Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Хурделити

2025-03-20T12:56:01Z

Vsyurakova.fpsrso24:

'''Хурделити, -лю, -лиш, '''''гл. ''О вѣтрѣ: крутить, неровно дуть, мести. ''Вітер хурделить. ''Канев. у.

==Сучасні словники==
ХУРДЕЛИТИ, лить, недок., розм. Піднімати в повітря сніг; мести. Надворі хурделила метелиця, наче хто велетенськими долонями скажено хапав сніг і люто віяв ним над землею (Кир., Вибр., 1960, 61); Хурделить метіль, сльози креше з очей (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 154); // безос.- Поховаємо тата по-нашому. От тільки як людей зібрати!? Бачиш, як хурделить! (Речм., Весн. грози, 1961, 14); Того дня людей набралася повна волость. Надворі хурделило, усі заходили всередину (Минко, Моя Минківка, 1962, 84); *Образно. Весь час в голові хурделили і колотилися ті самі роздуми, снігами замітали землю його батьків (Стельмах, Хліб.., 1959, 391); [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%A5%D1%83%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8 Тлумачний словник української мови]

==Синоніми слова "хурделити"==
хурделити,
вихрити,
вивітрювати,
вивітріти,
викрутити,
викручувати,
викурити,
викурювати,
викушпелити,
викушпелювати,
вимести,
вимітати,
вихурделити,
вихурделювати,
вихуртовинити,
вихуртовинювати,
віяти,
завівати,
завітрити,
завітрювати,
завіяти,
закрутити,
закручувати,
закужелити,
закужелювати,
закуйовджувати,
закуйовдити,
закурити,
закурювати,
закушпе́лити,
закушпелювати,
замести,
замітати,
захурделити,
захурделювати,
захуртовинити,
захуртовинювати,
звівати,
звітрювати,
звітріти,
звіяти,
змести,
змітати,
крутити,
крутнути,
крутонути,
куже́лити,
куйовдити,
курити,
кушпе́лити,
мести,
навівати,
навіяти,
накрутити,
накручувати,
накужелити,
накужелювати,
накуйовджувати,
накуйовдити,
накурити,
накурювати,
накушпелити,
накушпелювати,
намести,
намітати,
нахурделювати,
обвітрювати,
обвітріти,
обкручувати,
перекрутити,
перекручувати,
повивітрювати,
повикручувати,
повикурювати,
повикушпелювати,
повимітати,
повихурделювати,
повихуртовинювати,
повкручувати,
повівати,
повітрити,
повітрювати,
повіяти,
позавіва́ти,
позавітрювати,
позакручувати,
позакужелювати,
позакуйовджувати,
позакурювати,
позакушпелювати,
позамітати,
позахурделювати,
позахуртовинювати,
позвітрювати,
позмітати,
покужелити,
покуйовдити,
понавіва́ти,
понакужелювати,
понакуйовджувати,
понакурювати,
понакушпелювати,
понамітати,
поперекручувати,
попровівати,
попроміта́ти,
порозвівати,
порозкуйовджувати,
порозмітати,
поскручувати,
поскужелювати,
поскуйовджувати,
поскурювати,
поскушпелювати,
посхурделювати,
посхуртовинювати,
похурделити,
похуртовинити,
провівати,
провіяти,
промести,
промітати,
розвівати,
розвіяти,
розкуйовджувати розкуйовдити,
розмести,
розмітати,
скрутити,
скручувати,
скужелити,
скужелювати,
скуйовджувати,
скуйовдити,
скурити,
скурювати,
скушпелити,
скушпелювати,
схурделити,
схурделювати,
схуртовинити,
схуртовинювати,
укрутити,
укручувати,
хуртовинити

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хурделиця463227.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хурделиця1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хурделиця3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хурделиця5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хурделиця85.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хурделиця22.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хурделиця4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|oMXrX3nERgk}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Цікаві факти або додаткова інформація==
В Україні заметілі виникають при виході на територію країни циклону з півдня і південного заходу або переміщенні окремих циклонів з півночі або північного заходу. Найчастіші заметілі відбуваються на північному сході України, де в середньому за рік буває від 20 до 25 днів із заметіллю. У напрямку до південного заходу число днів із заметіллю помітно зменшується (до 5 і менше). З підвищенням рельєфу місцевості число днів із заметіллю зростає. Ця закономірність виявляється в Криму, Карпатах на Донецькому кряжі і Приазовській височині. У горах заметілі бувають і у вересні. На рівнинах ранні заметілі можна спостерігати в жовтні, а на їхньому крайньому заході і півдні — у листопаді. На Південному березі Криму під прикриттям гір заметілей не буває.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

[[Категорія:Ху]]

Файл:Хурделиця22.jpg

2025-03-20T12:35:20Z

Vsyurakova.fpsrso24:

Файл:Хурделиця85.jpeg

2025-03-20T12:34:33Z

Vsyurakova.fpsrso24:

Файл:Хурделиця463227.jpg

2025-03-20T12:32:24Z

Vsyurakova.fpsrso24:

Угніватися

2025-03-20T12:18:10Z

Vsyurakova.fpsrso24:

'''Угніватися, -ваюся, -єшся, '''''гл. ''Прогнѣваться, разсердиться. ''Може за що угнівався на тебе? ''МВ. II. 26.

==Сучасні словники==

УГНІВАТИСЯ (ВГНІВАТИСЯ), аюся, аєшся і УГНІВИТИСЯ (ВГНІВИТИСЯ), влюся, вишся; мн. угнівляться; док., рідко. Те саме, що розгніватися. - Слухай лиш, Катре, чого-бо ти вгнівалась? Я правду тобі виказала, та я ж тобі і в пригоді стану (Вовчок, І, 1955, 198); Він угнівився й забув свою звичайну ввічливість (Крим., II, 1972, 28). [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%A3%D0%B3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Тлумачний словник української мови]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гнів1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гнів2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гнів3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|yM3szM2RjAw}}
{{#ev:youtube|rt00iNGHzio}}
{{#ev:youtube|se3v3UkhLOI}}

==Див. також==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D1%82%D1%8C Лють]

==Джерела та література==

==Цікаві факти або додаткова інформація==
1. Гнів може бути корисним – Хоча його часто сприймають як негативну емоцію, гнів може допомогти захистити себе, мобілізувати сили та мотивувати до дій. Він також сприяє більшій рішучості та впевненості.

2. Гнів триває недовго – За даними досліджень, середня тривалість спалаху гніву – всього 2 секунди. Все інше – це те, як людина вирішує на нього реагувати.

3. Гнів впливає на тіло – Коли людина сердиться, у кров викидається адреналін, серце починає битися швидше, а м’язи напружуються. Це підготовка до реакції «бий або тікай».

4. Гнів передається – Він може бути заразним, як і сміх. Якщо одна людина у групі сердиться, інші можуть підхопити цей стан, навіть якщо спочатку не мали причини для гніву.

5. Гнів може змінювати голос – Дослідження показують, що під час злості голос стає трохи вищим і різкішим через напругу голосових зв’язок.

6. Жінки та чоловіки виражають гнів по-різному – Чоловіки частіше висловлюють гнів відкрито, а жінки – через пасивну агресію або пригнічують його, що може призводити до стресу.

7. Гнів пов’язаний з інтелектом – Люди, які швидко дратуються, можуть мати нижчий рівень емоційного інтелекту, адже їм складніше контролювати свої реакції.

8. Гнів може підвищувати креативність – Деякі дослідження показали, що злі люди швидше знаходять нестандартні рішення проблем, адже їхній мозок активніше шукає вихід із ситуації.

9. Тренування допомагає знизити рівень гніву – Фізична активність, особливо біг чи бокс, допомагає вивільнити накопичену енергію і знизити рівень агресії.

10. Сміх та гнів несумісні – Якщо під час злості розсмішити людину, гнів одразу послабиться. Це пояснює, чому гумор часто використовується для зняття напруги.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

[[Категорія:Уг]]

Файл:Гнів3.jpg

2025-03-20T12:06:19Z

Vsyurakova.fpsrso24:

Файл:Гнів2.jpg

2025-03-20T12:05:41Z

Vsyurakova.fpsrso24:

Файл:Гнів1.jpg

2025-03-20T12:04:25Z

Vsyurakova.fpsrso24:

Умисел

2025-03-20T10:00:57Z

Vsyurakova.fpsrso24:

'''У́мисел, слу, '''''м. ''Мысль. ''Став лях бутурлак дорогії напитки питипідпивати, стали умисли козацьку голову клюшника розбивати. ''АД. І. 212.
[[Категорія:Ум]]

==Сучасні словники==

1. УМИСЕЛ, слу, ч. Заздалегідь обдуманий план, намір, перев. таємний, вартий осуду. [Тетяна:] Ох, мені горе! Пропаде финтик даром; і я без умислу буду виною його смерті... (Котл., II, 1953, 61); - На престол свейський не сьогодні-завтра сяде герцог Карл-Густав. Гетьман Богдан Хмельницький одписав нам приватно,.. які злодійські умисли того герцога (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 265); Багратіон посилав листи і Барклаю, і Аракчеєву з умислом, що їх читатиме й цар і, нарешті, вживе заходів, щоб спинити французів (Кочура, Зол. грамота, 1960, 96). [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%A3%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BB Тлумачний словник української мови]

2. Умисел — вид вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 КК України злочин визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії або бездіяльності, передбачала її суспільно небезпечні наслідки і бажала їх або свідомо припускала настання цих наслідків.

Дві характерні ознаки умислу: інтелектуальна і вольова.

Інтелектуальна:

усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності;
передбачення її суспільно небезпечних наслідків.
Вольова ознака: наявність у суб‘єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення.

Залежно від поєднання у свідомості злочинця інтелектуальної і вольової ознак умисел буває прямий і непрямий (евентуальний).

Різновиди умислу: визначений (бажання досягти конкретного злочинного наслідку), невизначений (винний передбачає суспільно небезпечні наслідки лише у загальних рисах), альтернативний (особа передбачає і бажає настання одного з кількох можливих злочинних наслідків).

Із урахуванням емоційної сторони вчиненого злочину і часу формування умислу: заздалегідь обдуманий; такий, що виник раптово, та афектований.

Заздалегідь обдуманий:

виникає у винного ще до початку вчинення злочину;
найважливіші дії і умови, які будуть мати значення для успішного здійснення злочинного наміру, обдумуються завчасно.
Умисел, що виник раптово формується безпосередньо перед самим початком вчинення злочину, тобто винний здійснює свій злочинний намір одразу ж після його виникнення.

Афектований умисел виникає у процесі сильного душевного хвилювання (афекту) раптово, під впливом тих чи інших обставин, найчастіше внаслідок протизаконного насильства з боку потерпілого.

Вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання (п.4 ст. 40 ККУ), викликаного неправомірними діями потерпілого, є обставиною, що пом'якшує відповідальність, а в деяких випадках — обов'язковою ознакою так званого привілейованого складу злочину (ст. 95, 103 КК України). [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BB Вікіпедія]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Думка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Злий умисел.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|KHyKUdc1O3Y}}

==Див. також==

==Джерела та література==
Умисел у кримінальному праві // [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F Велика українська юридична енциклопедія.] У 20 т. Т. 17. Кримінальне право / В. Я. Тацій (відп. ред.) та ін. — 2017. — С. 980. — ISBN 978-966-937-261-1.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Злий умисел.jpg

2025-03-20T09:53:50Z

Vsyurakova.fpsrso24:

Файл:Думка.jpg

2025-03-20T09:51:14Z

Vsyurakova.fpsrso24:

Збагатіти

2025-03-20T09:36:39Z

Vsyurakova.fpsrso24:

'''Збагатіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Разбогатѣть. К. Досв. 170. ''З того часу цареве царство побільшало і збагатіло. ''Стор. І. 84.

==Сучасні словники==
ЗБАГАТІТИ, ію, ієш. Док. до багатіти. Пан Грохальський повернувся з-під Москви раптом збагатівши, як це багатство потрапило йому до рук - знав тільки пан Бжеський (Тулуб, Людолови, І, 1957, 8).
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%82%D0%B8 Тлумачний словник української мови]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Збагатіти2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Збагатіти3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|-7LfYbNnFmc}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Цікаві факти або додаткова інформація==
1. Слово утворене від основи "багатий", яка має праслов’янське коріння (bogatъ). Це споріднене з іменником "бог", що вказує на зв’язок між багатством і божественною милістю у давніх віруваннях.

2. У давнину слово "багатий" могло означати не тільки заможного, але й людину, наділену якимись рисами чи благами, наприклад, "багатий розумом".

3. Цікаво, що антонімом до "збагатіти" є слово "збідніти", яке також утворене за аналогічним принципом, але зустрічається значно рідше.

4. "Збагатіти" можна не лише матеріально. Наприклад, кажуть: "збагатіти знаннями, досвідом, мудрістю".

5. У народній культурі багатство часто ототожнювалося з чесною працею та мудрістю, але також існував негативний образ "нечесно збагатілих" людей.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

[[Категорія:Зб]]

Файл:Збагатіти3.jpg

2025-03-20T09:32:54Z

Vsyurakova.fpsrso24:

Файл:Збагатіти2.jpg

2025-03-20T09:32:15Z

Vsyurakova.fpsrso24:

Червивий

2025-03-20T09:12:51Z

Vsyurakova.fpsrso24:

'''Червивий, -а, -е. '''Съ червями, червивый. ''Уродиться ж дріпа, мов червива ріпа. ''Ном. № 8199.

==Сучасні словники==

''ЧЕРВИВИЙ'', а, е. Поточений червами, червою; з червами. З кошиком у руках ходила Віра в саду, визбируючи між травою червиву падалицю, що її за ніч натрусив з яблук вітер (Шиян, Баланда, 1957, 157); Пригадалися йому давні часи, часи бурси, гречаних галушок, червивої каші та веселого товариства (Мирний, III, 1954, 210); Загін жовнірів скакав біля нього, і тільки тричі на день давали йому воду та на ніч - шматок хліба з червивою таранею, щоб розпалювати спрагу (Ле, Наливайко, 1957, 427).
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9 Тлумачний словник української мови]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Червива вишня.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Червиве яблуко2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Червиве яблуко3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|GNh1Rlw3p-4}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Цікаві факти або додаткова інформація==
1. Слово утворене від основи "червь", що означає личинку або хробака, з додаванням суфікса "-ивий", який вказує на наявність чогось у великій кількості.

2. У давнину слово "червь" не тільки означало хробака, але й використовувалося для позначення коштовного барвника — карміну, який отримували з комах-червців.

3. "Червивий на слово" — так колись казали про людину, яка багато і неприємно говорить.

4. У переносному сенсі слово "червивий" може означати щось зіпсоване або морально нечисте, наприклад, "червиві думки" — про погані наміри чи хитрість.

5. Багато плодів, які ми називаємо "червивими", насправді заражені не черв’яками, а личинками комах, наприклад, плодожерки.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

[[Категорія:Че]]

Червивий

2025-03-20T09:06:10Z

Vsyurakova.fpsrso24:

'''Червивий, -а, -е. '''Съ червями, червивый. ''Уродиться ж дріпа, мов червива ріпа. ''Ном. № 8199.

==Сучасні словники==

''ЧЕРВИВИЙ'', а, е. Поточений червами, червою; з червами. З кошиком у руках ходила Віра в саду, визбируючи між травою червиву падалицю, що її за ніч натрусив з яблук вітер (Шиян, Баланда, 1957, 157); Пригадалися йому давні часи, часи бурси, гречаних галушок, червивої каші та веселого товариства (Мирний, III, 1954, 210); Загін жовнірів скакав біля нього, і тільки тричі на день давали йому воду та на ніч - шматок хліба з червивою таранею, щоб розпалювати спрагу (Ле, Наливайко, 1957, 427).
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9 Тлумачний словник української мови]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Червива вишня.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Червиве яблуко2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Червиве яблуко3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|lyBLXVvClg8}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Цікаві факти або додаткова інформація==
1. Слово утворене від основи "червь", що означає личинку або хробака, з додаванням суфікса "-ивий", який вказує на наявність чогось у великій кількості.

2. У давнину слово "червь" не тільки означало хробака, але й використовувалося для позначення коштовного барвника — карміну, який отримували з комах-червців.

3. "Червивий на слово" — так колись казали про людину, яка багато і неприємно говорить.

4. У переносному сенсі слово "червивий" може означати щось зіпсоване або морально нечисте, наприклад, "червиві думки" — про погані наміри чи хитрість.

5. Багато плодів, які ми називаємо "червивими", насправді заражені не черв’яками, а личинками комах, наприклад, плодожерки.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

[[Категорія:Че]]

Файл:Червиве яблуко3.jpg

2025-03-20T08:59:23Z

Vsyurakova.fpsrso24:

Файл:Червиве яблуко2.jpg

2025-03-20T08:56:29Z

Vsyurakova.fpsrso24:

Файл:Червива вишня.jpg

2025-03-20T08:55:27Z

Vsyurakova.fpsrso24: