Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Мадзур

2018-10-24T15:51:02Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

'''Мадзур, -ра, '''''м. ''1) Прозваніе малороссовъ, исповѣдующихъ католическую вѣру. Подольск. г. О. 1861. X. Свид. 44. 2) Большая крыса, пасюкъ, Mus decumanus. Подольск. г. О. 1861. X. Свид. 44. Вх. Пч. II. 6.
==Сучасні словники==
Пацюк (Rattus) — рід ссавців родини мишових (Muridae) ряду мишоподібні (Muriformes) надряду гризуни (Rodentia). Нерідко пацюків називають щурами. Але це не є точним з погляду сучасної української зоології, адже назва «щур» стосується іншого роду гризунів — Arvicola[1][2].

Слово пацюк первісно означало «порося». Припускають, що пізніше назва була перенесена на гризунів: у зв'язку з тим, що жирний пацюк схожий на порося[3].
==Фізичні характеристики==
Завдовжки 8—30 см, хвіст приблизно такої ж довжини, маса тіла зазвичай не перевищує 500 грам.

Пацюки мають коричневе, сіре або чорне хутро, що вкриває їх тіла, за винятком вух, хвоста і ніг. Їх слух чудовий, очі пристосовані для нічного способу життя.

Пацюки не мають потових залоз, а тому тепло передається переважно голими ділянками, такими як хвіст і вуха. Залежно від виду, самиці мають від двох до шести пар сосків. Зубна формула: I 1/1, C 0/0, P 0/0, M 3/3 = 16 зубів. Найбільш великими зубами є постійно зростаючі різці. Пацюки постійно повинні гризти, щоб тримати різці в межах певної довжини. Зуби, у поєднанні з потужними м'язами щелеп, дають змогу їм жувати майже все, навіть на бетоні й свинцевих трубах були знайдені відмітини їх зубів.

==Види==
За останнім зведенням «Ссавці світу» (2005 рік) у складі роду визнають 66 видів. Більшість з них поширені в Південно-Східній Азії, Новій Гвінеї, Австралії, багатьох тихоокеанських островах. Трапляються переважно в лісах тропіків і субтропіків. Два види отримали всесвітнє поширення, в місцях проживання людини, вони живуть, зокрема, і в Україні:

пацюк чорний (Rattus rattus)
пацюк сірий (Rattus norvegicus).
Вважають, що обидва види в Україні є інвазійними: пацюк чорний з'явився в античні часи (найдавніша знахідка в Україні — в Ольвії) у час розвитку морської торгівлі; пацюк сірий, або мандрівний, — у період між 1750 та 1850 роками. Поява пацюка сірого спровокувала скорочення ареалу і різкий спад чисельності пацюка чорного. На сьогодні пацюк чорний є одним із найпоширеніших видів світової фауни (на рівні з людиною і хатньою мишею). Часто це осередки заразних хвороб (наприклад, чуми, лептоспірозу).

У наукових дослідженнях часто використовують лабораторних пацюків (як правило, альбіносів). Часто лабораторних пацюків утримують як свійських тварин.

Пацюк малий (Rattus exulans) — третій за поширенням вид пацюків.
==Цікаві факти==
Колись існувала думка, що пацюки залишають корабель, який тоне, начебто маючи містичну силу передбачати катастрофу. Це не так. Пацюки живуть у глибоких і низьких тайниках судна. Таким чином, пацюкам першим стає відомо про воду, що надходить у корабель. Гризуни залишають затоплені місця, безперервними пронизливими криками тривоги попереджаючи інших пацюків. Тому вигляд орди пацюків, що снує по верхніх палубах корабля не має нічого спільного з екстрасенсорикою, але з розумінням того, що відбувається в цей момент[4].
У деяких регіонах України «пацюком» називають порося (пор. «паця»). Також переносно та зневажливо «пацюком» називають іноді товсту людину[5].
У пацюків, як і у людей, є певні ділянки тіла, що реагують на лоскіт. У відповідь на неї пацюки видають ультразвукові сміхоподібні вокалізації. Аналізуючи записи цих вокалізаций і роботу мозку пацюків за допомогою імплантованих в нього електродів, вчені визначили, які нейрони пов'язані з реакцією на лоскіт і сміх — вони виявилися розташовані в соматосенсорній корі[6]
Розмовне слово «пацан» («хлопчак») вважають спорідненим з «пацюк» (як у значенні «щур», так і в значенні «порося»). У російській це слово може бути запозиченням з української[3].

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пацюк1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пацюк2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пацюк3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|jn_6EO1oziE}}

==Див. також==

==Джерела та література==

1] Загороднюк І., Харчук С. Називничі засади опису таксономічного різноманіття ссавців Європи // Науковий вісник НУБіП України. Серія: лісівництво та декоративне садівництво. — 2011. — Вип. 164, частина 3. — C. 124—135.
Загороднюк І., Покиньчереда В., Киселюк О., Довганич Я. Теріофауна Карпатського біосферного заповідника / За ред. І. Ємельянова. — Київ: Інститут зоології НАНУ, 1997. — 60 с. — (Вестник зоологии. Додаток 5). Розділ — Ряд Зайцеподібні (Leporiformes)
Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
Philip Seff, Nancy R. Seff. Our fascinating earth. — Contemporary Books, 1990. — 291 с. — ISBN 0809241854. (англ.)
Пацюк // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — Том 6, 1975. — Стор. 102.
spetsialistyi_vyiyasnili_chto_kryisyi_smeyutsya_ot_schekotki_1877 Людмила Вербицкая. Специалисты выяснили, что крысы смеются от щекотки 2015. (рос.)

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Пацюк3.jpg

2018-10-24T15:50:19Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Файл:Пацюк2.jpg

2018-10-24T15:50:02Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Файл:Пацюк1.jpg

2018-10-24T15:49:50Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Гуслянка

2018-10-24T15:45:54Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

'''Гуслянка, -ки, '''''ж. ''Сладкое молоко, сваренное, а потомъ скисшее. Гн. II. 221. Шух. І. 141, 109. См. '''Ряжанка. '''ЕЗ. V. 43.
[[Категорія:Гу]]
==Сучасні словники==
Ря́жанка (завдаванка, колотуха, паруха, сметана, завдавана сметана, розм. пряжанка) — традиційний молочний продукт української кухні, що виготовляється з пряженого молока. Також популярна в Росії та Білорусі.

Молоко довго парили (пряжили) у печі — до золотавого кольору, охолоджували до кімнатної температури, заправляли ложкою-другою сметани або вершків, накривали і ставили у тепле місце зсідатися. Годин через 12 ряжанка була готова, тоді її знову охолоджували й уживали до вареників і млинців, оладок і коржів, їли з хлібом і пирогами на полуденок у неділю, а також у святкові дні. Ряжанка і сьогодні — один із найулюбленіших напоїв. Її виготовляють з натурального молока, яке спочатку піддають пастеризації й отримують пряжене молоко, яке потім заквашують спеціальною кисломолочною закваскою (молочнокислим стрептококом).

==Рецепт==
Склад: * 5 склянок молока, * 1 склянка сметани

Молоко кип'ятити в товстостінній емальованій або керамічній посудині на дуже маленькому вогні доти, поки воно не дістане кремове забарвлення. При цьому потрібно стежити, щоб воно не пригоріло і безперервно помішувати його.

Після цього охолодити, влити в нього сметану. Рівномірно розмішати і поставити на 2-3 години для загустіння.

==Особливість та користь продукту==
Зважаючи, що складники в ряжанці практично ідентичні з тими, які містяться в пряженому молоці, але процес закваски спричинив до того, що ряжанка засвоюється набагато краще. До складу ряжанки входять вітаміни групи А, В, С і РР. В ній присутня чимала кількість найважливіших для здоров'я людини мінеральних речовин — макро-і мікроелементів: залізо, кальцій, сірка, магній, фосфор, калій і натрій.

Доведено, що поряд з відмінними гастрономічними якостями користь ряжанки для людини полягає в великому вмісті кальцію. В 1 склянці цього кисломолочного продукту міститься 1/4 необхідної добової норми цієї речовини і 20 % фосфору. Крім того, білок, який міститься в цьому напої, здатний засвоюватися значно легше і швидше, аніж у молоці. Відтак регулярне вживання ряжанки призводить: до поліпшення апетиту, роботи нирок і шлунково-кишкового тракту. Певним застереженням до вживання напою є наявність у людини виразкових захворювань шлунка та гастритів з підвищеною кислотністю.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ряж1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ряж2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ряж3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|NA10w3lpSWQ}}

==Див. також==

==Джерела та література==

Українська народна кулінарія — Іст.-етногр. дослідження — Артюх Л. Ф. Київ — 1977
Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян -Маркевич Н. А. — Киев — 1860
Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник. Київ — Либідь — 1994

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Ряж3.jpg

2018-10-24T15:45:47Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Файл:Ряж2.jpg

2018-10-24T15:45:38Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Файл:Ряж1.jpg

2018-10-24T15:45:22Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Відтанути

2018-10-24T15:41:38Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

'''Відтанути. '''См. '''Відтавати. '''
[[Категорія:Ві]]
==Сучасні словники==
1. Розморожуватися під дією тепла. 1 полем, і лугом весна керувала! Я чув, як холодна земля одтавала (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 294); Морожене рибне філе відтає при кімнатній температурі без води (Українські страви, 1957, 115); Калюжки, що звечора позамерзали, одтали (Панас Мирний, III, 1954, 61); — Зранку примерзне, а сонечко пригріє, і земля враз відтане (Любов Яновська, I, 1959, 420);
// Звільнятися від снігу або льоду під дією тепла. Вікно од дороги затулене; в напільному, од степу — кружалками одтавали замуровані шибки (Степан Васильченко, I, 1959, 300); Стояв туман, гори відтанули (Петро Панч, II, 1956, 336).

2. перен. Виходити із стану заціпеніння, туги, жалю і т. ін.; утрачати суворість, холодність; пом'якшуватися. Олесю наче хто підмінив. До цього відлюдкувата, мовчазна, боязлива, вона поволі відтавала, вперше за все своє коротеньке життя обласкана братом (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 101); Сльози забриніли, І серце враз відтало аж до дна... (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 4).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дло1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дло2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дло3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|QQisyN5wcUs}}

==Див. також==

==Джерела та література==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 646.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Дло3.jpg

2018-10-24T15:41:19Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Файл:Дло2.jpg

2018-10-24T15:41:09Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Файл:Дло1.jpg

2018-10-24T15:40:53Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Пуголовач

2018-10-24T15:35:23Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

'''Пуголовач, -ча, '''''м. ''= '''Пуголовок. '''Вх. Пч. I. 16, II. 17.
[[Категорія:Пу]]
==Сучасні словники==
Пу́головок − личинка безхвостих земноводних.

Розвивається з яйця. Живе у воді, має зовнішні зябра (2−3 пари), двокамерне серце, довгий хвіст, який слугує для пересування, орган прилипання, за допомогою якого пуголовок прикріплюється до підводних предметів, органи бічної лінії. Живиться головним чином рослинною їжею.

Після 3−4 місяців розвитку відбувається метаморфоз пуголовка: серце стає трикамерним, дихання легеневим (зябра редукуються), хвіст зникає, виростають задні ноги, які стають органами руху. Роговий дзьоб відпадає, рот збільшується, довжина кишечнику скорочується. Розвивається порожнина середнього вуха та барабанна перетинка, очі набувають рухливих повік; органи бічної лінії зникають. По завершенні цих змін на суходіл виходить молоде земноводне (наприклад, жаба) з повністю розвиненими кінцівками наземного хребетного.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пуголовок1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пуголовок2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пуголовок3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|cM13YbiZviU}}

==Джерела та література==
Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. − М. : Сов. энциклопедия, 1986. − 831 с

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Жовтачка

2018-10-24T15:34:40Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

'''Жовтачка, -ки, '''''ж. ''= '''Жовтяниця. '''Вх. Уг. 238.
[[Категорія:Жо]]
==Сучасні словники==
Жовтяни́ця (англ. jaundice, лат. icterus, рос. желтуха, розм. — жовтуха) — 1. жовте забарвлення склер, слизових оболонок, шкіри, яке виникає внаслідок збільшення рівня білірубіну в крові. Воно найбільш характерне для ураження печінки і жовчних шляхів, а також для захворювань, які перебігають із масивним гемолізом.
2. Весь комплекс уражень органів і систем, які відбуваються при жовтяниці, у широкому сенсі слова називають синдромом жовтяниці.

Сироватка крові хворого, у якого є жовтяниця.
Жовтяниця зумовлена надлишковим вмістом білірубіну і його фракцій у сироватці крові. Звідти він дифундує, в першу чергу, в склери і слизові оболонки, а потім у шкіру, тканини, що забарвлюються, таким чином, у жовтий колір.

Розрізняють такі види жовтяниці згідно механізму і місця виникнення:

надпечінкова (найчастіше вона носить гемолітичний характер — у крові зростає рівень непрямого білірубіну)
печінкова (паренхіматозна; в крові зростає рівень обох фракцій білірубіну, однак рівень прямої фракції значно перевищує рівень непрямої)
холестатична (підпечінкова, обтураційна, застаріле — механічна; підвищується, зазвичай, рівень прямої фракції білірубіну)
Розрізняють:

Спадкові жовтяниці
Набуті жовтяниці.
==Набуті жовтяниці==
Надпечінкова жовтяниця
Найчастіше вона є гемолітичною — не пов'язана із ураженням печінки та виникає при значному гемолізі внаслідок посиленого руйнування еритроцитів та підвищеного утворення білірубіну. Діагностичне значення має визначення рівня у крові непрямого білірубіну, кількості еритроцитів, гемоглобіну, кольорового показника, ретикулоцитів тощо. Забарвлення шкіри має лимонно-жовтий відтінок. Через наявність анемії хворі скаржаться на сильну слабкість, запаморочення, шум у вухах, швидке серцебиття тощо.

Печінкова
Розвивається при пошкодженні печінкових клітин, що спричиняється вірусами гепатитів, деякими іншими інфекційними збудниками, різноманітними токсичними факторами тощо. Розвивається гепатит, а надалі, при продовженні дії пошкоджуючих факторів, можливий й цироз печінки. При цьому порушення виділення білірубіну у жовчні шляхи супроводжується викидом його у кровоносні капіляри, що призводить до підвищенням його вмісту у сироватці крові. Жовтяниця нерідко яскрава, часто на початку її знебарвлюється кал (не потрапляють жовчні пігменти до тих відділів кишечнику, де формується кал) і темніє, піниться сеча (через пряме потрапляння туди прямого білірубіну).

Холестатична
Ця жовтяниця розвивається при порушенні відтоку жовчі по жовчовивідним шляхам. Жовчний протік може бути закритий каменем, а також стиснутий пухлиною голівки підшлункової залози. Печінкова обтурація дрібних жовчних шляхів може бути при холангіті, первинному біліарному цирозі печінки. У всіх випадках жовтяниця буває вираженою, супроводжуватись свербежем, брадикардією, що пов'язано з підвищенням вмісту жовчних кислот у крові. У сироватці крові значно підвищений вміст прямої фракції білірубіну, а також холестерину. Кал безбарвний. Сеча темна. Своєчасне встановлення генезу холестатичної жовтяниці і місця можливої перешкоди відтоку жовчі має велике значення для подальшого оперативного втручання.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жов22.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жов3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|iK9zSMbQyVg}}

==Джерела та література==
Москаленко В. Ф., Сахарчук І. І., Дудка П. Ф., Тарченко І. П., Бодарецька О. І., Ільницький Р. І., Бондаренко Ю. М. Пропедевтика внутрішніх хвороб/за ред. Москаленко В. Ф., Сахарчук І. І. — Книга плюс. — 2007. — 632 с. ISBN 978-966-7619-94-7
Джон Мерта Справочник врача общей практики. (пер. з англійської John Murtagh General Practice. McGraw-Hill Book Company, Sydney, 1998) «Практика» М., McGraw-Hill Libri Italis srl. — 1230 стор., 540 іл. ISBN (en) 0-07452807-6, ISBN (рос) 5-88001-030-9 (рос.)

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Жов22.jpg

2018-10-24T15:34:32Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Жовтачка

2018-10-24T15:33:37Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18: /* Ілюстрації */

'''Жовтачка, -ки, '''''ж. ''= '''Жовтяниця. '''Вх. Уг. 238.
[[Категорія:Жо]]
==Сучасні словники==
Жовтяни́ця (англ. jaundice, лат. icterus, рос. желтуха, розм. — жовтуха) — 1. жовте забарвлення склер, слизових оболонок, шкіри, яке виникає внаслідок збільшення рівня білірубіну в крові. Воно найбільш характерне для ураження печінки і жовчних шляхів, а також для захворювань, які перебігають із масивним гемолізом.
2. Весь комплекс уражень органів і систем, які відбуваються при жовтяниці, у широкому сенсі слова називають синдромом жовтяниці.

Сироватка крові хворого, у якого є жовтяниця.
Жовтяниця зумовлена надлишковим вмістом білірубіну і його фракцій у сироватці крові. Звідти він дифундує, в першу чергу, в склери і слизові оболонки, а потім у шкіру, тканини, що забарвлюються, таким чином, у жовтий колір.

Розрізняють такі види жовтяниці згідно механізму і місця виникнення:

надпечінкова (найчастіше вона носить гемолітичний характер — у крові зростає рівень непрямого білірубіну)
печінкова (паренхіматозна; в крові зростає рівень обох фракцій білірубіну, однак рівень прямої фракції значно перевищує рівень непрямої)
холестатична (підпечінкова, обтураційна, застаріле — механічна; підвищується, зазвичай, рівень прямої фракції білірубіну)
Розрізняють:

Спадкові жовтяниці
Набуті жовтяниці.
==Набуті жовтяниці==
Надпечінкова жовтяниця
Найчастіше вона є гемолітичною — не пов'язана із ураженням печінки та виникає при значному гемолізі внаслідок посиленого руйнування еритроцитів та підвищеного утворення білірубіну. Діагностичне значення має визначення рівня у крові непрямого білірубіну, кількості еритроцитів, гемоглобіну, кольорового показника, ретикулоцитів тощо. Забарвлення шкіри має лимонно-жовтий відтінок. Через наявність анемії хворі скаржаться на сильну слабкість, запаморочення, шум у вухах, швидке серцебиття тощо.

Печінкова
Розвивається при пошкодженні печінкових клітин, що спричиняється вірусами гепатитів, деякими іншими інфекційними збудниками, різноманітними токсичними факторами тощо. Розвивається гепатит, а надалі, при продовженні дії пошкоджуючих факторів, можливий й цироз печінки. При цьому порушення виділення білірубіну у жовчні шляхи супроводжується викидом його у кровоносні капіляри, що призводить до підвищенням його вмісту у сироватці крові. Жовтяниця нерідко яскрава, часто на початку її знебарвлюється кал (не потрапляють жовчні пігменти до тих відділів кишечнику, де формується кал) і темніє, піниться сеча (через пряме потрапляння туди прямого білірубіну).

Холестатична
Ця жовтяниця розвивається при порушенні відтоку жовчі по жовчовивідним шляхам. Жовчний протік може бути закритий каменем, а також стиснутий пухлиною голівки підшлункової залози. Печінкова обтурація дрібних жовчних шляхів може бути при холангіті, первинному біліарному цирозі печінки. У всіх випадках жовтяниця буває вираженою, супроводжуватись свербежем, брадикардією, що пов'язано з підвищенням вмісту жовчних кислот у крові. У сироватці крові значно підвищений вміст прямої фракції білірубіну, а також холестерину. Кал безбарвний. Сеча темна. Своєчасне встановлення генезу холестатичної жовтяниці і місця можливої перешкоди відтоку жовчі має велике значення для подальшого оперативного втручання.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жов2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жов3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|iK9zSMbQyVg}}

==Джерела та література==
Москаленко В. Ф., Сахарчук І. І., Дудка П. Ф., Тарченко І. П., Бодарецька О. І., Ільницький Р. І., Бондаренко Ю. М. Пропедевтика внутрішніх хвороб/за ред. Москаленко В. Ф., Сахарчук І. І. — Книга плюс. — 2007. — 632 с. ISBN 978-966-7619-94-7
Джон Мерта Справочник врача общей практики. (пер. з англійської John Murtagh General Practice. McGraw-Hill Book Company, Sydney, 1998) «Практика» М., McGraw-Hill Libri Italis srl. — 1230 стор., 540 іл. ISBN (en) 0-07452807-6, ISBN (рос) 5-88001-030-9 (рос.)

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Жовтачка

2018-10-24T15:33:11Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

'''Жовтачка, -ки, '''''ж. ''= '''Жовтяниця. '''Вх. Уг. 238.
[[Категорія:Жо]]
==Сучасні словники==
Жовтяни́ця (англ. jaundice, лат. icterus, рос. желтуха, розм. — жовтуха) — 1. жовте забарвлення склер, слизових оболонок, шкіри, яке виникає внаслідок збільшення рівня білірубіну в крові. Воно найбільш характерне для ураження печінки і жовчних шляхів, а також для захворювань, які перебігають із масивним гемолізом.
2. Весь комплекс уражень органів і систем, які відбуваються при жовтяниці, у широкому сенсі слова називають синдромом жовтяниці.

Сироватка крові хворого, у якого є жовтяниця.
Жовтяниця зумовлена надлишковим вмістом білірубіну і його фракцій у сироватці крові. Звідти він дифундує, в першу чергу, в склери і слизові оболонки, а потім у шкіру, тканини, що забарвлюються, таким чином, у жовтий колір.

Розрізняють такі види жовтяниці згідно механізму і місця виникнення:

надпечінкова (найчастіше вона носить гемолітичний характер — у крові зростає рівень непрямого білірубіну)
печінкова (паренхіматозна; в крові зростає рівень обох фракцій білірубіну, однак рівень прямої фракції значно перевищує рівень непрямої)
холестатична (підпечінкова, обтураційна, застаріле — механічна; підвищується, зазвичай, рівень прямої фракції білірубіну)
Розрізняють:

Спадкові жовтяниці
Набуті жовтяниці.
==Набуті жовтяниці==
Надпечінкова жовтяниця
Найчастіше вона є гемолітичною — не пов'язана із ураженням печінки та виникає при значному гемолізі внаслідок посиленого руйнування еритроцитів та підвищеного утворення білірубіну. Діагностичне значення має визначення рівня у крові непрямого білірубіну, кількості еритроцитів, гемоглобіну, кольорового показника, ретикулоцитів тощо. Забарвлення шкіри має лимонно-жовтий відтінок. Через наявність анемії хворі скаржаться на сильну слабкість, запаморочення, шум у вухах, швидке серцебиття тощо.

Печінкова
Розвивається при пошкодженні печінкових клітин, що спричиняється вірусами гепатитів, деякими іншими інфекційними збудниками, різноманітними токсичними факторами тощо. Розвивається гепатит, а надалі, при продовженні дії пошкоджуючих факторів, можливий й цироз печінки. При цьому порушення виділення білірубіну у жовчні шляхи супроводжується викидом його у кровоносні капіляри, що призводить до підвищенням його вмісту у сироватці крові. Жовтяниця нерідко яскрава, часто на початку її знебарвлюється кал (не потрапляють жовчні пігменти до тих відділів кишечнику, де формується кал) і темніє, піниться сеча (через пряме потрапляння туди прямого білірубіну).

Холестатична
Ця жовтяниця розвивається при порушенні відтоку жовчі по жовчовивідним шляхам. Жовчний протік може бути закритий каменем, а також стиснутий пухлиною голівки підшлункової залози. Печінкова обтурація дрібних жовчних шляхів може бути при холангіті, первинному біліарному цирозі печінки. У всіх випадках жовтяниця буває вираженою, супроводжуватись свербежем, брадикардією, що пов'язано з підвищенням вмісту жовчних кислот у крові. У сироватці крові значно підвищений вміст прямої фракції білірубіну, а також холестерину. Кал безбарвний. Сеча темна. Своєчасне встановлення генезу холестатичної жовтяниці і місця можливої перешкоди відтоку жовчі має велике значення для подальшого оперативного втручання.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жов2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жов3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|iK9zSMbQyVg}}

==Джерела та література==
Москаленко В. Ф., Сахарчук І. І., Дудка П. Ф., Тарченко І. П., Бодарецька О. І., Ільницький Р. І., Бондаренко Ю. М. Пропедевтика внутрішніх хвороб/за ред. Москаленко В. Ф., Сахарчук І. І. — Книга плюс. — 2007. — 632 с. ISBN 978-966-7619-94-7
Джон Мерта Справочник врача общей практики. (пер. з англійської John Murtagh General Practice. McGraw-Hill Book Company, Sydney, 1998) «Практика» М., McGraw-Hill Libri Italis srl. — 1230 стор., 540 іл. ISBN (en) 0-07452807-6, ISBN (рос) 5-88001-030-9 (рос.)

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Жов3.jpg

2018-10-24T15:33:00Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Файл:Жов1.jpg

2018-10-24T15:32:50Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Пуголовач

2018-10-24T15:25:30Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Файл:Пуголовок3.jpg

2018-10-24T15:24:36Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Файл:Пуголовок2.jpg

2018-10-24T15:24:21Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Файл:Пуголовок1.jpg

2018-10-24T15:24:06Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Квасець

2018-10-24T15:14:49Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

'''Квасець, -сця, '''''ж. ''Раст. Rumex acetasella.
[[Категорія:Кв]]
КВАСЕ́ЦЬ, сцю, чол., діал. Щавель. Вони [діти] нишпорили скрізь за молодою кропивою, чубились під тинами за лободу і квасець (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 524).

==Сучасні словники==
Щавель (квасок) (Rumex), рід одно-, двох- та багаторічних трав'янистих рослин родини гречкових, порядку гречкоцвітих. Близько 200 видів, у тому числі 25 видів в Україні.
==Будова==
Рослини роду стоячі, з довгими коренями, коренева система стрижнева. М'ясисті або шкірясті листки утворюють базальну розетку біля кореня. Базальні листки можуть відрізнятися від листків, що оточують суцвіття. Прилистки є або відсутні. Листкова пластинка суцільна або з виїмками по краю.

Квітки малопомітні, розташовані схожими на мутовки групами над листками, переважно двостатеві. Плід — сім'янка.

==Поширення та середовище існування==
Звичайні види, поширені на кислих ґрунтах, переважно в північній півкулі, але їх було інтродуковано майже у всі природні зони. Багато видів є бур'янами, проте деякі (особливо, щавель кислий (R. acetosa)) вживаються для приготування страв, особливо супів та салатів.

На щавлях живляться личинки деяких видів метеликів.
==Практичне використання==
Історія культивування
Перша згадка про цю рослину як овочеву культуру сягає XII століття (Франція). На наших теренах впродовж тривалого часу він вважався бур'яном і для харчових цілей не використовувався.

Лише в XX столітті він став поширеною городньою культурою. З більш аніж 200 видів щавлю загалом, лише кілька його різновидів вирощують для харчових та лікувальних цілей. Більшість видів залишаються бур'янами.

Деякі види, наприклад, щавель кислий (R. acetosa), введено в культуру як городину. В Україні культивують такі сорти щавлю:

широколистий,
бельвільський,
одеський.
- У медицині
Настої і екстракти з кореневища щавля кінського (R. confertus) та деяких інших видів використовують у медицині.

- У харчуванні
Листя кисле на і використовується для зелених борщів, юшок, холодників. Щоб зменшити кислотність страв додають листя кропиви глухої, щириці, лободи білої, латуку, лутиги. -Молоді листки та ніжні стебла збирають до початку цвітіння щавлю.

- У Пвінічній Європі щавель кучерявий (Rumex crispus) розводять як культурну рослину, вживаючи для харчу не лише листя, але й молоде коріння. З вареного листя роблять пюре і консервують. Так воно може зберігатися кілька років, не втрачаючи смакових та поживних якостей. Нерідко консервують про запас щавлеве листя цілим.

У Білорусі з щавлю готують холодник.

З листя щавлю можна готувати кисіль та квас.[1]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:щавель11.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:щавель22.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:щавель33.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Hv1udM88cNs}}

==Джерела та література==

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
Определитель высших растений Украины. Киев: Фитосоциоцентр, 1999.
ЩАВЕЛЬ //Фармацевтична енциклопедія
М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.50

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Щавель33.jpg

2018-10-24T15:13:52Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Файл:Щавель22.jpg

2018-10-24T15:13:12Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Файл:Щавель11.jpg

2018-10-24T15:12:34Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Клак

2018-10-24T14:57:10Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

'''Клак, -ка, '''''м. ''1) = '''Клоччя. '''''Хунта клаків не варт. ''Ном. ''Клаки йдуть на підкиння в рядних. ''НВолын. у. ''Ніякий дружбонька, ніякий, має квіточку з клаків. ''О. 1862. IV. 17. 2) Клыкъ (свиной). Вх. Лем. 425.
[[Категорія:Кл]]
==Сучасні словники==
Кло́ччя[1] — відходи, що утворюються під час чесання луб'яного волокна, добуваного із стебла конопель, льону, джуту та інших рослин). Порівняно з прядивом, клоччя погано підходить для прядіння — у неї довгі волокна, засмічені кострицею.
==Використовування==
Грубе, коротке непрядне волокно використовується для конопачення суден, стін будинків, іде на виготовлення мотузків, використовується як теплоізолятор, як обтиральний та пакувальний матеріал. Клоччя має асептичні властивості. Якість клоччя залежить від довжини волокон і ступеня їх очищення від костриці.

Натуральне волокно застосовують у своєму виробництві визнані у світі фірми «BMW», «Audi», «Nissan», «Opel», «Toyota», «Volvo», «Ford» та ін. для армування луб'яними волокнами пластиків: поліуретану, поліпропілену, термопластів. Заміна легшими луб'яними волокнами (з середньою густиною 1,5 г/см3) традиційного скловолокна (середня густина — 2,5 г/см3) дозволяє суттєво знизити вагу виробу.

Через свої довгі волокна з вмістом костриці клоччя погано підходить для прядіння, але старовину з нього могли виробляти грубі нитки, що називалися «вал»[2], придатні для ткання грубого полотна — валовини[3] (ряднини)[4]. З цього матеріалу робили мішки, рядна.

==Використовування==
Грубе, коротке непрядне волокно використовується для конопачення суден, стін будинків, іде на виготовлення мотузків, використовується як теплоізолятор, як обтиральний та пакувальний матеріал. Клоччя має асептичні властивості. Якість клоччя залежить від довжини волокон і ступеня їх очищення від костриці.

Натуральне волокно застосовують у своєму виробництві визнані у світі фірми «BMW», «Audi», «Nissan», «Opel», «Toyota», «Volvo», «Ford» та ін. для армування луб'яними волокнами пластиків: поліуретану, поліпропілену, термопластів. Заміна легшими луб'яними волокнами (з середньою густиною 1,5 г/см3) традиційного скловолокна (середня густина — 2,5 г/см3) дозволяє суттєво знизити вагу виробу.

Через свої довгі волокна з вмістом костриці клоччя погано підходить для прядіння, але старовину з нього могли виробляти грубі нитки, що називалися «вал»[2], придатні для ткання грубого полотна — валовини[3] (ряднини)[4]. З цього матеріалу робили мішки, рядна.

==Мовні звороти==
Жувати клоччя — нудно та набридливо повторювати одне й те саме
Не вартий (фунта) клоччя — не має ніякої цінності
Він не з клоччя — сильної волі, наполегливий, непіддатливий
Як з клоччя батіг — погана, нікудишня річ, людина[1]
Цікаві факти
У судна № 4, що було знайдене біля острова Хортиця і приналежало до військових суден зі складу Дніпровської гребної флотилії, яка в 1737-39 роках брала участь у військових діях проти Туреччини, пази між дошками були проконопачені клоччям і потім просмолені.[5]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:клоча2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:клоча3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|10GfUO2zTr4}}

==Джерела та література==

Клоччя // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Вал // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Валовина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Ряднина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Кобалія Д. Р., Нефьодов В. В. Дослідження корабельних комплексів 1737—1739 років на старому Дніпрі / Підводні дослідження: Археологія. Історія. Дайвінг Електронне наукове видання. Випуск 2. 2010. ISSN 2078-9645

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Клоча3.jpg

2018-10-24T14:56:37Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Файл:Клоча2.jpg

2018-10-24T14:56:25Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Бурулечка

2018-10-24T14:45:11Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

'''Бурулечка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''бурулька. '''

[[Категорія:Бу]]
==Сучасні словники==
Буру́лька — це крижаний сталактит (рідше — висячий полій), який утворюється на краях нависаючих предметів, на скельних виступах, берегових обривах, проводах, галузках дерев і т. д., а також у підземних порожнинах гірських порід при пошаровому наморожуванні повільно стікаючої або капає води. Бурульки звичайно мають конусоподібну форму з вершиною діаметром кілька міліметрів унизу. Будова бурульок подібно з будовою градин.

Слово «бурулька» за походженням пов'язане з бору («boru») — тюркським словом, яке означає «труба». Споріднене з «буран» і «бурав»[1].

При випаданні снігу з дощем часто утворюються так звані сніжні бурульки (сталактити), що мають концентричну шаруватість, яка звичайно порушується агрегатами вмерзлих сніжних кристалів. Бурульки, що злилися, можуть утворювати гірлянди досить протяжної форми й вигадливих обрисів.
==Утворення бурульок
Бурульки утворюються при низьких (мінусових за шкалою Цельсія) температурах, звичайно — кілька градусів нижче нуля, і при надходженні води. Вода може, наприклад, стікати з даху будинку, де сніг тане під впливом сонячних променів або тепла з горищних приміщень. Тала вода під впливом сили ваги стікає вниз, і, завдяки холодному навколишньому повітрю, замерзає. Внаслідок такого намерзання води розмір бурульки збільшується. Якщо сила ваги, що діє на бурульку, у результаті росту маси бурульки перевищить межу міцності льоду в точці початку росту, то бурулька падає. При припиненні надходження талої води ріст бурульки зупиняється, а при температурі вище нуля відбувається зменшення розмірів і маси бурульки за рахунок танення. При температурі нижче нуля бурульки хоча й повільно, але також зменшуються в результаті сублімації (випаровування льоду).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:бурулька1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:бурулька2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:бурулька3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|xWDvZBfmLw4}}

==Джерела та література==

Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Бурулька3.jpg

2018-10-24T14:43:12Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Файл:Бурулька2.jpg

2018-10-24T14:42:59Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Файл:Бурулька1.jpg

2018-10-24T14:42:46Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Бичик

2018-10-24T14:33:34Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

'''Бичик, -ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[бич]].'''

[[Категорія:Би]]
==Сучасні словники==
Бич — ударне знаряддя, батіг, канчук[1]. Бичі використовувалися для поганяння тварин, тілесних покарань, а також для «умертвіння плоті». Згідно зі Словарем української мови Б. Грінченка, слово «бич» колись означало не «батіг», а «палиця»[2].

У Стародавньому Єгипті бич і ґирлиґа були символами влади і панування і зображалися в руках Осіріса[3]. Втім, іноді знаряддя описується не як бич, а як ціп[4].

Бичі з прикріпленими на кінцях хвостів металевими тягарцями називались «скорпіонами» (дав.-гр. σκορπῐ́οι). Вони згадуються у Біблії, у Першій книзі царів, де Ровоам каже: «батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами». Бичі використовувались у Стародавньому Римі: у класичній латині існували слова flagrifer («биченосець») і flagritriba («часто бичуваний раб»)[5].
==Переносне значення==
У переносному значенні бич — те, що завдає великої шкоди, лиха[1], християни V ст. «бичем Божим» часто називали гунського вождя Аттілу

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:бич1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:бич2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:бич3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|EEwDU_6vaQE}}

==Див. також==

==Джерела та література==
Бич // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Бич // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
The Crook and Flail in Ancient Egypt. touregypt. Процитовано 25 July 2013.
Budge, Wallis (1971). Egyptian Magic. Dover. с. 72. ISBN 0486226816.
Tierney, John j. (1909). «Flagellation». In Herbermann, Charles. Catholic Encyclopedia. 6. New York: Robert Appleton.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Бич3.jpg

2018-10-24T14:32:55Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Файл:Бич2.jpg

2018-10-24T14:32:35Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Файл:Бич1.jpg

2018-10-24T14:32:19Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Тись

2018-10-24T14:19:57Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18: /* Ілюстрації */

'''І. Тись, -сі, '''''ж. ''= '''Тиск. '''''У нашому ставку чортова тись ополоників. ''Лебед. у.

'''ІІ. Тись, '''''меж., ''выражающее протискиваніе, проталкиваніе въ толпѣ. ''Сюди тись, туди тись, та й прошов. ''Шейк.

[[Категорія:Ти]]

==Сучасні словники==
Тиск — фізична величина, яка чисельно дорівнює силі, що діє на одиницю площі поверхні тіла та діє за напрямом зовнішньої нормалі до цієї поверхні.

Тиск позначається малою латинською літерою . За означенням

де S — площа поверхні, на яку діє сила — складова цієї сили, нормальна (перпендикулярна) до поверхні.

Тиск — скалярна величина, отже не залежить від напрямку. Загальнішим поняттям, ніж поняття тиску є поняття напруження. У анізотропних середовищах деформація залежить від напрямку прикладеної сили, тому для опису дії сили в таких середовищах використовується інша величина: тензор механічних напружень. Тому поняття тиску найкраще характеризує пружні властивості газів і рідин.

У системі СІ тиск вимірюється у паскалях. 1 Па = 1 Н/м². Іншими популярними одиницями вимірювання тиску є торр або міліметр ртутного стовпа й атмосфера або бар. Позасистемна одиниця тиску — п′єза.

==Абсолютний та надлишковий (манометричний) тиск і розрідження (вакууметричний тиск)==
Абсолютний тиск, (pабс) — це тиск, для вимірювання якого за початок відліку беруть тиск, що дорівнює нулю (теоретично — від абсолютного вакууму). За початок відліку абсолютного тиску у земних умовах приймають тиск усередині посудини, з якої повністю видалене повітря. Тільки абсолютний тиск є параметром стану термодинамічної системи і тільки абсолютний тиск в Па використовують у всіх формулах в термодинаміці. Визначається абсолютний тиск як сума барометричного та манометричного тисків, або як різниця — барометричного та вакууметричного тисків.

Надлишковий тиск (p) — різниця між абсолютним і тиском навколишнього середовища, найчастіше — барометричним (атмосферним) тиском. Вимірюють манометрами. Розрідження — тиск в системі, менший за атмосферний. Вимірюють вакууметрами.

Атмосферний (барометричний) тиск (pб) — тиск, створюваний масою повітряного стовпа земної атмосфери. Його значення залежить від висоти місцевості над рівнем моря, географічної широти та метеорологічних умов. Вимірюють барометрами.

==Вимірювання==
Вимірювання тиску газів і рідин виконується за допомогою манометрів,мономанометрів дифманометрів, вакуумметрів, атмосферного тиску — барометрами, артеріального тиску — тонометрами.

==Перепад тиску==
Перепад тиску (рос. перепад давления; англ. pressure drop; нім. Druckgefälle n, Druckabfall m) — різниця тисків у двох різних перерізах потоку.

Приклади:

Перепад тиску між контуром живлення і зоною відбору (рос. перепад давления между контуром питания и зоной отбора; англ. pressure drop between the external boundary of a reservoir and the production zone, нім. Druckgefälle n (Druckabfall m) zwischen der Speicherkontur und der Entnahmezone) — різниця між пластовим тиском на контурі живлення нафтового покладу і тиском на вибої видобувних свердловин.
Перепад тиску початковий (рос. перепад давления начальный; англ. initial pressure differential; нім. Anfangsdruckgefälle n) — апроксимаційна величина перепаду тиску, за якої дебіт свердловини при припливі в'язко-пластичної рідини або при фільтрації з початковим градієнтом тиску, дорівнює нулю. Початковий перепад тиску може сягати 1–2 МПа
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:тиск1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:тиск4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:тиск5.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|O1lAmkO1itg}}
{{#ev:youtube|o1xGMSlTwQQ}}

==Див. також==

==Джерела та література==
ДСТУ 3651.1-97. Метрологія. Одиниці фізичних величин. Похідні одиниці фізичних величин міжнародної системи одиниць та позасистемні одиниці. Основні поняття, назви та позначення.
http://media.iupac.org/publications/books/gbook/IUPAC-GB3-2ndPrinting-Online-22apr2011.pdf

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Тиск5.jpg

2018-10-24T14:19:51Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Файл:Тиск4.jpg

2018-10-24T14:19:37Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Тись

2018-10-24T14:17:49Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

'''І. Тись, -сі, '''''ж. ''= '''Тиск. '''''У нашому ставку чортова тись ополоників. ''Лебед. у.

'''ІІ. Тись, '''''меж., ''выражающее протискиваніе, проталкиваніе въ толпѣ. ''Сюди тись, туди тись, та й прошов. ''Шейк.

[[Категорія:Ти]]

==Сучасні словники==
Тиск — фізична величина, яка чисельно дорівнює силі, що діє на одиницю площі поверхні тіла та діє за напрямом зовнішньої нормалі до цієї поверхні.

Тиск позначається малою латинською літерою . За означенням

де S — площа поверхні, на яку діє сила — складова цієї сили, нормальна (перпендикулярна) до поверхні.

Тиск — скалярна величина, отже не залежить від напрямку. Загальнішим поняттям, ніж поняття тиску є поняття напруження. У анізотропних середовищах деформація залежить від напрямку прикладеної сили, тому для опису дії сили в таких середовищах використовується інша величина: тензор механічних напружень. Тому поняття тиску найкраще характеризує пружні властивості газів і рідин.

У системі СІ тиск вимірюється у паскалях. 1 Па = 1 Н/м². Іншими популярними одиницями вимірювання тиску є торр або міліметр ртутного стовпа й атмосфера або бар. Позасистемна одиниця тиску — п′єза.

==Абсолютний та надлишковий (манометричний) тиск і розрідження (вакууметричний тиск)==
Абсолютний тиск, (pабс) — це тиск, для вимірювання якого за початок відліку беруть тиск, що дорівнює нулю (теоретично — від абсолютного вакууму). За початок відліку абсолютного тиску у земних умовах приймають тиск усередині посудини, з якої повністю видалене повітря. Тільки абсолютний тиск є параметром стану термодинамічної системи і тільки абсолютний тиск в Па використовують у всіх формулах в термодинаміці. Визначається абсолютний тиск як сума барометричного та манометричного тисків, або як різниця — барометричного та вакууметричного тисків.

Надлишковий тиск (p) — різниця між абсолютним і тиском навколишнього середовища, найчастіше — барометричним (атмосферним) тиском. Вимірюють манометрами. Розрідження — тиск в системі, менший за атмосферний. Вимірюють вакууметрами.

Атмосферний (барометричний) тиск (pб) — тиск, створюваний масою повітряного стовпа земної атмосфери. Його значення залежить від висоти місцевості над рівнем моря, географічної широти та метеорологічних умов. Вимірюють барометрами.

==Вимірювання==
Вимірювання тиску газів і рідин виконується за допомогою манометрів,мономанометрів дифманометрів, вакуумметрів, атмосферного тиску — барометрами, артеріального тиску — тонометрами.

==Перепад тиску==
Перепад тиску (рос. перепад давления; англ. pressure drop; нім. Druckgefälle n, Druckabfall m) — різниця тисків у двох різних перерізах потоку.

Приклади:

Перепад тиску між контуром живлення і зоною відбору (рос. перепад давления между контуром питания и зоной отбора; англ. pressure drop between the external boundary of a reservoir and the production zone, нім. Druckgefälle n (Druckabfall m) zwischen der Speicherkontur und der Entnahmezone) — різниця між пластовим тиском на контурі живлення нафтового покладу і тиском на вибої видобувних свердловин.
Перепад тиску початковий (рос. перепад давления начальный; англ. initial pressure differential; нім. Anfangsdruckgefälle n) — апроксимаційна величина перепаду тиску, за якої дебіт свердловини при припливі в'язко-пластичної рідини або при фільтрації з початковим градієнтом тиску, дорівнює нулю. Початковий перепад тиску може сягати 1–2 МПа
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:тиск1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:тиск2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:тиск3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|O1lAmkO1itg}}
{{#ev:youtube|o1xGMSlTwQQ}}

==Див. також==

==Джерела та література==
ДСТУ 3651.1-97. Метрологія. Одиниці фізичних величин. Похідні одиниці фізичних величин міжнародної системи одиниць та позасистемні одиниці. Основні поняття, назви та позначення.
http://media.iupac.org/publications/books/gbook/IUPAC-GB3-2ndPrinting-Online-22apr2011.pdf

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Тиск3.JPG

2018-10-24T14:14:47Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Файл:Тиск2.png

2018-10-24T14:14:33Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18:

Файл:Тиск1.jpg

2018-10-24T14:14:08Z

Ymyarmiichuk.fzfvs18: