Берег - Історія редагувань

T.marchenko: /* Медіа */

2015-11-26T09:11:51Z

‎Медіа

Avfeshchenko.uk14 в 20:08, 24 листопада 2015

2015-11-24T20:08:02Z

Avfeshchenko.uk14 в 20:05, 24 листопада 2015

2015-11-24T20:05:46Z

Avfeshchenko.uk14 в 20:02, 24 листопада 2015

2015-11-24T20:02:57Z

Показати зміни

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Берег, -га,''' ''м.''; во мн. ч. '''берега''' и '''береги.''' 1) Берегъ. ''Ой пійду я, пійду не берегом ...

2012-06-22T13:53:29Z

Створена сторінка: '''Берег, -га,''' ''м.''; во мн. ч. '''берега''' и '''береги.''' 1) Берегъ. ''Ой пійду я, пійду не берегом ...

Нова сторінка

'''Берег, -га,''' ''м.''; во мн. ч. '''берега''' и '''береги.''' 1) Берегъ. ''Ой пійду я, пійду не берегом — лугом.'' Мет. 94. ''Богу молись, а до берега гребись.'' Посл. ''На березі Ганна роздяглася.'' Шевч. Берегами. По берегамъ. Берегами глибокий пісок. Св. Л. 94. 2) Край, бортъ. ''Глибока миска з крутими берегами.'' Конот. у. 3) Кайма. ''Принесу хвартух дорогий — золотії береги.'' Лукаш. 144. 4) Обрѣзъ въ книгѣ.'' Книжка з золотими берегами.'' 5) '''Пуститися берега''' — отдаться на произволъ судьбы. Аф. 6) '''Держатися берега''' означаетъ въ прямомъ значеніи плыть подлѣ берега, а въ переносномъ — быть осторожнымъ. Аф. 7) '''Берега дати''' — положить предѣлъ, конецъ. ''Треба тобі берега дати, бо щось дуже вже роспустився.'' Харьк. Ум. '''Бережок, бережечок, береженько.''' ''На бережку у ставка.'' Нп. ''Ой у тихого Дунаю, у крутого бережку.'' Чуб. ''Тиха вода береженьки зносить.'' Чуб. V. 344.

[[Категорія:Бе]]

@@ Рядок 89: / Рядок 89: @@
 ==Медіа==
 {{#ev:youtube|Vs6gbugCdsE }}
 ==Цікаві факти==

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-```Берег```, -га, м.; во мн. ч. берега и береги. 1) Берегъ. Ой пійду я, пійду не берегом — лугом. Мет. 94. Богу молись, а до берега гребись. Посл. На березі Ганна роздяглася.Шевч. Берегами. По берегамъ. Берегами глибокий пісок. Св. Л. 94. 2) Край, бортъ. Глибока миска з крутими берегами. Конот. у. 3) Кайма. Принесу хвартух дорогий — золотії береги. Лукаш. 144. 4) Обрѣзъ въ книгѣ. Книжка з золотими берегами. 5) Пуститися берега — отдаться на произволъ судьбы. Аф. 6) Держатися берегаозначаетъ въ прямомъ значеніи плыть подлѣ берега, а въ переносномъ — быть осторожнымъ. Аф. 7) Берега дати — положить предѣлъ, конецъ. Треба тобі берега дати, бо щось дуже вже роспустився. Харьк. Ум. Бережок, бережечок, береженько. На бережку у ставка. Нп. Ой у тихого Дунаю, у крутого бережку. Чуб. Тиха вода береженьки зносить. Чуб. V. 344.
+'''Берег''', -га, м.; во мн. ч. берега и береги. 1) Берегъ. Ой пійду я, пійду не берегом — лугом. Мет. 94. Богу молись, а до берега гребись. Посл. На березі Ганна роздяглася.Шевч. Берегами. По берегамъ. Берегами глибокий пісок. Св. Л. 94. 2) Край, бортъ. Глибока миска з крутими берегами. Конот. у. 3) Кайма. Принесу хвартух дорогий — золотії береги. Лукаш. 144. 4) Обрѣзъ въ книгѣ. Книжка з золотими берегами. 5) Пуститися берега — отдаться на произволъ судьбы. Аф. 6) Держатися берегаозначаетъ въ прямомъ значеніи плыть подлѣ берега, а въ переносномъ — быть осторожнымъ. Аф. 7) Берега дати — положить предѣлъ, конецъ. Треба тобі берега дати, бо щось дуже вже роспустився. Харьк. Ум. Бережок, бережечок, береженько. На бережку у ставка. Нп. Ой у тихого Дунаю, у крутого бережку. Чуб. Тиха вода береженьки зносить. Чуб. V. 344.
 ==Сучасні словники==
 ===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
-```БЕ́РЕГ```, а, чол.
+'''БЕ́РЕГ''', а, чол.
 . Край землі, що межує з поверхнею річки, озера, моря і т. ін. І небо невмите, і заспані хвилі; І понад берегом геть-геть Неначе п'яний очерет Без вітру гнеться (Тарас Шевченко, II, 1963, 130); Просто по Росі вгору видно високі скелисті покручені береги(Нечуй-Левицький, II, 1956, 199); Він з жахом позадкував від високого берега. Дунай темнів унизу, як прірва (Олесь Гончар, III, 1959, 287).
 ♦ Виходити (вийти) з берегів див. виходити 1; Входити (увійти) в [свої] берегидив. входити 1; Держатися берега див. держатися; Держатися свого берега див.держатися; Нема берегів чому — про велику міру, безмежність чого-небудь. Грім одгримів, соловей заспівав, заіржали Коні в далекій імлі. Щастю нема берегів (Максим Рильський, I, 1960, 182); Пуститися берега — ні про що не дбати, занедбати себе; розпуститися. Зовсім пустився [Шика.] берега... Допився до того, що ні знадвору, ні в хаті нічого... (Панас Мирний, I, 1949, 283); Мав цей маляр якийсь хист у роботі, але, видно, вже зовсім пустився берега (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 202).
@@ Рядок 12: / Рядок 13: @@
 ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
-```БЕРЕГ```
+'''БЕРЕГ'''
 територія стику суходолу з водними масами; складається з берегової та прибережної смуг, надберегового валу і пляжу.
 ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
-```бе́ре```г (зменшено-пестливі — бе¬режо́к, береже́чок, береже́нько) — край суходолу, що межує з поверх¬нею річки, озера, моря; символ рятунку, захисту, безпеки, а також ро¬динного вогнища, затишку (звідси трима́тися бе́рега — «бути обе¬режним, не ризикувати», пусти¬́тися бе́рега — «віддатися напри-зволяще долі»). Богу молись, а до берега гребись (прислів’я); Тиха во¬да бережечки зносить (прислів’я — про спокійну людину, яка іноді може вибухнути протестом, збун¬туватися); Понад берегом геть-геть, Неначе п’яний очерет від віт¬ру гнеться (Т. Шевченко); Ой піду я, піду не берегом — лугом (А. Метлинський).
+'''бе́рег''' (зменшено-пестливі — бе¬режо́к, береже́чок, береже́нько) — край суходолу, що межує з поверх¬нею річки, озера, моря; символ рятунку, захисту, безпеки, а також ро¬динного вогнища, затишку (звідси трима́тися бе́рега — «бути обе¬режним, не ризикувати», пусти¬́тися бе́рега — «віддатися напри-зволяще долі»). Богу молись, а до берега гребись (прислів’я); Тиха во¬да бережечки зносить (прислів’я — про спокійну людину, яка іноді може вибухнути протестом, збун¬туватися); Понад берегом геть-геть, Неначе п’яний очерет від віт¬ру гнеться (Т. Шевченко); Ой піду я, піду не берегом — лугом (А. Метлинський).
 ===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===
-Берег, га м.; во мн. ч. Берега и береги.
+'''Берег''', га м.; во мн. ч. Берега и береги.
 ) Берегъ. Ой пійду я, пійду не берегом — лугом. Мет. 94. Богу молись, а до берега гребись. Посл.На березі Ганна роздяглася. Шевч. Берегами. По берегамъ. Берегами глибокий пісок. Св. Л. 94.
 ) Край, бортъ. Глибока миска з крутими берегами. Конот. у.
@@ Рядок 30: / Рядок 31: @@
 ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
-```Берег```, -га м.; во мн. ч. берега и береги. 1) Берегъ. Ой пійду я, пійду не берегом — лугом. Мет. 94. Богу молись, а до берега гребись. Посл. На березі Ганна роздяглася. Шевч. берегами. По берегамъ. Берегами глибокий пісок. Св. Л. 94. 2) Край, бортъ. Глибока миска з крутими берегами. Конот. у. 3) Кайма. Принесу хвартух дорогий — золотії береги. Лукаш. 144. 4) Обрѣзъ въ книгѣ. Книжка з золотими берегами. 5)пуститися берега — отдаться на произволъ судьбы. Аф. 6) держатися берега означаетъ въ прямомъ значеніи плыть подлѣ берега, а въ переносномъ — быть осторожнымъ. Аф. 7) берега дати — положить предѣлъ, конецъ. Треба тобі берега дати, бо щось дуже вже роспустився. Харьк., Ум. бережок, бережечок, береженько. На бережку у ставка. Н. п. Ой у тихого Дунаю, у крутого бережку. Чуб. Тиха вода береженьки зносить. Чуб. V. 344.
+'''Берег''', -га м.; во мн. ч. берега и береги. 1) Берегъ. Ой пійду я, пійду не берегом — лугом. Мет. 94. Богу молись, а до берега гребись. Посл. На березі Ганна роздяглася. Шевч. берегами. По берегамъ. Берегами глибокий пісок. Св. Л. 94. 2) Край, бортъ. Глибока миска з крутими берегами. Конот. у. 3) Кайма. Принесу хвартух дорогий — золотії береги. Лукаш. 144. 4) Обрѣзъ въ книгѣ. Книжка з золотими берегами. 5)пуститися берега — отдаться на произволъ судьбы. Аф. 6) держатися берега означаетъ въ прямомъ значеніи плыть подлѣ берега, а въ переносномъ — быть осторожнымъ. Аф. 7) берега дати — положить предѣлъ, конецъ. Треба тобі берега дати, бо щось дуже вже роспустився. Харьк., Ум. бережок, бережечок, береженько. На бережку у ставка. Н. п. Ой у тихого Дунаю, у крутого бережку. Чуб. Тиха вода береженьки зносить. Чуб. V. 344.
 ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
-```Бе́рег``` 2 – іменник чоловічого роду
+'''Бе́рег''' 2 – іменник чоловічого роду
 (річка в Україні)
@@ Рядок 48: / Рядок 49: @@
 ===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===
-```Берег берега, о береге, на берегу, мн. берега```, м. 1. Край земли у водной поверхности. Берег моря, реки, озера. 2. Суша (мор.). Во время стоянки судна ...
+'''Берег берега, о береге, на берегу, мн. берега''', м. 1. Край земли у водной поверхности. Берег моря, реки, озера. 2. Суша (мор.). Во время стоянки судна ...
 Береговой береговая, береговое. 1. Прил. к берег. Береговая линия. Береговая служба. (сухопутная служба военных моряков). Береговой ветер (дующий с берега). 2. ...
 Берегу берегусь, бережёшь, бережешься, берегут, берегутся. Наст. вр. от беречь, беречься.
@@ Рядок 69: / Рядок 70: @@
 ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
-```берег```
+'''берег'''
 -а, ч.
 ) Край землі, що межує з поверхнею річки, озера, моря і т. ін.
@@ Рядок 92: / Рядок 93: @@
 ==Цікаві факти==
 ===Бе́рег ===
-```Бе́рег``` — прикордонна межа суходолу і водного простору чи водостоку. Межа суші з водоймищем (океан, море, озеро, водосховище) або з водотоком (річка, струмок, тимчасовий потік). Звичайно це смуга в зоні водної дії на сушу. Межі морського берега визначаються найбільшим проникненням хвиль при штормах або при припливах і по лінії (ізобати) припинення підводної дії хвиль на береговий схил.
+'''Бе́рег''' — прикордонна межа суходолу і водного простору чи водостоку. Межа суші з водоймищем (океан, море, озеро, водосховище) або з водотоком (річка, струмок, тимчасовий потік). Звичайно це смуга в зоні водної дії на сушу. Межі морського берега визначаються найбільшим проникненням хвиль при штормах або при припливах і по лінії (ізобати) припинення підводної дії хвиль на береговий схил.
 Форми берегів і швидкості їх видозміни залежать від таких факторів:
 •	тектонічних рухів земної кори;
@@ Рядок 114: / Рядок 115: @@
 ====Берегозна́вство  ====
-```Берегозна́вство``` — загальногеографічна наука, що вивчає природні фактори, процеси і механізми розвитку на узбережжях і в береговій зоні моря, їхній географічний розподіл на фоні антропогенного впливу.
+'''Берегозна́вство''' — загальногеографічна наука, що вивчає природні фактори, процеси і механізми розвитку на узбережжях і в береговій зоні моря, їхній географічний розподіл на фоні антропогенного впливу.
-Більше читайте тут: [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]
+'''Більше читайте тут''': [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]
   [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 [[Категорія:Слова 2015 року]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-Берег, -га, м.; во мн. ч. берега и береги. 1) Берегъ. Ой пійду я, пійду не берегом — лугом. Мет. 94. Богу молись, а до берега гребись. Посл. На березі Ганна роздяглася.Шевч. Берегами. По берегамъ. Берегами глибокий пісок. Св. Л. 94. 2) Край, бортъ. Глибока миска з крутими берегами. Конот. у. 3) Кайма. Принесу хвартух дорогий — золотії береги. Лукаш. 144. 4) Обрѣзъ въ книгѣ. Книжка з золотими берегами. 5) Пуститися берега — отдаться на произволъ судьбы. Аф. 6) Держатися берегаозначаетъ въ прямомъ значеніи плыть подлѣ берега, а въ переносномъ — быть осторожнымъ. Аф. 7) Берега дати — положить предѣлъ, конецъ. Треба тобі берега дати, бо щось дуже вже роспустився. Харьк. Ум. Бережок, бережечок, береженько. На бережку у ставка. Нп. Ой у тихого Дунаю, у крутого бережку. Чуб. Тиха вода береженьки зносить. Чуб. V. 344.
+```Берег```, -га, м.; во мн. ч. берега и береги. 1) Берегъ. Ой пійду я, пійду не берегом — лугом. Мет. 94. Богу молись, а до берега гребись. Посл. На березі Ганна роздяглася.Шевч. Берегами. По берегамъ. Берегами глибокий пісок. Св. Л. 94. 2) Край, бортъ. Глибока миска з крутими берегами. Конот. у. 3) Кайма. Принесу хвартух дорогий — золотії береги. Лукаш. 144. 4) Обрѣзъ въ книгѣ. Книжка з золотими берегами. 5) Пуститися берега — отдаться на произволъ судьбы. Аф. 6) Держатися берегаозначаетъ въ прямомъ значеніи плыть подлѣ берега, а въ переносномъ — быть осторожнымъ. Аф. 7) Берега дати — положить предѣлъ, конецъ. Треба тобі берега дати, бо щось дуже вже роспустився. Харьк. Ум. Бережок, бережечок, береженько. На бережку у ставка. Нп. Ой у тихого Дунаю, у крутого бережку. Чуб. Тиха вода береженьки зносить. Чуб. V. 344.
 ==Сучасні словники==
 ===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
-БЕ́РЕГ, а, чол.
+```БЕ́РЕГ```, а, чол.
 . Край землі, що межує з поверхнею річки, озера, моря і т. ін. І небо невмите, і заспані хвилі; І понад берегом геть-геть Неначе п'яний очерет Без вітру гнеться (Тарас Шевченко, II, 1963, 130); Просто по Росі вгору видно високі скелисті покручені береги(Нечуй-Левицький, II, 1956, 199); Він з жахом позадкував від високого берега. Дунай темнів унизу, як прірва (Олесь Гончар, III, 1959, 287).
 ♦ Виходити (вийти) з берегів див. виходити 1; Входити (увійти) в [свої] берегидив. входити 1; Держатися берега див. держатися; Держатися свого берега див.держатися; Нема берегів чому — про велику міру, безмежність чого-небудь. Грім одгримів, соловей заспівав, заіржали Коні в далекій імлі. Щастю нема берегів (Максим Рильський, I, 1960, 182); Пуститися берега — ні про що не дбати, занедбати себе; розпуститися. Зовсім пустився [Шика.] берега... Допився до того, що ні знадвору, ні в хаті нічого... (Панас Мирний, I, 1949, 283); Мав цей маляр якийсь хист у роботі, але, видно, вже зовсім пустився берега (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 202).
@@ Рядок 12: / Рядок 12: @@
 ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
-БЕРЕГ
+```БЕРЕГ```
 територія стику суходолу з водними масами; складається з берегової та прибережної смуг, надберегового валу і пляжу.
 ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
-бе́рег (зменшено-пестливі — бе¬режо́к, береже́чок, береже́нько) — край суходолу, що межує з поверх¬нею річки, озера, моря; символ рятунку, захисту, безпеки, а також ро¬динного вогнища, затишку (звідси трима́тися бе́рега — «бути обе¬режним, не ризикувати», пусти¬́тися бе́рега — «віддатися напри-зволяще долі»). Богу молись, а до берега гребись (прислів’я); Тиха во¬да бережечки зносить (прислів’я — про спокійну людину, яка іноді може вибухнути протестом, збун¬туватися); Понад берегом геть-геть, Неначе п’яний очерет від віт¬ру гнеться (Т. Шевченко); Ой піду я, піду не берегом — лугом (А. Метлинський).
+```бе́ре```г (зменшено-пестливі — бе¬режо́к, береже́чок, береже́нько) — край суходолу, що межує з поверх¬нею річки, озера, моря; символ рятунку, захисту, безпеки, а також ро¬динного вогнища, затишку (звідси трима́тися бе́рега — «бути обе¬режним, не ризикувати», пусти¬́тися бе́рега — «віддатися напри-зволяще долі»). Богу молись, а до берега гребись (прислів’я); Тиха во¬да бережечки зносить (прислів’я — про спокійну людину, яка іноді може вибухнути протестом, збун¬туватися); Понад берегом геть-геть, Неначе п’яний очерет від віт¬ру гнеться (Т. Шевченко); Ой піду я, піду не берегом — лугом (А. Метлинський).
 ===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===
@@ Рядок 29: / Рядок 30: @@
 ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
-Берег, -га м.; во мн. ч. берега и береги. 1) Берегъ. Ой пійду я, пійду не берегом — лугом. Мет. 94. Богу молись, а до берега гребись. Посл. На березі Ганна роздяглася. Шевч. берегами. По берегамъ. Берегами глибокий пісок. Св. Л. 94. 2) Край, бортъ. Глибока миска з крутими берегами. Конот. у. 3) Кайма. Принесу хвартух дорогий — золотії береги. Лукаш. 144. 4) Обрѣзъ въ книгѣ. Книжка з золотими берегами. 5)пуститися берега — отдаться на произволъ судьбы. Аф. 6) держатися берега означаетъ въ прямомъ значеніи плыть подлѣ берега, а въ переносномъ — быть осторожнымъ. Аф. 7) берега дати — положить предѣлъ, конецъ. Треба тобі берега дати, бо щось дуже вже роспустився. Харьк., Ум. бережок, бережечок, береженько. На бережку у ставка. Н. п. Ой у тихого Дунаю, у крутого бережку. Чуб. Тиха вода береженьки зносить. Чуб. V. 344.
+```Берег```, -га м.; во мн. ч. берега и береги. 1) Берегъ. Ой пійду я, пійду не берегом — лугом. Мет. 94. Богу молись, а до берега гребись. Посл. На березі Ганна роздяглася. Шевч. берегами. По берегамъ. Берегами глибокий пісок. Св. Л. 94. 2) Край, бортъ. Глибока миска з крутими берегами. Конот. у. 3) Кайма. Принесу хвартух дорогий — золотії береги. Лукаш. 144. 4) Обрѣзъ въ книгѣ. Книжка з золотими берегами. 5)пуститися берега — отдаться на произволъ судьбы. Аф. 6) держатися берега означаетъ въ прямомъ значеніи плыть подлѣ берега, а въ переносномъ — быть осторожнымъ. Аф. 7) берега дати — положить предѣлъ, конецъ. Треба тобі берега дати, бо щось дуже вже роспустився. Харьк., Ум. бережок, бережечок, береженько. На бережку у ставка. Н. п. Ой у тихого Дунаю, у крутого бережку. Чуб. Тиха вода береженьки зносить. Чуб. V. 344.
 ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
 Бе́рег 2 – іменник чоловічого роду
 (річка в Україні)
@@ Рядок 45: / Рядок 48: @@
 ===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===
-Берег берега, о береге, на берегу, мн. берега, м. 1. Край земли у водной поверхности. Берег моря, реки, озера. 2. Суша (мор.). Во время стоянки судна ...
+```Берег берега, о береге, на берегу, мн. берега```, м. 1. Край земли у водной поверхности. Берег моря, реки, озера. 2. Суша (мор.). Во время стоянки судна ...
 Береговой береговая, береговое. 1. Прил. к берег. Береговая линия. Береговая служба. (сухопутная служба военных моряков). Береговой ветер (дующий с берега). 2. ...
 Берегу берегусь, бережёшь, бережешься, берегут, берегутся. Наст. вр. от беречь, беречься.
@@ Рядок 66: / Рядок 69: @@
 ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
-берег
+```берег```
 -а, ч.
 ) Край землі, що межує з поверхнею річки, озера, моря і т. ін.
@@ Рядок 89: / Рядок 92: @@
 ==Цікаві факти==
 ===Бе́рег ===
-Бе́рег — прикордонна межа суходолу і водного простору чи водостоку. Межа суші з водоймищем (океан, море, озеро, водосховище) або з водотоком (річка, струмок, тимчасовий потік). Звичайно це смуга в зоні водної дії на сушу. Межі морського берега визначаються найбільшим проникненням хвиль при штормах або при припливах і по лінії (ізобати) припинення підводної дії хвиль на береговий схил.
+```Бе́рег``` — прикордонна межа суходолу і водного простору чи водостоку. Межа суші з водоймищем (океан, море, озеро, водосховище) або з водотоком (річка, струмок, тимчасовий потік). Звичайно це смуга в зоні водної дії на сушу. Межі морського берега визначаються найбільшим проникненням хвиль при штормах або при припливах і по лінії (ізобати) припинення підводної дії хвиль на береговий схил.
 Форми берегів і швидкості їх видозміни залежать від таких факторів:
 •	тектонічних рухів земної кори;
@@ Рядок 111: / Рядок 114: @@
 ====Берегозна́вство  ====
-Берегозна́вство — загальногеографічна наука, що вивчає природні фактори, процеси і механізми розвитку на узбережжях і в береговій зоні моря, їхній географічний розподіл на фоні антропогенного впливу.
+```Берегозна́вство``` — загальногеографічна наука, що вивчає природні фактори, процеси і механізми розвитку на узбережжях і в береговій зоні моря, їхній географічний розподіл на фоні антропогенного впливу.
 Більше читайте тут: [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]