Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Пирщ

2022-12-13T08:20:27Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Ілюстрації */

'''Пирщ, -ща, '''''м. ''Прыщъ, нарывъ. Вх. Лем. 448. — '''моровий'''. Карбункулъ. Вх. Лем. 448.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/pryshh САкадемічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ПРИЩ''', а, чол. Невеликий запалений горбочок на шкірі, іноді з гноєм. Що за страшний був той дядько! ..Очі здорові, як у пугача, ..лице з одного боку синє, з другого червоне та цілісіньке в прищах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 74); Заспане обличчя прикрашали три шикарні, гігантського розміру і мінливого кольору прищі (Олександр Копиленко, Десятикласники, 1938, 87); Прищепний матеріал одержували з віспяного прища хворого, який досить дозрів, але ще не нагноївся (Матеріали.. охорони здоров'я.., 1957, 70); * Образно. Ще донедавна з уявою про письменника, поета зв'язувався образ.. такого собі облизаного паничика, шляхетного прища (Василь Еллан, II, 1958, 159).

'''НАРИ́В''', у, чол. Запальна пухлина в тканині організму, що переходить або перейшла в нагноєння; гнійник, абсцес. Денис Ісакович ушкодив свій нарив, І на нозі йому прикинулась гангрена (Максим Рильський, Поеми, 1957, 258); У викладача румунської мови Мігалаке зробився нарив у горлі, і під час вступних іспитів [в гімназії] його заступив хтось інший (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 7).

'''ГНІЙНИ́К''', а, чол. Місце скупчення гною (у 1 знач.): нарив. Якщо у хворого довгий час існує, каверна або гнійник легенів, то його вже майже неможливо вилікувати (Наука і життя, 3, 1957, 15); * Образно. Обвинувачення [на Нюрнберзькому процесі] викриває все лихо, заподіяне світові фашистами, і розтинає отруйний гнійник на тілі людства — фашизм (Юрій Смолич, Після війни, 1947, 31); * У порівняннях. Видно, застаріла ненависть до Радянського Союзу прорвалась у нашого ворога [Гітлера], як гнійник (Олександр Довженко, III, 1960, 17).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nariv.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nariv1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nariv2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nariv3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|M_1J0CCOehs}}
{{#ev:youtube|yjkm7H9Km0k}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BA%D0%BD%D0%B5 Акне]
*[https://elfashop.ua/blog/korisni-poradi/pryshchi-na-oblychchi-shcho-mozhe-diysno-dopomogty-pozbutysya-vid-pryshchiv/]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B1%D1%81%D1%86%D0%B5%D1%81 Абсцес]

==Джерела та література==
1. Адаптована клінічна настанова з діагностики та лікування акне: проект клінічних настанов: код МКХ-10: L70-Акне (вугрі) / Держ. експерт. центр МОЗ України. — Київ: МОЗ України, 2013. — 111 с. : табл., іл.

2. Вугрова хвороба / А. Д. Дюдюн, Н. Ю. Резніченко. — Запоріжжя: Просвіта, 2008. — 116 c.: рис., табл. — Бібліогр.: с. 107—114.

3. Дерматовенерологія: навч. посіб. для лікарів і лікарів-інтернів / Федотов В. П. [та ін.] ; за ред. В. П. Федотова [та ін.] ; Дніпропетр. держ. мед. акад., Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця. — Дніпропетровськ ; Київ: [Свидлер А. Л.], 2008. — 599, [48] с. : іл.

4. Диференційна діагностика та комплексне лікування вугрової хвороби (акне) і акнеподібних дерматозів (розацеа, демодикоз): дис. … канд. мед. наук : 14.01.20 / Клименко Анна Василівна ; Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця. — К., 2009. — 219 арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 187—219 .

==Зовнішні посилання==
*[https://apteka-ds.com.ua/blog-item/chomu-ziavliaiutsia-pryshchi-ta-yak-yikh-vylikuvaty-pozbutysia]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Файл:Nariv3.jpg

2022-12-13T08:20:19Z

Yvkozub.fzfvs22:

Файл:Nariv2.jpg

2022-12-13T08:20:04Z

Yvkozub.fzfvs22:

Файл:Nariv1.jpg

2022-12-13T08:19:50Z

Yvkozub.fzfvs22:

Файл:Nariv.jpg

2022-12-13T08:19:34Z

Yvkozub.fzfvs22:

Пирщ

2022-12-13T08:18:06Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Медіа */

'''Пирщ, -ща, '''''м. ''Прыщъ, нарывъ. Вх. Лем. 448. — '''моровий'''. Карбункулъ. Вх. Лем. 448.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/pryshh САкадемічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ПРИЩ''', а, чол. Невеликий запалений горбочок на шкірі, іноді з гноєм. Що за страшний був той дядько! ..Очі здорові, як у пугача, ..лице з одного боку синє, з другого червоне та цілісіньке в прищах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 74); Заспане обличчя прикрашали три шикарні, гігантського розміру і мінливого кольору прищі (Олександр Копиленко, Десятикласники, 1938, 87); Прищепний матеріал одержували з віспяного прища хворого, який досить дозрів, але ще не нагноївся (Матеріали.. охорони здоров'я.., 1957, 70); * Образно. Ще донедавна з уявою про письменника, поета зв'язувався образ.. такого собі облизаного паничика, шляхетного прища (Василь Еллан, II, 1958, 159).

'''НАРИ́В''', у, чол. Запальна пухлина в тканині організму, що переходить або перейшла в нагноєння; гнійник, абсцес. Денис Ісакович ушкодив свій нарив, І на нозі йому прикинулась гангрена (Максим Рильський, Поеми, 1957, 258); У викладача румунської мови Мігалаке зробився нарив у горлі, і під час вступних іспитів [в гімназії] його заступив хтось інший (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 7).

'''ГНІЙНИ́К''', а, чол. Місце скупчення гною (у 1 знач.): нарив. Якщо у хворого довгий час існує, каверна або гнійник легенів, то його вже майже неможливо вилікувати (Наука і життя, 3, 1957, 15); * Образно. Обвинувачення [на Нюрнберзькому процесі] викриває все лихо, заподіяне світові фашистами, і розтинає отруйний гнійник на тілі людства — фашизм (Юрій Смолич, Після війни, 1947, 31); * У порівняннях. Видно, застаріла ненависть до Радянського Союзу прорвалась у нашого ворога [Гітлера], як гнійник (Олександр Довженко, III, 1960, 17).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|M_1J0CCOehs}}
{{#ev:youtube|yjkm7H9Km0k}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BA%D0%BD%D0%B5 Акне]
*[https://elfashop.ua/blog/korisni-poradi/pryshchi-na-oblychchi-shcho-mozhe-diysno-dopomogty-pozbutysya-vid-pryshchiv/]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B1%D1%81%D1%86%D0%B5%D1%81 Абсцес]

==Джерела та література==
1. Адаптована клінічна настанова з діагностики та лікування акне: проект клінічних настанов: код МКХ-10: L70-Акне (вугрі) / Держ. експерт. центр МОЗ України. — Київ: МОЗ України, 2013. — 111 с. : табл., іл.

2. Вугрова хвороба / А. Д. Дюдюн, Н. Ю. Резніченко. — Запоріжжя: Просвіта, 2008. — 116 c.: рис., табл. — Бібліогр.: с. 107—114.

3. Дерматовенерологія: навч. посіб. для лікарів і лікарів-інтернів / Федотов В. П. [та ін.] ; за ред. В. П. Федотова [та ін.] ; Дніпропетр. держ. мед. акад., Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця. — Дніпропетровськ ; Київ: [Свидлер А. Л.], 2008. — 599, [48] с. : іл.

4. Диференційна діагностика та комплексне лікування вугрової хвороби (акне) і акнеподібних дерматозів (розацеа, демодикоз): дис. … канд. мед. наук : 14.01.20 / Клименко Анна Василівна ; Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця. — К., 2009. — 219 арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 187—219 .

==Зовнішні посилання==
*[https://apteka-ds.com.ua/blog-item/chomu-ziavliaiutsia-pryshchi-ta-yak-yikh-vylikuvaty-pozbutysia]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Пирщ

2022-12-13T08:17:00Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Медіа */

'''Пирщ, -ща, '''''м. ''Прыщъ, нарывъ. Вх. Лем. 448. — '''моровий'''. Карбункулъ. Вх. Лем. 448.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/pryshh САкадемічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ПРИЩ''', а, чол. Невеликий запалений горбочок на шкірі, іноді з гноєм. Що за страшний був той дядько! ..Очі здорові, як у пугача, ..лице з одного боку синє, з другого червоне та цілісіньке в прищах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 74); Заспане обличчя прикрашали три шикарні, гігантського розміру і мінливого кольору прищі (Олександр Копиленко, Десятикласники, 1938, 87); Прищепний матеріал одержували з віспяного прища хворого, який досить дозрів, але ще не нагноївся (Матеріали.. охорони здоров'я.., 1957, 70); * Образно. Ще донедавна з уявою про письменника, поета зв'язувався образ.. такого собі облизаного паничика, шляхетного прища (Василь Еллан, II, 1958, 159).

'''НАРИ́В''', у, чол. Запальна пухлина в тканині організму, що переходить або перейшла в нагноєння; гнійник, абсцес. Денис Ісакович ушкодив свій нарив, І на нозі йому прикинулась гангрена (Максим Рильський, Поеми, 1957, 258); У викладача румунської мови Мігалаке зробився нарив у горлі, і під час вступних іспитів [в гімназії] його заступив хтось інший (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 7).

'''ГНІЙНИ́К''', а, чол. Місце скупчення гною (у 1 знач.): нарив. Якщо у хворого довгий час існує, каверна або гнійник легенів, то його вже майже неможливо вилікувати (Наука і життя, 3, 1957, 15); * Образно. Обвинувачення [на Нюрнберзькому процесі] викриває все лихо, заподіяне світові фашистами, і розтинає отруйний гнійник на тілі людства — фашизм (Юрій Смолич, Після війни, 1947, 31); * У порівняннях. Видно, застаріла ненависть до Радянського Союзу прорвалась у нашого ворога [Гітлера], як гнійник (Олександр Довженко, III, 1960, 17).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|M_1J0CCOehs}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BA%D0%BD%D0%B5 Акне]
*[https://elfashop.ua/blog/korisni-poradi/pryshchi-na-oblychchi-shcho-mozhe-diysno-dopomogty-pozbutysya-vid-pryshchiv/]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B1%D1%81%D1%86%D0%B5%D1%81 Абсцес]

==Джерела та література==
1. Адаптована клінічна настанова з діагностики та лікування акне: проект клінічних настанов: код МКХ-10: L70-Акне (вугрі) / Держ. експерт. центр МОЗ України. — Київ: МОЗ України, 2013. — 111 с. : табл., іл.

2. Вугрова хвороба / А. Д. Дюдюн, Н. Ю. Резніченко. — Запоріжжя: Просвіта, 2008. — 116 c.: рис., табл. — Бібліогр.: с. 107—114.

3. Дерматовенерологія: навч. посіб. для лікарів і лікарів-інтернів / Федотов В. П. [та ін.] ; за ред. В. П. Федотова [та ін.] ; Дніпропетр. держ. мед. акад., Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця. — Дніпропетровськ ; Київ: [Свидлер А. Л.], 2008. — 599, [48] с. : іл.

4. Диференційна діагностика та комплексне лікування вугрової хвороби (акне) і акнеподібних дерматозів (розацеа, демодикоз): дис. … канд. мед. наук : 14.01.20 / Клименко Анна Василівна ; Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця. — К., 2009. — 219 арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 187—219 .

==Зовнішні посилання==
*[https://apteka-ds.com.ua/blog-item/chomu-ziavliaiutsia-pryshchi-ta-yak-yikh-vylikuvaty-pozbutysia]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Пирщ

2022-12-13T08:15:20Z

Yvkozub.fzfvs22: /* САкадемічний тлумачний словник (1970—1980) */

'''Пирщ, -ща, '''''м. ''Прыщъ, нарывъ. Вх. Лем. 448. — '''моровий'''. Карбункулъ. Вх. Лем. 448.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/pryshh САкадемічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ПРИЩ''', а, чол. Невеликий запалений горбочок на шкірі, іноді з гноєм. Що за страшний був той дядько! ..Очі здорові, як у пугача, ..лице з одного боку синє, з другого червоне та цілісіньке в прищах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 74); Заспане обличчя прикрашали три шикарні, гігантського розміру і мінливого кольору прищі (Олександр Копиленко, Десятикласники, 1938, 87); Прищепний матеріал одержували з віспяного прища хворого, який досить дозрів, але ще не нагноївся (Матеріали.. охорони здоров'я.., 1957, 70); * Образно. Ще донедавна з уявою про письменника, поета зв'язувався образ.. такого собі облизаного паничика, шляхетного прища (Василь Еллан, II, 1958, 159).

'''НАРИ́В''', у, чол. Запальна пухлина в тканині організму, що переходить або перейшла в нагноєння; гнійник, абсцес. Денис Ісакович ушкодив свій нарив, І на нозі йому прикинулась гангрена (Максим Рильський, Поеми, 1957, 258); У викладача румунської мови Мігалаке зробився нарив у горлі, і під час вступних іспитів [в гімназії] його заступив хтось інший (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 7).

'''ГНІЙНИ́К''', а, чол. Місце скупчення гною (у 1 знач.): нарив. Якщо у хворого довгий час існує, каверна або гнійник легенів, то його вже майже неможливо вилікувати (Наука і життя, 3, 1957, 15); * Образно. Обвинувачення [на Нюрнберзькому процесі] викриває все лихо, заподіяне світові фашистами, і розтинає отруйний гнійник на тілі людства — фашизм (Юрій Смолич, Після війни, 1947, 31); * У порівняннях. Видно, застаріла ненависть до Радянського Союзу прорвалась у нашого ворога [Гітлера], як гнійник (Олександр Довженко, III, 1960, 17).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BA%D0%BD%D0%B5 Акне]
*[https://elfashop.ua/blog/korisni-poradi/pryshchi-na-oblychchi-shcho-mozhe-diysno-dopomogty-pozbutysya-vid-pryshchiv/]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B1%D1%81%D1%86%D0%B5%D1%81 Абсцес]

==Джерела та література==
1. Адаптована клінічна настанова з діагностики та лікування акне: проект клінічних настанов: код МКХ-10: L70-Акне (вугрі) / Держ. експерт. центр МОЗ України. — Київ: МОЗ України, 2013. — 111 с. : табл., іл.

2. Вугрова хвороба / А. Д. Дюдюн, Н. Ю. Резніченко. — Запоріжжя: Просвіта, 2008. — 116 c.: рис., табл. — Бібліогр.: с. 107—114.

3. Дерматовенерологія: навч. посіб. для лікарів і лікарів-інтернів / Федотов В. П. [та ін.] ; за ред. В. П. Федотова [та ін.] ; Дніпропетр. держ. мед. акад., Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця. — Дніпропетровськ ; Київ: [Свидлер А. Л.], 2008. — 599, [48] с. : іл.

4. Диференційна діагностика та комплексне лікування вугрової хвороби (акне) і акнеподібних дерматозів (розацеа, демодикоз): дис. … канд. мед. наук : 14.01.20 / Клименко Анна Василівна ; Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця. — К., 2009. — 219 арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 187—219 .

==Зовнішні посилання==
*[https://apteka-ds.com.ua/blog-item/chomu-ziavliaiutsia-pryshchi-ta-yak-yikh-vylikuvaty-pozbutysia]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Пирщ

2022-12-13T08:14:39Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Див. також */

'''Пирщ, -ща, '''''м. ''Прыщъ, нарывъ. Вх. Лем. 448. — '''моровий'''. Карбункулъ. Вх. Лем. 448.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/pryshh САкадемічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ПРИЩ''', а, чол. Невеликий запалений горбочок на шкірі, іноді з гноєм. Що за страшний був той дядько! ..Очі здорові, як у пугача, ..лице з одного боку синє, з другого червоне та цілісіньке в прищах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 74); Заспане обличчя прикрашали три шикарні, гігантського розміру і мінливого кольору прищі (Олександр Копиленко, Десятикласники, 1938, 87); Прищепний матеріал одержували з віспяного прища хворого, який досить дозрів, але ще не нагноївся (Матеріали.. охорони здоров'я.., 1957, 70); * Образно. Ще донедавна з уявою про письменника, поета зв'язувався образ.. такого собі облизаного паничика, шляхетного прища (Василь Еллан, II, 1958, 159).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BA%D0%BD%D0%B5 Акне]
*[https://elfashop.ua/blog/korisni-poradi/pryshchi-na-oblychchi-shcho-mozhe-diysno-dopomogty-pozbutysya-vid-pryshchiv/]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B1%D1%81%D1%86%D0%B5%D1%81 Абсцес]

==Джерела та література==
1. Адаптована клінічна настанова з діагностики та лікування акне: проект клінічних настанов: код МКХ-10: L70-Акне (вугрі) / Держ. експерт. центр МОЗ України. — Київ: МОЗ України, 2013. — 111 с. : табл., іл.

2. Вугрова хвороба / А. Д. Дюдюн, Н. Ю. Резніченко. — Запоріжжя: Просвіта, 2008. — 116 c.: рис., табл. — Бібліогр.: с. 107—114.

3. Дерматовенерологія: навч. посіб. для лікарів і лікарів-інтернів / Федотов В. П. [та ін.] ; за ред. В. П. Федотова [та ін.] ; Дніпропетр. держ. мед. акад., Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця. — Дніпропетровськ ; Київ: [Свидлер А. Л.], 2008. — 599, [48] с. : іл.

4. Диференційна діагностика та комплексне лікування вугрової хвороби (акне) і акнеподібних дерматозів (розацеа, демодикоз): дис. … канд. мед. наук : 14.01.20 / Клименко Анна Василівна ; Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця. — К., 2009. — 219 арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 187—219 .

==Зовнішні посилання==
*[https://apteka-ds.com.ua/blog-item/chomu-ziavliaiutsia-pryshchi-ta-yak-yikh-vylikuvaty-pozbutysia]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Пирщ

2022-12-13T08:13:25Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Зовнішні посилання */

Пирщ

2022-12-13T08:12:56Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Джерела та література */

Пирщ

2022-12-13T08:12:18Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Див. також */

Пирщ

2022-12-13T08:11:27Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Сучасні словники */

Пирщ

2022-12-13T08:08:12Z

Yvkozub.fzfvs22:

'''Пирщ, -ща, '''''м. ''Прыщъ, нарывъ. Вх. Лем. 448. — '''моровий'''. Карбункулъ. Вх. Лем. 448.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Пирщ

2022-12-13T08:07:55Z

Yvkozub.fzfvs22:

'''Пирщ, -ща, '''''м. ''Прыщъ, нарывъ. Вх. Лем. 448. — '''моровий'''. Карбункулъ. Вх. Лем. 448.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Пищавка

2022-12-13T08:07:28Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Ілюстрації */

'''Пищавка, -ки, '''''ж. ''Свирѣль. Гн. II. 154.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/pyshhavka Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ПИ́ЩАВКА''', и, жін., діал. Сопілка. — Палиця в руці, цівка через плече, пищавка за поясом, — так я, небоже, щорана вирушав за вівцями (Іван Франко, IV, 1950, 25).

'''СОПІ́ЛКА''', и, жін. Український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами. Якийсь парубок став грати на сопілці (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 125); Його батько робив сопілки з липи й продавав на базарі (Петро Панч, В дорозі, 1959, 165); * У порівняннях. — Говорить [Вівдя] тонісінько, мов сопілка грає (Нечуй-Левицький, II, 1956, 264).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sopilka.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sopilka1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sopilka2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sopilka3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Y-hQTMt7v0s}}
{{#ev:youtube|NWpGk4nHCTY}}

==Див. також==
*[http://slovopedia.org.ua/99/53407/1040778.html Сопілка]
*[https://vivo.lviv.ua/sopilka-istoriya-konstruktsiya-vydy Сопілка: історія, види, конструкції]

==Джерела та література==
1. Понікаровська Н. А., Садковська В. В. ХГПА. Становлення української сопілки як професійного музичного інструменту.

2. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.

3. Дверій Р. Є. — Школа гри на хроматичній українській сопілці у трьох частинах — Львів: ЦТДЮГ, 2008.

==Зовнішні посилання==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Файл:Sopilka3.jpg

2022-12-13T08:07:19Z

Yvkozub.fzfvs22:

Файл:Sopilka2.jpg

2022-12-13T08:07:05Z

Yvkozub.fzfvs22:

Файл:Sopilka1.jpg

2022-12-13T08:06:43Z

Yvkozub.fzfvs22:

Файл:Sopilka.jpg

2022-12-13T08:06:21Z

Yvkozub.fzfvs22:

Пищавка

2022-12-13T08:04:49Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Див. також */

'''Пищавка, -ки, '''''ж. ''Свирѣль. Гн. II. 154.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/pyshhavka Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ПИ́ЩАВКА''', и, жін., діал. Сопілка. — Палиця в руці, цівка через плече, пищавка за поясом, — так я, небоже, щорана вирушав за вівцями (Іван Франко, IV, 1950, 25).

'''СОПІ́ЛКА''', и, жін. Український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами. Якийсь парубок став грати на сопілці (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 125); Його батько робив сопілки з липи й продавав на базарі (Петро Панч, В дорозі, 1959, 165); * У порівняннях. — Говорить [Вівдя] тонісінько, мов сопілка грає (Нечуй-Левицький, II, 1956, 264).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Y-hQTMt7v0s}}
{{#ev:youtube|NWpGk4nHCTY}}

==Див. також==
*[http://slovopedia.org.ua/99/53407/1040778.html Сопілка]
*[https://vivo.lviv.ua/sopilka-istoriya-konstruktsiya-vydy Сопілка: історія, види, конструкції]

==Джерела та література==
1. Понікаровська Н. А., Садковська В. В. ХГПА. Становлення української сопілки як професійного музичного інструменту.

2. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.

3. Дверій Р. Є. — Школа гри на хроматичній українській сопілці у трьох частинах — Львів: ЦТДЮГ, 2008.

==Зовнішні посилання==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Пищавка

2022-12-13T08:04:03Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Зовнішні посилання */

'''Пищавка, -ки, '''''ж. ''Свирѣль. Гн. II. 154.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/pyshhavka Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ПИ́ЩАВКА''', и, жін., діал. Сопілка. — Палиця в руці, цівка через плече, пищавка за поясом, — так я, небоже, щорана вирушав за вівцями (Іван Франко, IV, 1950, 25).

'''СОПІ́ЛКА''', и, жін. Український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами. Якийсь парубок став грати на сопілці (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 125); Його батько робив сопілки з липи й продавав на базарі (Петро Панч, В дорозі, 1959, 165); * У порівняннях. — Говорить [Вівдя] тонісінько, мов сопілка грає (Нечуй-Левицький, II, 1956, 264).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Y-hQTMt7v0s}}
{{#ev:youtube|NWpGk4nHCTY}}

==Див. також==
*[http://slovopedia.org.ua/99/53407/1040778.html Сопілка]

==Джерела та література==
1. Понікаровська Н. А., Садковська В. В. ХГПА. Становлення української сопілки як професійного музичного інструменту.

2. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.

3. Дверій Р. Є. — Школа гри на хроматичній українській сопілці у трьох частинах — Львів: ЦТДЮГ, 2008.

==Зовнішні посилання==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Пищавка

2022-12-13T08:03:43Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Джерела та література */

'''Пищавка, -ки, '''''ж. ''Свирѣль. Гн. II. 154.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/pyshhavka Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ПИ́ЩАВКА''', и, жін., діал. Сопілка. — Палиця в руці, цівка через плече, пищавка за поясом, — так я, небоже, щорана вирушав за вівцями (Іван Франко, IV, 1950, 25).

'''СОПІ́ЛКА''', и, жін. Український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами. Якийсь парубок став грати на сопілці (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 125); Його батько робив сопілки з липи й продавав на базарі (Петро Панч, В дорозі, 1959, 165); * У порівняннях. — Говорить [Вівдя] тонісінько, мов сопілка грає (Нечуй-Левицький, II, 1956, 264).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Y-hQTMt7v0s}}
{{#ev:youtube|NWpGk4nHCTY}}

==Див. також==
*[http://slovopedia.org.ua/99/53407/1040778.html Сопілка]

==Джерела та література==
1. Понікаровська Н. А., Садковська В. В. ХГПА. Становлення української сопілки як професійного музичного інструменту.

2. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.

3. Дверій Р. Є. — Школа гри на хроматичній українській сопілці у трьох частинах — Львів: ЦТДЮГ, 2008.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Пищавка

2022-12-13T08:02:38Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Медіа */

'''Пищавка, -ки, '''''ж. ''Свирѣль. Гн. II. 154.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/pyshhavka Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ПИ́ЩАВКА''', и, жін., діал. Сопілка. — Палиця в руці, цівка через плече, пищавка за поясом, — так я, небоже, щорана вирушав за вівцями (Іван Франко, IV, 1950, 25).

'''СОПІ́ЛКА''', и, жін. Український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами. Якийсь парубок став грати на сопілці (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 125); Його батько робив сопілки з липи й продавав на базарі (Петро Панч, В дорозі, 1959, 165); * У порівняннях. — Говорить [Вівдя] тонісінько, мов сопілка грає (Нечуй-Левицький, II, 1956, 264).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Y-hQTMt7v0s}}
{{#ev:youtube|NWpGk4nHCTY}}

==Див. також==
*[http://slovopedia.org.ua/99/53407/1040778.html Сопілка]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Пищавка

2022-12-13T08:02:02Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Медіа */

Пищавка

2022-12-13T08:01:19Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Див. також */

Пищавка

2022-12-13T08:00:18Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

Пищавка

2022-12-13T07:59:57Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

Пищавка

2022-12-13T07:59:43Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Сучасні словники */

'''Пищавка, -ки, '''''ж. ''Свирѣль. Гн. II. 154.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/pyshhavka Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Пищавка

2022-12-13T07:57:08Z

Yvkozub.fzfvs22:

'''Пищавка, -ки, '''''ж. ''Свирѣль. Гн. II. 154.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Пищавка

2022-12-13T07:56:24Z

Yvkozub.fzfvs22:

'''Пищавка, -ки, '''''ж. ''Свирѣль. Гн. II. 154.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Пицура

2022-12-13T07:53:33Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Медіа */

'''Пицу́ра, пицю́ра, -ри, '''''ж. ''Ув. отъ '''пика. '''''Пицура решетом не накриєш, за три дні не обгепаєш. ''Ном. № 13949.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/pyka Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ПИ́КА''', и, жін.

1. зневажл. Потворне, бридке обличчя. — Явдошка та Софійка зовсім дурепи. Ані посагу, ані краси. Мріють про старшин. І який старшина поласиться на такі пики (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 89);
// Обличчя людини, комусь неприємної, несимпатичної. [Кость:] Терпіть не можу, коли в людини сяє пика, як великодній самовар (Степан Васильченко, III, 1960, 151); «Пика — як не трісне», подумала Ясногорська і, приховуючи роздратування, стримало запитала: — Що з вами? (Олесь Гончар, III, 1959, 195).

2. розм. Обличчя людини, звичайно опасисте, свіже, рожеве і т. ін. Первий запорожець був здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 79); * Образно. Он клаптик, засіяний соняшниками. Аж кричать вони, повернувши свої усміхнені пики до сонця! (Гнат Хоткевич, I, 1966, 79).

'''ОБЛИ́ЧЧЯ''', я, сер.

1. Передня частина голови людини. Дарка поклала квача коло відра, втерла обличчя рукавом (Леся Українка, III, 1952, 650); Сьогодні юнацьке обличчя Сіверцева грало якимось особливо ясним рум'янцем (Олесь Гончар, III, 1959, 203); * Образно. Вечір над містом нахилив своє хмурне обличчя (Андрій Головко, I, 1957, 168).

2. перен. Загальний вигляд, зовнішні обриси чого-небудь. Перемога соціалізму перетворила обличчя країни, змінила її економіку, її культуру і побут (До 40-річчя Великої Жовтневої.. революції, 1957, 21); Хотілося Максимові, щоб закарбувалося в пам'яті людей оте вистраждане, сплюндроване, але нескорене обличчя Києва (Натан Рибак, Час.., 1960, 178);
// Найбільш показова сторона явища, предмета і т. ін., яка виражає його суть. Обличчям будь-якого театру є його репертуар (Мистецтво, 6, 1962, 30); — Пам'ятайте, хлопці, фронт великий, і щодня несподіванки.. Це і є обличчя громадянської війни (Олександр Довженко, I, 1958, 157);
// Зміст якого-небудь явища у поєднанні з його оформленням, структурою. У кожного комсомольського весілля — своє обличчя (Хлібороб України, 1, 1966, 18); — За останні двадцять років астрономія зазнала корінних змін.. В неї з'явилося зовсім нове обличчя (Знання та праця, 7, 1956, 11);
// Сукупність основних якостей кого-, чого-небудь, його суть. У своїх творах він [Сковорода] викривав справжнє обличчя поміщиків і попів (Визначні місця України, 1958, 473); — Врубель Врубелем, а ти мені покажи власне обличчя (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 200); У вірша є жива душа і тіло, Своє обличчя, навіть певна стать (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 182).

===[http://slovopedia.org.ua/49/53407/359773.html Фразеологічний словник української мови]===
'''ПИКА'''

''верну́ти (відверта́ти) ніс (но́са, фізіоно́мію, зневажл. ри́ло, пи́ку).'' 1. від кого—чого. Триматися на відстані, відвертатися від когось, чогось з певних причин. Рук не можу одмити з гною. Сяду з челяддю обідати, кожне од мене ніс верне — смердить (М. Коцюбинський). 2. від кого і без додатка. Уникати зустрічей, спілкування з ким-небудь, виявляючи зверхність, зневагу і т. ін. Вона вже й на вулиці носа верне, обминає мене десятою дорогою, наче я каторжна якась чи заразна (В. Кучер); Перш усього й тут (у пресі) треба протекцію, рекламу, а од мене тепер вернуть рило деякі навіть із моїх попередніх приятелів (М. Драгоманов); — Усякий раз, як йде Борис, Маруся відвертає ніс. Не має, певно, зовсім встиду, Раз не приховує огиду (С. Караванський); — Я їй (Парасці) не служила, я їй не годила? Так, як треба було, то й, Зінько, і сестро, а як прохворостили? — то й пику свою одвертає (Панас Мирний); // від чого. Не виявляти бажання займ

''наїда́ти / наї́сти че́рево (пу́зо, пи́ку, мо́рду), грубо.'' Ставати гладким від безтурботного і ситого життя за рахунок інших. — Мій чоловік за вас кров проливав, а ви тут пики наїдаєте (Ю. Мушкетик); — Наїв черево на чужому горі, ще й співає (М. Стельмах); Благально склав (чоловік) руки: — Я бідний хлоп! — Брешеш, таке пузо наїв! (П. Панч); Розчинилися двері, і до нашої камери не зайшов, а влетів якийсь чоловік. — Наволоч! Наїв морду! (Ю. Збанацький).

''плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в обли́ччя (в лице́, в пи́ку і т. ін.) кому''. Зневажати, ображати, принижувати когось. — Це не критика, а наклеп,— сказав Максим.— Мені плюють в обличчя, а я повинен усміхатися! (М. Зарудний); — Німці в пику плюють, а я витрусь рукавом і знову зуби скалю (І. Цюпа).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pika.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pika1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pika2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pika3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|__uk1DoQIhA}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D1%87%D1%8F Обличчя]
*[https://synonimy.info/%D0%BF/%D0%BF%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Синоніми слова пика]

==Джерела та література==
1. Обличчя // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

==Зовнішні посилання==
*[https://www.bbc.com/ukrainian/vert_fut/2015/11/151118_vert_fut_what_the_face_betrays_about_you_vp]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Пицура

2022-12-13T07:51:26Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Ілюстрації */

'''Пицу́ра, пицю́ра, -ри, '''''ж. ''Ув. отъ '''пика. '''''Пицура решетом не накриєш, за три дні не обгепаєш. ''Ном. № 13949.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/pyka Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ПИ́КА''', и, жін.

1. зневажл. Потворне, бридке обличчя. — Явдошка та Софійка зовсім дурепи. Ані посагу, ані краси. Мріють про старшин. І який старшина поласиться на такі пики (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 89);
// Обличчя людини, комусь неприємної, несимпатичної. [Кость:] Терпіть не можу, коли в людини сяє пика, як великодній самовар (Степан Васильченко, III, 1960, 151); «Пика — як не трісне», подумала Ясногорська і, приховуючи роздратування, стримало запитала: — Що з вами? (Олесь Гончар, III, 1959, 195).

2. розм. Обличчя людини, звичайно опасисте, свіже, рожеве і т. ін. Первий запорожець був здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 79); * Образно. Он клаптик, засіяний соняшниками. Аж кричать вони, повернувши свої усміхнені пики до сонця! (Гнат Хоткевич, I, 1966, 79).

'''ОБЛИ́ЧЧЯ''', я, сер.

1. Передня частина голови людини. Дарка поклала квача коло відра, втерла обличчя рукавом (Леся Українка, III, 1952, 650); Сьогодні юнацьке обличчя Сіверцева грало якимось особливо ясним рум'янцем (Олесь Гончар, III, 1959, 203); * Образно. Вечір над містом нахилив своє хмурне обличчя (Андрій Головко, I, 1957, 168).

2. перен. Загальний вигляд, зовнішні обриси чого-небудь. Перемога соціалізму перетворила обличчя країни, змінила її економіку, її культуру і побут (До 40-річчя Великої Жовтневої.. революції, 1957, 21); Хотілося Максимові, щоб закарбувалося в пам'яті людей оте вистраждане, сплюндроване, але нескорене обличчя Києва (Натан Рибак, Час.., 1960, 178);
// Найбільш показова сторона явища, предмета і т. ін., яка виражає його суть. Обличчям будь-якого театру є його репертуар (Мистецтво, 6, 1962, 30); — Пам'ятайте, хлопці, фронт великий, і щодня несподіванки.. Це і є обличчя громадянської війни (Олександр Довженко, I, 1958, 157);
// Зміст якого-небудь явища у поєднанні з його оформленням, структурою. У кожного комсомольського весілля — своє обличчя (Хлібороб України, 1, 1966, 18); — За останні двадцять років астрономія зазнала корінних змін.. В неї з'явилося зовсім нове обличчя (Знання та праця, 7, 1956, 11);
// Сукупність основних якостей кого-, чого-небудь, його суть. У своїх творах він [Сковорода] викривав справжнє обличчя поміщиків і попів (Визначні місця України, 1958, 473); — Врубель Врубелем, а ти мені покажи власне обличчя (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 200); У вірша є жива душа і тіло, Своє обличчя, навіть певна стать (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 182).

===[http://slovopedia.org.ua/49/53407/359773.html Фразеологічний словник української мови]===
'''ПИКА'''

''верну́ти (відверта́ти) ніс (но́са, фізіоно́мію, зневажл. ри́ло, пи́ку).'' 1. від кого—чого. Триматися на відстані, відвертатися від когось, чогось з певних причин. Рук не можу одмити з гною. Сяду з челяддю обідати, кожне од мене ніс верне — смердить (М. Коцюбинський). 2. від кого і без додатка. Уникати зустрічей, спілкування з ким-небудь, виявляючи зверхність, зневагу і т. ін. Вона вже й на вулиці носа верне, обминає мене десятою дорогою, наче я каторжна якась чи заразна (В. Кучер); Перш усього й тут (у пресі) треба протекцію, рекламу, а од мене тепер вернуть рило деякі навіть із моїх попередніх приятелів (М. Драгоманов); — Усякий раз, як йде Борис, Маруся відвертає ніс. Не має, певно, зовсім встиду, Раз не приховує огиду (С. Караванський); — Я їй (Парасці) не служила, я їй не годила? Так, як треба було, то й, Зінько, і сестро, а як прохворостили? — то й пику свою одвертає (Панас Мирний); // від чого. Не виявляти бажання займ

''наїда́ти / наї́сти че́рево (пу́зо, пи́ку, мо́рду), грубо.'' Ставати гладким від безтурботного і ситого життя за рахунок інших. — Мій чоловік за вас кров проливав, а ви тут пики наїдаєте (Ю. Мушкетик); — Наїв черево на чужому горі, ще й співає (М. Стельмах); Благально склав (чоловік) руки: — Я бідний хлоп! — Брешеш, таке пузо наїв! (П. Панч); Розчинилися двері, і до нашої камери не зайшов, а влетів якийсь чоловік. — Наволоч! Наїв морду! (Ю. Збанацький).

''плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в обли́ччя (в лице́, в пи́ку і т. ін.) кому''. Зневажати, ображати, принижувати когось. — Це не критика, а наклеп,— сказав Максим.— Мені плюють в обличчя, а я повинен усміхатися! (М. Зарудний); — Німці в пику плюють, а я витрусь рукавом і знову зуби скалю (І. Цюпа).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pika.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pika1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pika2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pika3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D1%87%D1%8F Обличчя]
*[https://synonimy.info/%D0%BF/%D0%BF%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Синоніми слова пика]

==Джерела та література==
1. Обличчя // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

==Зовнішні посилання==
*[https://www.bbc.com/ukrainian/vert_fut/2015/11/151118_vert_fut_what_the_face_betrays_about_you_vp]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Файл:Pika3.jpg

2022-12-13T07:51:16Z

Yvkozub.fzfvs22:

Файл:Pika2.jpg

2022-12-13T07:50:57Z

Yvkozub.fzfvs22:

Файл:Pika1.jpg

2022-12-13T07:50:38Z

Yvkozub.fzfvs22:

Файл:Pika.jpg

2022-12-13T07:50:06Z

Yvkozub.fzfvs22:

Пицура

2022-12-13T07:47:35Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Див. також */

'''Пицу́ра, пицю́ра, -ри, '''''ж. ''Ув. отъ '''пика. '''''Пицура решетом не накриєш, за три дні не обгепаєш. ''Ном. № 13949.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/pyka Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ПИ́КА''', и, жін.

1. зневажл. Потворне, бридке обличчя. — Явдошка та Софійка зовсім дурепи. Ані посагу, ані краси. Мріють про старшин. І який старшина поласиться на такі пики (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 89);
// Обличчя людини, комусь неприємної, несимпатичної. [Кость:] Терпіть не можу, коли в людини сяє пика, як великодній самовар (Степан Васильченко, III, 1960, 151); «Пика — як не трісне», подумала Ясногорська і, приховуючи роздратування, стримало запитала: — Що з вами? (Олесь Гончар, III, 1959, 195).

2. розм. Обличчя людини, звичайно опасисте, свіже, рожеве і т. ін. Первий запорожець був здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 79); * Образно. Он клаптик, засіяний соняшниками. Аж кричать вони, повернувши свої усміхнені пики до сонця! (Гнат Хоткевич, I, 1966, 79).

'''ОБЛИ́ЧЧЯ''', я, сер.

1. Передня частина голови людини. Дарка поклала квача коло відра, втерла обличчя рукавом (Леся Українка, III, 1952, 650); Сьогодні юнацьке обличчя Сіверцева грало якимось особливо ясним рум'янцем (Олесь Гончар, III, 1959, 203); * Образно. Вечір над містом нахилив своє хмурне обличчя (Андрій Головко, I, 1957, 168).

2. перен. Загальний вигляд, зовнішні обриси чого-небудь. Перемога соціалізму перетворила обличчя країни, змінила її економіку, її культуру і побут (До 40-річчя Великої Жовтневої.. революції, 1957, 21); Хотілося Максимові, щоб закарбувалося в пам'яті людей оте вистраждане, сплюндроване, але нескорене обличчя Києва (Натан Рибак, Час.., 1960, 178);
// Найбільш показова сторона явища, предмета і т. ін., яка виражає його суть. Обличчям будь-якого театру є його репертуар (Мистецтво, 6, 1962, 30); — Пам'ятайте, хлопці, фронт великий, і щодня несподіванки.. Це і є обличчя громадянської війни (Олександр Довженко, I, 1958, 157);
// Зміст якого-небудь явища у поєднанні з його оформленням, структурою. У кожного комсомольського весілля — своє обличчя (Хлібороб України, 1, 1966, 18); — За останні двадцять років астрономія зазнала корінних змін.. В неї з'явилося зовсім нове обличчя (Знання та праця, 7, 1956, 11);
// Сукупність основних якостей кого-, чого-небудь, його суть. У своїх творах він [Сковорода] викривав справжнє обличчя поміщиків і попів (Визначні місця України, 1958, 473); — Врубель Врубелем, а ти мені покажи власне обличчя (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 200); У вірша є жива душа і тіло, Своє обличчя, навіть певна стать (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 182).

===[http://slovopedia.org.ua/49/53407/359773.html Фразеологічний словник української мови]===
'''ПИКА'''

''верну́ти (відверта́ти) ніс (но́са, фізіоно́мію, зневажл. ри́ло, пи́ку).'' 1. від кого—чого. Триматися на відстані, відвертатися від когось, чогось з певних причин. Рук не можу одмити з гною. Сяду з челяддю обідати, кожне од мене ніс верне — смердить (М. Коцюбинський). 2. від кого і без додатка. Уникати зустрічей, спілкування з ким-небудь, виявляючи зверхність, зневагу і т. ін. Вона вже й на вулиці носа верне, обминає мене десятою дорогою, наче я каторжна якась чи заразна (В. Кучер); Перш усього й тут (у пресі) треба протекцію, рекламу, а од мене тепер вернуть рило деякі навіть із моїх попередніх приятелів (М. Драгоманов); — Усякий раз, як йде Борис, Маруся відвертає ніс. Не має, певно, зовсім встиду, Раз не приховує огиду (С. Караванський); — Я їй (Парасці) не служила, я їй не годила? Так, як треба було, то й, Зінько, і сестро, а як прохворостили? — то й пику свою одвертає (Панас Мирний); // від чого. Не виявляти бажання займ

''наїда́ти / наї́сти че́рево (пу́зо, пи́ку, мо́рду), грубо.'' Ставати гладким від безтурботного і ситого життя за рахунок інших. — Мій чоловік за вас кров проливав, а ви тут пики наїдаєте (Ю. Мушкетик); — Наїв черево на чужому горі, ще й співає (М. Стельмах); Благально склав (чоловік) руки: — Я бідний хлоп! — Брешеш, таке пузо наїв! (П. Панч); Розчинилися двері, і до нашої камери не зайшов, а влетів якийсь чоловік. — Наволоч! Наїв морду! (Ю. Збанацький).

''плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в обли́ччя (в лице́, в пи́ку і т. ін.) кому''. Зневажати, ображати, принижувати когось. — Це не критика, а наклеп,— сказав Максим.— Мені плюють в обличчя, а я повинен усміхатися! (М. Зарудний); — Німці в пику плюють, а я витрусь рукавом і знову зуби скалю (І. Цюпа).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D1%87%D1%8F Обличчя]
*[https://synonimy.info/%D0%BF/%D0%BF%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Синоніми слова пика]

==Джерела та література==
1. Обличчя // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

==Зовнішні посилання==
*[https://www.bbc.com/ukrainian/vert_fut/2015/11/151118_vert_fut_what_the_face_betrays_about_you_vp]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Пицура

2022-12-13T07:46:01Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Сучасні словники */

'''Пицу́ра, пицю́ра, -ри, '''''ж. ''Ув. отъ '''пика. '''''Пицура решетом не накриєш, за три дні не обгепаєш. ''Ном. № 13949.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/pyka Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ПИ́КА''', и, жін.

1. зневажл. Потворне, бридке обличчя. — Явдошка та Софійка зовсім дурепи. Ані посагу, ані краси. Мріють про старшин. І який старшина поласиться на такі пики (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 89);
// Обличчя людини, комусь неприємної, несимпатичної. [Кость:] Терпіть не можу, коли в людини сяє пика, як великодній самовар (Степан Васильченко, III, 1960, 151); «Пика — як не трісне», подумала Ясногорська і, приховуючи роздратування, стримало запитала: — Що з вами? (Олесь Гончар, III, 1959, 195).

2. розм. Обличчя людини, звичайно опасисте, свіже, рожеве і т. ін. Первий запорожець був здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 79); * Образно. Он клаптик, засіяний соняшниками. Аж кричать вони, повернувши свої усміхнені пики до сонця! (Гнат Хоткевич, I, 1966, 79).

'''ОБЛИ́ЧЧЯ''', я, сер.

1. Передня частина голови людини. Дарка поклала квача коло відра, втерла обличчя рукавом (Леся Українка, III, 1952, 650); Сьогодні юнацьке обличчя Сіверцева грало якимось особливо ясним рум'янцем (Олесь Гончар, III, 1959, 203); * Образно. Вечір над містом нахилив своє хмурне обличчя (Андрій Головко, I, 1957, 168).

2. перен. Загальний вигляд, зовнішні обриси чого-небудь. Перемога соціалізму перетворила обличчя країни, змінила її економіку, її культуру і побут (До 40-річчя Великої Жовтневої.. революції, 1957, 21); Хотілося Максимові, щоб закарбувалося в пам'яті людей оте вистраждане, сплюндроване, але нескорене обличчя Києва (Натан Рибак, Час.., 1960, 178);
// Найбільш показова сторона явища, предмета і т. ін., яка виражає його суть. Обличчям будь-якого театру є його репертуар (Мистецтво, 6, 1962, 30); — Пам'ятайте, хлопці, фронт великий, і щодня несподіванки.. Це і є обличчя громадянської війни (Олександр Довженко, I, 1958, 157);
// Зміст якого-небудь явища у поєднанні з його оформленням, структурою. У кожного комсомольського весілля — своє обличчя (Хлібороб України, 1, 1966, 18); — За останні двадцять років астрономія зазнала корінних змін.. В неї з'явилося зовсім нове обличчя (Знання та праця, 7, 1956, 11);
// Сукупність основних якостей кого-, чого-небудь, його суть. У своїх творах він [Сковорода] викривав справжнє обличчя поміщиків і попів (Визначні місця України, 1958, 473); — Врубель Врубелем, а ти мені покажи власне обличчя (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 200); У вірша є жива душа і тіло, Своє обличчя, навіть певна стать (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 182).

===[http://slovopedia.org.ua/49/53407/359773.html Фразеологічний словник української мови]===
'''ПИКА'''

''верну́ти (відверта́ти) ніс (но́са, фізіоно́мію, зневажл. ри́ло, пи́ку).'' 1. від кого—чого. Триматися на відстані, відвертатися від когось, чогось з певних причин. Рук не можу одмити з гною. Сяду з челяддю обідати, кожне од мене ніс верне — смердить (М. Коцюбинський). 2. від кого і без додатка. Уникати зустрічей, спілкування з ким-небудь, виявляючи зверхність, зневагу і т. ін. Вона вже й на вулиці носа верне, обминає мене десятою дорогою, наче я каторжна якась чи заразна (В. Кучер); Перш усього й тут (у пресі) треба протекцію, рекламу, а од мене тепер вернуть рило деякі навіть із моїх попередніх приятелів (М. Драгоманов); — Усякий раз, як йде Борис, Маруся відвертає ніс. Не має, певно, зовсім встиду, Раз не приховує огиду (С. Караванський); — Я їй (Парасці) не служила, я їй не годила? Так, як треба було, то й, Зінько, і сестро, а як прохворостили? — то й пику свою одвертає (Панас Мирний); // від чого. Не виявляти бажання займ

''наїда́ти / наї́сти че́рево (пу́зо, пи́ку, мо́рду), грубо.'' Ставати гладким від безтурботного і ситого життя за рахунок інших. — Мій чоловік за вас кров проливав, а ви тут пики наїдаєте (Ю. Мушкетик); — Наїв черево на чужому горі, ще й співає (М. Стельмах); Благально склав (чоловік) руки: — Я бідний хлоп! — Брешеш, таке пузо наїв! (П. Панч); Розчинилися двері, і до нашої камери не зайшов, а влетів якийсь чоловік. — Наволоч! Наїв морду! (Ю. Збанацький).

''плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в обли́ччя (в лице́, в пи́ку і т. ін.) кому''. Зневажати, ображати, принижувати когось. — Це не критика, а наклеп,— сказав Максим.— Мені плюють в обличчя, а я повинен усміхатися! (М. Зарудний); — Німці в пику плюють, а я витрусь рукавом і знову зуби скалю (І. Цюпа).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D1%87%D1%8F Обличчя]

==Джерела та література==
1. Обличчя // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

==Зовнішні посилання==
*[https://www.bbc.com/ukrainian/vert_fut/2015/11/151118_vert_fut_what_the_face_betrays_about_you_vp]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Пицура

2022-12-13T07:44:32Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Зовнішні посилання */

Пицура

2022-12-13T07:43:52Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Джерела та література */

Пицура

2022-12-13T07:43:34Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Див. також */

Пицура

2022-12-13T07:43:05Z

Yvkozub.fzfvs22:

Пицура

2022-12-13T07:42:43Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

Пицура

2022-12-13T07:41:47Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Сучасні словники */

Пицура

2022-12-13T07:39:52Z

Yvkozub.fzfvs22:

'''Пицу́ра, пицю́ра, -ри, '''''ж. ''Ув. отъ '''пика. '''''Пицура решетом не накриєш, за три дні не обгепаєш. ''Ном. № 13949.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Пицура

2022-12-13T07:39:27Z

Yvkozub.fzfvs22:

'''Пицу́ра, пицю́ра, -ри, '''''ж. ''Ув. отъ '''пика. '''''Пицура решетом не накриєш, за три дні не обгепаєш. ''Ном. № 13949.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Токаричок

2022-12-12T13:35:56Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Див. також */

'''Токаричок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''токарь. '''
[[Категорія:То]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/tokar Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда]===
'''ТО́КАР''', я, чол. Робітник, фахівець з механічної обробки металу, дерева й інших матеріалів способом обточування на верстаті. Був колись Павло Жуков не останнім токарем... (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 39); Наші токарі працюють на швидкостях, яких раніше не могла собі уявити найпалкіша фантазія — 1500 метрів за хвилину! (Літературна газета, 7.IX 1960, 1); * У порівняннях. — Від нас передусім залежатиме успіх цього бою, — говорив Воронцов, виточуючи кожне слово, наче токар біля верстата (Олесь Гончар, III, 1959, 97).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tokar.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tokar1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tokar2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tokar3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|hLF15jEd9xc}}
{{#ev:youtube|GEdKP4RvszU}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80 Токар]
*[https://bcpl.pto.org.ua/index.php/dopomoga/itemlist/category/466-profesiya-tokar Кваліфікаційна характеристика професії токар]

==Джерела та література==
1. Янцур М. С. Професійна орієнтація і методика профорієнтаційної роботи : курс лекцій / М. С. Янцур ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України. – Київ : Слово, 2012. – 463 с.

2. Ткаченко Т. Вибір успішної професії : з досвіду експеримент.-інновац.роботи / Тетяна Ткаченко // Директор школи. – 2016. – № 3/4. – С. 94-105.

3. Лаврінова О. Свідомий вибір майбутньої професії. Вплив особистісної зрілості старшокласників / Олена Лаврінова // Психолог. – 2010. – № 37. – С. 9-12.

==Зовнішні посилання==
*[https://stsaltiv.gov.ua/useful-info/profesiya-tokar]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Токаричок

2022-12-12T13:34:42Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Джерела та література */

'''Токаричок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''токарь. '''
[[Категорія:То]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/tokar Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда]===
'''ТО́КАР''', я, чол. Робітник, фахівець з механічної обробки металу, дерева й інших матеріалів способом обточування на верстаті. Був колись Павло Жуков не останнім токарем... (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 39); Наші токарі працюють на швидкостях, яких раніше не могла собі уявити найпалкіша фантазія — 1500 метрів за хвилину! (Літературна газета, 7.IX 1960, 1); * У порівняннях. — Від нас передусім залежатиме успіх цього бою, — говорив Воронцов, виточуючи кожне слово, наче токар біля верстата (Олесь Гончар, III, 1959, 97).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tokar.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tokar1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tokar2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tokar3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|hLF15jEd9xc}}
{{#ev:youtube|GEdKP4RvszU}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80 Токар]

==Джерела та література==
1. Янцур М. С. Професійна орієнтація і методика профорієнтаційної роботи : курс лекцій / М. С. Янцур ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України. – Київ : Слово, 2012. – 463 с.

2. Ткаченко Т. Вибір успішної професії : з досвіду експеримент.-інновац.роботи / Тетяна Ткаченко // Директор школи. – 2016. – № 3/4. – С. 94-105.

3. Лаврінова О. Свідомий вибір майбутньої професії. Вплив особистісної зрілості старшокласників / Олена Лаврінова // Психолог. – 2010. – № 37. – С. 9-12.

==Зовнішні посилання==
*[https://stsaltiv.gov.ua/useful-info/profesiya-tokar]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Токаричок

2022-12-12T13:32:39Z

Yvkozub.fzfvs22: /* Медіа */