудила (Тарас Шевченко, I, 1951, 6); — Як почав ходить, як почав блудить, Де був — і сам не знаю (Панас Мирний, IV, 1955, 126); Йому здавалося, що десь близько свого села блудить (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 19);  * Образно. Нам [радянським письменникам] треба уважно ставитися до молодого літератора, ..щоб він не блудив манівцями і дарма не губив свого обдарування (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 17).

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 ==Сучасні словники==
 '''БЛУДИТИ''' 1, блуджу, блудиш, недок.
 . Ходити, їздити і т. ін. навмання, не знаючи шляху, напрямку; блукати. Ото ж тая дівчинонька, Що сонна блудила (Тарас Шевченко, I, 1951, 6); — Як почав ходить, як почав блудить, Де був — і сам не знаю (Панас Мирний, IV, 1955, 126); Йому здавалося, що десь близько свого села блудить (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 19);  * Образно. Нам [радянським письменникам] треба уважно ставитися до молодого літератора, ..щоб він не блудив манівцями і дарма не губив свого обдарування (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 17).
@@ Рядок 61: / Рядок 62: @@
 ==Джерела та література==
 [http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]
 ==Зовнішні посилання==
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 [[Категорія:Слова 2017 року]]

@@ Рядок 18: / Рядок 18: @@
 '''ПОМИЛИ́ТИСЯ''' (зробити щось неправильно, допустити неточність, неправильність у чомусь), '''СХИ́БИТИ[СХИБНУ́ТИ], ПРОМАХНУ́ТИСЯ, ОБМАХНУ́ТИСЯрідше,ДА́ТИ МА́ХУрозм.,СПІТКНУ́ТИСЯ[СПОТИКНУ́ТИСЯ]розм.,ОСТУПИ́ТИСЯрозм.,''' '''ПОСКОВЗНУ́ТИСЯрозм.,ПІДКОВЗНУТИСЯ[ПІДСКОВЗНУТИСЯ]розм.,ПРОМА́ЗАТИрозм.,ОСІКТИ́СЯрозм.,ЗМИЛИТИрозм. рідше,ОБМИЛИТИСЯдіал.,ЗБЛУДИ́ТИ діал.,УХИ́БИТИ[ВХИ́БИТИ] діал.,ОГУ́ЛИТИСЯ діал.,ПОЗІВА́ТИ діал.;ЗБИ́ТИСЯ, СПЛУ́ТАТИСЯ, СПЛУ́ТАТИ, НАБРЕХА́ТИрозм., ПРОБРЕХА́ТИСЯрозм.''' (припускатися помилки в розрахунках, розмові тощо); '''ОБМО́ВИТИСЯ (в розмові); ОБРАХУВА́ТИСЯ (при підрахунках); ОБМІ́РЯТИСЯ[ОБМІ́РИТИСЯ]розм. (міряючи).''' - Недок.: помиля́тися, хи́бити, прома́хуватися, давати ма́ху, спотика́тися, оступа́тися, підко́взуватися[підсковзуватися], ма́зати, прома́зувати, осіка́тися, блуди́ти, збива́тися, плу́татися, плу́тати, сплу́тувати, набрі́хувати, пробрі́хуватися, обмовля́тися, обрахо́вуватися, обмі́рюватися[обміря́тися]. Не помилилася громада, називаючи його патріотом... (М. Коцюбинський); Він, не вагаючись, приймав потрібні рішення на свій страх і риск. При цьому його не лякало, що він може десь оступитися, помилитися, схибити (О. Гончар); Панотець гірко промахнувся, надіючись, що їмость картатиме Йвана з таким самим завзятком, як він (Лесь Мартович); - Та ти вже панна, дівчино! А то я обмахнувся! Ти знаєш? Купив тобі м’яч (Ірина Вільде); Видно, їм [поліцаям] таки вчора перепало за те, що маху дали, де ж пак, з-під самого носа втік в’язень! (Ю. Збанацький); Раз на віку спіткнешся, та й те люди побачать (прислів’я); У тебе є мудрі наставники, твої друзі, твої старші керівники, які тебе і поскубти можуть, і підтримати, якщо спотикнешся (М. Чабанівський); - Вона посковзнулась: стала покриткою, та як ступила на ту хистку кладку, то й не вдержалась (І. Нечуй-Левицький); - Згублять тебе, Карпе, спідниці. Не ганяйся за ними вельми, колись підковзнешся (Ю. Мушкетик); - Призначив я його [Преображенського], а в самого чорти скребуть. Треба було б таки порадитись спочатку. Ти більше стикавсяз ним по роботі, скажи: промазав я здорово? (І. Ле); - А на нашому [панові] - осікся [Харко]. Пізнав, бідага, що вигодував гадюку коло свого серця, пізнав - та пізно вже... (Панас Мирний); Де треба, то він не змилить, на землі й на воді він був лицар (збірник "Народні оповідання"); - Слухайте, тату: у вас, чи пак у мене, буде синок, - сказала я, обмилившися з радощів (Ганна Барвінок); Ах, полюбив, не зблудив (пісня); - Поможи мені ще вирватися з сеї западні, щоб я міг хоч раз дихнути свобідно, про направу того, що я ухибив цілим своїм життям! (І. Франко); Та й пан не огулився, що полюбив таку кралю (Словник Б. Грінченка); На празнику життя не позіваю, Та в бідності не опускаю рук (І. Франко); - Дозвольте вже мені самому розповідати далі, а ви слухайте, бо я можу збитися (Ю. Яновський); Хлопчину повсякчас Бартоломієм тут хрестили, чи Матвієм. А щоб не сплутатись, доточували всі їм Дотепні прізвиська, що з ними і росли (переклад М. Рильського); Він теж стомився від спеки і ледве підшукує слова, щоб нічого не забути і не сплутати (З. Тулуб); Набрехати в підрахунках; Жаль, що я не знаю, яке, власне, "незнаття фактів" (помилки?) мені закида Кон[иський]. Може, я справді в чому-небудь пробрехався (М. Драгоманов); Як друг обмовиться, ти пропусти повз вуха. Адже на світі так - де радість, там і скруха (переклад В. Мисика); Цифри до плану він вводив з пересторогою, щоб, боронь Боже, на чомусь не обрахуватись (П. Оровецький).
 ==Іноземні словники==
 БЛУДИ́ТЬ, блужу, блудишь, несовер.
 . Вести распутную половую жизнь.
 . Блуждать (обл.). Долго блудили по лесу, пока вышли на опушку.
 . Проказничать, шалить (прост.).
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 ==Сучасні словники==
-Тлумачення слова у сучасних словниках
+'''БЛУДИТИ''' 1, блуджу, блудиш, недок.
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bludytusa21112017.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bludytyochyma21112017.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Blukat21112017.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zablukavumisti21112017.jpg|x140px]]
 |}
 ==Медіа==
 ==Див. також==
+{{#ev:youtube|LVbymEBku7Y}}
 ==Джерела та література==
+[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]
 ==Зовнішні посилання==
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 [[Категорія:Слова 2017 року]]

← Попередня версія		Версія за 18:02, 21 листопада 2017
Рядок 2:		Рядок 2:

	[[Категорія:Бл]]		[[Категорія:Бл]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	Тлумачення слова у сучасних словниках
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+
		+	==Див. також==
		+
		+	==Джерела та література==
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
		+	[[Категорія:Слова 2017 року]]

← Попередня версія		Версія за 13:38, 21 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
−	''Блудити, -джу, -диш,''' ''гл.'' 1) Блуждать; сбиваться съ пути. ''Не ходи, не блуди понад берегами.'' Мет. 17. ''Ляше, он блудиш! — Єднаково їздити.'' Ном. № 875.'' Ми блудили цілий ліс.'' Харьк. у. 2) Заблуждаться, ошибаться. ''Ой блудиш, зле судиш, ляшеньку любий, тримаю, ховаю для тебе шлюби.'' Чуб. V. 137. 3) '''— словами.''' Говорить, не сознавая что; бредить. ''Ой ти, дівчинонько, ти словами блудиш, ти сама знаєш, кого вірно любиш.'' Мет. 78. ''Як блудить словами хворий, то знак тому, що вмре.'' Каменец. у.	+	'''Блудити, -джу, -диш,''' ''гл.'' 1) Блуждать; сбиваться съ пути. ''Не ходи, не блуди понад берегами.'' Мет. 17. ''Ляше, он блудиш! — Єднаково їздити.'' Ном. № 875.'' Ми блудили цілий ліс.'' Харьк. у. 2) Заблуждаться, ошибаться. ''Ой блудиш, зле судиш, ляшеньку любий, тримаю, ховаю для тебе шлюби.'' Чуб. V. 137. 3) '''— словами.''' Говорить, не сознавая что; бредить. ''Ой ти, дівчинонько, ти словами блудиш, ти сама знаєш, кого вірно любиш.'' Мет. 78. ''Як блудить словами хворий, то знак тому, що вмре.'' Каменец. у.

	[[Категорія:Бл]]		[[Категорія:Бл]]
−
−	~~==Сучасні словника==~~
−	~~БЛУДИТИ 1, блуджу, блудиш, недок.~~
−	1. Ходити, їздити і т. ін. навмання, не знаючи шляху, напрямку; блукати. Ото ж тая дівчинонька, Що сонна блудила (Тарас Шевченко, I, 1951, 6); — Як почав ходить, як почав блудить, Де був — і сам не знаю (Панас Мирний, IV, 1955, 126); Йому здавалося, що десь близько свого села блудить (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 19); * Образно. Нам [радянським письменникам] треба уважно ставитися до молодого літератора, ..щоб він не блудив манівцями і дарма не губив свого обдарування (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 17).
−	2. перен. Поволі рухатися, пересуватися в різних напрямках, переходити з одного предмета на інший. В тій хвилі збудилася [пані Олімпія] і прожогом сіла на ліжку. Широко розкриті очі блудили в пітьмі, що панувала у її покою (Іван Франко, VII, 1951, 7);
−	// Раз у раз з'являтися і зникати. Рахівник за столом читає газету. І ввесь час по губах у нього блудить недобра усмішка (Андрій Головко, I, 1957, 308).
−	3. діал. Помилятися, робити помилки. Я блудив багато, блудив, бо правди і добра шукав, в добро і правду віруючи свято (Іван Франко, XIII, 1954, 52).
−	♦ Блудити очима (поглядом) — переводити очі, погляд з одного предмета на інший, не спиняючись ні на чому. Горпина.. довго блудила тривожним поглядом по хаті, шукаючи Якова (Панас Мирний, I, 1954, 208); Блудити словами — говорити несвідомо, безтямно; марити. Ой ти, дівчино, словами блудиш, Сама не знаєш, кого ти любиш (Павло Чубинський, V, 1874, 14); В камері [тюрми] тихо, парко.. Всі сплять, часом зо сну блудячи словами (Степан Васильченко, II, 1959, 67).
−	~~Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 203.~~
−	~~БЛУДИТИ 2, блуджу, блудиш, недок., заст. Вести розпусне статеве життя.~~
−	~~Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 203.~~
−
−	~~==Ілюстрації==~~
−	~~[[Зображення:20109193820bludyty.jpg\|x140px]]~~

← Попередня версія		Версія за 16:02, 20 листопада 2017
Рядок 2:		Рядок 2:

	[[Категорія:Бл]]		[[Категорія:Бл]]
		+
		+	==Сучасні словника==
		+	БЛУДИТИ 1, блуджу, блудиш, недок.
		+	1. Ходити, їздити і т. ін. навмання, не знаючи шляху, напрямку; блукати. Ото ж тая дівчинонька, Що сонна блудила (Тарас Шевченко, I, 1951, 6); — Як почав ходить, як почав блудить, Де був — і сам не знаю (Панас Мирний, IV, 1955, 126); Йому здавалося, що десь близько свого села блудить (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 19); * Образно. Нам [радянським письменникам] треба уважно ставитися до молодого літератора, ..щоб він не блудив манівцями і дарма не губив свого обдарування (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 17).
		+	2. перен. Поволі рухатися, пересуватися в різних напрямках, переходити з одного предмета на інший. В тій хвилі збудилася [пані Олімпія] і прожогом сіла на ліжку. Широко розкриті очі блудили в пітьмі, що панувала у її покою (Іван Франко, VII, 1951, 7);
		+	// Раз у раз з'являтися і зникати. Рахівник за столом читає газету. І ввесь час по губах у нього блудить недобра усмішка (Андрій Головко, I, 1957, 308).
		+	3. діал. Помилятися, робити помилки. Я блудив багато, блудив, бо правди і добра шукав, в добро і правду віруючи свято (Іван Франко, XIII, 1954, 52).
		+	♦ Блудити очима (поглядом) — переводити очі, погляд з одного предмета на інший, не спиняючись ні на чому. Горпина.. довго блудила тривожним поглядом по хаті, шукаючи Якова (Панас Мирний, I, 1954, 208); Блудити словами — говорити несвідомо, безтямно; марити. Ой ти, дівчино, словами блудиш, Сама не знаєш, кого ти любиш (Павло Чубинський, V, 1874, 14); В камері [тюрми] тихо, парко.. Всі сплять, часом зо сну блудячи словами (Степан Васильченко, II, 1959, 67).
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 203.
		+	БЛУДИТИ 2, блуджу, блудиш, недок., заст. Вести розпусне статеве життя.
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 203.
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	[[Зображення:20109193820bludyty.jpg\|x140px]]

← Попередня версія		Версія за 15:48, 20 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Блудити, -джу, -диш,''' ''гл.'' 1) Блуждать; сбиваться съ пути. ''Не ходи, не блуди понад берегами.'' Мет. 17. ''Ляше, он блудиш! — Єднаково їздити.'' Ном. № 875.'' Ми блудили цілий ліс.'' Харьк. у. 2) Заблуждаться, ошибаться. ''Ой блудиш, зле судиш, ляшеньку любий, тримаю, ховаю для тебе шлюби.'' Чуб. V. 137. 3) '''— словами.''' Говорить, не сознавая что; бредить. ''Ой ти, дівчинонько, ти словами блудиш, ти сама знаєш, кого вірно любиш.'' Мет. 78. ''Як блудить словами хворий, то знак тому, що вмре.'' Каменец. у.	+	''Блудити, -джу, -диш,''' ''гл.'' 1) Блуждать; сбиваться съ пути. ''Не ходи, не блуди понад берегами.'' Мет. 17. ''Ляше, он блудиш! — Єднаково їздити.'' Ном. № 875.'' Ми блудили цілий ліс.'' Харьк. у. 2) Заблуждаться, ошибаться. ''Ой блудиш, зле судиш, ляшеньку любий, тримаю, ховаю для тебе шлюби.'' Чуб. V. 137. 3) '''— словами.''' Говорить, не сознавая что; бредить. ''Ой ти, дівчинонько, ти словами блудиш, ти сама знаєш, кого вірно любиш.'' Мет. 78. ''Як блудить словами хворий, то знак тому, що вмре.'' Каменец. у.

	[[Категорія:Бл]]		[[Категорія:Бл]]