А - Історія редагувань

I.yakovleva: /* Інтернет-джерела */

2023-06-19T14:05:45Z

‎Інтернет-джерела

I.yakovleva: /* Див.також */

2023-06-19T14:04:23Z

‎Див.також

I.yakovleva: /* Див.також */

2023-06-19T14:04:06Z

‎Див.також

StudentSun в 13:07, 29 жовтня 2012

2012-10-29T13:07:59Z

StudentSun: /* Див.також */

2012-10-19T18:44:09Z

‎Див.також

StudentSun в 18:43, 19 жовтня 2012

2012-10-19T18:43:39Z

StudentSun в 07:45, 18 жовтня 2012

2012-10-18T07:45:51Z

StudentSun в 07:43, 18 жовтня 2012

2012-10-18T07:43:08Z

StudentSun в 07:38, 18 жовтня 2012

2012-10-18T07:38:12Z

StudentSun в 06:32, 18 жовтня 2012

2012-10-18T06:32:59Z

@@ Рядок 48: / Рядок 48: @@
 *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90_(%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0) Літера "А" на Вікіпедії]
 *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90 Літера "А" на Вікіпедії]
 *[http://www.youtube.com/watch?v=wpNq54RsElQ Відео-ролик про літеру "А"]
 *[http://doshkolenok.kiev.ua/skazki-legendy/413-litery-alfavit.html Вірші й загадки про літери]
 ==Ілюстрації==

@@ Рядок 42: / Рядок 42: @@
 спонук. Уживається на початку речень при присудках, що виражають заклик, наказ виконувати дію.
 пит., рідко. Уживається наприкінці питальних речень і виражає спонукання до відповіді.<br>
-<b>V.</b>Позначка, що вживається у написах на векселях замість слова "акцептований".
+<b>V. </b>Позначка, що вживається у написах на векселях замість слова "акцептований".
 ==Інтернет-джерела==

@@ Рядок 39: / Рядок 39: @@
 </li><br><br>
 </ul>
-<b>IV</b> <i>част.</i>
+<b>IV. </b> <i>част.</i>
 спонук. Уживається на початку речень при присудках, що виражають заклик, наказ виконувати дію.
 пит., рідко. Уживається наприкінці питальних речень і виражає спонукання до відповіді.<br>

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''А''', ''сз.'' 1) А, же, но, напротивъ. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Балл. 1. Нехай думка, як той ворон, літає та кряче, а серденько соловейком щебече та плаче. Шевч. 5. Бог те знає, а не ми грішні. Ном. № 30. 2) Да. — Течуть річки, а все кровавії. Н. п. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Н. п. Въ началѣ предложенія часто означаетъ — да и: А жаль же мені та тії тополі, що на чистому полі. Н. п. 3) Въ началѣ предложеній вопросительныхъ и предложеній, служащихъ отвѣтомъ на нихъ, употребляется для усиленія рѣчи. А чи його звіри з’їли, а чи він втопився? Н. п. А був же ти в його вчора? — А був. 4) '''А-ні, А-ні же!''' Даже не, ни, ничего. На синьому небі а-ні хмариночки. Левиц. І. 15. Нікому ж про це а-ні же! 5) '''А-ні — а-ні.''' Ни-ни. А-ні встати, а-ні сісти. А-ні до його заговорити, а-ні його спитати. М. В. [О. 1862. ІІІ. 73.] Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє а-ні м’яточка, а-ні руточка. Г. Барв. 125. 6) Въ соединеніи съ междометіями для обращенія къ животнымъ выражаютъ желаніе удалить ихъ, прогнать: '''А бир!''' на овецъ; '''а базь!''' на ягнятъ; '''а гуш! а киш!''' на куръ. Каменецк. у.; '''а дзус! а кота!''' на кошекъ; '''а кур!''' на индѣекъ. Kolb. І. 66. 7) '''А-то.''' См. '''ато.''' 8) '''А-чхи!''' См. '''Ачхи.'''
 <br><br>
@@ Рядок 43: / Рядок 44: @@
 <b>V.</b>Позначка, що вживається у написах на векселях замість слова "акцептований".
+==Інтернет-джерела==
 *[http://sum.in.ua/s/a Академічний тлумачний словник в 11 томах]<br>
 *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90_(%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0) Літера "А" на Вікіпедії]

@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 <b>I.</b> <i>невідм., с.</i>
 Перша [[літера]] українського [http://wiki.kmpu.edu.ua/%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0 алфавіту] на позначення голосного звука "а".<br>
-<b>II.</b>
+<b>II.</b><br>
 <b><i>1. спол. протиставний.</i></b><br>
 <ul>
@@ Рядок 51: / Рядок 51: @@
 *[http://doshkolenok.kiev.ua/skazki-legendy/413-litery-alfavit.html Вірші й загадки про літери]
 *[http://www.babyblog.ru/community/post/parentalschool/1726434 Презентація про літеру "А"]
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''А''', ''сз.'' 1) А, же, но, напротивъ. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Балл. 1. Нехай думка, як той ворон, літає та кряче, а серденько соловейком щебече та плаче. Шевч. 5. Бог те знає, а не ми грішні. Ном. № 30. 2) Да. — Течуть річки, а все кровавії. Н. п. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Н. п. Въ началѣ предложенія часто означаетъ — да и: А жаль же мені та тії тополі, що на чистому полі. Н. п. 3) Въ началѣ предложеній вопросительныхъ и предложеній, служащихъ отвѣтомъ на нихъ, употребляется для усиленія рѣчи. А чи його звіри з’їли, а чи він втопився? Н. п. А був же ти в його вчора? — А був. 4) '''А-ні, А-ні же!''' Даже не, ни, ничего. На синьому небі а-ні хмариночки. Левиц. І. 15. Нікому ж про це а-ні же! 5) '''А-ні — а-ні.''' Ни-ни. А-ні встати, а-ні сісти. А-ні до його заговорити, а-ні його спитати. М. В. [О. 1862. ІІІ. 73.] Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє а-ні м’яточка, а-ні руточка. Г. Барв. 125. 6) Въ соединеніи съ междометіями для обращенія къ животнымъ выражаютъ желаніе удалить ихъ, прогнать: '''А бир!''' на овецъ; '''а базь!''' на ягнятъ; '''а гуш! а киш!''' на куръ. Каменецк. у.; '''а дзус! а кота!''' на кошекъ; '''а кур!''' на индѣекъ. Kolb. І. 66. 7) '''А-то.''' См. '''ато.''' 8) '''А-чхи!''' См. '''Ачхи.'''
 <br><br>
-<b>Артикуляційні норми для утворення голосного звука</b><hr><br>
+==Артикуляційні норми для утворення голосного звука==
 <b>[а]</b> - нижня щелепа опущена максимально, рот набуває окреглої форми. Язик лежить плоско, вільно. Кінчик язика знаходиться біля нижніх різців.<br>
 За участю губ - <i>нелабіалізована.</i><br>

← Попередня версія		Версія за 06:32, 18 жовтня 2012
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''А''', ''сз.'' 1) А, же, но, напротивъ. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Балл. 1. Нехай думка, як той ворон, літає та кряче, а серденько соловейком щебече та плаче. Шевч. 5. Бог те знає, а не ми грішні. Ном. № 30. 2) Да. — Течуть річки, а все кровавії. Н. п. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Н. п. Въ началѣ предложенія часто означаетъ — да и: А жаль же мені та тії тополі, що на чистому полі. Н. п. 3) Въ началѣ предложеній вопросительныхъ и предложеній, служащихъ отвѣтомъ на нихъ, употребляется для усиленія рѣчи. А чи його звіри з’їли, а чи він втопився? Н. п. А був же ти в його вчора? — А був. 4) '''А-ні, А-ні же!''' Даже не, ни, ничего. На синьому небі а-ні хмариночки. Левиц. І. 15. Нікому ж про це а-ні же! 5) '''А-ні — а-ні.''' Ни-ни. А-ні встати, а-ні сісти. А-ні до його заговорити, а-ні його спитати. М. В. [О. 1862. ІІІ. 73.] Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє а-ні м’яточка, а-ні руточка. Г. Барв. 125. 6) Въ соединеніи съ междометіями для обращенія къ животнымъ выражаютъ желаніе удалить ихъ, прогнать: '''А бир!''' на овецъ; '''а базь!''' на ягнятъ; '''а гуш! а киш!''' на куръ. Каменецк. у.; '''а дзус! а кота!''' на кошекъ; '''а кур!''' на индѣекъ. Kolb. І. 66. 7) '''А-то.''' См. '''ато.''' 8) '''А-чхи!''' См. '''Ачхи.'''		'''А''', ''сз.'' 1) А, же, но, напротивъ. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Балл. 1. Нехай думка, як той ворон, літає та кряче, а серденько соловейком щебече та плаче. Шевч. 5. Бог те знає, а не ми грішні. Ном. № 30. 2) Да. — Течуть річки, а все кровавії. Н. п. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Н. п. Въ началѣ предложенія часто означаетъ — да и: А жаль же мені та тії тополі, що на чистому полі. Н. п. 3) Въ началѣ предложеній вопросительныхъ и предложеній, служащихъ отвѣтомъ на нихъ, употребляется для усиленія рѣчи. А чи його звіри з’їли, а чи він втопився? Н. п. А був же ти в його вчора? — А був. 4) '''А-ні, А-ні же!''' Даже не, ни, ничего. На синьому небі а-ні хмариночки. Левиц. І. 15. Нікому ж про це а-ні же! 5) '''А-ні — а-ні.''' Ни-ни. А-ні встати, а-ні сісти. А-ні до його заговорити, а-ні його спитати. М. В. [О. 1862. ІІІ. 73.] Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє а-ні м’яточка, а-ні руточка. Г. Барв. 125. 6) Въ соединеніи съ междометіями для обращенія къ животнымъ выражаютъ желаніе удалить ихъ, прогнать: '''А бир!''' на овецъ; '''а базь!''' на ягнятъ; '''а гуш! а киш!''' на куръ. Каменецк. у.; '''а дзус! а кота!''' на кошекъ; '''а кур!''' на индѣекъ. Kolb. І. 66. 7) '''А-то.''' См. '''ато.''' 8) '''А-чхи!''' См. '''Ачхи.'''
		+	<hr>

		+	<b>I.</b> <i>невідм., с.</i>
		+	Перша літера українського алфавіту на позначення голосного звука "а".<br>
		+	<b>II.</b>
		+	<b><i>1. спол. протиставний.</i></b><br>
		+	<ul>
		+	<li>Поєднує речення, протиставлені змістом одне одному; значенням близький до але, проте, навпаки; із част. не (сполучення не ..., а або а не). Поєднує речення (або члени речення), з яких одне виключається іншим.<br>
		+	<li>Поєднує речення (або члени речення), не відповідні одне одному змістом, причому зміст другого суперечить сподіваному змістові, що випливає з першого; але, проте, однак.<br>
		+	<li>Поєднує протилежні змістом речення або члени речення, які мають відтінок допустовості; проте, однак, все-таки. Поєднує підрядне допустове речення з головним.<br>
		+	</li>
		+	</ul>
		+	<b><i>2. зіставний.</i></b><br>
		+	Поєднує члени речення або й цілі речення, в яких зіставляються одночасні дії; значенням наближається до тим часом, водночас.<br>
		+	<b><i>3. приєднувальний.</i></b><br>
		+	<ul>
		+	<li>Приєднує нові речення або члени речення за послідовного викладу думок, опису ряду предметів чи явищ.
		+	<li>У сполученні з прислівниками часу або словами, що означають час, уживається для поєднання речень або членів речення, зв'язаних між собою часовою послідовністю. Поєднує речення, які виражають послідовність подій або порядок розташування чого-небудь у просторі.
		+	<li>Приєднує до того чи іншого слова в реченні наступне речення або члени речення, які розвивають, доповнюють висловлену думку. Приєднує речення мети, часу, причини, умови, надаючи їм більшої виразності, посилюючи їх значення. Приєднує вставні слова або речення у такому самому значенні, у сполуч. зі сл. іноді, крім того, найбільше, особливо, може, тим більше, головне, по-друге та ін. Приєднує речення і члени речення, які додатково характеризують або оцінюють висловлену думку. Приєднує речення, які вказують на результат дії, що випливає з попереднього речення, у сполуч. зі сл. тому, через те, отже, значить і т. ін. Приєднує речення або члени речення, які вказують на висновок, що випливає з попереднього речення, у сполуч. зі сл. все через. Приєднує речення або члени речення, в яких розкривається причина того, про що йшла мова раніше.
		+	<li>Уживається на початку речень, в основному питальних. Уживається на початку речень, що виражають несподіваний перехід до іншої думки або теми розмови.
		+	</li><br>
		+	</ul>
		+	<b>А то</b> - а) бо інакше, бо в противному разі, бо; б) тому що, через те що, бо; в) насправді ж, у дійсності; г) або. 4 приєднально-підсилювальний; у сполуч. із займ. і присл. як, який, скільки, що та ін. Приєднує речення (здебільшого питальні чи окличні) або члени речення, підсилюючи виразність їх змісту. 5 єднальний, діал. Має значення спол. "і".<br><br>
		+	<b>III.</b> (нерідко вимовляється подовжено: <i>а-а!</i>), виг.
		+	<ul>
		+	<li>Виражає здогад, здивування і т. ін.
		+	<li>Виражає незадоволення, досаду, погрозу, зловтіху.
		+	<li>Виражає переляк, відчай, біль.
		+	<li>Те саме, що ага I.
		+	</li><br><br>
		+	</ul>
		+	<b>IV</b> <i>част.</i>
		+	спонук. Уживається на початку речень при присудках, що виражають заклик, наказ виконувати дію.
		+	пит., рідко. Уживається наприкінці питальних речень і виражає спонукання до відповіді.<br>
		+	<b>V.</b>Позначка, що вживається у написах на векселях замість слова "акцептований".
	[[Категорія:Аа]]		[[Категорія:Аа]]