Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Головка

2026-04-10T20:26:22Z

Vyantoniuk.fku25:

'''Головка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''голова. '''2) Кочень капусты. ''Дай же, Боже, час добрий, щоб моя капуста приймалась і в головки складалась. ''Ном. № 261. 3) Маковка. ''Баба головки з маку позрізувала. ''Рудч. Ск. І. 53. 4) Шляпка гвоздя, винта, шворня. Рудч. Чп. 250. 5) Часть полоза у саней, загибающаяся къ верху. Сумск. у. 6) Часть гончарнаго круга. См. '''Круг. '''11. Вас. 179. МУЕ. І. 57. (Черниг.). 7) Пачка, пучекъ очищеннаго и приготовленнаго для тканія сита волоса изъ конскаго хвоста. Вас. 152. 8) Особый родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій. Шух. І. 281. 9) мн. Девятая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой '''стінка'''. КС. 1887. VI. 463. 10) '''— мертва. '''Пт. Parus caudatus, долгохвостикъ, хвостовый ремезъ. Вх. Пч. II. 13. 11) '''= Голова святоянська. '''Чуб. ІІІ. 193.
[[Категорія:Го]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
и, ж. 1. Кулясте чи довгасте суцвіття або кулястий плід окремих рослин на кінці стебла. За шаг паляничка, одна цибулька або головка часнику, ото його харч на ввесь день! (Н.-Лев., І, 1956, 52); На всі боки полетіли збиті головки будяків, покірно лягла скошена кропива (Донч., VI, 1957, 63); * У порівн. Каштан нахабно пняв [пнув] свої тверді пуп'янки, наче головки капусти (Коцюб., II, 1955, 427).

2. Закруглене потовщення кінцевої частини чого-небудь (зубця, стрижня і т. ін.). Рука судорожно стисла срібну головку палиці (Фр., VIII, 1952, 210); Майор ще раз пробіг пальцями навколо патрубка і несподівано натрапив на головку цвяха (Загреб., Європа 45, 1959, 14).

3. рідко. Те саме, що голівка. Поведу я коровку до вовка, щоб не боліла головка (Укр.. присл.., 1955, 206); Червона шапочка за ніж! Вцілила вовку в лису головку (Тич., І, 1957, 101).

4. частіше мн. Передня частина чобота, що покриває пальці і верх ступні. Вчитель походив трохи по шкільному подвір'ї, зайшов у свою кімнатку, завісив єдине вікно.. і почав пришивати дратвою головки до халяв (Стельмах, Кров людська... І, 1957, 100).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Головка2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Головка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Головка1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|g081kcAMjdU}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Фаховий коледж «Універсум»]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Тяги

2026-04-10T19:22:37Z

2026-04-10T19:11:34Z

Vyantoniuk.fku25:

'''Тяги, '''''меж. ''для выраженія тасканія, тащенія. ''Кобила загрузла, він за хвіст: тяги, тяги, нема дуги. ''КС. 1887. VI. 469.

'''Тяги, -гів, '''''м. мн. ''= '''Тягеля. '''КС. 1882. XII. 511.
[[Категорія:Тя]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Фаховий коледж «Універсум»]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Тяги

2026-04-10T19:11:03Z

Vyantoniuk.fku25:

'''Тяги, '''''меж. ''для выраженія тасканія, тащенія. ''Кобила загрузла, він за хвіст: тяги, тяги, нема дуги. ''КС. 1887. VI. 469.

'''Тяги, -гів, '''''м. мн. ''= '''Тягеля. '''КС. 1882. XII. 511.
[[Категорія:Тя]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Фаховий коледж «Універсум»]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Протяг

2026-04-10T19:03:33Z

Vyantoniuk.fku25:

'''Про́тяг, -гу, '''''м. ''1) Протяженіе. 2) Продолженіе. ''Нова сцена в хаті здалася йому тільки протягом першої. ''Левиц. І. 231. 3) Протяжность. З протягом. Протяжно, растягивая. ''Вимовляв слова з протягом. ''Левиц. І. 157. ''Чіпка вимовляв кожне слово з протягом. ''Мир. ХРВ. 278.
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
ПРОТЯГ1, у, ч. Різкий струмінь повітря, що продуває приміщення крізь щілини або відчинені двері, вікна і т. ін., розташовані одне проти одного. Вибігши, Річард кинув двері одчиненими; від протягу світло на постаменті блимає (Л. Укр., III, 1952, 111); - Кватирка у вас прочинена. А коли протяг у хаті, коровай неодмінно зісподу буде глевкий! (Смолич, Мир.., 1958, 42); Два входи, розташовані один навпроти одного, створюють протяг у сінях (Жилий буд. колгоспника, 1956, 68); * У порівн. Журні моменти життя пронизують його, як протяг (Ю. Янов., І, 1958, 134); // розм. Сильний, різкий вітер. Потоком .. можна було до скал дійти. Саме там .. був протяг найсильніший (Коб., III, 1956, 252); Спустошеність площі, де протяг по полю асфальтному вивів узори похмурі і чорні, як траурні ленти вінків , - це звихрений попіл паперів, попалених наспіх архівів (Бажан, Політ.., 1964, 19).

ПРОТЯГ2, у, ч. 1. Простір (в одному з трьох вимірів: довжині, ширині, висоті), на якому що-небудь розташовується, міститься. Боярин .. поглянув горами, куди на далекий протяг понад потоком вилася між скалами протерта гірська дорога (Фр., VI, 1951, 23); Вже захід шаріє над протягом гаю (Стар., Поет. тв., 1958, 145); У Криворівні .. на протязі яких півтора кілометри щось із вісім хат (Хотк., II, 1966, 355); - Для нас .. Стрілка закрита : на всьому своєму протязі - а довжина її більше ста верст - вона прострілюється з моря кораблями противника (Гончар, II, 1959, 396); // рідко. Плин часу. Тисячні естетичні правила поставали і щезали в протягу століть (Фр., XVI, 1955, 11); З протягом часу в нього виростало й зміцнювалось почуття, що не тільки ним, а всіма робітниками мартенівського цеху володіє це високе, натхненне піднесення (Собко, Біле полум'я, 1952, 296).

На протязі чого - протягом (див. протягом 1) чого-небудь. Це вже вдруге на протязі своєї тринадцятилітньої служби вона мусить через непорозуміння з попом міняти школу (Коцюб., І, 1955, 308); Здавалось, він на протязі всього життя не зазнавав такого напрочуд ясного спокою, як зараз (Гончар, III, 1959, 117); На протязі віків пригноблені трударі вели невпинну, сповнену глибокого драматизму боротьбу проти гнобителів (Ком. Укр., 10, 1967, 3).

2. розм. Протяжний звук. Дедалі голоси ті росли-росли, розросталися і зливалися в один тяжкий і сумний протяг (Мирний, І, 1954, 65).

З протягом - протяжно або протягаючи звук. Він : - Так. Тепер скажи мені, дівчинко, хочеш ще й далі вчитися? Вона : - Хо-о-чу , - так з протягом (Тесл., З книги життя, 1949, 104); Десь із протягом заскрипіли ліниві ворота (Хотк., І, 1966, 131); Заклав [хлопчик] два пальчики в рот і гучно, з протягом свиснув по-вівчарському (Тют., Вир, 1964, 176).

3. заст. Продовження. Ця сумна пісня .. проти волі й свідомості молодої молодиці була неначе протягом її глибоко захованих в серці потайних дум (Н.-Лев., VI, 1966, 388); Я не читав ще дальшого протягу статті (Драг., II, 1970, 523).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Протяг.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Протяг1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Протяг2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|JkJEPLAHpqE}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Фаховий коледж «Універсум»]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Протяг

2026-04-10T19:02:14Z

Vyantoniuk.fku25: /* Медіа */

'''Про́тяг, -гу, '''''м. ''1) Протяженіе. 2) Продолженіе. ''Нова сцена в хаті здалася йому тільки протягом першої. ''Левиц. І. 231. 3) Протяжность. З протягом. Протяжно, растягивая. ''Вимовляв слова з протягом. ''Левиц. І. 157. ''Чіпка вимовляв кожне слово з протягом. ''Мир. ХРВ. 278.
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
ПРОТЯГ1, у, ч. Різкий струмінь повітря, що продуває приміщення крізь щілини або відчинені двері, вікна і т. ін., розташовані одне проти одного. Вибігши, Річард кинув двері одчиненими; від протягу світло на постаменті блимає (Л. Укр., III, 1952, 111); - Кватирка у вас прочинена. А коли протяг у хаті, коровай неодмінно зісподу буде глевкий! (Смолич, Мир.., 1958, 42); Два входи, розташовані один навпроти одного, створюють протяг у сінях (Жилий буд. колгоспника, 1956, 68); * У порівн. Журні моменти життя пронизують його, як протяг (Ю. Янов., І, 1958, 134); // розм. Сильний, різкий вітер. Потоком .. можна було до скал дійти. Саме там .. був протяг найсильніший (Коб., III, 1956, 252); Спустошеність площі, де протяг по полю асфальтному вивів узори похмурі і чорні, як траурні ленти вінків , - це звихрений попіл паперів, попалених наспіх архівів (Бажан, Політ.., 1964, 19).

ПРОТЯГ2, у, ч. 1. Простір (в одному з трьох вимірів: довжині, ширині, висоті), на якому що-небудь розташовується, міститься. Боярин .. поглянув горами, куди на далекий протяг понад потоком вилася між скалами протерта гірська дорога (Фр., VI, 1951, 23); Вже захід шаріє над протягом гаю (Стар., Поет. тв., 1958, 145); У Криворівні .. на протязі яких півтора кілометри щось із вісім хат (Хотк., II, 1966, 355); - Для нас .. Стрілка закрита : на всьому своєму протязі - а довжина її більше ста верст - вона прострілюється з моря кораблями противника (Гончар, II, 1959, 396); // рідко. Плин часу. Тисячні естетичні правила поставали і щезали в протягу століть (Фр., XVI, 1955, 11); З протягом часу в нього виростало й зміцнювалось почуття, що не тільки ним, а всіма робітниками мартенівського цеху володіє це високе, натхненне піднесення (Собко, Біле полум'я, 1952, 296).

На протязі чого - протягом (див. протягом 1) чого-небудь. Це вже вдруге на протязі своєї тринадцятилітньої служби вона мусить через непорозуміння з попом міняти школу (Коцюб., І, 1955, 308); Здавалось, він на протязі всього життя не зазнавав такого напрочуд ясного спокою, як зараз (Гончар, III, 1959, 117); На протязі віків пригноблені трударі вели невпинну, сповнену глибокого драматизму боротьбу проти гнобителів (Ком. Укр., 10, 1967, 3).

2. розм. Протяжний звук. Дедалі голоси ті росли-росли, розросталися і зливалися в один тяжкий і сумний протяг (Мирний, І, 1954, 65).

З протягом - протяжно або протягаючи звук. Він : - Так. Тепер скажи мені, дівчинко, хочеш ще й далі вчитися? Вона : - Хо-о-чу , - так з протягом (Тесл., З книги життя, 1949, 104); Десь із протягом заскрипіли ліниві ворота (Хотк., І, 1966, 131); Заклав [хлопчик] два пальчики в рот і гучно, з протягом свиснув по-вівчарському (Тют., Вир, 1964, 176).

3. заст. Продовження. Ця сумна пісня .. проти волі й свідомості молодої молодиці була неначе протягом її глибоко захованих в серці потайних дум (Н.-Лев., VI, 1966, 388); Я не читав ще дальшого протягу статті (Драг., II, 1970, 523).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Протяг.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Протяг1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Протяг2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|JkJEPLAHpqE}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Фаховий коледж "Універсум"]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Протяг

2026-04-10T18:58:42Z

Vyantoniuk.fku25: /* Ілюстрації */

'''Про́тяг, -гу, '''''м. ''1) Протяженіе. 2) Продолженіе. ''Нова сцена в хаті здалася йому тільки протягом першої. ''Левиц. І. 231. 3) Протяжность. З протягом. Протяжно, растягивая. ''Вимовляв слова з протягом. ''Левиц. І. 157. ''Чіпка вимовляв кожне слово з протягом. ''Мир. ХРВ. 278.
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
ПРОТЯГ1, у, ч. Різкий струмінь повітря, що продуває приміщення крізь щілини або відчинені двері, вікна і т. ін., розташовані одне проти одного. Вибігши, Річард кинув двері одчиненими; від протягу світло на постаменті блимає (Л. Укр., III, 1952, 111); - Кватирка у вас прочинена. А коли протяг у хаті, коровай неодмінно зісподу буде глевкий! (Смолич, Мир.., 1958, 42); Два входи, розташовані один навпроти одного, створюють протяг у сінях (Жилий буд. колгоспника, 1956, 68); * У порівн. Журні моменти життя пронизують його, як протяг (Ю. Янов., І, 1958, 134); // розм. Сильний, різкий вітер. Потоком .. можна було до скал дійти. Саме там .. був протяг найсильніший (Коб., III, 1956, 252); Спустошеність площі, де протяг по полю асфальтному вивів узори похмурі і чорні, як траурні ленти вінків , - це звихрений попіл паперів, попалених наспіх архівів (Бажан, Політ.., 1964, 19).

ПРОТЯГ2, у, ч. 1. Простір (в одному з трьох вимірів: довжині, ширині, висоті), на якому що-небудь розташовується, міститься. Боярин .. поглянув горами, куди на далекий протяг понад потоком вилася між скалами протерта гірська дорога (Фр., VI, 1951, 23); Вже захід шаріє над протягом гаю (Стар., Поет. тв., 1958, 145); У Криворівні .. на протязі яких півтора кілометри щось із вісім хат (Хотк., II, 1966, 355); - Для нас .. Стрілка закрита : на всьому своєму протязі - а довжина її більше ста верст - вона прострілюється з моря кораблями противника (Гончар, II, 1959, 396); // рідко. Плин часу. Тисячні естетичні правила поставали і щезали в протягу століть (Фр., XVI, 1955, 11); З протягом часу в нього виростало й зміцнювалось почуття, що не тільки ним, а всіма робітниками мартенівського цеху володіє це високе, натхненне піднесення (Собко, Біле полум'я, 1952, 296).

На протязі чого - протягом (див. протягом 1) чого-небудь. Це вже вдруге на протязі своєї тринадцятилітньої служби вона мусить через непорозуміння з попом міняти школу (Коцюб., І, 1955, 308); Здавалось, він на протязі всього життя не зазнавав такого напрочуд ясного спокою, як зараз (Гончар, III, 1959, 117); На протязі віків пригноблені трударі вели невпинну, сповнену глибокого драматизму боротьбу проти гнобителів (Ком. Укр., 10, 1967, 3).

2. розм. Протяжний звук. Дедалі голоси ті росли-росли, розросталися і зливалися в один тяжкий і сумний протяг (Мирний, І, 1954, 65).

З протягом - протяжно або протягаючи звук. Він : - Так. Тепер скажи мені, дівчинко, хочеш ще й далі вчитися? Вона : - Хо-о-чу , - так з протягом (Тесл., З книги життя, 1949, 104); Десь із протягом заскрипіли ліниві ворота (Хотк., І, 1966, 131); Заклав [хлопчик] два пальчики в рот і гучно, з протягом свиснув по-вівчарському (Тют., Вир, 1964, 176).

3. заст. Продовження. Ця сумна пісня .. проти волі й свідомості молодої молодиці була неначе протягом її глибоко захованих в серці потайних дум (Н.-Лев., VI, 1966, 388); Я не читав ще дальшого протягу статті (Драг., II, 1970, 523).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Протяг.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Протяг1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Протяг2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Фаховий коледж "Універсум"]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Уживаний

2026-04-10T18:39:50Z

Vyantoniuk.fku25:

'''Уживаний, -а, -е. '''1) Употреблявшійся. 2) Употребительный, распространенный. ''Очіпок на їй вишневий, самий уживаний тоді. ''Г. Барв. 510.
[[Категорія:Уж]]

==Сучасні словники==
УЖИВАНИЙ (ВЖИВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до уживати. Тут розбита бочка нафтової ропи, уживаної до випалювання (Фр., III, 1950, 186); Особливо шкідливі для поезії так звані традиційні образи, вживані без будь-якого переосмислення (Рад. літ-во, 4, 1967, 31); // Який має широке застосування; розповсюджений. Очіпочок на їй вишневий, самий уживаний тоді (Барв., Опов.., 1902,510); Поруч із древком прапора висіла на стіні проста учнівська полотняна сумка, так широковживана по наших сільських школах (Ю. Янов., II, 1954, 8).

2. у знач. прикм. Який був у користуванні; приношений, не новий (про одяг, речі). І флейту я візьму, уживану і вбогу.. Уста мої смутні, Немов цілунками, втішатимуться нею (Зеров, Вибр., 1966, 489); - Як зовсім свіжий рушник, то ще твердий, рапавий, а як уже вживаний, то м'який, податливий (Март., Тв., 1954, 311).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Уживаний.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Уживаний1.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Фаховий коледж «Універсум»]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Уживаний

2026-04-10T18:38:16Z

Vyantoniuk.fku25:

'''Уживаний, -а, -е. '''1) Употреблявшійся. 2) Употребительный, распространенный. ''Очіпок на їй вишневий, самий уживаний тоді. ''Г. Барв. 510.
[[Категорія:Уж]]

==Сучасні словники==
УЖИВАНИЙ (ВЖИВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до уживати. Тут розбита бочка нафтової ропи, уживаної до випалювання (Фр., III, 1950, 186); Особливо шкідливі для поезії так звані традиційні образи, вживані без будь-якого переосмислення (Рад. літ-во, 4, 1967, 31); // Який має широке застосування; розповсюджений. Очіпочок на їй вишневий, самий уживаний тоді (Барв., Опов.., 1902,510); Поруч із древком прапора висіла на стіні проста учнівська полотняна сумка, так широковживана по наших сільських школах (Ю. Янов., II, 1954, 8).

2. у знач. прикм. Який був у користуванні; приношений, не новий (про одяг, речі). І флейту я візьму, уживану і вбогу.. Уста мої смутні, Немов цілунками, втішатимуться нею (Зеров, Вибр., 1966, 489); - Як зовсім свіжий рушник, то ще твердий, рапавий, а як уже вживаний, то м'який, податливий (Март., Тв., 1954, 311).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Уживаний.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Уживаний1.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Фаховий коледж "Універсум"]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Файл:Уживаний1.png

2026-04-10T18:37:33Z

Vyantoniuk.fku25:

Уживаний

2026-04-10T18:25:40Z

Vyantoniuk.fku25:

'''Уживаний, -а, -е. '''1) Употреблявшійся. 2) Употребительный, распространенный. ''Очіпок на їй вишневий, самий уживаний тоді. ''Г. Барв. 510.
[[Категорія:Уж]]

==Сучасні словники==
УЖИВАНИЙ (ВЖИВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до уживати. Тут розбита бочка нафтової ропи, уживаної до випалювання (Фр., III, 1950, 186); Особливо шкідливі для поезії так звані традиційні образи, вживані без будь-якого переосмислення (Рад. літ-во, 4, 1967, 31); // Який має широке застосування; розповсюджений. Очіпочок на їй вишневий, самий уживаний тоді (Барв., Опов.., 1902,510); Поруч із древком прапора висіла на стіні проста учнівська полотняна сумка, так широковживана по наших сільських школах (Ю. Янов., II, 1954, 8).

2. у знач. прикм. Який був у користуванні; приношений, не новий (про одяг, речі). І флейту я візьму, уживану і вбогу.. Уста мої смутні, Немов цілунками, втішатимуться нею (Зеров, Вибр., 1966, 489); - Як зовсім свіжий рушник, то ще твердий, рапавий, а як уже вживаний, то м'який, податливий (Март., Тв., 1954, 311).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Уживаний.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж "Універсум"]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Фаховий коледж "Універсум"]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

2026-04-10T17:48:19Z

Vyantoniuk.fku25:

'''Уживаний, -а, -е. '''1) Употреблявшійся. 2) Употребительный, распространенный. ''Очіпок на їй вишневий, самий уживаний тоді. ''Г. Барв. 510.
[[Категорія:Уж]]

==Сучасні словники==
УЖИВАНИЙ (ВЖИВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до уживати. Тут розбита бочка нафтової ропи, уживаної до випалювання (Фр., III, 1950, 186); Особливо шкідливі для поезії так звані традиційні образи, вживані без будь-якого переосмислення (Рад. літ-во, 4, 1967, 31); // Який має широке застосування; розповсюджений. Очіпочок на їй вишневий, самий уживаний тоді (Барв., Опов.., 1902,510); Поруч із древком прапора висіла на стіні проста учнівська полотняна сумка, так широковживана по наших сільських школах (Ю. Янов., II, 1954, 8).

2. у знач. прикм. Який був у користуванні; приношений, не новий (про одяг, речі). І флейту я візьму, уживану і вбогу.. Уста мої смутні, Немов цілунками, втішатимуться нею (Зеров, Вибр., 1966, 489); - Як зовсім свіжий рушник, то ще твердий, рапавий, а як уже вживаний, то м'який, податливий (Март., Тв., 1954, 311).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж "Універсум"]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Фаховий коледж "Універсум"]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Уживаний

2026-04-10T17:45:01Z

Vyantoniuk.fku25:

'''Уживаний, -а, -е. '''1) Употреблявшійся. 2) Употребительный, распространенный. ''Очіпок на їй вишневий, самий уживаний тоді. ''Г. Барв. 510.
[[Категорія:Уж]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж "Універсум"]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Фаховий коледж "Універсум"]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Християнка

2026-04-10T17:40:26Z

Vyantoniuk.fku25:

'''Християнка, -ки, '''''ж. ''Христіанка.
[[Категорія:Хр]]

==Сучасні словники==
ХРИСТИЯНКА, и, ж. Жін. до християнин. [Руфін:] Так, батьку, вір мені,- немає сили, що змусила б до зради християнку, душею щиру, серцем незрадливу (Л. Укр., II, 1951, 457); - Ти християнка? - звернувся він до Оксани.- Християнка прошепотіла Оксана (Л. Янов., І, 1959, 49); [Настя:] Коли ти ще українка й християнка під цим поганим бусурманським убором, то візьми цю святу пальмову гілку (Н.-Лев., II, 1956, 453).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Християнка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Християнка1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Християнка2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж "Універсум"]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Фаховий коледж "Універсум"]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]