Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Ойчизна

2024-03-26T07:33:22Z

Y.volynets:

'''Ойчизна, и, ж., зах. '''1) «вітчизна; батьківщина»
похідне утворення від "вітчизна"

==Згадки==
– Повстання йому [Нікодиму] забагається! Ойчизни! Цісаря і цісарських урядників із краю виганяти! – вже зовсім голосно крикнув [селянин] (І. Франко);
- Коли такі лицарі одступляться од нашої ойчизни, як ти, то справа наша певно загине! (О. Стороженко).

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]
[[Категорія:Слова 2023 року]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Нічогий

2024-03-26T07:32:29Z

Y.volynets:

'''Нічо́гий, -а, -е. '''1) «поганенький; непоганий»
похідне утворення від нічо́го «непогано; так собі» (пор. р. ничего́ «тс.», п. niczego «непогано», niczegowaty «нічогенький»)
бр. [нічо́гі] «поганий»

==Сучасні словники==
нічогий — Нічо́гий, -а, -е
# Брати взяли собі лучних (коней), а дурню остався на(й)гірший, нічогий. Чуб. II. 409.
# Наш господарь чоловік собі нічогий. Словник української мови Грінченка

==Фонетичні та словотвірні варіанти==
# занечогі́лий «такий, що прийшов до занепаду»
# нічоге́нький

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Млинарський

2024-03-26T07:32:08Z

Y.volynets:

'''Млинарський, -а, -е. '''Мельничій.
[[Категорія:Мл]]
Працівники млинарської промисловості здавна намагаються удосконалити процес помелу

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Хворість

2024-03-26T07:31:48Z

Y.volynets:

'''Хво́рість, -рости, '''''ж. ''Болѣзнь. ''Кому користь, а нам хворість. ''Ном. № 2347.
[[Категорія:Хв]]

Те саме, що хвороба. Голоду в тому краю не буває, ні хворостей лютих,
Що завдають стільки горя і клопоту людям нещасним
(Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 266);
В години хворості всяка смертна людина, лежачи в самотині, згадуь все пережите (Цюпа, Назустріч.., 1958, 239);
Це-невилічима [невиліковна] хворість, люблю дивитися на жіночу красу..
В мене немає гріхів перед революцією, і ця хворість ніколи не завела мене поза межі, де забуваються ідеї (Ірчан, II, 1958, 37).

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Тамбурок

2024-03-26T07:31:29Z

Y.volynets:

'''Тамбурок, -рка, '''''м. ''Родъ ручныхъ пялецъ. Шейк.
[[Категорія:Та]]
==Синоніми та значення в інших словниках==
Тамбурок — тамбу́рок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови тамбурок

ТАМБУ́РОК, рка, ч., заст. Рід ручних п'ялець, які використовуються для вишивання або плетіння. Словник української мови у 20 томах тамбурок

ТАМБУР, а, ч . Вид вишивання або плетіння, коли кожна наступна петля нитки протягається гачком або голкою через попередню.

Тамбурковий
-а, -е, заст.
Прикм. до тамбурок.

Джерело: https://slovnyk.me/dict/vts/%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA

==Ілюстрації==

https://kirpi4ik.com.ua/wp-content/uploads/vyshivka-tamburnym-shvom-tehnika-risunki-i-shemy-dlya-nachinayushchih3.jpg

https://img.joomcdn.net/5d11ac2540925c972f9eedf6082d0510e6f0af15_original.jpeg

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Лагун

2024-03-26T07:30:59Z

Y.volynets:

'''Лагун, -на, '''''м. ''= '''Мазниця (чумацкая для запасного дегтя). '''
[[Категорія:Ла]]
Мазниця (зменшене — мазничка) — посудина для дьогтю, яким змазували рухомі металеві частини коліс, воріт, дверей і т. ін.

Така біла, як мазниця (М. Номис); Нате і мою мазничку на дьоготь (П. Чубинський)
Грицько нову мазницю почепив (Барв., Опов.., 1902, 137);
- Людина він сердечна, хоч пика в нього чорна, як дьоготь у мазниці (Тулуб, Людолови, І, 1957, 447).

==Ілюстрації==
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/b/b1/%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F.JPG/300px-%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F.JPG

Джерела інформації:https://uk.wikipedia.org/wiki/Мазниця

[[Категорія:Ла]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Лакостки

2024-03-26T07:30:10Z

Y.volynets:

'''Лакостки, -ків. '''''мн''. Лакомства.
[[Категорія:Ла]]
==Синоніми та значення в інших словниках==
ЛА́КОМСТВО, а, с., рідко. Те саме, що ла́сощі. Ти чесна жінка, ти не продаєш своєї вроди й пестощів за гроші, ..за лакомство нещасне, за розкоші (Л. Укр., І, 1951, 284); Головне для слуг Ватікану — не віра, а гроші, лакомство, розпуста (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 439.

Лакомство, ва, с.

1) Лакомство, чревоугодіе.

2) Утѣхи, чувственныя наслажденія. Потурчився, побусурменився для панства великого, для лакомства нещасного. Дума.

3) Алчность, жадность.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 342.
==Ілюстрації==
https://priroda.ua/1809-thickbox_default/lakomstvo-chumiza-naturalnaya-dlya-popugaev.jpg
https://pethouse.ua/assets/images/prods/priroda/0000060451.jpg

Джерела інформації: http://ukrlit.org/slovnyk/лакомство
[[Категорія:Ла]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Витребеньочки

2024-03-26T07:28:11Z

Y.volynets:

<big>''Витребеньочки '''''Ум. отъ '''витребеньки. '' </big> ''= '''Примхи, забаганки. '''

==Значення в інших словниках==
'''<big>'''1.'''</big> <big>Вигадки, примхи, забаганки.</big>'''

Брала льон, брала льон, брала конопельки: Не вчилася до роботи, та на витребеньки! ''(Чуб., V, 1874, 1193);''

''[Юліан:]'' Ти зачинаєш уже зовсім пусте балакати. Я не маю часу слухати твоїх витребеньків ''(Фр., IV, 1950, 446);''

Тетяна Платонівна - різка протилежність сестри. Тиха, скромна і працьовита, без витребеньок і зайвих вимог до життя ''(Десняк, Вибр., 1947, 21).''

'''<big>'''2.'''</big> <big>Те, що не має практичного значення і звичайно служить для прикраси.</big>'''

Доти не відчепиться [хазяїн], поки аж жінка не заплаче... - тоді він.. пожалує її, і обіцяє купити якусь там витребеньку нову ''(Вовчок, І, 1955, 296);''

По всьому саду назбудували гульбищ, печер, халабудок і усяких панських витребеньок ''(Стор., І, 1957, 367);''

''[Шелест:]'' Цікаво, що там [в чемоданчику] всередині? Парфуми, цукерки, мереживо, принадні витребеньки жінок ''(Коч., II, 1956, 262);''

Щось шукає [пан] в комоді, на якому розставлені різні витребеньки з кришталю, порцеляни, мармуру, кості ''(Чендей, Вітер.., 1958, 70);''

'''<big>3. Незвичайні страви, напої, виготовлені незвичайним способом, або приправи до них. Приклади</big>'''

Їли Буханчики пшеничні, білі, Кислиці, ягоди, коржі І всякі-разні витребеньки ''(Котл., І, 1952, 95);''

- Тягни нам цілого барана. Та горілки, та не з озюмом та всякими там витребеньками, а чистої, щоб грала, як скажена ''(Довж., І, 1958, 219).''

==Ілюстрації==
[[Файл:Витрибеньки.jpeg|200px|thumb|left|Витрибеньок - страва]]
[[Файл:Забаганка.jpg|200px|thumb|left|Забаганка]]
[[Файл:Жіночі примхи.png|200px|thumb|left|Примхи]]

==Фонетичні та словотвірні варіанти==
ВИТРЕБЕ́НЬКА - пов’язане з прислівником тре́ба (як вказівка на часте вживання цього слова) або з дієсловом ви́-треб-ува-ти;

*витребе́ньки

*витребе́нькувати

*витребе́нькуватий

ВИТРЕМБА́СИ «витребеньки»
паралельне до '''витребе́ньки''' утворення від <big>тре́ба</big> або результат видозміни <big>витребе́ньки</big> за зразком ''викрута́си, вихиля́си'', де кореневе '''-ем-''', мабуть, зумовлене впливом інших слів аналогічної структури типу трембі́та або п. ''trębic'' «трубити» чи ''[wytrębus]'' «п’яниця»;

ТЕРЕБЕ́НЬКИ «дрібнички, нічого не варті речі»
результат контамінації слів ''[терефеньки]'' «тс.» і ''витребе́ньки;''

==Етимологічні відповідники==

{| class="wikitable"
|-
!'''Cлово''' !! '''Мова'''
|-
! тре́ба (як вказівка на часте вживання цього слова) || ?
|-
! trębic «трубити» || Польська
|-
! керек || казахська/киргизька/кримсько-татарська/хакаська
|-
! кирәк «тс.» || татарська
|-
! gerek «треба» || турецька
|-
! керак || узбецька
|-
! терефеньки «тс.» || українська
|-
! витребе́ньки || українська
|}

==Словник синонімів==

'''<big>витребе́ньки</big>''' (розм.) щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось

<big>'''аби́щиця'''</big> (розм.) річ або справа, що не має ніякої цінності чи значення; дрібниця, дурниця.

'''<big>де́щиця</big>''' (розм.) якась дрібниця; абищиця.

'''<big>дрі́б'язок</big>''' щось незначне, неважливе, нікчемне.

'''<big>дрібни́ця</big>''' щось дрібне, незначне, таке, що не має істотного значення.

'''<big>дрібни́чка</big>'''

'''<big>дрібно́та</big>''' (розм. перен., рідко.) про що-небудь незначне, мізерне, нікчемне; дрібниця.

'''<big>ду́рощі</big>''' (розм.)

'''<big>дурни́ця</big>''' (розм.) щось несуттєве, маловажне, незначне; дрібниця.

'''<big>дурни́чка</big>''' (розм.) пестл. до дурни́ця.

'''<big>мали́зна</big>''' (розм.) щось не варте уваги, неістотне.

'''<big>мізе́рія</big>''' (розм.) що-небудь незначне, несуттєве; дрібниця.

'''<big>мізерня́</big>''' (зневажл.)

'''<big>нікче́мниця</big>''' (розм. перен.) щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось; абищиця, дурниця, дрібниця.

'''<big>витребе́ньки смачна їжа</big>'''

'''<big>делікате́с</big>''' вишукана, тонка страва.

'''<big>ла́сощі</big>''' все смачне.

'''<big>лагоми́ни</big>''' (розм.) те саме, що ла́сощі.

'''<big>лакоми́на</big>''' (розм. рідко) те саме, що ла́сощі.

'''<big>легумі́ни</big>''' (мн., діал.) ласощі.

'''<big>витребе́ньки</big>''' (розм.) несподіване, нічим не обґрунтоване бажання як вияв неврівноваженості.

'''<big>ве́реди</big>''' (розм.) невиправдані бажання, примхи.

'''<big>ви́гадка</big>''' примхливе бажання, надумана потреба.

'''<big>дур</big>''' (розм.) безглузді примхи, капризи.

'''<big>забага́нка</big>''' примхливе бажання, вередування.

'''<big>капри́з</big>''' те саме, що забага́нка; вередування, примха, химера.

'''<big>но́рови</big>''' (розм.) примхи, капризи.

'''<big>при́мха</big>''' несподіване, нічим не обґрунтоване бажання як вияв чиєїсь неврівноваженості; забаганка.

'''<big>привере́ди</big>''' (розм.) невиправдані бажання, примхи; вереди.

'''<big>фанта́зія</big>''' дивний учинок; примха, химера.

'''<big>химе́ра</big>''' нереальні, безглузді плани, наміри, здійснити які неможливо.

==Словник відмінків==

{| class="wikitable"
|-
!відмінок !! однина !! множина
|-
!називний || витребе́нька || витребе́ньки
|-
!родовий || витребе́ньки || витребе́ньків, витребе́ньок
|-
!давальний || витребе́ньці || витребе́нькам
|-
!знахідний || витребе́ньку || витребе́ньки
|-
!орудний || витребе́нькою || витребе́ньками
|-
!місцевий || на витребе́ньці || на/у витребе́ньках
|-
!кличний || витребе́нько || витребе́ньки
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|zZVremow9iE?si=HlBIsFgP-hG1rtSi}}.
{{#ev:youtube|txy5400XhL8}}.

==Джерела та література==
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8 Словник української мови: в 11 томах.]

[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0/%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8 Всесвітня онлайн-бібліотека]

==Зовнішні посилання==
{{Категорія:Словник Грінченка і сучасність| підрозділ=Факультет Педагогічної освіти, слова 2024}}
[[Категорія:Ви]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Витребенькувати

2024-03-26T07:27:35Z

Y.volynets:

<big>'''Витребенькувати, -кую, -єш, '''''гл. Витрибеньки </big> ''= '''Примхи, забаганки. '''

==Значення в інших словниках==
'''<big>'''1.'''</big> <big>Вигадки, примхи, забаганки.</big>'''

Брала льон, брала льон, брала конопельки: Не вчилася до роботи, та на витребеньки! ''(Чуб., V, 1874, 1193);''

''[Юліан:]'' Ти зачинаєш уже зовсім пусте балакати. Я не маю часу слухати твоїх витребеньків ''(Фр., IV, 1950, 446);''

Тетяна Платонівна - різка протилежність сестри. Тиха, скромна і працьовита, без витребеньок і зайвих вимог до життя ''(Десняк, Вибр., 1947, 21).''

'''<big>'''2.'''</big> <big>Те, що не має практичного значення і звичайно служить для прикраси.</big>'''

Доти не відчепиться [хазяїн], поки аж жінка не заплаче... - тоді він.. пожалує її, і обіцяє купити якусь там витребеньку нову ''(Вовчок, І, 1955, 296);''

По всьому саду назбудували гульбищ, печер, халабудок і усяких панських витребеньок ''(Стор., І, 1957, 367);''

''[Шелест:]'' Цікаво, що там [в чемоданчику] всередині? Парфуми, цукерки, мереживо, принадні витребеньки жінок ''(Коч., II, 1956, 262);''

Щось шукає [пан] в комоді, на якому розставлені різні витребеньки з кришталю, порцеляни, мармуру, кості ''(Чендей, Вітер.., 1958, 70);''

'''<big>3. Незвичайні страви, напої, виготовлені незвичайним способом, або приправи до них. Приклади</big>'''

Їли Буханчики пшеничні, білі, Кислиці, ягоди, коржі І всякі-разні витребеньки ''(Котл., І, 1952, 95);''

- Тягни нам цілого барана. Та горілки, та не з озюмом та всякими там витребеньками, а чистої, щоб грала, як скажена ''(Довж., І, 1958, 219).''

==Ілюстрації==
[[Файл:Витрибеньки.jpeg|200px|thumb|left|Витрибеньок - страва]]
[[Файл:Забаганка.jpg|200px|thumb|left|Забаганка]]
[[Файл:Жіночі примхи.png|200px|thumb|left|Примхи]]

==Фонетичні та словотвірні варіанти==
ВИТРЕБЕ́НЬКА - пов’язане з прислівником тре́ба (як вказівка на часте вживання цього слова) або з дієсловом ви́-треб-ува-ти;

*витребе́ньки

*витребе́нькувати

*витребе́нькуватий

ВИТРЕМБА́СИ «витребеньки»
паралельне до '''витребе́ньки''' утворення від <big>тре́ба</big> або результат видозміни <big>витребе́ньки</big> за зразком ''викрута́си, вихиля́си'', де кореневе '''-ем-''', мабуть, зумовлене впливом інших слів аналогічної структури типу трембі́та або п. ''trębic'' «трубити» чи ''[wytrębus]'' «п’яниця»;

ТЕРЕБЕ́НЬКИ «дрібнички, нічого не варті речі»
результат контамінації слів ''[терефеньки]'' «тс.» і ''витребе́ньки;''

==Етимологічні відповідники==

{| class="wikitable"
|-
!'''Cлово''' !! '''Мова'''
|-
! тре́ба (як вказівка на часте вживання цього слова) || ?
|-
! trębic «трубити» || Польська
|-
! керек || казахська/киргизька/кримсько-татарська/хакаська
|-
! кирәк «тс.» || татарська
|-
! gerek «треба» || турецька
|-
! керак || узбецька
|-
! терефеньки «тс.» || українська
|-
! витребе́ньки || українська
|}

==Словник синонімів==

'''<big>витребе́ньки</big>''' (розм.) щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось

<big>'''аби́щиця'''</big> (розм.) річ або справа, що не має ніякої цінності чи значення; дрібниця, дурниця.

'''<big>де́щиця</big>''' (розм.) якась дрібниця; абищиця.

'''<big>дрі́б'язок</big>''' щось незначне, неважливе, нікчемне.

'''<big>дрібни́ця</big>''' щось дрібне, незначне, таке, що не має істотного значення.

'''<big>дрібни́чка</big>'''

'''<big>дрібно́та</big>''' (розм. перен., рідко.) про що-небудь незначне, мізерне, нікчемне; дрібниця.

'''<big>ду́рощі</big>''' (розм.)

'''<big>дурни́ця</big>''' (розм.) щось несуттєве, маловажне, незначне; дрібниця.

'''<big>дурни́чка</big>''' (розм.) пестл. до дурни́ця.

'''<big>мали́зна</big>''' (розм.) щось не варте уваги, неістотне.

'''<big>мізе́рія</big>''' (розм.) що-небудь незначне, несуттєве; дрібниця.

'''<big>мізерня́</big>''' (зневажл.)

'''<big>нікче́мниця</big>''' (розм. перен.) щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось; абищиця, дурниця, дрібниця.

'''<big>витребе́ньки смачна їжа</big>'''

'''<big>делікате́с</big>''' вишукана, тонка страва.

'''<big>ла́сощі</big>''' все смачне.

'''<big>лагоми́ни</big>''' (розм.) те саме, що ла́сощі.

'''<big>лакоми́на</big>''' (розм. рідко) те саме, що ла́сощі.

'''<big>легумі́ни</big>''' (мн., діал.) ласощі.

'''<big>витребе́ньки</big>''' (розм.) несподіване, нічим не обґрунтоване бажання як вияв неврівноваженості.

'''<big>ве́реди</big>''' (розм.) невиправдані бажання, примхи.

'''<big>ви́гадка</big>''' примхливе бажання, надумана потреба.

'''<big>дур</big>''' (розм.) безглузді примхи, капризи.

'''<big>забага́нка</big>''' примхливе бажання, вередування.

'''<big>капри́з</big>''' те саме, що забага́нка; вередування, примха, химера.

'''<big>но́рови</big>''' (розм.) примхи, капризи.

'''<big>при́мха</big>''' несподіване, нічим не обґрунтоване бажання як вияв чиєїсь неврівноваженості; забаганка.

'''<big>привере́ди</big>''' (розм.) невиправдані бажання, примхи; вереди.

'''<big>фанта́зія</big>''' дивний учинок; примха, химера.

'''<big>химе́ра</big>''' нереальні, безглузді плани, наміри, здійснити які неможливо.

==Словник відмінків==

{| class="wikitable"
|-
!відмінок !! однина !! множина
|-
!називний || витребе́нька || витребе́ньки
|-
!родовий || витребе́ньки || витребе́ньків, витребе́ньок
|-
!давальний || витребе́ньці || витребе́нькам
|-
!знахідний || витребе́ньку || витребе́ньки
|-
!орудний || витребе́нькою || витребе́ньками
|-
!місцевий || на витребе́ньці || на/у витребе́ньках
|-
!кличний || витребе́нько || витребе́ньки
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|zZVremow9iE?si=HlBIsFgP-hG1rtSi}}.
{{#ev:youtube|txy5400XhL8}}.

==Джерела та література==
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8 Словник української мови: в 11 томах.]

[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0/%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8 Всесвітня онлайн-бібліотека]

==Зовнішні посилання==
{{Категорія:Словник Грінченка і сучасність| підрозділ=Факультет Педагогічної освіти, слова 2024}}
[[Категорія:Ви]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Баговиння

2024-03-26T07:20:47Z

Y.volynets:

'''Баговиння и баговіння, -ня,''' ''с.'' Родъ водорослей. ''І рибалка випливає, несе на сорочку баговіння зеленого.'' Шевч. ''Витягли повний волок баговиння, карасів, линів, раків і жаб.'' Левиц. Пов. 109. У Вх. Пч. II. 30: Conferva rivularis.

[[Категорія:Ба]]

==Словник української мови==
БАГОВИННЯ, я, с. 1. збірн. Тонкі густі водорості. І рибалка випливає. Несе на сорочку Баговиння зеленого (Шевч., 1, 1951,169); Під прозорчастою,чистою, як сльоза, водою зеленіло якесь баговиння, зубчасте, тонесеньке, дрібне, як пух (Н.-Лев., І, 1956, 103);

2. Те саме, що багно 1-2; болото. Чавкають чоботи, які ви з трудом витягаєте з баговиння, видираєтесь на купину, і потім, з купини на купину перестрибуючи, наближаєтеся до очерету... (Вишня, II, 1956, 216); До вечора луки перед польським табором обернулися в баговиння, з якого коні вже насилу витягали ноги (Панч, Гомон. Україна, 1954, 407).
==Синонімічний словник==
баговиння (розм.)-грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою.
==Ілюстрації==
<gallery>
C:\Users\nasti\Downloads\photo_5442898899468671538_m.jpg
</gallery>

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Баговиння

2024-03-26T07:20:21Z

Y.volynets:

'''Баговиння и баговіння, -ня,''' ''с.'' Родъ водорослей. ''І рибалка випливає, несе на сорочку баговіння зеленого.'' Шевч. ''Витягли повний волок баговиння, карасів, линів, раків і жаб.'' Левиц. Пов. 109. У Вх. Пч. II. 30: Conferva rivularis.

[[Категорія:Ба]]

==Словник української мови==
БАГОВИННЯ, я, с. 1. збірн. Тонкі густі водорості. І рибалка випливає. Несе на сорочку Баговиння зеленого (Шевч., 1, 1951,169); Під прозорчастою,чистою, як сльоза, водою зеленіло якесь баговиння, зубчасте, тонесеньке, дрібне, як пух (Н.-Лев., І, 1956, 103);

2. Те саме, що багно 1-2; болото. Чавкають чоботи, які ви з трудом витягаєте з баговиння, видираєтесь на купину, і потім, з купини на купину перестрибуючи, наближаєтеся до очерету... (Вишня, II, 1956, 216); До вечора луки перед польським табором обернулися в баговиння, з якого коні вже насилу витягали ноги (Панч, Гомон. Україна, 1954, 407).
==Синонімічний словник==
баговиння (розм.)-грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою.
==Ілюстрації==
<gallery>
C:\Users\nasti\Downloads\photo_5442898899468671538_m.jpg
</gallery>

[[Категорія:Ба]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Кварта

2024-03-26T07:18:53Z

Y.volynets:

'''Ква́рта, -ти, '''''ж. ''1) Кварта, мѣра жидкостей. ''Три кварти не простої горілки, оковитої взяли. ''ЗОЮР. І. 218. ''Смиренна правда одкуповується од смілої нахаби квартою горілки''К. Г. Кв. Въ Полт. губ. квартами продаютъ сѣмена лука. Вас. 203. 2) Кварта — посуда. Чуб. VI. 112. ''Він сьому випивши осьмуху, послідки з кварти виливав. ''Котл. Ен. Ум. '''Ква́ртонька, кварточка. '''''Ой піду я до шинкарочки, возьму меду й да дві кварточки. ''Чуб. V. 533. См. '''еще: Кватирка, кватирочка, квартирка, квартуга.'''
[[Категорія:Кв]]

=Сучасні словники=

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0 КВА́РТА], и, ж.

1. Міра рідких і сипких тіл (звичайно трохи більша за літр). [Виборний:] Випили по одній, по другій, по третій.. та вишнівки з кварту укутали (Котл., II, 1953, 10); Молодая встала, Взяла кварту оковити Та й почастувала Сердешного невольника (Шевч., II, 1953, 188); — То він, ще й не втершися, ..схопив глечик і видудлив із нього, мабуть, із кварту (Головко, II, 1957, 44); Рідкі речовини — воду, молоко, гас, горілку — міряли квартами (кварта дорівнювала двом пляшкам) (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 62).

2. розм. Те саме, що ку́холь 1. Микола вхопив кварту й пожбурив нею на шинкаря (Н.-Лев., II, 1956, 260); Він.. зачепив кожухом мідну кварту на ослоні, й вона з брязкотом покотилася по підлозі (Кучер, Прощай.., 1957, 276).

3. муз. Четвертий ступінь у діатонічній гамі. В розпізнаванні часу виникання тої [тієї] чи іншої обрядової мелодії на допомогу історії знову приходять ті самі типові ознаки..: кварти, квінти й октави (Іст. укр. музики, 1922, 52); У розділі пальцевої техніки Л. Ревуцький з великою винахідливістю вживає свої улюблені комбінації подвійних нот: терції, кварти, квінти (Мист., 1, 1969, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 129.

[http://slovopedia.org.ua/42/53402/283774.html Словник іншомовних слів Мельничука]

КВАРТА
ква́рта
(від лат. quarta – чверть, четверта частина)
1. Неметрична одиниця ємності, місткості в США (0,946 л), Великобританії (1,1364 л) та інших країнах.
2. Міра довжини в ряді країн Латинської Америки (20 – 21 см).
3. муз. Четвертий ступінь у діатонічній гамі; відповідний йому інтервал.
4. спорт. Позиція або фігура у фехтуванні.

== Кварта у фехтуванні ==
<gallery>
5135605222.gif
51356052.gif
</gallery>

Quarto - лат. (Італ.) Числівник, четвертий Захищає внутрішній верхній сектор.
Четвертий захист захищає від: - Ударів в ліве плече, ліву скроню (для правші) - Уколів в ліву верхню частину тіла
Рука знаходиться в положенні пів-пронації, тильна сторона долоні дивиться вправо. Клинок спрямований на опонента, вістря дивиться на рівень лоба опонента (або вище), лікоть зігнутий на рівні талії, спрямований трохи всередину, не торкається корпусу, передпліччя спрямоване у бік опонента.
По рівню взяття параду Кварта може бути високою (кисть на рівні грудей і вище). Висока кварта (напівкругова) характерна для шпагової техніки. Також Кварта може бути низькою (кисть на рівні середини стегна), характерна для шабельної техніки (виконується із заниженою стойкою), з відбивом клинка опонента до землі.
Внутрішній верхній сектор можна захищати і Примою. Використання Кварти в арсеналі бійця сприяє більшій різноманітності подальших ударів і уколів.

=== Кварта у музиці ===

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0_(%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BB) Ква́рта] (лат. quartus — четвертий) — музичний інтервал між першим та четвертим ступенем діатонічної гами. Також четвертий ступінь гами. Кварта — консонуючий інтервал.
Розрізняють 3 види кварти:
чиста кварта (a), (2,5 тони)
збільшена кварта (b), (енгармонічно еквівалентна тритону)
зменшена кварта (с), (енгармонічно еквівалентна великій терції)
<gallery>

Notenbeispiel_Quarten.gif
</gallery>

https://www.youtube.com/watch?v=0BevR7rWBvM

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Саме

2024-02-20T17:18:03Z

Y.volynets:

'''Саме, '''''нар. ''Именно, какъ разъ. ''Приходить, а дочка саме хліб із печі виймала. ''Грин. II. 170. ''Саме гречка розцвілись. ''Рудч. Ск. І. 90. ''Саме так було, як я оце кажу. Саме тоді. ''
[[Категорія:Са]]

==Сучасні словники==
==Цікаві факти==
==Фото==
==Відео==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/]]

Пшенишниця

2024-02-13T09:42:04Z

Y.volynets:

'''Пшени́шниця, -ці, '''''ж. ''Пшеничная солома. НВолын. у. Сим. 153.
[[Категорія:Пш]]

==Словник Бориса Грінченка==

'''Словник української мови Грінченка'''

пшенишниця Пшени́шниця, -ці ж. Пшеничная солома. Н. Вол. у. Сим. 153. Словник української мови Грінченка пшенишник

Джерело: https://slovnyk.me/dict/hrinchenko/%D0%BF%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%88%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F

==Сучасні словники==

'''Великий тлумачний словник сучасної мови'''

пшенишниця пшени́шниця -і, ж., діал. Те саме, що пшеничниця.

Джерело: https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BF%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%88%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F

ПШЕНИЦЯХ — ЕТИМОЛОГІЯ

ПШЕНИ́ЦЯ «Triticum L.» (бот.)

САМО́ПША «пшениця волзька, Triticum dicoccum Schrank.»

СУ́ПШЕН «полба, пшениця спельта, Triticum spelta L.» (бот.)

ПІ́ХАНИЙ «добротний, пухкий, м’який (хліб)»

ПШЕНИ́ЧКА «качан кукурудзи; [кукурудза, Zea L.; вид узора у вишивці; ракова ікра]»

ПШЕНИЧКА «заяча салата, Ficaria verna Huds. (Ficaria ranunculoides Roth.); зірочки, Gagea Salisb.; рястка зонтична, Ornithogalum umbellatum L.; проліска дволиста, Scilla bifolia L.» (бот.)

'''ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ'''

пшани́ця «тс.»

пшенича́нка «пшенична солома»

пшеничи́на

пшени́чисько «пшеничище»

пшени́чище

пшени́чний

пшени́чник «білий пшеничний хліб; (ент.) пильщик, Cephus pygmaeus Нед»

пшени́чниця «пшеничнище О; пшенична солома»

пшени́чнище

пшеничня́нка «пшеничнище»

пшени́шниця «пшенична солома»

[[Файл:-24278.jpg|міні|Файл:-24278.jpg]]

==Цікаві факти==

https://agrokorm.ua/news/holding/2023/03/03/18078

https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-pshenitsyu/

https://ogorodniki.com/article/top-12-tsikavikh-faktiv-pro-pshenitsiu

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Пшенишниця

2024-02-13T09:41:13Z

Y.volynets:

'''Пшени́шниця, -ці, '''''ж. ''Пшеничная солома. НВолын. у. Сим. 153.
[[Категорія:Пш]]

==Словник Бориса Грінченка==

'''Словник української мови Грінченка'''

пшенишниця Пшени́шниця, -ці ж. Пшеничная солома. Н. Вол. у. Сим. 153. Словник української мови Грінченка пшенишник

Джерело: https://slovnyk.me/dict/hrinchenko/%D0%BF%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%88%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F

==Сучасні словники==

'''Великий тлумачний словник сучасної мови'''

пшенишниця пшени́шниця -і, ж., діал. Те саме, що пшеничниця.

Джерело: https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BF%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%88%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F

ПШЕНИЦЯХ — ЕТИМОЛОГІЯ

ПШЕНИ́ЦЯ «Triticum L.» (бот.)

САМО́ПША «пшениця волзька, Triticum dicoccum Schrank.»

СУ́ПШЕН «полба, пшениця спельта, Triticum spelta L.» (бот.)

ПІ́ХАНИЙ «добротний, пухкий, м’який (хліб)»

ПШЕНИ́ЧКА «качан кукурудзи; [кукурудза, Zea L.; вид узора у вишивці; ракова ікра]»

ПШЕНИЧКА «заяча салата, Ficaria verna Huds. (Ficaria ranunculoides Roth.); зірочки, Gagea Salisb.; рястка зонтична, Ornithogalum umbellatum L.; проліска дволиста, Scilla bifolia L.» (бот.)

'''ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ'''

пшани́ця «тс.»

пшенича́нка «пшенична солома»

пшеничи́на

пшени́чисько «пшеничище»

пшени́чище

пшени́чний

пшени́чник «білий пшеничний хліб; (ент.) пильщик, Cephus pygmaeus Нед»

пшени́чниця «пшеничнище О; пшенична солома»

пшени́чнище

пшеничня́нка «пшеничнище»

пшени́шниця «пшенична солома»

==Цікаві факти==

https://agrokorm.ua/news/holding/2023/03/03/18078

https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-pshenitsyu/

https://ogorodniki.com/article/top-12-tsikavikh-faktiv-pro-pshenitsiu

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Пшенишниця

2024-02-13T09:38:11Z

Y.volynets:

'''Пшени́шниця, -ці, '''''ж. ''Пшеничная солома. НВолын. у. Сим. 153.
[[Категорія:Пш]]

==Словник Бориса Грінченка==

'''Словник української мови Грінченка'''

пшенишниця Пшени́шниця, -ці ж. Пшеничная солома. Н. Вол. у. Сим. 153. Словник української мови Грінченка пшенишник

Джерело: https://slovnyk.me/dict/hrinchenko/%D0%BF%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%88%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F

==Сучасні словники==

'''Великий тлумачний словник сучасної мови'''

пшенишниця пшени́шниця -і, ж., діал. Те саме, що пшеничниця.

Джерело: https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BF%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%88%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F

ПШЕНИЦЯХ — ЕТИМОЛОГІЯ

ПШЕНИ́ЦЯ «Triticum L.» (бот.)

САМО́ПША «пшениця волзька, Triticum dicoccum Schrank.»

СУ́ПШЕН «полба, пшениця спельта, Triticum spelta L.» (бот.)

ПІ́ХАНИЙ «добротний, пухкий, м’який (хліб)»

ПШЕНИ́ЧКА «качан кукурудзи; [кукурудза, Zea L.; вид узора у вишивці; ракова ікра]»

ПШЕНИЧКА «заяча салата, Ficaria verna Huds. (Ficaria ranunculoides Roth.); зірочки, Gagea Salisb.; рястка зонтична, Ornithogalum umbellatum L.; проліска дволиста, Scilla bifolia L.» (бот.)

'''ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ'''

пшани́ця «тс.»

пшенича́нка «пшенична солома»

пшеничи́на

пшени́чисько «пшеничище»

пшени́чище

пшени́чний

пшени́чник «білий пшеничний хліб; (ент.) пильщик, Cephus pygmaeus Нед»

пшени́чниця «пшеничнище О; пшенична солома»

пшени́чнище

пшеничня́нка «пшеничнище»

пшени́шниця «пшенична солома»

[[Файл:-24278.jpg|міні|Файл:-24278.jpg]]

==Медія==

==Цікаві факти==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Файл:-24278.jpg

2024-02-13T09:37:37Z

Y.volynets:

Пшенишниця

2024-02-13T09:33:45Z

Y.volynets: /* Сучасні словники */

'''Пшени́шниця, -ці, '''''ж. ''Пшеничная солома. НВолын. у. Сим. 153.
[[Категорія:Пш]]

==Словник Бориса Грінченка==

'''Словник української мови Грінченка'''

пшенишниця Пшени́шниця, -ці ж. Пшеничная солома. Н. Вол. у. Сим. 153. Словник української мови Грінченка пшенишник

Джерело: https://slovnyk.me/dict/hrinchenko/%D0%BF%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%88%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F

==Сучасні словники==

'''Великий тлумачний словник сучасної мови'''

пшенишниця пшени́шниця -і, ж., діал. Те саме, що пшеничниця.

Джерело: https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BF%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%88%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F

ПШЕНИЦЯХ — ЕТИМОЛОГІЯ

ПШЕНИ́ЦЯ «Triticum L.» (бот.)

САМО́ПША «пшениця волзька, Triticum dicoccum Schrank.»

СУ́ПШЕН «полба, пшениця спельта, Triticum spelta L.» (бот.)

ПІ́ХАНИЙ «добротний, пухкий, м’який (хліб)»

ПШЕНИ́ЧКА «качан кукурудзи; [кукурудза, Zea L.; вид узора у вишивці; ракова ікра]»

ПШЕНИЧКА «заяча салата, Ficaria verna Huds. (Ficaria ranunculoides Roth.); зірочки, Gagea Salisb.; рястка зонтична, Ornithogalum umbellatum L.; проліска дволиста, Scilla bifolia L.» (бот.)

'''ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ'''

пшани́ця «тс.»

пшенича́нка «пшенична солома»

пшеничи́на

пшени́чисько «пшеничище»

пшени́чище

пшени́чний

пшени́чник «білий пшеничний хліб; (ент.) пильщик, Cephus pygmaeus Нед»

пшени́чниця «пшеничнище О; пшенична солома»

пшени́чнище

пшеничня́нка «пшеничнище»

пшени́шниця «пшенична солома»

==Медія==

==Цікаві факти==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Пшенишниця

2024-02-13T09:33:16Z

Y.volynets:

'''Пшени́шниця, -ці, '''''ж. ''Пшеничная солома. НВолын. у. Сим. 153.
[[Категорія:Пш]]

==Словник Бориса Грінченка==

'''Словник української мови Грінченка'''

пшенишниця Пшени́шниця, -ці ж. Пшеничная солома. Н. Вол. у. Сим. 153. Словник української мови Грінченка пшенишник

Джерело: https://slovnyk.me/dict/hrinchenko/%D0%BF%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%88%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F

==Сучасні словники==

'''Великий тлумачний словник сучасної мови'''

пшенишниця пшени́шниця -і, ж., діал. Те саме, що пшеничниця.

Джерело: https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BF%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%88%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F

ПШЕНИЦЯХ — ЕТИМОЛОГІЯ

ПШЕНИ́ЦЯ «Triticum L.» (бот.)

САМО́ПША «пшениця волзька, Triticum dicoccum Schrank.»

СУ́ПШЕН «полба, пшениця спельта, Triticum spelta L.» (бот.)

ПІ́ХАНИЙ «добротний, пухкий, м’який (хліб)»

ПШЕНИ́ЧКА «качан кукурудзи; [кукурудза, Zea L.; вид узора у вишивці; ракова ікра]»

ПШЕНИЧКА «заяча салата, Ficaria verna Huds. (Ficaria ranunculoides Roth.); зірочки, Gagea Salisb.; рястка зонтична, Ornithogalum umbellatum L.; проліска дволиста, Scilla bifolia L.» (бот.)

'''ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ'''

пшани́ця «тс.»
пшенича́нка «пшенична солома»
пшеничи́на
пшени́чисько «пшеничище»
пшени́чище
пшени́чний
пшени́чник «білий пшеничний хліб; (ент.) пильщик, Cephus pygmaeus Нед»
пшени́чниця «пшеничнище О; пшенична солома»
пшени́чнище
пшеничня́нка «пшеничнище»
пшени́шниця «пшенична солома»

==Медія==

==Цікаві факти==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Удонька

2024-02-13T09:25:09Z

Y.volynets:

'''У́донька, удочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''удка. '''
[[Категорія:Уд]]

Удонька, удочка, -ки ж. ум. отъ удка.

==Словник Бориса Грінченка==

Удонька, удочка, ки, ж. Ум. отъ удка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 321.

''Словарь української мови: в 4-х тт. — К., 1907—1909.
За ред. Б. Грінченка''

Удка, -ки, ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. Ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 320.

==Сучасні словники==

''Словник чужослів Павло Штепа
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа''

Значення в інших словниках удка — У́ДКА див. ву́дка. Словник української мови у 20 томах удка — Удка, -ки ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119. Словник української мови Грінченка

'''Словник української мови'''

ВУДКА
Тлумачення із "Словника української мови"*
ВУДКА, и, ж. Знаряддя для ловіння риби, що звичайно складається з вудлища, волосіні й гачка. Там, де Боровиця вливалась у Рось, сиділи над водою парубки й малі хлопці з вудками (Н.-Лев., II, 1956, 137); Коло неї [річки] кружляють рибалки з вудками й приманками (Фр., VI, 1951, 304); - А ти будеш тут рибу ловити? - Попробую, - сказав Грицько тоном досвідченого рибалки, розмотуючи саморобну вудку (Шиян, Гроза.., 1956, 676).

@ Закидати (закинути) вудку - натяками намагатися з'ясувати що-небудь, робити спробу домогтися чого-небудь, дістати що-небудь. Хитрий Гузир думав, що батько з Америки привіз торбу золота, й закидав вудки, щоб видурити (Чорн., Пісні.., 1958, 78); Змотувати вудки - спішно зібравшись, іти геть, тікати. - Ну, змотуй вудки, - сказав Штукаренко телефоністу. - А ти, Петренко, станеш внизу біля входу і всіх направлятимеш на берег (Голов., Тополя.., 1965, 342);

Попастися (спійматися і т. ін. ) на вудку - піддатися умовлянням, повірити брехливим запевненням кого-небудь; Попускати (попустити) вудку - послаблювати вимоги; робити менш жорсткими певні умови. [Шредер:] Грету зловлено міцно. Я просто попустив вудку, і їй здається, ніби вона вільна (Собко, П'єси, 1958, 162); Урвалася (увірвалася) вудка - втрачено вигідний заробіток, джерело прибутку, пільги і т. ін. Урвалась сучим Соменкам вудка. А то сокирою цюкнув, розколов,поліно, тричі пилкою ширкнув і - давай гроші (Збан., Малин. дзвін, 1958, 76).

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%92%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B0

[[Файл:00988.jpg|міні|Файл:00988.jpg|міні]]

==Цікаві факти==

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B0

https://moyaosvita.com.ua/rizne/chim-vidriznyayetsya-vudka-vid-spininga/

https://novadoba.com.ua/336201-cikavi-fakty-pro-rybolovlyu-i-rybalok.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Удонька

2024-02-13T09:24:46Z

Y.volynets: /* Цікаві факти */

'''У́донька, удочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''удка. '''
[[Категорія:Уд]]

Удонька, удочка, -ки ж. ум. отъ удка.

==Словник Бориса Грінченка==

Удонька, удочка, ки, ж. Ум. отъ удка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 321.

''Словарь української мови: в 4-х тт. — К., 1907—1909.
За ред. Б. Грінченка''

Удка, -ки, ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. Ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 320.

==Сучасні словники==

''Словник чужослів Павло Штепа
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа''

Значення в інших словниках удка — У́ДКА див. ву́дка. Словник української мови у 20 томах удка — Удка, -ки ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119. Словник української мови Грінченка

'''Словник української мови'''

ВУДКА
Тлумачення із "Словника української мови"*
ВУДКА, и, ж. Знаряддя для ловіння риби, що звичайно складається з вудлища, волосіні й гачка. Там, де Боровиця вливалась у Рось, сиділи над водою парубки й малі хлопці з вудками (Н.-Лев., II, 1956, 137); Коло неї [річки] кружляють рибалки з вудками й приманками (Фр., VI, 1951, 304); - А ти будеш тут рибу ловити? - Попробую, - сказав Грицько тоном досвідченого рибалки, розмотуючи саморобну вудку (Шиян, Гроза.., 1956, 676).

@ Закидати (закинути) вудку - натяками намагатися з'ясувати що-небудь, робити спробу домогтися чого-небудь, дістати що-небудь. Хитрий Гузир думав, що батько з Америки привіз торбу золота, й закидав вудки, щоб видурити (Чорн., Пісні.., 1958, 78); Змотувати вудки - спішно зібравшись, іти геть, тікати. - Ну, змотуй вудки, - сказав Штукаренко телефоністу. - А ти, Петренко, станеш внизу біля входу і всіх направлятимеш на берег (Голов., Тополя.., 1965, 342);

Попастися (спійматися і т. ін. ) на вудку - піддатися умовлянням, повірити брехливим запевненням кого-небудь; Попускати (попустити) вудку - послаблювати вимоги; робити менш жорсткими певні умови. [Шредер:] Грету зловлено міцно. Я просто попустив вудку, і їй здається, ніби вона вільна (Собко, П'єси, 1958, 162); Урвалася (увірвалася) вудка - втрачено вигідний заробіток, джерело прибутку, пільги і т. ін. Урвалась сучим Соменкам вудка. А то сокирою цюкнув, розколов,поліно, тричі пилкою ширкнув і - давай гроші (Збан., Малин. дзвін, 1958, 76).

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%92%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B0

==Медія==
[[Файл:00988.jpg|міні|Файл:00988.jpg|міні]]

==Цікаві факти==

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B0

https://moyaosvita.com.ua/rizne/chim-vidriznyayetsya-vudka-vid-spininga/

https://novadoba.com.ua/336201-cikavi-fakty-pro-rybolovlyu-i-rybalok.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Удонька

2024-02-13T09:21:46Z

Y.volynets:

'''У́донька, удочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''удка. '''
[[Категорія:Уд]]

Удонька, удочка, -ки ж. ум. отъ удка.

==Словник Бориса Грінченка==

Удонька, удочка, ки, ж. Ум. отъ удка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 321.

''Словарь української мови: в 4-х тт. — К., 1907—1909.
За ред. Б. Грінченка''

Удка, -ки, ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. Ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 320.

==Сучасні словники==

''Словник чужослів Павло Штепа
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа''

Значення в інших словниках удка — У́ДКА див. ву́дка. Словник української мови у 20 томах удка — Удка, -ки ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119. Словник української мови Грінченка

'''Словник української мови'''

ВУДКА
Тлумачення із "Словника української мови"*
ВУДКА, и, ж. Знаряддя для ловіння риби, що звичайно складається з вудлища, волосіні й гачка. Там, де Боровиця вливалась у Рось, сиділи над водою парубки й малі хлопці з вудками (Н.-Лев., II, 1956, 137); Коло неї [річки] кружляють рибалки з вудками й приманками (Фр., VI, 1951, 304); - А ти будеш тут рибу ловити? - Попробую, - сказав Грицько тоном досвідченого рибалки, розмотуючи саморобну вудку (Шиян, Гроза.., 1956, 676).

@ Закидати (закинути) вудку - натяками намагатися з'ясувати що-небудь, робити спробу домогтися чого-небудь, дістати що-небудь. Хитрий Гузир думав, що батько з Америки привіз торбу золота, й закидав вудки, щоб видурити (Чорн., Пісні.., 1958, 78); Змотувати вудки - спішно зібравшись, іти геть, тікати. - Ну, змотуй вудки, - сказав Штукаренко телефоністу. - А ти, Петренко, станеш внизу біля входу і всіх направлятимеш на берег (Голов., Тополя.., 1965, 342);

Попастися (спійматися і т. ін. ) на вудку - піддатися умовлянням, повірити брехливим запевненням кого-небудь; Попускати (попустити) вудку - послаблювати вимоги; робити менш жорсткими певні умови. [Шредер:] Грету зловлено міцно. Я просто попустив вудку, і їй здається, ніби вона вільна (Собко, П'єси, 1958, 162); Урвалася (увірвалася) вудка - втрачено вигідний заробіток, джерело прибутку, пільги і т. ін. Урвалась сучим Соменкам вудка. А то сокирою цюкнув, розколов,поліно, тричі пилкою ширкнув і - давай гроші (Збан., Малин. дзвін, 1958, 76).

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%92%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B0

==Медія==
[[Файл:00988.jpg|міні|Файл:00988.jpg|міні]]

==Цікаві факти==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Удонька

2024-02-13T09:18:25Z

Y.volynets: /* Сучасні словники */

'''У́донька, удочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''удка. '''
[[Категорія:Уд]]

Удонька, удочка, -ки ж. ум. отъ удка.

==Словник Бориса Грінченка==

Удонька, удочка, ки, ж. Ум. отъ удка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 321.

''Словарь української мови: в 4-х тт. — К., 1907—1909.
За ред. Б. Грінченка''

Удка, -ки, ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. Ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 320.

==Сучасні словники==

''Словник чужослів Павло Штепа
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа''

Значення в інших словниках удка — У́ДКА див. ву́дка. Словник української мови у 20 томах удка — Удка, -ки ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119. Словник української мови Грінченка

'''Словник української мови'''

ВУДКА
Тлумачення із "Словника української мови"*
ВУДКА, и, ж. Знаряддя для ловіння риби, що звичайно складається з вудлища, волосіні й гачка. Там, де Боровиця вливалась у Рось, сиділи над водою парубки й малі хлопці з вудками (Н.-Лев., II, 1956, 137); Коло неї [річки] кружляють рибалки з вудками й приманками (Фр., VI, 1951, 304); - А ти будеш тут рибу ловити? - Попробую, - сказав Грицько тоном досвідченого рибалки, розмотуючи саморобну вудку (Шиян, Гроза.., 1956, 676).

@ Закидати (закинути) вудку - натяками намагатися з'ясувати що-небудь, робити спробу домогтися чого-небудь, дістати що-небудь. Хитрий Гузир думав, що батько з Америки привіз торбу золота, й закидав вудки, щоб видурити (Чорн., Пісні.., 1958, 78); Змотувати вудки - спішно зібравшись, іти геть, тікати. - Ну, змотуй вудки, - сказав Штукаренко телефоністу. - А ти, Петренко, станеш внизу біля входу і всіх направлятимеш на берег (Голов., Тополя.., 1965, 342);

Попастися (спійматися і т. ін. ) на вудку - піддатися умовлянням, повірити брехливим запевненням кого-небудь; Попускати (попустити) вудку - послаблювати вимоги; робити менш жорсткими певні умови. [Шредер:] Грету зловлено міцно. Я просто попустив вудку, і їй здається, ніби вона вільна (Собко, П'єси, 1958, 162); Урвалася (увірвалася) вудка - втрачено вигідний заробіток, джерело прибутку, пільги і т. ін. Урвалась сучим Соменкам вудка. А то сокирою цюкнув, розколов,поліно, тричі пилкою ширкнув і - давай гроші (Збан., Малин. дзвін, 1958, 76).

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%92%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B0

==Медія==

==Цікаві факти==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Удонька

2024-02-13T09:17:37Z

Y.volynets: /* Медія */

'''У́донька, удочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''удка. '''
[[Категорія:Уд]]

Удонька, удочка, -ки ж. ум. отъ удка.

==Словник Бориса Грінченка==

Удонька, удочка, ки, ж. Ум. отъ удка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 321.

''Словарь української мови: в 4-х тт. — К., 1907—1909.
За ред. Б. Грінченка''

Удка, -ки, ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. Ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 320.

==Сучасні словники==

''Словник чужослів Павло Штепа
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа''

Значення в інших словниках удка — У́ДКА див. ву́дка. Словник української мови у 20 томах удка — Удка, -ки ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119. Словник української мови Грінченка

'''Словник української мови'''

ВУДКА
Тлумачення із "Словника української мови"*
ВУДКА, и, ж. Знаряддя для ловіння риби, що звичайно складається з вудлища, волосіні й гачка. Там, де Боровиця вливалась у Рось, сиділи над водою парубки й малі хлопці з вудками (Н.-Лев., II, 1956, 137); Коло неї [річки] кружляють рибалки з вудками й приманками (Фр., VI, 1951, 304); - А ти будеш тут рибу ловити? - Попробую, - сказав Грицько тоном досвідченого рибалки, розмотуючи саморобну вудку (Шиян, Гроза.., 1956, 676).

@ Закидати (закинути) вудку - натяками намагатися з'ясувати що-небудь, робити спробу домогтися чого-небудь, дістати що-небудь. Хитрий Гузир думав, що батько з Америки привіз торбу золота, й закидав вудки, щоб видурити (Чорн., Пісні.., 1958, 78); Змотувати вудки - спішно зібравшись, іти геть, тікати. - Ну, змотуй вудки, - сказав Штукаренко телефоністу. - А ти, Петренко, станеш внизу біля входу і всіх направлятимеш на берег (Голов., Тополя.., 1965, 342);

Попастися (спійматися і т. ін. ) на вудку - піддатися умовлянням, повірити брехливим запевненням кого-небудь; Попускати (попустити) вудку - послаблювати вимоги; робити менш жорсткими певні умови. [Шредер:] Грету зловлено міцно. Я просто попустив вудку, і їй здається, ніби вона вільна (Собко, П'єси, 1958, 162); Урвалася (увірвалася) вудка - втрачено вигідний заробіток, джерело прибутку, пільги і т. ін. Урвалась сучим Соменкам вудка. А то сокирою цюкнув, розколов,поліно, тричі пилкою ширкнув і - давай гроші (Збан., Малин. дзвін, 1958, 76).

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%92%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B0

[[Файл:00988.jpg ‎(282 × 179 пікселів, розмір файлу: 5 КБ, MIME-тип: image/jpeg)|міні|Файл:00988.jpg]]
[[Файл:00988.jpg|міні]]
==Медія==

==Цікаві факти==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Удонька

2024-02-13T09:17:09Z

Y.volynets: /* Медія */

'''У́донька, удочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''удка. '''
[[Категорія:Уд]]

Удонька, удочка, -ки ж. ум. отъ удка.

==Словник Бориса Грінченка==

Удонька, удочка, ки, ж. Ум. отъ удка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 321.

''Словарь української мови: в 4-х тт. — К., 1907—1909.
За ред. Б. Грінченка''

Удка, -ки, ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. Ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 320.

==Сучасні словники==

''Словник чужослів Павло Штепа
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа''

Значення в інших словниках удка — У́ДКА див. ву́дка. Словник української мови у 20 томах удка — Удка, -ки ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119. Словник української мови Грінченка

'''Словник української мови'''

ВУДКА
Тлумачення із "Словника української мови"*
ВУДКА, и, ж. Знаряддя для ловіння риби, що звичайно складається з вудлища, волосіні й гачка. Там, де Боровиця вливалась у Рось, сиділи над водою парубки й малі хлопці з вудками (Н.-Лев., II, 1956, 137); Коло неї [річки] кружляють рибалки з вудками й приманками (Фр., VI, 1951, 304); - А ти будеш тут рибу ловити? - Попробую, - сказав Грицько тоном досвідченого рибалки, розмотуючи саморобну вудку (Шиян, Гроза.., 1956, 676).

@ Закидати (закинути) вудку - натяками намагатися з'ясувати що-небудь, робити спробу домогтися чого-небудь, дістати що-небудь. Хитрий Гузир думав, що батько з Америки привіз торбу золота, й закидав вудки, щоб видурити (Чорн., Пісні.., 1958, 78); Змотувати вудки - спішно зібравшись, іти геть, тікати. - Ну, змотуй вудки, - сказав Штукаренко телефоністу. - А ти, Петренко, станеш внизу біля входу і всіх направлятимеш на берег (Голов., Тополя.., 1965, 342);

Попастися (спійматися і т. ін. ) на вудку - піддатися умовлянням, повірити брехливим запевненням кого-небудь; Попускати (попустити) вудку - послаблювати вимоги; робити менш жорсткими певні умови. [Шредер:] Грету зловлено міцно. Я просто попустив вудку, і їй здається, ніби вона вільна (Собко, П'єси, 1958, 162); Урвалася (увірвалася) вудка - втрачено вигідний заробіток, джерело прибутку, пільги і т. ін. Урвалась сучим Соменкам вудка. А то сокирою цюкнув, розколов,поліно, тричі пилкою ширкнув і - давай гроші (Збан., Малин. дзвін, 1958, 76).

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%92%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B0

[[Файл:00988.jpg ‎(282 × 179 пікселів, розмір файлу: 5 КБ, MIME-тип: image/jpeg)|міні|Файл:00988.jpg]]
==Медія==

==Цікаві факти==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Файл:00988.jpg

2024-02-13T09:16:33Z

Y.volynets:

Удонька

2024-02-13T09:15:16Z

Y.volynets: /* Сучасні словники */

'''У́донька, удочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''удка. '''
[[Категорія:Уд]]

Удонька, удочка, -ки ж. ум. отъ удка.

==Словник Бориса Грінченка==

Удонька, удочка, ки, ж. Ум. отъ удка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 321.

''Словарь української мови: в 4-х тт. — К., 1907—1909.
За ред. Б. Грінченка''

Удка, -ки, ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. Ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 320.

==Сучасні словники==

''Словник чужослів Павло Штепа
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа''

Значення в інших словниках удка — У́ДКА див. ву́дка. Словник української мови у 20 томах удка — Удка, -ки ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119. Словник української мови Грінченка

'''Словник української мови'''

ВУДКА
Тлумачення із "Словника української мови"*
ВУДКА, и, ж. Знаряддя для ловіння риби, що звичайно складається з вудлища, волосіні й гачка. Там, де Боровиця вливалась у Рось, сиділи над водою парубки й малі хлопці з вудками (Н.-Лев., II, 1956, 137); Коло неї [річки] кружляють рибалки з вудками й приманками (Фр., VI, 1951, 304); - А ти будеш тут рибу ловити? - Попробую, - сказав Грицько тоном досвідченого рибалки, розмотуючи саморобну вудку (Шиян, Гроза.., 1956, 676).

@ Закидати (закинути) вудку - натяками намагатися з'ясувати що-небудь, робити спробу домогтися чого-небудь, дістати що-небудь. Хитрий Гузир думав, що батько з Америки привіз торбу золота, й закидав вудки, щоб видурити (Чорн., Пісні.., 1958, 78); Змотувати вудки - спішно зібравшись, іти геть, тікати. - Ну, змотуй вудки, - сказав Штукаренко телефоністу. - А ти, Петренко, станеш внизу біля входу і всіх направлятимеш на берег (Голов., Тополя.., 1965, 342);

Попастися (спійматися і т. ін. ) на вудку - піддатися умовлянням, повірити брехливим запевненням кого-небудь; Попускати (попустити) вудку - послаблювати вимоги; робити менш жорсткими певні умови. [Шредер:] Грету зловлено міцно. Я просто попустив вудку, і їй здається, ніби вона вільна (Собко, П'єси, 1958, 162); Урвалася (увірвалася) вудка - втрачено вигідний заробіток, джерело прибутку, пільги і т. ін. Урвалась сучим Соменкам вудка. А то сокирою цюкнув, розколов,поліно, тричі пилкою ширкнув і - давай гроші (Збан., Малин. дзвін, 1958, 76).

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%92%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B0

==Медія==

==Цікаві факти==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Удонька

2024-02-13T09:15:02Z

Y.volynets: /* Сучасні словники */

'''У́донька, удочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''удка. '''
[[Категорія:Уд]]

Удонька, удочка, -ки ж. ум. отъ удка.

==Словник Бориса Грінченка==

Удонька, удочка, ки, ж. Ум. отъ удка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 321.

''Словарь української мови: в 4-х тт. — К., 1907—1909.
За ред. Б. Грінченка''

Удка, -ки, ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. Ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 320.

==Сучасні словники==

''Словник чужослів Павло Штепа
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа''

Значення в інших словниках удка — У́ДКА див. ву́дка. Словник української мови у 20 томах удка — Удка, -ки ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119. Словник української мови Грінченка

'''Словник української мови'''
ВУДКА
Тлумачення із "Словника української мови"*
ВУДКА, и, ж. Знаряддя для ловіння риби, що звичайно складається з вудлища, волосіні й гачка. Там, де Боровиця вливалась у Рось, сиділи над водою парубки й малі хлопці з вудками (Н.-Лев., II, 1956, 137); Коло неї [річки] кружляють рибалки з вудками й приманками (Фр., VI, 1951, 304); - А ти будеш тут рибу ловити? - Попробую, - сказав Грицько тоном досвідченого рибалки, розмотуючи саморобну вудку (Шиян, Гроза.., 1956, 676).

@ Закидати (закинути) вудку - натяками намагатися з'ясувати що-небудь, робити спробу домогтися чого-небудь, дістати що-небудь. Хитрий Гузир думав, що батько з Америки привіз торбу золота, й закидав вудки, щоб видурити (Чорн., Пісні.., 1958, 78); Змотувати вудки - спішно зібравшись, іти геть, тікати. - Ну, змотуй вудки, - сказав Штукаренко телефоністу. - А ти, Петренко, станеш внизу біля входу і всіх направлятимеш на берег (Голов., Тополя.., 1965, 342);

Попастися (спійматися і т. ін. ) на вудку - піддатися умовлянням, повірити брехливим запевненням кого-небудь; Попускати (попустити) вудку - послаблювати вимоги; робити менш жорсткими певні умови. [Шредер:] Грету зловлено міцно. Я просто попустив вудку, і їй здається, ніби вона вільна (Собко, П'єси, 1958, 162); Урвалася (увірвалася) вудка - втрачено вигідний заробіток, джерело прибутку, пільги і т. ін. Урвалась сучим Соменкам вудка. А то сокирою цюкнув, розколов,поліно, тричі пилкою ширкнув і - давай гроші (Збан., Малин. дзвін, 1958, 76).

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%92%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B0

==Медія==

==Цікаві факти==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Удонька

2024-02-13T09:13:01Z

Y.volynets:

Грімак

2024-02-13T09:07:01Z

Y.volynets:

'''Грімак, -ка, '''''м. ''Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки. Сим. 159.

[[Категорія:Гр]]

==Словник Бориса Грінченка==

'''Словник української мови
Борис Грінченко'''

грімак грімання Київ: Горно, 1927
Гріма́к, ка́, м. Кусок льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на нем с горки. Сим. 159. *Мої хлопці ще з осени поліпили з коров'яків грімаки, щоб під морозну ніч водою пообливати, а тоді вранці й пішов на лід. Пир. у., Конон.

https://uk.m.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_(1927)/%D0%B3%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BA

==Сучасні словники==

ГРІМА́К «шматок льоду для ковзання з гори»

ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
гри́ма́к «тс. Пі; шматок заліза для ковзання Ж»
грома́к «тс.; зліплений з коровʼяку і заморожений таз для катання Пі»
грімак

https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%B3%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BA

'''Словник синонімів'''
Баский кінь
Грімак (для ковзання з гори)
Ковган
Ковганка
‹ Громадянство
Громи ›
Приклади використання слова Громак
А громак уже їде униз, усе вниз … холод проймає душу, на лобі піт виступає …

Мирний Панас, Хіба ревуть воли

'''Гріма́к''', -ка́, м. Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки. Сим. 159.

Нас спонсорують:
Джерело:Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 327.

==Фото==
[[Файл:78778.jpg|міні|78778]]

==Медія==

https://uk.theplanetsworld.com/12015-12-of-best-places-to-go-sledding-in-u

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Грімак

2024-02-13T08:57:31Z

Y.volynets: /* Медія */

'''Грімак, -ка, '''''м. ''Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки. Сим. 159.

[[Категорія:Гр]]

==Словник Бориса Грінченка==

'''Словник української мови
Борис Грінченко'''

грімак грімання Київ: Горно, 1927
Гріма́к, ка́, м. Кусок льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на нем с горки. Сим. 159. *Мої хлопці ще з осени поліпили з коров'яків грімаки, щоб під морозну ніч водою пообливати, а тоді вранці й пішов на лід. Пир. у., Конон.

https://uk.m.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_(1927)/%D0%B3%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BA

==Сучасні словники==

ГРІМА́К «шматок льоду для ковзання з гори»

ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
гри́ма́к «тс. Пі; шматок заліза для ковзання Ж»
грома́к «тс.; зліплений з коровʼяку і заморожений таз для катання Пі»
грімак

https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%B3%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BA

'''Словник синонімів'''
Баский кінь
Грімак (для ковзання з гори)
Ковган
Ковганка
‹ Громадянство
Громи ›
Приклади використання слова Громак
А громак уже їде униз, усе вниз … холод проймає душу, на лобі піт виступає …

Мирний Панас, Хіба ревуть воли

'''Гріма́к''', -ка́, м. Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки. Сим. 159.

Нас спонсорують:
Джерело:Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 327.

==Фото==
[[Файл:78778.jpg|міні|78778]]

==Медія==

https://uk.theplanetsworld.com/12015-12-of-best-places-to-go-sledding-in-u

==Цікаві факти==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Грімак

2024-02-13T08:54:30Z

Y.volynets:

'''Грімак, -ка, '''''м. ''Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки. Сим. 159.

[[Категорія:Гр]]

==Словник Бориса Грінченка==

'''Словник української мови
Борис Грінченко'''

грімак грімання Київ: Горно, 1927
Гріма́к, ка́, м. Кусок льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на нем с горки. Сим. 159. *Мої хлопці ще з осени поліпили з коров'яків грімаки, щоб під морозну ніч водою пообливати, а тоді вранці й пішов на лід. Пир. у., Конон.

https://uk.m.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_(1927)/%D0%B3%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BA

==Сучасні словники==

ГРІМА́К «шматок льоду для ковзання з гори»

ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
гри́ма́к «тс. Пі; шматок заліза для ковзання Ж»
грома́к «тс.; зліплений з коровʼяку і заморожений таз для катання Пі»
грімак

https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%B3%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BA

'''Словник синонімів'''
Баский кінь
Грімак (для ковзання з гори)
Ковган
Ковганка
‹ Громадянство
Громи ›
Приклади використання слова Громак
А громак уже їде униз, усе вниз … холод проймає душу, на лобі піт виступає …

Мирний Панас, Хіба ревуть воли

'''Гріма́к''', -ка́, м. Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки. Сим. 159.

Нас спонсорують:
Джерело:Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 327.

==Фото==
[[Файл:78778.jpg|міні|78778]]

==Медія==

==Цікаві факти==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

800

2024-02-13T08:50:56Z

Y.volynets: Створена сторінка: міні

[[Файл:78778.jpg ‎(500 × 349 пікселів, розмір файлу: 56 КБ, MIME-тип: image/jpeg)|міні]]

Грімак

2024-02-13T08:49:45Z

Y.volynets: /* Фото */

'''Грімак, -ка, '''''м. ''Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки. Сим. 159.

[[Категорія:Гр]]

==Словник Бориса Грінченка==

'''Словник української мови
Борис Грінченко'''

грімак грімання Київ: Горно, 1927
Гріма́к, ка́, м. Кусок льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на нем с горки. Сим. 159. *Мої хлопці ще з осени поліпили з коров'яків грімаки, щоб під морозну ніч водою пообливати, а тоді вранці й пішов на лід. Пир. у., Конон.

https://uk.m.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_(1927)/%D0%B3%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BA

==Сучасні словники==

ГРІМА́К «шматок льоду для ковзання з гори»

ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
гри́ма́к «тс. Пі; шматок заліза для ковзання Ж»
грома́к «тс.; зліплений з коровʼяку і заморожений таз для катання Пі»
грімак

https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%B3%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BA

'''Словник синонімів'''
Баский кінь
Грімак (для ковзання з гори)
Ковган
Ковганка
‹ Громадянство
Громи ›
Приклади використання слова Громак
А громак уже їде униз, усе вниз … холод проймає душу, на лобі піт виступає …

Мирний Панас, Хіба ревуть воли

'''Гріма́к''', -ка́, м. Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки. Сим. 159.

Нас спонсорують:
Джерело:Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 327.

==Фото==

[[800|http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:78778.jpg]]

==Медія==

==Цікаві факти==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Грімак

2024-02-13T08:49:10Z

Y.volynets:

'''Грімак, -ка, '''''м. ''Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки. Сим. 159.

[[Категорія:Гр]]

==Словник Бориса Грінченка==

'''Словник української мови
Борис Грінченко'''

грімак грімання Київ: Горно, 1927
Гріма́к, ка́, м. Кусок льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на нем с горки. Сим. 159. *Мої хлопці ще з осени поліпили з коров'яків грімаки, щоб під морозну ніч водою пообливати, а тоді вранці й пішов на лід. Пир. у., Конон.

https://uk.m.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_(1927)/%D0%B3%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BA

==Сучасні словники==

ГРІМА́К «шматок льоду для ковзання з гори»

ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
гри́ма́к «тс. Пі; шматок заліза для ковзання Ж»
грома́к «тс.; зліплений з коровʼяку і заморожений таз для катання Пі»
грімак

https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%B3%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BA

'''Словник синонімів'''
Баский кінь
Грімак (для ковзання з гори)
Ковган
Ковганка
‹ Громадянство
Громи ›
Приклади використання слова Громак
А громак уже їде униз, усе вниз … холод проймає душу, на лобі піт виступає …

Мирний Панас, Хіба ревуть воли

'''Гріма́к''', -ка́, м. Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки. Сим. 159.

Нас спонсорують:
Джерело:Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 327.

==Фото==

http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:78778.jpg

==Медія==

==Цікаві факти==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Файл:78778.jpg

2024-02-13T08:48:14Z

Y.volynets:

Грімак

2024-02-13T08:37:49Z

Y.volynets: /* Словник Бориса Грінченка */

Грімак

2024-02-13T08:37:34Z

Y.volynets: /* Словник Бориса Грінченка */

'''Грімак, -ка, '''''м. ''Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки. Сим. 159.

[[Категорія:Гр]]

==Словник Бориса Грінченка==

'''Словник української мови
Борис Грінченко'''

грімак грімання Київ: Горно, 1927
Гріма́к, ка́, м. Кусок льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на нем с горки. Сим. 159. *Мої хлопці ще з осени поліпили з коров'яків грімаки, щоб під морозну ніч водою пообливати, а тоді вранці й пішов на лід. Пир. у., Конон.

https://uk.m.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_(1927)/%D0%B3%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BA

'''Словник синонімів'''
Баский кінь
Грімак (для ковзання з гори)
Ковган
Ковганка
‹ Громадянство
Громи ›
Приклади використання слова Громак
А громак уже їде униз, усе вниз … холод проймає душу, на лобі піт виступає …

Мирний Панас, Хіба ревуть воли

==Сучасні словники==

ГРІМА́К «шматок льоду для ковзання з гори»

ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
гри́ма́к «тс. Пі; шматок заліза для ковзання Ж»
грома́к «тс.; зліплений з коровʼяку і заморожений таз для катання Пі»
грімак

https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%B3%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BA

==Медія==

==Цікаві факти==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Грімак

2024-02-13T08:35:27Z

Y.volynets: /* Словник Бориса Грінченка */

Грімак

2024-02-13T08:33:47Z

Y.volynets:

'''Грімак, -ка, '''''м. ''Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки. Сим. 159.

[[Категорія:Гр]]

==Словник Бориса Грінченка==

==Сучасні словники==

ГРІМА́К «шматок льоду для ковзання з гори»

ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
гри́ма́к «тс. Пі; шматок заліза для ковзання Ж»
грома́к «тс.; зліплений з коровʼяку і заморожений таз для катання Пі»
грімак

https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%B3%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BA

==Медія==

==Цікаві факти==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Грімак

2024-02-13T08:27:34Z

Y.volynets:

'''Грімак, -ка, '''''м. ''Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки. Сим. 159.

[[Категорія:Гр]]

==Словник Бориса Грінченка==
==Сучасні словники==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 796.

==Медія==

==Цікаві факти==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Цовта

2024-02-13T08:24:49Z

Y.volynets: /* Див. також */

'''Цо́вта, -ти, '''''ж. ''Глыба. ''Цовта землі, снігу, сахару. ''НВолын. у.
[[Категорія:Цо]]

==Словник Бориса Грінченка==

Цо́вта, -ти, ж. Глыба. Цовта землі, снігу, сахару. НВолын. у.

==Сучасні словники==

''Словник геологічної термінології''

Цовта – Глыба. 17 (IV.435); 49 (1.306; 11.262).

https://repository.encyclopedia.kyiv.ua/files/original/4a062929038b561a54475e694c8c8075.pdf

===[http://sum.in.ua/s/ikra Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

''Тлумачний словник української мови''

Замість ''"глиба"'' в українській мові краще вживати ''"брила"''

БРИЛА, и, ж. Великий безформний шматок каменю, землі, глини, льоду і т. ін. Рве [вода] каміння з-під ніг, котить кам'яні брили з гори і дуже легко може перевернути віз (Фр., III, 1950, 7); Гурток людей котить покинуту Зетом брилу до вилому (Л. Укр., І, 1951, 455); Он під самим берегом розмокає у воді свіжа глиняна брила, що недавно відкололася від берега (Руд., Вітер.., 1958, 155).

ГЛИБА, и, ж. Те саме, що брила. Летить каміння, летять глиби страшні на військо королівське (Шиян, Іван - мужицький син, 1959, 54); На шляху незабаром почали траплятися земляні глиби на кризі (Видатні вітч. географи.., 1954, 58); * Образно. Ми зрушили з місця глибу нечуваної ваги, глибу косності, неуцтва.. (Ленін, 31, 1951, 99); * У порівн. Матрос, як глиба, стояв лицем до зборів, уперся спиною об ганок (Ле, Історія радості, 1947, 65).

'''Словник української мови у 20 томах'''

глиба ГЛИ́БА, и, ж. Те саме, що бри́ла. Летить каміння, летять глиби страшні на військо королівське (А. Шиян); Коли зверху шугонула товстелезна глиба зеленого льоду, всі хлопчаки розступилися (П. Загребельний); * Образно. Перед очима промайнула темна глиба автомашини (М. Руденко); * У порівн. Матрос, як глиба, стояв лицем до зборів, уперся спиною об ґанок (Іван Ле). Словник української мови (СУМ-20)

[http://Джерело:%20https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B0 Джерело: https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B0]

'''Значення в інших словниках'''

глиба — правильніше: брила «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» глиба — гли́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови

Глиба — Брила Неправильно-правильно глиба — -и, ж. Те саме, що брила.

'''Великий тлумачний словник сучасної мови'''

глиба — Брила, груда, грудомаха

'''Словник чужослів Павло Штепа'''

глиба — БРИ́ЛА (великий безформний шматок землі, каменю, льоду і т. ін.), .

ГЛИ́БА рідше, ГРУ́ДА розм., ГРУДОМА́ХА підсил. розм. Митя сидить на горбку, на замшілій брилі, і слухає гомін дітвори, брязкіт сапок об дрібне каміння... Словник синонімів української мови глиба — ГЛИ́БА, и, ж. Те саме, що бри́ла. Летить каміння, летять глиби страшні на військо королівське (Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 54); На шляху незабаром почали траплятися земляні глиби на кризі (Видатні вітч. географи.., 1954, 58); *Образно. Словник

'''української мови в 11 томах'''

Джерело: https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B0

'''Словник синонімів української мови'''

ГЛИБА

БРИ́ЛА (великий безформний шматок землі, каменю, льоду і т. ін.), ГЛИ́БА рідше, ГРУ́ДА розм., ГРУДОМА́ХА підсил. розм. Митя сидить на горбку, на замшілій брилі, і слухає гомін дітвори, брязкіт сапок об дрібне каміння, на яке такі багаті їхні гірські землі (І. Гончаренко); Маяк стоїть твердо й непорушно. Страшні кам'яні глиби затиснув в обійми велетенський ланцюг і тримає їх міцно, навіки (О. Іваненко); А тут приходиться йому ночувати в дерев'янім домику, серед магазинів, завалених .. величезними грудами воску (І. Франко); Дівчата, розшарілі від полум'я та переживань, приносили руді грудомахи сплавленого цукру (О. Гончар).

==Ілюстрації==

[[Файл:300px-Ffionphort cracked granite boulder.jpg|міні|3434]]

==Медія==

https://ecotech.news/ecology/639-doslidzhennya-pivnichnij-lodovitij-okean-nezabarom-vtratit-lid.html

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B8

==Див. також==

http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Цовта

2024-02-13T08:23:30Z

Y.volynets: /* Ілюстрації */

'''Цо́вта, -ти, '''''ж. ''Глыба. ''Цовта землі, снігу, сахару. ''НВолын. у.
[[Категорія:Цо]]

==Словник Бориса Грінченка==

Цо́вта, -ти, ж. Глыба. Цовта землі, снігу, сахару. НВолын. у.

==Сучасні словники==

''Словник геологічної термінології''

Цовта – Глыба. 17 (IV.435); 49 (1.306; 11.262).

https://repository.encyclopedia.kyiv.ua/files/original/4a062929038b561a54475e694c8c8075.pdf

===[http://sum.in.ua/s/ikra Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

''Тлумачний словник української мови''

Замість ''"глиба"'' в українській мові краще вживати ''"брила"''

БРИЛА, и, ж. Великий безформний шматок каменю, землі, глини, льоду і т. ін. Рве [вода] каміння з-під ніг, котить кам'яні брили з гори і дуже легко може перевернути віз (Фр., III, 1950, 7); Гурток людей котить покинуту Зетом брилу до вилому (Л. Укр., І, 1951, 455); Он під самим берегом розмокає у воді свіжа глиняна брила, що недавно відкололася від берега (Руд., Вітер.., 1958, 155).

ГЛИБА, и, ж. Те саме, що брила. Летить каміння, летять глиби страшні на військо королівське (Шиян, Іван - мужицький син, 1959, 54); На шляху незабаром почали траплятися земляні глиби на кризі (Видатні вітч. географи.., 1954, 58); * Образно. Ми зрушили з місця глибу нечуваної ваги, глибу косності, неуцтва.. (Ленін, 31, 1951, 99); * У порівн. Матрос, як глиба, стояв лицем до зборів, уперся спиною об ганок (Ле, Історія радості, 1947, 65).

'''Словник української мови у 20 томах'''

глиба ГЛИ́БА, и, ж. Те саме, що бри́ла. Летить каміння, летять глиби страшні на військо королівське (А. Шиян); Коли зверху шугонула товстелезна глиба зеленого льоду, всі хлопчаки розступилися (П. Загребельний); * Образно. Перед очима промайнула темна глиба автомашини (М. Руденко); * У порівн. Матрос, як глиба, стояв лицем до зборів, уперся спиною об ґанок (Іван Ле). Словник української мови (СУМ-20)

[http://Джерело:%20https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B0 Джерело: https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B0]

'''Значення в інших словниках'''

глиба — правильніше: брила «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» глиба — гли́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови

Глиба — Брила Неправильно-правильно глиба — -и, ж. Те саме, що брила.

'''Великий тлумачний словник сучасної мови'''

глиба — Брила, груда, грудомаха

'''Словник чужослів Павло Штепа'''

глиба — БРИ́ЛА (великий безформний шматок землі, каменю, льоду і т. ін.), .

ГЛИ́БА рідше, ГРУ́ДА розм., ГРУДОМА́ХА підсил. розм. Митя сидить на горбку, на замшілій брилі, і слухає гомін дітвори, брязкіт сапок об дрібне каміння... Словник синонімів української мови глиба — ГЛИ́БА, и, ж. Те саме, що бри́ла. Летить каміння, летять глиби страшні на військо королівське (Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 54); На шляху незабаром почали траплятися земляні глиби на кризі (Видатні вітч. географи.., 1954, 58); *Образно. Словник

'''української мови в 11 томах'''

Джерело: https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B0

'''Словник синонімів української мови'''

ГЛИБА

БРИ́ЛА (великий безформний шматок землі, каменю, льоду і т. ін.), ГЛИ́БА рідше, ГРУ́ДА розм., ГРУДОМА́ХА підсил. розм. Митя сидить на горбку, на замшілій брилі, і слухає гомін дітвори, брязкіт сапок об дрібне каміння, на яке такі багаті їхні гірські землі (І. Гончаренко); Маяк стоїть твердо й непорушно. Страшні кам'яні глиби затиснув в обійми велетенський ланцюг і тримає їх міцно, навіки (О. Іваненко); А тут приходиться йому ночувати в дерев'янім домику, серед магазинів, завалених .. величезними грудами воску (І. Франко); Дівчата, розшарілі від полум'я та переживань, приносили руді грудомахи сплавленого цукру (О. Гончар).

==Ілюстрації==

[[Файл:300px-Ffionphort cracked granite boulder.jpg|міні|3434]]

==Медія==

https://ecotech.news/ecology/639-doslidzhennya-pivnichnij-lodovitij-okean-nezabarom-vtratit-lid.html

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B8

==Див. також==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Файл:300px-Ffionphort cracked granite boulder.jpg

2024-02-13T08:22:11Z

Y.volynets:

Цовта

2024-02-13T08:21:57Z

Y.volynets:

'''Цо́вта, -ти, '''''ж. ''Глыба. ''Цовта землі, снігу, сахару. ''НВолын. у.
[[Категорія:Цо]]

==Словник Бориса Грінченка==

Цо́вта, -ти, ж. Глыба. Цовта землі, снігу, сахару. НВолын. у.

==Сучасні словники==

''Словник геологічної термінології''

Цовта – Глыба. 17 (IV.435); 49 (1.306; 11.262).

https://repository.encyclopedia.kyiv.ua/files/original/4a062929038b561a54475e694c8c8075.pdf

===[http://sum.in.ua/s/ikra Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

''Тлумачний словник української мови''

Замість ''"глиба"'' в українській мові краще вживати ''"брила"''

БРИЛА, и, ж. Великий безформний шматок каменю, землі, глини, льоду і т. ін. Рве [вода] каміння з-під ніг, котить кам'яні брили з гори і дуже легко може перевернути віз (Фр., III, 1950, 7); Гурток людей котить покинуту Зетом брилу до вилому (Л. Укр., І, 1951, 455); Он під самим берегом розмокає у воді свіжа глиняна брила, що недавно відкололася від берега (Руд., Вітер.., 1958, 155).

ГЛИБА, и, ж. Те саме, що брила. Летить каміння, летять глиби страшні на військо королівське (Шиян, Іван - мужицький син, 1959, 54); На шляху незабаром почали траплятися земляні глиби на кризі (Видатні вітч. географи.., 1954, 58); * Образно. Ми зрушили з місця глибу нечуваної ваги, глибу косності, неуцтва.. (Ленін, 31, 1951, 99); * У порівн. Матрос, як глиба, стояв лицем до зборів, уперся спиною об ганок (Ле, Історія радості, 1947, 65).

'''Словник української мови у 20 томах'''

глиба ГЛИ́БА, и, ж. Те саме, що бри́ла. Летить каміння, летять глиби страшні на військо королівське (А. Шиян); Коли зверху шугонула товстелезна глиба зеленого льоду, всі хлопчаки розступилися (П. Загребельний); * Образно. Перед очима промайнула темна глиба автомашини (М. Руденко); * У порівн. Матрос, як глиба, стояв лицем до зборів, уперся спиною об ґанок (Іван Ле). Словник української мови (СУМ-20)

[http://Джерело:%20https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B0 Джерело: https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B0]

'''Значення в інших словниках'''

глиба — правильніше: брила «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» глиба — гли́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови

Глиба — Брила Неправильно-правильно глиба — -и, ж. Те саме, що брила.

'''Великий тлумачний словник сучасної мови'''

глиба — Брила, груда, грудомаха

'''Словник чужослів Павло Штепа'''

глиба — БРИ́ЛА (великий безформний шматок землі, каменю, льоду і т. ін.), .

ГЛИ́БА рідше, ГРУ́ДА розм., ГРУДОМА́ХА підсил. розм. Митя сидить на горбку, на замшілій брилі, і слухає гомін дітвори, брязкіт сапок об дрібне каміння... Словник синонімів української мови глиба — ГЛИ́БА, и, ж. Те саме, що бри́ла. Летить каміння, летять глиби страшні на військо королівське (Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 54); На шляху незабаром почали траплятися земляні глиби на кризі (Видатні вітч. географи.., 1954, 58); *Образно. Словник

'''української мови в 11 томах'''

Джерело: https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B0

'''Словник синонімів української мови'''

ГЛИБА

БРИ́ЛА (великий безформний шматок землі, каменю, льоду і т. ін.), ГЛИ́БА рідше, ГРУ́ДА розм., ГРУДОМА́ХА підсил. розм. Митя сидить на горбку, на замшілій брилі, і слухає гомін дітвори, брязкіт сапок об дрібне каміння, на яке такі багаті їхні гірські землі (І. Гончаренко); Маяк стоїть твердо й непорушно. Страшні кам'яні глиби затиснув в обійми велетенський ланцюг і тримає їх міцно, навіки (О. Іваненко); А тут приходиться йому ночувати в дерев'янім домику, серед магазинів, завалених .. величезними грудами воску (І. Франко); Дівчата, розшарілі від полум'я та переживань, приносили руді грудомахи сплавленого цукру (О. Гончар).

==Ілюстрації==

==Медія==

https://ecotech.news/ecology/639-doslidzhennya-pivnichnij-lodovitij-okean-nezabarom-vtratit-lid.html

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B8

==Див. також==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Цовта

2024-02-13T08:16:40Z

Y.volynets:

'''Цо́вта, -ти, '''''ж. ''Глыба. ''Цовта землі, снігу, сахару. ''НВолын. у.
[[Категорія:Цо]]

==Словник Бориса Грінченка==

Цо́вта, -ти, ж. Глыба. Цовта землі, снігу, сахару. НВолын. у.

==Сучасні словники==

''Словник геологічної термінології''

Цовта – Глыба. 17 (IV.435); 49 (1.306; 11.262).

https://repository.encyclopedia.kyiv.ua/files/original/4a062929038b561a54475e694c8c8075.pdf

===[http://sum.in.ua/s/ikra Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

''Тлумачний словник української мови''

Замість ''"глиба"'' в українській мові краще вживати ''"брила"''

БРИЛА, и, ж. Великий безформний шматок каменю, землі, глини, льоду і т. ін. Рве [вода] каміння з-під ніг, котить кам'яні брили з гори і дуже легко може перевернути віз (Фр., III, 1950, 7); Гурток людей котить покинуту Зетом брилу до вилому (Л. Укр., І, 1951, 455); Он під самим берегом розмокає у воді свіжа глиняна брила, що недавно відкололася від берега (Руд., Вітер.., 1958, 155).

ГЛИБА, и, ж. Те саме, що брила. Летить каміння, летять глиби страшні на військо королівське (Шиян, Іван - мужицький син, 1959, 54); На шляху незабаром почали траплятися земляні глиби на кризі (Видатні вітч. географи.., 1954, 58); * Образно. Ми зрушили з місця глибу нечуваної ваги, глибу косності, неуцтва.. (Ленін, 31, 1951, 99); * У порівн. Матрос, як глиба, стояв лицем до зборів, уперся спиною об ганок (Ле, Історія радості, 1947, 65).

'''Словник української мови у 20 томах'''

глиба ГЛИ́БА, и, ж. Те саме, що бри́ла. Летить каміння, летять глиби страшні на військо королівське (А. Шиян); Коли зверху шугонула товстелезна глиба зеленого льоду, всі хлопчаки розступилися (П. Загребельний); * Образно. Перед очима промайнула темна глиба автомашини (М. Руденко); * У порівн. Матрос, як глиба, стояв лицем до зборів, уперся спиною об ґанок (Іван Ле). Словник української мови (СУМ-20)

[http://Джерело:%20https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B0 Джерело: https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B0]

'''Значення в інших словниках'''

глиба — правильніше: брила «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» глиба — гли́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови

Глиба — Брила Неправильно-правильно глиба — -и, ж. Те саме, що брила.

'''Великий тлумачний словник сучасної мови'''

глиба — Брила, груда, грудомаха

'''Словник чужослів Павло Штепа'''

глиба — БРИ́ЛА (великий безформний шматок землі, каменю, льоду і т. ін.), .

ГЛИ́БА рідше, ГРУ́ДА розм., ГРУДОМА́ХА підсил. розм. Митя сидить на горбку, на замшілій брилі, і слухає гомін дітвори, брязкіт сапок об дрібне каміння... Словник синонімів української мови глиба — ГЛИ́БА, и, ж. Те саме, що бри́ла. Летить каміння, летять глиби страшні на військо королівське (Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 54); На шляху незабаром почали траплятися земляні глиби на кризі (Видатні вітч. географи.., 1954, 58); *Образно. Словник

'''української мови в 11 томах'''

Джерело: https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B0

'''Словник синонімів української мови'''

ГЛИБА

БРИ́ЛА (великий безформний шматок землі, каменю, льоду і т. ін.), ГЛИ́БА рідше, ГРУ́ДА розм., ГРУДОМА́ХА підсил. розм. Митя сидить на горбку, на замшілій брилі, і слухає гомін дітвори, брязкіт сапок об дрібне каміння, на яке такі багаті їхні гірські землі (І. Гончаренко); Маяк стоїть твердо й непорушно. Страшні кам'яні глиби затиснув в обійми велетенський ланцюг і тримає їх міцно, навіки (О. Іваненко); А тут приходиться йому ночувати в дерев'янім домику, серед магазинів, завалених .. величезними грудами воску (І. Франко); Дівчата, розшарілі від полум'я та переживань, приносили руді грудомахи сплавленого цукру (О. Гончар).

==Ілюстрації==
==Медія==
==Див. також==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Цовта

2024-02-13T08:15:11Z

Y.volynets:

'''Цо́вта, -ти, '''''ж. ''Глыба. ''Цовта землі, снігу, сахару. ''НВолын. у.
[[Категорія:Цо]]

==Словник Бориса Грінченка==

Цо́вта, -ти, ж. Глыба. Цовта землі, снігу, сахару. НВолын. у.

==Сучасні словники==

''Словник геологічної термінології''

Цовта – Глыба. 17 (IV.435); 49 (1.306; 11.262).

https://repository.encyclopedia.kyiv.ua/files/original/4a062929038b561a54475e694c8c8075.pdf

===[http://sum.in.ua/s/ikra Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

''Тлумачний словник української мови''

Замість ''"глиба"'' в українській мові краще вживати ''"брила"''

БРИЛА, и, ж. Великий безформний шматок каменю, землі, глини, льоду і т. ін. Рве [вода] каміння з-під ніг, котить кам'яні брили з гори і дуже легко може перевернути віз (Фр., III, 1950, 7); Гурток людей котить покинуту Зетом брилу до вилому (Л. Укр., І, 1951, 455); Он під самим берегом розмокає у воді свіжа глиняна брила, що недавно відкололася від берега (Руд., Вітер.., 1958, 155).

ГЛИБА, и, ж. Те саме, що брила. Летить каміння, летять глиби страшні на військо королівське (Шиян, Іван - мужицький син, 1959, 54); На шляху незабаром почали траплятися земляні глиби на кризі (Видатні вітч. географи.., 1954, 58); * Образно. Ми зрушили з місця глибу нечуваної ваги, глибу косності, неуцтва.. (Ленін, 31, 1951, 99); * У порівн. Матрос, як глиба, стояв лицем до зборів, уперся спиною об ганок (Ле, Історія радості, 1947, 65).

'''Словник української мови у 20 томах'''

глиба ГЛИ́БА, и, ж. Те саме, що бри́ла. Летить каміння, летять глиби страшні на військо королівське (А. Шиян); Коли зверху шугонула товстелезна глиба зеленого льоду, всі хлопчаки розступилися (П. Загребельний); * Образно. Перед очима промайнула темна глиба автомашини (М. Руденко); * У порівн. Матрос, як глиба, стояв лицем до зборів, уперся спиною об ґанок (Іван Ле). Словник української мови (СУМ-20)

[http://Джерело:%20https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B0 Джерело: https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B0]

'''Значення в інших словниках'''

глиба — правильніше: брила «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» глиба — гли́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови

Глиба — Брила Неправильно-правильно глиба — -и, ж. Те саме, що брила.

'''Великий тлумачний словник сучасної мови'''

глиба — Брила, груда, грудомаха

'''Словник чужослів Павло Штепа'''

глиба — БРИ́ЛА (великий безформний шматок землі, каменю, льоду і т. ін.), .

ГЛИ́БА рідше, ГРУ́ДА розм., ГРУДОМА́ХА підсил. розм. Митя сидить на горбку, на замшілій брилі, і слухає гомін дітвори, брязкіт сапок об дрібне каміння... Словник синонімів української мови глиба — ГЛИ́БА, и, ж. Те саме, що бри́ла. Летить каміння, летять глиби страшні на військо королівське (Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 54); На шляху незабаром почали траплятися земляні глиби на кризі (Видатні вітч. географи.., 1954, 58); *Образно. Словник

'''української мови в 11 томах'''

Джерело: https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B0

==Ілюстрації==
==Медія==
==Див. також==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_Слова_2023-2024 н.р.]]

Цовта

2024-02-13T08:11:31Z

Y.volynets: /* Сучасні словники */

Цовта

2024-02-13T08:10:36Z

Y.volynets:

Цовта

2024-02-13T08:08:04Z

Y.volynets: /* Словник Бориса Грінченка */