Аминь - Історія редагувань

I.yakovleva: /* Іноземні словники */

2024-04-17T18:23:17Z

‎Іноземні словники

I.yakovleva: /* УКРЛІТ.ORG_Cловник */

2024-04-17T18:21:54Z

‎УКРЛІТ.ORG_Cловник

I.yakovleva: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

2024-04-17T18:21:34Z

‎Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

I.yakovleva в 04:33, 30 серпня 2023

2023-08-30T04:33:23Z

I.yakovleva в 04:32, 30 серпня 2023

2023-08-30T04:32:41Z

Rlmishchenia.uk17 в 00:02, 23 жовтня 2018

2018-10-23T00:02:52Z

Matasar.ei в 23:44, 14 січня 2013

2013-01-14T23:44:32Z

Pavlin1-11 в 09:21, 14 січня 2013

2013-01-14T09:21:06Z

Pavlin1-11 в 09:13, 14 січня 2013

2013-01-14T09:13:11Z

Matasar.ei в 22:04, 6 вересня 2012

2012-09-06T22:04:32Z

← Попередня версія		Версія за 18:23, 17 квітня 2024
Рядок 18:		Рядок 18:

	==Іноземні словники==		==Іноземні словники==
−	~~[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]~~

	'''Амінь''', [аминь, амін ВеЛ]; - бр. ''амін'', п.ч. слц. нл. ''amen'', вл. ''amen, hamjen'', болг. ''амин'', м. ''амин'', схв. ''амен, амин'', слн, ''amen'', стсл. - через старослов'янську мову запозичено з грецької.		'''Амінь''', [аминь, амін ВеЛ]; - бр. ''амін'', п.ч. слц. нл. ''amen'', вл. ''amen, hamjen'', болг. ''амин'', м. ''амин'', схв. ''амен, амин'', слн, ''amen'', стсл. - через старослов'янську мову запозичено з грецької.

@@ Рядок 14: / Рядок 14: @@
 ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 '''АМІНЬ'''
-перейняте з євр. благословення багатозначне літургійне слово, яким завершуються кожне богослужіння, християнські молитви, св. тексти (Євангелія, апостольські та ін. писання), проповіді, послання тощо, як вияв повної згоди: Дійсно, так, справді, істинно, нехай це станеться, я в цьому причасний.
+перейняте з євр. благословення багатозначне літургійне слово, яким завершуються кожне богослужіння, християнські молитви, св. тексти (Євангелія, апостольські та ін. писання), проповіді, послання тощо, як вияв повної згоди: ''Дійсно, так, справді, істинно, нехай це станеться, я в цьому причасний.
 ==Іноземні словники==

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 ==Сучасні словники==
 ===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
-. '''АМІ́НЬ'''.
+ '''АМІ́НЬ'''
-. стверджувальна част. Уживається як заключне слово в молитвах, проповідях; вірно, істинно. — Настане пилипівочка, то не гуляйте, молітеся, та й в скриню добре дбайте, — амінь! — так закінчив свою проповідь Моссаковський (Нечуй-Левицький, III, 1956, 87).
+. ''стверджувальна част.'' Уживається як заключне слово в молитвах, проповідях; вірно, істинно. — Настане пилипівочка, то не гуляйте, молітеся, та й в скриню добре дбайте, — амінь! — так закінчив свою проповідь Моссаковський (Нечуй-Левицький, III, 1956, 87).
-. у знач. ім., невідм., сер. (звичайно як присудок). Кінець, усе скінчено. Ти ж під тином, Сумуючи, у бур'яні Умерла з голоду. Амінь (Тарас Шевченко, II, 1953, 323); — Раз ти йому [господареві] шкоду зробиш, то й нашій приязні амінь (Іван Франко, IV, 1950, 86); — Гляди, Маковею, вдруге розгубишся: тоді амінь тобі! (Олесь Гончар, II, 1959, 59).
+. у знач. ''ім., невідм., сер.'' (звичайно як присудок). Кінець, усе скінчено. Ти ж під тином, Сумуючи, у бур'яні Умерла з голоду. Амінь (Тарас Шевченко, II, 1953, 323); — Раз ти йому [господареві] шкоду зробиш, то й нашій приязні амінь (Іван Франко, IV, 1950, 86); — Гляди, Маковею, вдруге розгубишся: тоді амінь тобі! (Олесь Гончар, II, 1959, 59).
 ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 39.''

@@ Рядок 17: / Рядок 17: @@
 ==Іноземні словники==
-===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
+[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]
 '''Амінь''', [аминь, амін ВеЛ]; - бр. ''амін'', п.ч. слц. нл. ''amen'', вл. ''amen, hamjen'', болг. ''амин'', м. ''амин'', схв. ''амен, амин'', слн, ''amen'', стсл. - через старослов'янську мову запозичено з грецької.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 ==Сучасні словники==
 ===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
-. АМІ́НЬ.
+. '''АМІ́НЬ'''.
 . стверджувальна част. Уживається як заключне слово в молитвах, проповідях; вірно, істинно. — Настане пилипівочка, то не гуляйте, молітеся, та й в скриню добре дбайте, — амінь! — так закінчив свою проповідь Моссаковський (Нечуй-Левицький, III, 1956, 87).
 . у знач. ім., невідм., сер. (звичайно як присудок). Кінець, усе скінчено. Ти ж під тином, Сумуючи, у бур'яні Умерла з голоду. Амінь (Тарас Шевченко, II, 1953, 323); — Раз ти йому [господареві] шкоду зробиш, то й нашій приязні амінь (Іван Франко, IV, 1950, 86); — Гляди, Маковею, вдруге розгубишся: тоді амінь тобі! (Олесь Гончар, II, 1959, 59).
-===[http://zno.academia.in.ua/mod/glossary/view.php Словник математичних термінів і понять]===
+''Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 39.''
 ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
-Ами́нь и амі́нь, нар. 1) Аминь. Чуб. III. 26. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Фр. Пр. 4. Амінь тобі буде. Ном. № 3650. Мовчи, а то тут тобі й амінь! Шевч. 300.
+'''Ами́нь и амі́нь''', ''нар''. 1) Аминь. Чуб. III. 26. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Фр. Пр. 4. ''Амінь тобі буде.'' Ном. № 3650. ''Мовчи, а то тут тобі й амінь!'' Шевч. 300.
-. Амінь
-- стверджувальна част. Уживається як заключне слово в молитвах, проповідях; вірно, істинно. — Настане пилипівочка, то не гуляйте, молітеся, та й в скриню добре дбайте, — амінь! — так закінчив свою проповідь Моссаковський (Нечуй-Левицький, III, 1956, 87).
-- у знач. ім., невідм., сер. (звичайно як присудок). Кінець, усе скінчено. Ти ж під тином, Сумуючи, у бур'яні Умерла з голоду. Амінь (Тарас Шевченко, II, 1953, 323); — Раз ти йому [господареві] шкоду зробиш, то й нашій приязні амінь (Іван Франко, IV, 1950, 86); — Гляди, Маковею, вдруге розгубишся: тоді амінь тобі! (Олесь Гончар, II, 1959, 59).
-Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 39.
-. амінь, [аминь, амін ВеЛ]; - бр. амін, др, аминь, п.ч. слц. нл. amen, вл. amen, hamjen, болг. амин, м. амин, схв. амен, амин, слн, amen, стсл.-через старослов'янську мову запозичено з грецької.- Шанський ЭСРЯ I 1, 92; Фасмер I 76, Gesenius 55.
-АМІНЬ перейняте з євр. благословення багатозначне літургійне слово, яким завершуються кожне богослужіння, християнські молитви, св. тексти (Євангелія, апостольські та ін. писання), проповіді, послання тощо, як вияв повної згоди: Дійсно, так, справді, істинно, нехай це станеться, я в цьому причасний.
 ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
-АМІ́НЬ.
+'''АМІНЬ'''
-. стверджувальна част. Уживається як заключне слово в молитвах, проповідях; вірно, істинно. — Настане пилипівочка, то не гуляйте, молітеся, та й в скриню добре дбайте, — амінь! — так закінчив свою проповідь Моссаковський (Н.-Лев., III, 1956, 87).
+перейняте з євр. благословення багатозначне літургійне слово, яким завершуються кожне богослужіння, християнські молитви, св. тексти (Євангелія, апостольські та ін. писання), проповіді, послання тощо, як вияв повної згоди: Дійсно, так, справді, істинно, нехай це станеться, я в цьому причасний.
-. у знач. ім., невідм., с. (звичайно як присудок). Кінець, усе скінчено. Ти ж під тином, Сумуючи, у бур’яні Умерла з голоду. Амінь (Шевч., II, 1953, 323); — Раз ти йому [господареві] шкоду зробиш, то й нашій приязні амінь (Фр., IV, 1950, 86); —Гляди, Маковею, вдруге розгубишся: тоді амінь тобі!(Гончар, II, 1959, 59).
-Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 39.
 ==Іноземні словники==
 ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
-•	аминь — (327) ἀμήν част. Истинно, правильно; да будет так: писано бо ѥсть. г҃ь гърдыимъ противить сѩ. и пакы гл҃еть г҃ь. аминь гл҃ѫ вамъ. Изб 1076, 220; и практоръ въсадить тѩ въ тьмьницю. аминъ гл҃ю тебе. не изидеши ѡтътоудоу. донъдеже въздаси… …
-Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
+'''Амінь''', [аминь, амін ВеЛ]; - бр. ''амін'', п.ч. слц. нл. ''amen'', вл. ''amen, hamjen'', болг. ''амин'', м. ''амин'', схв. ''амен, амин'', слн, ''amen'', стсл. - через старослов'янську мову запозичено з грецької.
-•	2АМИНЬ — нареч., церк. истинно, воистину, подлинно, верно и крепко. Народ обратил аминь в сущ., разумея либо молитву, либо конец дела. Аминь, аминь, рассыпься, говорят нечистой силе. Аминь человека спасает. Аминем великие дела вершат. Аминь дело вершит.… …
-Толковый словарь Даля
-•	3аминь — истинно, верно, подлинно обычно в конце произведений или частей их (1): Здрави князи и дружина, прбарая за христьяны на поганыя плъки! Княземъ слава а дружинѣ! Аминь. 45. И поучаимъ ся въину книжьныимъ словесьмъ, творяще волю ихъ, яко же велять,… …
-Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
 ==Ілюстрації==
@@ Рядок 65: / Рядок 29: @@
 |}
 ==Цікаві факти==
-===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
+[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C Матеріал з Вікіпедії]
   [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 [[Категорія:Слова 2018 року]]

← Попередня версія		Версія за 00:02, 23 жовтня 2018
Рядок 21:		Рядок 21:

	(Самбір О.)		(Самбір О.)
		+
		+
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
		+	. АМІ́НЬ.
		+	1. стверджувальна част. Уживається як заключне слово в молитвах, проповідях; вірно, істинно. — Настане пилипівочка, то не гуляйте, молітеся, та й в скриню добре дбайте, — амінь! — так закінчив свою проповідь Моссаковський (Нечуй-Левицький, III, 1956, 87).
		+	2. у знач. ім., невідм., сер. (звичайно як присудок). Кінець, усе скінчено. Ти ж під тином, Сумуючи, у бур'яні Умерла з голоду. Амінь (Тарас Шевченко, II, 1953, 323); — Раз ти йому [господареві] шкоду зробиш, то й нашій приязні амінь (Іван Франко, IV, 1950, 86); — Гляди, Маковею, вдруге розгубишся: тоді амінь тобі! (Олесь Гончар, II, 1959, 59).
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 39.
		+
		+	===[http://zno.academia.in.ua/mod/glossary/view.php Словник математичних термінів і понять]===
		+
		+	===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
		+	Ами́нь и амі́нь, нар. 1) Аминь. Чуб. III. 26. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Фр. Пр. 4. Амінь тобі буде. Ном. № 3650. Мовчи, а то тут тобі й амінь! Шевч. 300.
		+	1. Амінь
		+	- стверджувальна част. Уживається як заключне слово в молитвах, проповідях; вірно, істинно. — Настане пилипівочка, то не гуляйте, молітеся, та й в скриню добре дбайте, — амінь! — так закінчив свою проповідь Моссаковський (Нечуй-Левицький, III, 1956, 87).
		+	- у знач. ім., невідм., сер. (звичайно як присудок). Кінець, усе скінчено. Ти ж під тином, Сумуючи, у бур'яні Умерла з голоду. Амінь (Тарас Шевченко, II, 1953, 323); — Раз ти йому [господареві] шкоду зробиш, то й нашій приязні амінь (Іван Франко, IV, 1950, 86); — Гляди, Маковею, вдруге розгубишся: тоді амінь тобі! (Олесь Гончар, II, 1959, 59).
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 39.
		+	2. амінь, [аминь, амін ВеЛ]; - бр. амін, др, аминь, п.ч. слц. нл. amen, вл. amen, hamjen, болг. амин, м. амин, схв. амен, амин, слн, amen, стсл.-через старослов'янську мову запозичено з грецької.- Шанський ЭСРЯ I 1, 92; Фасмер I 76, Gesenius 55.
		+	АМІНЬ перейняте з євр. благословення багатозначне літургійне слово, яким завершуються кожне богослужіння, християнські молитви, св. тексти (Євангелія, апостольські та ін. писання), проповіді, послання тощо, як вияв повної згоди: Дійсно, так, справді, істинно, нехай це станеться, я в цьому причасний.
		+
		+	===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
		+	АМІ́НЬ.
		+	1. стверджувальна част. Уживається як заключне слово в молитвах, проповідях; вірно, істинно. — Настане пилипівочка, то не гуляйте, молітеся, та й в скриню добре дбайте, — амінь! — так закінчив свою проповідь Моссаковський (Н.-Лев., III, 1956, 87).
		+	2. у знач. ім., невідм., с. (звичайно як присудок). Кінець, усе скінчено. Ти ж під тином, Сумуючи, у бур’яні Умерла з голоду. Амінь (Шевч., II, 1953, 323); — Раз ти йому [господареві] шкоду зробиш, то й нашій приязні амінь (Фр., IV, 1950, 86); —Гляди, Маковею, вдруге розгубишся: тоді амінь тобі!(Гончар, II, 1959, 59).
		+	Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 39.
		+
		+	==Іноземні словники==
		+	===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
		+	• аминь — (327) ἀμήν част. Истинно, правильно; да будет так: писано бо ѥсть. г҃ь гърдыимъ противить сѩ. и пакы гл҃еть г҃ь. аминь гл҃ѫ вамъ. Изб 1076, 220; и практоръ въсадить тѩ въ тьмьницю. аминъ гл҃ю тебе. не изидеши ѡтътоудоу. донъдеже въздаси… …
		+	Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
		+	• 2АМИНЬ — нареч., церк. истинно, воистину, подлинно, верно и крепко. Народ обратил аминь в сущ., разумея либо молитву, либо конец дела. Аминь, аминь, рассыпься, говорят нечистой силе. Аминь человека спасает. Аминем великие дела вершат. Аминь дело вершит.… …
		+	Толковый словарь Даля
		+	• 3аминь — истинно, верно, подлинно обычно в конце произведений или частей их (1): Здрави князи и дружина, прбарая за христьяны на поганыя плъки! Княземъ слава а дружинѣ! Аминь. 45. И поучаимъ ся въину книжьныимъ словесьмъ, творяще волю ихъ, яко же велять,… …
		+	Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Амінь1.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Амінь2.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Амінь3.jpg\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\| vc5d0SrvA7E }}
		+	==Цікаві факти==
		+	===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
		+
		+	===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C]===
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2018 року]]

@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 '''АМІНЬ'''
-перейняте з євр. благословення багатозначне літургійне слово, яким завершуються кожне богослужіння, християнські молитви, св. тексти (Євангелія, апостольські та ін. писання), проповіді, послання тощо, як вияв повної згоди: Дійсно, так, справді, істинно, нехай це станеться, я в цьому причасний. [http://slovopedia.org.ua/29/53392/5103.html]
+перейняте з євр. благословення багатозначне літургійне слово, яким завершуються кожне богослужіння, християнські молитви, св. тексти (Євангелія, апостольські та ін. писання), проповіді, послання тощо, як вияв повної згоди: Дійсно, так, справді, істинно, нехай це станеться, я в цьому причасний.
 (Самбір О.)

← Попередня версія		Версія за 09:13, 14 січня 2013
Рядок 2:		Рядок 2:

	[[Категорія:Ам]]		[[Категорія:Ам]]
		+
		+	1. Амінь
		+
		+	- стверджувальна част. Уживається як заключне слово в молитвах, проповідях; вірно, істинно. — Настане пилипівочка, то не гуляйте, молітеся, та й в скриню добре дбайте, — амінь! — так закінчив свою проповідь Моссаковський (Нечуй-Левицький, III, 1956, 87).
		+
		+	- у знач. ім., невідм., сер. (звичайно як присудок). Кінець, усе скінчено. Ти ж під тином, Сумуючи, у бур'яні Умерла з голоду. Амінь (Тарас Шевченко, II, 1953, 323); — Раз ти йому [господареві] шкоду зробиш, то й нашій приязні амінь (Іван Франко, IV, 1950, 86); — Гляди, Маковею, вдруге розгубишся: тоді амінь тобі! (Олесь Гончар, II, 1959, 59).
		+
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 39.
		+
		+	2.
		+	амінь, [аминь, амін ВеЛ]; - бр. амін, др, аминь, п.ч. слц. нл. amen, вл. amen, hamjen, болг. амин, м. амин, схв. амен, амин, слн, amen, стсл.-через старослов'янську мову запозичено з грецької.- Шанський ЭСРЯ I 1, 92; Фасмер I 76, Gesenius 55.
		+
		+	(Самбір О.)

← Попередня версія		Версія за 22:04, 6 вересня 2012
Рядок 1:		Рядок 1:
−	~~mw3UWp~~ , ~~[url=http~~:~~//bbtnjjjgsfjr~~.~~com/]bbtnjjjgsfjr[/url]~~, [~~link=http~~:~~//utybnjvfbhhk.com/~~]~~utybnjvfbhhk[/link~~]~~, http://zohcstbongws.com/~~	+	'''Ами́нь и амі́нь''', ''нар''. 1) Аминь. Чуб. III. 26. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Фр. Пр. 4. ''Амінь тобі буде.'' Ном. № 3650. ''Мовчи, а то тут тобі й амінь!'' Шевч. 300.
		+
		+	[[Категорія:Ам]]