Іржати - Історія редагувань

A.tiutiunnyk: /* Медіа */

2013-12-03T10:04:31Z

‎Медіа

A.tiutiunnyk в 07:39, 3 грудня 2013

2013-12-03T07:39:17Z

Масловська Юлія: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

2013-11-29T22:13:41Z

‎Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Масловська Юлія: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

2013-11-29T22:12:53Z

‎Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Масловська Юлія: /* Див. також */

2013-11-29T22:12:25Z

‎Див. також

Масловська Юлія: /* Див. також */

2013-11-29T22:11:03Z

‎Див. також

Масловська Юлія в 22:10, 29 листопада 2013

2013-11-29T22:10:24Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Іржати, -жу, -же́ш, '''''гл. ''Ржать. ''А кінь ірже, води не п’є, доріженьку чує. ''Чуб. V. 15. [[Кат...

2012-09-06T19:10:57Z

Створена сторінка: '''Іржати, -жу, -же́ш, '''''гл. ''Ржать. ''А кінь ірже, води не п’є, доріженьку чує. ''Чуб. V. 15. [[Кат...

Нова сторінка

'''Іржати, -жу, -же́ш, '''''гл. ''Ржать. ''А кінь ірже, води не п’є, доріженьку чує. ''Чуб. V. 15.
[[Категорія:Ір,Їр]]

@@ Рядок 69: / Рядок 69: @@
 {{#ev:youtube|LRhxcLbF6wM}}
 {{#ev:youtube|4ksVzGkJWt4}}
 ==Цікаві факти==
 :* Гуігнгнм (англ. houyhnhnm, [ˈhwɪnəm][1]) - вигаданий кінь, що володіє розумом, подібним до людського. Країна гуігнгнмів описана в IV частині роману Джонатана Свіфта «Подорожі Гуллівера». Автор пише, що слово «гуігнгнм» мовою гуігнгнмів означає «кінь», а за своєю етимологією - «досконалість природи»; на думку істориків, звучанням цього слова Свіфт відтворює кінське іржання.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-==Словник Грінченка==
+==Словник Бориса Грінченка==
 '''Іржати, -жу, -же́ш, '''''гл. ''Ржать. ''А кінь ірже, води не п’є, доріженьку чує. ''Чуб. V. 15.
 ==Сучасні словники==
@@ Рядок 58: / Рядок 58: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:M17955.jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:M17955.jpg|x200px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rzakass 001.jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rzakass 001.jpg|x200px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:59faa4647a5b.jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:59faa4647a5b.jpg|x200px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:127296219221.jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:127296219221.jpg|x200px]]
 |}
@@ Рядок 74: / Рядок 74: @@
 :* Голос гагар в шлюбний період схожий на голос інших гагар, але він грубіший і голосніший (в тиху погоду чути на 2 кілометри) - гучні чисті і красиві звуки, по ритму схожі на нервовий сміх або на кінське іржання, а також гучний та високий уривчастий стогін. "Іржання" [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%B3%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0 гагара] видає і в польоті. Тривожні звуки - як у інших гагар, але більш низькі. "Стогін" скоріше схожі на хрипкий виття.
 ==Див. також==
-:[http://sum.in.ua/s/smijatysja Сміятися]
+*[http://sum.in.ua/s/smijatysja Сміятися]
-:[http://ru.wikipedia.org/wiki/Snickers Snickers]
+*[http://ru.wikipedia.org/wiki/Snickers Snickers]
-:[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D0%B8%D0%B3%D0%BD%D0%B3%D0%BD%D0%BC Гуігнгнм]
+*[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D0%B8%D0%B3%D0%BD%D0%B3%D0%BD%D0%BC Гуігнгнм]
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
 [[Категорія:Ір,Їр]]

@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 * перен., зневажл. Голосно, нестримно сміятися, реготатися.
 ''[Кирило:] Знай рже [попенко], як той жеребець! (Панас Мирний, V, 1955, 152);''
- ''  -Веселенька книжечка!.. — сміється він сам собі, — їм що не ляпать язиком, аби ляпать. Та ще й іржуть собі! І що там вони знайшли такого смішного? (Степан Васильченко, I, 1959, 67);''
+''Веселенька книжечка!.. — сміється він сам собі, — їм що не ляпать язиком, аби ляпать.
 ''Павло як оженився, то ні разу й пальцем свою не торкнув! А жінці хіба можна вірити? Усі бачать, як вона до чужих чоловіків ірже (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 366).''

@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 * перен., зневажл. Голосно, нестримно сміятися, реготатися.
 ''[Кирило:] Знай рже [попенко], як той жеребець! (Панас Мирний, V, 1955, 152);''
-  ''— Веселенька книжечка!.. — сміється він сам собі, — їм що не ляпать язиком, аби ляпать. Та ще й іржуть собі! І що там вони знайшли такого смішного? (Степан Васильченко, I, 1959, 67);''
+  ''  -Веселенька книжечка!.. — сміється він сам собі, — їм що не ляпать язиком, аби ляпать. Та ще й іржуть собі! І що там вони знайшли такого смішного? (Степан Васильченко, I, 1959, 67);''
 ''Павло як оженився, то ні разу й пальцем свою не торкнув! А жінці хіба можна вірити? Усі бачать, як вона до чужих чоловіків ірже (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 366).''
 ===[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%8F Словники ABBYY Lingvo]===
 Іржати

@@ Рядок 74: / Рядок 74: @@
 :[http://sum.in.ua/s/smijatysja Сміятися]
 :[http://ru.wikipedia.org/wiki/Snickers Snickers]
-:[ru.wikipedia.org/wiki/Гуигнгнм Гуігнгнм]
+:[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D0%B8%D0%B3%D0%BD%D0%B3%D0%BD%D0%BC Гуігнгнм]
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
 [[Категорія:Ір,Їр]]

← Попередня версія		Версія за 22:10, 29 листопада 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	==Словник Грінченка==
	'''Іржати, -жу, -же́ш, '''''гл. ''Ржать. ''А кінь ірже, води не п’є, доріженьку чує. ''Чуб. V. 15.		'''Іржати, -жу, -же́ш, '''''гл. ''Ржать. ''А кінь ірже, води не п’є, доріженьку чує. ''Чуб. V. 15.
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua/s/Biblija Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
		+	'''Іржати''', рідко '''ржати''', іржу (ржу), іржеш (ржеш), недок.
		+	* Кричати (про коня).
		+	''Коні сердито іржуть (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 61);''
		+	''Дві пари коней — гніді та булані — з обох боків почали між собою переграватись та злегенька іржати (Павло Тичина, I, 1957, 238);''
		+	''Дзвінко рже басун гнідий Біля темних кріпосних Агаларових воріт (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 254);''
		+	''безос. Колись, не так і давно, на цьому подвір'ї мукало й іржало, мекало і бекало, хрюкало і кудкудакало (Іван Чендей, Птахи.., 1965, 47).''
		+	* перен., зневажл. Голосно, нестримно сміятися, реготатися.
		+	''[Кирило:] Знай рже [попенко], як той жеребець! (Панас Мирний, V, 1955, 152);''
		+	''— Веселенька книжечка!.. — сміється він сам собі, — їм що не ляпать язиком, аби ляпать. Та ще й іржуть собі! І що там вони знайшли такого смішного? (Степан Васильченко, I, 1959, 67);''
		+	''Павло як оженився, то ні разу й пальцем свою не торкнув! А жінці хіба можна вірити? Усі бачать, як вона до чужих чоловіків ірже (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 366).''
		+	===[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%8F Словники ABBYY Lingvo]===
		+	Іржати
		+	рідше ржати, іржу (ржу), іржеш (ржеш), недок.
		+	* Кричати (про коня). \|\| безос.
		+	* перен., зневажл. Голосно, нестримно сміятися, реготатися.
		+	= иржати
		+	* (видавати специфічні звуки — про коня), ржати, гигота[і]ти
		+	* [http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F сміятися]
		+	===[http://slovopedia.org.ua/search.php Словар українського сленгу]===
		+	Іржати
		+	* (-жу, -жеш) недок.; мол. Голосно сміятися.
		+	''Славко іржав, як ненормальний, спостерігаючи за безкінечним поєдинком між Томом та Джеррі (А. Кокотюха, Тупик для втікача). ПСУМС, 29.''
		+	==Іноземні словники==
		+	===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
		+	Neigh
		+	(noun)
		+	*a characteristic high whinnying sound made by a horse.
		+	(verb)
		+	* (of a horse) utter a neigh:
		+	''he neighed several times in a very gentle way''
		+	* (as noun neighing)
		+	''the neighing of horses''
		+	* (of a person) make a sound similar to a neigh, especially when laughing:
		+	''they neighed dutifully at jokes they did not understand''
		+	Origin:
		+	Old English hnǣgan (verb), of imitative origin; compare with Dutch dialect neijen
		+	===[http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/bible Cambridge dictionary]===
		+	Neigh
		+	(noun)
		+	* a long, loud, high call that is produced by a horse when it is excited or frightened
		+	(verb)
		+	* When he laughs he sounds like a horse neighing.
		+	===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
		+	Neigh
		+	NOUN:
		+	* The long, high-pitched sound made by a horse.
		+	(intr.v.)
		+	* neighed, neigh·ing, neighs
		+	* To utter the characteristic sound of a horse; whinny.
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:M17955.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Rzakass 001.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:59faa4647a5b.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:127296219221.jpg\|x140px]]
		+
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\|LSlF9PXn-sg}}
		+	{{#ev:youtube\|LRhxcLbF6wM}}
		+	{{#ev:youtube\|4ksVzGkJWt4}}
		+	==Цікаві факти==
		+	:* Гуігнгнм (англ. houyhnhnm, [ˈhwɪnəm][1]) - вигаданий кінь, що володіє розумом, подібним до людського. Країна гуігнгнмів описана в IV частині роману Джонатана Свіфта «Подорожі Гуллівера». Автор пише, що слово «гуігнгнм» мовою гуігнгнмів означає «кінь», а за своєю етимологією - «досконалість природи»; на думку істориків, звучанням цього слова Свіфт відтворює кінське іржання.
		+	:* Назва «Sniсkers» було запозичене у улюбленого коня сім'ї Марс. Саме так її звали, що означає «тихе іржання»
		+	:* Голос гагар в шлюбний період схожий на голос інших гагар, але він грубіший і голосніший (в тиху погоду чути на 2 кілометри) - гучні чисті і красиві звуки, по ритму схожі на нервовий сміх або на кінське іржання, а також гучний та високий уривчастий стогін. "Іржання" [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%B3%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0 гагара] видає і в польоті. Тривожні звуки - як у інших гагар, але більш низькі. "Стогін" скоріше схожі на хрипкий виття.
		+	==Див. також==
		+	:[http://sum.in.ua/s/smijatysja Сміятися]
		+	:[http://ru.wikipedia.org/wiki/Snickers Snickers]
		+	:[u.wikipedia.org/wiki/Гуигнгнм Гуігнгнм]
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
	[[Категорія:Ір,Їр]]		[[Категорія:Ір,Їр]]