https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=YsPrudkovskykh 2026-06-29T01:51:22Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:YsPrudkovskykh 2013-11-11T16:24:15Z

<p>YsPrudkovskykh: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Ulia.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> Прудковських Юлiя Сергіївна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Соціальна педагогіка<br /> <br /> ===Група===<br /> СПм-1-13-2.2з<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:ysprudkovskykh.il13@kubg.edu.ua електронна пошта]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;Yulia&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> [https://www.facebook.com/j.prudkovskih сторінка на Facebook]<br /> <br /> [https://sites.google.com/a/kubg.edu.ua/photos/ Web-сторінка]<br /> <br /> [http://ysprudkovskykh.blogspot.com/ Блог]<br /> <br /> [http://scholar.google.com.ua/citations?user=-9Nn3MIAAAAJ Гугл-академія]<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> конференція &quot;Час діяти!&quot;<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> Університетські олімпіади<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> Соціальний проект &quot;Діти - наше майбутнє&quot;<br /> <br /> Соціально-педагогічний проект &quot;Здорова нація&quot;<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> Університетські олімпіади<br /> <br /> ===Створені статті===<br /> [[СОЦІАЛІЗАЦІЯ В СИСТЕМІ КАТЕГОРІЙ І ПОНЯТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ]]</div>

YsPrudkovskykh https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:YsPrudkovskykh 2013-11-07T10:36:53Z

<p>YsPrudkovskykh: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Ulia.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> Прудковських Юлiя Сергіївна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Соціальна педагогіка<br /> <br /> ===Група===<br /> СПм-1-13-2.2з<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:ysprudkovskykh.il13@kubg.edu.ua електронна пошта]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;Yulia&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> [https://www.facebook.com/j.prudkovskih сторінка на Facebook]<br /> <br /> [https://sites.google.com/a/kubg.edu.ua/photos/ Web-сторінка]<br /> <br /> [http://ysprudkovskykh.blogspot.com/ Блог]<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> конференція &quot;Час діяти!&quot;<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> Університетські олімпіади<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> Соціальний проект &quot;Діти - наше майбутнє&quot;<br /> <br /> Соціально-педагогічний проект &quot;Здорова нація&quot;<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> Університетські олімпіади<br /> <br /> ===Створені статті===<br /> [[СОЦІАЛІЗАЦІЯ В СИСТЕМІ КАТЕГОРІЙ І ПОНЯТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ]]</div>

YsPrudkovskykh https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ulia.png 2013-11-07T10:13:14Z

<p>YsPrudkovskykh: 111</p> <hr /> <div>111</div>

YsPrudkovskykh https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:YsPrudkovskykh 2013-11-07T10:11:41Z

<p>YsPrudkovskykh: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Ulia.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> Прудковських Юлiя Сергіївна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Соціальна педагогіка<br /> <br /> ===Група===<br /> СПм-1-13-2.2з<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:ysprudkovskykh.il13@kubg.edu.ua електронна пошта]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;Yulia&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> [https://www.facebook.com/j.prudkovskih сторінка на Facebook]<br /> <br /> [https://sites.google.com/a/kubg.edu.ua/photos/ Web-сторінка]<br /> <br /> [https://plus.google.com/115367137816478208504/posts Блог]<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> конференція &quot;Час діяти!&quot;<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> Університетські олімпіади<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> Соціальний проект &quot;Діти - наше майбутнє&quot;<br /> <br /> Соціально-педагогічний проект &quot;Здорова нація&quot;<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> Університетські олімпіади<br /> <br /> ===Створені статті===<br /> [[СОЦІАЛІЗАЦІЯ В СИСТЕМІ КАТЕГОРІЙ І ПОНЯТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ]]</div>

YsPrudkovskykh https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:YsPrudkovskykh 2013-11-07T10:09:54Z

<p>YsPrudkovskykh: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:11.png|thumb|Фото]]<br /> [[Зображення:11.png]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> Прудковських Юлiя Сергіївна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Соціальна педагогіка<br /> <br /> ===Група===<br /> СПм-1-13-2.2з<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:ysprudkovskykh.il13@kubg.edu.ua електронна пошта]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;Yulia&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> [https://www.facebook.com/j.prudkovskih сторінка на Facebook]<br /> <br /> [https://sites.google.com/a/kubg.edu.ua/photos/ Web-сторінка]<br /> <br /> [https://plus.google.com/115367137816478208504/posts Блог]<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> конференція &quot;Час діяти!&quot;<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> Університетські олімпіади<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> Соціальний проект &quot;Діти - наше майбутнє&quot;<br /> <br /> Соціально-педагогічний проект &quot;Здорова нація&quot;<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> Університетські олімпіади<br /> <br /> ===Створені статті===<br /> [[СОЦІАЛІЗАЦІЯ В СИСТЕМІ КАТЕГОРІЙ І ПОНЯТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ]]</div>

YsPrudkovskykh https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:YsPrudkovskykh 2013-11-07T10:09:09Z

<p>YsPrudkovskykh: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:11.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> Прудковських Юлiя Сергіївна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Соціальна педагогіка<br /> <br /> ===Група===<br /> СПм-1-13-2.2з<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:ysprudkovskykh.il13@kubg.edu.ua електронна пошта]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;Yulia&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> [https://www.facebook.com/j.prudkovskih сторінка на Facebook]<br /> <br /> [https://sites.google.com/a/kubg.edu.ua/photos/ Web-сторінка]<br /> <br /> [https://plus.google.com/115367137816478208504/posts Блог]<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> конференція &quot;Час діяти!&quot;<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> Університетські олімпіади<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> Соціальний проект &quot;Діти - наше майбутнє&quot;<br /> <br /> Соціально-педагогічний проект &quot;Здорова нація&quot;<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> Університетські олімпіади<br /> <br /> ===Створені статті===<br /> [[СОЦІАЛІЗАЦІЯ В СИСТЕМІ КАТЕГОРІЙ І ПОНЯТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ]]</div>

YsPrudkovskykh https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%9E%D0%A6%D0%86%D0%90%D0%9B%D0%86%D0%97%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%AF_%D0%92_%D0%A1%D0%98%D0%A1%D0%A2%D0%95%D0%9C%D0%86_%D0%9A%D0%90%D0%A2%D0%95%D0%93%D0%9E%D0%A0%D0%86%D0%99_%D0%86_%D0%9F%D0%9E%D0%9D%D0%AF%D0%A2%D0%AC_%D0%A1%D0%9E%D0%A6%D0%86%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%9E%D0%87_%D0%9F%D0%95%D0%94%D0%90%D0%93%D0%9E%D0%93%D0%86%D0%9A%D0%98 2013-11-01T10:47:49Z

<p>YsPrudkovskykh: </p> <hr /> <div>&lt;p align=right&gt; УДК 316.013.42 С.А. Товщик &lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Стаття присвячена теоретичному аналізу наукових способів <br /> осмислення змісту і сутності категорії «соціалізація» як основної категорії <br /> соціальної педагогіки, відповідно до соціально-педагогічної парадигми <br /> розвитку соціальної педагогіки, її місця в системі категорій і понять <br /> соціальної педагогіки, взаємозв’язків із категоріями соціального розвитку та <br /> виховання. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> '''Ключові слова: категорійно-понятійний апарат, соціалізація, соціальний розвиток особистості.''' &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> На сьогодні в соціальній педагогіці не існує загальновизнаного <br /> сформованого понятійного апарату (майже кожна наукова стаття містить <br /> авторське пояснення вживаних категорій і понять), однозначних підходів до <br /> визначення основних категорій науки, що зумовлено поліпарадигмальним <br /> походженням функціонування теоретичних конструктів; відбувається <br /> становлення теоретичних концепцій, утвердження основних парадигм <br /> розвитку соціальної педагогіки, теоретичних положень дослідження <br /> феномену соціально-педагогічної діяльності. Тому дослідження категорійно-<br /> понятійного апарату науки є досить актуальними для найбільш повного і <br /> точного окреслення її дефініцій з метою забезпечення оптимального <br /> розвитку теорії соціальної педагогіки. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Введення в науковий обіг головних термінів і категорій соціальної <br /> педагогіки відбувалося протягом всього періоду її становлення, процес <br /> формування категорійно-понятійного апарату триватиме, власне, разом із <br /> розвитком самої науки, уточненням, конкретизацією предмету дослідження. <br /> Так, кожен з учених, хто займався вивченням соціально-педагогічних явищ, <br /> процесів розуміли їх по-своєму, описували та пояснювали їх, виходячи із русла тих течій соціо-гуманітарного знання, прибічниками якого вони були, в <br /> рамках тих теоретичних концепцій, яких вони дотримувалися при <br /> формуванні власних поглядів на феномен соціально-педагогічної діяльності. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Сучасний стан розвитку науки соціальної педагогіки не дає можливості <br /> однозначного визначення її категоріально-понятійного апарату, проте, як і <br /> кожна наука, вона має власні поняття, терміни, категорії. <br /> При переході від теоретичних уявлень про досліджуваний об’єкт до його <br /> емпіричного вивчення здійснюється виділення та інтерпретація ключових <br /> понять, які відображають зміст об’єкта дослідження, характеризують стан <br /> узагальнення встановлених фактів, відбувається процес фіксації наукового <br /> знання в категоріях і поняттях науки, основним компонентом якої є <br /> категорійно-понятійний апарат – сукупність понять, термінів, категорій, у <br /> яких в концентрованій формі представлені засоби і способи пізнання <br /> об’єктивної реальності, що дозволяє в узагальненій формі відобразити явища <br /> певної науки, а також зв’язки між ними шляхом фіксації їх істотних ознак та <br /> закономірностей. Категоріально-понятійний апарат, що формується в процесі <br /> встановлення та інтерпретації наукових фактів, узагальнення результатів <br /> емпіричного спостереження та експерименту, шляхом застосування у <br /> пізнавальній діяльності дослідницьких процедур абстрагування, ідеалізації, <br /> узагальнення, порівняння, аналізу і синтезу та умовиводів утворює структуру <br /> науки [12,с.26]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Дослідженням становлення соціальної педагогіки та розвитку <br /> категорійно-понятійного апарату соціальної педагогіки займаються: російські <br /> вчені В. Бочарова, І. Липський [7], І. Нікітіна, Г. Філонов [15,с.36-40; 14,с.37-<br /> 42], О Мудрик [9]; а також українські дослідники – А. Капська, А. Малько <br /> (формування категорійно-понятійного апарату соціальної роботи та <br /> соціальної педагогіки); І. Звєрєва, О. Безпалько (класифікація понятійного <br /> апарату соціальної роботи) [12,с.27]. Проблеми соціалізації особистості на сучасному етапі розвитку науки <br /> досить актуальні та складні для розуміння. За кордоном їх досліджували <br /> Е. Дюргейм, Д. Г. Мід, Т.Парсонс [6], серед вітчизняних учених – І. Кон [6], <br /> Н. Голованова [3,с.15-25], А. Петровський, Г. Андрєєва [1]. <br /> Мета статті полягає у з’ясуванні сутності категорії соціалізації, її місця в <br /> системі категорій і понять соціальної педагогіки, взаємовідношень із <br /> категоріями соціального розвитку та виховання через призму предмету <br /> дослідження соціальної педагогіки, у спробі теоретичного аналізу множини <br /> наукових способів осмислення категорії «соціалізації» системі соціальної <br /> педагогіки. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Соціальна педагогіка безпосередньо звертається до тієї сфери суспільних <br /> відносин і діяльності, в центрі якої постає проблема соціалізації як питання <br /> взаємодії людини і суспільства з точки зору їх взаємної адекватності. <br /> Поняттям «соціалізація» виражається соціальна сутність людини, тому,ця <br /> категорія є базовою в методологічному інструментарії соціальної педагогіки.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Спробуємо здійснити спробу аналізу цієї категорії із застосуванням методу <br /> конкретизації – переходу від загального до конкретного, від загального <br /> знання до найповнішого його відтворення у формі теоретичного образу. В <br /> цьому разі абстракцією стає категорія соціалізації, аналіз якої змушує вийти <br /> за її межі і співвіднести із категоріями розвитку та виховання. <br /> У «Філософському словнику соціальних термінів» наведене наступне <br /> визначення категорії «соціалізація» – процес засвоєння і подальшого <br /> розвитку індивідом соціо-культурного досвіду – трудових навиків, знань, <br /> норм, цінностей, включення індивіда в систему соціальних зв’язків і <br /> формування в нього соціальних якостей. При цьому передача соціального <br /> досвіду, навчання типовим формам і способам діяльності здійснюється <br /> завдяки вихованню та впливові зовнішнього соціального середовища <br /> [16,с.540]. У багатьох роботах соціалізацією називають суспільно-соціальне <br /> становлення та розвиток особистості. Це поняття вперше було описане в <br /> роботах американських психологів і соціологів О. Парка, Д. Долларда, <br /> В. Уолтера та ін. Т. Парсонс і Р. Мертон під соціалізацією розуміють процес <br /> повної інтеграції особистості в соціальну систему шляхом пристосування або <br /> адаптації до неї. Під результатом соціалізації при цьому розуміється різний <br /> рівень адаптованості особистості до різних соціальних ситуацій, макро- і <br /> мікрогрупам, членом яких є індивід [10,с.27]. Соціологи говорять про <br /> нормативну адаптацію, девіацію, патологічну адаптацію [4,с.42;6], а <br /> психологи – про цілеспрямований конформізм (А. Маслоу), про різні рівні <br /> соціальної адаптації: акомодацію (Я. Щепаньський), асиміляцію (Ж. Піаже) <br /> [10]. Гуманістична психологія (А. Олпорт, А. Маслоу, К. Роджерс та ін.) <br /> трактує соціалізацію дещо інакше – як процес самоактуалізації і <br /> самореалізації особистості, подолання негативних впливів соціального <br /> середовища, що руйнують унікальну структуру «Я»-концепції[10]. <br /> У роботах вітчизняних психологів проблема соціального становлення <br /> особистості посідає значне місце. Так, Л.Виготський писав, що колективна <br /> соціальна діяльність людини, інтерпсихічні функції передують процесу <br /> розвитку в людини індивідуальних форм діяльності і випереджають в часі <br /> появу функцій інтрапсихічних [2,с.903]. Це положення підтверджує ідею про <br /> соціальність дитини і видозміну форм цієї соціальності в ході онтогенезу. <br /> Можна стверджувати, що зовнішня соціальність (соціальне середовище і <br /> соціальна взаємодія) є умовою прояву внутрішньої соціальності (соціальної <br /> сутності) дитини, людини. Процес переходу зовнішнього у внутрішнє <br /> означається Л. Виготським терміном «інтеріоризація». Через спілкування, <br /> спільну діяльність (в першу чергу працю) і соціальне пізнання зовнішня <br /> активність дитини перетворюється на внутрішньопсихічну, зовнішні вимоги <br /> стають внутрішніми самообмеженнями, а мотиви, засоби і мета діяльності продукуються, обираються самим суб’єктом, а не задаються іншими [2,с. <br /> 903].&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> На думку Є. Столбуна, «соціалізація» – це процес становлення індивіда <br /> як соціальної істоти під впливом усієї сукупності соціальних факторів, <br /> соціального середовища в цілому, куди входять: виховання, навчання, <br /> підготовка до соціальних відношень, отримання навичок, знань, умінь, <br /> засвоєння норм, понять, цінностей, культури в цілому, формування <br /> самосвідомості, формування активного суб’єкта соціальних відношень <br /> [13с.4]. І. Кон стверджує, що соціалізація вміщує в себе не лише <br /> усвідомлювані, контрольовані, цілеспрямовані впливи на індивіда, але й <br /> стихійні, спонтанні процеси, що певним чином впливають на формування <br /> особистості.[5,с.21]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Поняття «соціалізація», запозичене із соціології, де проблема соціалізації <br /> розроблена найбільш повно, стало однією з основних категорій соціальної <br /> педагогіки. Основний зміст терміна «соціалізація» в соціології – входження <br /> індивіда в соціальне середовище. Соціологи визначають поняття <br /> «соціалізація» відповідно до свого предмету дослідження, як процес <br /> накопичення людьми досвіду і соціальних установок, що відповідають їх <br /> соціальним ролям [4;6]. При безпосередньо соціологічному підході до <br /> визначення змісту процесу соціалізації увага акцентується на засвоєнні <br /> індивідом соціальних ролей, що визначають взаємодію і взаємовідношення <br /> між людьми, на відтворення суспільства шляхом прищеплення його членам <br /> загальноприйнятих ідеалів, цінностей, зразків поведінки. При <br /> підкреслюються «зовнішні» аспекти соціалізації – формування ролей, норм, <br /> цінностей, тобто тих засобів регуляції індивідуальної поведінки людини, які <br /> пов’язані із виконанням суспільно значимих функцій. <br /> Умовами соціалізації виступає наявність відповідного соціального <br /> середовища, тобто сім’ї, соціальної групи, суспільства – соціальної системи, <br /> в якій починається життя людини і центром якої вона стає. Поняття “соціалізація”, орієнтоване на такі фундаментальні категорії як <br /> “суспільство”, “індивід”, безпосередньо пов’язане з рядом проблем як <br /> практичного, так і загальнотеоретичного характеру, що зумовлює увагу до <br /> нього не тільки в рамках соціальної педагогіки, а й інших наук, перш за все <br /> філософії і психології. Зупинимося на філософських і психологічних основах <br /> побудови теорії соціалізації, що є необхідним для осмислення її соціально-<br /> педагогічних аспектів. Філософія, досліджуючи протиріччя єдності індивіда і <br /> суспільства, вирішуючи питання можливого перетворення соціального <br /> середовища і особистості, характеризує форми соціальності особистості, <br /> розглядаючи процеси виховання в якості агента соціалізації. <br /> Соціалізація – двохсторонній процес, що включає в себе засвоєння <br /> індивідом соціального досвіду шляхом входження індивіда в соціальне <br /> середовище, систему соціальних зв’язків і процес їх активного відтворення <br /> індивідом системи соціальних зв’язків за рахунок активної діяльності, <br /> активного включення індивіда в соціальне середовище. Процес соціалізації <br /> нерозривно пов’язаний із спілкуванням та спільною діяльністю людей. Під <br /> соціалізацією в основному розуміють такий процес, у ході якого людська <br /> істота з певними біологічними задатками набуває якостей, необхідних для <br /> життєдіяльності в суспільстві. В такому розумінні соціалізація – це процес <br /> розвитку людини як соціальної істоти, становлення її як особистості. По суті, <br /> соціалізація є процесом входження індивіда до різних соціальних <br /> спільностей, колективів і груп людей на підставі засвоєння норм, ідеалів, <br /> цінностей шляхом виховання і научіння. Соціальна діяльність (праця, <br /> спілкування, гра, навчання) є головними чинниками соціалізації. Соціалізація <br /> відбувається в усіх провідних різновидах діяльності, де взаємно <br /> перехрещуються особистісні і соціальні структури [10].&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Розвиток людини при взаємодії і під впливом зовнішнього середовища <br /> можна визначити як процес і результат її соціалізації, тобто засвоєння і <br /> відтворення культурних цінностей і соціальних норм, а також саморозвитку і самореалізації в суспільстві. Соціалізація відбувається як у процесі стихійної <br /> взаємодії індивіда із зовнішнім середовищем і стихійного впливу на нього <br /> різноманітних обставин життя суспільства, так і у відносно спрямованому <br /> суспільством процесі впливу на певні категорії людей, а також в процесі <br /> створення умов для розвитку людини – соціального виховання. <br /> З’ясування змісту та статусу категорії соціалізації передбачає <br /> визначення її місця в категоріально-понятійній системі соціальної педагогіки <br /> і встановлення її взаємозв’язків з поняттями виховання та розвитку <br /> особистості. Розглядаючи співвідношення виховання і соціалізації <br /> особистості, можна говорити, що виховання є особливим способом і формою <br /> соціалізації, а саме цілеспрямованої і свідомо контрольованої соціалізації <br /> [4,с.42]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> К. Рубчевський та ін. автори основними формами соціалізації називають <br /> інтеріоризацію і соціальну адаптацію [11,с.147]. Інтеріоризацію розуміють як <br /> процес засвоєння із зовнішнього соціального середовища певних знань і <br /> засвоєння їх у вигляді знань, умінь, навичок, норм, зразків поведінки, <br /> цінностей. Інтеріоризація і адаптація особистості – дві сторони одного <br /> процесу соціалізації, тому визначення поняття «адаптація особистості» може <br /> бути досягнуте тільки в ході розгляду взаємозв’язку адаптації особистості та <br /> її інтеріоризації.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Ґрунтовне визначення поняття соціалізації наведене в роботах <br /> О. Мудрика [14,с.36]. В цьому визначенні (в межах педагогічної парадигми) <br /> міститься поняття про сутність поняття соціалізації і значення його в житті <br /> людини, визначення місця категорії соціалізація в педагогічній науці, її <br /> домінуючої позиції по відношенні до інших категорій (педагогічна <br /> діяльність, виховання, освіта). Результат соціалізації – соціальна сутність <br /> людини як єдності біологічного і соціального, що реалізується за допомогою <br /> і під впливом соціуму. Категорія розвитку особистості є визначальною у тріаді «категорій <br /> розвиток – соціалізація – виховання» де соціалізацією означують соціальний <br /> аспект розвитку, а вихованням – організоване та цілеспрямоване формування <br /> особистості. Поняття «соціальний розвиток» розглядається в широкому – <br /> (означає процес становлення індивіда як соціальної істоти під впливом <br /> суспільства, розвиток соціальності індивіда і умова формування особистості), <br /> та у вузькому значенні (супроводжує формування особистості і складає її <br /> сутність). В соціальній педагогіці, відповідно до предмету дослідження, <br /> соціальний розвиток розуміють як результат соціального виховання – <br /> виховання в людині суб’єктної соціальності що передбачає активність, <br /> ініціативність та самостійність індивіда.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Соціальний розвиток людини можна визначити як процес і результат її <br /> соціалізації, тобто засвоєння і відтворення культурних цінностей і соціальних <br /> норм, а також саморозвитку і самореалізації в суспільстві. <br /> Виходячи з твердження, що згідно соціально-педагогічної парадигми <br /> розвитку соціальної педагогіки, предметом її дослідження є процес та <br /> механізми соціалізації особистості в соціумі, можна стверджувати, що <br /> категорія «соціалізація» є провідною в системі категорійно-понятійного <br /> профілю соціальної педагогіки, при її розумінні як науки про соціалізацію, <br /> соціально-педагогічний аспект якої виражається у активному відтворенні <br /> індивідом соціального досвіду, самостійному творенні індивідом власної <br /> особистості та індивідуальності. Розвиток людини при взаємодії і під <br /> впливом зовнішнього соціального середовища визначають результатом <br /> соціалізації. «Соціалізація» є системо-утворюючим фактором процесу <br /> онтогенезу людини, де категорії розвитку і виховання знаходяться у <br /> діалектичному взаємозв’язку із соціалізацією. Будучи цілісним діалектичним <br /> процесом розвитку і саморозвитку індивіда, соціалізація постає єдністю двох <br /> суперечностей. Не засвоївши умов соціального середовища, не утвердивши <br /> себе в ньому, індивід не може активно впливати на нього; разом з тим, засвоєння соціального досвіду неможливе без індивідуальної активності <br /> самого індивіда в сферах діяльності та спілкування.&lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt; <br /> Тому перспектива подальших досліджень вбачається нами у вивченні <br /> окремих категорій соціально-педагогічної науки в контексті уточнення <br /> предмету науки, пошуку наукової істини та узгодження поглядів та позицій <br /> учених, що займаються дослідженнями проблем соціальної педагогіки.&lt;/p&gt;<br /> <br /> ==Література== <br /> # Андреева Г. М. Психология социального познания: учеб. пособие [для студ. высш. учеб. завед.: изд. 2-е перераб. и доп.] / Г. И. Андреева. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 288 с. <br /> # Выготский Л. С. Психология. / Л. С. Выготский. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. – 1008 с. – С. 903. <br /> # Голованова Н. Ф. Социализация младшего дошкольника как педагогическая проблема. / Н. Ф. Голованова– СПб, 1997. – С. 15-25. <br /> # Ильчиков М. З., Смирнов Б. А. Социология воспитания. / М. З. Ильчиков, Б. А. Смирнов. – М.: Фирма Гардарика, 1996. – 128 с. – С.42. <br /> # Кон И. С. НТР и проблемы социализации молодёжи. / И. С. Кон. – М., 1998. – С.21. <br /> # Кон И. С. Социология личности. / И. С. Кон. М. Политиздат, 1967. – 383 с. <br /> # Липкий И .А. Социальная педагогика. Методологический анализ: учебное пособие. / И. А Липский. – М.: ТЦ Сфера, 2004. – 320 с.; <br /> # Мудрик А. В. Социальная педагогика: учеб. [для студ. пед. вузов] / А. В. Мудрик; под. ред. В. А. Сластелина. – [3-е изд., испр. и доп.] – М.: Издательский Центр «Академия», 2000. – 200 с. – с.36. <br /> # Мудрик А. В. Социализация и смутное время. / А. В. Мудрик. – М., 1990.; <br /> # Розум С. И. Психология социализации и социальной адаптации человека. / С. И. Розум. – СПб.: Речь, 2006. – 365 с. 11. Рубчевский К. В. Социализация личности: интериоризация и социальная адаптация / К. В. Рубчевский // Общественные науки и современность. – 2003. – С.147. <br /> # Соціальна робота в Україні: навч. посібник / [І. Д. Звєрєва, О. В. Безпалько, С. Я. Харченко та ін.]. – К.: ДЦССМ, 2004. – 256 с – С.26; <br /> # Стовбун Е. Б. Методологические проблемы изучения механизма социализации. / Е. Б. Столбун. – М.,1977, с.4. <br /> # Филонов Г. Социальная педагогика: научный статус и прикладные функции /Г. Филонов // Педагогика. – 1994. - № 6. – С. 37-42. <br /> # Филонов Г. Социально-педагогическая теория: Сущность и тенденции развития / Г. Филонов // Педагогика. – 1997. - № 6. – С. 36-40. <br /> # Філософський словник соціальних термінів / В. П. Андрущенко. – Київ-Харків, 2002. – 670 с. – С. 540.<br /> <br /> ==Посилання==<br /> [http://eprints.zu.edu.ua/4448/1/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%B4%D0%BA.pdf оригінал статті]<br /> <br /> ==Категорія==<br /> [[Категорія:Освітні ресурси]]</div>

YsPrudkovskykh https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:YsPrudkovskykh 2013-11-01T10:46:18Z

<p>YsPrudkovskykh: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> Прудковських Юлiя Сергіївна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Соціальна педагогіка<br /> <br /> ===Група===<br /> СПм-1-13-2.2з<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:ysprudkovskykh.il13@kubg.edu.ua електронна пошта]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;Yulia&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> [https://www.facebook.com/j.prudkovskih сторінка на Facebook]<br /> <br /> [https://sites.google.com/a/kubg.edu.ua/photos/ Web-сторінка]<br /> <br /> [https://plus.google.com/115367137816478208504/posts Блог]<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> конференція &quot;Час діяти!&quot;<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> Університетські олімпіади<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> Соціальний проект &quot;Діти - наше майбутнє&quot;<br /> <br /> Соціально-педагогічний проект &quot;Здорова нація&quot;<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> Університетські олімпіади<br /> <br /> ===Створені статті===<br /> [[СОЦІАЛІЗАЦІЯ В СИСТЕМІ КАТЕГОРІЙ І ПОНЯТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ]]</div>

YsPrudkovskykh https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:YsPrudkovskykh 2013-11-01T10:45:04Z

<p>YsPrudkovskykh: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> Прудковських Юлiя Сергіївна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Соціальна педагогіка<br /> <br /> ===Група===<br /> СПм-1-13-2.2з<br /> <br /> ==Контакти==<br /> [https://www.facebook.com/j.prudkovskih сторінка на Facebook]<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:ysprudkovskykh.il13@kubg.edu.ua електронна пошта]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;Yulia&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> [https://sites.google.com/a/kubg.edu.ua/photos/ Web-сторінка]<br /> <br /> [https://plus.google.com/115367137816478208504/posts Блог]<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> конференція &quot;Час діяти!&quot;<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> Університетські олімпіади<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> Соціальний проект &quot;Діти - наше майбутнє&quot;<br /> <br /> Соціально-педагогічний проект &quot;Здорова нація&quot;<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> Університетські олімпіади<br /> <br /> ===Створені статті===<br /> [[СОЦІАЛІЗАЦІЯ В СИСТЕМІ КАТЕГОРІЙ І ПОНЯТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ]]</div>

YsPrudkovskykh https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:YsPrudkovskykh 2013-11-01T10:44:46Z

<p>YsPrudkovskykh: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> Прудковських Юлiя Сергіївна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Соціальна педагогіка<br /> <br /> ===Група===<br /> СПм-1-13-2.2з<br /> <br /> ==Контакти==<br /> [https://www.facebook.com/j.prudkovskih сторінка на Facebook]<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:ysprudkovskykh.il13@kubg.edu.ua електронна пошта]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;Yulia&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> [https://sites.google.com/a/kubg.edu.ua/photos/ Web-сторінка]<br /> [https://plus.google.com/115367137816478208504/posts Блог]<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> конференція &quot;Час діяти!&quot;<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> Університетські олімпіади<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> Соціальний проект &quot;Діти - наше майбутнє&quot;<br /> <br /> Соціально-педагогічний проект &quot;Здорова нація&quot;<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> Університетські олімпіади<br /> <br /> ===Створені статті===<br /> [[СОЦІАЛІЗАЦІЯ В СИСТЕМІ КАТЕГОРІЙ І ПОНЯТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ]]</div>

YsPrudkovskykh https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%9E%D0%A6%D0%86%D0%90%D0%9B%D0%86%D0%97%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%AF_%D0%92_%D0%A1%D0%98%D0%A1%D0%A2%D0%95%D0%9C%D0%86_%D0%9A%D0%90%D0%A2%D0%95%D0%93%D0%9E%D0%A0%D0%86%D0%99_%D0%86_%D0%9F%D0%9E%D0%9D%D0%AF%D0%A2%D0%AC_%D0%A1%D0%9E%D0%A6%D0%86%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%9E%D0%87_%D0%9F%D0%95%D0%94%D0%90%D0%93%D0%9E%D0%93%D0%86%D0%9A%D0%98 2013-11-01T10:41:52Z

<p>YsPrudkovskykh: </p> <hr /> <div>&lt;p align=right&gt; УДК 316.013.42 С.А. Товщик &lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Стаття присвячена теоретичному аналізу наукових способів <br /> осмислення змісту і сутності категорії «соціалізація» як основної категорії <br /> соціальної педагогіки, відповідно до соціально-педагогічної парадигми <br /> розвитку соціальної педагогіки, її місця в системі категорій і понять <br /> соціальної педагогіки, взаємозв’язків із категоріями соціального розвитку та <br /> виховання. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> '''Ключові слова: категорійно-понятійний апарат, соціалізація, соціальний розвиток особистості.''' &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> На сьогодні в соціальній педагогіці не існує загальновизнаного <br /> сформованого понятійного апарату (майже кожна наукова стаття містить <br /> авторське пояснення вживаних категорій і понять), однозначних підходів до <br /> визначення основних категорій науки, що зумовлено поліпарадигмальним <br /> походженням функціонування теоретичних конструктів; відбувається <br /> становлення теоретичних концепцій, утвердження основних парадигм <br /> розвитку соціальної педагогіки, теоретичних положень дослідження <br /> феномену соціально-педагогічної діяльності. Тому дослідження категорійно-<br /> понятійного апарату науки є досить актуальними для найбільш повного і <br /> точного окреслення її дефініцій з метою забезпечення оптимального <br /> розвитку теорії соціальної педагогіки. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Введення в науковий обіг головних термінів і категорій соціальної <br /> педагогіки відбувалося протягом всього періоду її становлення, процес <br /> формування категорійно-понятійного апарату триватиме, власне, разом із <br /> розвитком самої науки, уточненням, конкретизацією предмету дослідження. <br /> Так, кожен з учених, хто займався вивченням соціально-педагогічних явищ, <br /> процесів розуміли їх по-своєму, описували та пояснювали їх, виходячи із русла тих течій соціо-гуманітарного знання, прибічниками якого вони були, в <br /> рамках тих теоретичних концепцій, яких вони дотримувалися при <br /> формуванні власних поглядів на феномен соціально-педагогічної діяльності. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Сучасний стан розвитку науки соціальної педагогіки не дає можливості <br /> однозначного визначення її категоріально-понятійного апарату, проте, як і <br /> кожна наука, вона має власні поняття, терміни, категорії. <br /> При переході від теоретичних уявлень про досліджуваний об’єкт до його <br /> емпіричного вивчення здійснюється виділення та інтерпретація ключових <br /> понять, які відображають зміст об’єкта дослідження, характеризують стан <br /> узагальнення встановлених фактів, відбувається процес фіксації наукового <br /> знання в категоріях і поняттях науки, основним компонентом якої є <br /> категорійно-понятійний апарат – сукупність понять, термінів, категорій, у <br /> яких в концентрованій формі представлені засоби і способи пізнання <br /> об’єктивної реальності, що дозволяє в узагальненій формі відобразити явища <br /> певної науки, а також зв’язки між ними шляхом фіксації їх істотних ознак та <br /> закономірностей. Категоріально-понятійний апарат, що формується в процесі <br /> встановлення та інтерпретації наукових фактів, узагальнення результатів <br /> емпіричного спостереження та експерименту, шляхом застосування у <br /> пізнавальній діяльності дослідницьких процедур абстрагування, ідеалізації, <br /> узагальнення, порівняння, аналізу і синтезу та умовиводів утворює структуру <br /> науки [12,с.26]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Дослідженням становлення соціальної педагогіки та розвитку <br /> категорійно-понятійного апарату соціальної педагогіки займаються: російські <br /> вчені В. Бочарова, І. Липський [7], І. Нікітіна, Г. Філонов [15,с.36-40; 14,с.37-<br /> 42], О Мудрик [9]; а також українські дослідники – А. Капська, А. Малько <br /> (формування категорійно-понятійного апарату соціальної роботи та <br /> соціальної педагогіки); І. Звєрєва, О. Безпалько (класифікація понятійного <br /> апарату соціальної роботи) [12,с.27]. Проблеми соціалізації особистості на сучасному етапі розвитку науки <br /> досить актуальні та складні для розуміння. За кордоном їх досліджували <br /> Е. Дюргейм, Д. Г. Мід, Т.Парсонс [6], серед вітчизняних учених – І. Кон [6], <br /> Н. Голованова [3,с.15-25], А. Петровський, Г. Андрєєва [1]. <br /> Мета статті полягає у з’ясуванні сутності категорії соціалізації, її місця в <br /> системі категорій і понять соціальної педагогіки, взаємовідношень із <br /> категоріями соціального розвитку та виховання через призму предмету <br /> дослідження соціальної педагогіки, у спробі теоретичного аналізу множини <br /> наукових способів осмислення категорії «соціалізації» системі соціальної <br /> педагогіки. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Соціальна педагогіка безпосередньо звертається до тієї сфери суспільних <br /> відносин і діяльності, в центрі якої постає проблема соціалізації як питання <br /> взаємодії людини і суспільства з точки зору їх взаємної адекватності. <br /> Поняттям «соціалізація» виражається соціальна сутність людини, тому,ця <br /> категорія є базовою в методологічному інструментарії соціальної педагогіки.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Спробуємо здійснити спробу аналізу цієї категорії із застосуванням методу <br /> конкретизації – переходу від загального до конкретного, від загального <br /> знання до найповнішого його відтворення у формі теоретичного образу. В <br /> цьому разі абстракцією стає категорія соціалізації, аналіз якої змушує вийти <br /> за її межі і співвіднести із категоріями розвитку та виховання. <br /> У «Філософському словнику соціальних термінів» наведене наступне <br /> визначення категорії «соціалізація» – процес засвоєння і подальшого <br /> розвитку індивідом соціо-культурного досвіду – трудових навиків, знань, <br /> норм, цінностей, включення індивіда в систему соціальних зв’язків і <br /> формування в нього соціальних якостей. При цьому передача соціального <br /> досвіду, навчання типовим формам і способам діяльності здійснюється <br /> завдяки вихованню та впливові зовнішнього соціального середовища <br /> [16,с.540]. У багатьох роботах соціалізацією називають суспільно-соціальне <br /> становлення та розвиток особистості. Це поняття вперше було описане в <br /> роботах американських психологів і соціологів О. Парка, Д. Долларда, <br /> В. Уолтера та ін. Т. Парсонс і Р. Мертон під соціалізацією розуміють процес <br /> повної інтеграції особистості в соціальну систему шляхом пристосування або <br /> адаптації до неї. Під результатом соціалізації при цьому розуміється різний <br /> рівень адаптованості особистості до різних соціальних ситуацій, макро- і <br /> мікрогрупам, членом яких є індивід [10,с.27]. Соціологи говорять про <br /> нормативну адаптацію, девіацію, патологічну адаптацію [4,с.42;6], а <br /> психологи – про цілеспрямований конформізм (А. Маслоу), про різні рівні <br /> соціальної адаптації: акомодацію (Я. Щепаньський), асиміляцію (Ж. Піаже) <br /> [10]. Гуманістична психологія (А. Олпорт, А. Маслоу, К. Роджерс та ін.) <br /> трактує соціалізацію дещо інакше – як процес самоактуалізації і <br /> самореалізації особистості, подолання негативних впливів соціального <br /> середовища, що руйнують унікальну структуру «Я»-концепції[10]. <br /> У роботах вітчизняних психологів проблема соціального становлення <br /> особистості посідає значне місце. Так, Л.Виготський писав, що колективна <br /> соціальна діяльність людини, інтерпсихічні функції передують процесу <br /> розвитку в людини індивідуальних форм діяльності і випереджають в часі <br /> появу функцій інтрапсихічних [2,с.903]. Це положення підтверджує ідею про <br /> соціальність дитини і видозміну форм цієї соціальності в ході онтогенезу. <br /> Можна стверджувати, що зовнішня соціальність (соціальне середовище і <br /> соціальна взаємодія) є умовою прояву внутрішньої соціальності (соціальної <br /> сутності) дитини, людини. Процес переходу зовнішнього у внутрішнє <br /> означається Л. Виготським терміном «інтеріоризація». Через спілкування, <br /> спільну діяльність (в першу чергу працю) і соціальне пізнання зовнішня <br /> активність дитини перетворюється на внутрішньопсихічну, зовнішні вимоги <br /> стають внутрішніми самообмеженнями, а мотиви, засоби і мета діяльності продукуються, обираються самим суб’єктом, а не задаються іншими [2,с. <br /> 903].&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> На думку Є. Столбуна, «соціалізація» – це процес становлення індивіда <br /> як соціальної істоти під впливом усієї сукупності соціальних факторів, <br /> соціального середовища в цілому, куди входять: виховання, навчання, <br /> підготовка до соціальних відношень, отримання навичок, знань, умінь, <br /> засвоєння норм, понять, цінностей, культури в цілому, формування <br /> самосвідомості, формування активного суб’єкта соціальних відношень <br /> [13с.4]. І. Кон стверджує, що соціалізація вміщує в себе не лише <br /> усвідомлювані, контрольовані, цілеспрямовані впливи на індивіда, але й <br /> стихійні, спонтанні процеси, що певним чином впливають на формування <br /> особистості.[5,с.21]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Поняття «соціалізація», запозичене із соціології, де проблема соціалізації <br /> розроблена найбільш повно, стало однією з основних категорій соціальної <br /> педагогіки. Основний зміст терміна «соціалізація» в соціології – входження <br /> індивіда в соціальне середовище. Соціологи визначають поняття <br /> «соціалізація» відповідно до свого предмету дослідження, як процес <br /> накопичення людьми досвіду і соціальних установок, що відповідають їх <br /> соціальним ролям [4;6]. При безпосередньо соціологічному підході до <br /> визначення змісту процесу соціалізації увага акцентується на засвоєнні <br /> індивідом соціальних ролей, що визначають взаємодію і взаємовідношення <br /> між людьми, на відтворення суспільства шляхом прищеплення його членам <br /> загальноприйнятих ідеалів, цінностей, зразків поведінки. При <br /> підкреслюються «зовнішні» аспекти соціалізації – формування ролей, норм, <br /> цінностей, тобто тих засобів регуляції індивідуальної поведінки людини, які <br /> пов’язані із виконанням суспільно значимих функцій. <br /> Умовами соціалізації виступає наявність відповідного соціального <br /> середовища, тобто сім’ї, соціальної групи, суспільства – соціальної системи, <br /> в якій починається життя людини і центром якої вона стає. Поняття “соціалізація”, орієнтоване на такі фундаментальні категорії як <br /> “суспільство”, “індивід”, безпосередньо пов’язане з рядом проблем як <br /> практичного, так і загальнотеоретичного характеру, що зумовлює увагу до <br /> нього не тільки в рамках соціальної педагогіки, а й інших наук, перш за все <br /> філософії і психології. Зупинимося на філософських і психологічних основах <br /> побудови теорії соціалізації, що є необхідним для осмислення її соціально-<br /> педагогічних аспектів. Філософія, досліджуючи протиріччя єдності індивіда і <br /> суспільства, вирішуючи питання можливого перетворення соціального <br /> середовища і особистості, характеризує форми соціальності особистості, <br /> розглядаючи процеси виховання в якості агента соціалізації. <br /> Соціалізація – двохсторонній процес, що включає в себе засвоєння <br /> індивідом соціального досвіду шляхом входження індивіда в соціальне <br /> середовище, систему соціальних зв’язків і процес їх активного відтворення <br /> індивідом системи соціальних зв’язків за рахунок активної діяльності, <br /> активного включення індивіда в соціальне середовище. Процес соціалізації <br /> нерозривно пов’язаний із спілкуванням та спільною діяльністю людей. Під <br /> соціалізацією в основному розуміють такий процес, у ході якого людська <br /> істота з певними біологічними задатками набуває якостей, необхідних для <br /> життєдіяльності в суспільстві. В такому розумінні соціалізація – це процес <br /> розвитку людини як соціальної істоти, становлення її як особистості. По суті, <br /> соціалізація є процесом входження індивіда до різних соціальних <br /> спільностей, колективів і груп людей на підставі засвоєння норм, ідеалів, <br /> цінностей шляхом виховання і научіння. Соціальна діяльність (праця, <br /> спілкування, гра, навчання) є головними чинниками соціалізації. Соціалізація <br /> відбувається в усіх провідних різновидах діяльності, де взаємно <br /> перехрещуються особистісні і соціальні структури [10].&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Розвиток людини при взаємодії і під впливом зовнішнього середовища <br /> можна визначити як процес і результат її соціалізації, тобто засвоєння і <br /> відтворення культурних цінностей і соціальних норм, а також саморозвитку і самореалізації в суспільстві. Соціалізація відбувається як у процесі стихійної <br /> взаємодії індивіда із зовнішнім середовищем і стихійного впливу на нього <br /> різноманітних обставин життя суспільства, так і у відносно спрямованому <br /> суспільством процесі впливу на певні категорії людей, а також в процесі <br /> створення умов для розвитку людини – соціального виховання. <br /> З’ясування змісту та статусу категорії соціалізації передбачає <br /> визначення її місця в категоріально-понятійній системі соціальної педагогіки <br /> і встановлення її взаємозв’язків з поняттями виховання та розвитку <br /> особистості. Розглядаючи співвідношення виховання і соціалізації <br /> особистості, можна говорити, що виховання є особливим способом і формою <br /> соціалізації, а саме цілеспрямованої і свідомо контрольованої соціалізації <br /> [4,с.42]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> К. Рубчевський та ін. автори основними формами соціалізації називають <br /> інтеріоризацію і соціальну адаптацію [11,с.147]. Інтеріоризацію розуміють як <br /> процес засвоєння із зовнішнього соціального середовища певних знань і <br /> засвоєння їх у вигляді знань, умінь, навичок, норм, зразків поведінки, <br /> цінностей. Інтеріоризація і адаптація особистості – дві сторони одного <br /> процесу соціалізації, тому визначення поняття «адаптація особистості» може <br /> бути досягнуте тільки в ході розгляду взаємозв’язку адаптації особистості та <br /> її інтеріоризації.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Ґрунтовне визначення поняття соціалізації наведене в роботах <br /> О. Мудрика [14,с.36]. В цьому визначенні (в межах педагогічної парадигми) <br /> міститься поняття про сутність поняття соціалізації і значення його в житті <br /> людини, визначення місця категорії соціалізація в педагогічній науці, її <br /> домінуючої позиції по відношенні до інших категорій (педагогічна <br /> діяльність, виховання, освіта). Результат соціалізації – соціальна сутність <br /> людини як єдності біологічного і соціального, що реалізується за допомогою <br /> і під впливом соціуму. Категорія розвитку особистості є визначальною у тріаді «категорій <br /> розвиток – соціалізація – виховання» де соціалізацією означують соціальний <br /> аспект розвитку, а вихованням – організоване та цілеспрямоване формування <br /> особистості. Поняття «соціальний розвиток» розглядається в широкому – <br /> (означає процес становлення індивіда як соціальної істоти під впливом <br /> суспільства, розвиток соціальності індивіда і умова формування особистості), <br /> та у вузькому значенні (супроводжує формування особистості і складає її <br /> сутність). В соціальній педагогіці, відповідно до предмету дослідження, <br /> соціальний розвиток розуміють як результат соціального виховання – <br /> виховання в людині суб’єктної соціальності що передбачає активність, <br /> ініціативність та самостійність індивіда.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Соціальний розвиток людини можна визначити як процес і результат її <br /> соціалізації, тобто засвоєння і відтворення культурних цінностей і соціальних <br /> норм, а також саморозвитку і самореалізації в суспільстві. <br /> Виходячи з твердження, що згідно соціально-педагогічної парадигми <br /> розвитку соціальної педагогіки, предметом її дослідження є процес та <br /> механізми соціалізації особистості в соціумі, можна стверджувати, що <br /> категорія «соціалізація» є провідною в системі категорійно-понятійного <br /> профілю соціальної педагогіки, при її розумінні як науки про соціалізацію, <br /> соціально-педагогічний аспект якої виражається у активному відтворенні <br /> індивідом соціального досвіду, самостійному творенні індивідом власної <br /> особистості та індивідуальності. Розвиток людини при взаємодії і під <br /> впливом зовнішнього соціального середовища визначають результатом <br /> соціалізації. «Соціалізація» є системо-утворюючим фактором процесу <br /> онтогенезу людини, де категорії розвитку і виховання знаходяться у <br /> діалектичному взаємозв’язку із соціалізацією. Будучи цілісним діалектичним <br /> процесом розвитку і саморозвитку індивіда, соціалізація постає єдністю двох <br /> суперечностей. Не засвоївши умов соціального середовища, не утвердивши <br /> себе в ньому, індивід не може активно впливати на нього; разом з тим, засвоєння соціального досвіду неможливе без індивідуальної активності <br /> самого індивіда в сферах діяльності та спілкування.&lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt; <br /> Тому перспектива подальших досліджень вбачається нами у вивченні <br /> окремих категорій соціально-педагогічної науки в контексті уточнення <br /> предмету науки, пошуку наукової істини та узгодження поглядів та позицій <br /> учених, що займаються дослідженнями проблем соціальної педагогіки.&lt;/p&gt;<br /> <br /> ==Література== <br /> # Андреева Г. М. Психология социального познания: учеб. пособие [для студ. высш. учеб. завед.: изд. 2-е перераб. и доп.] / Г. И. Андреева. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 288 с. <br /> # Выготский Л. С. Психология. / Л. С. Выготский. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. – 1008 с. – С. 903. <br /> # Голованова Н. Ф. Социализация младшего дошкольника как педагогическая проблема. / Н. Ф. Голованова– СПб, 1997. – С. 15-25. <br /> # Ильчиков М. З., Смирнов Б. А. Социология воспитания. / М. З. Ильчиков, Б. А. Смирнов. – М.: Фирма Гардарика, 1996. – 128 с. – С.42. <br /> # Кон И. С. НТР и проблемы социализации молодёжи. / И. С. Кон. – М., 1998. – С.21. <br /> # Кон И. С. Социология личности. / И. С. Кон. М. Политиздат, 1967. – 383 с. <br /> # Липкий И .А. Социальная педагогика. Методологический анализ: учебное пособие. / И. А Липский. – М.: ТЦ Сфера, 2004. – 320 с.; <br /> # Мудрик А. В. Социальная педагогика: учеб. [для студ. пед. вузов] / А. В. Мудрик; под. ред. В. А. Сластелина. – [3-е изд., испр. и доп.] – М.: Издательский Центр «Академия», 2000. – 200 с. – с.36. <br /> # Мудрик А. В. Социализация и смутное время. / А. В. Мудрик. – М., 1990.; <br /> # Розум С. И. Психология социализации и социальной адаптации человека. / С. И. Розум. – СПб.: Речь, 2006. – 365 с. 11. Рубчевский К. В. Социализация личности: интериоризация и социальная адаптация / К. В. Рубчевский // Общественные науки и современность. – 2003. – С.147. <br /> # Соціальна робота в Україні: навч. посібник / [І. Д. Звєрєва, О. В. Безпалько, С. Я. Харченко та ін.]. – К.: ДЦССМ, 2004. – 256 с – С.26; <br /> # Стовбун Е. Б. Методологические проблемы изучения механизма социализации. / Е. Б. Столбун. – М.,1977, с.4. <br /> # Филонов Г. Социальная педагогика: научный статус и прикладные функции /Г. Филонов // Педагогика. – 1994. - № 6. – С. 37-42. <br /> # Филонов Г. Социально-педагогическая теория: Сущность и тенденции развития / Г. Филонов // Педагогика. – 1997. - № 6. – С. 36-40. <br /> # Філософський словник соціальних термінів / В. П. Андрущенко. – Київ-Харків, 2002. – 670 с. – С. 540.<br /> <br /> ==Посилання==<br /> [http://eprints.zu.edu.ua/4448/1/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%B4%D0%BA.pdf оригінал статті]<br /> <br /> ==Категорія==<br /> [[Категорія:Соціальна педагогіка]]</div>

YsPrudkovskykh https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%9E%D0%A6%D0%86%D0%90%D0%9B%D0%86%D0%97%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%AF_%D0%92_%D0%A1%D0%98%D0%A1%D0%A2%D0%95%D0%9C%D0%86_%D0%9A%D0%90%D0%A2%D0%95%D0%93%D0%9E%D0%A0%D0%86%D0%99_%D0%86_%D0%9F%D0%9E%D0%9D%D0%AF%D0%A2%D0%AC_%D0%A1%D0%9E%D0%A6%D0%86%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%9E%D0%87_%D0%9F%D0%95%D0%94%D0%90%D0%93%D0%9E%D0%93%D0%86%D0%9A%D0%98 2013-11-01T10:41:33Z

<p>YsPrudkovskykh: </p> <hr /> <div>&lt;p align=left&gt; УДК 316.013.42 С.А. Товщик &lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Стаття присвячена теоретичному аналізу наукових способів <br /> осмислення змісту і сутності категорії «соціалізація» як основної категорії <br /> соціальної педагогіки, відповідно до соціально-педагогічної парадигми <br /> розвитку соціальної педагогіки, її місця в системі категорій і понять <br /> соціальної педагогіки, взаємозв’язків із категоріями соціального розвитку та <br /> виховання. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> '''Ключові слова: категорійно-понятійний апарат, соціалізація, соціальний розвиток особистості.''' &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> На сьогодні в соціальній педагогіці не існує загальновизнаного <br /> сформованого понятійного апарату (майже кожна наукова стаття містить <br /> авторське пояснення вживаних категорій і понять), однозначних підходів до <br /> визначення основних категорій науки, що зумовлено поліпарадигмальним <br /> походженням функціонування теоретичних конструктів; відбувається <br /> становлення теоретичних концепцій, утвердження основних парадигм <br /> розвитку соціальної педагогіки, теоретичних положень дослідження <br /> феномену соціально-педагогічної діяльності. Тому дослідження категорійно-<br /> понятійного апарату науки є досить актуальними для найбільш повного і <br /> точного окреслення її дефініцій з метою забезпечення оптимального <br /> розвитку теорії соціальної педагогіки. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Введення в науковий обіг головних термінів і категорій соціальної <br /> педагогіки відбувалося протягом всього періоду її становлення, процес <br /> формування категорійно-понятійного апарату триватиме, власне, разом із <br /> розвитком самої науки, уточненням, конкретизацією предмету дослідження. <br /> Так, кожен з учених, хто займався вивченням соціально-педагогічних явищ, <br /> процесів розуміли їх по-своєму, описували та пояснювали їх, виходячи із русла тих течій соціо-гуманітарного знання, прибічниками якого вони були, в <br /> рамках тих теоретичних концепцій, яких вони дотримувалися при <br /> формуванні власних поглядів на феномен соціально-педагогічної діяльності. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Сучасний стан розвитку науки соціальної педагогіки не дає можливості <br /> однозначного визначення її категоріально-понятійного апарату, проте, як і <br /> кожна наука, вона має власні поняття, терміни, категорії. <br /> При переході від теоретичних уявлень про досліджуваний об’єкт до його <br /> емпіричного вивчення здійснюється виділення та інтерпретація ключових <br /> понять, які відображають зміст об’єкта дослідження, характеризують стан <br /> узагальнення встановлених фактів, відбувається процес фіксації наукового <br /> знання в категоріях і поняттях науки, основним компонентом якої є <br /> категорійно-понятійний апарат – сукупність понять, термінів, категорій, у <br /> яких в концентрованій формі представлені засоби і способи пізнання <br /> об’єктивної реальності, що дозволяє в узагальненій формі відобразити явища <br /> певної науки, а також зв’язки між ними шляхом фіксації їх істотних ознак та <br /> закономірностей. Категоріально-понятійний апарат, що формується в процесі <br /> встановлення та інтерпретації наукових фактів, узагальнення результатів <br /> емпіричного спостереження та експерименту, шляхом застосування у <br /> пізнавальній діяльності дослідницьких процедур абстрагування, ідеалізації, <br /> узагальнення, порівняння, аналізу і синтезу та умовиводів утворює структуру <br /> науки [12,с.26]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Дослідженням становлення соціальної педагогіки та розвитку <br /> категорійно-понятійного апарату соціальної педагогіки займаються: російські <br /> вчені В. Бочарова, І. Липський [7], І. Нікітіна, Г. Філонов [15,с.36-40; 14,с.37-<br /> 42], О Мудрик [9]; а також українські дослідники – А. Капська, А. Малько <br /> (формування категорійно-понятійного апарату соціальної роботи та <br /> соціальної педагогіки); І. Звєрєва, О. Безпалько (класифікація понятійного <br /> апарату соціальної роботи) [12,с.27]. Проблеми соціалізації особистості на сучасному етапі розвитку науки <br /> досить актуальні та складні для розуміння. За кордоном їх досліджували <br /> Е. Дюргейм, Д. Г. Мід, Т.Парсонс [6], серед вітчизняних учених – І. Кон [6], <br /> Н. Голованова [3,с.15-25], А. Петровський, Г. Андрєєва [1]. <br /> Мета статті полягає у з’ясуванні сутності категорії соціалізації, її місця в <br /> системі категорій і понять соціальної педагогіки, взаємовідношень із <br /> категоріями соціального розвитку та виховання через призму предмету <br /> дослідження соціальної педагогіки, у спробі теоретичного аналізу множини <br /> наукових способів осмислення категорії «соціалізації» системі соціальної <br /> педагогіки. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Соціальна педагогіка безпосередньо звертається до тієї сфери суспільних <br /> відносин і діяльності, в центрі якої постає проблема соціалізації як питання <br /> взаємодії людини і суспільства з точки зору їх взаємної адекватності. <br /> Поняттям «соціалізація» виражається соціальна сутність людини, тому,ця <br /> категорія є базовою в методологічному інструментарії соціальної педагогіки.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Спробуємо здійснити спробу аналізу цієї категорії із застосуванням методу <br /> конкретизації – переходу від загального до конкретного, від загального <br /> знання до найповнішого його відтворення у формі теоретичного образу. В <br /> цьому разі абстракцією стає категорія соціалізації, аналіз якої змушує вийти <br /> за її межі і співвіднести із категоріями розвитку та виховання. <br /> У «Філософському словнику соціальних термінів» наведене наступне <br /> визначення категорії «соціалізація» – процес засвоєння і подальшого <br /> розвитку індивідом соціо-культурного досвіду – трудових навиків, знань, <br /> норм, цінностей, включення індивіда в систему соціальних зв’язків і <br /> формування в нього соціальних якостей. При цьому передача соціального <br /> досвіду, навчання типовим формам і способам діяльності здійснюється <br /> завдяки вихованню та впливові зовнішнього соціального середовища <br /> [16,с.540]. У багатьох роботах соціалізацією називають суспільно-соціальне <br /> становлення та розвиток особистості. Це поняття вперше було описане в <br /> роботах американських психологів і соціологів О. Парка, Д. Долларда, <br /> В. Уолтера та ін. Т. Парсонс і Р. Мертон під соціалізацією розуміють процес <br /> повної інтеграції особистості в соціальну систему шляхом пристосування або <br /> адаптації до неї. Під результатом соціалізації при цьому розуміється різний <br /> рівень адаптованості особистості до різних соціальних ситуацій, макро- і <br /> мікрогрупам, членом яких є індивід [10,с.27]. Соціологи говорять про <br /> нормативну адаптацію, девіацію, патологічну адаптацію [4,с.42;6], а <br /> психологи – про цілеспрямований конформізм (А. Маслоу), про різні рівні <br /> соціальної адаптації: акомодацію (Я. Щепаньський), асиміляцію (Ж. Піаже) <br /> [10]. Гуманістична психологія (А. Олпорт, А. Маслоу, К. Роджерс та ін.) <br /> трактує соціалізацію дещо інакше – як процес самоактуалізації і <br /> самореалізації особистості, подолання негативних впливів соціального <br /> середовища, що руйнують унікальну структуру «Я»-концепції[10]. <br /> У роботах вітчизняних психологів проблема соціального становлення <br /> особистості посідає значне місце. Так, Л.Виготський писав, що колективна <br /> соціальна діяльність людини, інтерпсихічні функції передують процесу <br /> розвитку в людини індивідуальних форм діяльності і випереджають в часі <br /> появу функцій інтрапсихічних [2,с.903]. Це положення підтверджує ідею про <br /> соціальність дитини і видозміну форм цієї соціальності в ході онтогенезу. <br /> Можна стверджувати, що зовнішня соціальність (соціальне середовище і <br /> соціальна взаємодія) є умовою прояву внутрішньої соціальності (соціальної <br /> сутності) дитини, людини. Процес переходу зовнішнього у внутрішнє <br /> означається Л. Виготським терміном «інтеріоризація». Через спілкування, <br /> спільну діяльність (в першу чергу працю) і соціальне пізнання зовнішня <br /> активність дитини перетворюється на внутрішньопсихічну, зовнішні вимоги <br /> стають внутрішніми самообмеженнями, а мотиви, засоби і мета діяльності продукуються, обираються самим суб’єктом, а не задаються іншими [2,с. <br /> 903].&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> На думку Є. Столбуна, «соціалізація» – це процес становлення індивіда <br /> як соціальної істоти під впливом усієї сукупності соціальних факторів, <br /> соціального середовища в цілому, куди входять: виховання, навчання, <br /> підготовка до соціальних відношень, отримання навичок, знань, умінь, <br /> засвоєння норм, понять, цінностей, культури в цілому, формування <br /> самосвідомості, формування активного суб’єкта соціальних відношень <br /> [13с.4]. І. Кон стверджує, що соціалізація вміщує в себе не лише <br /> усвідомлювані, контрольовані, цілеспрямовані впливи на індивіда, але й <br /> стихійні, спонтанні процеси, що певним чином впливають на формування <br /> особистості.[5,с.21]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Поняття «соціалізація», запозичене із соціології, де проблема соціалізації <br /> розроблена найбільш повно, стало однією з основних категорій соціальної <br /> педагогіки. Основний зміст терміна «соціалізація» в соціології – входження <br /> індивіда в соціальне середовище. Соціологи визначають поняття <br /> «соціалізація» відповідно до свого предмету дослідження, як процес <br /> накопичення людьми досвіду і соціальних установок, що відповідають їх <br /> соціальним ролям [4;6]. При безпосередньо соціологічному підході до <br /> визначення змісту процесу соціалізації увага акцентується на засвоєнні <br /> індивідом соціальних ролей, що визначають взаємодію і взаємовідношення <br /> між людьми, на відтворення суспільства шляхом прищеплення його членам <br /> загальноприйнятих ідеалів, цінностей, зразків поведінки. При <br /> підкреслюються «зовнішні» аспекти соціалізації – формування ролей, норм, <br /> цінностей, тобто тих засобів регуляції індивідуальної поведінки людини, які <br /> пов’язані із виконанням суспільно значимих функцій. <br /> Умовами соціалізації виступає наявність відповідного соціального <br /> середовища, тобто сім’ї, соціальної групи, суспільства – соціальної системи, <br /> в якій починається життя людини і центром якої вона стає. Поняття “соціалізація”, орієнтоване на такі фундаментальні категорії як <br /> “суспільство”, “індивід”, безпосередньо пов’язане з рядом проблем як <br /> практичного, так і загальнотеоретичного характеру, що зумовлює увагу до <br /> нього не тільки в рамках соціальної педагогіки, а й інших наук, перш за все <br /> філософії і психології. Зупинимося на філософських і психологічних основах <br /> побудови теорії соціалізації, що є необхідним для осмислення її соціально-<br /> педагогічних аспектів. Філософія, досліджуючи протиріччя єдності індивіда і <br /> суспільства, вирішуючи питання можливого перетворення соціального <br /> середовища і особистості, характеризує форми соціальності особистості, <br /> розглядаючи процеси виховання в якості агента соціалізації. <br /> Соціалізація – двохсторонній процес, що включає в себе засвоєння <br /> індивідом соціального досвіду шляхом входження індивіда в соціальне <br /> середовище, систему соціальних зв’язків і процес їх активного відтворення <br /> індивідом системи соціальних зв’язків за рахунок активної діяльності, <br /> активного включення індивіда в соціальне середовище. Процес соціалізації <br /> нерозривно пов’язаний із спілкуванням та спільною діяльністю людей. Під <br /> соціалізацією в основному розуміють такий процес, у ході якого людська <br /> істота з певними біологічними задатками набуває якостей, необхідних для <br /> життєдіяльності в суспільстві. В такому розумінні соціалізація – це процес <br /> розвитку людини як соціальної істоти, становлення її як особистості. По суті, <br /> соціалізація є процесом входження індивіда до різних соціальних <br /> спільностей, колективів і груп людей на підставі засвоєння норм, ідеалів, <br /> цінностей шляхом виховання і научіння. Соціальна діяльність (праця, <br /> спілкування, гра, навчання) є головними чинниками соціалізації. Соціалізація <br /> відбувається в усіх провідних різновидах діяльності, де взаємно <br /> перехрещуються особистісні і соціальні структури [10].&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Розвиток людини при взаємодії і під впливом зовнішнього середовища <br /> можна визначити як процес і результат її соціалізації, тобто засвоєння і <br /> відтворення культурних цінностей і соціальних норм, а також саморозвитку і самореалізації в суспільстві. Соціалізація відбувається як у процесі стихійної <br /> взаємодії індивіда із зовнішнім середовищем і стихійного впливу на нього <br /> різноманітних обставин життя суспільства, так і у відносно спрямованому <br /> суспільством процесі впливу на певні категорії людей, а також в процесі <br /> створення умов для розвитку людини – соціального виховання. <br /> З’ясування змісту та статусу категорії соціалізації передбачає <br /> визначення її місця в категоріально-понятійній системі соціальної педагогіки <br /> і встановлення її взаємозв’язків з поняттями виховання та розвитку <br /> особистості. Розглядаючи співвідношення виховання і соціалізації <br /> особистості, можна говорити, що виховання є особливим способом і формою <br /> соціалізації, а саме цілеспрямованої і свідомо контрольованої соціалізації <br /> [4,с.42]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> К. Рубчевський та ін. автори основними формами соціалізації називають <br /> інтеріоризацію і соціальну адаптацію [11,с.147]. Інтеріоризацію розуміють як <br /> процес засвоєння із зовнішнього соціального середовища певних знань і <br /> засвоєння їх у вигляді знань, умінь, навичок, норм, зразків поведінки, <br /> цінностей. Інтеріоризація і адаптація особистості – дві сторони одного <br /> процесу соціалізації, тому визначення поняття «адаптація особистості» може <br /> бути досягнуте тільки в ході розгляду взаємозв’язку адаптації особистості та <br /> її інтеріоризації.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Ґрунтовне визначення поняття соціалізації наведене в роботах <br /> О. Мудрика [14,с.36]. В цьому визначенні (в межах педагогічної парадигми) <br /> міститься поняття про сутність поняття соціалізації і значення його в житті <br /> людини, визначення місця категорії соціалізація в педагогічній науці, її <br /> домінуючої позиції по відношенні до інших категорій (педагогічна <br /> діяльність, виховання, освіта). Результат соціалізації – соціальна сутність <br /> людини як єдності біологічного і соціального, що реалізується за допомогою <br /> і під впливом соціуму. Категорія розвитку особистості є визначальною у тріаді «категорій <br /> розвиток – соціалізація – виховання» де соціалізацією означують соціальний <br /> аспект розвитку, а вихованням – організоване та цілеспрямоване формування <br /> особистості. Поняття «соціальний розвиток» розглядається в широкому – <br /> (означає процес становлення індивіда як соціальної істоти під впливом <br /> суспільства, розвиток соціальності індивіда і умова формування особистості), <br /> та у вузькому значенні (супроводжує формування особистості і складає її <br /> сутність). В соціальній педагогіці, відповідно до предмету дослідження, <br /> соціальний розвиток розуміють як результат соціального виховання – <br /> виховання в людині суб’єктної соціальності що передбачає активність, <br /> ініціативність та самостійність індивіда.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Соціальний розвиток людини можна визначити як процес і результат її <br /> соціалізації, тобто засвоєння і відтворення культурних цінностей і соціальних <br /> норм, а також саморозвитку і самореалізації в суспільстві. <br /> Виходячи з твердження, що згідно соціально-педагогічної парадигми <br /> розвитку соціальної педагогіки, предметом її дослідження є процес та <br /> механізми соціалізації особистості в соціумі, можна стверджувати, що <br /> категорія «соціалізація» є провідною в системі категорійно-понятійного <br /> профілю соціальної педагогіки, при її розумінні як науки про соціалізацію, <br /> соціально-педагогічний аспект якої виражається у активному відтворенні <br /> індивідом соціального досвіду, самостійному творенні індивідом власної <br /> особистості та індивідуальності. Розвиток людини при взаємодії і під <br /> впливом зовнішнього соціального середовища визначають результатом <br /> соціалізації. «Соціалізація» є системо-утворюючим фактором процесу <br /> онтогенезу людини, де категорії розвитку і виховання знаходяться у <br /> діалектичному взаємозв’язку із соціалізацією. Будучи цілісним діалектичним <br /> процесом розвитку і саморозвитку індивіда, соціалізація постає єдністю двох <br /> суперечностей. Не засвоївши умов соціального середовища, не утвердивши <br /> себе в ньому, індивід не може активно впливати на нього; разом з тим, засвоєння соціального досвіду неможливе без індивідуальної активності <br /> самого індивіда в сферах діяльності та спілкування.&lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt; <br /> Тому перспектива подальших досліджень вбачається нами у вивченні <br /> окремих категорій соціально-педагогічної науки в контексті уточнення <br /> предмету науки, пошуку наукової істини та узгодження поглядів та позицій <br /> учених, що займаються дослідженнями проблем соціальної педагогіки.&lt;/p&gt;<br /> <br /> ==Література== <br /> # Андреева Г. М. Психология социального познания: учеб. пособие [для студ. высш. учеб. завед.: изд. 2-е перераб. и доп.] / Г. И. Андреева. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 288 с. <br /> # Выготский Л. С. Психология. / Л. С. Выготский. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. – 1008 с. – С. 903. <br /> # Голованова Н. Ф. Социализация младшего дошкольника как педагогическая проблема. / Н. Ф. Голованова– СПб, 1997. – С. 15-25. <br /> # Ильчиков М. З., Смирнов Б. А. Социология воспитания. / М. З. Ильчиков, Б. А. Смирнов. – М.: Фирма Гардарика, 1996. – 128 с. – С.42. <br /> # Кон И. С. НТР и проблемы социализации молодёжи. / И. С. Кон. – М., 1998. – С.21. <br /> # Кон И. С. Социология личности. / И. С. Кон. М. Политиздат, 1967. – 383 с. <br /> # Липкий И .А. Социальная педагогика. Методологический анализ: учебное пособие. / И. А Липский. – М.: ТЦ Сфера, 2004. – 320 с.; <br /> # Мудрик А. В. Социальная педагогика: учеб. [для студ. пед. вузов] / А. В. Мудрик; под. ред. В. А. Сластелина. – [3-е изд., испр. и доп.] – М.: Издательский Центр «Академия», 2000. – 200 с. – с.36. <br /> # Мудрик А. В. Социализация и смутное время. / А. В. Мудрик. – М., 1990.; <br /> # Розум С. И. Психология социализации и социальной адаптации человека. / С. И. Розум. – СПб.: Речь, 2006. – 365 с. 11. Рубчевский К. В. Социализация личности: интериоризация и социальная адаптация / К. В. Рубчевский // Общественные науки и современность. – 2003. – С.147. <br /> # Соціальна робота в Україні: навч. посібник / [І. Д. Звєрєва, О. В. Безпалько, С. Я. Харченко та ін.]. – К.: ДЦССМ, 2004. – 256 с – С.26; <br /> # Стовбун Е. Б. Методологические проблемы изучения механизма социализации. / Е. Б. Столбун. – М.,1977, с.4. <br /> # Филонов Г. Социальная педагогика: научный статус и прикладные функции /Г. Филонов // Педагогика. – 1994. - № 6. – С. 37-42. <br /> # Филонов Г. Социально-педагогическая теория: Сущность и тенденции развития / Г. Филонов // Педагогика. – 1997. - № 6. – С. 36-40. <br /> # Філософський словник соціальних термінів / В. П. Андрущенко. – Київ-Харків, 2002. – 670 с. – С. 540.<br /> <br /> ==Посилання==<br /> [http://eprints.zu.edu.ua/4448/1/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%B4%D0%BA.pdf оригінал статті]<br /> <br /> ==Категорія==<br /> [[Категорія:Соціальна педагогіка]]</div>

YsPrudkovskykh https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%9E%D0%A6%D0%86%D0%90%D0%9B%D0%86%D0%97%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%AF_%D0%92_%D0%A1%D0%98%D0%A1%D0%A2%D0%95%D0%9C%D0%86_%D0%9A%D0%90%D0%A2%D0%95%D0%93%D0%9E%D0%A0%D0%86%D0%99_%D0%86_%D0%9F%D0%9E%D0%9D%D0%AF%D0%A2%D0%AC_%D0%A1%D0%9E%D0%A6%D0%86%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%9E%D0%87_%D0%9F%D0%95%D0%94%D0%90%D0%93%D0%9E%D0%93%D0%86%D0%9A%D0%98 2013-11-01T10:40:17Z

<p>YsPrudkovskykh: /* Категорія */</p> <hr /> <div>&lt;p align=justify&gt;<br /> Стаття присвячена теоретичному аналізу наукових способів <br /> осмислення змісту і сутності категорії «соціалізація» як основної категорії <br /> соціальної педагогіки, відповідно до соціально-педагогічної парадигми <br /> розвитку соціальної педагогіки, її місця в системі категорій і понять <br /> соціальної педагогіки, взаємозв’язків із категоріями соціального розвитку та <br /> виховання. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> '''Ключові слова: категорійно-понятійний апарат, соціалізація, соціальний розвиток особистості.''' &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> На сьогодні в соціальній педагогіці не існує загальновизнаного <br /> сформованого понятійного апарату (майже кожна наукова стаття містить <br /> авторське пояснення вживаних категорій і понять), однозначних підходів до <br /> визначення основних категорій науки, що зумовлено поліпарадигмальним <br /> походженням функціонування теоретичних конструктів; відбувається <br /> становлення теоретичних концепцій, утвердження основних парадигм <br /> розвитку соціальної педагогіки, теоретичних положень дослідження <br /> феномену соціально-педагогічної діяльності. Тому дослідження категорійно-<br /> понятійного апарату науки є досить актуальними для найбільш повного і <br /> точного окреслення її дефініцій з метою забезпечення оптимального <br /> розвитку теорії соціальної педагогіки. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Введення в науковий обіг головних термінів і категорій соціальної <br /> педагогіки відбувалося протягом всього періоду її становлення, процес <br /> формування категорійно-понятійного апарату триватиме, власне, разом із <br /> розвитком самої науки, уточненням, конкретизацією предмету дослідження. <br /> Так, кожен з учених, хто займався вивченням соціально-педагогічних явищ, <br /> процесів розуміли їх по-своєму, описували та пояснювали їх, виходячи із русла тих течій соціо-гуманітарного знання, прибічниками якого вони були, в <br /> рамках тих теоретичних концепцій, яких вони дотримувалися при <br /> формуванні власних поглядів на феномен соціально-педагогічної діяльності. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Сучасний стан розвитку науки соціальної педагогіки не дає можливості <br /> однозначного визначення її категоріально-понятійного апарату, проте, як і <br /> кожна наука, вона має власні поняття, терміни, категорії. <br /> При переході від теоретичних уявлень про досліджуваний об’єкт до його <br /> емпіричного вивчення здійснюється виділення та інтерпретація ключових <br /> понять, які відображають зміст об’єкта дослідження, характеризують стан <br /> узагальнення встановлених фактів, відбувається процес фіксації наукового <br /> знання в категоріях і поняттях науки, основним компонентом якої є <br /> категорійно-понятійний апарат – сукупність понять, термінів, категорій, у <br /> яких в концентрованій формі представлені засоби і способи пізнання <br /> об’єктивної реальності, що дозволяє в узагальненій формі відобразити явища <br /> певної науки, а також зв’язки між ними шляхом фіксації їх істотних ознак та <br /> закономірностей. Категоріально-понятійний апарат, що формується в процесі <br /> встановлення та інтерпретації наукових фактів, узагальнення результатів <br /> емпіричного спостереження та експерименту, шляхом застосування у <br /> пізнавальній діяльності дослідницьких процедур абстрагування, ідеалізації, <br /> узагальнення, порівняння, аналізу і синтезу та умовиводів утворює структуру <br /> науки [12,с.26]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Дослідженням становлення соціальної педагогіки та розвитку <br /> категорійно-понятійного апарату соціальної педагогіки займаються: російські <br /> вчені В. Бочарова, І. Липський [7], І. Нікітіна, Г. Філонов [15,с.36-40; 14,с.37-<br /> 42], О Мудрик [9]; а також українські дослідники – А. Капська, А. Малько <br /> (формування категорійно-понятійного апарату соціальної роботи та <br /> соціальної педагогіки); І. Звєрєва, О. Безпалько (класифікація понятійного <br /> апарату соціальної роботи) [12,с.27]. Проблеми соціалізації особистості на сучасному етапі розвитку науки <br /> досить актуальні та складні для розуміння. За кордоном їх досліджували <br /> Е. Дюргейм, Д. Г. Мід, Т.Парсонс [6], серед вітчизняних учених – І. Кон [6], <br /> Н. Голованова [3,с.15-25], А. Петровський, Г. Андрєєва [1]. <br /> Мета статті полягає у з’ясуванні сутності категорії соціалізації, її місця в <br /> системі категорій і понять соціальної педагогіки, взаємовідношень із <br /> категоріями соціального розвитку та виховання через призму предмету <br /> дослідження соціальної педагогіки, у спробі теоретичного аналізу множини <br /> наукових способів осмислення категорії «соціалізації» системі соціальної <br /> педагогіки. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Соціальна педагогіка безпосередньо звертається до тієї сфери суспільних <br /> відносин і діяльності, в центрі якої постає проблема соціалізації як питання <br /> взаємодії людини і суспільства з точки зору їх взаємної адекватності. <br /> Поняттям «соціалізація» виражається соціальна сутність людини, тому,ця <br /> категорія є базовою в методологічному інструментарії соціальної педагогіки.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Спробуємо здійснити спробу аналізу цієї категорії із застосуванням методу <br /> конкретизації – переходу від загального до конкретного, від загального <br /> знання до найповнішого його відтворення у формі теоретичного образу. В <br /> цьому разі абстракцією стає категорія соціалізації, аналіз якої змушує вийти <br /> за її межі і співвіднести із категоріями розвитку та виховання. <br /> У «Філософському словнику соціальних термінів» наведене наступне <br /> визначення категорії «соціалізація» – процес засвоєння і подальшого <br /> розвитку індивідом соціо-культурного досвіду – трудових навиків, знань, <br /> норм, цінностей, включення індивіда в систему соціальних зв’язків і <br /> формування в нього соціальних якостей. При цьому передача соціального <br /> досвіду, навчання типовим формам і способам діяльності здійснюється <br /> завдяки вихованню та впливові зовнішнього соціального середовища <br /> [16,с.540]. У багатьох роботах соціалізацією називають суспільно-соціальне <br /> становлення та розвиток особистості. Це поняття вперше було описане в <br /> роботах американських психологів і соціологів О. Парка, Д. Долларда, <br /> В. Уолтера та ін. Т. Парсонс і Р. Мертон під соціалізацією розуміють процес <br /> повної інтеграції особистості в соціальну систему шляхом пристосування або <br /> адаптації до неї. Під результатом соціалізації при цьому розуміється різний <br /> рівень адаптованості особистості до різних соціальних ситуацій, макро- і <br /> мікрогрупам, членом яких є індивід [10,с.27]. Соціологи говорять про <br /> нормативну адаптацію, девіацію, патологічну адаптацію [4,с.42;6], а <br /> психологи – про цілеспрямований конформізм (А. Маслоу), про різні рівні <br /> соціальної адаптації: акомодацію (Я. Щепаньський), асиміляцію (Ж. Піаже) <br /> [10]. Гуманістична психологія (А. Олпорт, А. Маслоу, К. Роджерс та ін.) <br /> трактує соціалізацію дещо інакше – як процес самоактуалізації і <br /> самореалізації особистості, подолання негативних впливів соціального <br /> середовища, що руйнують унікальну структуру «Я»-концепції[10]. <br /> У роботах вітчизняних психологів проблема соціального становлення <br /> особистості посідає значне місце. Так, Л.Виготський писав, що колективна <br /> соціальна діяльність людини, інтерпсихічні функції передують процесу <br /> розвитку в людини індивідуальних форм діяльності і випереджають в часі <br /> появу функцій інтрапсихічних [2,с.903]. Це положення підтверджує ідею про <br /> соціальність дитини і видозміну форм цієї соціальності в ході онтогенезу. <br /> Можна стверджувати, що зовнішня соціальність (соціальне середовище і <br /> соціальна взаємодія) є умовою прояву внутрішньої соціальності (соціальної <br /> сутності) дитини, людини. Процес переходу зовнішнього у внутрішнє <br /> означається Л. Виготським терміном «інтеріоризація». Через спілкування, <br /> спільну діяльність (в першу чергу працю) і соціальне пізнання зовнішня <br /> активність дитини перетворюється на внутрішньопсихічну, зовнішні вимоги <br /> стають внутрішніми самообмеженнями, а мотиви, засоби і мета діяльності продукуються, обираються самим суб’єктом, а не задаються іншими [2,с. <br /> 903].&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> На думку Є. Столбуна, «соціалізація» – це процес становлення індивіда <br /> як соціальної істоти під впливом усієї сукупності соціальних факторів, <br /> соціального середовища в цілому, куди входять: виховання, навчання, <br /> підготовка до соціальних відношень, отримання навичок, знань, умінь, <br /> засвоєння норм, понять, цінностей, культури в цілому, формування <br /> самосвідомості, формування активного суб’єкта соціальних відношень <br /> [13с.4]. І. Кон стверджує, що соціалізація вміщує в себе не лише <br /> усвідомлювані, контрольовані, цілеспрямовані впливи на індивіда, але й <br /> стихійні, спонтанні процеси, що певним чином впливають на формування <br /> особистості.[5,с.21]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Поняття «соціалізація», запозичене із соціології, де проблема соціалізації <br /> розроблена найбільш повно, стало однією з основних категорій соціальної <br /> педагогіки. Основний зміст терміна «соціалізація» в соціології – входження <br /> індивіда в соціальне середовище. Соціологи визначають поняття <br /> «соціалізація» відповідно до свого предмету дослідження, як процес <br /> накопичення людьми досвіду і соціальних установок, що відповідають їх <br /> соціальним ролям [4;6]. При безпосередньо соціологічному підході до <br /> визначення змісту процесу соціалізації увага акцентується на засвоєнні <br /> індивідом соціальних ролей, що визначають взаємодію і взаємовідношення <br /> між людьми, на відтворення суспільства шляхом прищеплення його членам <br /> загальноприйнятих ідеалів, цінностей, зразків поведінки. При <br /> підкреслюються «зовнішні» аспекти соціалізації – формування ролей, норм, <br /> цінностей, тобто тих засобів регуляції індивідуальної поведінки людини, які <br /> пов’язані із виконанням суспільно значимих функцій. <br /> Умовами соціалізації виступає наявність відповідного соціального <br /> середовища, тобто сім’ї, соціальної групи, суспільства – соціальної системи, <br /> в якій починається життя людини і центром якої вона стає. Поняття “соціалізація”, орієнтоване на такі фундаментальні категорії як <br /> “суспільство”, “індивід”, безпосередньо пов’язане з рядом проблем як <br /> практичного, так і загальнотеоретичного характеру, що зумовлює увагу до <br /> нього не тільки в рамках соціальної педагогіки, а й інших наук, перш за все <br /> філософії і психології. Зупинимося на філософських і психологічних основах <br /> побудови теорії соціалізації, що є необхідним для осмислення її соціально-<br /> педагогічних аспектів. Філософія, досліджуючи протиріччя єдності індивіда і <br /> суспільства, вирішуючи питання можливого перетворення соціального <br /> середовища і особистості, характеризує форми соціальності особистості, <br /> розглядаючи процеси виховання в якості агента соціалізації. <br /> Соціалізація – двохсторонній процес, що включає в себе засвоєння <br /> індивідом соціального досвіду шляхом входження індивіда в соціальне <br /> середовище, систему соціальних зв’язків і процес їх активного відтворення <br /> індивідом системи соціальних зв’язків за рахунок активної діяльності, <br /> активного включення індивіда в соціальне середовище. Процес соціалізації <br /> нерозривно пов’язаний із спілкуванням та спільною діяльністю людей. Під <br /> соціалізацією в основному розуміють такий процес, у ході якого людська <br /> істота з певними біологічними задатками набуває якостей, необхідних для <br /> життєдіяльності в суспільстві. В такому розумінні соціалізація – це процес <br /> розвитку людини як соціальної істоти, становлення її як особистості. По суті, <br /> соціалізація є процесом входження індивіда до різних соціальних <br /> спільностей, колективів і груп людей на підставі засвоєння норм, ідеалів, <br /> цінностей шляхом виховання і научіння. Соціальна діяльність (праця, <br /> спілкування, гра, навчання) є головними чинниками соціалізації. Соціалізація <br /> відбувається в усіх провідних різновидах діяльності, де взаємно <br /> перехрещуються особистісні і соціальні структури [10].&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Розвиток людини при взаємодії і під впливом зовнішнього середовища <br /> можна визначити як процес і результат її соціалізації, тобто засвоєння і <br /> відтворення культурних цінностей і соціальних норм, а також саморозвитку і самореалізації в суспільстві. Соціалізація відбувається як у процесі стихійної <br /> взаємодії індивіда із зовнішнім середовищем і стихійного впливу на нього <br /> різноманітних обставин життя суспільства, так і у відносно спрямованому <br /> суспільством процесі впливу на певні категорії людей, а також в процесі <br /> створення умов для розвитку людини – соціального виховання. <br /> З’ясування змісту та статусу категорії соціалізації передбачає <br /> визначення її місця в категоріально-понятійній системі соціальної педагогіки <br /> і встановлення її взаємозв’язків з поняттями виховання та розвитку <br /> особистості. Розглядаючи співвідношення виховання і соціалізації <br /> особистості, можна говорити, що виховання є особливим способом і формою <br /> соціалізації, а саме цілеспрямованої і свідомо контрольованої соціалізації <br /> [4,с.42]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> К. Рубчевський та ін. автори основними формами соціалізації називають <br /> інтеріоризацію і соціальну адаптацію [11,с.147]. Інтеріоризацію розуміють як <br /> процес засвоєння із зовнішнього соціального середовища певних знань і <br /> засвоєння їх у вигляді знань, умінь, навичок, норм, зразків поведінки, <br /> цінностей. Інтеріоризація і адаптація особистості – дві сторони одного <br /> процесу соціалізації, тому визначення поняття «адаптація особистості» може <br /> бути досягнуте тільки в ході розгляду взаємозв’язку адаптації особистості та <br /> її інтеріоризації.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Ґрунтовне визначення поняття соціалізації наведене в роботах <br /> О. Мудрика [14,с.36]. В цьому визначенні (в межах педагогічної парадигми) <br /> міститься поняття про сутність поняття соціалізації і значення його в житті <br /> людини, визначення місця категорії соціалізація в педагогічній науці, її <br /> домінуючої позиції по відношенні до інших категорій (педагогічна <br /> діяльність, виховання, освіта). Результат соціалізації – соціальна сутність <br /> людини як єдності біологічного і соціального, що реалізується за допомогою <br /> і під впливом соціуму. Категорія розвитку особистості є визначальною у тріаді «категорій <br /> розвиток – соціалізація – виховання» де соціалізацією означують соціальний <br /> аспект розвитку, а вихованням – організоване та цілеспрямоване формування <br /> особистості. Поняття «соціальний розвиток» розглядається в широкому – <br /> (означає процес становлення індивіда як соціальної істоти під впливом <br /> суспільства, розвиток соціальності індивіда і умова формування особистості), <br /> та у вузькому значенні (супроводжує формування особистості і складає її <br /> сутність). В соціальній педагогіці, відповідно до предмету дослідження, <br /> соціальний розвиток розуміють як результат соціального виховання – <br /> виховання в людині суб’єктної соціальності що передбачає активність, <br /> ініціативність та самостійність індивіда.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Соціальний розвиток людини можна визначити як процес і результат її <br /> соціалізації, тобто засвоєння і відтворення культурних цінностей і соціальних <br /> норм, а також саморозвитку і самореалізації в суспільстві. <br /> Виходячи з твердження, що згідно соціально-педагогічної парадигми <br /> розвитку соціальної педагогіки, предметом її дослідження є процес та <br /> механізми соціалізації особистості в соціумі, можна стверджувати, що <br /> категорія «соціалізація» є провідною в системі категорійно-понятійного <br /> профілю соціальної педагогіки, при її розумінні як науки про соціалізацію, <br /> соціально-педагогічний аспект якої виражається у активному відтворенні <br /> індивідом соціального досвіду, самостійному творенні індивідом власної <br /> особистості та індивідуальності. Розвиток людини при взаємодії і під <br /> впливом зовнішнього соціального середовища визначають результатом <br /> соціалізації. «Соціалізація» є системо-утворюючим фактором процесу <br /> онтогенезу людини, де категорії розвитку і виховання знаходяться у <br /> діалектичному взаємозв’язку із соціалізацією. Будучи цілісним діалектичним <br /> процесом розвитку і саморозвитку індивіда, соціалізація постає єдністю двох <br /> суперечностей. Не засвоївши умов соціального середовища, не утвердивши <br /> себе в ньому, індивід не може активно впливати на нього; разом з тим, засвоєння соціального досвіду неможливе без індивідуальної активності <br /> самого індивіда в сферах діяльності та спілкування.&lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt; <br /> Тому перспектива подальших досліджень вбачається нами у вивченні <br /> окремих категорій соціально-педагогічної науки в контексті уточнення <br /> предмету науки, пошуку наукової істини та узгодження поглядів та позицій <br /> учених, що займаються дослідженнями проблем соціальної педагогіки.&lt;/p&gt;<br /> <br /> ==Література== <br /> # Андреева Г. М. Психология социального познания: учеб. пособие [для студ. высш. учеб. завед.: изд. 2-е перераб. и доп.] / Г. И. Андреева. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 288 с. <br /> # Выготский Л. С. Психология. / Л. С. Выготский. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. – 1008 с. – С. 903. <br /> # Голованова Н. Ф. Социализация младшего дошкольника как педагогическая проблема. / Н. Ф. Голованова– СПб, 1997. – С. 15-25. <br /> # Ильчиков М. З., Смирнов Б. А. Социология воспитания. / М. З. Ильчиков, Б. А. Смирнов. – М.: Фирма Гардарика, 1996. – 128 с. – С.42. <br /> # Кон И. С. НТР и проблемы социализации молодёжи. / И. С. Кон. – М., 1998. – С.21. <br /> # Кон И. С. Социология личности. / И. С. Кон. М. Политиздат, 1967. – 383 с. <br /> # Липкий И .А. Социальная педагогика. Методологический анализ: учебное пособие. / И. А Липский. – М.: ТЦ Сфера, 2004. – 320 с.; <br /> # Мудрик А. В. Социальная педагогика: учеб. [для студ. пед. вузов] / А. В. Мудрик; под. ред. В. А. Сластелина. – [3-е изд., испр. и доп.] – М.: Издательский Центр «Академия», 2000. – 200 с. – с.36. <br /> # Мудрик А. В. Социализация и смутное время. / А. В. Мудрик. – М., 1990.; <br /> # Розум С. И. Психология социализации и социальной адаптации человека. / С. И. Розум. – СПб.: Речь, 2006. – 365 с. 11. Рубчевский К. В. Социализация личности: интериоризация и социальная адаптация / К. В. Рубчевский // Общественные науки и современность. – 2003. – С.147. <br /> # Соціальна робота в Україні: навч. посібник / [І. Д. Звєрєва, О. В. Безпалько, С. Я. Харченко та ін.]. – К.: ДЦССМ, 2004. – 256 с – С.26; <br /> # Стовбун Е. Б. Методологические проблемы изучения механизма социализации. / Е. Б. Столбун. – М.,1977, с.4. <br /> # Филонов Г. Социальная педагогика: научный статус и прикладные функции /Г. Филонов // Педагогика. – 1994. - № 6. – С. 37-42. <br /> # Филонов Г. Социально-педагогическая теория: Сущность и тенденции развития / Г. Филонов // Педагогика. – 1997. - № 6. – С. 36-40. <br /> # Філософський словник соціальних термінів / В. П. Андрущенко. – Київ-Харків, 2002. – 670 с. – С. 540.<br /> <br /> ==Посилання==<br /> [http://eprints.zu.edu.ua/4448/1/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%B4%D0%BA.pdf оригінал статті]<br /> <br /> ==Категорія==<br /> [[Категорія:Соціальна педагогіка]]</div>

YsPrudkovskykh https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%9E%D0%A6%D0%86%D0%90%D0%9B%D0%86%D0%97%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%AF_%D0%92_%D0%A1%D0%98%D0%A1%D0%A2%D0%95%D0%9C%D0%86_%D0%9A%D0%90%D0%A2%D0%95%D0%93%D0%9E%D0%A0%D0%86%D0%99_%D0%86_%D0%9F%D0%9E%D0%9D%D0%AF%D0%A2%D0%AC_%D0%A1%D0%9E%D0%A6%D0%86%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%9E%D0%87_%D0%9F%D0%95%D0%94%D0%90%D0%93%D0%9E%D0%93%D0%86%D0%9A%D0%98 2013-11-01T10:39:20Z

<p>YsPrudkovskykh: </p> <hr /> <div>&lt;p align=justify&gt;<br /> Стаття присвячена теоретичному аналізу наукових способів <br /> осмислення змісту і сутності категорії «соціалізація» як основної категорії <br /> соціальної педагогіки, відповідно до соціально-педагогічної парадигми <br /> розвитку соціальної педагогіки, її місця в системі категорій і понять <br /> соціальної педагогіки, взаємозв’язків із категоріями соціального розвитку та <br /> виховання. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> '''Ключові слова: категорійно-понятійний апарат, соціалізація, соціальний розвиток особистості.''' &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> На сьогодні в соціальній педагогіці не існує загальновизнаного <br /> сформованого понятійного апарату (майже кожна наукова стаття містить <br /> авторське пояснення вживаних категорій і понять), однозначних підходів до <br /> визначення основних категорій науки, що зумовлено поліпарадигмальним <br /> походженням функціонування теоретичних конструктів; відбувається <br /> становлення теоретичних концепцій, утвердження основних парадигм <br /> розвитку соціальної педагогіки, теоретичних положень дослідження <br /> феномену соціально-педагогічної діяльності. Тому дослідження категорійно-<br /> понятійного апарату науки є досить актуальними для найбільш повного і <br /> точного окреслення її дефініцій з метою забезпечення оптимального <br /> розвитку теорії соціальної педагогіки. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Введення в науковий обіг головних термінів і категорій соціальної <br /> педагогіки відбувалося протягом всього періоду її становлення, процес <br /> формування категорійно-понятійного апарату триватиме, власне, разом із <br /> розвитком самої науки, уточненням, конкретизацією предмету дослідження. <br /> Так, кожен з учених, хто займався вивченням соціально-педагогічних явищ, <br /> процесів розуміли їх по-своєму, описували та пояснювали їх, виходячи із русла тих течій соціо-гуманітарного знання, прибічниками якого вони були, в <br /> рамках тих теоретичних концепцій, яких вони дотримувалися при <br /> формуванні власних поглядів на феномен соціально-педагогічної діяльності. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Сучасний стан розвитку науки соціальної педагогіки не дає можливості <br /> однозначного визначення її категоріально-понятійного апарату, проте, як і <br /> кожна наука, вона має власні поняття, терміни, категорії. <br /> При переході від теоретичних уявлень про досліджуваний об’єкт до його <br /> емпіричного вивчення здійснюється виділення та інтерпретація ключових <br /> понять, які відображають зміст об’єкта дослідження, характеризують стан <br /> узагальнення встановлених фактів, відбувається процес фіксації наукового <br /> знання в категоріях і поняттях науки, основним компонентом якої є <br /> категорійно-понятійний апарат – сукупність понять, термінів, категорій, у <br /> яких в концентрованій формі представлені засоби і способи пізнання <br /> об’єктивної реальності, що дозволяє в узагальненій формі відобразити явища <br /> певної науки, а також зв’язки між ними шляхом фіксації їх істотних ознак та <br /> закономірностей. Категоріально-понятійний апарат, що формується в процесі <br /> встановлення та інтерпретації наукових фактів, узагальнення результатів <br /> емпіричного спостереження та експерименту, шляхом застосування у <br /> пізнавальній діяльності дослідницьких процедур абстрагування, ідеалізації, <br /> узагальнення, порівняння, аналізу і синтезу та умовиводів утворює структуру <br /> науки [12,с.26]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Дослідженням становлення соціальної педагогіки та розвитку <br /> категорійно-понятійного апарату соціальної педагогіки займаються: російські <br /> вчені В. Бочарова, І. Липський [7], І. Нікітіна, Г. Філонов [15,с.36-40; 14,с.37-<br /> 42], О Мудрик [9]; а також українські дослідники – А. Капська, А. Малько <br /> (формування категорійно-понятійного апарату соціальної роботи та <br /> соціальної педагогіки); І. Звєрєва, О. Безпалько (класифікація понятійного <br /> апарату соціальної роботи) [12,с.27]. Проблеми соціалізації особистості на сучасному етапі розвитку науки <br /> досить актуальні та складні для розуміння. За кордоном їх досліджували <br /> Е. Дюргейм, Д. Г. Мід, Т.Парсонс [6], серед вітчизняних учених – І. Кон [6], <br /> Н. Голованова [3,с.15-25], А. Петровський, Г. Андрєєва [1]. <br /> Мета статті полягає у з’ясуванні сутності категорії соціалізації, її місця в <br /> системі категорій і понять соціальної педагогіки, взаємовідношень із <br /> категоріями соціального розвитку та виховання через призму предмету <br /> дослідження соціальної педагогіки, у спробі теоретичного аналізу множини <br /> наукових способів осмислення категорії «соціалізації» системі соціальної <br /> педагогіки. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Соціальна педагогіка безпосередньо звертається до тієї сфери суспільних <br /> відносин і діяльності, в центрі якої постає проблема соціалізації як питання <br /> взаємодії людини і суспільства з точки зору їх взаємної адекватності. <br /> Поняттям «соціалізація» виражається соціальна сутність людини, тому,ця <br /> категорія є базовою в методологічному інструментарії соціальної педагогіки.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Спробуємо здійснити спробу аналізу цієї категорії із застосуванням методу <br /> конкретизації – переходу від загального до конкретного, від загального <br /> знання до найповнішого його відтворення у формі теоретичного образу. В <br /> цьому разі абстракцією стає категорія соціалізації, аналіз якої змушує вийти <br /> за її межі і співвіднести із категоріями розвитку та виховання. <br /> У «Філософському словнику соціальних термінів» наведене наступне <br /> визначення категорії «соціалізація» – процес засвоєння і подальшого <br /> розвитку індивідом соціо-культурного досвіду – трудових навиків, знань, <br /> норм, цінностей, включення індивіда в систему соціальних зв’язків і <br /> формування в нього соціальних якостей. При цьому передача соціального <br /> досвіду, навчання типовим формам і способам діяльності здійснюється <br /> завдяки вихованню та впливові зовнішнього соціального середовища <br /> [16,с.540]. У багатьох роботах соціалізацією називають суспільно-соціальне <br /> становлення та розвиток особистості. Це поняття вперше було описане в <br /> роботах американських психологів і соціологів О. Парка, Д. Долларда, <br /> В. Уолтера та ін. Т. Парсонс і Р. Мертон під соціалізацією розуміють процес <br /> повної інтеграції особистості в соціальну систему шляхом пристосування або <br /> адаптації до неї. Під результатом соціалізації при цьому розуміється різний <br /> рівень адаптованості особистості до різних соціальних ситуацій, макро- і <br /> мікрогрупам, членом яких є індивід [10,с.27]. Соціологи говорять про <br /> нормативну адаптацію, девіацію, патологічну адаптацію [4,с.42;6], а <br /> психологи – про цілеспрямований конформізм (А. Маслоу), про різні рівні <br /> соціальної адаптації: акомодацію (Я. Щепаньський), асиміляцію (Ж. Піаже) <br /> [10]. Гуманістична психологія (А. Олпорт, А. Маслоу, К. Роджерс та ін.) <br /> трактує соціалізацію дещо інакше – як процес самоактуалізації і <br /> самореалізації особистості, подолання негативних впливів соціального <br /> середовища, що руйнують унікальну структуру «Я»-концепції[10]. <br /> У роботах вітчизняних психологів проблема соціального становлення <br /> особистості посідає значне місце. Так, Л.Виготський писав, що колективна <br /> соціальна діяльність людини, інтерпсихічні функції передують процесу <br /> розвитку в людини індивідуальних форм діяльності і випереджають в часі <br /> появу функцій інтрапсихічних [2,с.903]. Це положення підтверджує ідею про <br /> соціальність дитини і видозміну форм цієї соціальності в ході онтогенезу. <br /> Можна стверджувати, що зовнішня соціальність (соціальне середовище і <br /> соціальна взаємодія) є умовою прояву внутрішньої соціальності (соціальної <br /> сутності) дитини, людини. Процес переходу зовнішнього у внутрішнє <br /> означається Л. Виготським терміном «інтеріоризація». Через спілкування, <br /> спільну діяльність (в першу чергу працю) і соціальне пізнання зовнішня <br /> активність дитини перетворюється на внутрішньопсихічну, зовнішні вимоги <br /> стають внутрішніми самообмеженнями, а мотиви, засоби і мета діяльності продукуються, обираються самим суб’єктом, а не задаються іншими [2,с. <br /> 903].&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> На думку Є. Столбуна, «соціалізація» – це процес становлення індивіда <br /> як соціальної істоти під впливом усієї сукупності соціальних факторів, <br /> соціального середовища в цілому, куди входять: виховання, навчання, <br /> підготовка до соціальних відношень, отримання навичок, знань, умінь, <br /> засвоєння норм, понять, цінностей, культури в цілому, формування <br /> самосвідомості, формування активного суб’єкта соціальних відношень <br /> [13с.4]. І. Кон стверджує, що соціалізація вміщує в себе не лише <br /> усвідомлювані, контрольовані, цілеспрямовані впливи на індивіда, але й <br /> стихійні, спонтанні процеси, що певним чином впливають на формування <br /> особистості.[5,с.21]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Поняття «соціалізація», запозичене із соціології, де проблема соціалізації <br /> розроблена найбільш повно, стало однією з основних категорій соціальної <br /> педагогіки. Основний зміст терміна «соціалізація» в соціології – входження <br /> індивіда в соціальне середовище. Соціологи визначають поняття <br /> «соціалізація» відповідно до свого предмету дослідження, як процес <br /> накопичення людьми досвіду і соціальних установок, що відповідають їх <br /> соціальним ролям [4;6]. При безпосередньо соціологічному підході до <br /> визначення змісту процесу соціалізації увага акцентується на засвоєнні <br /> індивідом соціальних ролей, що визначають взаємодію і взаємовідношення <br /> між людьми, на відтворення суспільства шляхом прищеплення його членам <br /> загальноприйнятих ідеалів, цінностей, зразків поведінки. При <br /> підкреслюються «зовнішні» аспекти соціалізації – формування ролей, норм, <br /> цінностей, тобто тих засобів регуляції індивідуальної поведінки людини, які <br /> пов’язані із виконанням суспільно значимих функцій. <br /> Умовами соціалізації виступає наявність відповідного соціального <br /> середовища, тобто сім’ї, соціальної групи, суспільства – соціальної системи, <br /> в якій починається життя людини і центром якої вона стає. Поняття “соціалізація”, орієнтоване на такі фундаментальні категорії як <br /> “суспільство”, “індивід”, безпосередньо пов’язане з рядом проблем як <br /> практичного, так і загальнотеоретичного характеру, що зумовлює увагу до <br /> нього не тільки в рамках соціальної педагогіки, а й інших наук, перш за все <br /> філософії і психології. Зупинимося на філософських і психологічних основах <br /> побудови теорії соціалізації, що є необхідним для осмислення її соціально-<br /> педагогічних аспектів. Філософія, досліджуючи протиріччя єдності індивіда і <br /> суспільства, вирішуючи питання можливого перетворення соціального <br /> середовища і особистості, характеризує форми соціальності особистості, <br /> розглядаючи процеси виховання в якості агента соціалізації. <br /> Соціалізація – двохсторонній процес, що включає в себе засвоєння <br /> індивідом соціального досвіду шляхом входження індивіда в соціальне <br /> середовище, систему соціальних зв’язків і процес їх активного відтворення <br /> індивідом системи соціальних зв’язків за рахунок активної діяльності, <br /> активного включення індивіда в соціальне середовище. Процес соціалізації <br /> нерозривно пов’язаний із спілкуванням та спільною діяльністю людей. Під <br /> соціалізацією в основному розуміють такий процес, у ході якого людська <br /> істота з певними біологічними задатками набуває якостей, необхідних для <br /> життєдіяльності в суспільстві. В такому розумінні соціалізація – це процес <br /> розвитку людини як соціальної істоти, становлення її як особистості. По суті, <br /> соціалізація є процесом входження індивіда до різних соціальних <br /> спільностей, колективів і груп людей на підставі засвоєння норм, ідеалів, <br /> цінностей шляхом виховання і научіння. Соціальна діяльність (праця, <br /> спілкування, гра, навчання) є головними чинниками соціалізації. Соціалізація <br /> відбувається в усіх провідних різновидах діяльності, де взаємно <br /> перехрещуються особистісні і соціальні структури [10].&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Розвиток людини при взаємодії і під впливом зовнішнього середовища <br /> можна визначити як процес і результат її соціалізації, тобто засвоєння і <br /> відтворення культурних цінностей і соціальних норм, а також саморозвитку і самореалізації в суспільстві. Соціалізація відбувається як у процесі стихійної <br /> взаємодії індивіда із зовнішнім середовищем і стихійного впливу на нього <br /> різноманітних обставин життя суспільства, так і у відносно спрямованому <br /> суспільством процесі впливу на певні категорії людей, а також в процесі <br /> створення умов для розвитку людини – соціального виховання. <br /> З’ясування змісту та статусу категорії соціалізації передбачає <br /> визначення її місця в категоріально-понятійній системі соціальної педагогіки <br /> і встановлення її взаємозв’язків з поняттями виховання та розвитку <br /> особистості. Розглядаючи співвідношення виховання і соціалізації <br /> особистості, можна говорити, що виховання є особливим способом і формою <br /> соціалізації, а саме цілеспрямованої і свідомо контрольованої соціалізації <br /> [4,с.42]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> К. Рубчевський та ін. автори основними формами соціалізації називають <br /> інтеріоризацію і соціальну адаптацію [11,с.147]. Інтеріоризацію розуміють як <br /> процес засвоєння із зовнішнього соціального середовища певних знань і <br /> засвоєння їх у вигляді знань, умінь, навичок, норм, зразків поведінки, <br /> цінностей. Інтеріоризація і адаптація особистості – дві сторони одного <br /> процесу соціалізації, тому визначення поняття «адаптація особистості» може <br /> бути досягнуте тільки в ході розгляду взаємозв’язку адаптації особистості та <br /> її інтеріоризації.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Ґрунтовне визначення поняття соціалізації наведене в роботах <br /> О. Мудрика [14,с.36]. В цьому визначенні (в межах педагогічної парадигми) <br /> міститься поняття про сутність поняття соціалізації і значення його в житті <br /> людини, визначення місця категорії соціалізація в педагогічній науці, її <br /> домінуючої позиції по відношенні до інших категорій (педагогічна <br /> діяльність, виховання, освіта). Результат соціалізації – соціальна сутність <br /> людини як єдності біологічного і соціального, що реалізується за допомогою <br /> і під впливом соціуму. Категорія розвитку особистості є визначальною у тріаді «категорій <br /> розвиток – соціалізація – виховання» де соціалізацією означують соціальний <br /> аспект розвитку, а вихованням – організоване та цілеспрямоване формування <br /> особистості. Поняття «соціальний розвиток» розглядається в широкому – <br /> (означає процес становлення індивіда як соціальної істоти під впливом <br /> суспільства, розвиток соціальності індивіда і умова формування особистості), <br /> та у вузькому значенні (супроводжує формування особистості і складає її <br /> сутність). В соціальній педагогіці, відповідно до предмету дослідження, <br /> соціальний розвиток розуміють як результат соціального виховання – <br /> виховання в людині суб’єктної соціальності що передбачає активність, <br /> ініціативність та самостійність індивіда.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Соціальний розвиток людини можна визначити як процес і результат її <br /> соціалізації, тобто засвоєння і відтворення культурних цінностей і соціальних <br /> норм, а також саморозвитку і самореалізації в суспільстві. <br /> Виходячи з твердження, що згідно соціально-педагогічної парадигми <br /> розвитку соціальної педагогіки, предметом її дослідження є процес та <br /> механізми соціалізації особистості в соціумі, можна стверджувати, що <br /> категорія «соціалізація» є провідною в системі категорійно-понятійного <br /> профілю соціальної педагогіки, при її розумінні як науки про соціалізацію, <br /> соціально-педагогічний аспект якої виражається у активному відтворенні <br /> індивідом соціального досвіду, самостійному творенні індивідом власної <br /> особистості та індивідуальності. Розвиток людини при взаємодії і під <br /> впливом зовнішнього соціального середовища визначають результатом <br /> соціалізації. «Соціалізація» є системо-утворюючим фактором процесу <br /> онтогенезу людини, де категорії розвитку і виховання знаходяться у <br /> діалектичному взаємозв’язку із соціалізацією. Будучи цілісним діалектичним <br /> процесом розвитку і саморозвитку індивіда, соціалізація постає єдністю двох <br /> суперечностей. Не засвоївши умов соціального середовища, не утвердивши <br /> себе в ньому, індивід не може активно впливати на нього; разом з тим, засвоєння соціального досвіду неможливе без індивідуальної активності <br /> самого індивіда в сферах діяльності та спілкування.&lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt; <br /> Тому перспектива подальших досліджень вбачається нами у вивченні <br /> окремих категорій соціально-педагогічної науки в контексті уточнення <br /> предмету науки, пошуку наукової істини та узгодження поглядів та позицій <br /> учених, що займаються дослідженнями проблем соціальної педагогіки.&lt;/p&gt;<br /> <br /> ==Література== <br /> # Андреева Г. М. Психология социального познания: учеб. пособие [для студ. высш. учеб. завед.: изд. 2-е перераб. и доп.] / Г. И. Андреева. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 288 с. <br /> # Выготский Л. С. Психология. / Л. С. Выготский. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. – 1008 с. – С. 903. <br /> # Голованова Н. Ф. Социализация младшего дошкольника как педагогическая проблема. / Н. Ф. Голованова– СПб, 1997. – С. 15-25. <br /> # Ильчиков М. З., Смирнов Б. А. Социология воспитания. / М. З. Ильчиков, Б. А. Смирнов. – М.: Фирма Гардарика, 1996. – 128 с. – С.42. <br /> # Кон И. С. НТР и проблемы социализации молодёжи. / И. С. Кон. – М., 1998. – С.21. <br /> # Кон И. С. Социология личности. / И. С. Кон. М. Политиздат, 1967. – 383 с. <br /> # Липкий И .А. Социальная педагогика. Методологический анализ: учебное пособие. / И. А Липский. – М.: ТЦ Сфера, 2004. – 320 с.; <br /> # Мудрик А. В. Социальная педагогика: учеб. [для студ. пед. вузов] / А. В. Мудрик; под. ред. В. А. Сластелина. – [3-е изд., испр. и доп.] – М.: Издательский Центр «Академия», 2000. – 200 с. – с.36. <br /> # Мудрик А. В. Социализация и смутное время. / А. В. Мудрик. – М., 1990.; <br /> # Розум С. И. Психология социализации и социальной адаптации человека. / С. И. Розум. – СПб.: Речь, 2006. – 365 с. 11. Рубчевский К. В. Социализация личности: интериоризация и социальная адаптация / К. В. Рубчевский // Общественные науки и современность. – 2003. – С.147. <br /> # Соціальна робота в Україні: навч. посібник / [І. Д. Звєрєва, О. В. Безпалько, С. Я. Харченко та ін.]. – К.: ДЦССМ, 2004. – 256 с – С.26; <br /> # Стовбун Е. Б. Методологические проблемы изучения механизма социализации. / Е. Б. Столбун. – М.,1977, с.4. <br /> # Филонов Г. Социальная педагогика: научный статус и прикладные функции /Г. Филонов // Педагогика. – 1994. - № 6. – С. 37-42. <br /> # Филонов Г. Социально-педагогическая теория: Сущность и тенденции развития / Г. Филонов // Педагогика. – 1997. - № 6. – С. 36-40. <br /> # Філософський словник соціальних термінів / В. П. Андрущенко. – Київ-Харків, 2002. – 670 с. – С. 540.<br /> <br /> ==Посилання==<br /> [http://eprints.zu.edu.ua/4448/1/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%B4%D0%BA.pdf оригінал статті]<br /> <br /> ==Категорія==<br /> Соціальна педагогіка</div>

YsPrudkovskykh https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%9E%D0%A6%D0%86%D0%90%D0%9B%D0%86%D0%97%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%AF_%D0%92_%D0%A1%D0%98%D0%A1%D0%A2%D0%95%D0%9C%D0%86_%D0%9A%D0%90%D0%A2%D0%95%D0%93%D0%9E%D0%A0%D0%86%D0%99_%D0%86_%D0%9F%D0%9E%D0%9D%D0%AF%D0%A2%D0%AC_%D0%A1%D0%9E%D0%A6%D0%86%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%9E%D0%87_%D0%9F%D0%95%D0%94%D0%90%D0%93%D0%9E%D0%93%D0%86%D0%9A%D0%98 2013-11-01T10:36:51Z

<p>YsPrudkovskykh: </p> <hr /> <div>&lt;p align=justify&gt;<br /> Стаття присвячена теоретичному аналізу наукових способів <br /> осмислення змісту і сутності категорії «соціалізація» як основної категорії <br /> соціальної педагогіки, відповідно до соціально-педагогічної парадигми <br /> розвитку соціальної педагогіки, її місця в системі категорій і понять <br /> соціальної педагогіки, взаємозв’язків із категоріями соціального розвитку та <br /> виховання. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> '''Ключові слова: категорійно-понятійний апарат, соціалізація, соціальний розвиток особистості.''' &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> На сьогодні в соціальній педагогіці не існує загальновизнаного <br /> сформованого понятійного апарату (майже кожна наукова стаття містить <br /> авторське пояснення вживаних категорій і понять), однозначних підходів до <br /> визначення основних категорій науки, що зумовлено поліпарадигмальним <br /> походженням функціонування теоретичних конструктів; відбувається <br /> становлення теоретичних концепцій, утвердження основних парадигм <br /> розвитку соціальної педагогіки, теоретичних положень дослідження <br /> феномену соціально-педагогічної діяльності. Тому дослідження категорійно-<br /> понятійного апарату науки є досить актуальними для найбільш повного і <br /> точного окреслення її дефініцій з метою забезпечення оптимального <br /> розвитку теорії соціальної педагогіки. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Введення в науковий обіг головних термінів і категорій соціальної <br /> педагогіки відбувалося протягом всього періоду її становлення, процес <br /> формування категорійно-понятійного апарату триватиме, власне, разом із <br /> розвитком самої науки, уточненням, конкретизацією предмету дослідження. <br /> Так, кожен з учених, хто займався вивченням соціально-педагогічних явищ, <br /> процесів розуміли їх по-своєму, описували та пояснювали їх, виходячи із русла тих течій соціо-гуманітарного знання, прибічниками якого вони були, в <br /> рамках тих теоретичних концепцій, яких вони дотримувалися при <br /> формуванні власних поглядів на феномен соціально-педагогічної діяльності. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Сучасний стан розвитку науки соціальної педагогіки не дає можливості <br /> однозначного визначення її категоріально-понятійного апарату, проте, як і <br /> кожна наука, вона має власні поняття, терміни, категорії. <br /> При переході від теоретичних уявлень про досліджуваний об’єкт до його <br /> емпіричного вивчення здійснюється виділення та інтерпретація ключових <br /> понять, які відображають зміст об’єкта дослідження, характеризують стан <br /> узагальнення встановлених фактів, відбувається процес фіксації наукового <br /> знання в категоріях і поняттях науки, основним компонентом якої є <br /> категорійно-понятійний апарат – сукупність понять, термінів, категорій, у <br /> яких в концентрованій формі представлені засоби і способи пізнання <br /> об’єктивної реальності, що дозволяє в узагальненій формі відобразити явища <br /> певної науки, а також зв’язки між ними шляхом фіксації їх істотних ознак та <br /> закономірностей. Категоріально-понятійний апарат, що формується в процесі <br /> встановлення та інтерпретації наукових фактів, узагальнення результатів <br /> емпіричного спостереження та експерименту, шляхом застосування у <br /> пізнавальній діяльності дослідницьких процедур абстрагування, ідеалізації, <br /> узагальнення, порівняння, аналізу і синтезу та умовиводів утворює структуру <br /> науки [12,с.26]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Дослідженням становлення соціальної педагогіки та розвитку <br /> категорійно-понятійного апарату соціальної педагогіки займаються: російські <br /> вчені В. Бочарова, І. Липський [7], І. Нікітіна, Г. Філонов [15,с.36-40; 14,с.37-<br /> 42], О Мудрик [9]; а також українські дослідники – А. Капська, А. Малько <br /> (формування категорійно-понятійного апарату соціальної роботи та <br /> соціальної педагогіки); І. Звєрєва, О. Безпалько (класифікація понятійного <br /> апарату соціальної роботи) [12,с.27]. Проблеми соціалізації особистості на сучасному етапі розвитку науки <br /> досить актуальні та складні для розуміння. За кордоном їх досліджували <br /> Е. Дюргейм, Д. Г. Мід, Т.Парсонс [6], серед вітчизняних учених – І. Кон [6], <br /> Н. Голованова [3,с.15-25], А. Петровський, Г. Андрєєва [1]. <br /> Мета статті полягає у з’ясуванні сутності категорії соціалізації, її місця в <br /> системі категорій і понять соціальної педагогіки, взаємовідношень із <br /> категоріями соціального розвитку та виховання через призму предмету <br /> дослідження соціальної педагогіки, у спробі теоретичного аналізу множини <br /> наукових способів осмислення категорії «соціалізації» системі соціальної <br /> педагогіки. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Соціальна педагогіка безпосередньо звертається до тієї сфери суспільних <br /> відносин і діяльності, в центрі якої постає проблема соціалізації як питання <br /> взаємодії людини і суспільства з точки зору їх взаємної адекватності. <br /> Поняттям «соціалізація» виражається соціальна сутність людини, тому,ця <br /> категорія є базовою в методологічному інструментарії соціальної педагогіки.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Спробуємо здійснити спробу аналізу цієї категорії із застосуванням методу <br /> конкретизації – переходу від загального до конкретного, від загального <br /> знання до найповнішого його відтворення у формі теоретичного образу. В <br /> цьому разі абстракцією стає категорія соціалізації, аналіз якої змушує вийти <br /> за її межі і співвіднести із категоріями розвитку та виховання. <br /> У «Філософському словнику соціальних термінів» наведене наступне <br /> визначення категорії «соціалізація» – процес засвоєння і подальшого <br /> розвитку індивідом соціо-культурного досвіду – трудових навиків, знань, <br /> норм, цінностей, включення індивіда в систему соціальних зв’язків і <br /> формування в нього соціальних якостей. При цьому передача соціального <br /> досвіду, навчання типовим формам і способам діяльності здійснюється <br /> завдяки вихованню та впливові зовнішнього соціального середовища <br /> [16,с.540]. У багатьох роботах соціалізацією називають суспільно-соціальне <br /> становлення та розвиток особистості. Це поняття вперше було описане в <br /> роботах американських психологів і соціологів О. Парка, Д. Долларда, <br /> В. Уолтера та ін. Т. Парсонс і Р. Мертон під соціалізацією розуміють процес <br /> повної інтеграції особистості в соціальну систему шляхом пристосування або <br /> адаптації до неї. Під результатом соціалізації при цьому розуміється різний <br /> рівень адаптованості особистості до різних соціальних ситуацій, макро- і <br /> мікрогрупам, членом яких є індивід [10,с.27]. Соціологи говорять про <br /> нормативну адаптацію, девіацію, патологічну адаптацію [4,с.42;6], а <br /> психологи – про цілеспрямований конформізм (А. Маслоу), про різні рівні <br /> соціальної адаптації: акомодацію (Я. Щепаньський), асиміляцію (Ж. Піаже) <br /> [10]. Гуманістична психологія (А. Олпорт, А. Маслоу, К. Роджерс та ін.) <br /> трактує соціалізацію дещо інакше – як процес самоактуалізації і <br /> самореалізації особистості, подолання негативних впливів соціального <br /> середовища, що руйнують унікальну структуру «Я»-концепції[10]. <br /> У роботах вітчизняних психологів проблема соціального становлення <br /> особистості посідає значне місце. Так, Л.Виготський писав, що колективна <br /> соціальна діяльність людини, інтерпсихічні функції передують процесу <br /> розвитку в людини індивідуальних форм діяльності і випереджають в часі <br /> появу функцій інтрапсихічних [2,с.903]. Це положення підтверджує ідею про <br /> соціальність дитини і видозміну форм цієї соціальності в ході онтогенезу. <br /> Можна стверджувати, що зовнішня соціальність (соціальне середовище і <br /> соціальна взаємодія) є умовою прояву внутрішньої соціальності (соціальної <br /> сутності) дитини, людини. Процес переходу зовнішнього у внутрішнє <br /> означається Л. Виготським терміном «інтеріоризація». Через спілкування, <br /> спільну діяльність (в першу чергу працю) і соціальне пізнання зовнішня <br /> активність дитини перетворюється на внутрішньопсихічну, зовнішні вимоги <br /> стають внутрішніми самообмеженнями, а мотиви, засоби і мета діяльності продукуються, обираються самим суб’єктом, а не задаються іншими [2,с. <br /> 903].&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> На думку Є. Столбуна, «соціалізація» – це процес становлення індивіда <br /> як соціальної істоти під впливом усієї сукупності соціальних факторів, <br /> соціального середовища в цілому, куди входять: виховання, навчання, <br /> підготовка до соціальних відношень, отримання навичок, знань, умінь, <br /> засвоєння норм, понять, цінностей, культури в цілому, формування <br /> самосвідомості, формування активного суб’єкта соціальних відношень <br /> [13с.4]. І. Кон стверджує, що соціалізація вміщує в себе не лише <br /> усвідомлювані, контрольовані, цілеспрямовані впливи на індивіда, але й <br /> стихійні, спонтанні процеси, що певним чином впливають на формування <br /> особистості.[5,с.21]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Поняття «соціалізація», запозичене із соціології, де проблема соціалізації <br /> розроблена найбільш повно, стало однією з основних категорій соціальної <br /> педагогіки. Основний зміст терміна «соціалізація» в соціології – входження <br /> індивіда в соціальне середовище. Соціологи визначають поняття <br /> «соціалізація» відповідно до свого предмету дослідження, як процес <br /> накопичення людьми досвіду і соціальних установок, що відповідають їх <br /> соціальним ролям [4;6]. При безпосередньо соціологічному підході до <br /> визначення змісту процесу соціалізації увага акцентується на засвоєнні <br /> індивідом соціальних ролей, що визначають взаємодію і взаємовідношення <br /> між людьми, на відтворення суспільства шляхом прищеплення його членам <br /> загальноприйнятих ідеалів, цінностей, зразків поведінки. При <br /> підкреслюються «зовнішні» аспекти соціалізації – формування ролей, норм, <br /> цінностей, тобто тих засобів регуляції індивідуальної поведінки людини, які <br /> пов’язані із виконанням суспільно значимих функцій. <br /> Умовами соціалізації виступає наявність відповідного соціального <br /> середовища, тобто сім’ї, соціальної групи, суспільства – соціальної системи, <br /> в якій починається життя людини і центром якої вона стає. Поняття “соціалізація”, орієнтоване на такі фундаментальні категорії як <br /> “суспільство”, “індивід”, безпосередньо пов’язане з рядом проблем як <br /> практичного, так і загальнотеоретичного характеру, що зумовлює увагу до <br /> нього не тільки в рамках соціальної педагогіки, а й інших наук, перш за все <br /> філософії і психології. Зупинимося на філософських і психологічних основах <br /> побудови теорії соціалізації, що є необхідним для осмислення її соціально-<br /> педагогічних аспектів. Філософія, досліджуючи протиріччя єдності індивіда і <br /> суспільства, вирішуючи питання можливого перетворення соціального <br /> середовища і особистості, характеризує форми соціальності особистості, <br /> розглядаючи процеси виховання в якості агента соціалізації. <br /> Соціалізація – двохсторонній процес, що включає в себе засвоєння <br /> індивідом соціального досвіду шляхом входження індивіда в соціальне <br /> середовище, систему соціальних зв’язків і процес їх активного відтворення <br /> індивідом системи соціальних зв’язків за рахунок активної діяльності, <br /> активного включення індивіда в соціальне середовище. Процес соціалізації <br /> нерозривно пов’язаний із спілкуванням та спільною діяльністю людей. Під <br /> соціалізацією в основному розуміють такий процес, у ході якого людська <br /> істота з певними біологічними задатками набуває якостей, необхідних для <br /> життєдіяльності в суспільстві. В такому розумінні соціалізація – це процес <br /> розвитку людини як соціальної істоти, становлення її як особистості. По суті, <br /> соціалізація є процесом входження індивіда до різних соціальних <br /> спільностей, колективів і груп людей на підставі засвоєння норм, ідеалів, <br /> цінностей шляхом виховання і научіння. Соціальна діяльність (праця, <br /> спілкування, гра, навчання) є головними чинниками соціалізації. Соціалізація <br /> відбувається в усіх провідних різновидах діяльності, де взаємно <br /> перехрещуються особистісні і соціальні структури [10].&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Розвиток людини при взаємодії і під впливом зовнішнього середовища <br /> можна визначити як процес і результат її соціалізації, тобто засвоєння і <br /> відтворення культурних цінностей і соціальних норм, а також саморозвитку і самореалізації в суспільстві. Соціалізація відбувається як у процесі стихійної <br /> взаємодії індивіда із зовнішнім середовищем і стихійного впливу на нього <br /> різноманітних обставин життя суспільства, так і у відносно спрямованому <br /> суспільством процесі впливу на певні категорії людей, а також в процесі <br /> створення умов для розвитку людини – соціального виховання. <br /> З’ясування змісту та статусу категорії соціалізації передбачає <br /> визначення її місця в категоріально-понятійній системі соціальної педагогіки <br /> і встановлення її взаємозв’язків з поняттями виховання та розвитку <br /> особистості. Розглядаючи співвідношення виховання і соціалізації <br /> особистості, можна говорити, що виховання є особливим способом і формою <br /> соціалізації, а саме цілеспрямованої і свідомо контрольованої соціалізації <br /> [4,с.42]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> К. Рубчевський та ін. автори основними формами соціалізації називають <br /> інтеріоризацію і соціальну адаптацію [11,с.147]. Інтеріоризацію розуміють як <br /> процес засвоєння із зовнішнього соціального середовища певних знань і <br /> засвоєння їх у вигляді знань, умінь, навичок, норм, зразків поведінки, <br /> цінностей. Інтеріоризація і адаптація особистості – дві сторони одного <br /> процесу соціалізації, тому визначення поняття «адаптація особистості» може <br /> бути досягнуте тільки в ході розгляду взаємозв’язку адаптації особистості та <br /> її інтеріоризації.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Ґрунтовне визначення поняття соціалізації наведене в роботах <br /> О. Мудрика [14,с.36]. В цьому визначенні (в межах педагогічної парадигми) <br /> міститься поняття про сутність поняття соціалізації і значення його в житті <br /> людини, визначення місця категорії соціалізація в педагогічній науці, її <br /> домінуючої позиції по відношенні до інших категорій (педагогічна <br /> діяльність, виховання, освіта). Результат соціалізації – соціальна сутність <br /> людини як єдності біологічного і соціального, що реалізується за допомогою <br /> і під впливом соціуму. Категорія розвитку особистості є визначальною у тріаді «категорій <br /> розвиток – соціалізація – виховання» де соціалізацією означують соціальний <br /> аспект розвитку, а вихованням – організоване та цілеспрямоване формування <br /> особистості. Поняття «соціальний розвиток» розглядається в широкому – <br /> (означає процес становлення індивіда як соціальної істоти під впливом <br /> суспільства, розвиток соціальності індивіда і умова формування особистості), <br /> та у вузькому значенні (супроводжує формування особистості і складає її <br /> сутність). В соціальній педагогіці, відповідно до предмету дослідження, <br /> соціальний розвиток розуміють як результат соціального виховання – <br /> виховання в людині суб’єктної соціальності що передбачає активність, <br /> ініціативність та самостійність індивіда.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Соціальний розвиток людини можна визначити як процес і результат її <br /> соціалізації, тобто засвоєння і відтворення культурних цінностей і соціальних <br /> норм, а також саморозвитку і самореалізації в суспільстві. <br /> Виходячи з твердження, що згідно соціально-педагогічної парадигми <br /> розвитку соціальної педагогіки, предметом її дослідження є процес та <br /> механізми соціалізації особистості в соціумі, можна стверджувати, що <br /> категорія «соціалізація» є провідною в системі категорійно-понятійного <br /> профілю соціальної педагогіки, при її розумінні як науки про соціалізацію, <br /> соціально-педагогічний аспект якої виражається у активному відтворенні <br /> індивідом соціального досвіду, самостійному творенні індивідом власної <br /> особистості та індивідуальності. Розвиток людини при взаємодії і під <br /> впливом зовнішнього соціального середовища визначають результатом <br /> соціалізації. «Соціалізація» є системо-утворюючим фактором процесу <br /> онтогенезу людини, де категорії розвитку і виховання знаходяться у <br /> діалектичному взаємозв’язку із соціалізацією. Будучи цілісним діалектичним <br /> процесом розвитку і саморозвитку індивіда, соціалізація постає єдністю двох <br /> суперечностей. Не засвоївши умов соціального середовища, не утвердивши <br /> себе в ньому, індивід не може активно впливати на нього; разом з тим, засвоєння соціального досвіду неможливе без індивідуальної активності <br /> самого індивіда в сферах діяльності та спілкування.&lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt; <br /> Тому перспектива подальших досліджень вбачається нами у вивченні <br /> окремих категорій соціально-педагогічної науки в контексті уточнення <br /> предмету науки, пошуку наукової істини та узгодження поглядів та позицій <br /> учених, що займаються дослідженнями проблем соціальної педагогіки.&lt;/p&gt;<br /> <br /> ==Література== <br /> # Андреева Г. М. Психология социального познания: учеб. пособие [для студ. высш. учеб. завед.: изд. 2-е перераб. и доп.] / Г. И. Андреева. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 288 с. <br /> # Выготский Л. С. Психология. / Л. С. Выготский. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. – 1008 с. – С. 903. <br /> # Голованова Н. Ф. Социализация младшего дошкольника как педагогическая проблема. / Н. Ф. Голованова– СПб, 1997. – С. 15-25. <br /> # Ильчиков М. З., Смирнов Б. А. Социология воспитания. / М. З. Ильчиков, Б. А. Смирнов. – М.: Фирма Гардарика, 1996. – 128 с. – С.42. <br /> # Кон И. С. НТР и проблемы социализации молодёжи. / И. С. Кон. – М., 1998. – С.21. <br /> # Кон И. С. Социология личности. / И. С. Кон. М. Политиздат, 1967. – 383 с. <br /> # Липкий И .А. Социальная педагогика. Методологический анализ: учебное пособие. / И. А Липский. – М.: ТЦ Сфера, 2004. – 320 с.; <br /> # Мудрик А. В. Социальная педагогика: учеб. [для студ. пед. вузов] / А. В. Мудрик; под. ред. В. А. Сластелина. – [3-е изд., испр. и доп.] – М.: Издательский Центр «Академия», 2000. – 200 с. – с.36. <br /> # Мудрик А. В. Социализация и смутное время. / А. В. Мудрик. – М., 1990.; <br /> # Розум С. И. Психология социализации и социальной адаптации человека. / С. И. Розум. – СПб.: Речь, 2006. – 365 с. 11. Рубчевский К. В. Социализация личности: интериоризация и социальная адаптация / К. В. Рубчевский // Общественные науки и современность. – 2003. – С.147. <br /> # Соціальна робота в Україні: навч. посібник / [І. Д. Звєрєва, О. В. Безпалько, С. Я. Харченко та ін.]. – К.: ДЦССМ, 2004. – 256 с – С.26; <br /> # Стовбун Е. Б. Методологические проблемы изучения механизма социализации. / Е. Б. Столбун. – М.,1977, с.4. <br /> # Филонов Г. Социальная педагогика: научный статус и прикладные функции /Г. Филонов // Педагогика. – 1994. - № 6. – С. 37-42. <br /> # Филонов Г. Социально-педагогическая теория: Сущность и тенденции развития / Г. Филонов // Педагогика. – 1997. - № 6. – С. 36-40. <br /> # Філософський словник соціальних термінів / В. П. Андрущенко. – Київ-Харків, 2002. – 670 с. – С. 540.</div>

YsPrudkovskykh https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%9E%D0%A6%D0%86%D0%90%D0%9B%D0%86%D0%97%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%AF_%D0%92_%D0%A1%D0%98%D0%A1%D0%A2%D0%95%D0%9C%D0%86_%D0%9A%D0%90%D0%A2%D0%95%D0%93%D0%9E%D0%A0%D0%86%D0%99_%D0%86_%D0%9F%D0%9E%D0%9D%D0%AF%D0%A2%D0%AC_%D0%A1%D0%9E%D0%A6%D0%86%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%9E%D0%87_%D0%9F%D0%95%D0%94%D0%90%D0%93%D0%9E%D0%93%D0%86%D0%9A%D0%98 2013-11-01T10:36:01Z

<p>YsPrudkovskykh: </p> <hr /> <div>&lt;p align=justify&gt;<br /> Стаття присвячена теоретичному аналізу наукових способів <br /> осмислення змісту і сутності категорії «соціалізація» як основної категорії <br /> соціальної педагогіки, відповідно до соціально-педагогічної парадигми <br /> розвитку соціальної педагогіки, її місця в системі категорій і понять <br /> соціальної педагогіки, взаємозв’язків із категоріями соціального розвитку та <br /> виховання. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> '''Ключові слова: категорійно-понятійний апарат, соціалізація, <br /> соціальний розвиток особистості.''' &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> На сьогодні в соціальній педагогіці не існує загальновизнаного <br /> сформованого понятійного апарату (майже кожна наукова стаття містить <br /> авторське пояснення вживаних категорій і понять), однозначних підходів до <br /> визначення основних категорій науки, що зумовлено поліпарадигмальним <br /> походженням функціонування теоретичних конструктів; відбувається <br /> становлення теоретичних концепцій, утвердження основних парадигм <br /> розвитку соціальної педагогіки, теоретичних положень дослідження <br /> феномену соціально-педагогічної діяльності. Тому дослідження категорійно-<br /> понятійного апарату науки є досить актуальними для найбільш повного і <br /> точного окреслення її дефініцій з метою забезпечення оптимального <br /> розвитку теорії соціальної педагогіки. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Введення в науковий обіг головних термінів і категорій соціальної <br /> педагогіки відбувалося протягом всього періоду її становлення, процес <br /> формування категорійно-понятійного апарату триватиме, власне, разом із <br /> розвитком самої науки, уточненням, конкретизацією предмету дослідження. <br /> Так, кожен з учених, хто займався вивченням соціально-педагогічних явищ, <br /> процесів розуміли їх по-своєму, описували та пояснювали їх, виходячи із русла тих течій соціо-гуманітарного знання, прибічниками якого вони були, в <br /> рамках тих теоретичних концепцій, яких вони дотримувалися при <br /> формуванні власних поглядів на феномен соціально-педагогічної діяльності. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Сучасний стан розвитку науки соціальної педагогіки не дає можливості <br /> однозначного визначення її категоріально-понятійного апарату, проте, як і <br /> кожна наука, вона має власні поняття, терміни, категорії. <br /> При переході від теоретичних уявлень про досліджуваний об’єкт до його <br /> емпіричного вивчення здійснюється виділення та інтерпретація ключових <br /> понять, які відображають зміст об’єкта дослідження, характеризують стан <br /> узагальнення встановлених фактів, відбувається процес фіксації наукового <br /> знання в категоріях і поняттях науки, основним компонентом якої є <br /> категорійно-понятійний апарат – сукупність понять, термінів, категорій, у <br /> яких в концентрованій формі представлені засоби і способи пізнання <br /> об’єктивної реальності, що дозволяє в узагальненій формі відобразити явища <br /> певної науки, а також зв’язки між ними шляхом фіксації їх істотних ознак та <br /> закономірностей. Категоріально-понятійний апарат, що формується в процесі <br /> встановлення та інтерпретації наукових фактів, узагальнення результатів <br /> емпіричного спостереження та експерименту, шляхом застосування у <br /> пізнавальній діяльності дослідницьких процедур абстрагування, ідеалізації, <br /> узагальнення, порівняння, аналізу і синтезу та умовиводів утворює структуру <br /> науки [12,с.26]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Дослідженням становлення соціальної педагогіки та розвитку <br /> категорійно-понятійного апарату соціальної педагогіки займаються: російські <br /> вчені В. Бочарова, І. Липський [7], І. Нікітіна, Г. Філонов [15,с.36-40; 14,с.37-<br /> 42], О Мудрик [9]; а також українські дослідники – А. Капська, А. Малько <br /> (формування категорійно-понятійного апарату соціальної роботи та <br /> соціальної педагогіки); І. Звєрєва, О. Безпалько (класифікація понятійного <br /> апарату соціальної роботи) [12,с.27]. Проблеми соціалізації особистості на сучасному етапі розвитку науки <br /> досить актуальні та складні для розуміння. За кордоном їх досліджували <br /> Е. Дюргейм, Д. Г. Мід, Т.Парсонс [6], серед вітчизняних учених – І. Кон [6], <br /> Н. Голованова [3,с.15-25], А. Петровський, Г. Андрєєва [1]. <br /> Мета статті полягає у з’ясуванні сутності категорії соціалізації, її місця в <br /> системі категорій і понять соціальної педагогіки, взаємовідношень із <br /> категоріями соціального розвитку та виховання через призму предмету <br /> дослідження соціальної педагогіки, у спробі теоретичного аналізу множини <br /> наукових способів осмислення категорії «соціалізації» системі соціальної <br /> педагогіки. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Соціальна педагогіка безпосередньо звертається до тієї сфери суспільних <br /> відносин і діяльності, в центрі якої постає проблема соціалізації як питання <br /> взаємодії людини і суспільства з точки зору їх взаємної адекватності. <br /> Поняттям «соціалізація» виражається соціальна сутність людини, тому,ця <br /> категорія є базовою в методологічному інструментарії соціальної педагогіки.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Спробуємо здійснити спробу аналізу цієї категорії із застосуванням методу <br /> конкретизації – переходу від загального до конкретного, від загального <br /> знання до найповнішого його відтворення у формі теоретичного образу. В <br /> цьому разі абстракцією стає категорія соціалізації, аналіз якої змушує вийти <br /> за її межі і співвіднести із категоріями розвитку та виховання. <br /> У «Філософському словнику соціальних термінів» наведене наступне <br /> визначення категорії «соціалізація» – процес засвоєння і подальшого <br /> розвитку індивідом соціо-культурного досвіду – трудових навиків, знань, <br /> норм, цінностей, включення індивіда в систему соціальних зв’язків і <br /> формування в нього соціальних якостей. При цьому передача соціального <br /> досвіду, навчання типовим формам і способам діяльності здійснюється <br /> завдяки вихованню та впливові зовнішнього соціального середовища <br /> [16,с.540]. У багатьох роботах соціалізацією називають суспільно-соціальне <br /> становлення та розвиток особистості. Це поняття вперше було описане в <br /> роботах американських психологів і соціологів О. Парка, Д. Долларда, <br /> В. Уолтера та ін. Т. Парсонс і Р. Мертон під соціалізацією розуміють процес <br /> повної інтеграції особистості в соціальну систему шляхом пристосування або <br /> адаптації до неї. Під результатом соціалізації при цьому розуміється різний <br /> рівень адаптованості особистості до різних соціальних ситуацій, макро- і <br /> мікрогрупам, членом яких є індивід [10,с.27]. Соціологи говорять про <br /> нормативну адаптацію, девіацію, патологічну адаптацію [4,с.42;6], а <br /> психологи – про цілеспрямований конформізм (А. Маслоу), про різні рівні <br /> соціальної адаптації: акомодацію (Я. Щепаньський), асиміляцію (Ж. Піаже) <br /> [10]. Гуманістична психологія (А. Олпорт, А. Маслоу, К. Роджерс та ін.) <br /> трактує соціалізацію дещо інакше – як процес самоактуалізації і <br /> самореалізації особистості, подолання негативних впливів соціального <br /> середовища, що руйнують унікальну структуру «Я»-концепції[10]. <br /> У роботах вітчизняних психологів проблема соціального становлення <br /> особистості посідає значне місце. Так, Л.Виготський писав, що колективна <br /> соціальна діяльність людини, інтерпсихічні функції передують процесу <br /> розвитку в людини індивідуальних форм діяльності і випереджають в часі <br /> появу функцій інтрапсихічних [2,с.903]. Це положення підтверджує ідею про <br /> соціальність дитини і видозміну форм цієї соціальності в ході онтогенезу. <br /> Можна стверджувати, що зовнішня соціальність (соціальне середовище і <br /> соціальна взаємодія) є умовою прояву внутрішньої соціальності (соціальної <br /> сутності) дитини, людини. Процес переходу зовнішнього у внутрішнє <br /> означається Л. Виготським терміном «інтеріоризація». Через спілкування, <br /> спільну діяльність (в першу чергу працю) і соціальне пізнання зовнішня <br /> активність дитини перетворюється на внутрішньопсихічну, зовнішні вимоги <br /> стають внутрішніми самообмеженнями, а мотиви, засоби і мета діяльності продукуються, обираються самим суб’єктом, а не задаються іншими [2,с. <br /> 903].&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> На думку Є. Столбуна, «соціалізація» – це процес становлення індивіда <br /> як соціальної істоти під впливом усієї сукупності соціальних факторів, <br /> соціального середовища в цілому, куди входять: виховання, навчання, <br /> підготовка до соціальних відношень, отримання навичок, знань, умінь, <br /> засвоєння норм, понять, цінностей, культури в цілому, формування <br /> самосвідомості, формування активного суб’єкта соціальних відношень <br /> [13с.4]. І. Кон стверджує, що соціалізація вміщує в себе не лише <br /> усвідомлювані, контрольовані, цілеспрямовані впливи на індивіда, але й <br /> стихійні, спонтанні процеси, що певним чином впливають на формування <br /> особистості.[5,с.21]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Поняття «соціалізація», запозичене із соціології, де проблема соціалізації <br /> розроблена найбільш повно, стало однією з основних категорій соціальної <br /> педагогіки. Основний зміст терміна «соціалізація» в соціології – входження <br /> індивіда в соціальне середовище. Соціологи визначають поняття <br /> «соціалізація» відповідно до свого предмету дослідження, як процес <br /> накопичення людьми досвіду і соціальних установок, що відповідають їх <br /> соціальним ролям [4;6]. При безпосередньо соціологічному підході до <br /> визначення змісту процесу соціалізації увага акцентується на засвоєнні <br /> індивідом соціальних ролей, що визначають взаємодію і взаємовідношення <br /> між людьми, на відтворення суспільства шляхом прищеплення його членам <br /> загальноприйнятих ідеалів, цінностей, зразків поведінки. При <br /> підкреслюються «зовнішні» аспекти соціалізації – формування ролей, норм, <br /> цінностей, тобто тих засобів регуляції індивідуальної поведінки людини, які <br /> пов’язані із виконанням суспільно значимих функцій. <br /> Умовами соціалізації виступає наявність відповідного соціального <br /> середовища, тобто сім’ї, соціальної групи, суспільства – соціальної системи, <br /> в якій починається життя людини і центром якої вона стає. Поняття “соціалізація”, орієнтоване на такі фундаментальні категорії як <br /> “суспільство”, “індивід”, безпосередньо пов’язане з рядом проблем як <br /> практичного, так і загальнотеоретичного характеру, що зумовлює увагу до <br /> нього не тільки в рамках соціальної педагогіки, а й інших наук, перш за все <br /> філософії і психології. Зупинимося на філософських і психологічних основах <br /> побудови теорії соціалізації, що є необхідним для осмислення її соціально-<br /> педагогічних аспектів. Філософія, досліджуючи протиріччя єдності індивіда і <br /> суспільства, вирішуючи питання можливого перетворення соціального <br /> середовища і особистості, характеризує форми соціальності особистості, <br /> розглядаючи процеси виховання в якості агента соціалізації. <br /> Соціалізація – двохсторонній процес, що включає в себе засвоєння <br /> індивідом соціального досвіду шляхом входження індивіда в соціальне <br /> середовище, систему соціальних зв’язків і процес їх активного відтворення <br /> індивідом системи соціальних зв’язків за рахунок активної діяльності, <br /> активного включення індивіда в соціальне середовище. Процес соціалізації <br /> нерозривно пов’язаний із спілкуванням та спільною діяльністю людей. Під <br /> соціалізацією в основному розуміють такий процес, у ході якого людська <br /> істота з певними біологічними задатками набуває якостей, необхідних для <br /> життєдіяльності в суспільстві. В такому розумінні соціалізація – це процес <br /> розвитку людини як соціальної істоти, становлення її як особистості. По суті, <br /> соціалізація є процесом входження індивіда до різних соціальних <br /> спільностей, колективів і груп людей на підставі засвоєння норм, ідеалів, <br /> цінностей шляхом виховання і научіння. Соціальна діяльність (праця, <br /> спілкування, гра, навчання) є головними чинниками соціалізації. Соціалізація <br /> відбувається в усіх провідних різновидах діяльності, де взаємно <br /> перехрещуються особистісні і соціальні структури [10].&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Розвиток людини при взаємодії і під впливом зовнішнього середовища <br /> можна визначити як процес і результат її соціалізації, тобто засвоєння і <br /> відтворення культурних цінностей і соціальних норм, а також саморозвитку і самореалізації в суспільстві. Соціалізація відбувається як у процесі стихійної <br /> взаємодії індивіда із зовнішнім середовищем і стихійного впливу на нього <br /> різноманітних обставин життя суспільства, так і у відносно спрямованому <br /> суспільством процесі впливу на певні категорії людей, а також в процесі <br /> створення умов для розвитку людини – соціального виховання. <br /> З’ясування змісту та статусу категорії соціалізації передбачає <br /> визначення її місця в категоріально-понятійній системі соціальної педагогіки <br /> і встановлення її взаємозв’язків з поняттями виховання та розвитку <br /> особистості. Розглядаючи співвідношення виховання і соціалізації <br /> особистості, можна говорити, що виховання є особливим способом і формою <br /> соціалізації, а саме цілеспрямованої і свідомо контрольованої соціалізації <br /> [4,с.42]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> К. Рубчевський та ін. автори основними формами соціалізації називають <br /> інтеріоризацію і соціальну адаптацію [11,с.147]. Інтеріоризацію розуміють як <br /> процес засвоєння із зовнішнього соціального середовища певних знань і <br /> засвоєння їх у вигляді знань, умінь, навичок, норм, зразків поведінки, <br /> цінностей. Інтеріоризація і адаптація особистості – дві сторони одного <br /> процесу соціалізації, тому визначення поняття «адаптація особистості» може <br /> бути досягнуте тільки в ході розгляду взаємозв’язку адаптації особистості та <br /> її інтеріоризації.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Ґрунтовне визначення поняття соціалізації наведене в роботах <br /> О. Мудрика [14,с.36]. В цьому визначенні (в межах педагогічної парадигми) <br /> міститься поняття про сутність поняття соціалізації і значення його в житті <br /> людини, визначення місця категорії соціалізація в педагогічній науці, її <br /> домінуючої позиції по відношенні до інших категорій (педагогічна <br /> діяльність, виховання, освіта). Результат соціалізації – соціальна сутність <br /> людини як єдності біологічного і соціального, що реалізується за допомогою <br /> і під впливом соціуму. Категорія розвитку особистості є визначальною у тріаді «категорій <br /> розвиток – соціалізація – виховання» де соціалізацією означують соціальний <br /> аспект розвитку, а вихованням – організоване та цілеспрямоване формування <br /> особистості. Поняття «соціальний розвиток» розглядається в широкому – <br /> (означає процес становлення індивіда як соціальної істоти під впливом <br /> суспільства, розвиток соціальності індивіда і умова формування особистості), <br /> та у вузькому значенні (супроводжує формування особистості і складає її <br /> сутність). В соціальній педагогіці, відповідно до предмету дослідження, <br /> соціальний розвиток розуміють як результат соціального виховання – <br /> виховання в людині суб’єктної соціальності що передбачає активність, <br /> ініціативність та самостійність індивіда.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Соціальний розвиток людини можна визначити як процес і результат її <br /> соціалізації, тобто засвоєння і відтворення культурних цінностей і соціальних <br /> норм, а також саморозвитку і самореалізації в суспільстві. <br /> Виходячи з твердження, що згідно соціально-педагогічної парадигми <br /> розвитку соціальної педагогіки, предметом її дослідження є процес та <br /> механізми соціалізації особистості в соціумі, можна стверджувати, що <br /> категорія «соціалізація» є провідною в системі категорійно-понятійного <br /> профілю соціальної педагогіки, при її розумінні як науки про соціалізацію, <br /> соціально-педагогічний аспект якої виражається у активному відтворенні <br /> індивідом соціального досвіду, самостійному творенні індивідом власної <br /> особистості та індивідуальності. Розвиток людини при взаємодії і під <br /> впливом зовнішнього соціального середовища визначають результатом <br /> соціалізації. «Соціалізація» є системо-утворюючим фактором процесу <br /> онтогенезу людини, де категорії розвитку і виховання знаходяться у <br /> діалектичному взаємозв’язку із соціалізацією. Будучи цілісним діалектичним <br /> процесом розвитку і саморозвитку індивіда, соціалізація постає єдністю двох <br /> суперечностей. Не засвоївши умов соціального середовища, не утвердивши <br /> себе в ньому, індивід не може активно впливати на нього; разом з тим, засвоєння соціального досвіду неможливе без індивідуальної активності <br /> самого індивіда в сферах діяльності та спілкування.&lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt; <br /> Тому перспектива подальших досліджень вбачається нами у вивченні <br /> окремих категорій соціально-педагогічної науки в контексті уточнення <br /> предмету науки, пошуку наукової істини та узгодження поглядів та позицій <br /> учених, що займаються дослідженнями проблем соціальної педагогіки.&lt;/p&gt;<br /> <br /> ==Література== <br /> # Андреева Г. М. Психология социального познания: учеб. пособие [для студ. высш. учеб. завед.: изд. 2-е перераб. и доп.] / Г. И. Андреева. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 288 с. <br /> # Выготский Л. С. Психология. / Л. С. Выготский. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. – 1008 с. – С. 903. <br /> # Голованова Н. Ф. Социализация младшего дошкольника как педагогическая проблема. / Н. Ф. Голованова– СПб, 1997. – С. 15-25. <br /> # Ильчиков М. З., Смирнов Б. А. Социология воспитания. / М. З. Ильчиков, Б. А. Смирнов. – М.: Фирма Гардарика, 1996. – 128 с. – С.42. <br /> # Кон И. С. НТР и проблемы социализации молодёжи. / И. С. Кон. – М., 1998. – С.21. <br /> # Кон И. С. Социология личности. / И. С. Кон. М. Политиздат, 1967. – 383 с. <br /> # Липкий И .А. Социальная педагогика. Методологический анализ: учебное пособие. / И. А Липский. – М.: ТЦ Сфера, 2004. – 320 с.; <br /> # Мудрик А. В. Социальная педагогика: учеб. [для студ. пед. вузов] / А. В. Мудрик; под. ред. В. А. Сластелина. – [3-е изд., испр. и доп.] – М.: Издательский Центр «Академия», 2000. – 200 с. – с.36. <br /> # Мудрик А. В. Социализация и смутное время. / А. В. Мудрик. – М., 1990.; <br /> # Розум С. И. Психология социализации и социальной адаптации человека. / С. И. Розум. – СПб.: Речь, 2006. – 365 с. 11. Рубчевский К. В. Социализация личности: интериоризация и социальная адаптация / К. В. Рубчевский // Общественные науки и современность. –<br /> 2003. – С.147. <br /> # Соціальна робота в Україні: навч. посібник / [І. Д. Звєрєва, О. В. Безпалько, С. Я. Харченко та ін.]. – К.: ДЦССМ, 2004. – 256 с – С.26; <br /> # Стовбун Е. Б. Методологические проблемы изучения механизма социализации. / Е. Б. Столбун. – М.,1977, с.4. <br /> # Филонов Г. Социальная педагогика: научный статус и прикладные функции /Г. Филонов // Педагогика. – 1994. - № 6. – С. 37-42. <br /> # Филонов Г. Социально-педагогическая теория: Сущность и тенденции развития / Г. Филонов // Педагогика. – 1997. - № 6. – С. 36-40. <br /> # Філософський словник соціальних термінів / В. П. Андрущенко. – Київ-Харків, 2002. – 670 с. – С. 540.</div>

YsPrudkovskykh https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%9E%D0%A6%D0%86%D0%90%D0%9B%D0%86%D0%97%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%AF_%D0%92_%D0%A1%D0%98%D0%A1%D0%A2%D0%95%D0%9C%D0%86_%D0%9A%D0%90%D0%A2%D0%95%D0%93%D0%9E%D0%A0%D0%86%D0%99_%D0%86_%D0%9F%D0%9E%D0%9D%D0%AF%D0%A2%D0%AC_%D0%A1%D0%9E%D0%A6%D0%86%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%9E%D0%87_%D0%9F%D0%95%D0%94%D0%90%D0%93%D0%9E%D0%93%D0%86%D0%9A%D0%98 2013-11-01T10:34:18Z

<p>YsPrudkovskykh: </p> <hr /> <div>&lt;p align=justify&gt;<br /> Стаття присвячена теоретичному аналізу наукових способів <br /> осмислення змісту і сутності категорії «соціалізація» як основної категорії <br /> соціальної педагогіки, відповідно до соціально-педагогічної парадигми <br /> розвитку соціальної педагогіки, її місця в системі категорій і понять <br /> соціальної педагогіки, взаємозв’язків із категоріями соціального розвитку та <br /> виховання. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> '''Ключові слова: категорійно-понятійний апарат, соціалізація, <br /> соціальний розвиток особистості.''' &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> На сьогодні в соціальній педагогіці не існує загальновизнаного <br /> сформованого понятійного апарату (майже кожна наукова стаття містить <br /> авторське пояснення вживаних категорій і понять), однозначних підходів до <br /> визначення основних категорій науки, що зумовлено поліпарадигмальним <br /> походженням функціонування теоретичних конструктів; відбувається <br /> становлення теоретичних концепцій, утвердження основних парадигм <br /> розвитку соціальної педагогіки, теоретичних положень дослідження <br /> феномену соціально-педагогічної діяльності. Тому дослідження категорійно-<br /> понятійного апарату науки є досить актуальними для найбільш повного і <br /> точного окреслення її дефініцій з метою забезпечення оптимального <br /> розвитку теорії соціальної педагогіки. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Введення в науковий обіг головних термінів і категорій соціальної <br /> педагогіки відбувалося протягом всього періоду її становлення, процес <br /> формування категорійно-понятійного апарату триватиме, власне, разом із <br /> розвитком самої науки, уточненням, конкретизацією предмету дослідження. <br /> Так, кожен з учених, хто займався вивченням соціально-педагогічних явищ, <br /> процесів розуміли їх по-своєму, описували та пояснювали їх, виходячи із русла тих течій соціо-гуманітарного знання, прибічниками якого вони були, в <br /> рамках тих теоретичних концепцій, яких вони дотримувалися при <br /> формуванні власних поглядів на феномен соціально-педагогічної діяльності. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Сучасний стан розвитку науки соціальної педагогіки не дає можливості <br /> однозначного визначення її категоріально-понятійного апарату, проте, як і <br /> кожна наука, вона має власні поняття, терміни, категорії. <br /> При переході від теоретичних уявлень про досліджуваний об’єкт до його <br /> емпіричного вивчення здійснюється виділення та інтерпретація ключових <br /> понять, які відображають зміст об’єкта дослідження, характеризують стан <br /> узагальнення встановлених фактів, відбувається процес фіксації наукового <br /> знання в категоріях і поняттях науки, основним компонентом якої є <br /> категорійно-понятійний апарат – сукупність понять, термінів, категорій, у <br /> яких в концентрованій формі представлені засоби і способи пізнання <br /> об’єктивної реальності, що дозволяє в узагальненій формі відобразити явища <br /> певної науки, а також зв’язки між ними шляхом фіксації їх істотних ознак та <br /> закономірностей. Категоріально-понятійний апарат, що формується в процесі <br /> встановлення та інтерпретації наукових фактів, узагальнення результатів <br /> емпіричного спостереження та експерименту, шляхом застосування у <br /> пізнавальній діяльності дослідницьких процедур абстрагування, ідеалізації, <br /> узагальнення, порівняння, аналізу і синтезу та умовиводів утворює структуру <br /> науки [12,с.26]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Дослідженням становлення соціальної педагогіки та розвитку <br /> категорійно-понятійного апарату соціальної педагогіки займаються: російські <br /> вчені В. Бочарова, І. Липський [7], І. Нікітіна, Г. Філонов [15,с.36-40; 14,с.37-<br /> 42], О Мудрик [9]; а також українські дослідники – А. Капська, А. Малько <br /> (формування категорійно-понятійного апарату соціальної роботи та <br /> соціальної педагогіки); І. Звєрєва, О. Безпалько (класифікація понятійного <br /> апарату соціальної роботи) [12,с.27]. Проблеми соціалізації особистості на сучасному етапі розвитку науки <br /> досить актуальні та складні для розуміння. За кордоном їх досліджували <br /> Е. Дюргейм, Д. Г. Мід, Т.Парсонс [6], серед вітчизняних учених – І. Кон [6], <br /> Н. Голованова [3,с.15-25], А. Петровський, Г. Андрєєва [1]. <br /> Мета статті полягає у з’ясуванні сутності категорії соціалізації, її місця в <br /> системі категорій і понять соціальної педагогіки, взаємовідношень із <br /> категоріями соціального розвитку та виховання через призму предмету <br /> дослідження соціальної педагогіки, у спробі теоретичного аналізу множини <br /> наукових способів осмислення категорії «соціалізації» системі соціальної <br /> педагогіки. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Соціальна педагогіка безпосередньо звертається до тієї сфери суспільних <br /> відносин і діяльності, в центрі якої постає проблема соціалізації як питання <br /> взаємодії людини і суспільства з точки зору їх взаємної адекватності. <br /> Поняттям «соціалізація» виражається соціальна сутність людини, тому,ця <br /> категорія є базовою в методологічному інструментарії соціальної педагогіки.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Спробуємо здійснити спробу аналізу цієї категорії із застосуванням методу <br /> конкретизації – переходу від загального до конкретного, від загального <br /> знання до найповнішого його відтворення у формі теоретичного образу. В <br /> цьому разі абстракцією стає категорія соціалізації, аналіз якої змушує вийти <br /> за її межі і співвіднести із категоріями розвитку та виховання. <br /> У «Філософському словнику соціальних термінів» наведене наступне <br /> визначення категорії «соціалізація» – процес засвоєння і подальшого <br /> розвитку індивідом соціо-культурного досвіду – трудових навиків, знань, <br /> норм, цінностей, включення індивіда в систему соціальних зв’язків і <br /> формування в нього соціальних якостей. При цьому передача соціального <br /> досвіду, навчання типовим формам і способам діяльності здійснюється <br /> завдяки вихованню та впливові зовнішнього соціального середовища <br /> [16,с.540]. У багатьох роботах соціалізацією називають суспільно-соціальне <br /> становлення та розвиток особистості. Це поняття вперше було описане в <br /> роботах американських психологів і соціологів О. Парка, Д. Долларда, <br /> В. Уолтера та ін. Т. Парсонс і Р. Мертон під соціалізацією розуміють процес <br /> повної інтеграції особистості в соціальну систему шляхом пристосування або <br /> адаптації до неї. Під результатом соціалізації при цьому розуміється різний <br /> рівень адаптованості особистості до різних соціальних ситуацій, макро- і <br /> мікрогрупам, членом яких є індивід [10,с.27]. Соціологи говорять про <br /> нормативну адаптацію, девіацію, патологічну адаптацію [4,с.42;6], а <br /> психологи – про цілеспрямований конформізм (А. Маслоу), про різні рівні <br /> соціальної адаптації: акомодацію (Я. Щепаньський), асиміляцію (Ж. Піаже) <br /> [10]. Гуманістична психологія (А. Олпорт, А. Маслоу, К. Роджерс та ін.) <br /> трактує соціалізацію дещо інакше – як процес самоактуалізації і <br /> самореалізації особистості, подолання негативних впливів соціального <br /> середовища, що руйнують унікальну структуру «Я»-концепції[10]. <br /> У роботах вітчизняних психологів проблема соціального становлення <br /> особистості посідає значне місце. Так, Л.Виготський писав, що колективна <br /> соціальна діяльність людини, інтерпсихічні функції передують процесу <br /> розвитку в людини індивідуальних форм діяльності і випереджають в часі <br /> появу функцій інтрапсихічних [2,с.903]. Це положення підтверджує ідею про <br /> соціальність дитини і видозміну форм цієї соціальності в ході онтогенезу. <br /> Можна стверджувати, що зовнішня соціальність (соціальне середовище і <br /> соціальна взаємодія) є умовою прояву внутрішньої соціальності (соціальної <br /> сутності) дитини, людини. Процес переходу зовнішнього у внутрішнє <br /> означається Л. Виготським терміном «інтеріоризація». Через спілкування, <br /> спільну діяльність (в першу чергу працю) і соціальне пізнання зовнішня <br /> активність дитини перетворюється на внутрішньопсихічну, зовнішні вимоги <br /> стають внутрішніми самообмеженнями, а мотиви, засоби і мета діяльності продукуються, обираються самим суб’єктом, а не задаються іншими [2,с. <br /> 903].&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> На думку Є. Столбуна, «соціалізація» – це процес становлення індивіда <br /> як соціальної істоти під впливом усієї сукупності соціальних факторів, <br /> соціального середовища в цілому, куди входять: виховання, навчання, <br /> підготовка до соціальних відношень, отримання навичок, знань, умінь, <br /> засвоєння норм, понять, цінностей, культури в цілому, формування <br /> самосвідомості, формування активного суб’єкта соціальних відношень <br /> [13с.4]. І. Кон стверджує, що соціалізація вміщує в себе не лише <br /> усвідомлювані, контрольовані, цілеспрямовані впливи на індивіда, але й <br /> стихійні, спонтанні процеси, що певним чином впливають на формування <br /> особистості.[5,с.21]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Поняття «соціалізація», запозичене із соціології, де проблема соціалізації <br /> розроблена найбільш повно, стало однією з основних категорій соціальної <br /> педагогіки. Основний зміст терміна «соціалізація» в соціології – входження <br /> індивіда в соціальне середовище. Соціологи визначають поняття <br /> «соціалізація» відповідно до свого предмету дослідження, як процес <br /> накопичення людьми досвіду і соціальних установок, що відповідають їх <br /> соціальним ролям [4;6]. При безпосередньо соціологічному підході до <br /> визначення змісту процесу соціалізації увага акцентується на засвоєнні <br /> індивідом соціальних ролей, що визначають взаємодію і взаємовідношення <br /> між людьми, на відтворення суспільства шляхом прищеплення його членам <br /> загальноприйнятих ідеалів, цінностей, зразків поведінки. При <br /> підкреслюються «зовнішні» аспекти соціалізації – формування ролей, норм, <br /> цінностей, тобто тих засобів регуляції індивідуальної поведінки людини, які <br /> пов’язані із виконанням суспільно значимих функцій. <br /> Умовами соціалізації виступає наявність відповідного соціального <br /> середовища, тобто сім’ї, соціальної групи, суспільства – соціальної системи, <br /> в якій починається життя людини і центром якої вона стає. Поняття “соціалізація”, орієнтоване на такі фундаментальні категорії як <br /> “суспільство”, “індивід”, безпосередньо пов’язане з рядом проблем як <br /> практичного, так і загальнотеоретичного характеру, що зумовлює увагу до <br /> нього не тільки в рамках соціальної педагогіки, а й інших наук, перш за все <br /> філософії і психології. Зупинимося на філософських і психологічних основах <br /> побудови теорії соціалізації, що є необхідним для осмислення її соціально-<br /> педагогічних аспектів. Філософія, досліджуючи протиріччя єдності індивіда і <br /> суспільства, вирішуючи питання можливого перетворення соціального <br /> середовища і особистості, характеризує форми соціальності особистості, <br /> розглядаючи процеси виховання в якості агента соціалізації. <br /> Соціалізація – двохсторонній процес, що включає в себе засвоєння <br /> індивідом соціального досвіду шляхом входження індивіда в соціальне <br /> середовище, систему соціальних зв’язків і процес їх активного відтворення <br /> індивідом системи соціальних зв’язків за рахунок активної діяльності, <br /> активного включення індивіда в соціальне середовище. Процес соціалізації <br /> нерозривно пов’язаний із спілкуванням та спільною діяльністю людей. Під <br /> соціалізацією в основному розуміють такий процес, у ході якого людська <br /> істота з певними біологічними задатками набуває якостей, необхідних для <br /> життєдіяльності в суспільстві. В такому розумінні соціалізація – це процес <br /> розвитку людини як соціальної істоти, становлення її як особистості. По суті, <br /> соціалізація є процесом входження індивіда до різних соціальних <br /> спільностей, колективів і груп людей на підставі засвоєння норм, ідеалів, <br /> цінностей шляхом виховання і научіння. Соціальна діяльність (праця, <br /> спілкування, гра, навчання) є головними чинниками соціалізації. Соціалізація <br /> відбувається в усіх провідних різновидах діяльності, де взаємно <br /> перехрещуються особистісні і соціальні структури [10].&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Розвиток людини при взаємодії і під впливом зовнішнього середовища <br /> можна визначити як процес і результат її соціалізації, тобто засвоєння і <br /> відтворення культурних цінностей і соціальних норм, а також саморозвитку і самореалізації в суспільстві. Соціалізація відбувається як у процесі стихійної <br /> взаємодії індивіда із зовнішнім середовищем і стихійного впливу на нього <br /> різноманітних обставин життя суспільства, так і у відносно спрямованому <br /> суспільством процесі впливу на певні категорії людей, а також в процесі <br /> створення умов для розвитку людини – соціального виховання. <br /> З’ясування змісту та статусу категорії соціалізації передбачає <br /> визначення її місця в категоріально-понятійній системі соціальної педагогіки <br /> і встановлення її взаємозв’язків з поняттями виховання та розвитку <br /> особистості. Розглядаючи співвідношення виховання і соціалізації <br /> особистості, можна говорити, що виховання є особливим способом і формою <br /> соціалізації, а саме цілеспрямованої і свідомо контрольованої соціалізації <br /> [4,с.42]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> К. Рубчевський та ін. автори основними формами соціалізації називають <br /> інтеріоризацію і соціальну адаптацію [11,с.147]. Інтеріоризацію розуміють як <br /> процес засвоєння із зовнішнього соціального середовища певних знань і <br /> засвоєння їх у вигляді знань, умінь, навичок, норм, зразків поведінки, <br /> цінностей. Інтеріоризація і адаптація особистості – дві сторони одного <br /> процесу соціалізації, тому визначення поняття «адаптація особистості» може <br /> бути досягнуте тільки в ході розгляду взаємозв’язку адаптації особистості та <br /> її інтеріоризації.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Ґрунтовне визначення поняття соціалізації наведене в роботах <br /> О. Мудрика [14,с.36]. В цьому визначенні (в межах педагогічної парадигми) <br /> міститься поняття про сутність поняття соціалізації і значення його в житті <br /> людини, визначення місця категорії соціалізація в педагогічній науці, її <br /> домінуючої позиції по відношенні до інших категорій (педагогічна <br /> діяльність, виховання, освіта). Результат соціалізації – соціальна сутність <br /> людини як єдності біологічного і соціального, що реалізується за допомогою <br /> і під впливом соціуму. Категорія розвитку особистості є визначальною у тріаді «категорій <br /> розвиток – соціалізація – виховання» де соціалізацією означують соціальний <br /> аспект розвитку, а вихованням – організоване та цілеспрямоване формування <br /> особистості. Поняття «соціальний розвиток» розглядається в широкому – <br /> (означає процес становлення індивіда як соціальної істоти під впливом <br /> суспільства, розвиток соціальності індивіда і умова формування особистості), <br /> та у вузькому значенні (супроводжує формування особистості і складає її <br /> сутність). В соціальній педагогіці, відповідно до предмету дослідження, <br /> соціальний розвиток розуміють як результат соціального виховання – <br /> виховання в людині суб’єктної соціальності що передбачає активність, <br /> ініціативність та самостійність індивіда.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Соціальний розвиток людини можна визначити як процес і результат її <br /> соціалізації, тобто засвоєння і відтворення культурних цінностей і соціальних <br /> норм, а також саморозвитку і самореалізації в суспільстві. <br /> Виходячи з твердження, що згідно соціально-педагогічної парадигми <br /> розвитку соціальної педагогіки, предметом її дослідження є процес та <br /> механізми соціалізації особистості в соціумі, можна стверджувати, що <br /> категорія «соціалізація» є провідною в системі категорійно-понятійного <br /> профілю соціальної педагогіки, при її розумінні як науки про соціалізацію, <br /> соціально-педагогічний аспект якої виражається у активному відтворенні <br /> індивідом соціального досвіду, самостійному творенні індивідом власної <br /> особистості та індивідуальності. Розвиток людини при взаємодії і під <br /> впливом зовнішнього соціального середовища визначають результатом <br /> соціалізації. «Соціалізація» є системо-утворюючим фактором процесу <br /> онтогенезу людини, де категорії розвитку і виховання знаходяться у <br /> діалектичному взаємозв’язку із соціалізацією. Будучи цілісним діалектичним <br /> процесом розвитку і саморозвитку індивіда, соціалізація постає єдністю двох <br /> суперечностей. Не засвоївши умов соціального середовища, не утвердивши <br /> себе в ньому, індивід не може активно впливати на нього; разом з тим, засвоєння соціального досвіду неможливе без індивідуальної активності <br /> самого індивіда в сферах діяльності та спілкування.&lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt; <br /> Тому перспектива подальших досліджень вбачається нами у вивченні <br /> окремих категорій соціально-педагогічної науки в контексті уточнення <br /> предмету науки, пошуку наукової істини та узгодження поглядів та позицій <br /> учених, що займаються дослідженнями проблем соціальної педагогіки.&lt;/p&gt;<br /> <br /> ==Література== <br /> #1. Андреева Г. М. Психология социального познания: учеб. пособие [для <br /> студ. высш. учеб. завед.: изд. 2-е перераб. и доп.] / Г. И. Андреева. – М.: <br /> Аспект Пресс, 2000. – 288 с. <br /> #2. Выготский Л. С. Психология. / Л. С. Выготский. – М.: Изд-во ЭКСМО-<br /> Пресс, 2002. – 1008 с. – С. 903. <br /> 3. Голованова Н. Ф. Социализация младшего дошкольника как <br /> педагогическая проблема. / Н. Ф. Голованова– СПб, 1997. – С. 15-25. <br /> 4. Ильчиков М. З., Смирнов Б. А. Социология воспитания. / М. З. Ильчиков, <br /> Б. А. Смирнов. – М.: Фирма Гардарика, 1996. – 128 с. – С.42. <br /> 5. Кон И. С. НТР и проблемы социализации молодёжи. / И. С. Кон. – М., <br /> 1998. – С.21. <br /> 6. Кон И. С. Социология личности. / И. С. Кон. М. Политиздат, 1967. – 383 с. <br /> 7. Липкий И .А. Социальная педагогика. Методологический анализ: учебное <br /> пособие. / И. А Липский. – М.: ТЦ Сфера, 2004. – 320 с.; <br /> 8. Мудрик А. В. Социальная педагогика: учеб. [для студ. пед. вузов] / <br /> А. В. Мудрик; под. ред. В. А. Сластелина. – [3-е изд., испр. и доп.] – М.: <br /> Издательский Центр «Академия», 2000. – 200 с. – с.36. <br /> 9. Мудрик А. В. Социализация и смутное время. / А. В. Мудрик. – М., 1990.; <br /> 10. Розум С. И. Психология социализации и социальной адаптации человека. <br /> / С. И. Розум. – СПб.: Речь, 2006. – 365 с. 11. Рубчевский К. В. Социализация личности: интериоризация и социальная <br /> адаптация / К. В. Рубчевский // Общественные науки и современность. –<br /> 2003. – С.147. <br /> 12. Соціальна робота в Україні: навч. посібник / [І. Д. Звєрєва, <br /> О. В. Безпалько, С. Я. Харченко та ін.]. – К.: ДЦССМ, 2004. – 256 с – С.26; <br /> 13. Стовбун Е. Б. Методологические проблемы изучения механизма <br /> социализации. / Е. Б. Столбун. – М.,1977, с.4. <br /> 14. Филонов Г. Социальная педагогика: научный статус и прикладные <br /> функции /Г. Филонов // Педагогика. – 1994. - № 6. – С. 37-42. <br /> 15. Филонов Г. Социально-педагогическая теория: Сущность и тенденции <br /> развития / Г. Филонов // Педагогика. – 1997. - № 6. – С. 36-40. <br /> 16. Філософський словник соціальних термінів / В. П. Андрущенко. – Київ- <br /> Харків, 2002. – 670 с. – С. 540.</div>

YsPrudkovskykh https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%9E%D0%A6%D0%86%D0%90%D0%9B%D0%86%D0%97%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%AF_%D0%92_%D0%A1%D0%98%D0%A1%D0%A2%D0%95%D0%9C%D0%86_%D0%9A%D0%90%D0%A2%D0%95%D0%93%D0%9E%D0%A0%D0%86%D0%99_%D0%86_%D0%9F%D0%9E%D0%9D%D0%AF%D0%A2%D0%AC_%D0%A1%D0%9E%D0%A6%D0%86%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%9E%D0%87_%D0%9F%D0%95%D0%94%D0%90%D0%93%D0%9E%D0%93%D0%86%D0%9A%D0%98 2013-11-01T10:28:38Z

<p>YsPrudkovskykh: Створена сторінка: СОЦІАЛІЗАЦІЯ В СИСТЕМІ КАТЕГОРІЙ І ПОНЯТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ &lt;p align=justify&gt; Стаття при...</p> <hr /> <div>СОЦІАЛІЗАЦІЯ В СИСТЕМІ КАТЕГОРІЙ І ПОНЯТЬ СОЦІАЛЬНОЇ <br /> ПЕДАГОГІКИ <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Стаття присвячена теоретичному аналізу наукових способів <br /> осмислення змісту і сутності категорії «соціалізація» як основної категорії <br /> соціальної педагогіки, відповідно до соціально-педагогічної парадигми <br /> розвитку соціальної педагогіки, її місця в системі категорій і понять <br /> соціальної педагогіки, взаємозв’язків із категоріями соціального розвитку та <br /> виховання. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Ключові слова: категорійно-понятійний апарат, соціалізація, <br /> соціальний розвиток особистості. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> На сьогодні в соціальній педагогіці не існує загальновизнаного <br /> сформованого понятійного апарату (майже кожна наукова стаття містить <br /> авторське пояснення вживаних категорій і понять), однозначних підходів до <br /> визначення основних категорій науки, що зумовлено поліпарадигмальним <br /> походженням функціонування теоретичних конструктів; відбувається <br /> становлення теоретичних концепцій, утвердження основних парадигм <br /> розвитку соціальної педагогіки, теоретичних положень дослідження <br /> феномену соціально-педагогічної діяльності. Тому дослідження категорійно-<br /> понятійного апарату науки є досить актуальними для найбільш повного і <br /> точного окреслення її дефініцій з метою забезпечення оптимального <br /> розвитку теорії соціальної педагогіки. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Введення в науковий обіг головних термінів і категорій соціальної <br /> педагогіки відбувалося протягом всього періоду її становлення, процес <br /> формування категорійно-понятійного апарату триватиме, власне, разом із <br /> розвитком самої науки, уточненням, конкретизацією предмету дослідження. <br /> Так, кожен з учених, хто займався вивченням соціально-педагогічних явищ, <br /> процесів розуміли їх по-своєму, описували та пояснювали їх, виходячи із русла тих течій соціо-гуманітарного знання, прибічниками якого вони були, в <br /> рамках тих теоретичних концепцій, яких вони дотримувалися при <br /> формуванні власних поглядів на феномен соціально-педагогічної діяльності. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Сучасний стан розвитку науки соціальної педагогіки не дає можливості <br /> однозначного визначення її категоріально-понятійного апарату, проте, як і <br /> кожна наука, вона має власні поняття, терміни, категорії. <br /> При переході від теоретичних уявлень про досліджуваний об’єкт до його <br /> емпіричного вивчення здійснюється виділення та інтерпретація ключових <br /> понять, які відображають зміст об’єкта дослідження, характеризують стан <br /> узагальнення встановлених фактів, відбувається процес фіксації наукового <br /> знання в категоріях і поняттях науки, основним компонентом якої є <br /> категорійно-понятійний апарат – сукупність понять, термінів, категорій, у <br /> яких в концентрованій формі представлені засоби і способи пізнання <br /> об’єктивної реальності, що дозволяє в узагальненій формі відобразити явища <br /> певної науки, а також зв’язки між ними шляхом фіксації їх істотних ознак та <br /> закономірностей. Категоріально-понятійний апарат, що формується в процесі <br /> встановлення та інтерпретації наукових фактів, узагальнення результатів <br /> емпіричного спостереження та експерименту, шляхом застосування у <br /> пізнавальній діяльності дослідницьких процедур абстрагування, ідеалізації, <br /> узагальнення, порівняння, аналізу і синтезу та умовиводів утворює структуру <br /> науки [12,с.26]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Дослідженням становлення соціальної педагогіки та розвитку <br /> категорійно-понятійного апарату соціальної педагогіки займаються: російські <br /> вчені В. Бочарова, І. Липський [7], І. Нікітіна, Г. Філонов [15,с.36-40; 14,с.37-<br /> 42], О Мудрик [9]; а також українські дослідники – А. Капська, А. Малько <br /> (формування категорійно-понятійного апарату соціальної роботи та <br /> соціальної педагогіки); І. Звєрєва, О. Безпалько (класифікація понятійного <br /> апарату соціальної роботи) [12,с.27]. Проблеми соціалізації особистості на сучасному етапі розвитку науки <br /> досить актуальні та складні для розуміння. За кордоном їх досліджували <br /> Е. Дюргейм, Д. Г. Мід, Т.Парсонс [6], серед вітчизняних учених – І. Кон [6], <br /> Н. Голованова [3,с.15-25], А. Петровський, Г. Андрєєва [1]. <br /> Мета статті полягає у з’ясуванні сутності категорії соціалізації, її місця в <br /> системі категорій і понять соціальної педагогіки, взаємовідношень із <br /> категоріями соціального розвитку та виховання через призму предмету <br /> дослідження соціальної педагогіки, у спробі теоретичного аналізу множини <br /> наукових способів осмислення категорії «соціалізації» системі соціальної <br /> педагогіки. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Соціальна педагогіка безпосередньо звертається до тієї сфери суспільних <br /> відносин і діяльності, в центрі якої постає проблема соціалізації як питання <br /> взаємодії людини і суспільства з точки зору їх взаємної адекватності. <br /> Поняттям «соціалізація» виражається соціальна сутність людини, тому,ця <br /> категорія є базовою в методологічному інструментарії соціальної педагогіки.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Спробуємо здійснити спробу аналізу цієї категорії із застосуванням методу <br /> конкретизації – переходу від загального до конкретного, від загального <br /> знання до найповнішого його відтворення у формі теоретичного образу. В <br /> цьому разі абстракцією стає категорія соціалізації, аналіз якої змушує вийти <br /> за її межі і співвіднести із категоріями розвитку та виховання. <br /> У «Філософському словнику соціальних термінів» наведене наступне <br /> визначення категорії «соціалізація» – процес засвоєння і подальшого <br /> розвитку індивідом соціо-культурного досвіду – трудових навиків, знань, <br /> норм, цінностей, включення індивіда в систему соціальних зв’язків і <br /> формування в нього соціальних якостей. При цьому передача соціального <br /> досвіду, навчання типовим формам і способам діяльності здійснюється <br /> завдяки вихованню та впливові зовнішнього соціального середовища <br /> [16,с.540]. У багатьох роботах соціалізацією називають суспільно-соціальне <br /> становлення та розвиток особистості. Це поняття вперше було описане в <br /> роботах американських психологів і соціологів О. Парка, Д. Долларда, <br /> В. Уолтера та ін. Т. Парсонс і Р. Мертон під соціалізацією розуміють процес <br /> повної інтеграції особистості в соціальну систему шляхом пристосування або <br /> адаптації до неї. Під результатом соціалізації при цьому розуміється різний <br /> рівень адаптованості особистості до різних соціальних ситуацій, макро- і <br /> мікрогрупам, членом яких є індивід [10,с.27]. Соціологи говорять про <br /> нормативну адаптацію, девіацію, патологічну адаптацію [4,с.42;6], а <br /> психологи – про цілеспрямований конформізм (А. Маслоу), про різні рівні <br /> соціальної адаптації: акомодацію (Я. Щепаньський), асиміляцію (Ж. Піаже) <br /> [10]. Гуманістична психологія (А. Олпорт, А. Маслоу, К. Роджерс та ін.) <br /> трактує соціалізацію дещо інакше – як процес самоактуалізації і <br /> самореалізації особистості, подолання негативних впливів соціального <br /> середовища, що руйнують унікальну структуру «Я»-концепції[10]. <br /> У роботах вітчизняних психологів проблема соціального становлення <br /> особистості посідає значне місце. Так, Л.Виготський писав, що колективна <br /> соціальна діяльність людини, інтерпсихічні функції передують процесу <br /> розвитку в людини індивідуальних форм діяльності і випереджають в часі <br /> появу функцій інтрапсихічних [2,с.903]. Це положення підтверджує ідею про <br /> соціальність дитини і видозміну форм цієї соціальності в ході онтогенезу. <br /> Можна стверджувати, що зовнішня соціальність (соціальне середовище і <br /> соціальна взаємодія) є умовою прояву внутрішньої соціальності (соціальної <br /> сутності) дитини, людини. Процес переходу зовнішнього у внутрішнє <br /> означається Л. Виготським терміном «інтеріоризація». Через спілкування, <br /> спільну діяльність (в першу чергу працю) і соціальне пізнання зовнішня <br /> активність дитини перетворюється на внутрішньопсихічну, зовнішні вимоги <br /> стають внутрішніми самообмеженнями, а мотиви, засоби і мета діяльності продукуються, обираються самим суб’єктом, а не задаються іншими [2,с. <br /> 903].&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> На думку Є. Столбуна, «соціалізація» – це процес становлення індивіда <br /> як соціальної істоти під впливом усієї сукупності соціальних факторів, <br /> соціального середовища в цілому, куди входять: виховання, навчання, <br /> підготовка до соціальних відношень, отримання навичок, знань, умінь, <br /> засвоєння норм, понять, цінностей, культури в цілому, формування <br /> самосвідомості, формування активного суб’єкта соціальних відношень <br /> [13с.4]. І. Кон стверджує, що соціалізація вміщує в себе не лише <br /> усвідомлювані, контрольовані, цілеспрямовані впливи на індивіда, але й <br /> стихійні, спонтанні процеси, що певним чином впливають на формування <br /> особистості.[5,с.21]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Поняття «соціалізація», запозичене із соціології, де проблема соціалізації <br /> розроблена найбільш повно, стало однією з основних категорій соціальної <br /> педагогіки. Основний зміст терміна «соціалізація» в соціології – входження <br /> індивіда в соціальне середовище. Соціологи визначають поняття <br /> «соціалізація» відповідно до свого предмету дослідження, як процес <br /> накопичення людьми досвіду і соціальних установок, що відповідають їх <br /> соціальним ролям [4;6]. При безпосередньо соціологічному підході до <br /> визначення змісту процесу соціалізації увага акцентується на засвоєнні <br /> індивідом соціальних ролей, що визначають взаємодію і взаємовідношення <br /> між людьми, на відтворення суспільства шляхом прищеплення його членам <br /> загальноприйнятих ідеалів, цінностей, зразків поведінки. При <br /> підкреслюються «зовнішні» аспекти соціалізації – формування ролей, норм, <br /> цінностей, тобто тих засобів регуляції індивідуальної поведінки людини, які <br /> пов’язані із виконанням суспільно значимих функцій. <br /> Умовами соціалізації виступає наявність відповідного соціального <br /> середовища, тобто сім’ї, соціальної групи, суспільства – соціальної системи, <br /> в якій починається життя людини і центром якої вона стає. Поняття “соціалізація”, орієнтоване на такі фундаментальні категорії як <br /> “суспільство”, “індивід”, безпосередньо пов’язане з рядом проблем як <br /> практичного, так і загальнотеоретичного характеру, що зумовлює увагу до <br /> нього не тільки в рамках соціальної педагогіки, а й інших наук, перш за все <br /> філософії і психології. Зупинимося на філософських і психологічних основах <br /> побудови теорії соціалізації, що є необхідним для осмислення її соціально-<br /> педагогічних аспектів. Філософія, досліджуючи протиріччя єдності індивіда і <br /> суспільства, вирішуючи питання можливого перетворення соціального <br /> середовища і особистості, характеризує форми соціальності особистості, <br /> розглядаючи процеси виховання в якості агента соціалізації. <br /> Соціалізація – двохсторонній процес, що включає в себе засвоєння <br /> індивідом соціального досвіду шляхом входження індивіда в соціальне <br /> середовище, систему соціальних зв’язків і процес їх активного відтворення <br /> індивідом системи соціальних зв’язків за рахунок активної діяльності, <br /> активного включення індивіда в соціальне середовище. Процес соціалізації <br /> нерозривно пов’язаний із спілкуванням та спільною діяльністю людей. Під <br /> соціалізацією в основному розуміють такий процес, у ході якого людська <br /> істота з певними біологічними задатками набуває якостей, необхідних для <br /> життєдіяльності в суспільстві. В такому розумінні соціалізація – це процес <br /> розвитку людини як соціальної істоти, становлення її як особистості. По суті, <br /> соціалізація є процесом входження індивіда до різних соціальних <br /> спільностей, колективів і груп людей на підставі засвоєння норм, ідеалів, <br /> цінностей шляхом виховання і научіння. Соціальна діяльність (праця, <br /> спілкування, гра, навчання) є головними чинниками соціалізації. Соціалізація <br /> відбувається в усіх провідних різновидах діяльності, де взаємно <br /> перехрещуються особистісні і соціальні структури [10].&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Розвиток людини при взаємодії і під впливом зовнішнього середовища <br /> можна визначити як процес і результат її соціалізації, тобто засвоєння і <br /> відтворення культурних цінностей і соціальних норм, а також саморозвитку і самореалізації в суспільстві. Соціалізація відбувається як у процесі стихійної <br /> взаємодії індивіда із зовнішнім середовищем і стихійного впливу на нього <br /> різноманітних обставин життя суспільства, так і у відносно спрямованому <br /> суспільством процесі впливу на певні категорії людей, а також в процесі <br /> створення умов для розвитку людини – соціального виховання. <br /> З’ясування змісту та статусу категорії соціалізації передбачає <br /> визначення її місця в категоріально-понятійній системі соціальної педагогіки <br /> і встановлення її взаємозв’язків з поняттями виховання та розвитку <br /> особистості. Розглядаючи співвідношення виховання і соціалізації <br /> особистості, можна говорити, що виховання є особливим способом і формою <br /> соціалізації, а саме цілеспрямованої і свідомо контрольованої соціалізації <br /> [4,с.42]. &lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> К. Рубчевський та ін. автори основними формами соціалізації називають <br /> інтеріоризацію і соціальну адаптацію [11,с.147]. Інтеріоризацію розуміють як <br /> процес засвоєння із зовнішнього соціального середовища певних знань і <br /> засвоєння їх у вигляді знань, умінь, навичок, норм, зразків поведінки, <br /> цінностей. Інтеріоризація і адаптація особистості – дві сторони одного <br /> процесу соціалізації, тому визначення поняття «адаптація особистості» може <br /> бути досягнуте тільки в ході розгляду взаємозв’язку адаптації особистості та <br /> її інтеріоризації.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Ґрунтовне визначення поняття соціалізації наведене в роботах <br /> О. Мудрика [14,с.36]. В цьому визначенні (в межах педагогічної парадигми) <br /> міститься поняття про сутність поняття соціалізації і значення його в житті <br /> людини, визначення місця категорії соціалізація в педагогічній науці, її <br /> домінуючої позиції по відношенні до інших категорій (педагогічна <br /> діяльність, виховання, освіта). Результат соціалізації – соціальна сутність <br /> людини як єдності біологічного і соціального, що реалізується за допомогою <br /> і під впливом соціуму. Категорія розвитку особистості є визначальною у тріаді «категорій <br /> розвиток – соціалізація – виховання» де соціалізацією означують соціальний <br /> аспект розвитку, а вихованням – організоване та цілеспрямоване формування <br /> особистості. Поняття «соціальний розвиток» розглядається в широкому – <br /> (означає процес становлення індивіда як соціальної істоти під впливом <br /> суспільства, розвиток соціальності індивіда і умова формування особистості), <br /> та у вузькому значенні (супроводжує формування особистості і складає її <br /> сутність). В соціальній педагогіці, відповідно до предмету дослідження, <br /> соціальний розвиток розуміють як результат соціального виховання – <br /> виховання в людині суб’єктної соціальності що передбачає активність, <br /> ініціативність та самостійність індивіда.&lt;/p&gt; <br /> <br /> &lt;p align=justify&gt;<br /> Соціальний розвиток людини можна визначити як процес і результат її <br /> соціалізації, тобто засвоєння і відтворення культурних цінностей і соціальних <br /> норм, а також саморозвитку і самореалізації в суспільстві. <br /> Виходячи з твердження, що згідно соціально-педагогічної парадигми <br /> розвитку соціальної педагогіки, предметом її дослідження є процес та <br /> механізми соціалізації особистості в соціумі, можна стверджувати, що <br /> категорія «соціалізація» є провідною в системі категорійно-понятійного <br /> профілю соціальної педагогіки, при її розумінні як науки про соціалізацію, <br /> соціально-педагогічний аспект якої виражається у активному відтворенні <br /> індивідом соціального досвіду, самостійному творенні індивідом власної <br /> особистості та індивідуальності. Розвиток людини при взаємодії і під <br /> впливом зовнішнього соціального середовища визначають результатом <br /> соціалізації. «Соціалізація» є системо-утворюючим фактором процесу <br /> онтогенезу людини, де категорії розвитку і виховання знаходяться у <br /> діалектичному взаємозв’язку із соціалізацією. Будучи цілісним діалектичним <br /> процесом розвитку і саморозвитку індивіда, соціалізація постає єдністю двох <br /> суперечностей. Не засвоївши умов соціального середовища, не утвердивши <br /> себе в ньому, індивід не може активно впливати на нього; разом з тим, засвоєння соціального досвіду неможливе без індивідуальної активності <br /> самого індивіда в сферах діяльності та спілкування.&lt;/p&gt;<br /> <br /> &lt;p align=justify&gt; <br /> Тому перспектива подальших досліджень вбачається нами у вивченні <br /> окремих категорій соціально-педагогічної науки в контексті уточнення <br /> предмету науки, пошуку наукової істини та узгодження поглядів та позицій <br /> учених, що займаються дослідженнями проблем соціальної педагогіки.&lt;/p&gt;</div>

YsPrudkovskykh https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:YsPrudkovskykh 2013-11-01T10:22:46Z

<p>YsPrudkovskykh: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> Прудковських Юлiя Сергіївна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Соціальна педагогіка<br /> <br /> ===Група===<br /> СПм-1-13-2.2з<br /> <br /> ==Контакти==<br /> ysprudkovskykh.il13@kubg.edu.ua<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:ysprudkovskykh.il13@kubg.edu.ua електронна пошта]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;Yulia&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> [https://sites.google.com/a/kubg.edu.ua/photos/ сторінка]<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> конференція &quot;Час діяти!&quot;<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> Університетські олімпіади<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> Соціальний проект &quot;Діти - наше майбутнє&quot;<br /> <br /> Соціально-педагогічний проект &quot;Здорова нація&quot;<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> Університетські олімпіади<br /> <br /> ===Створені статті===<br /> [[СОЦІАЛІЗАЦІЯ В СИСТЕМІ КАТЕГОРІЙ І ПОНЯТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ]]</div>

YsPrudkovskykh https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Photoicon.png 2013-11-01T10:17:57Z

<p>YsPrudkovskykh: YsPrudkovskykh завантажив нову версію «Файл:Photoicon.png»</p> <hr /> <div></div>

YsPrudkovskykh https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:YsPrudkovskykh 2013-11-01T10:16:06Z

<p>YsPrudkovskykh: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> Прудковських Юлiя Сергіївна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Соціальна педагогіка<br /> <br /> ===Група===<br /> СПм-1-13-2.2з<br /> <br /> ==Контакти==<br /> ysprudkovskykh.il13@kubg.edu.ua<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:ysprudkovskykh.il13@kubg.edu.ua електронна пошта]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;Yulia&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> [https://sites.google.com/a/kubg.edu.ua/photos/ сторінка]<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> конференція &quot;Час діяти!&quot;<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> Університетські олімпіади<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> Соціальний проект &quot;Діти - наше майбутнє&quot;<br /> <br /> Соціально-педагогічний проект &quot;Здорова нація&quot;<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> Університетські олімпіади</div>

YsPrudkovskykh https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:YsPrudkovskykh 2013-11-01T10:08:21Z

<p>YsPrudkovskykh: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> <br /> ===Група===<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==</div>

YsPrudkovskykh