Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Файл:P 52483 1 gallerybig.jpg

2014-11-30T19:34:47Z

Yuliakostenko:

Файл:Bpc posyd-highball glass.jpg

2014-11-30T19:34:24Z

Yuliakostenko:

Файл:191210 0.jpg

2014-11-30T19:34:02Z

Yuliakostenko:

Склянка

2014-11-30T19:33:40Z

Yuliakostenko:

'''Склянка, -ки, '''''ж. ''1) Оконное стекло. Харьк. г. Шух. І. 95. 2) Стаканъ. Св. Л. 177. Грин. III. 514. ''Треба риби, треба мяса і горілки в склянці. ''Чуб. V. 676. ''Склянку води візьме. ''МВ. (О. 1862. III. 39). 3) Бутылка. Вх. Лем. 466. 4) Кусокъ разбитаго стекла. Ум. '''Скляночка. '''
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
СКЛЯНКА и, жін.
1. Скляна посудина циліндричної форми, без ручки, признач. для пиття, зберігання рідини і т. ін. Дзвенять ложечки у склянках (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 261); Так ударив [Василь] по столі кулаком, що склянка впала і розбилась (Гнат Хоткевич, II, 1966, 421); Він колотив чай, не дивлячись на склянку, і пив (Леонід Смілянський, Пов. і опов., 1949, 37); Варя принесла їй синеньких пролісків з гаю, поставила на столику в склянці(Іван Кириленко, Вибр., 1960, 85);
// чого. Така посудина, наповнена чим-небудь; кількість чогось, що вміщається в такій посудині. Жінка перебила нашу розмову, ставлячи перед старим Освіцінським нову склянку гарячого чаю (Іван Франко, IV, 1950, 502); Наливаю по склянці пива й підсовуюсь до Гутмана (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 145); Хома наливає склянку білого вина й випиває одним духом (Олесь Гончар, III, 1959, 221); Вони підійшли до кіоска,.. випили по склянці зельтерської і заспішили далі (Микола Олійник, Туди, де бій, 1971, 178);
// рідко. Взагалі скляна посудина, банка і т. ін. Попереду тої процесії йшов Тихович з високою, вузькою склянкою в руках (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 225); — Чи ж Крук не потрафить напитися води зі склянки з вузьким горлом? (Іван Франко, IV, 1950, 128);
// Осколок якого-небудь скляного виробу. Гостра склянка з розбитої пляшки зробила глибоку рану (Олесь Донченко, VI, 1957, 87).
▲ Мірна склянка — спеціальна скляна посудина з позначками на ній для визначення кількості рідини. Якщо випадав сніг, то опадомір заносять у тепле приміщення, де сніг тане. Одержану воду зливають у мірну склянку і визначають її кількість (Фізична географія, 5, 1956, 93).
2. військ. Гільза, в якій міститься заряд артилерійського снаряда.
3. техн. Назва деяких пристроїв, деталей і т. ін., що мають циліндричну форму.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
СКЛЯНКА

буря у склянці води́. Суперечки, тривоги з дріб’язкових, не вартих уваги питань. І от, може, через те, що я бачу все, немов у перспективі, може, через що інше, тільки мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаютьсябурями в шклянці (склянці) води (Леся Українка); Він був настільки переконаний у своїй роботі, в її меті, що бурі у кабінеті шефа інституту вважав бурями у склянці води (Н. Рибак).
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
СКЛЯ́НКА, и, ж., мор.
1. Півгодинний проміжок часу, що визначається ударом в судновий дзвін, а також удар дзвона, що означає цей проміжок часу. Тихо б’ють склянки на кораблях (Довж., Зач. Десна, 1957, 441); Крізь ілюмінатор долетів дзвін склянок (Трубл., Мандр., 1938, 146).
2. тільки мн. Старовинний судновий пісковий годинник.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Переклад англійською: glass
Drinking vessel
A vessel (especially one made of glass) from which drinks may be drunk.

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
Переклад російською:
СКЛЯ́НКА, склянки, жен.
1. Стеклянный сосуд с горлышком, небольшая бутылка. Аптечная склянка. Узкая склянка. «Из склянки трираза хлебнула.» Пушкин.
2. Бутылка мерою в полуштоф (устар.).
3. чаще мн. Морские песочные часы, существовавшие в прежнее время на судах и измерявшие пополучасам время в течение вахты (мор.).
|| Полчаса времени (мор.). «На судах эскадры колокола пробили шесть склянок.» Станюкович.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 191210_0.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: bpc_posyd-highball_glass.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: p_52483_1_gallerybig.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| 2UAdksZumXo}}
https://www.youtube.com/watch?v=2UAdksZumXo

==Цікаві факти==
===Склянка===
====Гранчаста склянка====
Днем народження цього скляного посуду вважається 11 вересня 1943 року. Як свідчить історія, саме в цей день на скляному заводі в Гусак-Кришталевому був випущений перший радянський гранований стакан.

Дизайн граненого склянки радянського зразка приписують ВіриМухіної, автору монументальної композиції «Робітник і колгоспниця». Втім, документального підтвердження цьому немає. За деякими відомостями, Віра Гнатівна розробила форму склянки спеціально для радянського громадського харчування.

«Мухинский» стакан, завдяки гладкому кільцю, що йде по колу і отличающему його від граненого склянки традиційної форми, вийшов не тільки досить міцною, але і зручною для миття в посудомийних машинах. Завдяки цьому радянський склянку на довгі роки прописався в їдальнях та на залізничному транспорті.

А також активно використовувався у вуличних автоматах з продажу газованих напоїв.

Розміри стандартного гранчастого стакана — 65 міліметрів в діаметрі і 90 міліметрів у висоту. Самий перший стакан мав 16 граней, що вважається сьогодні «класикою жанру». Зустрічаються екземпляри і з 12 і з 14 і 18, і з 20 гранями, а також з 17 гранями (але вони не настільки типові, так як випускати склянки з парною кількістю граней простіше). На дні склянки, як правило, видавлювалася ціна — 7 або 14 копійок (стільки коштували «20-гранники»).

Що стосується звичайного гранчастого скляного стакана (без верхнього гладкого обідка), то він був відомий набагато раніше — ще за часів Петра Першого. Засвідчено, що гранований стакан імператору подарували як небитким посуду для розпиття спиртних напоїв. Цар, захоплювався, як відомо, корабельним справою, подарунок оцінив, заявивши, що такий стакан не звалиться на підлогу під час хитавиці на кораблі, а якщо і впаде, то не розіб’ється.

Більше читайте тут: [http://nard.pp.ua/?p=2283]
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Склянка — скляна посудина близька за формою до циліндру або усіченого конусу, зазвичай без ручки, що застосовується для вживання як холодних, так і гарячих напоїв. В останньому випадку часто подається з підстаканником.
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ск]]

Душа

2014-11-30T18:53:18Z

Yuliakostenko:

'''Душа, -ші, '''''ж. ''1) Душа. ''Тіло потішається, як чоловік зап’є, а душа погибає. ''К. ЧР. 44. ''Чує щось душа, та мені не каже. ''Ном. ''Люблю як душу. ''Мет. 62. '''Богу душу віддати'''. Умереть, отдать Богу душу. ''За час, за годину милосердному Богу душу оддав. ''Макс. (1849), 22. '''З душі'''. Искренно. ''Ой чорнявую з душі люблю, на біляву залицяюся. ''Лавр. '''Сам душею'''. Одинъ-одинешенекъ. Ном. № 10680. ''Лежала собі сама душею. ''МВ. (О. 1862. І. 81). '''Чого душа забажає'''. Чего бы ни захотѣлось, — все. Кв. II. 331. '''По душі дзвонити'''. Звонить по мертвомъ. 2) Человѣкъ, душа. ''Забере з собою приятелів душ тридцять або й сорок, да й іде з ними в Київ бенкетувати. ''К. ЧР. 84. ''Йому треба над п’ятьма душми буть ураз, то тепер йому ніколи. ''Лубен. у. ''Вони у дві душі робили. ''Кролев. у. 3) Въ скрипкѣ: душка, подставка внутри, распорка. ''Здоров, скрипалю! Здоров, чорте! Ну, давай душу! А скрипаль трісь об дуба скрипку, та й дав чортові душу з скрипки. ''Грин. І. 41. 4) Мѣсто внизу горла спереди. ''Не застебнулась до шиї, мені й надуло в душу. ''Рк. Левиц. 5) Опухоль на шеѣ. ЗЮЗО. II. 389. 6) '''— татарська'''. Пт. Чайка. Вх. Пч. ІІ. 15. Ум. '''Душка, душенька, душечка, душенятко, душеняточко, душиця. '''Кромѣ послѣдняґо слова, употребляются преимущественно какъ ласкательныя имена для любимыхъ, дорогихъ людей. ''Ой кріп та ромен та петрушечка.... кучерявий Іван, моя душечка. ''Нп.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ДУША́, і, жін.
1. Внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. Чужа душа — темний ліс (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 265); Оксані стало на душі трошки веселіше (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 458); В дитячій душі Франка зродилась вічна вражда проти усякої неволі та тиранства (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 27);
// За релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. [Маруся:] Тіло вмре, а душа ніколи не вмирає (Панас Мирний, V, 1955, 95); Вони [релігія й ідеалізм] розглядають її [людину] як істоту, що складається з двох відокремлених і прямо протилежних начал: плоті і душі (Наука і життя, 8, 1959, 45); * Образно. У вірша є жива душа і тіло, Своє обличчя, навіть певна стать (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 182); * У порівняннях. — Добре тобі казати, як у тебе повна хата дівок, а у мене одна, як душа (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 14).

2. Сукупність рис, якостей, властивих певній особі. Доброї душі дівчина, а от з пантелику збилася та й гине (Панас Мирний, V, 1955, 211); Гончар сильний в повісті «Земля гуде» любовним, поетичним, проникливим зображенням хороших, красивих душею радянських людей (Про багатство літератури, 1959, 184);
// Людина як носій тих чи інших рис, якостей. На грудях [мерця] тихо бряжчали мідяні гроші, скинуті добрими душами на перевіз (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 355); Командир Матте.. підійшов до [вбитих] розвідників. Нічого не відбилось на його обличчі. Це була залізна душа (Юрій Яновський, I, 1958, 115);
// Почуття, натхнення, енергія. Сей же, як до чого став, — і очей не зведе, і думки ні на що не зверне, — уся душа його в роботі (Марко Вовчок, I, 1955, 275); Скільки душі вклав Тарас у цю справу (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 334);
// Про людину з прекрасними рисами характеру. — А як дізнається капітан? — запитав Тюрін. — Це ж обман командира!.. — ..Він — душа-чоловік! — заспокоїв Григорій (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 37).

4. перен., чого. Саме основне в чому-небудь, суть чогось;
// Центральна фігура чого-небудь. Він сидів між господинею й господарем як сам не свій,.. без того дотепу, який робив його звичайно душею товариства (Іван Франко, VII, 1951, 340); Душею фільму [«Щорс»], сповненого революційного вогню і пристрасті, є український народ, що бореться (Українське радянське кіномистецтво, II, 1959, 136).
5. розм. Заглибина в нижній передній частині шиї. Вирядиться [Маруся] у баєву червону юпку, застебнеться під саму душу, щоб нічогісінько не видно було (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 26); Довге намисто червоніло на довгій шиї, на душі блищав великий срібний дукач (Панас Мирний, III, 1954, 176).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ДУША
дух, психіка; (жива) людина, особа; (товариства) володар дум, улюбленець; ФР. почуття, надхнення, енергія <н. вкладати душу>; дуся, душка, душенька, душечка, душиця; ДУША-ЧОЛОВІК, спасенна <добряча> душа..

===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===
ДУША — нематеріальне, глибоко особистісне начало в людині, її внутрішній світ як унікальне ціле, що залишається відносно рівним собі упродовж усього життя людини. Слово «Д.» вживається для означення сукупності психічних явищ, що характеризують внутрішній, суб'єктивний світ людини, а також основних рис особисті — її життєвих інтересів, переконань, ідеалів, моральних рис, її ставлення до суспільства, до інших людей, до своїх обов'язків і до самої себе. Вищі прояви свідомої психічної діяльності людини, пов'язані з її пізнавальними інтересами, поглядами, переконаннями, моральними, естетичними почуттями, часто називають її духовним життям.
==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
перен. (вдохновитель, главное лицо || inspirer) (the) soul, moving spirit,inspiration2 источника
душа моя! (обращение || address) — my dear!, my darling!2
душа в пятки ушла — to have one's heart in one's mouth2
у него душа не на месте — he is uneasy / anxious2

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
ДУША
жен. бессмертное духовное существо, одаренное разумом и волею; в общем •знач. человек, с духом ителом; в более тесном:
| человек без плоти, бестелесный, по смерти своей; в смыслы же теснейшем:
| жизненное существо человека, воображаемое отдельно, от тела и от духа, и в этом смысле говорится, что иу животных есть душа.
| Говоря душа, •в•знач. человека, разумеют иногда людей обоего пола, либо только мужеского, душуревизскую, что собственно означает человека податного состояния.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Dusha.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: dusha22.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| 8PG4kiT5Dik }}
https://www.youtube.com/watch?v= 8PG4kiT5Dik

==Цікаві факти==
===Душа===
====Цитати відомих людей====
Якщо душа хвора, то тяготи вона не винесе. Так що не варто її навантажувати, а краще всіляко підтримати і оберігати. -Овідій
У душі зберігаються всі наші спогади про минуле, живе сьогодення і тихо дрімає майбутнє, про зміст якого ми не навіть не здогадуємося. – Цицерон
У людині душа і тіло повинні бути здорові, адже їхнє благополуччя залежить один від одного безпосередньо. – Ювенал
Коли наші роки у розквіті, тіло здорове, а думки цілеспрямовані, то і дух наш найсильніший. - Саллюстій
Душа завжди жива, вона не мертвіє. Всього лише змінює місце свого перебування. – Овідій
Коли на дух людський тисне очевидність, він уподібнюється чаші ваг, які опускаються під тиском вантажу. - Цицерон
Думаючи постійно про майбутнє, душа примовляє до себе бути абсолютно нещасною. Так що живіть сьогоденням, панове! – Сенека
Ми можемо порівняти душу людини з небом - вміст практично той же самий, але з безліччю бонусів і сюрпризів. - Бальмонт К. Д.
Люди схильні до дріб'язковості і постійно ведуть аналітичний відбір між тим, що гідно поваги, а що-любові . Але поважають істинно лише тих, хто може дозволити любити собі все, без винятку і без роздумів, у кого відкрите серце і неосяжно широкий внутрішній політ. - Вовенарг
Друзі, ну ніяк ми зараз не можемо падати духом! Не гоже нам! - Цицерон

Більше читайте тут: [http://pro-status.com.ua/citaty/221.php]
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Душа́ (з грец. ψυχή, лат. anima) — складне поняття з галузей психології, філософії і релігії.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ду]]

Файл:Dusha22.jpg

2014-11-30T18:52:54Z

Yuliakostenko:

Файл:Dusha.jpg

2014-11-30T18:52:31Z

Yuliakostenko:

Душа

2014-11-30T18:51:36Z

Yuliakostenko:

'''Душа, -ші, '''''ж. ''1) Душа. ''Тіло потішається, як чоловік зап’є, а душа погибає. ''К. ЧР. 44. ''Чує щось душа, та мені не каже. ''Ном. ''Люблю як душу. ''Мет. 62. '''Богу душу віддати'''. Умереть, отдать Богу душу. ''За час, за годину милосердному Богу душу оддав. ''Макс. (1849), 22. '''З душі'''. Искренно. ''Ой чорнявую з душі люблю, на біляву залицяюся. ''Лавр. '''Сам душею'''. Одинъ-одинешенекъ. Ном. № 10680. ''Лежала собі сама душею. ''МВ. (О. 1862. І. 81). '''Чого душа забажає'''. Чего бы ни захотѣлось, — все. Кв. II. 331. '''По душі дзвонити'''. Звонить по мертвомъ. 2) Человѣкъ, душа. ''Забере з собою приятелів душ тридцять або й сорок, да й іде з ними в Київ бенкетувати. ''К. ЧР. 84. ''Йому треба над п’ятьма душми буть ураз, то тепер йому ніколи. ''Лубен. у. ''Вони у дві душі робили. ''Кролев. у. 3) Въ скрипкѣ: душка, подставка внутри, распорка. ''Здоров, скрипалю! Здоров, чорте! Ну, давай душу! А скрипаль трісь об дуба скрипку, та й дав чортові душу з скрипки. ''Грин. І. 41. 4) Мѣсто внизу горла спереди. ''Не застебнулась до шиї, мені й надуло в душу. ''Рк. Левиц. 5) Опухоль на шеѣ. ЗЮЗО. II. 389. 6) '''— татарська'''. Пт. Чайка. Вх. Пч. ІІ. 15. Ум. '''Душка, душенька, душечка, душенятко, душеняточко, душиця. '''Кромѣ послѣдняґо слова, употребляются преимущественно какъ ласкательныя имена для любимыхъ, дорогихъ людей. ''Ой кріп та ромен та петрушечка.... кучерявий Іван, моя душечка. ''Нп.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ДУША́, і, жін.
1. Внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. Чужа душа — темний ліс (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 265); Оксані стало на душі трошки веселіше (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 458); В дитячій душі Франка зродилась вічна вражда проти усякої неволі та тиранства (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 27);
// За релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. [Маруся:] Тіло вмре, а душа ніколи не вмирає (Панас Мирний, V, 1955, 95); Вони [релігія й ідеалізм] розглядають її [людину] як істоту, що складається з двох відокремлених і прямо протилежних начал: плоті і душі (Наука і життя, 8, 1959, 45); * Образно. У вірша є жива душа і тіло, Своє обличчя, навіть певна стать (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 182); * У порівняннях. — Добре тобі казати, як у тебе повна хата дівок, а у мене одна, як душа (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 14).

2. Сукупність рис, якостей, властивих певній особі. Доброї душі дівчина, а от з пантелику збилася та й гине (Панас Мирний, V, 1955, 211); Гончар сильний в повісті «Земля гуде» любовним, поетичним, проникливим зображенням хороших, красивих душею радянських людей (Про багатство літератури, 1959, 184);
// Людина як носій тих чи інших рис, якостей. На грудях [мерця] тихо бряжчали мідяні гроші, скинуті добрими душами на перевіз (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 355); Командир Матте.. підійшов до [вбитих] розвідників. Нічого не відбилось на його обличчі. Це була залізна душа (Юрій Яновський, I, 1958, 115);
// Почуття, натхнення, енергія. Сей же, як до чого став, — і очей не зведе, і думки ні на що не зверне, — уся душа його в роботі (Марко Вовчок, I, 1955, 275); Скільки душі вклав Тарас у цю справу (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 334);
// Про людину з прекрасними рисами характеру. — А як дізнається капітан? — запитав Тюрін. — Це ж обман командира!.. — ..Він — душа-чоловік! — заспокоїв Григорій (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 37).

4. перен., чого. Саме основне в чому-небудь, суть чогось;
// Центральна фігура чого-небудь. Він сидів між господинею й господарем як сам не свій,.. без того дотепу, який робив його звичайно душею товариства (Іван Франко, VII, 1951, 340); Душею фільму [«Щорс»], сповненого революційного вогню і пристрасті, є український народ, що бореться (Українське радянське кіномистецтво, II, 1959, 136).
5. розм. Заглибина в нижній передній частині шиї. Вирядиться [Маруся] у баєву червону юпку, застебнеться під саму душу, щоб нічогісінько не видно було (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 26); Довге намисто червоніло на довгій шиї, на душі блищав великий срібний дукач (Панас Мирний, III, 1954, 176).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ДУША
дух, психіка; (жива) людина, особа; (товариства) володар дум, улюбленець; ФР. почуття, надхнення, енергія <н. вкладати душу>; дуся, душка, душенька, душечка, душиця; ДУША-ЧОЛОВІК, спасенна <добряча> душа..

===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===
ДУША — нематеріальне, глибоко особистісне начало в людині, її внутрішній світ як унікальне ціле, що залишається відносно рівним собі упродовж усього життя людини. Слово «Д.» вживається для означення сукупності психічних явищ, що характеризують внутрішній, суб'єктивний світ людини, а також основних рис особисті — її життєвих інтересів, переконань, ідеалів, моральних рис, її ставлення до суспільства, до інших людей, до своїх обов'язків і до самої себе. Вищі прояви свідомої психічної діяльності людини, пов'язані з її пізнавальними інтересами, поглядами, переконаннями, моральними, естетичними почуттями, часто називають її духовним життям.
==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
перен. (вдохновитель, главное лицо || inspirer) (the) soul, moving spirit,inspiration2 источника
душа моя! (обращение || address) — my dear!, my darling!2
душа в пятки ушла — to have one's heart in one's mouth2
у него душа не на месте — he is uneasy / anxious2

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
ДУША
жен. бессмертное духовное существо, одаренное разумом и волею; в общем •знач. человек, с духом ителом; в более тесном:
| человек без плоти, бестелесный, по смерти своей; в смыслы же теснейшем:
| жизненное существо человека, воображаемое отдельно, от тела и от духа, и в этом смысле говорится, что иу животных есть душа.
| Говоря душа, •в•знач. человека, разумеют иногда людей обоего пола, либо только мужеского, душуревизскую, что собственно означает человека податного состояния.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Dusha.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: dusha22.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: img_30_0_0.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| 8PG4kiT5Dik }}
https://www.youtube.com/watch?v= 8PG4kiT5Dik

==Цікаві факти==
===Душа===
====Цитати відомих людей====
Якщо душа хвора, то тяготи вона не винесе. Так що не варто її навантажувати, а краще всіляко підтримати і оберігати. -Овідій
У душі зберігаються всі наші спогади про минуле, живе сьогодення і тихо дрімає майбутнє, про зміст якого ми не навіть не здогадуємося. – Цицерон
У людині душа і тіло повинні бути здорові, адже їхнє благополуччя залежить один від одного безпосередньо. – Ювенал
Коли наші роки у розквіті, тіло здорове, а думки цілеспрямовані, то і дух наш найсильніший. - Саллюстій
Душа завжди жива, вона не мертвіє. Всього лише змінює місце свого перебування. – Овідій
Коли на дух людський тисне очевидність, він уподібнюється чаші ваг, які опускаються під тиском вантажу. - Цицерон
Думаючи постійно про майбутнє, душа примовляє до себе бути абсолютно нещасною. Так що живіть сьогоденням, панове! – Сенека
Ми можемо порівняти душу людини з небом - вміст практично той же самий, але з безліччю бонусів і сюрпризів. - Бальмонт К. Д.
Люди схильні до дріб'язковості і постійно ведуть аналітичний відбір між тим, що гідно поваги, а що-любові . Але поважають істинно лише тих, хто може дозволити любити собі все, без винятку і без роздумів, у кого відкрите серце і неосяжно широкий внутрішній політ. - Вовенарг
Друзі, ну ніяк ми зараз не можемо падати духом! Не гоже нам! - Цицерон

Більше читайте тут: [http://pro-status.com.ua/citaty/221.php]
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Душа́ (з грец. ψυχή, лат. anima) — складне поняття з галузей психології, філософії і релігії.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ду]]

Друг

2014-11-30T18:29:35Z

Yuliakostenko:

'''Друг, -га, '''''мн. '''''друзі''''', м. ''1) Другъ. ''Без вірного друга великая туга. ''Ном. №9021. ''Годі тобі жити за тихим Дунаєм: ми на тебе, друже, давно вже чигаєм. ''К. Досв. 28. ''Разом, друзі! крикнув Карпо. ''Левиц. Пов. 350. ''Не так тії сто братів, як сто друзів. ''Ном. ''Рече Христос до Івана, свого друга. ''Чуб. ІІІ. 21. 2) Мужъ (пѣсняхъ) ''Ой пійду я, не берегом лугом: чи не зострінуся з несуженим другом. ''Мет. 94. ''Слала Маруся до Юрочка: мій Юрасеньку, мій друже вірний! ''(Свад. пѣсня о новобрачныхъ). Мет. 184. Ум. '''Дружок. '''Чуб. V. 1004.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ДРУГ, а, чол. (мн. друзі, ів).
Особа, зв'язана з ким-небудь дружбою, довір'ям, відданістю; товариш, приятель; протилежне ворог.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ДРУГ
1.(взаємна прив'язаність) приятель, товариш, розм. друзяка, підсил. побратим, фам. дружище.

2.не ворог, товариш, приятель, побратим; (давній) як ім. знайомий; (любий), коханий, ІД. коханець; (життя) дружина; (народу)прихильник, прибічник, симпатик, сил. захисник, оборонець; дружок, друзяка.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

Особа, зв’язана з ким-небудь взаємним коханням, любов’ю; коханий, любимий. Без тебе не любий мені був би світ, Ти — більше, ніж муж! Ти мені друг і товариш! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 249); // (одн.дру́же, мн. дру́зі). Уживається в кличній формі при ввічливому, поблажливому або іронічному звертанні. А може ще добро побачу? А може лихо переплачу? Води Дніпрової нап’юсь, На тебе, друже, подивлюсь (Шевч., II, 1963, 66); Під віконце хтось помалу підступав. Тут поет не втерпів: «Хто там?» Невідомого питає. «Якщо злодій, то запевне Помиливсь ти, любий друже!» (Л. Укр., І, 1951, 369); Друзі мої, земляки і брати! Трудно до вас долетіть, допливти, — Дуже далеко (Воронько, Тепло.., 1959, 88).

===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===
ДРУЖБА — взаємна прихильність між людьми, що виявляється в здатності до самопожертви, взаємодопомоги, насолоди духовним спілкуванням.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Переклад англійською: friend- person whose company one enjoys
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
Переклад російською: Друг
Дружеское обращение (обычно к близкому или знакомому человеку). Д. мой, передай мне книгу. Какваша диссертация, мой д.? О чём задумался, д.? // Разг. В обращении к чужому, незнакомому человеку.Куда ты торопишься, д.? А ты, д., что здесь делаешь? Мы с тобой, д., ещё разберёмся!
◊ Будь дру́гом (друг)! Выражает усиленную просьбу. Будь другом, помоги! Друг дома. 1. Лицо, пользующеесяв чьей-л. семье сердечным расположением. -2. Шутл. Любовник хозяйки дома.
◁ Дружо́к; Дружи́ще; Дру́жеский (см.).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: friend.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: friends1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: friends-shouting-10752851.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| mwUTZL7-uSM}}
https://www.youtube.com/watch?v=mwUTZL7-uSM

==Цікаві факти==
===Друзі===
====Друг- ключ до щастя====
Американські вчені науково довели, що друзі здатні нас зігрівати. Виявляється, люди, що викликають у нас тільки хороші емоції, здатні створити суб'єктивне відчуття тепла. Цікаві та дивовижні факти:

1. Фахівці стверджують, що бачиться з друзями корисно для здоров'я. Вся справа в тому, що при частому спілкуванні підвищується рівень прогестерону, а це сприяє психологічної розрядки, а так само знижує рівень тривоги.

2. Міжнародний день дружби відзначається 30 липня. Його офіційно затвердили в 2011 році.

3. У ході наукових досліджень стало ясно, що брак спілкування з близькими друзями погано позначається на здоров'ї людини. Ті, у кого мало друзів, схильні не тільки безсонні, але і хронічної втоми. Такі люди на 90% частіше страждають депресією, ніж ті, у кого немає недоліку в спілкуванні з друзями.

4. Ті дітки, батьки яких легко спілкуються з великою кількістю друзів і знайомих, живуть значно довше, ніж ті, у кого батьки нехтують спілкуванням з тих чи інших причин.

5. Між жіночою та чоловічою дружбою є велика різниця. Справа в тому, що чоловік до одного ставитися дуже лояльно. Їм набагато простіше пробачити провинився одного, ніж жінці пробачити подругу. Ця саме та причина, по якій чоловіки рідко змінюють своїх друзів.

6. Цікавий факт: друзі мають між собою певні генетичні схожості. Це можна зіставити з деякою спорідненої зв'язком. А все тому, що друзів ми вибираємо собі на підсвідомому рівні.

7. Приблизно 90% всіх користувачів соціальних мереж стверджують, що дружбу можливо створити тільки за допомогою живого спілкування і тільки при реальних зустрічах.

8. Вчені виявили, що літні люди, які зі старими друзями спілкуються на багато більше, ніж з рідними, живуть довше. А між тим, близьке спілкування з ріднею на тривалість людського життя абсолютно не впливає.

9. Соціологи з'ясували, що місто Сідней вважається містом, в якому проживають самі доброзичливі люди.

10. Чим людина образованней, тим менше у нього проблем із спілкуванням. Статистика свідчить, що у тих людей, які крім школи не отримали ніякої освіти, відчувають нестачу в спілкуванні з друзями.
Більше читайте тут: [http://facti.info/rizne/22803-cikavi-fakti-pro-druzhbu.html]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Др]]

Друг

2014-11-30T18:28:16Z

Yuliakostenko:

'''Друг, -га, '''''мн. '''''друзі''''', м. ''1) Другъ. ''Без вірного друга великая туга. ''Ном. №9021. ''Годі тобі жити за тихим Дунаєм: ми на тебе, друже, давно вже чигаєм. ''К. Досв. 28. ''Разом, друзі! крикнув Карпо. ''Левиц. Пов. 350. ''Не так тії сто братів, як сто друзів. ''Ном. ''Рече Христос до Івана, свого друга. ''Чуб. ІІІ. 21. 2) Мужъ (пѣсняхъ) ''Ой пійду я, не берегом лугом: чи не зострінуся з несуженим другом. ''Мет. 94. ''Слала Маруся до Юрочка: мій Юрасеньку, мій друже вірний! ''(Свад. пѣсня о новобрачныхъ). Мет. 184. Ум. '''Дружок. '''Чуб. V. 1004.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ДРУГ, а, чол. (мн. друзі, ів).
Особа, зв'язана з ким-небудь дружбою, довір'ям, відданістю; товариш, приятель; протилежне ворог.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ДРУГ
1.(взаємна прив'язаність) приятель, товариш, розм. друзяка, підсил. побратим, фам. дружище.

2.не ворог, товариш, приятель, побратим; (давній) як ім. знайомий; (любий), коханий, ІД. коханець; (життя) дружина; (народу)прихильник, прибічник, симпатик, сил. захисник, оборонець; дружок, друзяка.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

Особа, зв’язана з ким-небудь взаємним коханням, любов’ю; коханий, любимий. Без тебе не любий мені був би світ, Ти — більше, ніж муж! Ти мені друг і товариш! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 249); // (одн.дру́же, мн. дру́зі). Уживається в кличній формі при ввічливому, поблажливому або іронічному звертанні. А може ще добро побачу? А може лихо переплачу? Води Дніпрової нап’юсь, На тебе, друже, подивлюсь (Шевч., II, 1963, 66); Під віконце хтось помалу підступав. Тут поет не втерпів: «Хто там?» Невідомого питає. «Якщо злодій, то запевне Помиливсь ти, любий друже!» (Л. Укр., І, 1951, 369); Друзі мої, земляки і брати! Трудно до вас долетіть, допливти, — Дуже далеко (Воронько, Тепло.., 1959, 88).

===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===
ДРУЖБА — взаємна прихильність між людьми, що виявляється в здатності до самопожертви, взаємодопомоги, насолоди духовним спілкуванням.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Переклад англійською: friend- person whose company one enjoys
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
Переклад російською: Друг
Дружеское обращение (обычно к близкому или знакомому человеку). Д. мой, передай мне книгу. Какваша диссертация, мой д.? О чём задумался, д.? // Разг. В обращении к чужому, незнакомому человеку.Куда ты торопишься, д.? А ты, д., что здесь делаешь? Мы с тобой, д., ещё разберёмся!
◊ Будь дру́гом (друг)! Выражает усиленную просьбу. Будь другом, помоги! Друг дома. 1. Лицо, пользующеесяв чьей-л. семье сердечным расположением. -2. Шутл. Любовник хозяйки дома.
◁ Дружо́к; Дружи́ще; Дру́жеский (см.).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: friend.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: friends1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: friends-shouting-10752851.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| mwUTZL7-uSM}}
https://www.youtube.com/watch?v=mwUTZL7-uSM

==Цікаві факти==
===Друзі===
====Друг- ключ до щастя====
Американські вчені науково довели, що друзі здатні нас зігрівати. Виявляється, люди, що викликають у нас тільки хороші емоції, здатні створити суб'єктивне відчуття тепла. Цікаві та дивовижні факти:

1. Фахівці стверджують, що бачиться з друзями корисно для здоров'я. Вся справа в тому, що при частому спілкуванні підвищується рівень прогестерону, а це сприяє психологічної розрядки, а так само знижує рівень тривоги.

2. Міжнародний день дружби відзначається 30 липня. Його офіційно затвердили в 2011 році.

3. У ході наукових досліджень стало ясно, що брак спілкування з близькими друзями погано позначається на здоров'ї людини. Ті, у кого мало друзів, схильні не тільки безсонні, але і хронічної втоми. Такі люди на 90% частіше страждають депресією, ніж ті, у кого немає недоліку в спілкуванні з друзями.

4. Ті дітки, батьки яких легко спілкуються з великою кількістю друзів і знайомих, живуть значно довше, ніж ті, у кого батьки нехтують спілкуванням з тих чи інших причин.

5. Між жіночою та чоловічою дружбою є велика різниця. Справа в тому, що чоловік до одного ставитися дуже лояльно. Їм набагато простіше пробачити провинився одного, ніж жінці пробачити подругу. Ця саме та причина, по якій чоловіки рідко змінюють своїх друзів.

6. Цікавий факт: друзі мають між собою певні генетичні схожості. Це можна зіставити з деякою спорідненої зв'язком. А все тому, що друзів ми вибираємо собі на підсвідомому рівні.

7. Приблизно 90% всіх користувачів соціальних мереж стверджують, що дружбу можливо створити тільки за допомогою живого спілкування і тільки при реальних зустрічах.

8. Вчені виявили, що літні люди, які зі старими друзями спілкуються на багато більше, ніж з рідними, живуть довше. А між тим, близьке спілкування з ріднею на тривалість людського життя абсолютно не впливає.

9. Соціологи з'ясували, що місто Сідней вважається містом, в якому проживають самі доброзичливі люди.

10. Чим людина образованней, тим менше у нього проблем із спілкуванням. Статистика свідчить, що у тих людей, які крім школи не отримали ніякої освіти, відчувають нестачу в спілкуванні з друзями.
Більше читайте тут: [http://facti.info/rizne/22803-cikavi-fakti-pro-druzhbu.html]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Др]]

Файл:Friends-shouting-10752851.jpg

2014-11-30T18:27:30Z

Yuliakostenko:

Файл:Friends1.jpg

2014-11-30T18:27:15Z

Yuliakostenko:

Файл:Friend.jpg

2014-11-30T18:26:57Z

Yuliakostenko:

Друг

2014-11-30T18:26:28Z

Yuliakostenko:

'''Друг, -га, '''''мн. '''''друзі''''', м. ''1) Другъ. ''Без вірного друга великая туга. ''Ном. №9021. ''Годі тобі жити за тихим Дунаєм: ми на тебе, друже, давно вже чигаєм. ''К. Досв. 28. ''Разом, друзі! крикнув Карпо. ''Левиц. Пов. 350. ''Не так тії сто братів, як сто друзів. ''Ном. ''Рече Христос до Івана, свого друга. ''Чуб. ІІІ. 21. 2) Мужъ (пѣсняхъ) ''Ой пійду я, не берегом лугом: чи не зострінуся з несуженим другом. ''Мет. 94. ''Слала Маруся до Юрочка: мій Юрасеньку, мій друже вірний! ''(Свад. пѣсня о новобрачныхъ). Мет. 184. Ум. '''Дружок. '''Чуб. V. 1004.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ДРУГ, а, чол. (мн. друзі, ів).
Особа, зв'язана з ким-небудь дружбою, довір'ям, відданістю; товариш, приятель; протилежне ворог.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ДРУГ
1.(взаємна прив'язаність) приятель, товариш, розм. друзяка, підсил. побратим, фам. дружище.

2.не ворог, товариш, приятель, побратим; (давній) як ім. знайомий; (любий), коханий, ІД. коханець; (життя) дружина; (народу)прихильник, прибічник, симпатик, сил. захисник, оборонець; дружок, друзяка.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
Особа, зв’язана з ким-небудь взаємним коханням, любов’ю; коханий, любимий. Без тебе не любий мені був би світ, Ти — більше, ніж муж! Ти мені друг і товариш! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 249); // (одн.дру́же, мн. дру́зі). Уживається в кличній формі при ввічливому, поблажливому або іронічному звертанні. А може ще добро побачу? А може лихо переплачу? Води Дніпрової нап’юсь, На тебе, друже, подивлюсь (Шевч., II, 1963, 66); Під віконце хтось помалу підступав. Тут поет не втерпів: «Хто там?» Невідомого питає. «Якщо злодій, то запевне Помиливсь ти, любий друже!» (Л. Укр., І, 1951, 369); Друзі мої, земляки і брати! Трудно до вас долетіть, допливти, — Дуже далеко (Воронько, Тепло.., 1959, 88).
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===
ДРУЖБА — взаємна прихильність між людьми, що виявляється в здатності до самопожертви, взаємодопомоги, насолоди духовним спілкуванням.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Переклад англійською: friend- person whose company one enjoys
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
Переклад російською: Друг
Дружеское обращение (обычно к близкому или знакомому человеку). Д. мой, передай мне книгу. Какваша диссертация, мой д.? О чём задумался, д.? // Разг. В обращении к чужому, незнакомому человеку.Куда ты торопишься, д.? А ты, д., что здесь делаешь? Мы с тобой, д., ещё разберёмся!
◊ Будь дру́гом (друг)! Выражает усиленную просьбу. Будь другом, помоги! Друг дома. 1. Лицо, пользующеесяв чьей-л. семье сердечным расположением. -2. Шутл. Любовник хозяйки дома.
◁ Дружо́к; Дружи́ще; Дру́жеский (см.).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: friend.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: friends1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: friends-shouting-10752851.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| mwUTZL7-uSM}}
https://www.youtube.com/watch?v=mwUTZL7-uSM

==Цікаві факти==
===Друзі===
====Друг- ключ до щастя====
Американські вчені науково довели, що друзі здатні нас зігрівати. Виявляється, люди, що викликають у нас тільки хороші емоції, здатні створити суб'єктивне відчуття тепла. Цікаві та дивовижні факти:

1. Фахівці стверджують, що бачиться з друзями корисно для здоров'я. Вся справа в тому, що при частому спілкуванні підвищується рівень прогестерону, а це сприяє психологічної розрядки, а так само знижує рівень тривоги.

2. Міжнародний день дружби відзначається 30 липня. Його офіційно затвердили в 2011 році.

3. У ході наукових досліджень стало ясно, що брак спілкування з близькими друзями погано позначається на здоров'ї людини. Ті, у кого мало друзів, схильні не тільки безсонні, але і хронічної втоми. Такі люди на 90% частіше страждають депресією, ніж ті, у кого немає недоліку в спілкуванні з друзями.

4. Ті дітки, батьки яких легко спілкуються з великою кількістю друзів і знайомих, живуть значно довше, ніж ті, у кого батьки нехтують спілкуванням з тих чи інших причин.

5. Між жіночою та чоловічою дружбою є велика різниця. Справа в тому, що чоловік до одного ставитися дуже лояльно. Їм набагато простіше пробачити провинився одного, ніж жінці пробачити подругу. Ця саме та причина, по якій чоловіки рідко змінюють своїх друзів.

6. Цікавий факт: друзі мають між собою певні генетичні схожості. Це можна зіставити з деякою спорідненої зв'язком. А все тому, що друзів ми вибираємо собі на підсвідомому рівні.

7. Приблизно 90% всіх користувачів соціальних мереж стверджують, що дружбу можливо створити тільки за допомогою живого спілкування і тільки при реальних зустрічах.

8. Вчені виявили, що літні люди, які зі старими друзями спілкуються на багато більше, ніж з рідними, живуть довше. А між тим, близьке спілкування з ріднею на тривалість людського життя абсолютно не впливає.

9. Соціологи з'ясували, що місто Сідней вважається містом, в якому проживають самі доброзичливі люди.

10. Чим людина образованней, тим менше у нього проблем із спілкуванням. Статистика свідчить, що у тих людей, які крім школи не отримали ніякої освіти, відчувають нестачу в спілкуванні з друзями.
Більше читайте тут: [http://facti.info/rizne/22803-cikavi-fakti-pro-druzhbu.html]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Др]]

Друг

2014-11-30T18:25:34Z

Yuliakostenko:

'''Друг, -га, '''''мн. '''''друзі''''', м. ''1) Другъ. ''Без вірного друга великая туга. ''Ном. №9021. ''Годі тобі жити за тихим Дунаєм: ми на тебе, друже, давно вже чигаєм. ''К. Досв. 28. ''Разом, друзі! крикнув Карпо. ''Левиц. Пов. 350. ''Не так тії сто братів, як сто друзів. ''Ном. ''Рече Христос до Івана, свого друга. ''Чуб. ІІІ. 21. 2) Мужъ (пѣсняхъ) ''Ой пійду я, не берегом лугом: чи не зострінуся з несуженим другом. ''Мет. 94. ''Слала Маруся до Юрочка: мій Юрасеньку, мій друже вірний! ''(Свад. пѣсня о новобрачныхъ). Мет. 184. Ум. '''Дружок. '''Чуб. V. 1004.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ДРУГ, а, чол. (мн. друзі, ів).
Особа, зв'язана з ким-небудь дружбою, довір'ям, відданістю; товариш, приятель; протилежне ворог.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ДРУГ
1.(взаємна прив'язаність) приятель, товариш, розм. друзяка, підсил. побратим, фам. дружище.

2.не ворог, товариш, приятель, побратим; (давній) як ім. знайомий; (любий), коханий, ІД. коханець; (життя) дружина; (народу)прихильник, прибічник, симпатик, сил. захисник, оборонець; дружок, друзяка.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
Особа, зв’язана з ким-небудь взаємним коханням, любов’ю; коханий, любимий. Без тебе не любий мені був би світ, Ти — більше, ніж муж! Ти мені друг і товариш! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 249); // (одн.дру́же, мн. дру́зі). Уживається в кличній формі при ввічливому, поблажливому або іронічному звертанні. А може ще добро побачу? А може лихо переплачу? Води Дніпрової нап’юсь, На тебе, друже, подивлюсь (Шевч., II, 1963, 66); Під віконце хтось помалу підступав. Тут поет не втерпів: «Хто там?» Невідомого питає. «Якщо злодій, то запевне Помиливсь ти, любий друже!» (Л. Укр., І, 1951, 369); Друзі мої, земляки і брати! Трудно до вас долетіть, допливти, — Дуже далеко (Воронько, Тепло.., 1959, 88).
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===
ДРУЖБА — взаємна прихильність між людьми, що виявляється в здатності до самопожертви, взаємодопомоги, насолоди духовним спілкуванням.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Переклад англійською: friend- person whose company one enjoys
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
Переклад російською: Друг
Дружеское обращение (обычно к близкому или знакомому человеку). Д. мой, передай мне книгу. Какваша диссертация, мой д.? О чём задумался, д.? // Разг. В обращении к чужому, незнакомому человеку.Куда ты торопишься, д.? А ты, д., что здесь делаешь? Мы с тобой, д., ещё разберёмся!
◊ Будь дру́гом (друг)! Выражает усиленную просьбу. Будь другом, помоги! Друг дома. 1. Лицо, пользующеесяв чьей-л. семье сердечным расположением. -2. Шутл. Любовник хозяйки дома.
◁ Дружо́к; Дружи́ще; Дру́жеский (см.).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: friend.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: friends1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: friends-shouting-10752851.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| mwUTZL7-uSM}}
https://www.youtube.com/watch?v=mwUTZL7-uSM

==Цікаві факти==
===Друзі===
====Друг- ключ до щастя====
Американські вчені науково довели, що друзі здатні нас зігрівати. Виявляється, люди, що викликають у нас тільки хороші емоції, здатні створити суб'єктивне відчуття тепла. Цікаві та дивовижні факти:
1. Фахівці стверджують, що бачиться з друзями корисно для здоров'я. Вся справа в тому, що при частому спілкуванні підвищується рівень прогестерону, а це сприяє психологічної розрядки, а так само знижує рівень тривоги.
2. Міжнародний день дружби відзначається 30 липня. Його офіційно затвердили в 2011 році.
3. У ході наукових досліджень стало ясно, що брак спілкування з близькими друзями погано позначається на здоров'ї людини. Ті, у кого мало друзів, схильні не тільки безсонні, але і хронічної втоми. Такі люди на 90% частіше страждають депресією, ніж ті, у кого немає недоліку в спілкуванні з друзями.
4. Ті дітки, батьки яких легко спілкуються з великою кількістю друзів і знайомих, живуть значно довше, ніж ті, у кого батьки нехтують спілкуванням з тих чи інших причин.
5. Між жіночою та чоловічою дружбою є велика різниця. Справа в тому, що чоловік до одного ставитися дуже лояльно. Їм набагато простіше пробачити провинився одного, ніж жінці пробачити подругу. Ця саме та причина, по якій чоловіки рідко змінюють своїх друзів.
6. Цікавий факт: друзі мають між собою певні генетичні схожості. Це можна зіставити з деякою спорідненої зв'язком. А все тому, що друзів ми вибираємо собі на підсвідомому рівні.
7. Приблизно 90% всіх користувачів соціальних мереж стверджують, що дружбу можливо створити тільки за допомогою живого спілкування і тільки при реальних зустрічах.
8. Вчені виявили, що літні люди, які зі старими друзями спілкуються на багато більше, ніж з рідними, живуть довше. А між тим, близьке спілкування з ріднею на тривалість людського життя абсолютно не впливає.
9. Соціологи з'ясували, що місто Сідней вважається містом, в якому проживають самі доброзичливі люди.
10. Чим людина образованней, тим менше у нього проблем із спілкуванням. Статистика свідчить, що у тих людей, які крім школи не отримали ніякої освіти, відчувають нестачу в спілкуванні з друзями.
Більше читайте тут: [http://facti.info/rizne/22803-cikavi-fakti-pro-druzhbu.html]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Др]]

Файл:Абп.jpg

2014-11-30T17:57:27Z

Yuliakostenko:

Файл:Школка.jpg

2014-11-30T17:57:04Z

Yuliakostenko:

Школа

2014-11-30T17:55:24Z

Yuliakostenko:

'''Шко́ла, -ли, '''''ж. ''1) Школа, училище. ''Синочки зросли у школу пішли. ''Чуб. III. 404. ''Виріс хлопчик уже такий, що став у школу ходить. ''Грин. І. 149. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: '''школа́'''. Школьники. ''Може думаєте, що дітвора сипнула з хати зустрічати новобранкутоваришку, як то бува з школою? ''Св. Л. 79. ''Школа по суботах було ходить туди. ''Св. Л. 138. 3) ('''Жидівська'''). Синагога, еврейская молельня. Левиц. Пов. І. 96. ''А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає та по школі плачеридає: школо наша, богомільнице!» ''АД. II. 28.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ШКО́ЛА, и, жін.
1. Навчальний заклад, який здійснює загальну освіту і виховання молодого покоління. Дурний школяр Денис, запрігши шкапу в санки, Із школи поспішав до батька ночувать(Євген Гребінка, I, 1957, 59); Кирилик скінчив школу шістнадцяти літ (Панас Мирний, I, 1954, 154); Улас учився в школі в дяка й був письменний (Нечуй-Левицький, III, 1956, 319); Двадцять п'ять років учителював він у містечку, а ці два останні — в тій школі, де колись сам навчався азбуці (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 33); Мій син, грибок на двох тоненьких ніжках, У перший раз пішов сьогодні в школу (Максим Рильський, II, 1960, 102);

2. Спеціальний навчальний заклад, училище, курси і т. ін., де здобуваються професійні знання, кваліфікація. Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 274); Мій дід скінчив гірничу школу(Володимир Сосюра, II, 1958, 356); На початку 1920 року я став членом КП(б)У. Мене призначили завідувати Житомирською партійною школою (Олександр Довженко, I, 1958, 17); У Палаці культури імені Пушкіна Новокраматорського машинобудівного заводу створено школу громадських професій (Радянська Україна, 10.I 1962, 3);

3. Набування знань, досвіду, навичок, а також сам набутий досвід, практичні знання. Хіба не з цього ядра [сім'ї] починається школа нашої витримки, дисципліни, вірності... (Олесь Гончар, III, 1959, 179); З восьми років довелося [Романові] проходити тяжку школу гіркого заробітку і принижень (Михайло Стельмах, I, 1962, 341); Сконцентрований на великих підприємствах промислових районів, пролетаріат під керівництвом марксистської партії проходив багатющу школу революційного гарту (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 8);

4. Система практичних прийомів вивчення, засвоєння чого-небудь, оволодіння чимсь. Вдосконалення бандури дало можливість прийти до розв'язання ще складнішого питання — поєднання двох шкіл гри (київської та харківської) в єдину систему (Народна творчість та етнографія, 5, 1967, 62); Школа гри на фортепіано; Школа співу;

5. Напрям у науці, мистецтві, літературі, суспільно-політичній думці. Церква помальована всякими взорцями [взірцями], котрі тепер вже ледве знати по стінах. Образи візантійської школи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 402); [Острожин (здалека поглядаючи на картину):] А, ви малюєте? Може, нової якої школи тримаєтесь? Імпресіоністів? Прерафаелітів? [Любов:] Куди там «школи»! (Леся Українка, II, 1951, 10); Уже М. В. Ломоносову, главі першої російської філологічної школи, належить ряд висловлювань про українську мову(Мовознавство, XIII, 1955, 14); Україна — батьківщина наукової школи зварювання металів (Комуніст України, 2, 1969, 54);

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ШКОЛА
освітньо-виховна навчальна установа; шкільний будинок; система освітньо-виховних установ, яка дає визначену освіту.

ШКОЛА
(освітня) навчальний заклад; (реміснича) сов. училище; (кадрів) п. кузня; (філософська) система, вчений; (в науці) напрям; (у мистецтві) манера, стиль; (чия) ЗБ. послідовники, визнавці <н. школа Пастера>; (садова) шкілка, розсадник; ФР. досвід, <н. школа життя>, вишкіл <н. пройти добру школу>.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
Ба́зова шко́ла — загальноосвітній навчальний заклад при педагогічних навчальних закладах та науково-дослідних установах для проведення педагогічної практики студентів і експериментальних досліджень з питань навчання й виховання учнів; Вечі́рня шко́ла — загальноосвітній заклад (перев. для молоді), в якому навчання провадиться ввечері без відриву від виробництва. В арсеналі засобів комуністичного виховання молоді важливе місце відводиться вечірній школі (Веч. Київ, 12.ХІІ 1968, 3); Ви́ща шко́ла див. ви́щий; Єпархіа́льна шко́ла див. єпархіа́льний; Земська́ шко́ла — навчальний заклад у дореволюційній Росії, що перебував у віданні земства. — Яке йому [батюшці] діло! Це не церковна школа, а земська… (Коцюб., 1, 1955, 313); Конфесіона́льні шко́ли див. конфесіона́льний; Неді́льні шко́ли див. неді́льний; Норма́льна шко́ла — середній або вищий навчальний заклад в Австрії, Франції, Бельгії тощо; Парафія́льна (приходська́, церко́вна, церковноприходська́ і та. ін.)шко́ла-те саме, що Церковнопарафія́льна шко́ла (див. церковнопарафія́льний). При церкві існували церковні братства, які мали дбати про порядок у церкві, почасти навіть про освіту, але парафіяльних шкіл було дуже мало (Фр., XVI, 1955, 143); Ще як вони обидва вчились у церковній школі, батюшка давав їм читати євангелію [євангеліє] та усякі церковні книжки і потім велів розказувати про те, що вони прочитали (Н.-Лев., VI, 1966, 316); По́вна сере́дня шко́ла див. по́вний; Початко́ва шко́ла див.початко́вий; Реа́льна шко́ла див. реа́льний; Сере́дня шко́ла див. сере́дній; Тривіа́льна шко́ла, заст.—сільський початковий навчальний заклад у Галичині; Церковнопарафія́льна шко́ла див.церковнопарафія́льний; Шко́ла глухи́х — спеціалізований навчально-виховний заклад (інтернат) для дітей, позбавлених слуху й мови; Шко́ла для доро́слих — загальноосвітній навчальний заклад для дорослих, які навчаються перев. ввечері без відриву від виробництва; Шко́ла дру́гого сту́пеня див.сту́пінь; Шко́ла-інтерна́т — середній навчальний заклад, де діти живуть, виховуються й навчаються.Збільшується будівництво нових шкільних приміщень, у тому числі шкіл-інтернатів (Наука.., 12, 1957, 5); Школа-інтернат — в СРСР загальноосвітня школа, яка поєднує в собі функції шкільного, сімейного та позашкільного виховання й навчання дітей (Рад. Укр., 26.IV 1961, 3); Шко́ла пе́ршого сту́пеня див. сту́пінь; Шко́ла подо́вженого дня — загальноосвітній середній навчальний заклад, в якому учні перебугдють під наглядом учителів протягом усього дня; Шко́ла сільсько́ї (робітни́чої і т. ін.) мо́лоді — вечірній або змінний загальноосвітній середній заклад, де навчається молодь без відриву від виробництва. Треба проводити дальше розширення і зміцнення сітки шкіл робітничої молоді, наміченої Наркомосом (Компартія України в резол, і рішен.., 1958, 200); Шко́ла сліпи́х — спеціалізований навчально-виховний заклад (інтернат) для дітей, позбавлених зору.
==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Переклад англійською: school
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
Школа Название учебных заведений (низших, средних, высших, специальных). Сельская школа. Начальнаяшкола. Народная школа. Неполная средняя школа. Школа для взрослых. Школа кройки и шитья. Высшаяшкола живописи, ваяния и зодчества. Школа фабрично-заводского ученичества. Военно-фельдшерскаяшкола. Школа строительных десятников. Школа верховой езды. Высшая школа. (общее обозначение для высших учебных заведений).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: школка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: абп.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: shkoly.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| 9xcabfhg9D4}}
https://www.youtube.com/watch?v=9xcabfhg9D4

==Цікаві факти==
У 1565 р. з'явився перший буквар для навчання дітей, виданий першодрукарем Іваном Федоровим.
1 вересня йдуть в школу діти ще 122 країн – вся Америка і Європа. 1 січня навчальний рік починається в 43 країнах. У 16 країнах він починається в березні, а в 10 – в серпні.
У Японії навчальний рік триває з 1 квітня по 1 березня. Діти відпочивають всього один місяць. Один місяць відпочивають також в Індонезії (у січні) та в Індії (у квітні). У Норвегії та Мозамбіку канікули тривають 2 місяці. У Аргентині, Еквадорі, Панамі, Сіднеї учні відпочивають аж 4 місяці.
У різних країнах існують різні системи оцінки знань учнів. Якщо в Росії, Угорщині і Югославії 5 – найвища оцінка, а 1 – найнижча, то в Чехії все навпаки. У школах Голландії та Румунії ставлять оцінки від 1 до 10. У Франції в ліцеях введена 20-бальна шкала оцінювання.
У Сіднеї відкрита перша в світі школа англійської мови для папуг та інших птахів, що говорять. Їх навчають вимовляти вітання, жарти і навіть вірші.

Більше читайте тут: [http://blog.ostriv.in.ua/publication/code-59119850D91F9/list-2BD920BFB27]
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Шко́ла (від грец. σχολή — «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають»[1]) — навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої(наприклад Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки).
===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
Шко́ла (от др.-греч. σχολή, σχολά — досуг, учебное занятие, школа) — учебное заведение для получения общего образования. В широком смысле слово может применяться к названию любого образовательного учреждения (музыкальная школа, художественная школа, спортивная школа — ДЮСШ, школа боевых искусств и т.д.,)[1].
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Шк]]

Школа

2014-11-30T17:53:29Z

Yuliakostenko:

'''Шко́ла, -ли, '''''ж. ''1) Школа, училище. ''Синочки зросли у школу пішли. ''Чуб. III. 404. ''Виріс хлопчик уже такий, що став у школу ходить. ''Грин. І. 149. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: '''школа́'''. Школьники. ''Може думаєте, що дітвора сипнула з хати зустрічати новобранкутоваришку, як то бува з школою? ''Св. Л. 79. ''Школа по суботах було ходить туди. ''Св. Л. 138. 3) ('''Жидівська'''). Синагога, еврейская молельня. Левиц. Пов. І. 96. ''А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає та по школі плачеридає: школо наша, богомільнице!» ''АД. II. 28.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ШКО́ЛА, и, жін.
1. Навчальний заклад, який здійснює загальну освіту і виховання молодого покоління. Дурний школяр Денис, запрігши шкапу в санки, Із школи поспішав до батька ночувать(Євген Гребінка, I, 1957, 59); Кирилик скінчив школу шістнадцяти літ (Панас Мирний, I, 1954, 154); Улас учився в школі в дяка й був письменний (Нечуй-Левицький, III, 1956, 319); Двадцять п'ять років учителював він у містечку, а ці два останні — в тій школі, де колись сам навчався азбуці (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 33); Мій син, грибок на двох тоненьких ніжках, У перший раз пішов сьогодні в школу (Максим Рильський, II, 1960, 102);

2. Спеціальний навчальний заклад, училище, курси і т. ін., де здобуваються професійні знання, кваліфікація. Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 274); Мій дід скінчив гірничу школу(Володимир Сосюра, II, 1958, 356); На початку 1920 року я став членом КП(б)У. Мене призначили завідувати Житомирською партійною школою (Олександр Довженко, I, 1958, 17); У Палаці культури імені Пушкіна Новокраматорського машинобудівного заводу створено школу громадських професій (Радянська Україна, 10.I 1962, 3);

3. Набування знань, досвіду, навичок, а також сам набутий досвід, практичні знання. Хіба не з цього ядра [сім'ї] починається школа нашої витримки, дисципліни, вірності... (Олесь Гончар, III, 1959, 179); З восьми років довелося [Романові] проходити тяжку школу гіркого заробітку і принижень (Михайло Стельмах, I, 1962, 341); Сконцентрований на великих підприємствах промислових районів, пролетаріат під керівництвом марксистської партії проходив багатющу школу революційного гарту (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 8);

4. Система практичних прийомів вивчення, засвоєння чого-небудь, оволодіння чимсь. Вдосконалення бандури дало можливість прийти до розв'язання ще складнішого питання — поєднання двох шкіл гри (київської та харківської) в єдину систему (Народна творчість та етнографія, 5, 1967, 62); Школа гри на фортепіано; Школа співу;

5. Напрям у науці, мистецтві, літературі, суспільно-політичній думці. Церква помальована всякими взорцями [взірцями], котрі тепер вже ледве знати по стінах. Образи візантійської школи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 402); [Острожин (здалека поглядаючи на картину):] А, ви малюєте? Може, нової якої школи тримаєтесь? Імпресіоністів? Прерафаелітів? [Любов:] Куди там «школи»! (Леся Українка, II, 1951, 10); Уже М. В. Ломоносову, главі першої російської філологічної школи, належить ряд висловлювань про українську мову(Мовознавство, XIII, 1955, 14); Україна — батьківщина наукової школи зварювання металів (Комуніст України, 2, 1969, 54);

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ШКОЛА
освітньо-виховна навчальна установа; шкільний будинок; система освітньо-виховних установ, яка дає визначену освіту.

ШКОЛА
(освітня) навчальний заклад; (реміснича) сов. училище; (кадрів) п. кузня; (філософська) система, вчений; (в науці) напрям; (у мистецтві) манера, стиль; (чия) ЗБ. послідовники, визнавці <н. школа Пастера>; (садова) шкілка, розсадник; ФР. досвід, <н. школа життя>, вишкіл <н. пройти добру школу>.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
Ба́зова шко́ла — загальноосвітній навчальний заклад при педагогічних навчальних закладах та науково-дослідних установах для проведення педагогічної практики студентів і експериментальних досліджень з питань навчання й виховання учнів; Вечі́рня шко́ла — загальноосвітній заклад (перев. для молоді), в якому навчання провадиться ввечері без відриву від виробництва. В арсеналі засобів комуністичного виховання молоді важливе місце відводиться вечірній школі (Веч. Київ, 12.ХІІ 1968, 3); Ви́ща шко́ла див. ви́щий; Єпархіа́льна шко́ла див. єпархіа́льний; Земська́ шко́ла — навчальний заклад у дореволюційній Росії, що перебував у віданні земства. — Яке йому [батюшці] діло! Це не церковна школа, а земська… (Коцюб., 1, 1955, 313); Конфесіона́льні шко́ли див. конфесіона́льний; Неді́льні шко́ли див. неді́льний; Норма́льна шко́ла — середній або вищий навчальний заклад в Австрії, Франції, Бельгії тощо; Парафія́льна (приходська́, церко́вна, церковноприходська́ і та. ін.)шко́ла-те саме, що Церковнопарафія́льна шко́ла (див. церковнопарафія́льний). При церкві існували церковні братства, які мали дбати про порядок у церкві, почасти навіть про освіту, але парафіяльних шкіл було дуже мало (Фр., XVI, 1955, 143); Ще як вони обидва вчились у церковній школі, батюшка давав їм читати євангелію [євангеліє] та усякі церковні книжки і потім велів розказувати про те, що вони прочитали (Н.-Лев., VI, 1966, 316); По́вна сере́дня шко́ла див. по́вний; Початко́ва шко́ла див.початко́вий; Реа́льна шко́ла див. реа́льний; Сере́дня шко́ла див. сере́дній; Тривіа́льна шко́ла, заст.—сільський початковий навчальний заклад у Галичині; Церковнопарафія́льна шко́ла див.церковнопарафія́льний; Шко́ла глухи́х — спеціалізований навчально-виховний заклад (інтернат) для дітей, позбавлених слуху й мови; Шко́ла для доро́слих — загальноосвітній навчальний заклад для дорослих, які навчаються перев. ввечері без відриву від виробництва; Шко́ла дру́гого сту́пеня див.сту́пінь; Шко́ла-інтерна́т — середній навчальний заклад, де діти живуть, виховуються й навчаються.Збільшується будівництво нових шкільних приміщень, у тому числі шкіл-інтернатів (Наука.., 12, 1957, 5); Школа-інтернат — в СРСР загальноосвітня школа, яка поєднує в собі функції шкільного, сімейного та позашкільного виховання й навчання дітей (Рад. Укр., 26.IV 1961, 3); Шко́ла пе́ршого сту́пеня див. сту́пінь; Шко́ла подо́вженого дня — загальноосвітній середній навчальний заклад, в якому учні перебугдють під наглядом учителів протягом усього дня; Шко́ла сільсько́ї (робітни́чої і т. ін.) мо́лоді — вечірній або змінний загальноосвітній середній заклад, де навчається молодь без відриву від виробництва. Треба проводити дальше розширення і зміцнення сітки шкіл робітничої молоді, наміченої Наркомосом (Компартія України в резол, і рішен.., 1958, 200); Шко́ла сліпи́х — спеціалізований навчально-виховний заклад (інтернат) для дітей, позбавлених зору.
==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Переклад англійською: school
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
Школа Название учебных заведений (низших, средних, высших, специальных). Сельская школа. Начальнаяшкола. Народная школа. Неполная средняя школа. Школа для взрослых. Школа кройки и шитья. Высшаяшкола живописи, ваяния и зодчества. Школа фабрично-заводского ученичества. Военно-фельдшерскаяшкола. Школа строительных десятников. Школа верховой езды. Высшая школа. (общее обозначение для высших учебных заведений).
==Медіа==
{{#ev:youtube| 9xcabfhg9D4}}
https://www.youtube.com/watch?v=9xcabfhg9D4

==Цікаві факти==
У 1565 р. з'явився перший буквар для навчання дітей, виданий першодрукарем Іваном Федоровим.
1 вересня йдуть в школу діти ще 122 країн – вся Америка і Європа. 1 січня навчальний рік починається в 43 країнах. У 16 країнах він починається в березні, а в 10 – в серпні.
У Японії навчальний рік триває з 1 квітня по 1 березня. Діти відпочивають всього один місяць. Один місяць відпочивають також в Індонезії (у січні) та в Індії (у квітні). У Норвегії та Мозамбіку канікули тривають 2 місяці. У Аргентині, Еквадорі, Панамі, Сіднеї учні відпочивають аж 4 місяці.
У різних країнах існують різні системи оцінки знань учнів. Якщо в Росії, Угорщині і Югославії 5 – найвища оцінка, а 1 – найнижча, то в Чехії все навпаки. У школах Голландії та Румунії ставлять оцінки від 1 до 10. У Франції в ліцеях введена 20-бальна шкала оцінювання.
У Сіднеї відкрита перша в світі школа англійської мови для папуг та інших птахів, що говорять. Їх навчають вимовляти вітання, жарти і навіть вірші.

Більше читайте тут: [http://blog.ostriv.in.ua/publication/code-59119850D91F9/list-2BD920BFB27]
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Шко́ла (від грец. σχολή — «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають»[1]) — навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої(наприклад Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки).
===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
Шко́ла (от др.-греч. σχολή, σχολά — досуг, учебное занятие, школа) — учебное заведение для получения общего образования. В широком смысле слово может применяться к названию любого образовательного учреждения (музыкальная школа, художественная школа, спортивная школа — ДЮСШ, школа боевых искусств и т.д.,)[1].
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Шк]]

Школа

2014-11-30T17:52:52Z

Yuliakostenko:

'''Шко́ла, -ли, '''''ж. ''1) Школа, училище. ''Синочки зросли у школу пішли. ''Чуб. III. 404. ''Виріс хлопчик уже такий, що став у школу ходить. ''Грин. І. 149. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: '''школа́'''. Школьники. ''Може думаєте, що дітвора сипнула з хати зустрічати новобранкутоваришку, як то бува з школою? ''Св. Л. 79. ''Школа по суботах було ходить туди. ''Св. Л. 138. 3) ('''Жидівська'''). Синагога, еврейская молельня. Левиц. Пов. І. 96. ''А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає та по школі плачеридає: школо наша, богомільнице!» ''АД. II. 28.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ШКО́ЛА, и, жін.
1. Навчальний заклад, який здійснює загальну освіту і виховання молодого покоління. Дурний школяр Денис, запрігши шкапу в санки, Із школи поспішав до батька ночувать(Євген Гребінка, I, 1957, 59); Кирилик скінчив школу шістнадцяти літ (Панас Мирний, I, 1954, 154); Улас учився в школі в дяка й був письменний (Нечуй-Левицький, III, 1956, 319); Двадцять п'ять років учителював він у містечку, а ці два останні — в тій школі, де колись сам навчався азбуці (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 33); Мій син, грибок на двох тоненьких ніжках, У перший раз пішов сьогодні в школу (Максим Рильський, II, 1960, 102);

2. Спеціальний навчальний заклад, училище, курси і т. ін., де здобуваються професійні знання, кваліфікація. Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 274); Мій дід скінчив гірничу школу(Володимир Сосюра, II, 1958, 356); На початку 1920 року я став членом КП(б)У. Мене призначили завідувати Житомирською партійною школою (Олександр Довженко, I, 1958, 17); У Палаці культури імені Пушкіна Новокраматорського машинобудівного заводу створено школу громадських професій (Радянська Україна, 10.I 1962, 3);

3. Набування знань, досвіду, навичок, а також сам набутий досвід, практичні знання. Хіба не з цього ядра [сім'ї] починається школа нашої витримки, дисципліни, вірності... (Олесь Гончар, III, 1959, 179); З восьми років довелося [Романові] проходити тяжку школу гіркого заробітку і принижень (Михайло Стельмах, I, 1962, 341); Сконцентрований на великих підприємствах промислових районів, пролетаріат під керівництвом марксистської партії проходив багатющу школу революційного гарту (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 8);

4. Система практичних прийомів вивчення, засвоєння чого-небудь, оволодіння чимсь. Вдосконалення бандури дало можливість прийти до розв'язання ще складнішого питання — поєднання двох шкіл гри (київської та харківської) в єдину систему (Народна творчість та етнографія, 5, 1967, 62); Школа гри на фортепіано; Школа співу;

5. Напрям у науці, мистецтві, літературі, суспільно-політичній думці. Церква помальована всякими взорцями [взірцями], котрі тепер вже ледве знати по стінах. Образи візантійської школи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 402); [Острожин (здалека поглядаючи на картину):] А, ви малюєте? Може, нової якої школи тримаєтесь? Імпресіоністів? Прерафаелітів? [Любов:] Куди там «школи»! (Леся Українка, II, 1951, 10); Уже М. В. Ломоносову, главі першої російської філологічної школи, належить ряд висловлювань про українську мову(Мовознавство, XIII, 1955, 14); Україна — батьківщина наукової школи зварювання металів (Комуніст України, 2, 1969, 54);

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ШКОЛА
освітньо-виховна навчальна установа; шкільний будинок; система освітньо-виховних установ, яка дає визначену освіту.

ШКОЛА
(освітня) навчальний заклад; (реміснича) сов. училище; (кадрів) п. кузня; (філософська) система, вчений; (в науці) напрям; (у мистецтві) манера, стиль; (чия) ЗБ. послідовники, визнавці <н. школа Пастера>; (садова) шкілка, розсадник; ФР. досвід, <н. школа життя>, вишкіл <н. пройти добру школу>.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
Ба́зова шко́ла — загальноосвітній навчальний заклад при педагогічних навчальних закладах та науково-дослідних установах для проведення педагогічної практики студентів і експериментальних досліджень з питань навчання й виховання учнів; Вечі́рня шко́ла — загальноосвітній заклад (перев. для молоді), в якому навчання провадиться ввечері без відриву від виробництва. В арсеналі засобів комуністичного виховання молоді важливе місце відводиться вечірній школі (Веч. Київ, 12.ХІІ 1968, 3); Ви́ща шко́ла див. ви́щий; Єпархіа́льна шко́ла див. єпархіа́льний; Земська́ шко́ла — навчальний заклад у дореволюційній Росії, що перебував у віданні земства. — Яке йому [батюшці] діло! Це не церковна школа, а земська… (Коцюб., 1, 1955, 313); Конфесіона́льні шко́ли див. конфесіона́льний; Неді́льні шко́ли див. неді́льний; Норма́льна шко́ла — середній або вищий навчальний заклад в Австрії, Франції, Бельгії тощо; Парафія́льна (приходська́, церко́вна, церковноприходська́ і та. ін.)шко́ла-те саме, що Церковнопарафія́льна шко́ла (див. церковнопарафія́льний). При церкві існували церковні братства, які мали дбати про порядок у церкві, почасти навіть про освіту, але парафіяльних шкіл було дуже мало (Фр., XVI, 1955, 143); Ще як вони обидва вчились у церковній школі, батюшка давав їм читати євангелію [євангеліє] та усякі церковні книжки і потім велів розказувати про те, що вони прочитали (Н.-Лев., VI, 1966, 316); По́вна сере́дня шко́ла див. по́вний; Початко́ва шко́ла див.початко́вий; Реа́льна шко́ла див. реа́льний; Сере́дня шко́ла див. сере́дній; Тривіа́льна шко́ла, заст.—сільський початковий навчальний заклад у Галичині; Церковнопарафія́льна шко́ла див.церковнопарафія́льний; Шко́ла глухи́х — спеціалізований навчально-виховний заклад (інтернат) для дітей, позбавлених слуху й мови; Шко́ла для доро́слих — загальноосвітній навчальний заклад для дорослих, які навчаються перев. ввечері без відриву від виробництва; Шко́ла дру́гого сту́пеня див.сту́пінь; Шко́ла-інтерна́т — середній навчальний заклад, де діти живуть, виховуються й навчаються.Збільшується будівництво нових шкільних приміщень, у тому числі шкіл-інтернатів (Наука.., 12, 1957, 5); Школа-інтернат — в СРСР загальноосвітня школа, яка поєднує в собі функції шкільного, сімейного та позашкільного виховання й навчання дітей (Рад. Укр., 26.IV 1961, 3); Шко́ла пе́ршого сту́пеня див. сту́пінь; Шко́ла подо́вженого дня — загальноосвітній середній навчальний заклад, в якому учні перебугдють під наглядом учителів протягом усього дня; Шко́ла сільсько́ї (робітни́чої і т. ін.) мо́лоді — вечірній або змінний загальноосвітній середній заклад, де навчається молодь без відриву від виробництва. Треба проводити дальше розширення і зміцнення сітки шкіл робітничої молоді, наміченої Наркомосом (Компартія України в резол, і рішен.., 1958, 200); Шко́ла сліпи́х — спеціалізований навчально-виховний заклад (інтернат) для дітей, позбавлених зору.
==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Переклад англійською: school
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
Школа Название учебных заведений (низших, средних, высших, специальных). Сельская школа. Начальнаяшкола. Народная школа. Неполная средняя школа. Школа для взрослых. Школа кройки и шитья. Высшаяшкола живописи, ваяния и зодчества. Школа фабрично-заводского ученичества. Военно-фельдшерскаяшкола. Школа строительных десятников. Школа верховой езды. Высшая школа. (общее обозначение для высших учебных заведений).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: shkoly.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| 9xcabfhg9D4}}
https://www.youtube.com/watch?v=9xcabfhg9D4

==Цікаві факти==
У 1565 р. з'явився перший буквар для навчання дітей, виданий першодрукарем Іваном Федоровим.
1 вересня йдуть в школу діти ще 122 країн – вся Америка і Європа. 1 січня навчальний рік починається в 43 країнах. У 16 країнах він починається в березні, а в 10 – в серпні.
У Японії навчальний рік триває з 1 квітня по 1 березня. Діти відпочивають всього один місяць. Один місяць відпочивають також в Індонезії (у січні) та в Індії (у квітні). У Норвегії та Мозамбіку канікули тривають 2 місяці. У Аргентині, Еквадорі, Панамі, Сіднеї учні відпочивають аж 4 місяці.
У різних країнах існують різні системи оцінки знань учнів. Якщо в Росії, Угорщині і Югославії 5 – найвища оцінка, а 1 – найнижча, то в Чехії все навпаки. У школах Голландії та Румунії ставлять оцінки від 1 до 10. У Франції в ліцеях введена 20-бальна шкала оцінювання.
У Сіднеї відкрита перша в світі школа англійської мови для папуг та інших птахів, що говорять. Їх навчають вимовляти вітання, жарти і навіть вірші.

Більше читайте тут: [http://blog.ostriv.in.ua/publication/code-59119850D91F9/list-2BD920BFB27]
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Шко́ла (від грец. σχολή — «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають»[1]) — навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої(наприклад Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки).
===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
Шко́ла (от др.-греч. σχολή, σχολά — досуг, учебное занятие, школа) — учебное заведение для получения общего образования. В широком смысле слово может применяться к названию любого образовательного учреждения (музыкальная школа, художественная школа, спортивная школа — ДЮСШ, школа боевых искусств и т.д.,)[1].
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Шк]]

Файл:Shkoly.jpg

2014-11-30T17:51:14Z

Yuliakostenko:

Школа

2014-11-30T17:50:11Z

Yuliakostenko:

'''Шко́ла, -ли, '''''ж. ''1) Школа, училище. ''Синочки зросли у школу пішли. ''Чуб. III. 404. ''Виріс хлопчик уже такий, що став у школу ходить. ''Грин. І. 149. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: '''школа́'''. Школьники. ''Може думаєте, що дітвора сипнула з хати зустрічати новобранкутоваришку, як то бува з школою? ''Св. Л. 79. ''Школа по суботах було ходить туди. ''Св. Л. 138. 3) ('''Жидівська'''). Синагога, еврейская молельня. Левиц. Пов. І. 96. ''А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає та по школі плачеридає: школо наша, богомільнице!» ''АД. II. 28.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ШКО́ЛА, и, жін.
1. Навчальний заклад, який здійснює загальну освіту і виховання молодого покоління. Дурний школяр Денис, запрігши шкапу в санки, Із школи поспішав до батька ночувать(Євген Гребінка, I, 1957, 59); Кирилик скінчив школу шістнадцяти літ (Панас Мирний, I, 1954, 154); Улас учився в школі в дяка й був письменний (Нечуй-Левицький, III, 1956, 319); Двадцять п'ять років учителював він у містечку, а ці два останні — в тій школі, де колись сам навчався азбуці (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 33); Мій син, грибок на двох тоненьких ніжках, У перший раз пішов сьогодні в школу (Максим Рильський, II, 1960, 102);

2. Спеціальний навчальний заклад, училище, курси і т. ін., де здобуваються професійні знання, кваліфікація. Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 274); Мій дід скінчив гірничу школу(Володимир Сосюра, II, 1958, 356); На початку 1920 року я став членом КП(б)У. Мене призначили завідувати Житомирською партійною школою (Олександр Довженко, I, 1958, 17); У Палаці культури імені Пушкіна Новокраматорського машинобудівного заводу створено школу громадських професій (Радянська Україна, 10.I 1962, 3);

3. Набування знань, досвіду, навичок, а також сам набутий досвід, практичні знання. Хіба не з цього ядра [сім'ї] починається школа нашої витримки, дисципліни, вірності... (Олесь Гончар, III, 1959, 179); З восьми років довелося [Романові] проходити тяжку школу гіркого заробітку і принижень (Михайло Стельмах, I, 1962, 341); Сконцентрований на великих підприємствах промислових районів, пролетаріат під керівництвом марксистської партії проходив багатющу школу революційного гарту (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 8);

4. Система практичних прийомів вивчення, засвоєння чого-небудь, оволодіння чимсь. Вдосконалення бандури дало можливість прийти до розв'язання ще складнішого питання — поєднання двох шкіл гри (київської та харківської) в єдину систему (Народна творчість та етнографія, 5, 1967, 62); Школа гри на фортепіано; Школа співу;

5. Напрям у науці, мистецтві, літературі, суспільно-політичній думці. Церква помальована всякими взорцями [взірцями], котрі тепер вже ледве знати по стінах. Образи візантійської школи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 402); [Острожин (здалека поглядаючи на картину):] А, ви малюєте? Може, нової якої школи тримаєтесь? Імпресіоністів? Прерафаелітів? [Любов:] Куди там «школи»! (Леся Українка, II, 1951, 10); Уже М. В. Ломоносову, главі першої російської філологічної школи, належить ряд висловлювань про українську мову(Мовознавство, XIII, 1955, 14); Україна — батьківщина наукової школи зварювання металів (Комуніст України, 2, 1969, 54);

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ШКОЛА
освітньо-виховна навчальна установа; шкільний будинок; система освітньо-виховних установ, яка дає визначену освіту.

ШКОЛА
(освітня) навчальний заклад; (реміснича) сов. училище; (кадрів) п. кузня; (філософська) система, вчений; (в науці) напрям; (у мистецтві) манера, стиль; (чия) ЗБ. послідовники, визнавці <н. школа Пастера>; (садова) шкілка, розсадник; ФР. досвід, <н. школа життя>, вишкіл <н. пройти добру школу>.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
Ба́зова шко́ла — загальноосвітній навчальний заклад при педагогічних навчальних закладах та науково-дослідних установах для проведення педагогічної практики студентів і експериментальних досліджень з питань навчання й виховання учнів; Вечі́рня шко́ла — загальноосвітній заклад (перев. для молоді), в якому навчання провадиться ввечері без відриву від виробництва. В арсеналі засобів комуністичного виховання молоді важливе місце відводиться вечірній школі (Веч. Київ, 12.ХІІ 1968, 3); Ви́ща шко́ла див. ви́щий; Єпархіа́льна шко́ла див. єпархіа́льний; Земська́ шко́ла — навчальний заклад у дореволюційній Росії, що перебував у віданні земства. — Яке йому [батюшці] діло! Це не церковна школа, а земська… (Коцюб., 1, 1955, 313); Конфесіона́льні шко́ли див. конфесіона́льний; Неді́льні шко́ли див. неді́льний; Норма́льна шко́ла — середній або вищий навчальний заклад в Австрії, Франції, Бельгії тощо; Парафія́льна (приходська́, церко́вна, церковноприходська́ і та. ін.)шко́ла-те саме, що Церковнопарафія́льна шко́ла (див. церковнопарафія́льний). При церкві існували церковні братства, які мали дбати про порядок у церкві, почасти навіть про освіту, але парафіяльних шкіл було дуже мало (Фр., XVI, 1955, 143); Ще як вони обидва вчились у церковній школі, батюшка давав їм читати євангелію [євангеліє] та усякі церковні книжки і потім велів розказувати про те, що вони прочитали (Н.-Лев., VI, 1966, 316); По́вна сере́дня шко́ла див. по́вний; Початко́ва шко́ла див.початко́вий; Реа́льна шко́ла див. реа́льний; Сере́дня шко́ла див. сере́дній; Тривіа́льна шко́ла, заст.—сільський початковий навчальний заклад у Галичині; Церковнопарафія́льна шко́ла див.церковнопарафія́льний; Шко́ла глухи́х — спеціалізований навчально-виховний заклад (інтернат) для дітей, позбавлених слуху й мови; Шко́ла для доро́слих — загальноосвітній навчальний заклад для дорослих, які навчаються перев. ввечері без відриву від виробництва; Шко́ла дру́гого сту́пеня див.сту́пінь; Шко́ла-інтерна́т — середній навчальний заклад, де діти живуть, виховуються й навчаються.Збільшується будівництво нових шкільних приміщень, у тому числі шкіл-інтернатів (Наука.., 12, 1957, 5); Школа-інтернат — в СРСР загальноосвітня школа, яка поєднує в собі функції шкільного, сімейного та позашкільного виховання й навчання дітей (Рад. Укр., 26.IV 1961, 3); Шко́ла пе́ршого сту́пеня див. сту́пінь; Шко́ла подо́вженого дня — загальноосвітній середній навчальний заклад, в якому учні перебугдють під наглядом учителів протягом усього дня; Шко́ла сільсько́ї (робітни́чої і т. ін.) мо́лоді — вечірній або змінний загальноосвітній середній заклад, де навчається молодь без відриву від виробництва. Треба проводити дальше розширення і зміцнення сітки шкіл робітничої молоді, наміченої Наркомосом (Компартія України в резол, і рішен.., 1958, 200); Шко́ла сліпи́х — спеціалізований навчально-виховний заклад (інтернат) для дітей, позбавлених зору.
==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Переклад англійською: school
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
Школа Название учебных заведений (низших, средних, высших, специальных). Сельская школа. Начальнаяшкола. Народная школа. Неполная средняя школа. Школа для взрослых. Школа кройки и шитья. Высшаяшкола живописи, ваяния и зодчества. Школа фабрично-заводского ученичества. Военно-фельдшерскаяшкола. Школа строительных десятников. Школа верховой езды. Высшая школа. (общее обозначение для высших учебных заведений).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: images.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: images.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: shkoly.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| 9xcabfhg9D4}}
https://www.youtube.com/watch?v=9xcabfhg9D4

==Цікаві факти==
У 1565 р. з'явився перший буквар для навчання дітей, виданий першодрукарем Іваном Федоровим.
1 вересня йдуть в школу діти ще 122 країн – вся Америка і Європа. 1 січня навчальний рік починається в 43 країнах. У 16 країнах він починається в березні, а в 10 – в серпні.
У Японії навчальний рік триває з 1 квітня по 1 березня. Діти відпочивають всього один місяць. Один місяць відпочивають також в Індонезії (у січні) та в Індії (у квітні). У Норвегії та Мозамбіку канікули тривають 2 місяці. У Аргентині, Еквадорі, Панамі, Сіднеї учні відпочивають аж 4 місяці.
У різних країнах існують різні системи оцінки знань учнів. Якщо в Росії, Угорщині і Югославії 5 – найвища оцінка, а 1 – найнижча, то в Чехії все навпаки. У школах Голландії та Румунії ставлять оцінки від 1 до 10. У Франції в ліцеях введена 20-бальна шкала оцінювання.
У Сіднеї відкрита перша в світі школа англійської мови для папуг та інших птахів, що говорять. Їх навчають вимовляти вітання, жарти і навіть вірші.

Більше читайте тут: [http://blog.ostriv.in.ua/publication/code-59119850D91F9/list-2BD920BFB27]
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Шко́ла (від грец. σχολή — «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають»[1]) — навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої(наприклад Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки).
===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
Шко́ла (от др.-греч. σχολή, σχολά — досуг, учебное занятие, школа) — учебное заведение для получения общего образования. В широком смысле слово может применяться к названию любого образовательного учреждения (музыкальная школа, художественная школа, спортивная школа — ДЮСШ, школа боевых искусств и т.д.,)[1].
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Шк]]

Файл:16427010158076.jpg

2014-11-30T17:28:22Z

Yuliakostenko:

Файл:1346709369 sister1.jpg

2014-11-30T17:27:26Z

Yuliakostenko:

Файл:12dIU8f8F9io4g8h2UD7kPXF7.jpg

2014-11-30T17:26:29Z

Yuliakostenko:

Сестра

2014-11-30T17:26:02Z

Yuliakostenko:

'''Сестра, -ри, '''''ж. ''Сестра. ''То не сива зозуленька закувала, то не дрібна пташка щебетала, як сестра до брата на чужу чужину добрим здоровям покланялася. ''ЗОЮР. І. 24. Ум. '''Сестри́ця, сестри́чка, се́стронька, сестри́ченька. '''Чуб. III. 468; V. 78. ''Та нема ні братіка, ні сестриціжалібниці. ''Часто употребляется какъ ласкат. между женщинами. ''Де твій брат, сестрице?''
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
СЕСТРА, и, жін.
1. Кожна з дочок стосовно до інших дітей того ж батька або матері. Добро, у кого в господа, А в тій господі є сестра Чи мати добрая (Тарас Шевченко, II, 1963, 97); Приїхали надвечір усі богуславські панки з синами, приїхали Олесині сестри (Нечуй-Левицький, III, 1956, 138); В осінню ніч сорок першого року прощання лунали над Дніпром. Батьки й матері прощалися з дітьми, чоловіки з жінками, брати з сестрами(Олександр Довженко, I, 1958, 280); * У порівняннях. Не нянькою була Оленка в панії.., а рідною сестрою (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 280); — Я ж люблю Зоню, як рідну, як сестру! (Леся Українка, III, 1952, 655);
3. Ласкаве звертання до сторонньої особи жіночої статі (перев. однакового віку з тим, хто звертається), — Ідіть, сестро, до Семена, йдіть, любо! Вам буде краще (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 44); — Може, сестро, взяти собі хустку! — сказала молодиця до однієї дівчини (Нечуй-Левицький, II, 1956, 45); * Образно. Ой бандуро, рідна сестро, Золотії струни! Вложи в неї моє серце, Високії думи (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 322).
4. також у сполуч. із сл. медична, санітарна. Особа середнього медичного персоналу в лікувальних закладах. Роздягнутий по пояс, він стояв у садку в медсанбаті перед сестрою й, піднявши руки на голову, поволі повертався, вмотуючись таким чином в бинт (Олександр Довженко, I, 1958, 300); Коридором тихо забігали медичні сестри й санітарки (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 573); У дні пожежі світової, коли в крові конала мла, ти санітарною сестрою в Червону Армію пішла (Володимир Сосюра, II, 1958, 363).
5. Член жіночого релігійного братства; черниця. Сестра Аркадія, скромно спустивши вії над пісним видом, спішилась до матушки з букетом троянд (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 109); Вона довго не насмілювалась постукати у браму монастиря сестер василіянок по вулиці Сапеги (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 425).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
СЕСТРА
При підметі, вираженому зворотами сестра з братом, сестра з сестрою тощо, присудок уживається: а) у формі множини. Хоч сестра Секлета вкупі з сестрою Мартою збирали там ягоди, але вони вже півроку як не розмовляли з собою(М.Коцюбинський); б) у формі однини. Сестра з братом розмовляє, сльозами доливаючи горе... (Панас Мирний); Христина сиділа коло неї з братом сливе цілу ніч (І.Нечуй-Левицький); Сестра з сестрою ворогує (Панас Мирний). Пор. батько.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
Двою́рідна сестра́; Сестра́ у пе́рших — дочка дядька або тітки; Моло́чна сестра́ — дочка годувальниці стосовно вигодуваних нею чужих дітей, а також ці діти стосовно дочки годувальниці; Трою́рідна сестра́; Сестра́ у дру́гих — дочка двоюрідного дядька або тітки.
◊ Як брат з сестро́ю; Як сестра́ з бра́том: а) дуже дружно. Чесною працею он скільки надбали! Чесно вони й поживуть його… у миру та в ладу, як брат з сестрою… (Мирний, І, 1949, 177); — Поцілуй мене, Лисичко-сестричко, в самі уста, — просив Їжак. — Адже ж ми вік звікували, як брат з сестрою(Фр., IV, 1950, 77); б) не маючи любовних зв’язків; як рідні. [Маруся:] Я його гень-гень [ген-ген] за село проводила, і попрощались з ним, як сестра з братом. А Наталя недалечко була, угляділа нас, як ми прощались, та подумала, що Василь її не любить, а мене любить, бо він цілувався зо мною(Мирний, V, 1955, 70).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Переклад з англійської: sister
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
В перекладі на російську:
СЕСТРА, сестрица, сестричка, сестрінка.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 12dIU8f8F9io4g8h2UD7kPXF7.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 1346709369_sister1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 16427010158076.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| vLUQ8cviVWg}}
https://www.youtube.com/watch?v=vLUQ8cviVWg

===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Сестра́ — дівчина/жінка по відношенню до іншої дитини (дітей), які походять від одних батьків.
Сестра, юридично-побутовий термін, що позначає спорідненість в другому ступені в бічній лінії.

===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
Сестра́ (также полноро́дная или родна́я сестра́) — девочка/женщина по отношению к другому ребёнку (детям) своих родителей.
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Се]]

Твір

2014-11-30T17:00:11Z

Yuliakostenko:

'''Твір, твору, '''''м. ''1) Твореніе, созданіе. ''Небеса Божу славу являють, його твори вся твердь возвіщає. ''К. Псал. 43. 2) Твореніе, произведеніе, сочиненіе (литературное, художественное). ''Збірник творів Ієремії Галки. Слухало все, що живо, їх нових поетичних творів. ''К. (Хата, XIV).
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ТВІР, твору, чол.
1. Те, що зроблене, створене ким-небудь і реально існує в тій чи іншій формі; виріб, витвір. — Дам.. найкращий тобі подарунок: Дам дорогої роботи кратеру — уся вона з срібла Вилита, вінця ж у неї оздоблені золотом чистим. Твір то Гефеста (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 88); У безмежному Всесвіті два космічних кораблі — твір розуму і рук радянського народу (Вечірній Київ, 23.I 1969, 2); * Образно. Весно, ти мучиш мене! Міліонами кольорів, тонів, Ліній і творів кричиш: воля, і рух, і життя! (Іван Франко, XIII, 1954, 304);
// кого, чий і без додатка. Продукт творчої діяльності людини. [Річард:] Хто вам сказав, що я свій твір ховаю? Ось він, мій твір! Дивіться! (Раптово скидає покривало з великої статуї) (Леся Українка, III, 1952, 83); Мине кілька тижнів, і.. готовий килим ляже перед вами. Чудовий мистецький твір, над створенням якого працювали золоті руки народних умільців (Народна творчість та етнографія, 3, 1961, 98);
// кого, чий і без додатка. Наслідок літературної, наукової, музичної творчості людини. Коцюбинський дуже талановитий чоловік і дуже живі питання захоплює своїми творами (Панас Мирний, V, 1955, 402); На його [І. Франка] творах, в його ідеях виховалось уже ціле покоління (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 35); Перечитуючи прекрасні твори Пушкіна і Шевченка, ми не можемо не сказати, що вони обидва своїми серпами — кожен на свому полі — жали на один сніп. Сніп народної волі, народного щастя (Максим Рильський, X, 1962, 22); — Це полонез Огінського.. Правда, чудовий твір? (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 47). Збірка творів див. збірка; Збірник творів див. збірник.
2. Самостійна шкільна або домашня робота у вигляді письмового викладу учнями своїх думок на задану тему. — Що ж ти здавала? — Твір, — засміялася Тоня і додала багатозначно: — На вільну тему! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 68); Вдалою формою закріплення засвоєної учнями теми.. є підготовка і написання самостійних домашніх творів (Народна творчість та етнографія, 6, 1969, 81).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ТВІР
витвір, творіння, твориво, кн. опус, з. утвір; (геніяльний) шедевр; (науковий) трактат; (літературний, епічний) епопея, полотно, (- любов) роман; (на дану тему) ШК. композиція.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Переклад англійською: work of art

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
твір
Существительное
1. (род.
твору) — сочинение
твору) — (продукт литературного, художественного творчества) произведение
твору) — (то, что создано творцом, художником) создание
твору) — творение
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: knyga.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: tvir.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: yak-napisati-tvir-pro-noviy-rik.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| hrFzuuniLnc }}
https://www.youtube.com/watch?v= hrFzuuniLnc

==Цікаві факти==
===Твори видатних письменників===

Дочитавши улюблену книгу, ми завжди хочемо дізнатись продовження, а щоб задовольнити свою допитливість починаємо відшукувати нові захопливі подробиці з історії написання твору або життя письменника.

'''"Записки про Шерлока Холмса" Артур Конан Дойл'''

Фраза "Елементарно, Ватсон!", яку ми звикли асоціювати з Шерлоком Холмсом, жодного разу не зустрічається в оригінальних книгах Артура Конан Дойля. Її вигадали в одній з театральних вистав за мотивами книг про Холмса, звідки фраза перекочувала в фільми. Найімовірніше, джерелом фрази стала відповідь детектива, яка складалась з одного слова "Elementary". В оповіданні "Горбань" - єдиний випадок вимови даного слова Холмсом за всю бібліографію.

'''"Книга джунглів" Редьярд Кіплінг'''
В оригінальному творі "Книга джунглів" Багіра - це персонаж чоловічої статі. Вітчизняні перекладачі змінили Багірі стать, скоріш за все тому, що слово"пантера" - жіночого роду. Така ж трансформація відбулася з іншим персонажем Кіплінга: кіт став у вітчизняному перекладі "Кішкою, яка гуляла сама по собі".

'''"Острів скарбів" Роберт Люїс Стівенсон'''
В знаменитій пісні з роману Стівенсона "Острів скарбів" співається: "П'ятнадцять чоловік на скриню мерця. Йо-хо-хо, та пляшка рому!". Логічно припустити, що "Йо-хо-хо" - це регіт піратів, однак це не так. Такий вигук використовувався англійськими моряками, коли їм потрібно було разом одночасно докласти зусиль в який-небудь роботі - в українській мові йому відповідає фраза "Один, два, почали!".

Більше читайте тут: [http://biblio-nivki-nasolodaknyhoiu.blogspot.com/2014/11/blog-post.html]

===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Твір — загальний термін для позначення результату творчої діяльності, того, що зроблене, створене ким-небудь і реально існує: виріб, витвір, творіння, утвір, опус тощо. В юридичному сенсі твір є об'єктом авторського права. В цьому відношенні твір відрізняється від продукту, який здебільшого є результатом масового виробництва.
У вузькому педагогічному сенсі твір — самостійна шкільна робота у вигляді письмового викладу, есе.

===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
Сочинение — вид письменной школьной работы, представляющий собой изложение своих мыслей, знаний на заданную тему.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Тв]]

Твір

2014-11-30T16:59:33Z

Yuliakostenko: /* Твори видатних письменників */

'''Твір, твору, '''''м. ''1) Твореніе, созданіе. ''Небеса Божу славу являють, його твори вся твердь возвіщає. ''К. Псал. 43. 2) Твореніе, произведеніе, сочиненіе (литературное, художественное). ''Збірник творів Ієремії Галки. Слухало все, що живо, їх нових поетичних творів. ''К. (Хата, XIV).
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ТВІР, твору, чол.
1. Те, що зроблене, створене ким-небудь і реально існує в тій чи іншій формі; виріб, витвір. — Дам.. найкращий тобі подарунок: Дам дорогої роботи кратеру — уся вона з срібла Вилита, вінця ж у неї оздоблені золотом чистим. Твір то Гефеста (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 88); У безмежному Всесвіті два космічних кораблі — твір розуму і рук радянського народу (Вечірній Київ, 23.I 1969, 2); * Образно. Весно, ти мучиш мене! Міліонами кольорів, тонів, Ліній і творів кричиш: воля, і рух, і життя! (Іван Франко, XIII, 1954, 304);
// кого, чий і без додатка. Продукт творчої діяльності людини. [Річард:] Хто вам сказав, що я свій твір ховаю? Ось він, мій твір! Дивіться! (Раптово скидає покривало з великої статуї) (Леся Українка, III, 1952, 83); Мине кілька тижнів, і.. готовий килим ляже перед вами. Чудовий мистецький твір, над створенням якого працювали золоті руки народних умільців (Народна творчість та етнографія, 3, 1961, 98);
// кого, чий і без додатка. Наслідок літературної, наукової, музичної творчості людини. Коцюбинський дуже талановитий чоловік і дуже живі питання захоплює своїми творами (Панас Мирний, V, 1955, 402); На його [І. Франка] творах, в його ідеях виховалось уже ціле покоління (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 35); Перечитуючи прекрасні твори Пушкіна і Шевченка, ми не можемо не сказати, що вони обидва своїми серпами — кожен на свому полі — жали на один сніп. Сніп народної волі, народного щастя (Максим Рильський, X, 1962, 22); — Це полонез Огінського.. Правда, чудовий твір? (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 47). Збірка творів див. збірка; Збірник творів див. збірник.
2. Самостійна шкільна або домашня робота у вигляді письмового викладу учнями своїх думок на задану тему. — Що ж ти здавала? — Твір, — засміялася Тоня і додала багатозначно: — На вільну тему! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 68); Вдалою формою закріплення засвоєної учнями теми.. є підготовка і написання самостійних домашніх творів (Народна творчість та етнографія, 6, 1969, 81).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ТВІР
витвір, творіння, твориво, кн. опус, з. утвір; (геніяльний) шедевр; (науковий) трактат; (літературний, епічний) епопея, полотно, (- любов) роман; (на дану тему) ШК. композиція.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Переклад англійською: work of art

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
твір
Существительное
1. (род.
твору) — сочинение
твору) — (продукт литературного, художественного творчества) произведение
твору) — (то, что создано творцом, художником) создание
твору) — творение
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: knyga.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: tvir.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: yak-napisati-tvir-pro-noviy-rik.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| hrFzuuniLnc }}
https://www.youtube.com/watch?v= hrFzuuniLnc

==Цікаві факти==
===Твори видатних письменників===

Дочитавши улюблену книгу, ми завжди хочемо дізнатись продовження, а щоб задовольнити свою допитливість починаємо відшукувати нові захопливі подробиці з історії написання твору або життя письменника.

"Записки про Шерлока Холмса" Артур Конан Дойл

Фраза "Елементарно, Ватсон!", яку ми звикли асоціювати з Шерлоком Холмсом, жодного разу не зустрічається в оригінальних книгах Артура Конан Дойля. Її вигадали в одній з театральних вистав за мотивами книг про Холмса, звідки фраза перекочувала в фільми. Найімовірніше, джерелом фрази стала відповідь детектива, яка складалась з одного слова "Elementary". В оповіданні "Горбань" - єдиний випадок вимови даного слова Холмсом за всю бібліографію.
"Книга джунглів" Редьярд Кіплінг
В оригінальному творі "Книга джунглів" Багіра - це персонаж чоловічої статі. Вітчизняні перекладачі змінили Багірі стать, скоріш за все тому, що слово"пантера" - жіночого роду. Така ж трансформація відбулася з іншим персонажем Кіплінга: кіт став у вітчизняному перекладі "Кішкою, яка гуляла сама по собі".

'''"Острів скарбів" Роберт Люїс Стівенсон'''
В знаменитій пісні з роману Стівенсона "Острів скарбів" співається: "П'ятнадцять чоловік на скриню мерця. Йо-хо-хо, та пляшка рому!". Логічно припустити, що "Йо-хо-хо" - це регіт піратів, однак це не так. Такий вигук використовувався англійськими моряками, коли їм потрібно було разом одночасно докласти зусиль в який-небудь роботі - в українській мові йому відповідає фраза "Один, два, почали!".

Більше читайте тут: [http://biblio-nivki-nasolodaknyhoiu.blogspot.com/2014/11/blog-post.html]

===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Твір — загальний термін для позначення результату творчої діяльності, того, що зроблене, створене ким-небудь і реально існує: виріб, витвір, творіння, утвір, опус тощо. В юридичному сенсі твір є об'єктом авторського права. В цьому відношенні твір відрізняється від продукту, який здебільшого є результатом масового виробництва.
У вузькому педагогічному сенсі твір — самостійна шкільна робота у вигляді письмового викладу, есе.

===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
Сочинение — вид письменной школьной работы, представляющий собой изложение своих мыслей, знаний на заданную тему.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Тв]]

Твір

2014-11-30T16:58:46Z

Yuliakostenko:

'''Твір, твору, '''''м. ''1) Твореніе, созданіе. ''Небеса Божу славу являють, його твори вся твердь возвіщає. ''К. Псал. 43. 2) Твореніе, произведеніе, сочиненіе (литературное, художественное). ''Збірник творів Ієремії Галки. Слухало все, що живо, їх нових поетичних творів. ''К. (Хата, XIV).
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ТВІР, твору, чол.
1. Те, що зроблене, створене ким-небудь і реально існує в тій чи іншій формі; виріб, витвір. — Дам.. найкращий тобі подарунок: Дам дорогої роботи кратеру — уся вона з срібла Вилита, вінця ж у неї оздоблені золотом чистим. Твір то Гефеста (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 88); У безмежному Всесвіті два космічних кораблі — твір розуму і рук радянського народу (Вечірній Київ, 23.I 1969, 2); * Образно. Весно, ти мучиш мене! Міліонами кольорів, тонів, Ліній і творів кричиш: воля, і рух, і життя! (Іван Франко, XIII, 1954, 304);
// кого, чий і без додатка. Продукт творчої діяльності людини. [Річард:] Хто вам сказав, що я свій твір ховаю? Ось він, мій твір! Дивіться! (Раптово скидає покривало з великої статуї) (Леся Українка, III, 1952, 83); Мине кілька тижнів, і.. готовий килим ляже перед вами. Чудовий мистецький твір, над створенням якого працювали золоті руки народних умільців (Народна творчість та етнографія, 3, 1961, 98);
// кого, чий і без додатка. Наслідок літературної, наукової, музичної творчості людини. Коцюбинський дуже талановитий чоловік і дуже живі питання захоплює своїми творами (Панас Мирний, V, 1955, 402); На його [І. Франка] творах, в його ідеях виховалось уже ціле покоління (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 35); Перечитуючи прекрасні твори Пушкіна і Шевченка, ми не можемо не сказати, що вони обидва своїми серпами — кожен на свому полі — жали на один сніп. Сніп народної волі, народного щастя (Максим Рильський, X, 1962, 22); — Це полонез Огінського.. Правда, чудовий твір? (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 47). Збірка творів див. збірка; Збірник творів див. збірник.
2. Самостійна шкільна або домашня робота у вигляді письмового викладу учнями своїх думок на задану тему. — Що ж ти здавала? — Твір, — засміялася Тоня і додала багатозначно: — На вільну тему! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 68); Вдалою формою закріплення засвоєної учнями теми.. є підготовка і написання самостійних домашніх творів (Народна творчість та етнографія, 6, 1969, 81).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ТВІР
витвір, творіння, твориво, кн. опус, з. утвір; (геніяльний) шедевр; (науковий) трактат; (літературний, епічний) епопея, полотно, (- любов) роман; (на дану тему) ШК. композиція.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Переклад англійською: work of art

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
твір
Существительное
1. (род.
твору) — сочинение
твору) — (продукт литературного, художественного творчества) произведение
твору) — (то, что создано творцом, художником) создание
твору) — творение
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: knyga.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: tvir.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: yak-napisati-tvir-pro-noviy-rik.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| hrFzuuniLnc }}
https://www.youtube.com/watch?v= hrFzuuniLnc

==Цікаві факти==
===Твори видатних письменників===

Дочитавши улюблену книгу, ми завжди хочемо дізнатись продовження, а щоб задовольнити свою допитливість починаємо відшукувати нові захопливі подробиці з історії написання твору або життя письменника.
"Записки про Шерлока Холмса" Артур Конан Дойл

Фраза "Елементарно, Ватсон!", яку ми звикли асоціювати з Шерлоком Холмсом, жодного разу не зустрічається в оригінальних книгах Артура Конан Дойля. Її вигадали в одній з театральних вистав за мотивами книг про Холмса, звідки фраза перекочувала в фільми. Найімовірніше, джерелом фрази стала відповідь детектива, яка складалась з одного слова "Elementary". В оповіданні "Горбань" - єдиний випадок вимови даного слова Холмсом за всю бібліографію.
"Книга джунглів" Редьярд Кіплінг
В оригінальному творі "Книга джунглів" Багіра - це персонаж чоловічої статі. Вітчизняні перекладачі змінили Багірі стать, скоріш за все тому, що слово"пантера" - жіночого роду. Така ж трансформація відбулася з іншим персонажем Кіплінга: кіт став у вітчизняному перекладі "Кішкою, яка гуляла сама по собі".
"Острів скарбів" Роберт Люїс Стівенсон
В знаменитій пісні з роману Стівенсона "Острів скарбів" співається: "П'ятнадцять чоловік на скриню мерця. Йо-хо-хо, та пляшка рому!". Логічно припустити, що "Йо-хо-хо" - це регіт піратів, однак це не так. Такий вигук використовувався англійськими моряками, коли їм потрібно було разом одночасно докласти зусиль в який-небудь роботі - в українській мові йому відповідає фраза "Один, два, почали!".

Більше читайте тут: [http://biblio-nivki-nasolodaknyhoiu.blogspot.com/2014/11/blog-post.html]
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Твір — загальний термін для позначення результату творчої діяльності, того, що зроблене, створене ким-небудь і реально існує: виріб, витвір, творіння, утвір, опус тощо. В юридичному сенсі твір є об'єктом авторського права. В цьому відношенні твір відрізняється від продукту, який здебільшого є результатом масового виробництва.
У вузькому педагогічному сенсі твір — самостійна шкільна робота у вигляді письмового викладу, есе.

===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
Сочинение — вид письменной школьной работы, представляющий собой изложение своих мыслей, знаний на заданную тему.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Тв]]

Файл:Yak-napisati-tvir-pro-noviy-rik.jpg

2014-11-30T16:57:39Z

Yuliakostenko:

Файл:Tvir.jpg

2014-11-30T16:57:18Z

Yuliakostenko:

Файл:Knyga.jpg

2014-11-30T16:57:00Z

Yuliakostenko:

Твір

2014-11-30T16:56:13Z

Yuliakostenko:

'''Твір, твору, '''''м. ''1) Твореніе, созданіе. ''Небеса Божу славу являють, його твори вся твердь возвіщає. ''К. Псал. 43. 2) Твореніе, произведеніе, сочиненіе (литературное, художественное). ''Збірник творів Ієремії Галки. Слухало все, що живо, їх нових поетичних творів. ''К. (Хата, XIV).
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ТВІР, твору, чол.
1. Те, що зроблене, створене ким-небудь і реально існує в тій чи іншій формі; виріб, витвір. — Дам.. найкращий тобі подарунок: Дам дорогої роботи кратеру — уся вона з срібла Вилита, вінця ж у неї оздоблені золотом чистим. Твір то Гефеста (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 88); У безмежному Всесвіті два космічних кораблі — твір розуму і рук радянського народу (Вечірній Київ, 23.I 1969, 2); * Образно. Весно, ти мучиш мене! Міліонами кольорів, тонів, Ліній і творів кричиш: воля, і рух, і життя! (Іван Франко, XIII, 1954, 304);
// кого, чий і без додатка. Продукт творчої діяльності людини. [Річард:] Хто вам сказав, що я свій твір ховаю? Ось він, мій твір! Дивіться! (Раптово скидає покривало з великої статуї) (Леся Українка, III, 1952, 83); Мине кілька тижнів, і.. готовий килим ляже перед вами. Чудовий мистецький твір, над створенням якого працювали золоті руки народних умільців (Народна творчість та етнографія, 3, 1961, 98);
// кого, чий і без додатка. Наслідок літературної, наукової, музичної творчості людини. Коцюбинський дуже талановитий чоловік і дуже живі питання захоплює своїми творами (Панас Мирний, V, 1955, 402); На його [І. Франка] творах, в його ідеях виховалось уже ціле покоління (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 35); Перечитуючи прекрасні твори Пушкіна і Шевченка, ми не можемо не сказати, що вони обидва своїми серпами — кожен на свому полі — жали на один сніп. Сніп народної волі, народного щастя (Максим Рильський, X, 1962, 22); — Це полонез Огінського.. Правда, чудовий твір? (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 47). Збірка творів див. збірка; Збірник творів див. збірник.
2. Самостійна шкільна або домашня робота у вигляді письмового викладу учнями своїх думок на задану тему. — Що ж ти здавала? — Твір, — засміялася Тоня і додала багатозначно: — На вільну тему! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 68); Вдалою формою закріплення засвоєної учнями теми.. є підготовка і написання самостійних домашніх творів (Народна творчість та етнографія, 6, 1969, 81).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ТВІР
витвір, творіння, твориво, кн. опус, з. утвір; (геніяльний) шедевр; (науковий) трактат; (літературний, епічний) епопея, полотно, (- любов) роман; (на дану тему) ШК. композиція.

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
твір – іменник чоловічого роду

________________________________________
відмінок однина множина
називний твір тво́ри
родовий тво́ру тво́рів
давальний тво́ру, тво́рові тво́рам
знахідний твір тво́ри
орудний тво́ром тво́рами
місцевий на/у тво́рі на/у тво́рах
кличний тво́ре* тво́ри*

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Переклад англійською: work of art

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
твір
Существительное
1. (род.
твору) — сочинение
твору) — (продукт литературного, художественного творчества) произведение
твору) — (то, что создано творцом, художником) создание
твору) — творение
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: knyga.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: tvir.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: yak-napisati-tvir-pro-noviy-rik.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| hrFzuuniLnc }}
https://www.youtube.com/watch?v= hrFzuuniLnc

==Цікаві факти==
===Твори видатних письменників===

Дочитавши улюблену книгу, ми завжди хочемо дізнатись продовження, а щоб задовольнити свою допитливість починаємо відшукувати нові захопливі подробиці з історії написання твору або життя письменника.
"Записки про Шерлока Холмса" Артур Конан Дойл

Фраза "Елементарно, Ватсон!", яку ми звикли асоціювати з Шерлоком Холмсом, жодного разу не зустрічається в оригінальних книгах Артура Конан Дойля. Її вигадали в одній з театральних вистав за мотивами книг про Холмса, звідки фраза перекочувала в фільми. Найімовірніше, джерелом фрази стала відповідь детектива, яка складалась з одного слова "Elementary". В оповіданні "Горбань" - єдиний випадок вимови даного слова Холмсом за всю бібліографію.
"Книга джунглів" Редьярд Кіплінг
В оригінальному творі "Книга джунглів" Багіра - це персонаж чоловічої статі. Вітчизняні перекладачі змінили Багірі стать, скоріш за все тому, що слово"пантера" - жіночого роду. Така ж трансформація відбулася з іншим персонажем Кіплінга: кіт став у вітчизняному перекладі "Кішкою, яка гуляла сама по собі".
"Острів скарбів" Роберт Люїс Стівенсон
В знаменитій пісні з роману Стівенсона "Острів скарбів" співається: "П'ятнадцять чоловік на скриню мерця. Йо-хо-хо, та пляшка рому!". Логічно припустити, що "Йо-хо-хо" - це регіт піратів, однак це не так. Такий вигук використовувався англійськими моряками, коли їм потрібно було разом одночасно докласти зусиль в який-небудь роботі - в українській мові йому відповідає фраза "Один, два, почали!".

Більше читайте тут: [http://biblio-nivki-nasolodaknyhoiu.blogspot.com/2014/11/blog-post.html]
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Твір — загальний термін для позначення результату творчої діяльності, того, що зроблене, створене ким-небудь і реально існує: виріб, витвір, творіння, утвір, опус тощо. В юридичному сенсі твір є об'єктом авторського права. В цьому відношенні твір відрізняється від продукту, який здебільшого є результатом масового виробництва.
У вузькому педагогічному сенсі твір — самостійна шкільна робота у вигляді письмового викладу, есе.

===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
Сочинение — вид письменной школьной работы, представляющий собой изложение своих мыслей, знаний на заданную тему.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Тв]]

Ніжний

2014-11-30T16:26:17Z

Yuliakostenko:

'''Ніжний, -а, -е. '''Нѣжный. ''Хоч чорна, та моторна, а біла дуже ніжна. ''Ном. № 8534. Ум. '''Ніжненький. '''''Притуливши до рота ніжненьку пучечку, вона думала. ''Левиц. І. 534.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== НІ́ЖНИЙ, а, е.
1. Який виявляє любов і ласку в стосунках з ким-небудь. Ніжний і тихий.., він був чимось визначним і заповняв тою тихою істотою своєю цілу хату (Ольга Кобилянська, III, 1950, 280); Немає для неї на світі нікого дорожчого, ніж він, її ніжний, тихий, душевний Віталик (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 86);
// Який виражає любов, ласку; сповнений любов'ю, ласкою. — Хлопче мій! — голос актрисин був.. ніжний і добрий (Леся Українка, III, 1952, 695); Дорожче багатьох врочистих слів Бував погляд ніжний і тривожний!(Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 139); Чув він його [голос], чув ніжні слова, що ще ніжнішими ставали в тих звуках (Гнат Хоткевич, II, 1966, 251).
2. Приємний на дотик, м'який. Любов — не ніжний вітерець, А в сто разів складніша штука (Максим Рильський, II, 1946, 113); Білявка витерла ніжною батистовою хустинкою свої проліски (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 115).
3. Дуже гарний, досконалої форми, витончений. Я розглядаю ніжну лінію шиї, м'який виріз на грудях (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 419); Такі знайомі пліч овали, дівочі руки й ніжний стан були у бранця!.. (Володимир Сосюра, I, 1957, 442).
4. Приємний для зору, слуху, нюху і т. ін. З очеретів чутно голос сопілки, ніжний, кучерявий (Леся Українка, III, 1952, 196); З гарячою парою з кухні линув ніжний аромат тіста і варених ягід (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 32); Ніжний багрянець скрашав хмарки над горами (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 373); Від неї [могили] залишився тільки невеличкий горбик землі, порослий бур'янцем і ніжною зелененькою травичкою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 201).
5. Дуже тендітний, невитривалий, неміцний. Ніжні мімози і ті розгорнули листочки (Леся Українка, I, 1951, 304); З'явилися проліски, ніжні, тендітні... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 219); Ніжна петунія та царська борідка красувалися серед жовтогарячих гвоздик (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 299);
// Який потребує бережливого ставлення. Той, хто користується термосом, знає, що основною і найбільш ніжною його деталлю є тонкостінна срібляста колба (Вечірній Київ, 29.I 1963, 1).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ніжний
прикметник
НІЖНИЙ
(приємний для сприймання) ласкавий, лагідний, (у стосунках) м'який, (запах) тонкий, (на вигляд, дотик) оксамитовий, бархатистий, шовковистий.
==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
ніжний
Прилагательное
1. нежний

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
ніжний
tender, fond; loving, affectionate; sentimental; (крихкий, тендітний) delicate; (м'який) soft; (про смак, колір) delicate; soft; fine

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 24-300x240.jpg|x140px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 61072358.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| 75WDHVXUgWc}}
https://www.youtube.com/watch?v=75WDHVXUgWc
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ща]]

Ніжний

2014-11-30T16:17:03Z

Yuliakostenko:

Ніжний

2014-11-30T16:10:46Z

Yuliakostenko: /* Ілюстрації */

Файл:61072358.jpg

2014-11-30T16:08:42Z

Yuliakostenko:

Ніжний

2014-11-30T16:08:19Z

Yuliakostenko:

'''Ніжний, -а, -е. '''Нѣжный. ''Хоч чорна, та моторна, а біла дуже ніжна. ''Ном. № 8534. Ум. '''Ніжненький. '''''Притуливши до рота ніжненьку пучечку, вона думала. ''Левиц. І. 534.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== НІ́ЖНИЙ, а, е.
1. Який виявляє любов і ласку в стосунках з ким-небудь. Ніжний і тихий.., він був чимось визначним і заповняв тою тихою істотою своєю цілу хату (Ольга Кобилянська, III, 1950, 280); Немає для неї на світі нікого дорожчого, ніж він, її ніжний, тихий, душевний Віталик (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 86);
// Який виражає любов, ласку; сповнений любов'ю, ласкою. — Хлопче мій! — голос актрисин був.. ніжний і добрий (Леся Українка, III, 1952, 695); Дорожче багатьох врочистих слів Бував погляд ніжний і тривожний!(Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 139); Чув він його [голос], чув ніжні слова, що ще ніжнішими ставали в тих звуках (Гнат Хоткевич, II, 1966, 251).
2. Приємний на дотик, м'який. Любов — не ніжний вітерець, А в сто разів складніша штука (Максим Рильський, II, 1946, 113); Білявка витерла ніжною батистовою хустинкою свої проліски (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 115).
3. Дуже гарний, досконалої форми, витончений. Я розглядаю ніжну лінію шиї, м'який виріз на грудях (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 419); Такі знайомі пліч овали, дівочі руки й ніжний стан були у бранця!.. (Володимир Сосюра, I, 1957, 442).
4. Приємний для зору, слуху, нюху і т. ін. З очеретів чутно голос сопілки, ніжний, кучерявий (Леся Українка, III, 1952, 196); З гарячою парою з кухні линув ніжний аромат тіста і варених ягід (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 32); Ніжний багрянець скрашав хмарки над горами (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 373); Від неї [могили] залишився тільки невеличкий горбик землі, порослий бур'янцем і ніжною зелененькою травичкою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 201).
5. Дуже тендітний, невитривалий, неміцний. Ніжні мімози і ті розгорнули листочки (Леся Українка, I, 1951, 304); З'явилися проліски, ніжні, тендітні... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 219); Ніжна петунія та царська борідка красувалися серед жовтогарячих гвоздик (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 299);
// Який потребує бережливого ставлення. Той, хто користується термосом, знає, що основною і найбільш ніжною його деталлю є тонкостінна срібляста колба (Вечірній Київ, 29.I 1963, 1).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ніжний
прикметник
НІЖНИЙ
(приємний для сприймання) ласкавий, лагідний, (у стосунках) м'який, (запах) тонкий, (на вигляд, дотик) оксамитовий, бархатистий, шовковистий.
==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
ніжний
Прилагательное
1. нежний

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
ніжний
tender, fond; loving, affectionate; sentimental; (крихкий, тендітний) delicate; (м'який) soft; (про смак, колір) delicate; soft; fine

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 24-300x240.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 00058342.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 61072358.jpg|x140px]]

|}

Файл:00058342.jpg

2014-11-30T16:05:34Z

Yuliakostenko: Yuliakostenko завантажив нову версію «Файл:00058342.jpg»

Ніжний

2014-11-30T16:03:29Z

Yuliakostenko:

'''Ніжний, -а, -е. '''Нѣжный. ''Хоч чорна, та моторна, а біла дуже ніжна. ''Ном. № 8534. Ум. '''Ніжненький. '''''Притуливши до рота ніжненьку пучечку, вона думала. ''Левиц. І. 534.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== НІ́ЖНИЙ, а, е.
1. Який виявляє любов і ласку в стосунках з ким-небудь. Ніжний і тихий.., він був чимось визначним і заповняв тою тихою істотою своєю цілу хату (Ольга Кобилянська, III, 1950, 280); Немає для неї на світі нікого дорожчого, ніж він, її ніжний, тихий, душевний Віталик (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 86);
// Який виражає любов, ласку; сповнений любов'ю, ласкою. — Хлопче мій! — голос актрисин був.. ніжний і добрий (Леся Українка, III, 1952, 695); Дорожче багатьох врочистих слів Бував погляд ніжний і тривожний!(Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 139); Чув він його [голос], чув ніжні слова, що ще ніжнішими ставали в тих звуках (Гнат Хоткевич, II, 1966, 251).
2. Приємний на дотик, м'який. Любов — не ніжний вітерець, А в сто разів складніша штука (Максим Рильський, II, 1946, 113); Білявка витерла ніжною батистовою хустинкою свої проліски (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 115).
3. Дуже гарний, досконалої форми, витончений. Я розглядаю ніжну лінію шиї, м'який виріз на грудях (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 419); Такі знайомі пліч овали, дівочі руки й ніжний стан були у бранця!.. (Володимир Сосюра, I, 1957, 442).
4. Приємний для зору, слуху, нюху і т. ін. З очеретів чутно голос сопілки, ніжний, кучерявий (Леся Українка, III, 1952, 196); З гарячою парою з кухні линув ніжний аромат тіста і варених ягід (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 32); Ніжний багрянець скрашав хмарки над горами (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 373); Від неї [могили] залишився тільки невеличкий горбик землі, порослий бур'янцем і ніжною зелененькою травичкою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 201).
5. Дуже тендітний, невитривалий, неміцний. Ніжні мімози і ті розгорнули листочки (Леся Українка, I, 1951, 304); З'явилися проліски, ніжні, тендітні... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 219); Ніжна петунія та царська борідка красувалися серед жовтогарячих гвоздик (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 299);
// Який потребує бережливого ставлення. Той, хто користується термосом, знає, що основною і найбільш ніжною його деталлю є тонкостінна срібляста колба (Вечірній Київ, 29.I 1963, 1).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ніжний
прикметник
НІЖНИЙ
(приємний для сприймання) ласкавий, лагідний, (у стосунках) м'який, (запах) тонкий, (на вигляд, дотик) оксамитовий, бархатистий, шовковистий.
==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
ніжний
Прилагательное
1. нежний

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
ніжний
tender, fond; loving, affectionate; sentimental; (крихкий, тендітний) delicate; (м'який) soft; (про смак, колір) delicate; soft; fine

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: http://ternopil.blog.net.ua/files/2012/01/00058342.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:http://ukrtvoru.info/wp-content/uploads/2013/11/24-300x240.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:http://vsigdz.ucoz.ua/_ld/10/61072358.jpg|x140px]]

|}

Ніжний

2014-11-30T16:01:14Z

Yuliakostenko: /* Ілюстрації */

Файл:24-300x240.jpg

2014-11-30T16:00:02Z

Yuliakostenko:

Файл:00058342.jpg

2014-11-30T15:59:19Z

Yuliakostenko:

Ніжний

2014-11-30T15:58:31Z

Yuliakostenko: /* Ілюстрації */

'''Ніжний, -а, -е. '''Нѣжный. ''Хоч чорна, та моторна, а біла дуже ніжна. ''Ном. № 8534. Ум. '''Ніжненький. '''''Притуливши до рота ніжненьку пучечку, вона думала. ''Левиц. І. 534.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== НІ́ЖНИЙ, а, е.
1. Який виявляє любов і ласку в стосунках з ким-небудь. Ніжний і тихий.., він був чимось визначним і заповняв тою тихою істотою своєю цілу хату (Ольга Кобилянська, III, 1950, 280); Немає для неї на світі нікого дорожчого, ніж він, її ніжний, тихий, душевний Віталик (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 86);
// Який виражає любов, ласку; сповнений любов'ю, ласкою. — Хлопче мій! — голос актрисин був.. ніжний і добрий (Леся Українка, III, 1952, 695); Дорожче багатьох врочистих слів Бував погляд ніжний і тривожний!(Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 139); Чув він його [голос], чув ніжні слова, що ще ніжнішими ставали в тих звуках (Гнат Хоткевич, II, 1966, 251).
2. Приємний на дотик, м'який. Любов — не ніжний вітерець, А в сто разів складніша штука (Максим Рильський, II, 1946, 113); Білявка витерла ніжною батистовою хустинкою свої проліски (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 115).
3. Дуже гарний, досконалої форми, витончений. Я розглядаю ніжну лінію шиї, м'який виріз на грудях (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 419); Такі знайомі пліч овали, дівочі руки й ніжний стан були у бранця!.. (Володимир Сосюра, I, 1957, 442).
4. Приємний для зору, слуху, нюху і т. ін. З очеретів чутно голос сопілки, ніжний, кучерявий (Леся Українка, III, 1952, 196); З гарячою парою з кухні линув ніжний аромат тіста і варених ягід (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 32); Ніжний багрянець скрашав хмарки над горами (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 373); Від неї [могили] залишився тільки невеличкий горбик землі, порослий бур'янцем і ніжною зелененькою травичкою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 201).
5. Дуже тендітний, невитривалий, неміцний. Ніжні мімози і ті розгорнули листочки (Леся Українка, I, 1951, 304); З'явилися проліски, ніжні, тендітні... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 219); Ніжна петунія та царська борідка красувалися серед жовтогарячих гвоздик (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 299);
// Який потребує бережливого ставлення. Той, хто користується термосом, знає, що основною і найбільш ніжною його деталлю є тонкостінна срібляста колба (Вечірній Київ, 29.I 1963, 1).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ніжний
прикметник
НІЖНИЙ
(приємний для сприймання) ласкавий, лагідний, (у стосунках) м'який, (запах) тонкий, (на вигляд, дотик) оксамитовий, бархатистий, шовковистий.
==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
ніжний
Прилагательное
1. нежний

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
ніжний
tender, fond; loving, affectionate; sentimental; (крихкий, тендітний) delicate; (м'який) soft; (про смак, колір) delicate; soft; fine

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: http://ternopil.blog.net.ua/files/2012/01/00058342.jpg|x140px]]

Ніжний

2014-11-30T15:54:34Z

Yuliakostenko:

'''Ніжний, -а, -е. '''Нѣжный. ''Хоч чорна, та моторна, а біла дуже ніжна. ''Ном. № 8534. Ум. '''Ніжненький. '''''Притуливши до рота ніжненьку пучечку, вона думала. ''Левиц. І. 534.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== НІ́ЖНИЙ, а, е.
1. Який виявляє любов і ласку в стосунках з ким-небудь. Ніжний і тихий.., він був чимось визначним і заповняв тою тихою істотою своєю цілу хату (Ольга Кобилянська, III, 1950, 280); Немає для неї на світі нікого дорожчого, ніж він, її ніжний, тихий, душевний Віталик (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 86);
// Який виражає любов, ласку; сповнений любов'ю, ласкою. — Хлопче мій! — голос актрисин був.. ніжний і добрий (Леся Українка, III, 1952, 695); Дорожче багатьох врочистих слів Бував погляд ніжний і тривожний!(Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 139); Чув він його [голос], чув ніжні слова, що ще ніжнішими ставали в тих звуках (Гнат Хоткевич, II, 1966, 251).
2. Приємний на дотик, м'який. Любов — не ніжний вітерець, А в сто разів складніша штука (Максим Рильський, II, 1946, 113); Білявка витерла ніжною батистовою хустинкою свої проліски (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 115).
3. Дуже гарний, досконалої форми, витончений. Я розглядаю ніжну лінію шиї, м'який виріз на грудях (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 419); Такі знайомі пліч овали, дівочі руки й ніжний стан були у бранця!.. (Володимир Сосюра, I, 1957, 442).
4. Приємний для зору, слуху, нюху і т. ін. З очеретів чутно голос сопілки, ніжний, кучерявий (Леся Українка, III, 1952, 196); З гарячою парою з кухні линув ніжний аромат тіста і варених ягід (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 32); Ніжний багрянець скрашав хмарки над горами (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 373); Від неї [могили] залишився тільки невеличкий горбик землі, порослий бур'янцем і ніжною зелененькою травичкою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 201).
5. Дуже тендітний, невитривалий, неміцний. Ніжні мімози і ті розгорнули листочки (Леся Українка, I, 1951, 304); З'явилися проліски, ніжні, тендітні... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 219); Ніжна петунія та царська борідка красувалися серед жовтогарячих гвоздик (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 299);
// Який потребує бережливого ставлення. Той, хто користується термосом, знає, що основною і найбільш ніжною його деталлю є тонкостінна срібляста колба (Вечірній Київ, 29.I 1963, 1).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ніжний
прикметник
НІЖНИЙ
(приємний для сприймання) ласкавий, лагідний, (у стосунках) м'який, (запах) тонкий, (на вигляд, дотик) оксамитовий, бархатистий, шовковистий.
==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
ніжний
Прилагательное
1. нежний

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
ніжний
tender, fond; loving, affectionate; sentimental; (крихкий, тендітний) delicate; (м'який) soft; (про смак, колір) delicate; soft; fine
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: |x140px]]

Ніжний

2014-11-30T15:52:14Z

Yuliakostenko: /* українська-англійська Словник */

Ніжний

2014-11-30T15:50:44Z

Yuliakostenko:

'''Ніжний, -а, -е. '''Нѣжный. ''Хоч чорна, та моторна, а біла дуже ніжна. ''Ном. № 8534. Ум. '''Ніжненький. '''''Притуливши до рота ніжненьку пучечку, вона думала. ''Левиц. І. 534.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== НІ́ЖНИЙ, а, е.
1. Який виявляє любов і ласку в стосунках з ким-небудь. Ніжний і тихий.., він був чимось визначним і заповняв тою тихою істотою своєю цілу хату (Ольга Кобилянська, III, 1950, 280); Немає для неї на світі нікого дорожчого, ніж він, її ніжний, тихий, душевний Віталик (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 86);
// Який виражає любов, ласку; сповнений любов'ю, ласкою. — Хлопче мій! — голос актрисин був.. ніжний і добрий (Леся Українка, III, 1952, 695); Дорожче багатьох врочистих слів Бував погляд ніжний і тривожний!(Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 139); Чув він його [голос], чув ніжні слова, що ще ніжнішими ставали в тих звуках (Гнат Хоткевич, II, 1966, 251).
2. Приємний на дотик, м'який. Любов — не ніжний вітерець, А в сто разів складніша штука (Максим Рильський, II, 1946, 113); Білявка витерла ніжною батистовою хустинкою свої проліски (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 115).
3. Дуже гарний, досконалої форми, витончений. Я розглядаю ніжну лінію шиї, м'який виріз на грудях (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 419); Такі знайомі пліч овали, дівочі руки й ніжний стан були у бранця!.. (Володимир Сосюра, I, 1957, 442).
4. Приємний для зору, слуху, нюху і т. ін. З очеретів чутно голос сопілки, ніжний, кучерявий (Леся Українка, III, 1952, 196); З гарячою парою з кухні линув ніжний аромат тіста і варених ягід (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 32); Ніжний багрянець скрашав хмарки над горами (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 373); Від неї [могили] залишився тільки невеличкий горбик землі, порослий бур'янцем і ніжною зелененькою травичкою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 201).
5. Дуже тендітний, невитривалий, неміцний. Ніжні мімози і ті розгорнули листочки (Леся Українка, I, 1951, 304); З'явилися проліски, ніжні, тендітні... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 219); Ніжна петунія та царська борідка красувалися серед жовтогарячих гвоздик (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 299);
// Який потребує бережливого ставлення. Той, хто користується термосом, знає, що основною і найбільш ніжною його деталлю є тонкостінна срібляста колба (Вечірній Київ, 29.I 1963, 1).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ніжний
прикметник
НІЖНИЙ
(приємний для сприймання) ласкавий, лагідний, (у стосунках) м'який, (запах) тонкий, (на вигляд, дотик) оксамитовий, бархатистий, шовковистий.
==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
ніжний
Прилагательное
1. нежний

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
ніжний
tender, fond; loving, affectionate; sentimental; (крихкий, тендітний) delicate; (м'який) soft; (про смак, колір) delicate; soft; fine

Ніжний

2014-11-30T15:36:37Z

Yuliakostenko:

'''Ніжний, -а, -е. '''Нѣжный. ''Хоч чорна, та моторна, а біла дуже ніжна. ''Ном. № 8534. Ум. '''Ніжненький. '''''Притуливши до рота ніжненьку пучечку, вона думала. ''Левиц. І. 534.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) НІ́ЖНИЙ, а, е.
1. Який виявляє любов і ласку в стосунках з ким-небудь. Ніжний і тихий.., він був чимось визначним і заповняв тою тихою істотою своєю цілу хату (Ольга Кобилянська, III, 1950, 280); Немає для неї на світі нікого дорожчого, ніж він, її ніжний, тихий, душевний Віталик (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 86);
// Який виражає любов, ласку; сповнений любов'ю, ласкою. — Хлопче мій! — голос актрисин був.. ніжний і добрий (Леся Українка, III, 1952, 695); Дорожче багатьох врочистих слів Бував погляд ніжний і тривожний!(Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 139); Чув він його [голос], чув ніжні слова, що ще ніжнішими ставали в тих звуках (Гнат Хоткевич, II, 1966, 251).
2. Приємний на дотик, м'який. Любов — не ніжний вітерець, А в сто разів складніша штука (Максим Рильський, II, 1946, 113); Білявка витерла ніжною батистовою хустинкою свої проліски (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 115).
3. Дуже гарний, досконалої форми, витончений. Я розглядаю ніжну лінію шиї, м'який виріз на грудях (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 419); Такі знайомі пліч овали, дівочі руки й ніжний стан були у бранця!.. (Володимир Сосюра, I, 1957, 442).
4. Приємний для зору, слуху, нюху і т. ін. З очеретів чутно голос сопілки, ніжний, кучерявий (Леся Українка, III, 1952, 196); З гарячою парою з кухні линув ніжний аромат тіста і варених ягід (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 32); Ніжний багрянець скрашав хмарки над горами (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 373); Від неї [могили] залишився тільки невеличкий горбик землі, порослий бур'янцем і ніжною зелененькою травичкою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 201).
5. Дуже тендітний, невитривалий, неміцний. Ніжні мімози і ті розгорнули листочки (Леся Українка, I, 1951, 304); З'явилися проліски, ніжні, тендітні... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 219); Ніжна петунія та царська борідка красувалися серед жовтогарячих гвоздик (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 299);
// Який потребує бережливого ставлення. Той, хто користується термосом, знає, що основною і найбільш ніжною його деталлю є тонкостінна срібляста колба (Вечірній Київ, 29.I 1963, 1).
]===
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія"
НІЖНИЙ
(приємний для сприймання) ласкавий, лагідний, (у стосунках) м'який, (запах) тонкий, (на вигляд, дотик) оксамитовий, бархатистий, шовковистий.]===

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===
==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари
ніжний
Прилагательное
1. нежний
]===
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике
ніжний
tender, fond; loving, affectionate; sentimental; (крихкий, тендітний) delicate; (м'який) soft; (про смак, колір) delicate; soft; fine

[[Категорія:Ні]]