Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

З’ява

2021-11-12T10:13:38Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''З’я́ва, -ви, '''''ж. ''Явленіе.

З'Я́ВА, и, жін.[1]

1. розм. Поява, з'явлення кого-, чого-не-будь. Святкує нарешті душа його, коли син отак, як зараз, сидить під тополями у чабанському товаристві, самою своєю з'явою змінивши одноманітність батькового життя (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 14).

2. театр., заст. Ява.

1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 743.
[[Категорія:Зя]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

З'ЯВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., З'ЯВИТИСЯ, з'явлюся, з'явишся, док.

1. Приходити, прибувати куди-небудь. Стурбований, що вона [Раїса] не з'являється на обід, о. Василь заходив у школу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 325); Кожного вечора дід Галактіон з'являється до голови колгоспу й рапортує: — За минулий день ніяких подій не було (Олесь Донченко, VI, 1957, 12); Був [Калиновий] один в бухгалтерії, бо жоден з його колег не з'явився сьогодні на роботу (Іван Франко, VI, 1951, 154); — О, нарешті з'явився бурлака, — радо стрічає батько Романа (Михайло Стельмах, I, 1962, 135);
// Приходити, прибувати в офіційну установу, до службової особи за викликом, наказом або в якійсь офіційній справі. Всю ніч Кутузов приймав генералів, що один за одним з'являлися з рапортами (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 302); Він [Гнат] послав до Хомутенка виконавця із запискою, у якій значилося: «Цим повідомляю, що громадянинові Хомутенку Уласові Лук'яновичу негайно треба з'явитися в сільську Раду..» (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 151);
// Приїжджати, прибувати в який-небудь населений пункт, у якусь місцевість. Збирали пізні гречки, коли в селі несподівано з'явився Гуща (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 65); Петро Недоля з'явився в Алатирі років два тому десь аж із Петербурга і вміло керував робітниками (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 12);
// рідко. Наставати (про ніч, день і т. ін.). Удосвіта.. виносив [Микола] помийницю, порався на дворі, аж поки не з'являвся день (Юрій Яновський, I, 1958, 51); Ранок з'явився несподівано (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 79).

2. Показуватися де-небудь, ставати доступним зорові, видним; появлятися. В одчиненому вікні, ліворуч від гайкових середніх дверей, з'являється Любов (Леся Українка, II, 1951, 7); Дельфіни ніби гралися, то з'являючись на поверхні, то зникаючи під водою (Микола Трублаїні, Мандр., 1938, 109);
// Поставати в уяві, в пам'яті; привиджуватися. Як тільки Остап розплющив очі, дідусь ховавсь у комиші, але доволі було заплющити їх, як дідусь знов з'являвсь і слухав пригоди Остапові або оповідав про себе (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 365); Давно я скінчив воювати, Та довго ще по війні Солдати мої і гармати З'являлися в мирному сні... (Микола Гірник, Друзі.., 1953, 39); Андрій лежав і дивився в небо. У небі сяяли мільйони зірок. На мить з'явився образ панночки і зник (Олександр Довженко, I, 1958, 226).
З'являтися (з'явитися) на люди — те саме, що На люди виходити (показуватися і т. ін.) (див. люди). На люди він [бандит] з'явитись не міг (Михайло Стельмах, II, 1962, 293).

3. Ставати наявним де-небудь; бути в наявності. Вечорами.. вони [тітки] сідали довкола обіднього столу, на якому тепер з'являлася ціла купа білого шмаття (Юрій Смолич, II, 1958, 21); Паніматка догадалась, і на столі з'явився маленький графинчик з горілкою й маленька чарочка (Нечуй-Левицький, III, 1956, 57); «Коли б тільки за Ставищем гнила вода не з'явилася), — знову гупає в голові та сама думка (Михайло Стельмах, I, 1962, 76); — Степане, лихі люди з'явилися в тайзі (Олександр Довженко, I, 1958, 113);
// Виявлятися, ставати помітним (про риси характеру й поведінку людини, вираз обличчя і т. ін.). В його поведінці поступово зникли деяка запобігливість і острах, а натомість з'являлась горда рішучість, упевненість, навіть зухвальство (Олесь Гончар, III, 1959, 201); У поета знов з'явився на обличчі жорстокий вираз (Леся Українка, III, 1952, 704);
// перев. док., перен. Почати діяти, виявити себе в діяльності. З'явитися на міжнародній арені;
// Виходити в світ, ставати опублікованим (про літературні, наукові та ін. твори); друкуватися. Коли з'являлася стаття Грабовського, молодь читала газету [«Сибирский листок»] з особливим інтересом (Радянське літературознавство, 1, 1965, 61).
З'явитися друком див. друк; З'явитися на горизонті (обрії) див. горизонт.

4. Зароджуватися, утворюватися. Був час, коли держави не було. Вона з'являється там і тоді, де і коли з'являється поділ суспільства на класи, коли з'являються експлуататори і експлуатовані (Ленін, 29, 1951, 421); Я вже сказав: із нічого з'являтися речі не можуть. Як і не можуть, скажімо, у повне ніщо обертатись (Микола Зеров, Вибр., 1966, 131); — Ви ось по десять класів покінчали, проте й досі не знаєте, що раніше з'явилось в природі: курка чи оце яйце? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 119);
// Виникати (про почуття, думки і т. ін.). У полковника Тіца, що перебував у стані надзвичайного нервового напруження, з'явилось бажання застрелити генерала (Олександр Довженко, I, 1958, 359).
З'явитися на світ див. світ.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:З'ява1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:З'ява2.png|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|pb-7TfWAL44}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

З’ява

2021-11-12T10:11:44Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''З’я́ва, -ви, '''''ж. ''Явленіе.

З'Я́ВА, и, жін.[1]

1. розм. Поява, з'явлення кого-, чого-не-будь. Святкує нарешті душа його, коли син отак, як зараз, сидить під тополями у чабанському товаристві, самою своєю з'явою змінивши одноманітність батькового життя (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 14).

2. театр., заст. Ява.

1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 743.
[[Категорія:Зя]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

З'ЯВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., З'ЯВИТИСЯ, з'явлюся, з'явишся, док.

1. Приходити, прибувати куди-небудь. Стурбований, що вона [Раїса] не з'являється на обід, о. Василь заходив у школу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 325); Кожного вечора дід Галактіон з'являється до голови колгоспу й рапортує: — За минулий день ніяких подій не було (Олесь Донченко, VI, 1957, 12); Був [Калиновий] один в бухгалтерії, бо жоден з його колег не з'явився сьогодні на роботу (Іван Франко, VI, 1951, 154); — О, нарешті з'явився бурлака, — радо стрічає батько Романа (Михайло Стельмах, I, 1962, 135);
// Приходити, прибувати в офіційну установу, до службової особи за викликом, наказом або в якійсь офіційній справі. Всю ніч Кутузов приймав генералів, що один за одним з'являлися з рапортами (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 302); Він [Гнат] послав до Хомутенка виконавця із запискою, у якій значилося: «Цим повідомляю, що громадянинові Хомутенку Уласові Лук'яновичу негайно треба з'явитися в сільську Раду..» (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 151);
// Приїжджати, прибувати в який-небудь населений пункт, у якусь місцевість. Збирали пізні гречки, коли в селі несподівано з'явився Гуща (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 65); Петро Недоля з'явився в Алатирі років два тому десь аж із Петербурга і вміло керував робітниками (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 12);
// рідко. Наставати (про ніч, день і т. ін.). Удосвіта.. виносив [Микола] помийницю, порався на дворі, аж поки не з'являвся день (Юрій Яновський, I, 1958, 51); Ранок з'явився несподівано (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 79).

2. Показуватися де-небудь, ставати доступним зорові, видним; появлятися. В одчиненому вікні, ліворуч від гайкових середніх дверей, з'являється Любов (Леся Українка, II, 1951, 7); Дельфіни ніби гралися, то з'являючись на поверхні, то зникаючи під водою (Микола Трублаїні, Мандр., 1938, 109);
// Поставати в уяві, в пам'яті; привиджуватися. Як тільки Остап розплющив очі, дідусь ховавсь у комиші, але доволі було заплющити їх, як дідусь знов з'являвсь і слухав пригоди Остапові або оповідав про себе (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 365); Давно я скінчив воювати, Та довго ще по війні Солдати мої і гармати З'являлися в мирному сні... (Микола Гірник, Друзі.., 1953, 39); Андрій лежав і дивився в небо. У небі сяяли мільйони зірок. На мить з'явився образ панночки і зник (Олександр Довженко, I, 1958, 226).
З'являтися (з'явитися) на люди — те саме, що На люди виходити (показуватися і т. ін.) (див. люди). На люди він [бандит] з'явитись не міг (Михайло Стельмах, II, 1962, 293).

3. Ставати наявним де-небудь; бути в наявності. Вечорами.. вони [тітки] сідали довкола обіднього столу, на якому тепер з'являлася ціла купа білого шмаття (Юрій Смолич, II, 1958, 21); Паніматка догадалась, і на столі з'явився маленький графинчик з горілкою й маленька чарочка (Нечуй-Левицький, III, 1956, 57); «Коли б тільки за Ставищем гнила вода не з'явилася), — знову гупає в голові та сама думка (Михайло Стельмах, I, 1962, 76); — Степане, лихі люди з'явилися в тайзі (Олександр Довженко, I, 1958, 113);
// Виявлятися, ставати помітним (про риси характеру й поведінку людини, вираз обличчя і т. ін.). В його поведінці поступово зникли деяка запобігливість і острах, а натомість з'являлась горда рішучість, упевненість, навіть зухвальство (Олесь Гончар, III, 1959, 201); У поета знов з'явився на обличчі жорстокий вираз (Леся Українка, III, 1952, 704);
// перев. док., перен. Почати діяти, виявити себе в діяльності. З'явитися на міжнародній арені;
// Виходити в світ, ставати опублікованим (про літературні, наукові та ін. твори); друкуватися. Коли з'являлася стаття Грабовського, молодь читала газету [«Сибирский листок»] з особливим інтересом (Радянське літературознавство, 1, 1965, 61).
З'явитися друком див. друк; З'явитися на горизонті (обрії) див. горизонт.

4. Зароджуватися, утворюватися. Був час, коли держави не було. Вона з'являється там і тоді, де і коли з'являється поділ суспільства на класи, коли з'являються експлуататори і експлуатовані (Ленін, 29, 1951, 421); Я вже сказав: із нічого з'являтися речі не можуть. Як і не можуть, скажімо, у повне ніщо обертатись (Микола Зеров, Вибр., 1966, 131); — Ви ось по десять класів покінчали, проте й досі не знаєте, що раніше з'явилось в природі: курка чи оце яйце? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 119);
// Виникати (про почуття, думки і т. ін.). У полковника Тіца, що перебував у стані надзвичайного нервового напруження, з'явилось бажання застрелити генерала (Олександр Довженко, I, 1958, 359).
З'явитися на світ див. світ.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:З'ява1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:З'ява2.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Файл:З'ява2.png

2021-11-12T10:11:27Z

Vsbondar.fzfvs20:

Файл:З'ява1.jpg

2021-11-12T10:11:11Z

Vsbondar.fzfvs20:

З’ява

2021-11-12T10:09:31Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''З’я́ва, -ви, '''''ж. ''Явленіе.

З'Я́ВА, и, жін.[1]

1. розм. Поява, з'явлення кого-, чого-не-будь. Святкує нарешті душа його, коли син отак, як зараз, сидить під тополями у чабанському товаристві, самою своєю з'явою змінивши одноманітність батькового життя (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 14).

2. театр., заст. Ява.

1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 743.
[[Категорія:Зя]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

З'ЯВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., З'ЯВИТИСЯ, з'явлюся, з'явишся, док.

1. Приходити, прибувати куди-небудь. Стурбований, що вона [Раїса] не з'являється на обід, о. Василь заходив у школу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 325); Кожного вечора дід Галактіон з'являється до голови колгоспу й рапортує: — За минулий день ніяких подій не було (Олесь Донченко, VI, 1957, 12); Був [Калиновий] один в бухгалтерії, бо жоден з його колег не з'явився сьогодні на роботу (Іван Франко, VI, 1951, 154); — О, нарешті з'явився бурлака, — радо стрічає батько Романа (Михайло Стельмах, I, 1962, 135);
// Приходити, прибувати в офіційну установу, до службової особи за викликом, наказом або в якійсь офіційній справі. Всю ніч Кутузов приймав генералів, що один за одним з'являлися з рапортами (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 302); Він [Гнат] послав до Хомутенка виконавця із запискою, у якій значилося: «Цим повідомляю, що громадянинові Хомутенку Уласові Лук'яновичу негайно треба з'явитися в сільську Раду..» (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 151);
// Приїжджати, прибувати в який-небудь населений пункт, у якусь місцевість. Збирали пізні гречки, коли в селі несподівано з'явився Гуща (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 65); Петро Недоля з'явився в Алатирі років два тому десь аж із Петербурга і вміло керував робітниками (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 12);
// рідко. Наставати (про ніч, день і т. ін.). Удосвіта.. виносив [Микола] помийницю, порався на дворі, аж поки не з'являвся день (Юрій Яновський, I, 1958, 51); Ранок з'явився несподівано (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 79).

2. Показуватися де-небудь, ставати доступним зорові, видним; появлятися. В одчиненому вікні, ліворуч від гайкових середніх дверей, з'являється Любов (Леся Українка, II, 1951, 7); Дельфіни ніби гралися, то з'являючись на поверхні, то зникаючи під водою (Микола Трублаїні, Мандр., 1938, 109);
// Поставати в уяві, в пам'яті; привиджуватися. Як тільки Остап розплющив очі, дідусь ховавсь у комиші, але доволі було заплющити їх, як дідусь знов з'являвсь і слухав пригоди Остапові або оповідав про себе (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 365); Давно я скінчив воювати, Та довго ще по війні Солдати мої і гармати З'являлися в мирному сні... (Микола Гірник, Друзі.., 1953, 39); Андрій лежав і дивився в небо. У небі сяяли мільйони зірок. На мить з'явився образ панночки і зник (Олександр Довженко, I, 1958, 226).
З'являтися (з'явитися) на люди — те саме, що На люди виходити (показуватися і т. ін.) (див. люди). На люди він [бандит] з'явитись не міг (Михайло Стельмах, II, 1962, 293).

3. Ставати наявним де-небудь; бути в наявності. Вечорами.. вони [тітки] сідали довкола обіднього столу, на якому тепер з'являлася ціла купа білого шмаття (Юрій Смолич, II, 1958, 21); Паніматка догадалась, і на столі з'явився маленький графинчик з горілкою й маленька чарочка (Нечуй-Левицький, III, 1956, 57); «Коли б тільки за Ставищем гнила вода не з'явилася), — знову гупає в голові та сама думка (Михайло Стельмах, I, 1962, 76); — Степане, лихі люди з'явилися в тайзі (Олександр Довженко, I, 1958, 113);
// Виявлятися, ставати помітним (про риси характеру й поведінку людини, вираз обличчя і т. ін.). В його поведінці поступово зникли деяка запобігливість і острах, а натомість з'являлась горда рішучість, упевненість, навіть зухвальство (Олесь Гончар, III, 1959, 201); У поета знов з'явився на обличчі жорстокий вираз (Леся Українка, III, 1952, 704);
// перев. док., перен. Почати діяти, виявити себе в діяльності. З'явитися на міжнародній арені;
// Виходити в світ, ставати опублікованим (про літературні, наукові та ін. твори); друкуватися. Коли з'являлася стаття Грабовського, молодь читала газету [«Сибирский листок»] з особливим інтересом (Радянське літературознавство, 1, 1965, 61).
З'явитися друком див. друк; З'явитися на горизонті (обрії) див. горизонт.

4. Зароджуватися, утворюватися. Був час, коли держави не було. Вона з'являється там і тоді, де і коли з'являється поділ суспільства на класи, коли з'являються експлуататори і експлуатовані (Ленін, 29, 1951, 421); Я вже сказав: із нічого з'являтися речі не можуть. Як і не можуть, скажімо, у повне ніщо обертатись (Микола Зеров, Вибр., 1966, 131); — Ви ось по десять класів покінчали, проте й досі не знаєте, що раніше з'явилось в природі: курка чи оце яйце? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 119);
// Виникати (про почуття, думки і т. ін.). У полковника Тіца, що перебував у стані надзвичайного нервового напруження, з'явилось бажання застрелити генерала (Олександр Довженко, I, 1958, 359).
З'явитися на світ див. світ.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

З’ява

2021-11-12T10:08:46Z

Vsbondar.fzfvs20:

З’ява

2021-11-12T10:08:00Z

Vsbondar.fzfvs20:

Зяяти

2021-11-12T10:06:40Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Зя́яти, зя́ю, -єш, '''''гл. ''Зіять. ''Щоб тобі так рот зяяв, як ото двері зяють. (Як хто не зачинить дверей).''
[[Категорія:Зя]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1.ЗЯЯТИ, зяє, недок. Бути широко відкритим, виявляючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.). В розбитих селах чорніли обвуглені хати, зяяли вибиті вікна (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 155); Довкола густо зяяли свіжі й старі вирви од снарядів і бомб (Василь Кучер, Голод, 1961, 442); Обережно скинули з неї [дівчини] шинель. Розпороли важкий від крові рукав гімнастерки. Нижче ліктя зяяла широка рана, як видно, від розривної кулі (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 62);
// чим. Мати глибокі отвори, великі дірки і т. ін. Залишений противником укріплений район ..зяяв мертвими дірками амбразур (Олесь Гончар, I, 1954, 382).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 744.

2.ЗЯ́ЯТИ зя́є, недок.
Бути широко відкритим, показуючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.). Приклади
В розбитих селах чорніли обвуглені хати, зяяли вибиті вікна. (П. Панч)
Довкола густо зяяли свіжі й старі вирви од снарядів і бомб. (В. Кучер)
Обережно скинули з неї [дівчини] шинель. Розпороли важкий від крові рукав гімнастерки. Нижче ліктя зяяла широка рана, як видно, від розривної кулі. (Є. Кравченко)
Завбільшки із мій кулак, вона [чорна діра] була бездоганно кругла, і, либонь, через те, що зяяла якраз навпроти моїх очей, теж здавалася напівживим оком якогось закам'янілого звіра. (В. Шкляр)
На тому місці, де стояв олтар, зяяла чорна яма. (з газ.)
чим. Мати глибокі отвори, великі дірки і т. ін. Приклади
Залишений противником укріплений район .. зяяв мертвими дірками амбразур. (О. Гончар)
Поруч зяяла отворами замість вікон та дверей розпочата, але не завершена й покинута цегляна будівля. (О. Шугай)
Дункан Лежав увесь в крові, що золотила Сріблясте тіло, й зяяли на ньому Ран діри, крізь які пройшла загибель. (Борис Тен, пер. з тв. В. Шекспіра)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зяяти1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зяяти2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|C4hzvPR286c}}

==Див. також==

1.10 кроків як бути щирим [https://osoblyva.com/vmity-buty-shhyrym-ridkisna-yakist-10-golovnuh-rys-shhyroyi-lyudyny/]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Зяяти

2021-11-12T10:05:14Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Зя́яти, зя́ю, -єш, '''''гл. ''Зіять. ''Щоб тобі так рот зяяв, як ото двері зяють. (Як хто не зачинить дверей).''
[[Категорія:Зя]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1.ЗЯЯТИ, зяє, недок. Бути широко відкритим, виявляючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.). В розбитих селах чорніли обвуглені хати, зяяли вибиті вікна (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 155); Довкола густо зяяли свіжі й старі вирви од снарядів і бомб (Василь Кучер, Голод, 1961, 442); Обережно скинули з неї [дівчини] шинель. Розпороли важкий від крові рукав гімнастерки. Нижче ліктя зяяла широка рана, як видно, від розривної кулі (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 62);
// чим. Мати глибокі отвори, великі дірки і т. ін. Залишений противником укріплений район ..зяяв мертвими дірками амбразур (Олесь Гончар, I, 1954, 382).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 744.

2.ЗЯ́ЯТИ зя́є, недок.
Бути широко відкритим, показуючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.). Приклади
В розбитих селах чорніли обвуглені хати, зяяли вибиті вікна. (П. Панч)
Довкола густо зяяли свіжі й старі вирви од снарядів і бомб. (В. Кучер)
Обережно скинули з неї [дівчини] шинель. Розпороли важкий від крові рукав гімнастерки. Нижче ліктя зяяла широка рана, як видно, від розривної кулі. (Є. Кравченко)
Завбільшки із мій кулак, вона [чорна діра] була бездоганно кругла, і, либонь, через те, що зяяла якраз навпроти моїх очей, теж здавалася напівживим оком якогось закам'янілого звіра. (В. Шкляр)
На тому місці, де стояв олтар, зяяла чорна яма. (з газ.)
чим. Мати глибокі отвори, великі дірки і т. ін. Приклади
Залишений противником укріплений район .. зяяв мертвими дірками амбразур. (О. Гончар)
Поруч зяяла отворами замість вікон та дверей розпочата, але не завершена й покинута цегляна будівля. (О. Шугай)
Дункан Лежав увесь в крові, що золотила Сріблясте тіло, й зяяли на ньому Ран діри, крізь які пройшла загибель. (Борис Тен, пер. з тв. В. Шекспіра)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зяяти1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зяяти2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|C4hzvPR286c}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Зяяти

2021-11-12T10:02:22Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Зя́яти, зя́ю, -єш, '''''гл. ''Зіять. ''Щоб тобі так рот зяяв, як ото двері зяють. (Як хто не зачинить дверей).''
[[Категорія:Зя]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1.ЗЯЯТИ, зяє, недок. Бути широко відкритим, виявляючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.). В розбитих селах чорніли обвуглені хати, зяяли вибиті вікна (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 155); Довкола густо зяяли свіжі й старі вирви од снарядів і бомб (Василь Кучер, Голод, 1961, 442); Обережно скинули з неї [дівчини] шинель. Розпороли важкий від крові рукав гімнастерки. Нижче ліктя зяяла широка рана, як видно, від розривної кулі (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 62);
// чим. Мати глибокі отвори, великі дірки і т. ін. Залишений противником укріплений район ..зяяв мертвими дірками амбразур (Олесь Гончар, I, 1954, 382).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 744.

2.ЗЯ́ЯТИ зя́є, недок.
Бути широко відкритим, показуючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.). Приклади
В розбитих селах чорніли обвуглені хати, зяяли вибиті вікна. (П. Панч)
Довкола густо зяяли свіжі й старі вирви од снарядів і бомб. (В. Кучер)
Обережно скинули з неї [дівчини] шинель. Розпороли важкий від крові рукав гімнастерки. Нижче ліктя зяяла широка рана, як видно, від розривної кулі. (Є. Кравченко)
Завбільшки із мій кулак, вона [чорна діра] була бездоганно кругла, і, либонь, через те, що зяяла якраз навпроти моїх очей, теж здавалася напівживим оком якогось закам'янілого звіра. (В. Шкляр)
На тому місці, де стояв олтар, зяяла чорна яма. (з газ.)
чим. Мати глибокі отвори, великі дірки і т. ін. Приклади
Залишений противником укріплений район .. зяяв мертвими дірками амбразур. (О. Гончар)
Поруч зяяла отворами замість вікон та дверей розпочата, але не завершена й покинута цегляна будівля. (О. Шугай)
Дункан Лежав увесь в крові, що золотила Сріблясте тіло, й зяяли на ньому Ран діри, крізь які пройшла загибель. (Борис Тен, пер. з тв. В. Шекспіра)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зяяти1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зяяти2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Файл:Зяяти2.jpg

2021-11-12T10:02:07Z

Vsbondar.fzfvs20:

Файл:Зяяти1.jpg

2021-11-12T10:01:50Z

Vsbondar.fzfvs20:

Зяяти

2021-11-12T10:00:57Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Зя́яти, зя́ю, -єш, '''''гл. ''Зіять. ''Щоб тобі так рот зяяв, як ото двері зяють. (Як хто не зачинить дверей).''
[[Категорія:Зя]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1.ЗЯЯТИ, зяє, недок. Бути широко відкритим, виявляючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.). В розбитих селах чорніли обвуглені хати, зяяли вибиті вікна (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 155); Довкола густо зяяли свіжі й старі вирви од снарядів і бомб (Василь Кучер, Голод, 1961, 442); Обережно скинули з неї [дівчини] шинель. Розпороли важкий від крові рукав гімнастерки. Нижче ліктя зяяла широка рана, як видно, від розривної кулі (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 62);
// чим. Мати глибокі отвори, великі дірки і т. ін. Залишений противником укріплений район ..зяяв мертвими дірками амбразур (Олесь Гончар, I, 1954, 382).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 744.

2.ЗЯ́ЯТИ зя́є, недок.
Бути широко відкритим, показуючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.). Приклади
В розбитих селах чорніли обвуглені хати, зяяли вибиті вікна. (П. Панч)
Довкола густо зяяли свіжі й старі вирви од снарядів і бомб. (В. Кучер)
Обережно скинули з неї [дівчини] шинель. Розпороли важкий від крові рукав гімнастерки. Нижче ліктя зяяла широка рана, як видно, від розривної кулі. (Є. Кравченко)
Завбільшки із мій кулак, вона [чорна діра] була бездоганно кругла, і, либонь, через те, що зяяла якраз навпроти моїх очей, теж здавалася напівживим оком якогось закам'янілого звіра. (В. Шкляр)
На тому місці, де стояв олтар, зяяла чорна яма. (з газ.)
чим. Мати глибокі отвори, великі дірки і т. ін. Приклади
Залишений противником укріплений район .. зяяв мертвими дірками амбразур. (О. Гончар)
Поруч зяяла отворами замість вікон та дверей розпочата, але не завершена й покинута цегляна будівля. (О. Шугай)
Дункан Лежав увесь в крові, що золотила Сріблясте тіло, й зяяли на ньому Ран діри, крізь які пройшла загибель. (Борис Тен, пер. з тв. В. Шекспіра)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Зяяти

2021-11-12T10:00:20Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Зя́яти, зя́ю, -єш, '''''гл. ''Зіять. ''Щоб тобі так рот зяяв, як ото двері зяють. (Як хто не зачинить дверей).''
[[Категорія:Зя]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
1.ЗЯЯТИ, зяє, недок. Бути широко відкритим, виявляючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.). В розбитих селах чорніли обвуглені хати, зяяли вибиті вікна (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 155); Довкола густо зяяли свіжі й старі вирви од снарядів і бомб (Василь Кучер, Голод, 1961, 442); Обережно скинули з неї [дівчини] шинель. Розпороли важкий від крові рукав гімнастерки. Нижче ліктя зяяла широка рана, як видно, від розривної кулі (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 62);
// чим. Мати глибокі отвори, великі дірки і т. ін. Залишений противником укріплений район ..зяяв мертвими дірками амбразур (Олесь Гончар, I, 1954, 382).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 744.

2.ЗЯ́ЯТИ зя́є, недок.
Бути широко відкритим, показуючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.). Приклади
В розбитих селах чорніли обвуглені хати, зяяли вибиті вікна. (П. Панч)
Довкола густо зяяли свіжі й старі вирви од снарядів і бомб. (В. Кучер)
Обережно скинули з неї [дівчини] шинель. Розпороли важкий від крові рукав гімнастерки. Нижче ліктя зяяла широка рана, як видно, від розривної кулі. (Є. Кравченко)
Завбільшки із мій кулак, вона [чорна діра] була бездоганно кругла, і, либонь, через те, що зяяла якраз навпроти моїх очей, теж здавалася напівживим оком якогось закам'янілого звіра. (В. Шкляр)
На тому місці, де стояв олтар, зяяла чорна яма. (з газ.)
чим. Мати глибокі отвори, великі дірки і т. ін. Приклади
Залишений противником укріплений район .. зяяв мертвими дірками амбразур. (О. Гончар)
Поруч зяяла отворами замість вікон та дверей розпочата, але не завершена й покинута цегляна будівля. (О. Шугай)
Дункан Лежав увесь в крові, що золотила Сріблясте тіло, й зяяли на ньому Ран діри, крізь які пройшла загибель. (Борис Тен, пер. з тв. В. Шекспіра)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Зяяти

2021-11-12T09:59:14Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Зя́яти, зя́ю, -єш, '''''гл. ''Зіять. ''Щоб тобі так рот зяяв, як ото двері зяють. (Як хто не зачинить дверей).''
[[Категорія:Зя]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Зяяти

2021-11-12T09:58:57Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Зя́яти, зя́ю, -єш, '''''гл. ''Зіять. ''Щоб тобі так рот зяяв, як ото двері зяють. (Як хто не зачинить дверей).''
[[Категорія:Зя]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Зятів

2021-11-12T09:57:10Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Зятів, -тева, -ве'''. Зятевъ. ''Уже й христиться й молиться, що вирвалась із рук зятевих. ''Рудч. Ск. І. 181.
[[Категорія:Зя]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1.Зять — термін свояцтва, чоловік дочки, сестри, зовиці[1]. Іншими словами, зять — чоловік по відношенню до сім'ї дружини: до її батьків (тестя та тещі), її брата (шурина), її сестри (своячки) і дружини останнього (невістки). Чоловік сестри в діалектах також може зватися швагер[2]. Зять, який постійно жив у домі батьків дружини, також називався приймаком.

Українське зять походить від прасл. *zętь, спорідненого з лит. žéntas («зять»), латис. znuots («зять», «свояк»), лат. gener («зять», звідки й фр. gendre, рум. ginere), грец. γνωτός («родич», «брат»), санскр. जाति, джаті («рід»), разом з якими виводиться з пра-і.є. *g'ent-, пов'язаного з коренем *g'en- («плодити», «родити», «знати»). Первісно означало — «приймак у роді чи в сім'ї, на відміну від брата й сина — постійних членів родини»[3]. Наявність слов'янського і балтійського [z] ([ʒ]), індійського [d͡ʒ] на місці [g] в інших індоєвропейських мовах пояснюється явищем сатемізації.

2.ЗЯТЬ, я, чол. Чоловік дочки. До своєї дочки Горпуші прийняв [Сучок] собі у прийми зятя (Борис Грінченко, II, 1963, 313); Цілий тиждень Микола запивав своє гірке бурлацтво і приходив додому п'яний. Дочка й зять зглядались між собою й мусили мовчати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 258); До привітної господині хлопці один з-перед одного напрошувалися в зяті (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 180).

3. Сестрин чоловік. Сьогодні одібрав од сестри і зятя листи (Панас Мирний, V, 1955, 338); Жив [Прокіп] у сестри та зятя (Андрій Головко, I, 1957, 201).

4. Чоловік зовиці.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зять1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зять.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зять2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|BeLjsUSJFqs}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Зятів

2021-11-12T09:56:14Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Зятів, -тева, -ве'''. Зятевъ. ''Уже й христиться й молиться, що вирвалась із рук зятевих. ''Рудч. Ск. І. 181.
[[Категорія:Зя]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1.Зять — термін свояцтва, чоловік дочки, сестри, зовиці[1]. Іншими словами, зять — чоловік по відношенню до сім'ї дружини: до її батьків (тестя та тещі), її брата (шурина), її сестри (своячки) і дружини останнього (невістки). Чоловік сестри в діалектах також може зватися швагер[2]. Зять, який постійно жив у домі батьків дружини, також називався приймаком.

Українське зять походить від прасл. *zętь, спорідненого з лит. žéntas («зять»), латис. znuots («зять», «свояк»), лат. gener («зять», звідки й фр. gendre, рум. ginere), грец. γνωτός («родич», «брат»), санскр. जाति, джаті («рід»), разом з якими виводиться з пра-і.є. *g'ent-, пов'язаного з коренем *g'en- («плодити», «родити», «знати»). Первісно означало — «приймак у роді чи в сім'ї, на відміну від брата й сина — постійних членів родини»[3]. Наявність слов'янського і балтійського [z] ([ʒ]), індійського [d͡ʒ] на місці [g] в інших індоєвропейських мовах пояснюється явищем сатемізації.

2.ЗЯТЬ, я, чол. Чоловік дочки. До своєї дочки Горпуші прийняв [Сучок] собі у прийми зятя (Борис Грінченко, II, 1963, 313); Цілий тиждень Микола запивав своє гірке бурлацтво і приходив додому п'яний. Дочка й зять зглядались між собою й мусили мовчати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 258); До привітної господині хлопці один з-перед одного напрошувалися в зяті (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 180).

3. Сестрин чоловік. Сьогодні одібрав од сестри і зятя листи (Панас Мирний, V, 1955, 338); Жив [Прокіп] у сестри та зятя (Андрій Головко, I, 1957, 201).

4. Чоловік зовиці.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зять1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зять.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зять2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Файл:Зять2.jpg

2021-11-12T09:56:00Z

Vsbondar.fzfvs20:

Файл:Зять.jpg

2021-11-12T09:55:42Z

Vsbondar.fzfvs20:

Файл:Зять1.jpg

2021-11-12T09:55:22Z

Vsbondar.fzfvs20:

Зятів

2021-11-12T09:53:54Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Зятів, -тева, -ве'''. Зятевъ. ''Уже й христиться й молиться, що вирвалась із рук зятевих. ''Рудч. Ск. І. 181.
[[Категорія:Зя]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1.Зять — термін свояцтва, чоловік дочки, сестри, зовиці[1]. Іншими словами, зять — чоловік по відношенню до сім'ї дружини: до її батьків (тестя та тещі), її брата (шурина), її сестри (своячки) і дружини останнього (невістки). Чоловік сестри в діалектах також може зватися швагер[2]. Зять, який постійно жив у домі батьків дружини, також називався приймаком.

Українське зять походить від прасл. *zętь, спорідненого з лит. žéntas («зять»), латис. znuots («зять», «свояк»), лат. gener («зять», звідки й фр. gendre, рум. ginere), грец. γνωτός («родич», «брат»), санскр. जाति, джаті («рід»), разом з якими виводиться з пра-і.є. *g'ent-, пов'язаного з коренем *g'en- («плодити», «родити», «знати»). Первісно означало — «приймак у роді чи в сім'ї, на відміну від брата й сина — постійних членів родини»[3]. Наявність слов'янського і балтійського [z] ([ʒ]), індійського [d͡ʒ] на місці [g] в інших індоєвропейських мовах пояснюється явищем сатемізації.

2.ЗЯТЬ, я, чол. Чоловік дочки. До своєї дочки Горпуші прийняв [Сучок] собі у прийми зятя (Борис Грінченко, II, 1963, 313); Цілий тиждень Микола запивав своє гірке бурлацтво і приходив додому п'яний. Дочка й зять зглядались між собою й мусили мовчати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 258); До привітної господині хлопці один з-перед одного напрошувалися в зяті (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 180).

3. Сестрин чоловік. Сьогодні одібрав од сестри і зятя листи (Панас Мирний, V, 1955, 338); Жив [Прокіп] у сестри та зятя (Андрій Головко, I, 1957, 201).

4. Чоловік зовиці.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Зятів

2021-11-12T09:52:03Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Зятів, -тева, -ве'''. Зятевъ. ''Уже й христиться й молиться, що вирвалась із рук зятевих. ''Рудч. Ск. І. 181.
[[Категорія:Зя]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Зятів

2021-11-12T09:51:46Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Зятів, -тева, -ве'''. Зятевъ. ''Уже й христиться й молиться, що вирвалась із рук зятевих. ''Рудч. Ск. І. 181.
[[Категорія:Зя]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Зябрій

2021-11-12T09:48:28Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Зябрій. '''См. '''Зюбрій. '''
[[Категорія:Зя]]
Зюбрій и зябрій, рія, м. Раст. = Жабрій. Вх. Пч. I. 10. Шух. I. 21.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 190.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1.Жабрій (Galeopsis) — рід квіткових рослин родини глухокропивові (Lamiaceae).
Це однорічні рослини. Стебло розгалужене, здебільшого вкрите щетинистими, рідше м'якими волосками. Квітки сидячі з ланцетними приквітничками, які закінчуються остюками, зібрані у кільця. Чашечка трубчасто-дзвоникувата, з десятьма жилками і п'ятьма зубцями. Віночок двогубий: верхня губа шоломоподібна, нижня — трилопатева, середня частка її при основі з двома порожнистими горбочками.

2.ЖАБРІ́Й, ію, чол. (Galeopsis, L.). Однорічна трав'яниста рослина родини губоцвітих — бур'ян з чотиригранним стеблом, густо покритим м'якими волосками і пурпуровими квіточками. Жабрій ладанний.

3.Жабрій – це рід однолітніх рослин родини глухокропивових. Жабрій звичайний (Galeopsis tetrahit) – досить поширений у правобережних лісових і лісостепових районах України. Зустрічається в лісах, чагарниках, на засмічених місцях, як бур’ян на полях та городах. Майже всюди побачите і жабрій гарний.

Розгалужене, чотиригранне стебло жабріїв зазвичай вкрите щетинистими або м’якими волосками. Листки супротивні, овально-ланцетні, зубчасті. Зібрані у кільця, двогубі сидячі квіти мають ланцетні приквітники, що закінчуються колючими остюками. Квітку з верхньою шоломоподібною і нижньою трилопатевою губою наші спостережливі предки вочевидь вважали схожою на жаб’ячий писок. Може, тому й таку досить дивну назву отримала рослина.

Всі представники роду є добрими медоносами і всі мають подібні лікувальні властивості. У народній медицині використовують траву жабрію, зібрану під час цвітіння, але до утворення насіння, яке може викликати отруєння.

Завдяки солям саліцилової кислоти і сапонінам настої, відвари, чаї жабрію мають пом’якшувальну й відхаркувальну дію. Вони помічні як при застудному бронхіті, так і при астмі, кашлюку, навіть туберкульозі легень (окремо або в суміші з хвощем польовим), сприяють виведенню слизу і полегшенню дихання у разі нежиті.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жабрій1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жабрій2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жабрій3.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|DxRAV8SeavY}}

==Див. також==
Жабрій
Жабрій – це рід однолітніх рослин родини глухокропивових. Жабрій звичайний (Galeopsis tetrahit) – досить поширений у правобережних лісових і лісостепових районах України. Зустрічається в лісах, чагарниках, на засмічених місцях, як бур’ян на полях та городах. Майже всюди побачите і жабрій гарний.

Розгалужене, чотиригранне стебло жабріїв зазвичай вкрите щетинистими або м’якими волосками. Листки супротивні, овально-ланцетні, зубчасті. Зібрані у кільця, двогубі сидячі квіти мають ланцетні приквітники, що закінчуються колючими остюками. Квітку з верхньою шоломоподібною і нижньою трилопатевою губою наші спостережливі предки вочевидь вважали схожою на жаб’ячий писок. Може, тому й таку досить дивну назву отримала рослина.

Всі представники роду є добрими медоносами і всі мають подібні лікувальні властивості. У народній медицині використовують траву жабрію, зібрану під час цвітіння, але до утворення насіння, яке може викликати отруєння.

Завдяки солям саліцилової кислоти і сапонінам настої, відвари, чаї жабрію мають пом’якшувальну й відхаркувальну дію. Вони помічні як при застудному бронхіті, так і при астмі, кашлюку, навіть туберкульозі легень (окремо або в суміші з хвощем польовим), сприяють виведенню слизу і полегшенню дихання у разі нежиті.

Чай з жабрію
Дві ч. л. жабрію запарте у склянці окропу на 15 хв. Процідіть, пийте вранці й увечері маленькими ковтками, підсолодивши медом.

Жабрій – із тих рослин, головним діючим чинником яких є кремнієва кислота (близько 10%). Її похідні стимулюють розвиток сполучної тканини, підвищують еластичність та пружність тканин, мінералізацію запалених ділянок, збільшують загальну опірність організму.

Солі кремнію мають також протизапальну дію, зменшують проникність кровоносних судин і слизових оболонок, сприяють виробленню захисних колоїдів. Завдяки цьому засоби з жабрію знімають запалення у сечовивідних шляхах, попереджають та лікують сечокам’яну хворобу.

Взагалі, жабрій є джерелом багатьох елементів (сірка, кальцій, фосфор, натрій, магній, залізо), тому успішно використовується для підвищення рівня гемоглобіну в крові, зміцнення імунітету, відновлення після інфекційних захворювань, як кровоочисний засіб. Настої, відвари рослини особливо корисні людям похилого віку, в організмі яких бракує цих речовин.

Зовнішньо настоєм жабрію лікують фурункульоз, екзему, загалом висипку і запалення шкіри.

Настій жабрію
Дві ч. л. жабрію запарте у півлітра окропу. За годину процідіть і приймайте по півсклянки тричі на день. Для лікування органів дихання настій можна готувати на молоці.

Незважаючи на всю користь, жабрій вимагає обережного ставлення. Передозування, тривале застосування може спричинити інтоксикацію організму, яка виявляється болем у м’язах. Для дітей і вагітних ліки з жабрію не застосовують.

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Зябрій

2021-11-12T09:47:20Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Зябрій. '''См. '''Зюбрій. '''
[[Категорія:Зя]]
Зюбрій и зябрій, рія, м. Раст. = Жабрій. Вх. Пч. I. 10. Шух. I. 21.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 190.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1.Жабрій (Galeopsis) — рід квіткових рослин родини глухокропивові (Lamiaceae).
Це однорічні рослини. Стебло розгалужене, здебільшого вкрите щетинистими, рідше м'якими волосками. Квітки сидячі з ланцетними приквітничками, які закінчуються остюками, зібрані у кільця. Чашечка трубчасто-дзвоникувата, з десятьма жилками і п'ятьма зубцями. Віночок двогубий: верхня губа шоломоподібна, нижня — трилопатева, середня частка її при основі з двома порожнистими горбочками.

2.ЖАБРІ́Й, ію, чол. (Galeopsis, L.). Однорічна трав'яниста рослина родини губоцвітих — бур'ян з чотиригранним стеблом, густо покритим м'якими волосками і пурпуровими квіточками. Жабрій ладанний.

3.Жабрій – це рід однолітніх рослин родини глухокропивових. Жабрій звичайний (Galeopsis tetrahit) – досить поширений у правобережних лісових і лісостепових районах України. Зустрічається в лісах, чагарниках, на засмічених місцях, як бур’ян на полях та городах. Майже всюди побачите і жабрій гарний.

Розгалужене, чотиригранне стебло жабріїв зазвичай вкрите щетинистими або м’якими волосками. Листки супротивні, овально-ланцетні, зубчасті. Зібрані у кільця, двогубі сидячі квіти мають ланцетні приквітники, що закінчуються колючими остюками. Квітку з верхньою шоломоподібною і нижньою трилопатевою губою наші спостережливі предки вочевидь вважали схожою на жаб’ячий писок. Може, тому й таку досить дивну назву отримала рослина.

Всі представники роду є добрими медоносами і всі мають подібні лікувальні властивості. У народній медицині використовують траву жабрію, зібрану під час цвітіння, але до утворення насіння, яке може викликати отруєння.

Завдяки солям саліцилової кислоти і сапонінам настої, відвари, чаї жабрію мають пом’якшувальну й відхаркувальну дію. Вони помічні як при застудному бронхіті, так і при астмі, кашлюку, навіть туберкульозі легень (окремо або в суміші з хвощем польовим), сприяють виведенню слизу і полегшенню дихання у разі нежиті.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жабрій1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жабрій2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жабрій3.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==
Жабрій
Жабрій – це рід однолітніх рослин родини глухокропивових. Жабрій звичайний (Galeopsis tetrahit) – досить поширений у правобережних лісових і лісостепових районах України. Зустрічається в лісах, чагарниках, на засмічених місцях, як бур’ян на полях та городах. Майже всюди побачите і жабрій гарний.

Розгалужене, чотиригранне стебло жабріїв зазвичай вкрите щетинистими або м’якими волосками. Листки супротивні, овально-ланцетні, зубчасті. Зібрані у кільця, двогубі сидячі квіти мають ланцетні приквітники, що закінчуються колючими остюками. Квітку з верхньою шоломоподібною і нижньою трилопатевою губою наші спостережливі предки вочевидь вважали схожою на жаб’ячий писок. Може, тому й таку досить дивну назву отримала рослина.

Всі представники роду є добрими медоносами і всі мають подібні лікувальні властивості. У народній медицині використовують траву жабрію, зібрану під час цвітіння, але до утворення насіння, яке може викликати отруєння.

Завдяки солям саліцилової кислоти і сапонінам настої, відвари, чаї жабрію мають пом’якшувальну й відхаркувальну дію. Вони помічні як при застудному бронхіті, так і при астмі, кашлюку, навіть туберкульозі легень (окремо або в суміші з хвощем польовим), сприяють виведенню слизу і полегшенню дихання у разі нежиті.

Чай з жабрію
Дві ч. л. жабрію запарте у склянці окропу на 15 хв. Процідіть, пийте вранці й увечері маленькими ковтками, підсолодивши медом.

Жабрій – із тих рослин, головним діючим чинником яких є кремнієва кислота (близько 10%). Її похідні стимулюють розвиток сполучної тканини, підвищують еластичність та пружність тканин, мінералізацію запалених ділянок, збільшують загальну опірність організму.

Солі кремнію мають також протизапальну дію, зменшують проникність кровоносних судин і слизових оболонок, сприяють виробленню захисних колоїдів. Завдяки цьому засоби з жабрію знімають запалення у сечовивідних шляхах, попереджають та лікують сечокам’яну хворобу.

Взагалі, жабрій є джерелом багатьох елементів (сірка, кальцій, фосфор, натрій, магній, залізо), тому успішно використовується для підвищення рівня гемоглобіну в крові, зміцнення імунітету, відновлення після інфекційних захворювань, як кровоочисний засіб. Настої, відвари рослини особливо корисні людям похилого віку, в організмі яких бракує цих речовин.

Зовнішньо настоєм жабрію лікують фурункульоз, екзему, загалом висипку і запалення шкіри.

Настій жабрію
Дві ч. л. жабрію запарте у півлітра окропу. За годину процідіть і приймайте по півсклянки тричі на день. Для лікування органів дихання настій можна готувати на молоці.

Незважаючи на всю користь, жабрій вимагає обережного ставлення. Передозування, тривале застосування може спричинити інтоксикацію організму, яка виявляється болем у м’язах. Для дітей і вагітних ліки з жабрію не застосовують.

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Файл:Жабрій3.jpg

2021-11-12T09:47:04Z

Vsbondar.fzfvs20:

Файл:Жабрій2.jpg

2021-11-12T09:46:48Z

Vsbondar.fzfvs20:

Файл:Жабрій1.jpg

2021-11-12T09:46:30Z

Vsbondar.fzfvs20:

Зябрій

2021-11-12T09:45:30Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Зябрій. '''См. '''Зюбрій. '''
[[Категорія:Зя]]
Зюбрій и зябрій, рія, м. Раст. = Жабрій. Вх. Пч. I. 10. Шух. I. 21.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 190.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1.Жабрій (Galeopsis) — рід квіткових рослин родини глухокропивові (Lamiaceae).
Це однорічні рослини. Стебло розгалужене, здебільшого вкрите щетинистими, рідше м'якими волосками. Квітки сидячі з ланцетними приквітничками, які закінчуються остюками, зібрані у кільця. Чашечка трубчасто-дзвоникувата, з десятьма жилками і п'ятьма зубцями. Віночок двогубий: верхня губа шоломоподібна, нижня — трилопатева, середня частка її при основі з двома порожнистими горбочками.

2.ЖАБРІ́Й, ію, чол. (Galeopsis, L.). Однорічна трав'яниста рослина родини губоцвітих — бур'ян з чотиригранним стеблом, густо покритим м'якими волосками і пурпуровими квіточками. Жабрій ладанний.

3.Жабрій – це рід однолітніх рослин родини глухокропивових. Жабрій звичайний (Galeopsis tetrahit) – досить поширений у правобережних лісових і лісостепових районах України. Зустрічається в лісах, чагарниках, на засмічених місцях, як бур’ян на полях та городах. Майже всюди побачите і жабрій гарний.

Розгалужене, чотиригранне стебло жабріїв зазвичай вкрите щетинистими або м’якими волосками. Листки супротивні, овально-ланцетні, зубчасті. Зібрані у кільця, двогубі сидячі квіти мають ланцетні приквітники, що закінчуються колючими остюками. Квітку з верхньою шоломоподібною і нижньою трилопатевою губою наші спостережливі предки вочевидь вважали схожою на жаб’ячий писок. Може, тому й таку досить дивну назву отримала рослина.

Всі представники роду є добрими медоносами і всі мають подібні лікувальні властивості. У народній медицині використовують траву жабрію, зібрану під час цвітіння, але до утворення насіння, яке може викликати отруєння.

Завдяки солям саліцилової кислоти і сапонінам настої, відвари, чаї жабрію мають пом’якшувальну й відхаркувальну дію. Вони помічні як при застудному бронхіті, так і при астмі, кашлюку, навіть туберкульозі легень (окремо або в суміші з хвощем польовим), сприяють виведенню слизу і полегшенню дихання у разі нежиті.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
Жабрій
Жабрій – це рід однолітніх рослин родини глухокропивових. Жабрій звичайний (Galeopsis tetrahit) – досить поширений у правобережних лісових і лісостепових районах України. Зустрічається в лісах, чагарниках, на засмічених місцях, як бур’ян на полях та городах. Майже всюди побачите і жабрій гарний.

Розгалужене, чотиригранне стебло жабріїв зазвичай вкрите щетинистими або м’якими волосками. Листки супротивні, овально-ланцетні, зубчасті. Зібрані у кільця, двогубі сидячі квіти мають ланцетні приквітники, що закінчуються колючими остюками. Квітку з верхньою шоломоподібною і нижньою трилопатевою губою наші спостережливі предки вочевидь вважали схожою на жаб’ячий писок. Може, тому й таку досить дивну назву отримала рослина.

Всі представники роду є добрими медоносами і всі мають подібні лікувальні властивості. У народній медицині використовують траву жабрію, зібрану під час цвітіння, але до утворення насіння, яке може викликати отруєння.

Завдяки солям саліцилової кислоти і сапонінам настої, відвари, чаї жабрію мають пом’якшувальну й відхаркувальну дію. Вони помічні як при застудному бронхіті, так і при астмі, кашлюку, навіть туберкульозі легень (окремо або в суміші з хвощем польовим), сприяють виведенню слизу і полегшенню дихання у разі нежиті.

Чай з жабрію
Дві ч. л. жабрію запарте у склянці окропу на 15 хв. Процідіть, пийте вранці й увечері маленькими ковтками, підсолодивши медом.

Жабрій – із тих рослин, головним діючим чинником яких є кремнієва кислота (близько 10%). Її похідні стимулюють розвиток сполучної тканини, підвищують еластичність та пружність тканин, мінералізацію запалених ділянок, збільшують загальну опірність організму.

Солі кремнію мають також протизапальну дію, зменшують проникність кровоносних судин і слизових оболонок, сприяють виробленню захисних колоїдів. Завдяки цьому засоби з жабрію знімають запалення у сечовивідних шляхах, попереджають та лікують сечокам’яну хворобу.

Взагалі, жабрій є джерелом багатьох елементів (сірка, кальцій, фосфор, натрій, магній, залізо), тому успішно використовується для підвищення рівня гемоглобіну в крові, зміцнення імунітету, відновлення після інфекційних захворювань, як кровоочисний засіб. Настої, відвари рослини особливо корисні людям похилого віку, в організмі яких бракує цих речовин.

Зовнішньо настоєм жабрію лікують фурункульоз, екзему, загалом висипку і запалення шкіри.

Настій жабрію
Дві ч. л. жабрію запарте у півлітра окропу. За годину процідіть і приймайте по півсклянки тричі на день. Для лікування органів дихання настій можна готувати на молоці.

Незважаючи на всю користь, жабрій вимагає обережного ставлення. Передозування, тривале застосування може спричинити інтоксикацію організму, яка виявляється болем у м’язах. Для дітей і вагітних ліки з жабрію не застосовують.

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Зябрій

2021-11-12T09:45:11Z

Vsbondar.fzfvs20:

Зябрій

2021-11-12T09:43:47Z

Vsbondar.fzfvs20:

Зябрій

2021-11-12T09:43:12Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Зябрій. '''См. '''Зюбрій. '''
[[Категорія:Зя]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Зябрій

2021-11-12T09:42:57Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Зябрій. '''См. '''Зюбрій. '''
[[Категорія:Зя]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Мистюк

2021-11-12T09:30:23Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Мистю́к, -ка, '''''м. ''= '''Мистець. '''''Він мистюк зайців стріляти. ''Лебед. у.
[[Категорія:Ми]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1.МИСТЕ́ЦЬ [http://sum.in.ua/s/mystecj], тця, чол., заст. Те саме, що митець. Великий мистець був Менандр; ..під його руками каміння німе оживало і мармур неначе аж дихав, і мідь ворушилась, слонова кість і дерево всяке, і глина — усе воскресало у постатях дивних (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 163); Тільки що Христя намірилася стрибнути, а Кравченко ззаду так її і підхопив під руки, так і зніс на повозку, аж Христя усміхнулася. — О, та ви ж і мистець свого діла! — сказала вона (Панас Мирний, III, 1954, 317).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 719.

2.Мите́ць, мисткиня (мити́ця[3]) — особа, яка займається мистецтвом, зокрема професійно. Цей термін є ширшим за поняття «художник», під нього підпадають і ті мистецькі діячі, які не займаються образотворчим мистецтвом безпосередньо [4].

3.Худо́жник, ма́ля́р — творчий працівник у галузі образотворчого мистецтва; живописець, графік, скульптор, майстер. У переносному значенні художник — будь-який митець (поет, прозаїк, композитор, режисер, тощо), який талановито використовує у своїй творчості художні засоби.

'''МИТЕ́ЦЬ, тця, чол.'''[http://sum.in.ua/s/mytecj]

1. Той, хто працює в якому-небудь виді мистецтва. Мати вроди, красо світовая! Де ти береш такі пишні барви, кольори блискучі? Який митець, якою талановитою рукою наложив їх на тебе так густо та рівно, так втішно та мило і покрив зверху чарівним світом, наче золототканим серпанком? (Панас Мирний, IV, 1955, 315); З галереї загримів один із найбільш нестриманих вальсів віденського митця Штрауса (Іван Франко, VI, 1951, 229); В цю хвилину я відчув велич моєї акторської ролі, велич.. професії митця (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 76); * У порівняннях. Лукія нарвала квітів і сплела вінок. Вона, як митець, добирала фарби: дзвоники лілові, медок та кульбаби жовті, конюшина червона (Олесь Донченко, III, 1956, 75).

2. на що, у чому, до чого, з інфін. і без додатка. Людина, обізнана, вправна у якій-небудь справі; майстер (у 3 знач.). Рибалонька, митець усе в воді ловити, Бажаючи поймать [піймать] в'юнів, В Болото Вершу засторчив (Євген Гребінка, I, 1957, 53); — Хіба біля громадського добра мало роботи? Іди до якого ти діла митець та й роби (Панас Мирний, IV, 1955, 328); Прийшов Макар, митець на всякі вигадки, цікавий оповідач і великий насмішник (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 90); Христя сказала: — Та ховайте [гроші] як слід. Бо тепер на ярмарки такі митці з міста наїздять, що незчуєтесь, як і витягнуть (Андрій Головко, II, 1957, 120); — Ну, давай навкулачки, — сказав Тарас, засукавши рукави. — Подивлюся я, що за митець у кулаці (Олександр Довженко, I, 1958, 218).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Митець1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Митель2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Митель3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RuQr7UWcdPY}}

==Див. також==
Цікаве про митців
1.Мистецька галерея [http://mytets.com]
2.МИТЕЦЬ. ВПРАВНИЙ РЕМІСНИК ЧИ ТВОРЧИЙ ГЕНІЙ?[https://www.arthuss.com.ua/books-blog/mytets-vpravnyy-remisnyk-chy-tvorchyy-heniy]
3.ТОП -10: Найуспішніші митці України[https://life.pravda.com.ua/culture/2009/01/21/13015/]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Мистюк

2021-11-12T09:27:10Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Мистю́к, -ка, '''''м. ''= '''Мистець. '''''Він мистюк зайців стріляти. ''Лебед. у.
[[Категорія:Ми]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1.МИСТЕ́ЦЬ [http://sum.in.ua/s/mystecj], тця, чол., заст. Те саме, що митець. Великий мистець був Менандр; ..під його руками каміння німе оживало і мармур неначе аж дихав, і мідь ворушилась, слонова кість і дерево всяке, і глина — усе воскресало у постатях дивних (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 163); Тільки що Христя намірилася стрибнути, а Кравченко ззаду так її і підхопив під руки, так і зніс на повозку, аж Христя усміхнулася. — О, та ви ж і мистець свого діла! — сказала вона (Панас Мирний, III, 1954, 317).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 719.

2.Мите́ць, мисткиня (мити́ця[3]) — особа, яка займається мистецтвом, зокрема професійно. Цей термін є ширшим за поняття «художник», під нього підпадають і ті мистецькі діячі, які не займаються образотворчим мистецтвом безпосередньо [4].

3.Худо́жник, ма́ля́р — творчий працівник у галузі образотворчого мистецтва; живописець, графік, скульптор, майстер. У переносному значенні художник — будь-який митець (поет, прозаїк, композитор, режисер, тощо), який талановито використовує у своїй творчості художні засоби.

'''МИТЕ́ЦЬ, тця, чол.'''[http://sum.in.ua/s/mytecj]

1. Той, хто працює в якому-небудь виді мистецтва. Мати вроди, красо світовая! Де ти береш такі пишні барви, кольори блискучі? Який митець, якою талановитою рукою наложив їх на тебе так густо та рівно, так втішно та мило і покрив зверху чарівним світом, наче золототканим серпанком? (Панас Мирний, IV, 1955, 315); З галереї загримів один із найбільш нестриманих вальсів віденського митця Штрауса (Іван Франко, VI, 1951, 229); В цю хвилину я відчув велич моєї акторської ролі, велич.. професії митця (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 76); * У порівняннях. Лукія нарвала квітів і сплела вінок. Вона, як митець, добирала фарби: дзвоники лілові, медок та кульбаби жовті, конюшина червона (Олесь Донченко, III, 1956, 75).

2. на що, у чому, до чого, з інфін. і без додатка. Людина, обізнана, вправна у якій-небудь справі; майстер (у 3 знач.). Рибалонька, митець усе в воді ловити, Бажаючи поймать [піймать] в'юнів, В Болото Вершу засторчив (Євген Гребінка, I, 1957, 53); — Хіба біля громадського добра мало роботи? Іди до якого ти діла митець та й роби (Панас Мирний, IV, 1955, 328); Прийшов Макар, митець на всякі вигадки, цікавий оповідач і великий насмішник (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 90); Христя сказала: — Та ховайте [гроші] як слід. Бо тепер на ярмарки такі митці з міста наїздять, що незчуєтесь, як і витягнуть (Андрій Головко, II, 1957, 120); — Ну, давай навкулачки, — сказав Тарас, засукавши рукави. — Подивлюся я, що за митець у кулаці (Олександр Довженко, I, 1958, 218).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Митець1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Митель2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Митель3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RuQr7UWcdPY}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Мистюк

2021-11-12T09:24:31Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Мистю́к, -ка, '''''м. ''= '''Мистець. '''''Він мистюк зайців стріляти. ''Лебед. у.
[[Категорія:Ми]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1.МИСТЕ́ЦЬ [http://sum.in.ua/s/mystecj], тця, чол., заст. Те саме, що митець. Великий мистець був Менандр; ..під його руками каміння німе оживало і мармур неначе аж дихав, і мідь ворушилась, слонова кість і дерево всяке, і глина — усе воскресало у постатях дивних (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 163); Тільки що Христя намірилася стрибнути, а Кравченко ззаду так її і підхопив під руки, так і зніс на повозку, аж Христя усміхнулася. — О, та ви ж і мистець свого діла! — сказала вона (Панас Мирний, III, 1954, 317).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 719.

2.Мите́ць, мисткиня (мити́ця[3]) — особа, яка займається мистецтвом, зокрема професійно. Цей термін є ширшим за поняття «художник», під нього підпадають і ті мистецькі діячі, які не займаються образотворчим мистецтвом безпосередньо [4].

3.Худо́жник, ма́ля́р — творчий працівник у галузі образотворчого мистецтва; живописець, графік, скульптор, майстер. У переносному значенні художник — будь-який митець (поет, прозаїк, композитор, режисер, тощо), який талановито використовує у своїй творчості художні засоби.

'''МИТЕ́ЦЬ, тця, чол.'''[http://sum.in.ua/s/mytecj]

1. Той, хто працює в якому-небудь виді мистецтва. Мати вроди, красо світовая! Де ти береш такі пишні барви, кольори блискучі? Який митець, якою талановитою рукою наложив їх на тебе так густо та рівно, так втішно та мило і покрив зверху чарівним світом, наче золототканим серпанком? (Панас Мирний, IV, 1955, 315); З галереї загримів один із найбільш нестриманих вальсів віденського митця Штрауса (Іван Франко, VI, 1951, 229); В цю хвилину я відчув велич моєї акторської ролі, велич.. професії митця (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 76); * У порівняннях. Лукія нарвала квітів і сплела вінок. Вона, як митець, добирала фарби: дзвоники лілові, медок та кульбаби жовті, конюшина червона (Олесь Донченко, III, 1956, 75).

2. на що, у чому, до чого, з інфін. і без додатка. Людина, обізнана, вправна у якій-небудь справі; майстер (у 3 знач.). Рибалонька, митець усе в воді ловити, Бажаючи поймать [піймать] в'юнів, В Болото Вершу засторчив (Євген Гребінка, I, 1957, 53); — Хіба біля громадського добра мало роботи? Іди до якого ти діла митець та й роби (Панас Мирний, IV, 1955, 328); Прийшов Макар, митець на всякі вигадки, цікавий оповідач і великий насмішник (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 90); Христя сказала: — Та ховайте [гроші] як слід. Бо тепер на ярмарки такі митці з міста наїздять, що незчуєтесь, як і витягнуть (Андрій Головко, II, 1957, 120); — Ну, давай навкулачки, — сказав Тарас, засукавши рукави. — Подивлюся я, що за митець у кулаці (Олександр Довженко, I, 1958, 218).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Митець1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Митель2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Митель3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Файл:Митель3.jpg

2021-11-12T09:24:10Z

Vsbondar.fzfvs20:

Файл:Митель2.jpg

2021-11-12T09:23:48Z

Vsbondar.fzfvs20:

Файл:Митець1.jpg

2021-11-12T09:23:23Z

Vsbondar.fzfvs20:

Мистюк

2021-11-12T09:19:13Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Мистю́к, -ка, '''''м. ''= '''Мистець. '''''Він мистюк зайців стріляти. ''Лебед. у.
[[Категорія:Ми]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1.МИСТЕ́ЦЬ [http://sum.in.ua/s/mystecj], тця, чол., заст. Те саме, що митець. Великий мистець був Менандр; ..під його руками каміння німе оживало і мармур неначе аж дихав, і мідь ворушилась, слонова кість і дерево всяке, і глина — усе воскресало у постатях дивних (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 163); Тільки що Христя намірилася стрибнути, а Кравченко ззаду так її і підхопив під руки, так і зніс на повозку, аж Христя усміхнулася. — О, та ви ж і мистець свого діла! — сказала вона (Панас Мирний, III, 1954, 317).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 719.

2.Мите́ць, мисткиня (мити́ця[3]) — особа, яка займається мистецтвом, зокрема професійно. Цей термін є ширшим за поняття «художник», під нього підпадають і ті мистецькі діячі, які не займаються образотворчим мистецтвом безпосередньо [4].

3.Худо́жник, ма́ля́р — творчий працівник у галузі образотворчого мистецтва; живописець, графік, скульптор, майстер. У переносному значенні художник — будь-який митець (поет, прозаїк, композитор, режисер, тощо), який талановито використовує у своїй творчості художні засоби.

'''МИТЕ́ЦЬ, тця, чол.'''[http://sum.in.ua/s/mytecj]

1. Той, хто працює в якому-небудь виді мистецтва. Мати вроди, красо світовая! Де ти береш такі пишні барви, кольори блискучі? Який митець, якою талановитою рукою наложив їх на тебе так густо та рівно, так втішно та мило і покрив зверху чарівним світом, наче золототканим серпанком? (Панас Мирний, IV, 1955, 315); З галереї загримів один із найбільш нестриманих вальсів віденського митця Штрауса (Іван Франко, VI, 1951, 229); В цю хвилину я відчув велич моєї акторської ролі, велич.. професії митця (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 76); * У порівняннях. Лукія нарвала квітів і сплела вінок. Вона, як митець, добирала фарби: дзвоники лілові, медок та кульбаби жовті, конюшина червона (Олесь Донченко, III, 1956, 75).

2. на що, у чому, до чого, з інфін. і без додатка. Людина, обізнана, вправна у якій-небудь справі; майстер (у 3 знач.). Рибалонька, митець усе в воді ловити, Бажаючи поймать [піймать] в'юнів, В Болото Вершу засторчив (Євген Гребінка, I, 1957, 53); — Хіба біля громадського добра мало роботи? Іди до якого ти діла митець та й роби (Панас Мирний, IV, 1955, 328); Прийшов Макар, митець на всякі вигадки, цікавий оповідач і великий насмішник (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 90); Христя сказала: — Та ховайте [гроші] як слід. Бо тепер на ярмарки такі митці з міста наїздять, що незчуєтесь, як і витягнуть (Андрій Головко, II, 1957, 120); — Ну, давай навкулачки, — сказав Тарас, засукавши рукави. — Подивлюся я, що за митець у кулаці (Олександр Довженко, I, 1958, 218).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Мистюк

2021-11-12T09:14:41Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Мистю́к, -ка, '''''м. ''= '''Мистець. '''''Він мистюк зайців стріляти. ''Лебед. у.
[[Категорія:Ми]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Мистюк

2021-11-12T09:14:18Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Мистю́к, -ка, '''''м. ''= '''Мистець. '''''Він мистюк зайців стріляти. ''Лебед. у.
[[Категорія:Ми]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Химерія

2021-11-11T15:15:46Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Химерія, -рії, '''''ж. ''= '''Химера'''. Харьк. г.
[[Категорія:Хи]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
1.Химера (гр. Χίμαιρα): 1. У давньогрецькій міфології — вогнедашаче страховисько з головою лева, тулубом кози й хвостом дракона; походила з племені безсмертних богів. 2. перен. Витвір хворобливої уяви, фантастична, нездійсненна, дивовижна мрія. З. Морська риба підкласу суцільноголових. Має хрящовий кістяк. Жир печінки Х. використовують як лікарський препарат. 4. У рослинництві — організм, що складається із спадково різних тканин. Трапляються в природі й утворюються внаслідок щеплення.

2.Химера — вогнедишна потвора з давньогрецького епосу. Її ім'я використовується у сенсі «дивне», «несправжнє», «збірне» дещо.

3.623 Химера — астероїд

4.Химера (гаргулья) — фантастичні тварини в архітектурному оздобленні будинків, див. наприклад Будинок з химерами.

5.Химера — рід риб родини Химерових

6.Химера європейська — риба родини химерові

7.Химера — організм, утворений з генетично різнорідних тканин

8.Химера — організм, що ніколи не існував, але був хибно реконструйований на основі викопних решток організмів різних родів (видів)

9.Химера — поняття з теоретичних поглядів Лева Гумільова

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Химері1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Химері2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|qtmkOHGk40Q}}

==Див. також==
Химера (міфічна істота): що це таке, як виглядає, міфологія
Міфами і легендами про великі подвиги відважних героїв здавна славилася Греція. У творах Гомера, Софокла, Евріпіда, Есхіла розкривається міфологія того часу. Яскравими її персонажами були різні чудовиська і істоти, які відомі до цього дня, наприклад, такі, як химера.

Химера (міфічна істота): що це таке, як виглядає, міфологія

Значний слова химера є безліч:

Тлумачний словник передбачає таке визначення: химера — це нездійсненні мрії, фантазії, химерою в давньогрецькій міфології називають фантастичну тварину зі левової головою і шиєю, тулубом кози і зміїним хвостом.
У скульптурі використовують поняття химери і горгулі.
Вперше ця дивна істота було згадано в шостий пісні поеми «Іліада». У поемі згадується його божественне походження. Це міфічне чудовисько, породжене Єхидною і Тифоном. Тифон — величезних розмірів велетень, а Ехидна — прекрасна дівчина-напівзмія. У химери є брат — Цербер. Це пес міфічного походження, служить в пеклі, охороняє весь підземний світ. Виростив химеру ликийский цар Амісодар. Буквальне значення слова хімера- «молода коза».
У XXI столітті під цим чудовиськом слід розуміти будь-містичне створення неприродного походження, яке поєднує в собі безліч сутностей. Опис вказує, що невдало виведені види і провалилися експерименти теж можна віднести до розряду цих істот.
Жило чудовисько на самій вершині гори краги. Внизу повзали змії, на пасовищах паслися кози, а на вершині знаходилося лева лігво. Зовнішність дочки Єхидні і Тифона описується по-різному в залежності від джерел, а також від епохи.

Химера (міфічна істота): що це таке, як виглядає, міфологія

Є безліч варіацій, як виглядає ця істота:

в творі Гомера — це чудовисько з головою лева, тілом кози і хвостом змії;
в міфологічної поемі «Теогонії» Гесіода — істота має трьома головами: третя і остання зміїна голова знаходиться на кінці хвоста монстра, з усіх голів вивергається полум’я;
Аполлодор описує істота як тварина, у якого посеред тулуба знаходиться голова кози, і вона теж дихає полум’ям;
деякі античні джерела стверджують, що у тварини є ще крила, вбити її непросто, вона володіє непробивною шкурою.
Також читайте: Лінія життя і розуму: з'єднуються, перетинаються, хіромантія
З давніх-давен химери і горгулі ототожнювалися, але ці тварини мають принципові відмінності. Слово горгулья походить від латинського gurgulio, що дослівно перекладається, як дихальне горло. Французька версія La Gargouille сталася від слова, яке імітує дзюрчання води.

Це фантастична істота зображують в різних варіаціях: чортів, драконів, левів і багатьох інших тварин. У середньовіччі в архітектурі часто використовувалися скульптури. Такі дивні і страшні горгулі прикрашали фасади будівель.

Основна їх мета в ті часи — відведення води з дахів. Вода лилася прямо з відкритої пащі істоти. Химери ж не мали якоїсь конкретної мети і виконували лише декоративну функцію. Тварі оживають вночі і лякають людей.

У міфології химеру вважають злісною й небезпечною твариною. Вона ототожнюється зі вселенським злом. Вона вбивала мирних жителів в селах, жорстоко розправлялася з худобою і спалювала полум’ям все, що стояло у неї на шляху. Ніхто не наважувався кинути їй виклик.

Її завжди ненавиділи боги Олімпу, вона намагалися завоювати весь світ, але незабаром цар Лікії послав хороброго юнака Беллерофонта, якого недолюблювали античні боги. Встромивши в пащу чудовиська спис, сидячи на крилатому Пегасі, відважний герой убив примари. Тварина намагалася спалити Беллерофонта, але свинцевий наконечник, встромився в її пащу, розплавився і знищив сутність. За легендою тіло істоти навіки залишилося на Алейский рівнинах. Згадки про цей подвиг збереглися для нащадків в давньогрецьких міфах.

У багатьох легендах ці сутності постають як символ зла і нечисті. Пізніші античні джерела наділяють її іншими властивостями і характеристиками. Одна з легенд про химери говорить, що це чудовисько — охоронець рівноваги. Вона дотримується рівновага добрих і злих сил світі і є охоронцем спокою.

Також читайте: Джулія Ванг: вигнання бісів, битва екстрасенсів, як розпізнати одержимість

Триголового має прихований сакральний сенс. Голова лева означає мудрість і справедливість, змія — злість і обман, а коза їх врівноважує. Вона ж — годувальниця. Вбити їх неможливо.

Мислителів здавна хвилювало питання походження чудовиська, але кожна легенда описує свою історію. Є дві найпопулярніші версії. Перша версія запевняє, що поява істоти тісно пов’язане з тваринами, які жили на схилах вулкана Янар. Друга версія вважає, що поява химер якимось таємничим чином залежало від піратських кораблів із зображеннями левів, кіз і змій.

Між світлою і темною сторонами людини йде постійна неусвідомлена боротьба, але їх існування окремо один від одного просто неможливо. Роздвоєння особистості або деформація психіки, яка знищує внутрішнє єство людини, іноді сприймається, як психологічний образ.

Химера (міфічна істота): що це таке, як виглядає, міфологія

Химерою є внутрішні і суперечливі терзання. Існує кілька версій про те, що значить химера. Синонімом химери в сучасній психології може вважатися безумство людини.

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Химерія

2021-11-11T14:01:05Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Химерія, -рії, '''''ж. ''= '''Химера'''. Харьк. г.
[[Категорія:Хи]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
1.Химера (гр. Χίμαιρα): 1. У давньогрецькій міфології — вогнедашаче страховисько з головою лева, тулубом кози й хвостом дракона; походила з племені безсмертних богів. 2. перен. Витвір хворобливої уяви, фантастична, нездійсненна, дивовижна мрія. З. Морська риба підкласу суцільноголових. Має хрящовий кістяк. Жир печінки Х. використовують як лікарський препарат. 4. У рослинництві — організм, що складається із спадково різних тканин. Трапляються в природі й утворюються внаслідок щеплення.

2.Химера — вогнедишна потвора з давньогрецького епосу. Її ім'я використовується у сенсі «дивне», «несправжнє», «збірне» дещо.

3.623 Химера — астероїд

4.Химера (гаргулья) — фантастичні тварини в архітектурному оздобленні будинків, див. наприклад Будинок з химерами.

5.Химера — рід риб родини Химерових

6.Химера європейська — риба родини химерові

7.Химера — організм, утворений з генетично різнорідних тканин

8.Химера — організм, що ніколи не існував, але був хибно реконструйований на основі викопних решток організмів різних родів (видів)

9.Химера — поняття з теоретичних поглядів Лева Гумільова

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Химері1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Химері2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==
Химера (міфічна істота): що це таке, як виглядає, міфологія
Міфами і легендами про великі подвиги відважних героїв здавна славилася Греція. У творах Гомера, Софокла, Евріпіда, Есхіла розкривається міфологія того часу. Яскравими її персонажами були різні чудовиська і істоти, які відомі до цього дня, наприклад, такі, як химера.

Химера (міфічна істота): що це таке, як виглядає, міфологія

Значний слова химера є безліч:

Тлумачний словник передбачає таке визначення: химера — це нездійсненні мрії, фантазії, химерою в давньогрецькій міфології називають фантастичну тварину зі левової головою і шиєю, тулубом кози і зміїним хвостом.
У скульптурі використовують поняття химери і горгулі.
Вперше ця дивна істота було згадано в шостий пісні поеми «Іліада». У поемі згадується його божественне походження. Це міфічне чудовисько, породжене Єхидною і Тифоном. Тифон — величезних розмірів велетень, а Ехидна — прекрасна дівчина-напівзмія. У химери є брат — Цербер. Це пес міфічного походження, служить в пеклі, охороняє весь підземний світ. Виростив химеру ликийский цар Амісодар. Буквальне значення слова хімера- «молода коза».
У XXI столітті під цим чудовиськом слід розуміти будь-містичне створення неприродного походження, яке поєднує в собі безліч сутностей. Опис вказує, що невдало виведені види і провалилися експерименти теж можна віднести до розряду цих істот.
Жило чудовисько на самій вершині гори краги. Внизу повзали змії, на пасовищах паслися кози, а на вершині знаходилося лева лігво. Зовнішність дочки Єхидні і Тифона описується по-різному в залежності від джерел, а також від епохи.

Химера (міфічна істота): що це таке, як виглядає, міфологія

Є безліч варіацій, як виглядає ця істота:

в творі Гомера — це чудовисько з головою лева, тілом кози і хвостом змії;
в міфологічної поемі «Теогонії» Гесіода — істота має трьома головами: третя і остання зміїна голова знаходиться на кінці хвоста монстра, з усіх голів вивергається полум’я;
Аполлодор описує істота як тварина, у якого посеред тулуба знаходиться голова кози, і вона теж дихає полум’ям;
деякі античні джерела стверджують, що у тварини є ще крила, вбити її непросто, вона володіє непробивною шкурою.
Також читайте: Лінія життя і розуму: з'єднуються, перетинаються, хіромантія
З давніх-давен химери і горгулі ототожнювалися, але ці тварини мають принципові відмінності. Слово горгулья походить від латинського gurgulio, що дослівно перекладається, як дихальне горло. Французька версія La Gargouille сталася від слова, яке імітує дзюрчання води.

Це фантастична істота зображують в різних варіаціях: чортів, драконів, левів і багатьох інших тварин. У середньовіччі в архітектурі часто використовувалися скульптури. Такі дивні і страшні горгулі прикрашали фасади будівель.

Основна їх мета в ті часи — відведення води з дахів. Вода лилася прямо з відкритої пащі істоти. Химери ж не мали якоїсь конкретної мети і виконували лише декоративну функцію. Тварі оживають вночі і лякають людей.

У міфології химеру вважають злісною й небезпечною твариною. Вона ототожнюється зі вселенським злом. Вона вбивала мирних жителів в селах, жорстоко розправлялася з худобою і спалювала полум’ям все, що стояло у неї на шляху. Ніхто не наважувався кинути їй виклик.

Її завжди ненавиділи боги Олімпу, вона намагалися завоювати весь світ, але незабаром цар Лікії послав хороброго юнака Беллерофонта, якого недолюблювали античні боги. Встромивши в пащу чудовиська спис, сидячи на крилатому Пегасі, відважний герой убив примари. Тварина намагалася спалити Беллерофонта, але свинцевий наконечник, встромився в її пащу, розплавився і знищив сутність. За легендою тіло істоти навіки залишилося на Алейский рівнинах. Згадки про цей подвиг збереглися для нащадків в давньогрецьких міфах.

У багатьох легендах ці сутності постають як символ зла і нечисті. Пізніші античні джерела наділяють її іншими властивостями і характеристиками. Одна з легенд про химери говорить, що це чудовисько — охоронець рівноваги. Вона дотримується рівновага добрих і злих сил світі і є охоронцем спокою.

Також читайте: Джулія Ванг: вигнання бісів, битва екстрасенсів, як розпізнати одержимість

Триголового має прихований сакральний сенс. Голова лева означає мудрість і справедливість, змія — злість і обман, а коза їх врівноважує. Вона ж — годувальниця. Вбити їх неможливо.

Мислителів здавна хвилювало питання походження чудовиська, але кожна легенда описує свою історію. Є дві найпопулярніші версії. Перша версія запевняє, що поява істоти тісно пов’язане з тваринами, які жили на схилах вулкана Янар. Друга версія вважає, що поява химер якимось таємничим чином залежало від піратських кораблів із зображеннями левів, кіз і змій.

Між світлою і темною сторонами людини йде постійна неусвідомлена боротьба, але їх існування окремо один від одного просто неможливо. Роздвоєння особистості або деформація психіки, яка знищує внутрішнє єство людини, іноді сприймається, як психологічний образ.

Химера (міфічна істота): що це таке, як виглядає, міфологія

Химерою є внутрішні і суперечливі терзання. Існує кілька версій про те, що значить химера. Синонімом химери в сучасній психології може вважатися безумство людини.

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Химерія

2021-11-11T13:57:57Z

Vsbondar.fzfvs20:

Файл:Химері2.jpg

2021-11-11T13:57:44Z

Vsbondar.fzfvs20:

Файл:Химері1.jpg

2021-11-11T13:57:25Z

Vsbondar.fzfvs20:

Химерія

2021-11-11T13:56:42Z

Vsbondar.fzfvs20:

Химерія

2021-11-11T13:55:30Z

Vsbondar.fzfvs20:

'''Химерія, -рії, '''''ж. ''= '''Химера'''. Харьк. г.
[[Категорія:Хи]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]