Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Турбанина

2018-10-28T08:56:52Z

Vvshapoval.fzfvs18:

'''Турбани́на, -ни, '''''ж. ''Безпокойство, хлопоты. ''Турбанини багато було. ''
[[Категорія:Ту]]
==Словник української мови в 11 тт.==
Турбани́на- те саме що турбуватися
==Словник української мови в 11 тт.==
ТУРБУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

1. Бути неспокійним, хвилюватися; непокоїтися. — Не турбуйся, стара, не буде твоя Катруся в нарузі! (Вовчок, І, 1955, 98); — А я тут уже турбуюся. Обідати пора, а вас нема (Фр., VII, 1951, 63); Надвечір Остап почав турбуватися: де ділася Соломія, що її нема досі? (Коцюб., І, 1955, 365); — Не турбуйся, Марійко, не встигне вона [яблунька] втретє зазеленіти, як я прибуду (Цюпа, Назустріч.., 1958, 44); // за кого — що, про кого — що, ким, чим. Виявляти занепокоєння стосовно кого-небудь, з приводу чогось. — За дорогу не турбуйся, До пекла навпростець прямуйся Пішком — не треба і коня (Котл., І, 1952, 109); — Пане ясновельможний! Про що ви турбуєтесь! — сказав козак Сердюк. — Та ми за вас усі голови положимо! (П. Куліш, Вибр., 1969, 183); [Грицько:] Коли ви, Ганно Васильовно, тільки про гроші турбуєтесь… то… грошей можна знайти (Мирний, V, 1955, 157); Мною не турбуйтеся: я собі даю раду (Коцюб., III, 1956, 271); — За дочку, товаришу майор, не турбуйтесь… І сама здорова, і в здоровий колектив попала (Гончар, Тронка, 1963, 264); Ще довго лежала [Надійка] без сну й думала… про нього — Зігфріда. Турбувалася ним,як маленьким (Коз., Листи.., 1967, 229).

2. Виявляти увагу до чиїхось потреб, піклуватися про кого-, що-небудь. Гірко та трудно їй приладилося жити. А проте вона.. не подавалася — турбувалася й про себе, й про дочку (Мирний, IV, 1955, 249); Катруся, дарма що невеличка, бігає, порається, турбується про всіх (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 8); Сергій же як молодий господар, в обов’язок якого входило турбуватися за своїх гостей, не обійшов своєю увагою і Кузя (Тют., Вир, 1964, 158); З самого початку колгоспного руху партія і держава турбувались про зміцнення колгоспів,.. надавали їм всебічну допомогу (Хлібороб Укр., 10, 1969, 3).

Не турбу́йтесь; Мо́жете не турбува́тися: а) ввічлива відмова на якесь запрошення, пропозицію і т. ін. [Орест:] Ви мені позволите провести вас? [Любов:] Не турбуйтесь, я не боюсь сама йти (Л. Укр., II, 1951, 38); — Може б, до мене хоч самі пішли на гостину?.. — Я піду з бійцями, — одказує командир, — можете не турбуватися (Ю. Янов., І, 1954, 32); б) прохання не утруднювати себе, дбаючи про щось. Пришліть нам що-небудь з своєї теки; не турбуйтесь переписуванням (Коцюб., III, 1956, 200).

3. чим, біля (коло) чого і без додатка. Активно діяти, що-небудь робити, клопотатися. Літає пташечка по полю, Весь день турбується, не їсть (Гл., Вибр., 1951, 221); — Що се ти, любко, бог з тобою! Оце знов усім турбуєшся! Та я все зроблю..! (Вовчок, І, І955, 132); Мар’я з панею турбувалися біля печі (Мирний, III, 1954, 223).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rasseyannyj-skleroz-remitiruyushhee-techenie-9-300x200.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:287954680844057.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|R8YS00g-Io8}}

==Див. також==
*[http://bibl.kharkiv.ua/knizhkova-politsya/505-dejl-karnegi-yak-perestati-turbuvatisya-i-pochati-zhiti]

==Джерела та література==
1.Вікіпедія

2.Youtobe

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:287954680844057.jpg

2018-10-28T08:56:40Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Файл:Rasseyannyj-skleroz-remitiruyushhee-techenie-9-300x200.jpg

2018-10-28T08:56:04Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Тусати

2018-10-28T08:43:52Z

Vvshapoval.fzfvs18:

'''Туса́ти, -са́ю, -єш, '''''гл. ''Бить, колотить. ''Костурами взяли його так пестувати, без милости його тусати та гонити. ''Шейк.
[[Категорія:Ту]]
==Словник української мови в 11 тт.==
ТУСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., розм. Штовхати, товкти рукою або ногою. На світі вже давно ведеться, Що нижчий перед вищим гнеться, А більший меншого тусає та ще й б’є (Гл., Вибр., 1957, 70); Добре зодягнений воєводський дозорець.. ногами тусав якусь дівчину (Ле, Наливайко, 1957, 8)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2773.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mqdefaul22t.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|m3HnFR1yzkw}}

==Див. також==
*[https://shkolazhizni.ru/psychology/articles/94/]

==Джерела та література==
1.Вікіпедія

2.Youtobe

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Mqdefaul22t.jpg

2018-10-28T08:43:31Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Файл:2773.jpg

2018-10-28T08:43:03Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Тургун

2018-10-28T08:33:39Z

Vvshapoval.fzfvs18:

'''Тургун, -на, '''''м. ''Раст. эстрагонъ, Artemisia dracunculus L. Анн. 48.
[[Категорія:Ту]]

==Словник української мови в 11 тт.==

ТУРГУ́Н, у́, ч., діал. Естрагон. Табака була добре заправлена: там до неї було й чемериці, й тургуну, й перцю додано для моці (Україна.., І, 1960, 106).
==Вікіпедія==
Тархун, естрагон, естрагін, острогін (Artemisia dracunculus L., Oligosporus dracunculus (L.) Pojark.) — багаторічна трав'яниста рослина з роду Полин висотою до 150 см.

Квіти дрібні, жовті чи білуваті, зібрані в кулеподібний кошик. Плоди — плоскі, дрібні, насінини темно-коричневого кольору. Цвіте в липні — вересні. Батьківщина тархуну — Сибір та Монголія. Як культурна рослина тархун відомий давно. На відміну від дикого він має приємний аромат та смак. Тархун — холодостійка рослина, добре росте на легких плодючих вапнякових ґрунтах, в міру зволожених. Розмножується пагонами чи поділом куща, рідко насінням. В зелені тархуна міститься у великій кількості ефірна олія, вітаміни С, Р, каротин, рутин, смоли.

Тархун здавна використовують як тонізуючий, бактерицидний, протицинговий та сечогінний засіб. Рекомендують його для покращення роботи шлунка та обміну речовин, для профілактики та лікування авітамінозу, а також як протиглистний засіб.

Серед спецій тархун вважається однією із найкращих. Хоча він із роду полинових, від нього не відчувається ніякої гіркоти. Його додають для ароматизації оцту та гірчиці. Використовують при солінні огірків, томатів, баклажанів, грибів, патисонів. Також його використовують при приготуванні тонізуючих напоїв.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1382_f_6_svezhaya-zelen.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1523651444115236511841tarragon-1300x732-800x450.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|WP-tTN3o_uk}}

==Див. також==
*[http://www.spravlektrav.ru/sh/tarhun.html]

==Джерела та література==
1.Вікіпедія

2.Youtobe

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:1523651444115236511841tarragon-1300x732-800x450.jpg

2018-10-28T08:33:25Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Файл:1382 f 6 svezhaya-zelen.jpg

2018-10-28T08:33:00Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Тупцювати

2018-10-28T08:08:09Z

Vvshapoval.fzfvs18:

'''Тупцювати, -цю́ю, -єш, '''''гл. ''1) Ходить, топая, ступать, топтаться. 2) — '''коло кого'''. Ухаживать.
[[Категорія:Ту]]
==Словник української мови в 11 тт.==
ТУПЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш і ТУ́ПЦЯТИ, яю, яєш, недок.

1. Переступати з ноги на ногу; ходити з місця на місце на невеликому просторі. Тупцюють дроворуби, хукають у руки, а носи сині, на бородах сніг (Тесл., З книги життя, 1949, 29); У відчинених навстіж дверях стайні тупцювали коні, хрумкаючи корм (Гончар, III, 1959, 191); Коломієць уже деякий час.. тупцював довкола професора і силкувався потрапити йому на очі (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 141); Баба тупцяє коло печі, — тільки оце паляниці повиймала (Барв., Опов.., 1902, 123); Всі враз обернулись і витягли голови вниз до маленького чоловічка в свиті. Він ніяково тупцяв на місці й від сотні очей стрепенувся, як від холодної води (Панч, II, 1956, 130).

◊ Тупцюва́ти на [одно́му] мі́сці див. мі́сце.

2. розм. Іти, ходити. Малим ще, тямую, всі межі я знав. За мамою літом щодень тупцював (Фр., X, 1954, 178); // Бути на ногах. — Сідай, дитя, поки баба ще тупцяє, — добрими очима дивиться на нього стара і зітхає (Стельмах, Хліб.., 1959, 247); // Танцювати, притупуючи; танцювати нешвидко, дрібними кроками. Старий грає, примовляє, Ногами тупцює (Шевч., II, 1963, 329); Він бачив, як поміж столиками почали тупцювати пари (Загреб., Спека, 1961, 213).

3. коло (біля) кого — чого, розм. Доглядати кого-, що-небудь. Улітку.. коло саду й коло пасіки тупцяв [Семен Денисович] (Гр., І, 1963, 545); // Упадати коло кого-небудь, догоджати комусь. Край стола сидить Мотря та понуро, вовкувато дивиться, а муженько мій зазирає їй у вічі, розважає її, роздебенює, тупцює коло неї, регоче (Крим., Вибр., 1965, 383); — Це вони [батюшка й матушка] так тупцяють коло нас, щоб залучити жениха для своєї Ваті (Н.-Лев., IV, 1956, 61).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:L e79291ea.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:01-walking-for-exercise-stroll-with-friends-300x200.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|6H6kNaqWi-4}}

==Див. також==
*[https://lifehacker.ru/kak-nauchitsya-pravilno-xodit-sidet-i-stoyat/]

==Джерела та література==
1.Вікіпедія
2.Youtobe

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:01-walking-for-exercise-stroll-with-friends-300x200.jpg

2018-10-28T08:07:05Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Файл:L e79291ea.jpg

2018-10-28T08:06:19Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Тупотнява

2018-10-28T07:57:57Z

Vvshapoval.fzfvs18:

'''Тупо́тнява, -ви, '''''ж. ''Топотъ. ''Як турнуть коні, то така тупотнява, що аж земля стугонить. ''Лебед. у.
[[Категорія:Ту]]
==Словник української мови в 11 тт.==
ТУПО́ТНЯВА, и, ж., розм. Сильний тупіт. Ледве посідали за стіл, — почулася тупотнява в сінях і ввійшло ще троє товаришів (Гр., І, 1963, 496); В парку знялась страшенна стрілянина, галас, тупотнява (Кол., На фронті.., 1959, 69).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jp.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Five-horse-run-gallop-desert-sunset-44357838.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|F3k6wadkl3k}}

==Див. також==
*[http://multonlain.ru/stai-lebedinih-loshadey-muljtfiljm.html]

==Джерела та література==
1.Вікіпедія
2.Youtobe

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Five-horse-run-gallop-desert-sunset-44357838.jpg

2018-10-28T07:56:44Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Файл:Jp.jpg

2018-10-28T07:55:57Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Житка

2018-10-27T19:19:10Z

Vvshapoval.fzfvs18:

'''Житка, -ки, '''''ж. ''Образь жизни. ''Хиба ти на його житку завидуєш. ''Радом. у.
[[Категорія:Жи]]
==Словник української мови в 11 тт.==
Образ життя - це свідомо дії, що здійснюються людиною, що становлять звичний уклад його повсякденної поведінки. У своєму повсякденному житті людині доводиться виконувати значну частину обов'язків і дій, направлених на рішення цілого ряду задач

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:80594-1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Osnovi_zdorovogho_sposobu_zhittia6-223x167.png|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|SUUZqQvvf2w}}

==Див. також==
*[http://credo.pro/2011/08/49773]

==Джерела та література==
1. Вікіпедія
2.Youtobe

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Osnovi zdorovogho sposobu zhittia6-223x167.png

2018-10-27T19:19:00Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Файл:80594-1.jpg

2018-10-27T19:18:17Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Житнисько

2018-10-27T19:06:29Z

Vvshapoval.fzfvs18:

'''Житнисько, -ка, '''''с. ''= '''Житнище. '''Вх. Зн. 17.
[[Категорія:Жи]]
==Словник української мови в 11 тт.==
ЖИ́ТНИЩЕ, а, сер. Поле, на якому росло жито. — Оце ми вже поминули житнище, — каже дід Данило, — перейдімо на другі гони (Юрій Яновський, I, 1954, 72).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pole.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pole3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|senQzFOmokw}}

==Див. також==
*[https://grasser.com.ua/pro-stroitelstvo/osnovy-uhod-za-futbolnym-polem/]

==Джерела та література==
1.Вікіпедія
2.Youtobe

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Pole3.jpg

2018-10-27T19:06:15Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Файл:Pole2.jpg

2018-10-27T19:04:09Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Жизняний

2018-10-27T18:49:46Z

Vvshapoval.fzfvs18:

'''Жизняний, -а, -е. '''Жизненный. ''Се воля жизняних непохибних законів, що сила силою із віка в вік була. ''К. Дз. 177.
[[Категорія:Жи]]
==Словник української мови в 11 тт.==
Життя в сучасному розумінні – це особливий спосіб існування організмів, істотними чинниками якого є обмін речовин між навколишній середовищем і відтворенням подібних собі. Живі системи здатні до впорядкування, створення порядку із хаосу, а також до еволюції.

Життя – це одна із форм існування матерії, якісно вища, ніж фізична і хімічна форма її існування. Будь-яке визначення поняття життя включає опис властивостей живого порівняно з неживими об’єктами (ріст, розвиток, розмноження, обмін речовин, клітинна будова, спадковість, мінливість, еволюція).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ooo.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ooooo.jpeg]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|hb5RrK1GL4}}

==Див. також==
*[https://allatravesti.com/ua/chto_takoe_zhizn]

==Джерела та література==
1.Youtube
2.Вікіпедія
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Жизняний

2018-10-27T18:49:14Z

Vvshapoval.fzfvs18:

'''Жизняний, -а, -е. '''Жизненный. ''Се воля жизняних непохибних законів, що сила силою із віка в вік була. ''К. Дз. 177.
[[Категорія:Жи]]
==Словник української мови в 11 тт.==
Життя в сучасному розумінні – це особливий спосіб існування організмів, істотними чинниками якого є обмін речовин між навколишній середовищем і відтворенням подібних собі. Живі системи здатні до впорядкування, створення порядку із хаосу, а також до еволюції.

Життя – це одна із форм існування матерії, якісно вища, ніж фізична і хімічна форма її існування. Будь-яке визначення поняття життя включає опис властивостей живого порівняно з неживими об’єктами (ріст, розвиток, розмноження, обмін речовин, клітинна будова, спадковість, мінливість, еволюція).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:oooo12.jpgooooo.jpeg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ooo.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ooooo.jpeg]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|hb5RrK1GL4}}

==Див. також==
*[https://allatravesti.com/ua/chto_takoe_zhizn]

==Джерела та література==
1.Youtube
2.Вікіпедія
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Жизняний

2018-10-27T18:48:23Z

Vvshapoval.fzfvs18:

'''Жизняний, -а, -е. '''Жизненный. ''Се воля жизняних непохибних законів, що сила силою із віка в вік була. ''К. Дз. 177.
[[Категорія:Жи]]
==Словник української мови в 11 тт.==
Життя в сучасному розумінні – це особливий спосіб існування організмів, істотними чинниками якого є обмін речовин між навколишній середовищем і відтворенням подібних собі. Живі системи здатні до впорядкування, створення порядку із хаосу, а також до еволюції.

Життя – це одна із форм існування матерії, якісно вища, ніж фізична і хімічна форма її існування. Будь-яке визначення поняття життя включає опис властивостей живого порівняно з неживими об’єктами (ріст, розвиток, розмноження, обмін речовин, клітинна будова, спадковість, мінливість, еволюція).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:oooo12.jpgooooo.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ooo.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|hb5RrK1GL4}}

==Див. також==
*[https://allatravesti.com/ua/chto_takoe_zhizn]

==Джерела та література==
1.Youtube
2.Вікіпедія
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Ooooo.jpeg

2018-10-27T18:47:59Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Файл:Oooo12.jpg

2018-10-27T18:46:14Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Файл:Ooo.jpg

2018-10-27T18:44:41Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Жидувати

2018-10-27T18:29:40Z

Vvshapoval.fzfvs18:

'''Жидувати, -дую, -єш, '''''гл. ''Быть евреемъ, жидовствовать. ''Покинь, жиде, жидувати, ходім хліба заробляти. ''Нп.
[[Категорія:Жи]]
==Словник української мови в 11 тт.==
Вести жидівський спосіб життя, поводитись як жиди
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jid.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jid2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jid3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|cdrX7_74hHE}}

==Див. також==
*[http://www.e-reading.club/bookreader.php/57677/Turgenev_-_Zhid.html]

==Джерела та література==
1.Вікіпедія
2.Youtobe

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Jid3.jpg

2018-10-27T18:25:11Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Файл:Jid2.jpg

2018-10-27T18:23:02Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Файл:Jid.jpg

2018-10-27T18:21:43Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Нюшкувати

2018-10-27T18:06:48Z

Vvshapoval.fzfvs18:

'''Нюшкува́ти, -ку́ю, -єш, '''''гл. ''= '''Нюшити. '''''Нюшкує пес. ''Камен. у.
[[Категорія:Ню]]
==Словник української мови в 11 тт.==
НЮШКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що нюшити. [Анзорге (нюшкуючи):] Еге-ге! ото так! Се ласощі, не то що — он як пахтить! (Леся Українка, IV, 1954, 218); Ось, недалеко зовсім, нюшкують щось коло кіп руді панські собаки — з польовим, мабуть, вибігли... (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 23); Льоша вправлявся в бандитському оунівському ремеслі, нюшкував ночами по селах, катував, грабував і вбивав людей (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 104).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nuh.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:nuh2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:nuh3.jpg|x140px]]
==Медіа==
{{#ev:youtube|C02rFecTrGE}}
==Див. також==
*[https://lifehacker.ru/kak-lechit-prostudu/]
==Джерела та література==
1.Вікіпедія
2.Youtube
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Нюшкувати

2018-10-27T18:05:42Z

Vvshapoval.fzfvs18:

'''Нюшкува́ти, -ку́ю, -єш, '''''гл. ''= '''Нюшити. '''''Нюшкує пес. ''Камен. у.
[[Категорія:Ню]]
==Словник української мови в 11 тт.==
НЮШКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що нюшити. [Анзорге (нюшкуючи):] Еге-ге! ото так! Се ласощі, не то що — он як пахтить! (Леся Українка, IV, 1954, 218); Ось, недалеко зовсім, нюшкують щось коло кіп руді панські собаки — з польовим, мабуть, вибігли... (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 23); Льоша вправлявся в бандитському оунівському ремеслі, нюшкував ночами по селах, катував, грабував і вбивав людей (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 104).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nuh.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:nuh2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:nuh3.jpg|x140px]]
==Медіа==
{{#ev:youtube|C02rFecTrGE}}
==Джерела та література==
1.Вікіпедія
2.Youtube
==Див. також==
*[https://lifehacker.ru/kak-lechit-prostudu/]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Нюшкувати

2018-10-27T18:04:53Z

Vvshapoval.fzfvs18:

'''Нюшкува́ти, -ку́ю, -єш, '''''гл. ''= '''Нюшити. '''''Нюшкує пес. ''Камен. у.
[[Категорія:Ню]]
==Словник української мови в 11 тт.==
НЮШКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що нюшити. [Анзорге (нюшкуючи):] Еге-ге! ото так! Се ласощі, не то що — он як пахтить! (Леся Українка, IV, 1954, 218); Ось, недалеко зовсім, нюшкують щось коло кіп руді панські собаки — з польовим, мабуть, вибігли... (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 23); Льоша вправлявся в бандитському оунівському ремеслі, нюшкував ночами по селах, катував, грабував і вбивав людей (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 104).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nuh.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:nuh2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:nuh3.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|C02rFecTrGE}}

==Джерела та література==
1.Вікіпедія
2.Youtube

==Див. також==
*[https://lifehacker.ru/kak-lechit-prostudu/]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Нюшкувати

2018-10-27T18:04:16Z

Vvshapoval.fzfvs18:

'''Нюшкува́ти, -ку́ю, -єш, '''''гл. ''= '''Нюшити. '''''Нюшкує пес. ''Камен. у.
[[Категорія:Ню]]
==Словник української мови в 11 тт.==
НЮШКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що нюшити. [Анзорге (нюшкуючи):] Еге-ге! ото так! Се ласощі, не то що — он як пахтить! (Леся Українка, IV, 1954, 218); Ось, недалеко зовсім, нюшкують щось коло кіп руді панські собаки — з польовим, мабуть, вибігли... (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 23); Льоша вправлявся в бандитському оунівському ремеслі, нюшкував ночами по селах, катував, грабував і вбивав людей (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 104).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nuh.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:nuh2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:nuh3.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|C02rFecTrGE}}

==Джерела та література==
1.Вікіпедія
2.Youtube

==Див. також==
*[https://lifehacker.ru/kak-lechit-prostudu/]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Нюшкувати

2018-10-27T18:03:19Z

Vvshapoval.fzfvs18:

'''Нюшкува́ти, -ку́ю, -єш, '''''гл. ''= '''Нюшити. '''''Нюшкує пес. ''Камен. у.
[[Категорія:Ню]]
==Словник української мови в 11 тт.==
НЮШКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що нюшити. [Анзорге (нюшкуючи):] Еге-ге! ото так! Се ласощі, не то що — он як пахтить! (Леся Українка, IV, 1954, 218); Ось, недалеко зовсім, нюшкують щось коло кіп руді панські собаки — з польовим, мабуть, вибігли... (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 23); Льоша вправлявся в бандитському оунівському ремеслі, нюшкував ночами по селах, катував, грабував і вбивав людей (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 104).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nuh.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:nuh2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:nuh3.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|C02rFecTrGE}}

==Джерела та література==
1.Вікіпедія
2.Youtube
==Див. також==
*[https://lifehacker.ru/kak-lechit-prostudu/]

==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Nuh3.jpg

2018-10-27T17:57:40Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Файл:Nuh2.jpg

2018-10-27T17:56:47Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Файл:Nuh.jpg

2018-10-27T17:55:57Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Козача

2018-10-08T18:41:57Z

Vvshapoval.fzfvs18:

'''Козача, -чати, '''''с. ''Дитя казацкое. Желех.
[[Категорія:Ко]]
==Словник української мови в 11 тт.==
КОЗАЧА́, а́ти, с., розм. Дитя козака (у 1-3 знач.). Німець байдуже дивився на козачат, що гралися поблизу (Перв., Невигадане життя, 1958, 172).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kozachok.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kozachok2.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kozachok3.jpg]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|5RovUm-ggME}}
{{#ev:youtube|fUlINjVNp2w}}

==Див. також==
*[https://kozaku.in.ua/statt-pro-kozakv/98-pro-kozakv-dlia-dtey.html]

==Джерела та література==
1.Вікіпідея
2.Youtube

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Kozachok3.jpg

2018-10-08T18:36:27Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Файл:Kozachok2.jpg

2018-10-08T18:35:37Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Файл:Kozachok.jpg

2018-10-08T18:34:39Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Хвастливий

2018-10-08T17:47:38Z

Vvshapoval.fzfvs18:

'''Хвастливий, -а, -е '''= '''Хвастовитий. '''''Багатого з хвастливим не роспізнаєш. ''Фр. Пр. 92.
[[Категорія:Хв]]
==Тлумачення із "Словника української мови"==
ХВАСТЛИВИЙ, а, е. Те саме, що хвалькуватий. Жінки замислилися: на хвастливу річ Одарчину вони не знали, що відповідати.
==Словник української мови в 11 тт.==
1. Який любить себе хвалити, схильний до вихваляння. Чирик був старим, досвідченим горобцем.. Але він не зважав на свої роки, а, як і раніш, був по-молодечому моторним і хвалькуватим (Збан., Мор. чайка, 1959, 224); Давно вже мав він намір набити цього випещеного, хвалькуватого гімназиста (Коп., Петрогр. хлопчик, 1950, 3).

2. Який містить у собі похвальбу. Сергій Коляда ледве стримував усмішку, згадуючи хвалькуваті слова Цимбала (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 13).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hvastun.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hvastun2.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hvastun01.jpg]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|jzINGVFqKqY}}
{{#ev:youtube|yT_bAsDi1Ow}}

==Див. також==
*[https://www.oum.ru/yoga/samorazvitie-i-samosovershenstvovanie/khvastovstvo-i-ego-psikhologiya/]
*[https://podskazki.info/xvastovstvo/]

==Джерела та література==
1.Вікіпідея
2.psihomed.com
3.Словник української мови в 11 тт.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Hvastun01.jpg

2018-10-08T17:39:32Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Файл:Hvastun2.jpg

2018-10-08T17:37:31Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Файл:Hvastun.jpg

2018-10-08T17:37:00Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Счастя

2018-10-08T16:25:06Z

Vvshapoval.fzfvs18:

'''Счастя, -тя, '''''с. ''и пр. См. '''Щастя '''и пр.
[[Категорія:Сч]]
==Матеріал з Вікіпедії ==

Ща́стя — психоемоційний стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості. Те, що викликає відчуття найвищого задоволення життям, дає радість людині. Стан чи якість бути щасливим; насолоджувальний досвід чи емоція, що породжується від володіння добром чи задоволення бажань; втіха, приємність; благословенність
==Філософський енциклопедичний словник==
ЩАСТЯ - категорія моральної свідомості, що позначає стан повного і тривалого вдоволення від життя загалом. Філософська рефлексія проблеми щ. починається з узагальнення моральної практики. Аристип із Кірени, один із учнів Сократа, тлумачив Щ. як стан, тотожний насолоді. Послідовники гедонізму розглядали насолоду як єдино істинне благо і справжню мету людського життя. Та спроби реалізувати ідеал Щ. на шляхах гонитви за фізичними насолодами зрештою обертаються на свою протилежність - життя стає суцільним стражданням. Отож, перед послідовним гедоністом постає висновок про необхідність усунення джерела цих страждань - життя. Звідси - тенденція виправдання самогубства послідовниками Аристипа (Гегесій). Цей негативний досвід стимулював філософські пошуки засад етики Щ. в інших напрямах. Засновник школи кініків Антисфен пов'язує Щ. з внутрішньою незалежністю людини, започатковуючи традицію протиставлення Щ. насолоді. Епікур наголошував на тих різновидах людської втіхи, що мають переважно духовний характер. Потрактування прагнення до Щ. як принципу моральної поведінки, що безпосередньо визначає цілі людської діяльності, характерне для Спінози, Гассенді, Гольбаха, Бентпама, Рассела, Винниченка, Нейрата та ін. На противагу цьому, з часів античних стоїків (IV - III ст. до н. е.) обстоюється думка, що орієнтація на досягнення Щ. є етично непродуктивною С. пираючись на стоїчне положення про доброчесність як вищу нагороду, Сенека стверджує, що доброчесність є достатньою для Щ. Сучасна етика загальнозначущими умовами досягнення Щ. вважає: а) задоволення основних матеріальних потреб; б) повноту і осмисленість існування людини; в) спроможність останньої реалізувати власне уявлення про життя в ситуаціях морального вибору; г) достатній ступінь збіжності актуального стану буття та уявлення про те, яким воно має бути; ґ) гармонію внутрішнього світу людини і її зовнішніх стосунків.ЩАСТЯ - категорія моральної свідомості, що позначає стан повного і тривалого вдоволення від життя загалом. Філософська рефлексія проблеми щ. починається з узагальнення моральної практики. Аристип із Кірени, один із учнів Сократа, тлумачив Щ. як стан, тотожний насолоді. Послідовники гедонізму розглядали насолоду як єдино істинне благо і справжню мету людського життя. Та спроби реалізувати ідеал Щ. на шляхах гонитви за фізичними насолодами зрештою обертаються на свою протилежність - життя стає суцільним стражданням. Отож, перед послідовним гедоністом постає висновок про необхідність усунення джерела цих страждань - життя. Звідси - тенденція виправдання самогубства послідовниками Аристипа (Гегесій). Цей негативний досвід стимулював філософські пошуки засад етики Щ. в інших напрямах. Засновник школи кініків Антисфен пов'язує Щ. з внутрішньою незалежністю людини, започатковуючи традицію протиставлення Щ. насолоді. Епікур наголошував на тих різновидах людської втіхи, що мають переважно духовний характер. Потрактування прагнення до Щ. як принципу моральної поведінки, що безпосередньо визначає цілі людської діяльності, характерне для Спінози, Гассенді, Гольбаха, Бентпама, Рассела, Винниченка, Нейрата та ін. На противагу цьому, з часів античних стоїків (IV - III ст. до н. е.) обстоюється думка, що орієнтація на досягнення Щ. є етично непродуктивною С. пираючись на стоїчне положення про доброчесність як вищу нагороду, Сенека стверджує, що доброчесність є достатньою для Щ. Сучасна етика загальнозначущими умовами досягнення Щ. вважає: а) задоволення основних матеріальних потреб; б) повноту і осмисленість існування людини; в) спроможність останньої реалізувати власне уявлення про життя в ситуаціях морального вибору; г) достатній ступінь збіжності актуального стану буття та уявлення про те, яким воно має бути; ґ) гармонію внутрішнього світу людини і її зовнішніх стосунків.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shastya.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shastya2.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shastya3.jpg]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|S9rmhfw4YXY}}
{{#ev:youtube|P0zHLC4hCR8}}

==Див. також==
*[http://psylive.com.ua/yeto-interesno/v-chem-schaste.html]
*[https://mirpozitiva.ru/articles/567-topics29.html]

==Джерела та література==
1.Вікіпідея
2.mirpozitiva.ru
3.psylive.com.ua

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Shastya3.jpg

2018-10-08T16:19:54Z

Vvshapoval.fzfvs18:

Файл:Shastya2.jpg

2018-10-08T16:17:12Z

Vvshapoval.fzfvs18: